Рекомендації для класних керівників на тему: " Формування у дітей та підлітків навичок здорового способу життя "

Рекомендації для класних керівників  
щодо формування у дітей та підлітків навичок здорового способу життя

(адаптовано за матеріалами мережі Інтернет)

Мета: допомогти класним керівникам  здійснювати профілактику шкідливих звичок, ранніх статевих стосунків, сприяти успіху у життєвих ситуаціях, дбати про особисту гігієну , дотримуватися режиму дня

 Навчання здорового способу життя передбачає систематичний комплекс заходів, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя як цінності шкільного колективу, що сприятиме гармонійному розвиткові психофізичних здібностей учнів.
Робота вчителя має бути спрямована на зміцнення фізичного, морального та психологічного здоров’я дітей, на створення оптимального режиму їх фізичної та психологічної адаптації до підвищених вимог навчального навантаження та ефективної системи подолання таких соціально негативних явищ як наркоманія, куріння, зловживання алкоголем серед дітей та підлітків.
 У процесі формування навичок здорового способу життя рекомендую керуватися такими пріоритетами:
вірити в цінність кожної дитини;
дотримуватись конфіденційності;
надавати позитивну інформацію;
бути порадником, а не моралістом;
поважати думку й позицію дитини;
акцентувати увагу дитини на власних позитивних рисах, характеристиках і здобутках.

Рекомендую дотримуватися таких принципів профілактичної роботи:

відповідність змісту роботи потребам особистості:

вивчення існуючих потреб та орієнтація змісту, форм роботи на їх задоволення;

своєчасне виявлення підлітків “групи ризику” та надання їм допомоги;
активізація зворотного зв’язку: надавати можливість учням висловлювати свої думки та почуття;
мотивувати та пропонувати, а не примушувати та диктувати;
зміцнення позитивної позиції особистості щодо власної спроможності підтримання оптимального стану здоров’я;

звертати увагу на позитивні моменти – не стільки залякувати наслідками шкідливих звичок, скільки привертати увагу й посилювати симпатію до людей, які дотримуються здорового способу життя;

розвінчувати створювані рекламними кампаніями стереотипи “героїв з цигаркою”, які асоціюються з активністю та процвітанням;
інформація не повинна зводитись до залякування або формальних гасел;

слід пам’ятати, що некваліфікована, необережна інформація може створити атмосферу таємничості та загадковості, спровокувати реакцію на “заборонений плід”;

 доцільно уникати  термінології;
залучення батьків, медичних працівників, психологів,  юристів до пропаганди та сприяння утвердженню у свідомості учнівської молоді принципів здорового способу життя;
вся профілактична робота з превентивного виховання має передбачати комплекс заходів, спрямованих на формування свідомого ставлення до власного здоров’я;
врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Можна використовувати такі форми організації превентивного виховання:

уроки валеології, охорони та безпеки життєдіяльності;
гурткові та факультативні заняття;
анкетування, тестування;
вести облік учнів, схильних до правопорушень, куріння, вживання алкогольних та наркотичних речовин;
проводии тематичні лекції, колективні та індивідуальні бесіди;
включати у тижневі або місячні плани роботи дні, тижні здоров’я щодо профілактики шкідливих звичок;
шкільні спартакіади, естафети, спортивні та туристичні змагання;
колективні творчі справи;
родинні свята та свята здоров’я;
рольові ігри, вікторини, ігрові програми;

бінарні уроки з  вчителями-предметниками;
екскурсії та походи по рідному краю;
години спілкування на свіжому повітрі;
тренінги;
урок-суд над шкідливими звичками;
диспути, дискусії, круглі столи;
залучення служби довіри;
внести у план дня профілактичні консультації;
регулярний випуск  стіннівок з теми;
презентація матеріалів періодичної преси;
перегляд та обговорення кінофільмів;
використання елементів народної системи духовно-фізичного розвитку особистості (прислів’я, приказки, рухливі ігри, фізична культура козаків) під час проведення навчальних занять;
співпраця з батьками (з проблеми формування культури здоров’я учнів), підвищення їх педагогічної культури шляхом організації лекцій, круглих столів, бесід, консультацій, розробки пам’яток;

використання притч;

психологічні студії  тощо.
 Завданням кожного вчителя – забезпечити інформацією  шкільний колектив через створення такого навколишнього середовища, яке сприяло б зміцненню здоров’я.