Прощавай четвертий клас, п'ятий вже чека на нас

Про матеріал
Мета: формувати почуття гідності за свій клас, виховувати почуття поваги до батьків, вчителів, до своєї школи; підбити підсумки роботи класної родини за 4 роки навчання дітей.
Перегляд файлу

Прощавай, четвертий клас,  п’ятий вже чека на нас.

( виховна година)

Мета: формувати почуття гідності за свій клас, виховувати почуття поваги до батьків, вчителів, до своєї школи; підбити підсумки роботи класної родини за 4 роки навчання дітей.

Хід заняття

   Доброго дня, всім! Ось і настав цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки. Час летить невблаганно і змінює усе, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Усе має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак нинішній день проводить невидиму межу між дитинством та юністю наших дітей.

Ну що ж любі мої, скоро ви залишите мене, - думаю я про це щодня починаючи урок. Вдивляюся в милі серцю обличчя, торкаючись схилених над книжками голівок. І від тих косичок, охайно заплетених, і від вихрів розкуйовджених, і від очей відданих і голосів дзвінких стає якось водночас тужливо і радісно. Радісно, бо ж на очах виросли, подорослішали! Це вже не ті малесенькі  «ластів’ятка», які були чотири роки тому. Але вони підуть, а мені лишать своє дитинство з пустощами, свої перші радощі, перші невдачі, перші зошити.

 Мрії дітей ще довго йтимуть по життю разом з моїми спогадами. Бо все те, що в них буде не в майбутньому, лишило слід  у моїх спогадах про минуле. Адже це було не тільки їхнє життя, а й моє. У ньому так тісно переплелися долі багатьох людей, що важко уявити своє існування без Аліни, Владислава, Карини, ще одного Владика, Софії, й Ігора, без їхніх татусів і матусь, без дідусів і бабусь!

   І нема тут нічого дивного. За чотири роки було багато зустрічей, розповідей. Було багато не тільки радісного, а й тривожного. Були свята, були і будні, що приносили в наше життя не тільки хвилини задоволення від гарної роботи, а й гіркоту невдач і сльози розпачу. І все закінчується саме тоді, коли вже розуміємо з півслова один одного, коли знаємо про кожного майже все. Отже, запросимо до виступу наших випускників. Зустрічайте:

 


Лагідна й спокійна дівчинка Карина

Подружка у класі в нас вона надійна.

Вчиться дуже добре, багато читає,

А тому повагу від усіх нас має.

Ігор наш веселий, не сидить на місці,

Для усіх збирає в школі нові вісті.

Ще симпатизує в класі всім дівчатам,

Буде гарним хлопцем Ігор підростати.

Дівчинка старанна в класі в нас Софійка,

Має гарні бали і не любить двійки.

Вчить всіх танцювати і багато знає,

Грамоти, подяки Софійка наша має.

Виногродський Владик радо йде у школу,

Що нового в світі скаже всім довкола.

Хоче він у класі добрим другом бути,

І не дасть нікому з суму він заснути.

Швидко вивчить віршик, хто? Наша Аліна.

Виступить на сцені завжди на відмінно.

На олімпіаду з радістю поїде,

Швидка і весела, правди діти ніде.

Хто завжди так гарно прибере наш клас?

Влад Савчук всі знають працьовитий в нас.

Хто попросить радо всім він допоможе,

Як захоче Владик все зробити зможе.


Попереду у вас дале­ка й нелегка дорога. Щоб ви змогли здійнятися до наступної вершини, я вклала у вас розум, знання, силу, творчість, дружбу, повагу, любов, серце, душу. Не забувайте про це – не підведіть мене.


  1. Давно-давно тому, чотири роки,
    Коли осінні дні були,
    Почулись в школі тихі кроки:
    Це ми у перший клас прийшли.

 

  1. Перший клас, наш перший клас!
    Скільки справ зустріло нас!
    Треба фрукти рахувати,
    По складах книжки читати.

 

  1. Другий клас. Пішла таблиця.
    Й почала нам часто сниться.
    Ми її вчимо, вчимо,
    На уроках «горимо».

 

  1. Ось і третій рік ми в школі,
    Вже освоїлись доволі.

      Всю табличку вже ми знаєм

      І гарненько ми читаєм.

 

  1. Тепер же нас і не впізнати,
    Бо скільки знань ми здобули!
    Писать навчилися, читати,
    Чотири сходинки пройшли!

 

6.  Школо наша початкова,

     Прощавай і будь здорова.

     Нових діточок стрічай

     Та про нас не забувай.


                Учні.  Дозвольте нам рапортувати.

  • За 4 роки навчання у початковій школі кожен в середньому виріс на15 см.
  • За час навчання вивчено 33 літери ук­раїнського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.
  • Ми провели разом 3210 уроків. На них ми перегорнули 5796 сторінок підручників
  • Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.
  • Учнями класу перечитано,  не дочитано,   зачитано  до  дірок 420 художніх творів, 500 книжок.
  • Списано,    не   дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).
  • Отримано   1600   оцінок високого    рівня,    2200  — достатнього, 1540 середнього (про   початковий  рівень   — помовчимо).
  • Загублено 100 ручок, 60 олівців, два десятки гумок, 30 ґудзиків і багато копійок.
  • Списано 3 кг крейди,  6 штанів і 3 щоки.
  • Біля   школи   розбито   квітник,   6 вазонів і 2 шибки.
  • Якщо скласти в одну лінію всі підручники, які вивчили за 4 роки, то її довжина дорівнює відстані до Місяця і назад!
       Ну, пару раз посварилися і побилися, але це така дрібниця!
       А ще ми набралися розуму, навчилися дружити і веселитися!
    Не може бути навчання без кумедних історій, смішинок, які трапляються вдома і в школі. Запрошуємо послухати їх.

1.- Владиславе, ти зізнався вдома, що одержав двійку з математики?

– Так.

– Ну і що?

- А нічого, тоді якраз у нас нікого дома не було.

2.- Аліно, дай мені твоєю ручкою пописати.

– А що, твоя зіпсувалася?

– Та ні, вона робить багато помилок!

3. - Софіє, чому птахи відлітають у теплі краї?

– Бо як підуть пішки, витратять багато часу.

Ось і минули чотири роки навчання. Разом ми пе­реживали і біль, і радість, хороший настрій та невезіння. Але коли заходиш до класу і чуєш привітне «Добрий день!» та бачиш ласкаві й люблячі оченята, то все зали­шається там, за дверима. А ти починаєш жити подихом і повітрям класу. Спасибі вам, дорогі діти, за підтримку. Сьогодні я хочу вручити вам диплом випускника початкової школи. (Вручення дипломів).

   Учні. А зараз ми виголосимо клятву. Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям батьків, вчителів, товаришів урочисто обіцяємо:
1. Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання.  Обіцяємо.
2. Не доводити вчителів до температури кипіння 100º за Цельсієм.  Обіцяємо.
3. Бути швидким, але не перевищувати швидкості до 60 км/год при пересуванні шкільними коридорами.  Обіцяємо.
4. Витягувати з учителів не жили, не піт, а міцні знання. Обіцяємо.
5. Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин. Обіцяємо. Обіцяємо. Обіцяємо.
       Дорогі діти! Батьки! Сьогодні ми всі трохи хвилюємось. Чотири роки ми разом із вами піднімались сходинками країни Знань — дедалі вище і вище. Учились читати, писати, лічити, дружити. А тепер разом згадаємо, якими були ці чотири роки. Давайте заглянемо у минуле. ( Презентація “ Наш клас ” ).

«Для вас, батьки»! Увага! Іспит!
1. Як називається універсальний шкільний предмет, який крім прямого призначення може замінити парасольку, м'яч, подушку, стільчик і ще багато чого іншого? Портфель.
2. Цим словом можна назвати і вчителя, і учня, і міліціонера, і лікаря. Черговий.
3. Найулюбленіше слово будь-якого учня. Канікули.
4. Як називається розпорядник шкільного життя, якому підпорядковується сам директор. Дзвінок.
5. В руки її не візьмеш, але чим менше принесеш зі школи, тим більше тобі дістанеться вдома. Оцінка.
6. Буває товстий і тонкий... Буває науковий, дитячий, класний... Його любить носити вчитель... Журнал
7. Заклад, куди приймають неписьменних. Школа.
8. Буває простим, буває складним, а інколи непосильним для всієї родини. Завдання.
9. Бувають усні, бувають письмові. Якщо їх не виконати, можна отримати двійку. Батьки іноді їх перевіряють. Домашні завдання.
     Початкова школа позаду. Та не лише для четвертокласників, а й для їхніх батьків. Протягом всього  навчання поряд із вами, діти, були ваші найрідніші люди – батьки. Разом із вами вони ходили до школи, жили вашими радощами і негараздами. Давайте звернемось до них.


  1. Бо без батьків чого ми в світі варті,
    Без маминої ласки і тепла,
    без батьківської строгості і жарту,
    і без свого родинного гнізда.
  2. Ви ж нас, як пташенят в гнізді, зростили,
    Давали дітям раду, як могли,
    І в наших душах сонце засвітили,
    І крила для польоту нам дали.
  3. Чотири роки нас водили вранці,
    Несли портфелі наші й ранці,
    Із вами ми уроки вчили,
    І малювали,  і лічили.
  4. Писали з нами твори вдома,
    І як встигали, невідомо,
    При цьому готувати їсти,
    Білизну прать, місити тісто.
  5. Нести домашнії турботи,
    ходити на свою роботу,
    і залишитися на диво
    красивими і молодими!
  6. Ми любим вас, кохані мами й тата,
    Ми вам бажаємо здоров′ячка багато,
    Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
    І щоб в житті ніколи не хворіли.

 Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині прихована тривога. Бо попереду ще стільки випробовувань! Батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами! Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!


Дорогі батьки! 
Ви дяку від мене прийміть, 
За втрачені сили, недоспані ночі, 
За допомогу, за ваші уміння, 
За віру в дитя, за ласку й терпіння, 
За вірність прикладів і вправ. 
За те, що у класі ремонти робили, 
І фарбували, і стіни білили, 
Костюми красиві до свят готували, 
І що на змаганнях за них вболівали. 
Бажаю ще більше терпіння набратись, 
Бо ще п’ять років вам разом навчатись. 


      Шановні батьки! За те, що ви не залишалися осторонь шкільних проблем і брали активну участь у житті школи і класу я хочу нагородити вас подяками.(Вручення подяк).

    Ось і закінчується наша зустріч. Дорогі діти! Ви підете до 5 класу,  хай буде щасливою ваша дорога, нехай буде безхмарним ваше життя, доля чесною, бажаю вам успіхів. Нехай ваші дороги встеляються рушниками, зустрічаються вам тільки добрі люди. Навчайтеся і живіть так, щоб і батьки, і вчителі завжди раділи за вас.


Любі діти на прощання –
Мої сердечні побажання.
Хай вам сонечко сміється, і наука хай дається,
Хай щастить вам, діти, всюди!
Хай ростуть з вас гарні люди!

Сьогодні скінчився останній урок, 
По школі лунає останній дзвінок. 
Сьогодні востаннє 4 наш клас, 
І школа чекає у п’ятому вас. 

 

doc
Додано
27 лютого 2019
Переглядів
660
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку