Психоемоційна підтримкаи учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання

Про матеріал

На сьогоднішній день – у складний період воєнного стану українські педагоги продовжують освітній процес. Професійний портрет педагога набуває нової якості – психологічної спроможності. Емоційна складова педагогічної діяльності все більше привертає до себе уваги; емоційна підтримка учнів потребує злагодженої роботи педагогів і батьків.

Перегляд файлу

Психоемоційна підтримка учасників освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

Вітчинка Ольга Володимирівна,
вчитель початкових класів
Городнянської філії Козіївського ліцею
Краснокутської селищної ради
Богодухівського району
Харківської області
 

На сьогоднішній день – у складний період воєнного стану українські педагоги продовжують освітній процес. Професійний портрет педагога набуває нової якості – психологічної спроможності. Емоційна складова педагогічної діяльності все більше привертає до себе уваги; емоційна підтримка учнів потребує злагодженої роботи педагогів і батьків.
         З початку війни кожна людина відчуває цілий спектр емоцій. Існує популярна теорія американської психологині Елізабет Кюблер Росс про стадії прийняття втрат та життєвих змін: заперечення, злість, торг, депресія, прийняття. Стадії можуть чергуватись по-різному або проживатись “уперемішку”. Але важливо одне - пройти складний процес прийняття того, що трапилось і адаптуватись до нового життя. В нормальних, безпечних умовах дитині 1 класу потрібно на це рік, дітям 5 класу пів – року, дорослим  декілька місяців. Тому, ми з Вами можемо тільки уявити, що відбувається зараз із дитячою психікою.  І завдання дорослих  допомогти школярам сформувати нову картину життя та подолати стрес. Крім того, може спостерігатися регресивна поведінка, тобто втрата набутих навичок. Наприклад, якщо раніше учень міг розв’язувати складні математичні задачі, то тепер для нього це неможливо. Вчитель та батьки мають звертати увагу на негативні зміни в поведінці дитини. Нинішній ситуації це можуть бути: виражене засмучення або хвилювання; не відвідувати онлайн-заняття, не  приймати участь в житті класу; провокаційна поведінка: неслухняність непокора дорослим, агресія (довше одного місяця); часті спалахи роздратування; помітне погіршення шкільної успішності.
         У сучасних умовах, коли учні стискаються з новими викликами, пов’язаними з дистанційним навчанням, війною та загальною нестабільністю, психоемоційна підтримка набуває особливої актуальності. Саме в цей період дуже важливо створити для дітей безпечне, підтримуюче середовище, яке сприятиме їхньому емоційному розвитку та навчанню. Велику роль відіграє психоемоційна підтримка в освітньому процесі. Позитивна атмосфера, регулярні емоційні практики, залучення батьків і вчителів- усе це формує здорове середовище для розвитку дитини. Психоемоційна підтримка- це система заходів, спрямованих на підтримка психологічного благополуччя дитини. У початковій школі це має особливе значення, адже діти тільки формують навички саморегуляції, спілкування та адаптації до змін. Завдяки таким заходам учні легше справляються з емоціями, краще навчаються та будують доброзичливі стосунки з однолітками та дорослими.
         Щоб налаштувати дитину ( клас) до уроку я кожен день починаю з практичного позитиву «Ранкове коло»: вибір «Настрою дня» за допомогою смайлика; теплі слова від вчителя «Сьогодні буде гарний день!»;  дихальні вправи «Задуй свічку».  Дихання- один з найпростіших та найдієвіших інструментів для зменшення стресу, покращення концентрації, уваги та загальному гарному самопочуттю. Використання дихальних вправ на дистанційних уроках допоможе дітям зберігати спокій, підвищити їхню ефективність навчання та покращити емоційний стан у складних умовах. Я приділяю досить багато уваги диханню, практикую вдома  та впроваджую на  уроках. Наприклад: «Животики»(У будь якому положені. Руки кладемо на животик і робимо носиком вдих швидко на рахунок 1-2, видихаємо повільніше ротиком 1-2-3-4-5. Повторення 5-10 разів. Вправа «Кулька» з будь якою іграшкою(стоїмо і притискаємо до себе іграшку. Щоками надуваємо кульку і дистанція між дитиною та іграшкою поступово збільшується. Здуваємо кульку різко, видихнувши ротиком повітря і притиснули іграшку). Таким чином ми "продихаємо емоції", зменшуючи тривогу за допомогою усвідомлення теперішнього моменту. Не впадайте у відчай, якщо результати не з'являться негайно. Підлаштовуйтесь під свою атмосферу: якщо часу бракує, поєднайте дихальні практики зі своєю буденністю. Дихайте під час щоденної поїздки до бабусі або під час прогулянок. Зосередьтеся на довгострокових перевагах — вони є найкращим мотиватором. Дихальні вправи можуть бути корисними для розслаблення від надмірного стресу; Глибокі та спокійні вдихи сприяють активації нервової системи, що може зменшувати стрес і розслабляти тіло. Велика кількість кисню покращує концентрацію, а зміна швидкості та стилю дихання також може впливати на фізичне та емоційне самопочуття. Виконання дихальних вправ перед сном допомагає дітям швидше заснути та покращує якість сну, що важливо в умовах нестабільності. Діти стають більш зосередженими та уважними під час дистанційного навчання. Регулярні дихальні практики сприяють покращенню роботи мозку, що допомагає засвоїти матеріал. Також доцільно використовувати регулярні руханки, казкотерапію, гімнастика для очей, безпечний простір для вираження емоцій (наприклад «Скринька емоцій» або онлайн-анонімні форми). Для батьків- це інформування про способи підтримки дитини вдома, поради шкільного  психолога, зустрічі для обговорення труднощів, консультації, вебінари.
         Ефективним інструментом у роботі з дітьми є емоційні ігри: «Як ти почуваєшся?»(на розпізнавання емоцій), «Кольорові емоції»(асоціації кольору та емоцій), «Міні-казкотерапія» (історія з моральним змістом).
         Дітям ну дуже подобається вправа «Криголам» (lcebreaker) – «Покажи предмет настрою» Який настрій у мене? Чому? (виявлення настрою, обговорення, позиція сприймання інформації), «Емодзі-стан» (учень показує емоцію за допомогою емодзі), «Селфі дня» (показати малюнок, фото чим хочеться поділитися). Це коротке завдання або гра на початку заняття, яка допомагає «розтопити лід» між учасниками, налаштуватися на роботу, зняти напругу й активізувати увагу. Під час дистанційного навчання така вправа  має особливе значення. Ця вправа допомагає учням перейти від домашніх справ  до навчального середовища; створює позитивну атмосферу й емоційний комфорт, що сприяє кращому сприйняттю матеріалу. Завдяки активації уваги та залучення після «Криголаму» учні стають більш включеними в урок, краще слухають і взаємодіють; стимулюється інтерес до теми, навіть, якщо вона складна або нова. Також покращується комунікація . У дистанційному форматі діти часто відчувають ізоляцію. «Криголам» спряє знайомству, обміну думками та встановлення контактів. Розвивається довіра між учнями та вчителем. Ігрові, творчі вправи допомагають зняти напруження перед відповідальним завданням або новою темою. Учні почуваються більш впевнено та розкуто. Формується мотивація. Коли урок розпочинається з чогось приємного та неформального, діти з більшим ентузіазмом включаються в роботу.  Вправи «Криголами» - це не просто розвага. Вони є важливим інструментом для підтримки психоемоційного здоров’я, створення згуртованості в онлайн-класі та ефективного старту уроку. Їхнє регулярне використання робить навчання приємнішим та результативнішим.
          Психоемоційна підтримка учнів у 1-4 класі є ефективним способом формування емоційної стійкості, розвитку емпатії та створення безпечного середовища. Регулярне впровадження простих вправ допоможе знизити рівень тривожності, покращити увагу учнів і зробити навчальний процес більш гармонійним і людяним.(з досвіду роботи)

 

 

docx
Додано
29 жовтня 2025
Переглядів
187
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку