Реалізація краєзнавчого принципу на уроках географії

Реалізація краєзнавчого принципу навчання географії 

Якщо основним предметом шкільного краєзнавства є всебічне вивчення рідного краю, збір і узагальнення краєзнавчого матеріалу, то «краєзнавчий принцип» передбачає систематичне встановлення зв'язків між вивченням будь-якого курсу географії з тими знаннями, які одержують учні в результаті безпосереднього дослідження краю. Обов'язкове використання у викладанні набутих краєзнавчих знань - головне призначення навчального краєзнавства.

Курс «Загальна географія» (6 клас)

Курс «Загальної географії»  у 6 класі вважається фактично першим систематичним курсом географії в школі. Він має глибоку краєзнавчу основу. До програми курсу входить багато загальних географічних понять, які необхідно засвоїти шестикласникам для підготовки до вивчення краєзнавчих курсів у старших класах. Слід зазначити, що більшість цих понять сприймається дітьми 11—12 років без достатнього розуміння суті, особливо процесів розвитку, взаємодії та взаємозалежності, якщо учитель не використовує конкретного місцевого матеріалу краєзнавчого змісту. Формування географічних понять відбувається значно легше, коли учні мають відповідні конкретні уявлення про свій край. Навіть загальні знання про одиничні об'єкти рідного краю (рівнини, височини , річки, ставки тощо) вчитель використовує, головним чином, як основу для формування  загальних фізико-географічних понять. Так вчитель підводить школярів до діалектико-матеріалістичного розуміння взаємозв'язків, що існують у природі між фізико- географічними об'єктами, явищами та процесами, природою і суспільством.

Початковий курс фізичної географії має на меті ознайомити учнів з методами дослідження сфер Землі (літо-, гідро-, атмосфери та географічної оболонки), з основними компонентами природного комплексу та взаємних зв'язків між ними, з географічними особливостями своєї місцевості (рельєфом, кліматом, гідрографією, природним комплексом).

 Вже у вступній частині курсу передбачається знайомство в загальних рисах з методами наукових досліджень природно- географічного середовища. З цією метою передбачено організацію систематичних спостережень за змінами у природі.

 Вивчаючи тему «Орієнтування на місцевості» виводжу учнів на подвір”я школи і пропоную визначити, в якому напрямку від їх місцнзнаходження знаходиться музей, бібліотека, зупинка міського транспорту, їхня домівка. І даю завдання перевірити, чи справді на північному боці дерева більше росте моху, ніж на південній. А якщо є свіжий спил дерева, то учні порівнюють товщину річних кілець з північної та південної сторін. Також при вивченні цієї теми даю елементарні навички з визначення азимутів, так як за один урок навчити 25дітей визначати азимути за допомогою одного нормального компаса нереально.

При вивченні теми «Способи зображення Землі» пропоную дітям частину плана міста Кривого Рога, де показана територія селища Веселі Терни (додаток 1). За цим планом пропоную визначити відстані та напрямки від музею та лікарні до різних об’єктів (додаток 2). За картою України визначаються відстані та напрямки від Кривого Рога до Києва, Днніпра, Львова.  У темі «Географічні координати»  учні визначають координати Кривого Рога за адміністративною картою України.

Тема «Літосфера » є багатою для краєзнавчого підходу. На початку вивчення теми прошу дітей, батьки яких працюють в шахтах чи кар’єрах міста, попросити їх принести зразки порід, які видобуваються цими підприємствами та по можливості дати їм назви. Також пропоную взяти разом з батьками участь у дослідженні «Корисні копалини в облаштуванні житла(господарських будівель) моєї родини».

 Перед вивченням теми «Внутрішня будова землі» даю завдання знайти інформацію про Криворізьку надглибоку свердловину і при розкритті питання «Навіщо досліджувати внутрішню будову Землі?» учні розповідають про неї.  Перед уроком «Землетруси » прошу учнів дізнатись у своїх рідних чи знайомих про те, чи можливі землетруси в нашому місті. Дізнавшись, що землетруси в нашому місті можливі, визначаємо правила поведінки під час землетрусу. Потім пропоную показати на практиці, як би діти повели б себе під час землетрусу.

На уроці «Мінерали, гірські породи» в якості прикладів я показую гірські породи та мінерали, що принесли діти (магматичні, осадові, метаморфічні). Також питаю, як використовуються певні види корисних копалин.

Переходячи до вивчення рельєфу, учні роблять висновок про те, що Криворіжжя лежить на рівнині, а трішки пізніше - що ця рівнина - горбиста.

На уроці «Унікальні форми рельєфу земної кулі,їх охорона»  піднімається питання рекультивації земель Кривбасу.

У 6 класі з перших уроків спостереження за змінами  щодня продовжують чергові, а під час вивчення теми «Атмосфера» — всі учні класу. Школярі виконують такі практичні роботи: вимірюють снігомірною рейкою — товщину снігового покриву; спостерігають за погодою та обробляють матеріали спостережень (складають графіки температури, діаграми хмарності та опадів, рози вітрів).

За матеріалами спостережень шестикласники виконують таку роботу:                               1) креслять графік річного ходу температур повітря; 2) будують розу  вітрів за місяць; 3) складають діаграму хмарності; 4) складають діаграму опадів по місяцях; 5) аналізують графік і діаграми.

Якщо кожний учень навіть протягом нетривалого часу систематично і самостійно проводитиме спостереження за погодою, то абстрактні раніше поняття наберуть конкретності, оживуть в уяві учнів зрозумілими образами, цікавим стане їх подальше вивчення.

На уроці «Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу» учні розмірковують про вплив  людської діяльності на стан атмосфери в нашому місті, а також роблять висновок про роль кожної людини у боротьбі за чистоту повітря.

Систематичні спостереження за погодою та виконання рекомендованих програмою практичних робіт з теми «Атмосфера» є базою для формування елементарних понять про погоду і клімат.

Багаторічні систематичні спостереження за погодою дають можливість визначити й основні, характерні риси клімату своєї місцевості. Для пояснення особливостей клімату своєї місцевості,  знання кліматоутворюючих факторів, поняття про які формується насамперед з опорою на місцевий краєзнавчий матеріал, що використовується під час вивчення попередніх тем.

Під час вивчення теми «Гідросфера» дітям пропонується  знайти легенду про річку Саксагань, яка протікає в кількасот метрах від школи. На уроці  «Річкова система, басейн річки, річкова долина» визначаємо, до басейну якої річки належить Саксагань (за фізичною картою України). А на уроці «Живлення, водний режим і робота річок» учні пригадують, коли річка розливається щороку, коли рівень води в річці падає і чи може Саксагань раптово виходити з берегів. Також визначаємо, якими водами  врізні сезони живиться річка. І робимо висновок, що раніше переважало снігове живлення, а зараз – дощове. Дітям, які живуть біля річки,  пропоную виміряти відстань, яка відділяє городи від водойми. На останньому уроці з теми обговоримо ці відстані та їх наслідки для річки.  При вивченні штучних водойм визначаємо, які є в нашій місцевості та з якою метою їх створено.

 Деякі учні мають на своїх садибах свердловини для побутових і господарських потреб своєї родини. Тому ставиться запитання: Чому пробурені свердловини? Якої якості вода в них? Чи має такий смак, як вода з крану? Для яких потреб використовують цю воду?

На підсумковому уроці з теми «Гідросфера » пропоную учням скласти проект з використання річки Саксагань і штучних водойм людиною. Також група учнів готує повідомлення про проблему охорони води  в нашому місті.

В темі «Біосфера» на першому уроці пропоную одному з учнів на кожен крок називати види рослин, що ростуть у нашій місцевості, а іншому – види диких тварин. Як правило, список, при пешій спробі, зовсім невеликий. Пропоную повторити гру на останньому уроці з теми.при вивченні ґрунтів пригадуємо розораність наших городів(завдання, яке давалось в темі «Гідросфера»). На заключному уроці учні пропонують власні заходи зі збереження рослинного та тваринного світу Криворіжжя.

В темі «Природні комплекси» учням пропонується навести природних комплексів, які були змінені людиною в нашій місцевості (антропогенні ПК).

В цій темі програмою запропонована практична робота №7 «Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом)». Цю практичну роботу проводимо у вигляді екскурсії на заплаву річки Саксагань. Метою її є вивчення та опис природних комплексів, відмінність яких зумовлена рельєфом; виявлення учнями самостійно, безпосередньо у природі взаємозв'язків компонентів природного комплексу. Учні поблизу школи проводять вивчення та опис природних комплексів, схилу, заплави та самої річки. Вони виявляють взаємозв'язки різних природних компонентів у знайомому природному середовищі (між рельєфом, гірськими породами, рівнем зволоження і нагрівання, грунтами і рослинністю). Цьому сприяють знання, здобуті учнями протягом навчального року .

На конкретному місцевому матеріалі про ПК в учнів виробляється  правильне уявлення про те, що проблеми раціонального природокористування та охорони природи можна успішно розв'язати з урахуванням взаємозв'язків між окремими компонентами ПК. Ігнорування цих взаємозв'язків призводить до порушення рівноваги в природно-географічному середовищі наслідком чого можуть бути серйозні недоліки і невиправні прорахунки. Ось чому під час

екскурсії вчитель наголошує на тому, що пізнання взаємозв'язків у природі, ланцюгових реакцій, які виникають внаслідок дії на природу людини в процесі її господарської діяльності, стає нині необхідним для кожної людини.

В кінці навчального року учням пропонується розробити міні-проект з утилізації побутових відходів. Ця робота знаходить відгук у дітей та їх родинах так як практично усі діти проживають у власних будинках приватного сектору.

1. Курс «Материки та океан»

У 7 класі учні вивчають курс «Материки та океани». Він має обмежені можливості щодо використання краєзнавчих матеріалів, але в ньому є чимало тем, які можна вивчати у порівнянні з місцевістю, де проживають учні. Проте і цей курс має певні можливості для використання конкретного краєзнавчого матеріалу.

Під час вивчення теми «Форма і рухи Землі» як приклад наслідків осьового обертання Землі наводяться спостереження учнів під час виконання практичної роботи на місцевості (крутий правий берег Саксагані).

При формуванні у семикласників знань про природу материків учитель спирається на краєзнавчий матеріал, який використовувався у початковому курсі фізичної географії, зокрема конкретно на такий матеріал, що характеризує: умови життя рослин (вода, повітря, світло, тепло, мінеральні солі); вплив на рослини різних умов середовища; фенологічні спостереження за рослинами; значення рослин ї рослинного покриву у природі, житті людини і

народному господарстві.

Порівнюючи клімат рідного краю з кліматом інших районів і країн, учні виявляють риси подібності і відмінності, а завдяки цьому порівнянню чіткіше уявляють різні типи клімату. При цьому використання результатів метеорологічних спостережень щоразу має різний характер. Так, при вивченні кліматів Європи та  Азії результати спостережень місцевої погоди використовують для підтвердження такої особливості, як континентальність клімату цих частин світу, а під час вивчення кліматів Африки, Америки, Австралії, Антрактиди дані метеорологічних спостережень дають змогу вичленити відмінності, які існують між кліматом Європи та Азії, де переважає континентальний клімат, і жарким кліматом Африки або дуже холодним кліматом Антарктиди. Таке порівняння сприяє кращому розумінню особливостей типів клімату тієї чи іншої частини світу. Почуттєві сприйняття

та уявлення, одержані шестикласниками у процесі метеорологічних спостережень за місцевою погодою, учитель використовуй для конкретизації особливостей клімату всіх материків. А порівняння кліматів віддалених регіонів планети з місцевим кліматом допомагає глибше розкрити

загальні принципи і закономірності у формуванні кліматів Землі, систематизувати і класифікувати погодинні кліматичні поняття. Завдяки застосуванню методу порівняння досягається зв'язане єдиною тематикою повторення матеріалу, засвоєного учнями у 5 та 6 класах а також під час

вивчення попередніх тем у 7 класі. Відтак розширюються, поглиблюються і закріплюються знання учнів. Разом з тим метод порівняння дає змогу школярам краще засвоїти характерні ознаки різних кліматів, усвідомити та з'ясувати причинно наслідкові зв'язки, залежності та закономірності.

Використання методу порівняння, поряд з іншими методами викладання, допомагає вчителеві підвести дітей до складання оцінки різних типів клімату для врахування їх особливостей під час господарської діяльності людини.

Використання у навчальному процесі даних, одержаних семикласниками в результаті спостережень за місцевою погодою, конкретизує теоретичні положення, тому учні їх краще усвідомлюють і глибше засвоюють.

У курс географії материків згідно з програмою введено ряд нових понять, пов'язаних з поняттям «клімат»: ізотерми, пасати, кліматичні пояси, типи кліматів та ін. У процесі  краєзнавчої роботи учні вдосконалюють набуті раніше і засвоюють нові поняття, уміння та навички спостереження за погодою. Одночасно з вивченням нового матеріалу учні повторюють,

поглиблюють знання про клімат, засвоєні у 6 та 7 класах: про характерні особливості сезонів, погоду та клімат, про мусони, про залежність кліматів материків від географічної широти, від близькості розташування океанів і морів, океанічних течій та ін. Вивчаючи тему «Загальні географічні закономірності», вони поглиблюють знання про причини зміни пір року.

Для свідомого і глибокого засвоєння поняття про клімати різних районів планети учні повинні зібрати потрібний матеріал про клімат своєї місцевості та фактори його формування.Спостерігаючи за погодою своєї місцевості, учні дістають чіткі уявлення про характерні для неї типи погоди, вчаться розрізняти та описувати їх, описувати погоду по сезонах протягом цілого року, пояснювати причини її формування. Учні 7 класу вчаться не тільки підмічати особливості клімату своєї місцевості, а й пояснювати їх, набувають необхідних умінь та навичок робити елементарні прогнози погоди на основі метеорологічних спостережень місцевих ознак.

Краєзнавчий матеріал може бути використаний при порівнянні схожих між собою або відмінних одне від одного географічних явищ і процесів. Цей матеріал використовують для порівняння географічного положення, рельєфу, геологічної будови, клімату, річок, грунтів, рослинного і тваринного світу географічних областей материків. Так, розглядаючи географічне положення материків і визначаючи географічні координати їхніх крайніх точок, учні встановлюють, які об'єкти розташовані на однаковій широті або довготі з їх місцевістю, або чим відрізняється географічне положення території, що вивчається, від географічного положення місцевості, де живуть вони самі. Порівнюючи на уроці характер поверхні і геологічної будови, живлення річок, типи грунтів, рослинності і тваринного світу, конкретні дані про температури і кількість опадів своєї місцевості з ідентичними даними для територій, що вивчаються, можна викликати в учнів більш реальні уявлення про природні особливості цих територій. Отже, географічні дані, які характеризують ПК материків, будуть оцінені реально, якщо при цьому використовувались аналогічні показники свого краю. Особливо широко можна практикувати метод порівняння при вивченні загального огляду Євразії.

2. Курс «Україна у світі: природа, населення»

Курс  «Україна у світі: природа, населення» має великі можливості для впровадження принципу географічного краєзнавства.

Під час вивчення  теми «Топографічна карта » учням пропонуються завдання із читання плану міста Кривого Рога.

При вивченні теми «Україна на карті годинних поясів»  дітям пропонуються задачі на формування умінь визначення місцевого часу у Кривому Розі порівняно з місцевим часом у Києві та Лондоні.

Вивчаючи тектонічну, геологічну будову, рельєф, типи рельєфу за походженням і корисні копалини країни, учні за допомогою вчителя простежують генетичні зв'язки тектонічної,  геологічної будови,  рельєфу своєї місцевості з геологічною будовою та рельєфом тієї великої природної території, до складу якої входить рідний край. Учні за тематичними картами визначають до якої тектонічної структури входить територія Криворіжжя, який рельєф території, якими породами складена територія району, які типи рельєфу за походженням переважають, тим самим удосконалюючи навички учнів роботи з тематичними картами.  При вивченні неотектонічних рухів проводиться бесіда «Чи можливі землетруси на території Кривого Рога?».  Вивчаючи геоморфологічну будову України, учні визначають, які типи рельєфу за походженням є на території міста. Група учнів робить фото окремих видів рельєфу.

Перед вивченням корисних копалин дітям дається завдання підготувати повідомлення про Криворізький залізорудний басейн. Також учні працюють з колекцією корисних копалин Криворіжжя.

На уроці узагальнення знань з цієї теми учні презентують дослідження «Наслідки видобування корисних копалин та необхідність охорони надр», для виконання якого їм потрібно зробити різні фото та опрацювати краєзнавчу літературу.

Під час вивчення теми «Клімат і кліматичні ресурси» для пояснення різних кліматичних та погодних явищ, змін погодних умов за порами року, залежності напрямів розвитку господарства від типу клімату, зокрема вирощування сільськогосподарських культур, широко використовують дані багаторічних

метеорологічних спостережень за погодою своєї місцевості. У 8 класі знання учнів про погоду та клімат значно розширюються і поглиблюються порівняно з молодшими класами. В цьому важлива роль систематичних спостережень, які сприяють формуванню уявлень про атмосферні фронти, циклони та антициклони, поповнюють знання про повітряні маси (маси, які проникли на материк, поступово змінюють свої властивості: тиск, температуру, вологість, прозорість тощо і перетворюються на континентальне повітря помірних широт), про головні типи погоди.

Проводячи спостереження за погодою своєї місцевості, учні 8 класу не тільки закріплюють і поглиблюють свої знання, а й удосконалюють уміння і навички спостереження і передбачення погоди. Результатом спостереження та передбачення є оформлення дослідження «Прогнозування погоди за народними прекметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелахЗМІ».

  Закінчується вивчення клімату його господарською оцінкою, і без конкретних даних метеорологічних спостережень за  місцевою погодою тут ніяк не обійтись. Не можна не виокремити також і питання охорони атмосферного повітря у місті.

Вивчаючи тему «Води суходолу і водні ресурси», можна простежити вплив рельєфу на формування басейнів і течій великих річок. Дані про падіння ріки, вплив клімату на, її режим, витрати води і річний стік та розвиток річкової долини, твердий стік, джерела живлення, господарське використання місцевих рік порівнюються з аналогічними даними по річкахУкраїни. І гостро стоїть питання обміління річок в результаті господарської діяльності людини. Це питання виноситься на дискусію.  При розгляді розміщення  озер, підземних вод, боліт та інших водойм теж застосовується краєзнавчий  підхід. При вивченні цієї теми гостро стоїть проблема водопостачання крупного промислового міста з населенням більше 620 тис.чол. Учням пропонується провести дослідження «Водопостачання Кривого Рога».

При розгляді теми «Грунти, рослинний і тваринний світ» для характеристики флори і фауни, в якій розташована школа, використовують конкретний місцевий матеріал, що характеризує грунти, рослинність тваринний світ і весь місцевий ПК у цілому. Цьому сприяє виконання практичної роботи «Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України» та дослідження «Вплив людини на родючість ґрунтів своєї місцевості».

Широко впроваджується краєзнавчий матеріал у процесі вивчення степової природної зони. Тут використовуються знання учнів із 6 класу, і з 8 класу(рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ Криворіжжя).Учнями виділяються особливості природи зони степу. Також проводиться дослідження «Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння та використання», результатом якого є є детальний аналіз ПТК Кривого Рогу.

Тема «Природокористування» завершує вивчення фізичної географії. Учням пропонується визначити найбільших забруднювачів навколишнього середовища в місті.  Школярам пропонується дослідження «зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини».

Завершує курс розділ «Природа та населення свого адміністративного регіону».  В розділі передбачена екскурсія «Ознайомлення з об'єктами природи своєї місцевості». Це екскурсія в заказник «Балка Червона Північна». Під час екскурсії  учні використовують теоретичні знання на практиці.

3. Курс «Україна і світове господарство»

У цьому курсі не так багато є можливостей для застосування краєзнавчого принципу. Краєзнавчий матеріал можна використовувати при розгляді питань міжнародного географічного поділу праці, форм суспільної організації виробництва, форм  зовнішньоекономічних зв'язків між країнами.

При вивченні первинного сектора економіки звертається увага на підприємства добувної промисловості свого району. Як правило, на цей урок запрошуються батьки, які працюють на одній із шахт та на Північному або Центральному гірничозбагачувальних комбінатах. Вони розповідають про умови праці на підприємствах та продукцію, яку вони виробляють.

Вивчаючи вторинний сектор економіки, велика увага приділяється галузям промисловості, підприємства яких розміщені на території Кривого Рога. Учням пропонується проаналізувати галузевий склад промисловості міста і назвати провідні підприємства кожної галузі та познайомити однокласників з продукцією, що вони випускають. При вивченні харчової промисловості України учні із завзяттям виконують дослідження «Українські  й імпортні продукти в споживчому кошику вашої родини». Вчитель звертає увагу на наявність у кошику продуктів місцевого виробництва.

 Вивчаючи туризм, як складник національної економіки у третинному секторі пропоную учням дослідження  «Можливості розвитку туризму у нашому місті». Це дослідження має на меті аналіз взначних місць Кривого Рога, щоб знайти такі об’єкти на території міста, які б привабили туристів із інших місць України, а може й іноземців.

4. Курс «Географія: регіони та країни»

При викладанні цього  курсу  вчитель має менше можливостей порівняно з іншими шкільними курсами для встановлення прямого зв'язку краєзнавчої роботи із змістом навчальної програми. Однак й тут доцільно, наприклад, застосовувати метод порівняння, який допоможе знаходити і використовувати зрозумілі учням конкретні факти для роз'яснення абстрактного матеріалу. Зокрема, для деталізації господарської оцінки природних умов і ресурсів певних країн можна з успіхом використовувати прийом порівняння природних умов і ресурсів цих країн і своєї місцевості. При вивченні країн краєзнавчий матеріал доцільно використовувати для порівняння і зіставлення географічних даних (економіко-географічне положення, розміри території, природні та соціально-економічні умови, кількість, національний і соціальний склад населення, економічні та культурні зв'язки тощо.

Характеризуючи зовнішні економічні зв'язки окремих зарубіжних країн з Україною, учитель  може взяти багато відомостей про економічне і культурне співробітництво рідного краю із зарубіжними державами (експорт та імпорт сировини, промислових виробів, сільськогосподарської продукції, туристичні вподобання криворіжців, гастролі художніх колективів, виступи спортсменів тощо). При цьому беруться конкретні місцеві приклади ввозу і вивозу промислової та сільськогосподарської продукції.

Важливою передумовою успішної організації краєзнавчої діяльності є системний підхід до вивчення навколишнього середовища. Географічне краєзнавство притаманне всім компонентам методики навчання географії в усіх курсах і проявляється у змісті географічного матеріалу і процесі передачі цього матеріалу учням. Форми і методи використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії мають важливе значення в розвитку географічної освіти і всебічного пізнання свого краю. Викладати географію на краєзнавчій основі означає проводити навчання так, щоб місцевий краєзнавчий матеріал був вихідним для формування географічних уявлень, понять і закономірностей. Систематичне вивчення природи, населення і його господарської діяльності дозволяє ціленаправлено формувати наукове світосприйняття, виховувати учнів в дусі патріотизму, любові до Батьківщини, бережливого ставлення до природи. Краєзнавство являється основою для формування світосприйняття.

Основними методами і прийомами впровадження краєзнавчого принципу є: уроки на природі, практичні роботи, навчальні екскурсії, робота з краєзнавчою літературою та картами, систематичні спостереження за природними, соціальними чи економічними явищами, бесіди, лекції, проблемне навчання, краєзнавчі ігри, краєзнавчі дослідження та інше.

Оновлена навчальна програма з географії враховує краєзнавчий принцип навчання, але поряд з цим дає можливість для творчості вчителя у застосуванні даного принципу навчання для досягнення необхідних компетентностей з географії у контексті Нової української школи.