КЗО «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1»
Межівської селищної ради
Свято вишиванки
Лизогуб Ганна Олександрівна
Свято вишиванки
Мета : розширювати та збагачувати знання дітей про особливості національного одягу українського народу, зокрема, вишитої сорочки, її значимість, особливості колориту та символіку; навчити дітей передавати побачене у процесі малювання та ігор, бачити спільне та відмінне в національному одязі хлопчиків та дівчаток; відповідати на запитання повними реченнями, будувати їх послідовно та зв’язно; формувати уявлення про те, що вишиванка – це сімейний оберіг, що передавався від покоління до покоління віками; розвивати пізнавальні психічні процеси, інтерес до завдань художньо-естетичного характеру, кмітливість, творчу фантазію; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, зокрема, вишиванки як невід’ємного елементу національного вбрання.
І. Вітання
1. Вітання всим
Доброго ранку, сонечко!
Доброго ранку, донечко!
Доброго ранку, татусю й матусю!
Доброго ранку вам, сонячні друзі!
Доброго ранку, учителько мила!
В слові вітання є радості сила.
З доброго ранку наш день починається –
В доброму слові все добре збувається.
Діти по колу передають ляльку в національному одязі та вітаються
(за списком прізвищ в алфавітному порядку)
ІІ. Щоденні новини
Сьогодні в нас вівторок –
Уроки зробим скоро,
Весело потанцюєм,
Бо радісно працюєм!
- Який він за рахунком?
- Який день був учора? Буде завтра?
- Діти, яка вчора була дата, число і місяць?
- Яке число сьогодні?
- Так, сьогодні 18 травня 201__ року (викладаю дату та рік ).
- Яке число буде завтра?
- Який місяць?
- Чому цей місяць так назвали? (відповіді учнів )
Діти, сьогодні я пропоную вам здійснити незвичайну подорож до історичного минулого нашого народу. Ми познайомимося з річчю, що несе для українців найвищу культурну цінність – це найдорожчий скарб, що є не лише пам’яттю, а й часточкою нашої історії. А для того, щоб дізнатися про що піде мова, я пропоную вам послухати уривок ось такого вірша:
«З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитки брала»…
Отже, ви вже здогадалися, ми будемо говорити про вишиванку, що є національним символом нашого народу. Але спочатку давайте пригадаємо, що ми знаємо про вишивання, як одне з найдавніших видів ремесла українського народу.
ІІІ. Обмін інформацією
«Вишиванка – це вишита біла сорочка. Це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Вишиванку називають оберегом тому, що з давніх часів вважалося, що вишиті на них символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили. Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців. В кожній хаті обов’язково була вишиванка, вони є символом чогось вічного. Український народ глибоко шанував вишиванки, їх зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам з покоління в покоління».
(Для цього вихователь демонструє справжню вишиту сорочку).
Сорочку білу полотняну,
«Морями» густо вишивану,
Що від бабусі в спадок маю,
Із скрині бережно виймаю.
Візьму у руки, придивлюся,
Щокою ніжно притулюся,
Яка тут вишивка чудова,
Оця бабусина обнова.
Сама бабуся вишивала,
Узор з любов’ю вибирала,
Хотіла і сама вдягати
І своїй внучці передати.
На сьоме небо підлітаю,
Коли сорочку цю вдягаю,
Ходжу у ній, не находжуся,
Милуюся не надивлюся!
Цвіте душа її узором,
Співа душа пташиним хором,
Землі, немов, не відчуваю
Легкі, широкі крила маю!
Летіти хочу та співати,
Ту пісню доні передати,
Разом з сорочкою бабусі,
То їй привіт прапрабабусі!..
Шануй сорочку, моя доню,
І бережи, як свою долю,
У ній пісні твого народу,
Любов і труд усього роду.
IV. Групова робота
Мета: перевірити та закріпити знання дітей про особливості національного одягу українського народу; розвивати наполегливість, уважність, вміння спів ставляти побачене із відповідними зображеннями; виховувати повагу та інтерес до національних традицій.
Обладнання: дві ляльки (хлопчик і дівчинка), зображення національного та сучасного одягу.
Хід гри:
Вчитель демонструє дітям ляльок і пропонує одягти їх у національний одяг, такий який ми всі бачили на виставці.
Варіант 1. Діти по черзі підходять до ляльок, обирають частину одягу, називають її та одягають на ляльку.
Варіант 2. Діти розподіляються на дві команди – хлопчиків та дівчаток і по черзі підходять до ляльок відповідної статі, обирають одяг, називають його та одягають на ту чи іншу ляльку.
Примітка: хлопчики одягають хлопчика, дівчатка - дівчинку.(додаток 2)
Мета: перевірити засвоєні дітьми знання про особливості національного одягу українського народу, зокрема, вишитої сорочки, особливостей її оздоблення та символіки, цінності для українців; розвивати мовлення, мислення, пам’ять, увагу та уяву; виховувати стриманість, посидючість, вміння поступатися іншому.
Обладнання: вирізані з картону кружечки на «ніжці» (позначки світлофора) зеленого та червоного кольору на кожну дитину, фішки на позначення балів.
Хід гри:
Діти розподіляються на команди за столами, в залежності від того, хто за яким столом сидить. (Один стіл – одна команда). У руках кожен тримає позначки кольорів світлофора. Вчитель промовляє речення, діти уважно слухають, якщо це речення правильне, то піднімають зелений колір, а якщо неправильне – червоний. Бал отримує та команда, усі учасники якої швидше за інших піднімуть позначки відповідного кольору. Переможе та команда, яка отримає найбільшу кількість балів.
Орієнтовний перелік правильних тверджень:
Вишиванка – це біла вишита сорочка.
Вишиванку називають оберегом.
На вишиванках частіше за все зображували геометричні фігури, рослинні форми та тварин.
Вважалося, що вишиті на сорочках символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили.
Полтавський регіон славиться особливим видом вишивки «білим по білому».
Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців.
Вишиванки зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам.
V. Рефлексія
1. Розучування пісні
https://www.youtube.com/watch?v=RhwK9OSKHDs
Пісня “Вишиванка”.
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитку клала.
Що червона ниточка, то кохання,
А та чорна ниточка – розставання.
Бо червона ниточка легко клалась,
А та чорна ниточка часто рвалась.
Ой піду в неділеньку на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її біля серця.
Кожній дитині дається шаблон вишиванки і вона на свій смак її розфарбовує