Рефлексія на уроці: яскраві вправи для підбиття підсумків навчальних занять

Рефлексія на уроці: яскраві вправи для підбиття підсумків навчальних занять

«Навчання без міркування – даремне, міркування без навчання – небезпечне»(Конфуцій)

Як зрозуміти, чи сприймають учні навчальний матеріал?Як зробити урок більш продуктивним?

Концепція Нової Української Школи спрямована на задоволення інтересів, потреб і запитів учня. Кожен здобувач освіти повинен розуміти, для чого він іде до школи і з яким багажем знань він повернеться звідти, для чого йому ці знання, уміння і навички, де він їх застосує, тобто учень повинен рефлексувати, осмислювати, систематизувати. Саме рефлексія пов’язана з актуалізацією проблеми усвідомлення свого «Я» та пошуку себе в житті, розвитку особистісних якостей, які необхідні для самореалізації, самоствердження компетентної особистості. Необхідність використання рефлексії на уроках української мови та літератури зумовлена тим, що завдяки цьому компоненту освітній процес більш вдосконалений, є змога орієнтуватися на кожного учня як особистість та здійснювати оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, що надзвичайно актуально в контексті тих змін, які пов’язані з реформою НУШ. До завдань, які ставить перед собою рефлексія, передусім належить формування компетентної особистості, яка володіє уміннями і навичками навчатися впродовж життя. Таким чином, актуальність даної теми зумовлена надзвичайно гострою проблемою формування такого освітнього середовища, у якому учень, окрім певної суми знань, умінь, навичок, повинен оволодіти вмінням самостійно планувати, аналізувати, контролювати свою діяльність, ставити перед собою нові навчальні завдання і вирішувати їх. Також постає нагальна необхідність обгрунтування теоретичних основ реалізації рефлексії як складової сучасного уроку.

Мета рефлексії: усвідомлення учнями власного навчального поступу розуміння засвоєного матеріалу виявлення труднощів та визначення подальших кроків

Для чого потрібна рефлексія ?для розуміння практичного значення матеріалу уроку;для оцінки досягнення цілей уроку;для самоаналізу свого емоційного стану;для аналізу своєї діяльності та оцінювання результативності;

РЕФЛЕКСІЯ -– reflexion (лат. reflexio – відображення) – процес самопізнання, самоаналізу, споглядання і розуміння власного внутрішнього світу, а також сприйняття і розуміння психічного стану, можливого перебігу думок іншої людини у спілкуванні, усвідомлення того, як партнер сприймає та оцінює співрозмовника

Педагогічна рефлексія:«Рефлексія – це навичка, яка дозволяє не тільки контролювати спрямованість уваги, а й усвідомлювати власні думки, відчуття і загальний стан. Завдяки рефлексії людина має можливість спостерігати за собою збоку і бачити себе очима людей, які її оточують. Рефлексія – це будь-які наміри особистості, спрямовані на самоаналіз. Вони можуть проявлятися в оцінці своїх вчинків, думок і подій. Глибина рефлексії, самоаналізу залежить від ступеня освіченості людини, розвитку морального почуття і рівня самоконтролю»

– це спільна діяльність учнів і вчителя, що дозволяє удосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня. У науково-методичній літературі існує декілька видів рефлексії. Відповідно цій класифікації вчитель використовує і комбінує прийоми рефлексії в плані уроку. Рефлексія на уроці

Помилково вважається, що рефлексія – це завершальний етап уроку. Насправді рефлексію можна проводити як окремий етап на початку чи в кінці уроку. А також як елемент будь-якого етапу уроку.

Види рефлексії: за змістом:за допомогою символів; усна; письмова; за формою діяльності:колективна; групова; фронтальна; індивідуальна; за цілями: емоційна; рефлексія діяльності; рефлексія змісту матеріалу.

• формування навички самоконтролю; • розвиток вміння опрацьовувати власні помилки в тій чи іншій сфері життя; • формування осмисленого підходу до дійсності; • розвиток критичного мислення. Цілі рефлексії на уроці:

Види рефлексії відповідно до етапу уроку: Рефлексія на уроці – це спільна діяльність учнів і вчителя, що дозволяє удосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня. У науково-методичній літературі існує декілька видів рефлексії. Відповідно цій класифікації вчитель використовує і комбінує прийоми рефлексії в плані уроку.

І. Рефлексію настрою та емоційного стану доцільно використовувати на початку уроку для створення позитивного настрою, емоційного контакту з кожним окремо, а також з групою в кінці діяльності. Ресурсними матеріалами для проведення цього виду рефлексії можуть бути картки із зображенням емоційних облич (смайлики), картки емоційно-художнього забарвлення (картини, музичні твори), зображення настрою кольорами тощо. Мета рефлексії Пригадати, визначити й усвідомити основні компоненти діяльності: її тип, зміст, способи, проблеми, шляхи їх вирішення. Рефлексія займає 15-20 % часу уроку.

ІІ. Рефлексію змісту навчального матеріалу використовують для виявлення рівня усвідомлення змісту вивченого. Ефективний прийом незакінченого речення, тези, оцінки «збільшення» знань і досягнення мети; прийом, аналіз суб’єктивного досвіду й досить відомий прийом сінквейну, що допомагають у процесі роботи закріпити пройдений матеріал і осмислити новий. Рефлексивна контрольно-оцінювальна діяльність при організації навчального процесу важлива, оскільки не тільки аналізує результати роботи учнів, але й сам процес роботи, що у свою чергу, передбачає включення кожного учня у взаємоконтроль і взаємооцінку.

ІІІ. Рефлексія діяльності дає можливість осмислити способи та прийоми роботи з навчальним матеріалом, знайти найбільш раціональні. Цей вид рефлексії зручніше застосовувати на етапі закріплення матеріалу, при захисті проєктів та перевірці домашніх завдань. Він допомагає здобувачам освіти проаналізувати свою активність, осмислити види і способи навчальної діяльності.

Функції рефлексії на уроці: Діагностична: виявлення рівня засвоєння матеріалу, розуміння ключових понять, наявності прогалин у знаннях. Оцінювальна: формування в учнів навичок самооцінки та взаємооцінки. Коригувальна: можливість для учнів усвідомити свої помилки та спланувати шляхи їх виправлення. Мотиваційна: підвищення інтересу до навчання через усвідомлення власного прогресу. Розвивальна: формування навичок самостійності, критичного мислення, самоорганізації. Виховна: сприяння розвитку відповідальності, самоповаги, вміння аналізувати власну поведінку.

РЕФЛЕКСІЯ Є ВАЖЛИВОЮ ЧАСТИНОЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, ОСКІЛЬКИ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ: ЗРОЗУМІТИ, ЩО БУЛО ЗАСВОЄНООЦІНИТИ ВЛАСНУ РОБОТУВИЗНАЧИТИ СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ ВСТАНОВИТИ ЦІЛІ НА МАЙБУТНЄПІДВИЩИТИ МОТИВАЦІЮ

визначити потребиучнів. Р е ф л е к с і я д о п о м а г а є в ч и т е л ю :оцінитиефективність урокупокращити власну практику

Як впровадит и ре флексію на уроках ?Запитання. Анкети. Щоденники. Обговорення. Творчı завдання

На дошці зображена поляна з різнокольоровими квітами, які мають назви видів діяльності. Учні повинні посадити метелика на ту квітку, яка їм найбільше сподобалося. Вправа «Квіткова галявина» Блакитна квітка - немає помилок. Жовта квітка - 1-2 помилки. Червона квітка - більше 3 помилок

Учитель показує учням картки із зображенням трьох облич: веселого, нейтрального та спокійного. Учням пропонується вибрати зображення, яке відповідає їхньому настрою. «Три обличчя»

Мій настрій

«Мій настрій»

Рефлексійна вправа«Яблунька»

Кожній дитині на початку уроку роздають зображення із мішенню. У кожному з них - питання-параметри рефлексії діяльності: оцінка змісту, оцінка форм і методів проведення уроку, оцінка діяльності педагога, оцінка своєї діяльності. Учасник ставить мітки в сектори відповідно до оцінки результату: чим ближче до центру мішені, тим ближче до десятки, на краях мішені оцінка ближче до нуля, потім - короткий аналіз.«Рефлексивна мішень»

«Дерево творчості»«Плід» означає, що урок пройшов корисно, плідно.«Квітка» - досить непогано.«Зелений листок» - не зрозуміло.«Жовтий листочок» - невдалий урок.

Шкала оцінювання

Рефлексійна вправа «Ромашка»

«Сходинки успіху»

«Рефлексійне коло»

«Групове самооцінювання»

«Квиток на вихід»

Голова риби – тема або основна проблема, яка розглядається. Верхні кісточки – основні поняття теми, причини виникнення тієї чи іншої проблеми. Нижні кісточки – сутність поняття, твердження, факт який розкриває причину тієї чи іншої проблеми. Хвіст – висновки за темою. Рекомендовано проводити для групової рефлексії.«Фішбоун» або «Риб'ячий кістяк»

«Скринька передбачень»Учитель тримає в руках коробку і говорить, що вона незвичайна, а чарівна, бо в ній є передбачення. Учні по черзі дістають аркуш і зачитують вголос передбачення: Тобі сьогодні пощастить!На тебе чекатиме гарна новина!Наполегливість принесе тобі успіх!У тебе дуже гарна посмішка!Тобі личить цей образ!

«Термометр»Пропоную поставити крапку на термометрі відповідно до тієї температури, на скільки учень відчуває готовим себе до уроку. Чим вищий градус – тим впевненіше почуває себе учень.

«Прогноз погоди»Учні обирають той малюнок,який відповідає настрою в даний час. Після того, як учні вибрали, зачитується «прогноз». 

{0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}ОПАДИЯкщо зараз у Вас на душі опади, то згадайте, що після зливи виходить сонечко і часто буває райдуга. Тому я впевнена, що в кінці уроку опади зміняться на ясну погоду, адже в житті все змінюється на краще. БЛИСКАВКАЗараз ви чомусь роздратовані, готові метати блискавки. Але заспокойтесь, адже Ваша блискавка може в когось влучити. І я впевнена на 100%, що на уроці все буде добре. СНІЖНОЗараз на душі у Вас прохолодно та сніжно. Але на уроці ми зможемо розтопити крижинки. І Ви обов’язково досягнете бажаного результату. СОНЯЧНОСьогодні у Вас на душі сонячно, отже, зумієте своїм теплом зігріти своїх друзів. І, звичайно, результат на уроці буде відмінний.70

«Мішок ідей»Учні записують на листочках свою думку про урок. Усі листочки кладуть у мішок. Учитель зачитує речення, учень коментує. Я все зрозумів. Такі уроки мені подобаються. Я мало що зрозумів і у мене є ще багато запитань, але уроком я задоволений. Я незадоволений уроком, нічого не зрозумів і потребую додаткової консультації.

Фразеологізми або прислів’я  Підберіть фразеологізм, відповідний вашому сприйняттю уроку:чув краєм вухаворушив мізками рахував ворон натхненно слухавлід рушивбув на сьомому небібив байдикиловив гав 

Висновок: Рефлексія є потужним інструментом для підвищення ефективності навчання та розвитку особистості учнів. Систематичне використання різних методів рефлексії сприяє усвідомленому навчанню, формуванню критичного мислення та самостійності учнів. Учитель відіграє ключову роль у організації рефлексивної діяльності на уроці.