Зимова казка про Святого Миколая
Дійові особи: Святий Миколай (С.М.) , Ксюша, Настя, Кирило, 2 друзів Кирила, 3 чортика, Ніч, Заєць, Весна, 4 квітки, Літо, 3 туземця, Осінь, Лісовик, 3 грибка, Зима, Хуртовинка, 2 янгола, 3 зірочки.
Хід заходу
Ведуча:
Є свято гарне в Україні.
Є свято казки чарівне.
Що Миколай в святій ряднині
Слухняним ласощі несе.
Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай Святий із неба
В оселю кожну зазирне.
Пісня
Ведуча: (під чарівну мелодію) Сьогодні чарівна ніч, яку з нетерпінням чекають усі діти. Заздалегідь пишуть листи, просять в них подарунків для себе і обіцяють бути чемними.
Діти, сьогодні на свято я взяла із собою чарівну скриньку, у якій зібрані чарівні історії про Святого Миколая. Зараз я її випущу, а ви вмощуйтесь зручненько, уважно дивіться і слухайте.
(Казкова музика)
Ведуча. У рік новий траплаються дива,
І оживають казочки минулі.
А ось вам, друзі, казочка нова,
Хоч може здатися, що ви її вже чули.
В одному місті жили дві дівчинки, дві сестрички - Оленка та Ксенія. Оленка була сором'язливою, чемною та вихованою дівчинкою. Всі сусіди поважали її дуже часто зверталися до неї за допомогою(виконує дії). Її сестра Ксенія ж навпаки: була вередливою та неслухняною і часто ображала свою сестру. Та не дивлячись на це, Оленка дуже любила її, жаліла і у всьому і завжди їй догоджала. А ще Олена сподівалась, що прийде час і сестра неодмінно зміниться на краще. Але минали дні і нічого не змінювалось.
Дія 1
Ксюша – Сьогодні до нас Святий Миколай прийде!
Олена – Еге ж . Він чемним діткам подарунки принесе.
Ксюша –Оленко, а от ти була чемною?
Оленка - Так.А ти?( в цей час підкрадається чортеня і стає за спиною у Ксюши)
Ксюша. – Так. І буду чемною до самого Різдва, а потім побачимо. (чортик підстрибує від радощів)
Оленка – А я намагаюсь бути доброю весь час.
Ксюша. – Тільки дурні можуть бути завжди чемними!
Оленка – Що ти кажеш?То виходить я – ……….?
(виходить Чортик. )
Чортик: Ой, холодна тут зима –
В пеклі ж холоду нема,
Вибиравсь я, наче літом!
В пеклі – жар, зима – на світі.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти! (танок)
Чортик - Ой, що це, погана дівчинка, зараз я побешкетую(перебігає і стає за Ксюшею) – Бачиш, яка вона!Чого ж ти стоїш? Обзивайся, царапайся, Бий її!
Ксюша. – О ні! Це вже занадто! Ми з Оленою рідні сестри! Постривай, а чого це ми з тобою почали сваритися? Чи не здається тобі, що нам хтось у цьому «допоміг»?
Настя. – Ксюшо, а хто це там у тебе за спиною ховається?? Це часом не Чортик?
Чорт. Моє чортяче шануваннячко. Я дуже добрий чортисько. Усі знають, що поміж інших чортенят – я найгарніший!Ось, подивіться на мій хвостик. Ні у кого такого гарного хвоста не має. ……..(хвастається)
Настя. – А Памятаєш, як наша бабуся казала, що Чортик може зявитися тільки у святковий день там, де постійно сваряться і ображають один одного!
Ксюша.- То ти хочеш сказати, що у всьому винна я?(ображається). Все, більше нікого не хочу знати і бачити. Нехай всі захоплюються Оленою! Вона ж у нас дуже чемна!(Кривляється)
Чорт. – Знаєш що,ти така гарна, а давай підемо зі мною. У нас дуже добре. Не треба нікого слухати, до школи можна не ходити. Обов'язків ніяких! Не треба мити навіть руки. А ще, мої брати- чорти сказали, що сьогодні заманять Св. Миколая до нас у ліс, щоб отримати усі подаруночки чемних дітлахів. Ти хочеш подарунок?
Ксюша – Авжеж!
Чорт – Тоді, доганяй, ми з братами чекаємо тебе на чарівній галявині.(Чорт убігає)
Настя – Ксюшо, ну куди ж ти пішла? Зима на дворі завиває. Ксюшо, вернись негайно назад!Що я вдома скажу?Мене ж мамо неодмінно буде сварити!
Ксюша– Ой, Олена, ну чого ти так переймаєшся?Ну посварять тебе один разочок і все!
Настя – Так я ж не за себе переживаю, а за тебе. І батьки вдома будуть переживати. А ти ж знаєш, що мамі хвилюватися не можна.От що я їй скажу, коли вона у мене спитає про те, де ти ділась?
Ксюша. – А що ти їй скажеш? А!Я придумала!Памятаєш казочку про 12 місяців?От і скажеш матусі, що я пішла підсніжники шукати!(сміються разом з чортиком, виходить )
Дія 2
(імпровізована вулиця, хлопці грають у сніжки, з ними Кирило)
Ксюша – Привіт, друже!
Кирило – Привіт, Ксюшо! Ти куди надвечір ідеш?
Ксюша – До чарівної галявини у лісі.
Кирило – Що ти там загубила? Невже підсніжники?(сміється)
Ксюша – Ну ти зовсім як моя сестра. Я іду на галявину до Чортів ( каже на вухо) вони там зловили Св. Миколая, от я і іду свої подарунки забирати. Пішли зі мною!
Кирило – Та , ні, я кожного року напередодні свята потрапляю у якусь халепу.
Ксюша – Та шо там буде? Швиденько підемо, заберемо подарунки і повернемося. Пішли, бо мені скучно…
Кирило – Ой, Ксюшо, Ксюшо, ну не відпускати ж тебе одну до лісу, може там вовки? Пішли, тільки швидко.( убігають)
Дія 3У лісі
(Танок нечисті)
Чорт 1 – (дивиться на місяць) О, вже скоро на галявині з’явиться Св. Миколай.
Чорт 2 – Ми його швиденько заламаємо, скрутимо, і заберемо подарунки.
Чорт 3 – Ні, ми його швиденько, покидаємо, поб’ємо, зв яжемо і потім заберемо подарунки.
Чорт 2 – Ні, ми на нього налитимо, закрутимо, зачаклуємо і заберемо подаруночки. Згодні?
Чорти разом – Так, брате.
Чорт 1 – Мерщій за ялинки, іде….(ховаються)
(дзвони, з’являється Св. Миколай)
С.М. – Який темний ліс? Тут мабуть одна нечисть живе (дивиться у різні боки та під ноги)
Чорт 3 – (з під ялинки) Чуєте, про нас каже. Хлопці, побігли чаклувати!
( танок чарів, в кінці хапають торбу, забирають усі подарунки, залишають тільки папірці, С.М. стоїть зачаклований)
Чорт 1 – Які ми молодці, сказали – і зробили дуже добру справу, і отримали подаруночки.
Чорт 2 – Ой, хтось іде, побігли звідси…. ( убігають)
Дія 3
(Виходять Кирило та Ксюша, бачать С.М.)
Ксюша – Ой, ось і С.М., я ж тобі казала, що ми швиденько заберемо подарунки і додому, чого ночі чекати?
(звертається до С.М) Чуєш, діду, ну я вобщєм, чемною була, лагідною,шо там ще треба казати… Мамі допомогла 1 раз свою постіль застелила. Короче, давай мій подарунок. Чого мовчиш?
Кирило – (ходить навколо С.М.) Ксюшо, а з ним щось сталося. ( торкається, С.М. не реагує) Він якийсь не живий.
Ксюша – Як це не живий? А-ну давай серце послухаємо.(слухають) Стукає?
Кирило – Стукає, але дуже тихо.
Ксюша – Альо, Миколаю, а подарунки де?
Кирило – ( показує торбу) І подарунків немає, одні папірці.
Ксюша – От Чортеня, знову набрехало. Пішли, Кирило, додому. Немає подарунків ( уходить за ялинку)
Кирило – Ксюшо, ти куди, а як же С.М.. Треба ж йому допомогти, дізнатися що сталося.
Ксюша – Воно тобі треба? Ну у кого ти дізнаєшся? Навкруги самісінький ЛІС. А-У! Є хтось живий?
(танок місяця та зірочок)
Ніч – Я – ніч , господарка неба, небо покриваю і все-все бачу.
Кирило – Так, може , ти нам розкажеш, що трапилося зі С.М.
Ніч – Звичайно розповім. Злі сили зачаклували С.М., забрали подарунки і залишили помирати на морозі.
Кирило –Як зачаклували, забрали подарунки? Як же діти, без свята?
Ніч – Так, Кирило, діти у цьому році залишаться без подарунків від С.М., а вони так на них чекають.
Ксюша – Та нічого з вашим Миколаєм не станеться, зараз я його розбуджу і він зробить нові подарунки. Ось дивіться (буде С.М.) Миколаю, вставай. Вставай, тобі кажу!(2 рази)
С.М. – (крізь сон, грубо) Відійди від мене, не чіпай сказав! Я сплю
Ксюша – Нічого собі, чемний дідусь!
Кирило – Святий Миколаю, вставай. Вставай, діти подарунки чекають!
С.М. – Відчепіться, мені все байдуже!
Ніч– Нічого у вас не вийде, діти! Ці чари дуже сильні. У С.М. стало черстве серце.
Кирило – А як його зробити знову добрим, та оживити С.М.
Ніч – Це дуже важко. Треба знайти саму високу ялинку у цьому лісі, спіймати біля неї білого зайця, але пам’ятайте, він дуже спритний, і він покаже як знайти 4 пори року: У Весни попросити живої водиці, у Літа – запашної пшениці, у Осені – чарівне яблучко та у Зими – пухнастого снігу. Потім все це принесете янголятам і вони вам допоможуть оживити черстве серце С.М.
Кирило – (до Ксюші) Ти допоможеш мені?
Ксюша – Ну,добре, допоможу, все одно вдома робити немає чого, а тут хоч якісь пригоди.
Кирило – Добре, дякую тобі. А де ж взяти нові подарунки для діток?
Ніч – Мої зірочки зроблять нові подарунки, але для того, щоб зірочок з’явилося на небі більше ви повинні попросити у всіх чемних діток частину свого доброго серця. Впораєтесь?
Кирило – Думаю, так. Діти допоможете нам?
Ксюша – Давайте віддамо частинки своїх сердець зірочкам (збирають у тординку)
Кирило – Ось, тримайте наші маленькі, але дуже гарячі серця (віддає Ночі) Ну що, Ксюшо, пішли?
Ксюша – Пішли, друже.
Ніч – Чекаємо на вас. Нехай вам щастить. До побачення
Ксюша та Кирило (разом) - До побачення
Дія 4
Ксюша – Ну і довго ми будемо ще ходить по лісу.
Кирило – Ксюшо, заспокойся, ось вона найбільша ялинка, сідай, будемо чекати Зайця.
(музика швидка, Заєць пробігає дуже швидко)
Ксюша – Це що було? Заєць?
Кирило – (зачаровано) Ага….
Ксюша – Нічого собі швидкісь. Давай будемо ловити, бо сам він не підійде. Ти ставай там, а я тут.(Знову пробіг, не спіймали)
Кирило – Так, Ксюшо, давай ти з того боку будеш ловити, а я з цього. Почали….!!! (зловили)
Заєць – Я нічого не порушував, у мене і дозвіл є на швидкісний біг, відпустіть мене, негайно.
Ксюша – Та відпустим ми тебе, тільки покажи як знайти 4 пори року .
Заєць – Так це просто: (показує) підете туди, потім праворуч, потім – 3 рази ліворуч, потім 2 круги навколо ялинки і тут зустрінете Весну.
Ксюша – Нічого не зрозуміла. Може покажеш?
Заєць - Добре, побігли.
Кирило – (зупиняє його) Е-е-е, нє… Ми за тобою не встигнемо.
Заєць – Так вмикайте навігатор, Весна, і ідіть собі, а я побіг. Прощавайте…
Ксюша – Так, зараз, знайдемо. О, все, пішли…
Дія 5
(танок пробудження квітів з Весною)
Ведуча :Весна-чарівниця, неначе цариця,
наказ свій послала, щоб краса встала,
і проліски, і травка, й зелена муравка,
і кульбаба рясна, і фіалочка ясна –
всі квіти весняні, веселі, кохані,
з-під листя виходять, голівки підводять
од сну зимового до сонця ясного!
Ксюша – Кирило, мені щось жаркувато стає, ой дивись, квіти, травичка, пташки. Невже ж ми знайшли Весну?
Кирило – Схоже на те.
Весна – Ви хто такі і чому прийшли без дозволу до моєї хати?
Ксюша – Доброго дня, пані Весно!
Весна – Добрий день.
Кирило – Ми прийшли до вас, бо нам нада трішечки живої водиці, щоб оживити черстве серце Святого Миколая
Весна – а що з його серцем?
Ксюша – Його зачаклувати Чорти і він не може привітати усіх чемних діточок зі святом.
Весна – Добре, я дам вам водиці, але як би мені зараз хотілося б почути спів дітей, а-то одні пташки співають.
Кирило – Так цеж легко, у мене є відеозапис, подивитесь?
Весна – залюбки.
(пісня)
Весна – Дякую вам діти, ось вам флакон з живою водицею.
Ксюша - Будь ласка. А підкажіть нам, де знайти Літо?
Весна – Так воно зовсім поруч, он бачите , в далечині поле пшениці колоситься – шукайте Літо там.
Кирило – Дякуємо тобі, Весно. До побачення.
Весна – Бувайте здорові.(уходять)
Дія 6
(звучить чарівна музика)
Ведуча: Літо, літо золоте
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
(З-за ялинки виходять Ксюша та Кирило)
Кирило – Літо десь дуже близько.
Ксюша – Так, спека неможлива.
(під музику виходять туземці, на плечі несуть Літо, танок туземців)
Кирило – Дивись, це ж Літо?
Ксюша – Та схоже… а що вони з ним роблять?
Кирило –Гадаю, хочуть знищити.
Ксюша – Я без літа не можу, влітку канікули, мерши спасати його
(вибігають, машуть руками, закривають собою Літо)
Кирило –( до туземців) Не можна, не треба, Ноу, не-не, як вам ще пояснити.
Туземець 1- Ти чого репетуєш? Ми все і українською розуміємо. Кажи, що хочеш?
Кирило – Я кажу, що не можна знищувати Літо.
Ксюша – Так, так, Літом тепло, канікули, можна купатися, грати. Навіщо ві його хочете вбити?
Туземець 3 – А чому ви це вирішили? Ніхто ваше Літо не вбиває.
Кирило – А що ви робите?
Туземець 1 – Дощ викликаємо, дуже жарко.
Туземець 2 - У нашій печері намальовано, що треба взяти самого розумного та поставити на пісок, Сонце образиться та піде, а дощ почне його заливати.
Ксюша – А чому ви взяли Літо?
Туземець 3 – Так він у нас найрозумніший.
Ксюша – а купатися не пробували, у Вас море поряд.
Туземці всі - Ні
Кирило – Так, все відпускайте Літо, нам треба у нього щось попросити, а самі у море, всі у море.
(туземці відпускають Літо і вибігають за куліси)
Літо – Дякую Вам діти, ну не маю вже сил з цими туземцями, як тільки жара, так вони мене хапають і до стовпа прив’язують.
(вибігає туземець з кругом, падає перед Ксюшею, дякує)
Літо – Так, що вам треба?
Кирило – нам треба трішки запашної пшениці, щоб оживити серце С.М.
Ксюша – Його дуже чекають діти.
(вибігає туземець у шортах та з матрацом, падає перед Ксюшею, дякує)
Літо – Добре, зараз принесу.(приносить) Ось тримайте.
Кирило – Дякуємо тобі, Літо. А підкажи, будь ласка, як нам Осінь знайти?
Літо – Ідіть ось тією стежкою і потрапите на грибну галявину, там і шукайте Осінь. Тільки вона не любить гостей, будьте обережні.
Кирило – Дякуємо (вибігає туземець у шортах та ластах, падає перед Ксюшею, дякує та тягне з собою), не чіпай Ксюшу.
Ксюша – Кирило, побігли швидше. До побачення, Літо!
(туземець забирає Літо)
Дія 7
(танок грибочків)
Лісовик: Ось листок
Та ще листок,
А під ним
Сидить грибок,
У вогкій оселі,
В моховій постелі.
Позбираю я гриби
Тільки б не було біди
(виходять Ксюша та Кирило)
Ксюша – О, грибочки, а це хто, Осінь?
Кирило – Та , ні, це Лісовик. Зараз ми у нього поспитаємо…Шановний
Лісовик – Так, я вас слухаю
Ксюша – Добрий вечір
Лісовик – Добрий вечір
Кирило – А підкажіть нам будь ласка де знайти чарівницю-Осінь.
Лісовик – Ой, краще вам її зовсім не шукати.
Ксюша – Це чому?
Лісовик – Розумієте, вона нещодавно закінчила свою роботу та дуже втомилася, дощем поливати землю, фарбувати листя, вітер холодний роздувати. Їй би відпочити трохи…
Кирило – А що ж нам робити? Нам треба чарівне яблучко у неї взяти.
(виходить роздратована Осінь,)
Лісовик – Ой, іде, треба тікати…(убігає)
Осінь – Ві хто такі? Чого тут ходите-бродите, щось шукаєте… Бачити вже вас не можу, хочу відпочити.
Ксюша – Ми прийшли до тебе за допомогою
Осінь – Допомогою? А мені хто допоможе? Подруги вже всі на Кіпрі відпочивають, а я ще фрукти з овочами не перебрала.
Кирило – Так давай один-одному допоможемо, ми тобі фрукти та овочі розсортувати, а ти нам чарівне яблучко подаруєш.
Осінь – І що справді допоможете?
Ксюша – Так
Осінь – Лісовик, неси торби
(конкурс)
Осінь – Що же впоралися, молодці, і нічого не залишилося?
Ксюша – Нічого
Осінь – І я можу їхати на курорт? Ура! Біжу збирати речі.
Кирило – Постривай, а яблучко чарівне, де?
Осінь – Ой, щось замріялась зовсім, тримайте своє яблучко, дякую вам, діти, я побігла, бо запізнюся на літак.
Ксюша – (здивовано) І тобі до побачення…
Кирило – Ксюшо, ми все зібрали? Давай перевіримо.
Ксюша – Жива водиця – є?
Кирило – Так
Ксюша – Запашна пшениця?
Кирило – Є
Ксюша – Чарівне яблучко – є?
Кирило – Так
Ксюша – А пухнастий сніг?
Кирило – А от за сніг ми і забули і у Осені не дізналися як Зиму знайти. Що ж тепер робити?
Ксюша – А давай знову спробуємо по навігатору.
Кирило – Добре, давай (вмикає навігатор) Ксюша, а він показує повертати туди, звідки ми починали, Може щось зламалося?
Ксюша – Ну чому це зламалося. Зараз який місяць?
Кирило – Грудень
Ксюша – А грудень це яка пора року?
Кирило – Зима! Тож, давай швидко бігти на галявину.
Дія 8
Ведуча: Завірюха –хуртовина
Понад білим світом лине,
Білосніжною змією
В’ється – в’ється над землею
(танок Хуртовинки)
Зима – Доню, хуртовинка, ти вже все зробила?
Хуртовинка – Так, матусю, все, снігом землю припорошила, на вікнах намалювала, водицю заморозила.
Зима – От і добре, бо сьогодні вже свято Миколая, бачиш зірочок як багато на небі, мабуть, скоро вже Миколай до чемних діток спуститься.
Кирило – А от і не спуститься
Ксюша – його зачарували
Кирило – у нього черстве серце і йому все байдуже
Зима – Нічого не зрозуміла, ви хто такі?
Кирило – Ми звичайні діти, але дуже хочемо допомогти С.М.
Зима – І що вам для цього потрібно?
Ксюша – у нас вже є: жива вода, запашна пшениця, чарівне яблуко і тільки не вистачає пухнастого снігу
Зима – Так я можу вам допомогти і дати снігу, але він у вас одразу ж розстане.
Кирило – і що ж робити?
Зима – треба його ще більше заморозити
Ксюша – А як?
Зима - провести конкурси.
(конкурси)
Зима – Ось, тримайте, пухнастий сніжок, а нам з донечкою треба далі працювати, до побачення, діти
Діти – до побачення.
Дія 9
Кирило –Ну, що ж, Ксюшо, все у нас є, будемо кликати янголяток?
Ксюша - Добре
Разом – Янголятка, допоможіть, Миколая оживіть!
(танок янголят)
Янгол 1 – Ми почули вас, діти
Кирило – Янголятка, давайте поспішати, бо вже час діток вітати, а Миколая не має. Ось вам чарівні речі, ми все зібрали.
Янгол 2 – Дякуємо. Сестрички , мерщій до Миколая!
Ксюша – Кирило, як ти гадаєш, а подарунки встигли зробити?
(танок зірочки з подарунками)
Кирило – Ось, бачиш, а ти переживала.
Ксюша – Та не переживала я, мені все одно не дістанеться подарунка, я ж погано себе поводила.
Кирило – Але ж ти змінилася!!!
Ксюша – Так вже пізно….
Кирило – Ой, чуєш дзвони чарівні, це до нас поспішає С.М.
С.М. : Мир цьому дому й усім, хто в ньому.
Добра і щастя вашій хаті,
Щоб були ви всі багаті,
Щоб біда вас обминала,
Тільки радість звеселяла.
Дякую вам Кирило та Ксюша, що ви мене врятували та дітям свято не зіпсували.
Кирило – Завжди раді допомогти. С. М. скажи будь ласка, а чи приготував ти подарунок для нашої Ксюші?
С.М. - Ксюша стала доброю дівчиною, зробила багато чемних справ і я звичайно подарую їй подарунок.
Ксюша – Дякую тобі, Миколаю!
Кирило – Діти, ніколи не пізно виправляти свої помилки і ставати чемними.
Чортеня 1. - Святий Отче! Обіцяємо завжди добрими бути,
І в житті, і в молитві тебе не забути.
С.М. - Любі діти! Вітаю Вас зі святом! Бажаю усім під подушкою знайти смачну цукерку, а в житті — світлий шлях!
Пісня
Ведуча: Шановні гості! Зі святом Вас! Нехай у Вашому домі панує радість і здоров’я, у родині — взаєморозуміння та добробут, у серці — віра, надія та любов. Добра Вам та здійснення найзаповітніших мрій та бажань! З днем Святого Миколая! На цьому наше свято завершується.