Протидія булінгу в дитячому колективі

Степанівська загальноосвітня школа I-III ступенів

Степанівської селищної ради

Сумського району

Сумської області

Виховна година

«ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ДИТЯЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ»

Підготувала

Варуха М.С.

МЕТА: ознайомити з поняттям булінгу, його видами та проявами, розвивати навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, толерантного спілкування; сформувати знання з правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.

Ця історія трапилась дуже давно у старовинно­му місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чо­ловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в до­лонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і на­справді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче».

Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові?

Учні відповідають: «Що від самої людини залежить, житиме метелик чи помре».

Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — доб­ра чи зла, як вона ставитиметься до інших добре чи погано.

Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім’я, особливо на лагідне. А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення називають на прізвисько, принижують ?

Казка про Скріпку

1. Жила-була дівчинка-скріпочка. Вона була дуже життєрадісна, весела, товариська дівчинка. (Просто скріпка)

2. Одного разу однокласники дали їй образливе прізвисько. І у неї виникло запитання «Чому?». (Знак питання)

3. Іншого разу вона знайшла свій портфель в шкільному туалеті і дуже засмутилася. (нижня посмішка)

4. Після закінчення уроків скрипочка вийшла погуляти на подвір’я, де інші дівчата почали чіплятися до неї, ображати та дали її стусана (Знак оклику). І скріпочка подумала, що їй робити? Хто її захистить? (Знак питання)

5. Але, все рівно, вона часто згадує той момент, коли її ніхто не ображав і хоче, щоб все була як раніше (зробити смайлік)

Обговорення

Можемо ми повернути Скріпку в попередній стан?

Чому ні? Як вплинули прояви насильства на стан Скріпки?

 Опрацювання поняття «насильство».

Насильство, що це таке?

Насильство – це застосування агресивних, жорстоких дій однієї людини по відношенню до іншої, що порушують права і свободу особистості та завдають шкоди фізичному, психічному, моральному здоров’ю, а також розвитку. Насильство є демонстрацією сили і бажанням здобути цілковитий контроль та владу над іншою стороною..

Слова, які характеризують насильство – жорстокість, агресія, погроза, ґвалт, силування, примус

 2. Вправа „Міф чи реальність”

Дітям пропонується прослухати факти про насильство та виявити, що являється правдою, а що ні. Для цього їм надаються дві картки з позначками зелена - „так”, червона  - „ні”.  

• Насильство має і позитивні сторони (НІ);
• Використання нецензурних слів дитиною по відношенню до іншої не є проявом насильства (НІ).
• Насильство – це коли видно сліди на тілі жертви (НІ).
• Б’ють заслужено (НІ).
• У школі найбільш розповсюджене психологічне насилля, використання нецензурних слів однієї дитини по відношенню до іншої (ТАК).
• Дитина, яка потерпає від насильства повинна мовчати про це (НІ).
• Хлопці схильні до проявів насильства більше, ніж дівчата (ТАК).
• Насильство не карається законом України (НІ).
• Насильство – це ознака мужності дитини у школі (НІ).                

• Розповідати, про те, що над Вам були здійснені насильницькі дії – це

ознака слабкості дитини (НІ).        

• Насильство – це не злочин, а нормальне явище у школі (НІ).
• Міліція не повинна втручатися у вирішення проблеми насильства (НІ).

Форма роботи: перегляд відео

Які відчуття у вас викликає переглянута ситуація?

 Чи порушує вона права дитини? Які?

Чи стикалися ви з такими проявами в своєму житті?

Поняття булінгу.

 Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена.

Булінг перекладається як хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

•                   систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
•                   задирство;
•                   фізичні і психічні приниження;
•                   різного виду знущання;
•                   бойкот та ігнорування;
•                   псування особистих речей та ін.

Найчастіше жертвами шкільного
булінгу стають діти, які мають:

1.         Фізичні недоліки: носять окуляри,  діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.
2.         Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку.
3.         Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).
4.         Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
5.         Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
6.         Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).
7.         Хвороби
8.         Низький інтелект і труднощі в навчанні.

              Кожен з нас рівний у своїх правах. Кожен з нас такий самий, але водночас такий різний. Хтось високий, а хтось ні. Ти вмієш жартувати, а я ні. Перелік таких порівнянь можна продовжити. Але всі можемо поважати один одного та дружити, навіть якщо ми дуже різні. Чи пам’ятаєте ви мультик про Капітошку? Давайте переглянемо його?

(Мультик про Капітошку)

Запитання

1. Чи прагнув Вовк дружби? (Ні)
2. Які слова він повторював коли розглядав себе в дзеркалі? (Щоб його боялись)
3. Чому він прагнув викликати в інших страх?(З нього насміхались)
4. Що роздратувало Вовка, коли він побачив Капітошку? (Сміх Капітошки)
5. Чому? (Вовк вважав, що Капітошка сміється з нього)
6. Чи у ставленні до Капітошки Вовк проявив насилля? Як саме?
7. Якою була реакція Капітошки на вчинки Вовка?
8. Чи стали б головні герої мультфільму справжніми друзями, якщо б  Капітошка відреагував  інакше, наприклад спробував дати здачу чи обурився?

              Як ми живемо? Як ставимося один до одного? Чи має значення для інших і навіть для нас, що ми говоримо? Хочу роз повісти вам ще одну притчу

Притча «Скільки важить сніжинка?»

Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба:

— Скільки важить одна сніжинка?

— Не більше, ніж нічого, — відповів він їй.

— Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, —

вела далі синичка. — Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була віхола, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Я нарахувала 7435679 сніжинок, які опустилися на ялинову гілку. І коли остання сніжинка, що, як ти сказав, «важить не більше, ніж нічого», впала на неї — гілка зламалася. — Після цього синичка злетіла, залишивши голуба у глибокій задумі.

Скільки важать наші слова? Часом ті слова, які «не важать» нічого, наші вчинки, які ми робимо, непомітні для нас самих, лягають великою образою й болем на інших. І під таким тягарем може зламатися кожна людина. Я точно знаю, що хоча б раз, але кожен із нас завдавав образи іншим, навіть не зауважуючи цього.

Насправді слова, з якими ми звертаємося одне до одного, важать дуже багато: добрими, лагідними можна підняти людині настрій, зробити її щасливою, а злими і жорстокими — засмутити, образити, принизити і навіть убити. Про це потрібно пам’ятати під час спілкування і конфлікту, щоб не зіпсувати стосунків назавжди.

Я щиро вірю і повністю впевнена, що кожен з вас вживатиме такі слова, що підніматимуть настрій іншим, щоб будувати і не руйнувати. Адже те, що ми говоримо так чи інакше лишає слід у серці людини, якій ми це сказали. Наш клас – це маленька сім’я. Мені, та й вам, хотілося б, щоб у нашій сім’ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я. А наш клас – це ще й частинка більшої сім’ї – нашої школи. Я переконана, що кожен із вас прагне, щоб наша школа стала територією Добра. Тому пам’ятайте правило, яке називають Золотим «Усе, що хочете аби робили вам люди, те робіть їм  і ви»