"Рельєфний натюрморт" з придметів побуту

                     Міністерство культури та інформаційної політики України

Косівський фаховий коледж ПДМ ЛНАМ

Циклова комісія фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін

 

 

 

 

 

Здійснення індивідуального підходу до студентів на заняттях з ліпки

Тема:

Ліпка рельєфного натюрморту з предметів побуту.

 

 

 

 

 

 

     Викладач рисунку та ліпки:

                                                          Приймак П.І.

 

 

 

 

2022 р.

 

Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін

Протокол №       від     ____       _________ 20   р.

Завідувач циклової комісії_____________________ Балагурак Х.Т.

 

Обговорено та рекомендовано до видання методичною радою Косівського фахового коледжу прикладного та декоративного мистецтва МЛАМ

 « ____»       _20    року.                 протокол №

Голова методичної ради  _________  Стеф’юк Р. Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Передмова

Індивідуальний підхід на занятті з ліпки.

Підготовка викладача до заняття.

Організація навчального процесу.

Мета завдання та цілі навчання.

Організація навчального процесу.

Постановка завдання

Структура і зміст завдань

І етап . Аналіз постановки та ескізування

ІІ етап. Набирання висоти придметів глиною.

ІІІ етап. Передача характеру форми предметів і їхніх пропорцій

Критерії оцінювання результатів навчання

Додатки. Ілюстрації до завдання.

Висновок

Список рекомендованої літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

Скульптура як вид мистецтва. Створення скульптурного образу.

Скульптура – вид мистецтва, пов'язаний зі створенням об'ємних художніх форм у реальному просторі. Саме тому скульптор спирається на практику пластики та моделювання, які необхідні йому для відтворення об'ємності фігури чи предмета.

Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.

Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.

Рельєф – вид скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.

За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.

Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.

Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.

В методичній розробці висвітлюю закономірності та методичні категорії і поняття, за рахунок яких досягається співвідношення професійне становлення до методів навчання.

До основних методів навчання предмету « Ліпка » належить усний виклад необхідного матеріалу до теми, робота студентів з необхідною літературою. Практичні вправи студентів поетапно контролюються і аналізуються викладачем. Самостійна домашня робота, яка має мати аналогічність до теми, перевіряється і оцінюється. Методи навчання повинні спрямовані на засвоєння нових знань, умінь і навичок для формування у студентів їх професійних якостей до предмету « Ліпка»

                              Індивідуальний підхід на занятті з ліпки.

      Урок ліпки за допомогою навчально-виховного процесу сприяє розвитку  образотворчої грамоти та творчої особистості студента. Це зробити нелегко, адже всі студенти різні. Саме тому в практиці викладача особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до студентів. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності студента, зацікавити, адже саме цікавість, прагнення, захоплення сприяють підвищення рівня якості навчання.

       В умовах індивідуального підходу суттєво змінюється мета, функція, форма організації заняття. Мета такого заняття – створення умов для виявлення пізнавальної практичної активності студентів. Засобами досягнення такої мети є:

 - використання різних форм і методів організації навчальної діяльності,

 - створення атмосфери зацікавленості кожного студента 

- стимулювання студентів до висловлень та  активної практичної діяльності

- використання різних способів виконання завдань

- оцінка діяльності студента не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його створення;

 - заохочення прагнення студента знаходити свій підхід до виконання роботи

-  аналізувати способи роботи інших студентів у ході заняття

        Для того, щоб заняття з ліпки зробити продуктивними, цікавими та розвиваючими, потрібно, перш за все, чітко ставити мету, підбирати цікаві матеріали, логічно чітко та методично правильно будувати схему заняття, послідовно викладати матеріал, уна­очнювати всіма можливими засобами. Це допомагає студентам у процесі навчання робити самостійні логічні висновки, розвиває позитивні емоції, відчуття краси, виховує естетично, розви­ває фантазію, уяву, зорову та слухову пам'ять, виховує особистість, прищеплює любов до мисте­цтва.

       «Як почнеш заняття, так воно і пройде». Тому велику увагу  потрібно приділяти  організаційному моменту. Починаючи заняття, налаштовувати  студентів на вивчення тієї чи іншої теми, звертаючись до їх знань, набутих на попередніх заняттях.

•          Ілюстрування окремих положень усного пояснення що проводить викладач на протязі заняття
•          Демонстрація методичної послідовності роботи над ліпкою
•          Показ принципів композиційного розміщення
•          Показ однієї із стадій виконання ліпки, набирання обєму
•          Пояснення сутності будови зображуваних об’єкту в обємі
•          Показ прийомів роботи із глиною.

        Індивідуальний підхід на занятті з ліпки полягає, перш за все, в наступному: ті, студенти у яких більше розвинена слухова пам'ять,  сприймають словесне пояснення матеріалу викладач може повторити незрозумілі моменти отже студенти мають можливість прослухати той чи інший матеріал необхідну кількість разів, а студенти з переважаючою зорової пам'яттю більше уваги звертають на ілюстративний матеріал що стосується завдання таблиці зразки виконаних робіт.

 

                                      Підготовка викладача до заняття.

Організація навчального процесу.

 

Модуль 3 Натюрморт з предметів побуту в рельєфі (16)

 

Ключові компетентності:  Уміння розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі.  Уміння визначати власні навчальні цілі, розвивати навички самоосвіти.  Відкритість до сталого самонавчання, бажання ділитися знаннями з іншими. Уміння використовувати цифрові технології для пошуку потрібної інформації  Предметні компетентності: здатність використовувати теоретичні знання й практичні навички для оволодіння основами теорії й методів творчого процесу в скульптурі.  застосування професійно-профільованих знань (перспективи, пластичної анатомії, основ кольорознавства) при створенні твору образотворчого мистецтва  Володіти технічними та технологічними можливостями скульптури;

Обсяг: Виконати рельєф натюрморту за допомогою матеріалу глина. Передати характер, та конструктивну цілісність рельєфу дотримуючись співвідношень та пропорцій предметів. Виконати побудову, та передати характер предметів зобразити матеріальність, передати просторове середовище, використовуючи контрасти та нюанси під час ліплення об`єму.       Розмір 30 х 50см. висота 5см . Матеріали: юезбі плита, глина. Вирішення: рельєфне ліплення глиною. Освітлення: бокове

 

 

	Натюрморт з предметів побуту в рельєфі.				16	14
	Тема 1. Вступна частина до завдання. Виконання рисунку на пласті.	Урок засвоєна знань і умінь		Практичне заняття, тренувальні вправи	2
	Тема 2. Пошук пропорцій предметів .	Урок корекції та  контролю знань та умінь		Самостійна робота, аналіз індивідуальних робіт	2	2
	Тема 3. Уточнення малюнку. Прокладка рельєфу глиною.	Урок застосування знань, умінь та навичок.		Практичне заняття, тренувальні вправи	2	2
	Тема 4. Набирання висоти рельєфу. Співвідношення висот предметів між собою.	Урок корекції та  контролю знань та умінь		Практичне заняття, тренувальні вправи	2	2	Методом фронтального перегляду та аналізу допущених помилок
	Тема 5. Пошук пластичного вирішення рельєфу.	Урок застосування знань, умінь та навичок		Самостійна робота, аналіз індивідуальних робіт	2	2
	Тема 6. Ліпка натюрморту рельєфу від загального до часткового.	Урок корекції та  контролю знань та умінь	Практичне заняття, тренувальні вправи		2	2
	Тема 7. Детальне опрацювання рельєфу, підведення контрастів, нюансів	Урок застосування знань, умінь та навичок	Самостійна робота, аналіз індивідуальних робіт		2	2
	Тема 8 Завершення завдань. Аналіз і оцінка виконаної роботи	. Урок корекції та контролю знань та умінь.		Самостійна робота, аналіз індивідуальних робіт	2	2

 

Мета завдання та цілі навчання.

 Ліпка являється невід’ємною частиною образотворчого декоративно-прикладного мистецтва, основою реалістичного зображення, до якого відноситься рисунок – першоджерело і корінь всякої науки, живопис аржітектура.

Під словом «ліпка» слід мати на увазі ясне, чітке і виразне зображення форми. Знання академічного рисунка є невідємною частиною кожного скульптора.           Починаючи з моменту композиційного розміщення зображення на пластіі і до завершення в обємі глиною, студенти за допомогою викладача засвоюють правила обємно рельєфного зображення і закони побудови форми, конструктивну побудову форми, закони розподілу рельєфу.

     Конструктивне розуміння побудови натюрморту в основних характеристиках, світлотіньове вирішення форми постановки, практичне закріплення. Розвиток спостережливості, логічного мислення та засвоєння знань з ліпки натюрморту з придметів побуту з різних точок зору та по пам'яті.

  Методична ціль : Знайомство з основами рельєфної побудови натюрморту з 3 х придметів побуту.

1.   Композиційна, де ставляться питання засвоєння основних закономірностей і засобів композиції;
2.   Предметна, в процесі вирішення якої розвивається відчуття вирішення форми, об’єму, матеріальності предметів даної постановки;
3.   Просторова, цілі якої є засвоєння та виявлення об’єму складної форми, за допомогою глини.

 Навчальна ( знайомство з правилами рельєфу).

 Розвиваюча практичні навички виконання рельєфного ліплення, з дотримання висоти рельєфу.

 Виховна виховання естетичного і художнього смаку, сприйняття гармонії оточуючого світу, активізація художньо-творчого процесу, вольові якості, ціле направленість, критичність, уміння об’єктивно оцінювати власну робот

 Для досягнення поставленої цілі і реалізації задач предмета  використовуються наступні методи навчання:

•          Словесний (пояснення, бесіда);
•          Наочний (демонстрація, спостереження).
•          Практичний (студенти самостійно виконують ліплення постановки).
•          Емоційний (підбір образів, художні враження).

Відсутність методичної послідовності в роботі приводить до пасивного, бездумного і неправильного виконання завдання. Для успішного виконання рисунку необхідно роботу розділити на наступні етапи:

1.     Аналіз постановки. Виконання креслення натюрморту на пласті.
2.     Композиційне розташування придметів на форматі.
3.     Знайдення основних пропорцій придметів та їх деталей.
4.     Рельєфна побудова придметів глиною по заданих контурах креслення.
5.     Моделювання форми і висоти придметів за допомогою глини.
6.     Узагальнення, досягнення цілісності та єдності зображення. Аналіз виконаного завдання

Організація навчального процесу.

Матеріально-технічне забезпечення заняття.

Для студентів: мольберт, формат шиферного листа А 3, олівць, лінійка, глина, стеки.

Для заняття: мольберти, предмети побуту (глечик,  чотирьох гранний куб, шестигранний прямокутник, наочне креслення натюрморту.

 

                                     Постановка завдання

Необхідно велику увагу приділити правильному освітленню натюрморту - воно повинно бути верхнім боковим. Слід визначити положення джерела світла щодо придметів.

 

                                  

                             

 

 

 

 

Структура і зміст завдань

 Натюрморт трьох предметів побуту (рельєфнапобудова натюрморту висотою до 3 - см.

І етап . Аналіз постановки та ескізування 

Мета : навчити студентів виконувати креслення натюрморту на пласті.

Перед початком роботи необхідно уважно розглянути натюрморт в трьох проекціях і правильно композиційно розмістити малюнок на форматі.

 

Креслення натюрморту на папері.

 

 

Креслення на глині.

 

С початку виконуємо на шиферній плиті формату А-3 пласт товщиною 5-мм на якому можна виконати малюнок.

Наступне розкреслюємо на форматі клітинки розміром 8х8 см. по горизонталі 5 клітинок, по вертикалі 3 клітинки.

Наступний етап робимо креслення предметів:

Висота глечика вкладається в три квадрата, ширина в два квадрата, ширина шиї глечика і дна глека вкладається в один квадрат.

Ширина шестигранного прямокутника вкладається по горизонталі в три а висота майже в два квадрати без п’яти мм. Кубік вкладається в один квадрат, тобто 8х8 см.

Домашнє завдання: зробити креслення натюрморту на форматі А-3.

ІІ етап. Набирання висоти придметів глиною.

Мета: навчитись набрати висоту рельєфу та співвідношення висот придметів між собою.

Спочатку виконуємо прямокутник. Набираємо висоту три см. і від середини його висоти на дві сторони виконуємо плавний зріз до краю на висоту 1.5 см.

 

 

 

 

Найвища точка глека знаходиться на середині глечика на (опук), тому плавно округлюємо рельєф від середини до краю щоб закінчилось в пласті. Висота шийки глечика має 1.5 см. тому від середини опука тулуб глечика буде заокруглюватися до, шийки на висоту шийки  і сходити до країв на рівень пласта .

 

 Нижній тулуб глечика від опука до денка буде сходити прямою лінією від трьох см. до одного сантиметра , такою буде висота денка і від середини нижнього тулуба глека плавно буде закруглюватись і висота буде спадати до рівня пласта, завертаючись під глечик. Від найвищої точки шийки вся площина плавно скруглюється до пласта і завертається під целіндр створюючи ефект сплющеної вази. Вінця глечика виступають на п’ять мм. Вище шийки і лягають по формі шийки .

 

край – верхня частина вінець;
тулуб – основна частина посудини, яка включає плечі, опук, боки;
пипка – виступ-заглибина на вінцях, призначений для зручності виливання рідини;
крайовий рубчик – концентричне потовщення верхньої частини вінець;
шия – верхня частина посудини від вінець до початку розширення тулуба;
заломини – лінія, що відмежовує шию глека від тулуба;
плечі – частина посудини від заломин до точки найбільшої випуклості тулуба (пука);
опук –точка найбільшої випуклості тулуба;
боки – частина посудини від точки найбільшої випуклості тулуба (опука) до денця;
утор – зовнішній виступ навколо денця, що позначає його товщину;
дно – нижня внутрішня частина посудини;
денце – нижня зовнішня частина, на яку ставлять посудину;
пуп – виступ посередині дна;
вухо – дугоподібна ручка.

Кубік виконуємо окремо одним елементом і накладаємо його на пласт зверху на прямокутник. Найвища висота глечика знаходиться на одній висоті з найвищою висотою прямокутника, квадрат на п’ять мм. буде нижчий від загальної висоти рельєфу. Площина на якій стоїть рельєф виступає на висоту половину товщини загального рельєфу

 

 

 

 

 

 

ІІІ етап. Передача характеру форми предметів і їхніх пропорцій

Мета : вміти передавати пропорційні співвідношення предметів їх характер і естетичний вигляд виконаної роботи.

На завершальному етапі роботи підводимо контур предметів, виявляємо характер предметів їх пропорції.

Виводимо чітко грані предметів і вирівнюємо лінії щоб вони були прямими. За допомогою губки з водою вигладжуємо змочуємо виріб і за допомогою стуків надаємо естетичного вигляду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 3 курсу ХШ Кордунович  Елізавета.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Критерії оцінювання результатів навчання

Знання та навички  студентів, одержані на заняттях скульптура, оцінюються за двома показниками: якісними та кількісними.

Якісні показники:

•          глибина та правильність засвоєних понять, уміння пояснити послідовність виконання вправ, уміння користуватися художньою термінологією (в межах вивченого матеріалу);
•          ступінь оволодіння технікою виконання роботи в скульптурі;
•          якість  і охайність виконання роботи;
•          усвідомлене використання теоретичних знань на практиці.

Кількісні показники :

•          обсяг засвоєних теоретичних знань;
•          обсяг виконаних практичних вправ;
•          обсяг виконаних самостійних робіт.

Теоретично-методичні знання студентів перевіряються шляхом усного опитування під час іспитів. Усні питання, які ставляться студентам, мають бути конкретними.

Практичні уміння та навички виконання вправ оцінюються під час семестрових та рубіжних переглядів групою викладачів циклової комісії зі спеціальних дисциплін, за якісними та кількісними показниками.

Самостійне виконання вправ оцінюється  викладачем безпосередньо на заняттях  за наявністю якості і кількості виконаних завдань з використанням теоретично-методичних знань.

Критерієм якості роботи є вплив помилок, допущених  студентом, на загальну якість роботи.

Оцінювання навчальних досягнень студентів ґрунтується на загальних положеннях, але предмет «Скульптура» має свою  специфіку: головним критерієм  у виставленні оцінки є комплексне оцінювання теоретичних знань і практичного виконання.

Для визначення рівня навчальних досягнень програмою пропонується  таблиця критеріїв оцінювання:

Рівні  досягнень		За 12-ти бальною системою		Критерії  оцінювання
І.Початковий		1		Студент  частково  відтворює  завдання, однозначно  його  характеризує, демонструє  недостатні  навички  та  уміння.
		2		Студент  на  елементарному  рівні  демонструє  знання  і  вміння. Вміє  відтворювати  натюрморт  на  площині, користуючись  обмеженими  навичками. Працює  не  послідовно.
		3		Студент  здатний  сприймати  та  відтворювати  окремі  фрагменти  живопису,  володіє  незначною  частиною  матеріалу,  користуючись  обмеженими  навичками.
ІІ. Середній		4		Студент  може  просто  відтворювати  завдання  на  середньому рівні. В  цілому  розуміє  задачі. Виконання  не задовольняє  мінімальні  критерії.
		5		Студент  демонструє, що вміє  користуватись  засобами  зображення. Не  відтворює  пропорцій  та  тональних  відносин. Виконання  задовольняє  мінімальні  критерії.
		6		Студент  має  достатньо  сформоване  художнє  мислення,  але не  завжди  послідовно  та  логічно  зображує  окремі  складові  малюнку,  виявляє  знання  і  розуміння  основних  положень.
ІІІ. Достатній		7		Студент  робить  несуттєві  помилки. Порушує  послідовність  зображення.  Малюнок  недостатньо  цілісний.
		8		Студент робить  деякі  незначні  практичні  помилки. Усвідомлено  «веде»  живопис. Володіє  достатнім  рівнем  теоретичних  і  практичних  знань.  Вміє  аналізувати  натюрморт,  компонувати  його на  аркуші,  відтворювати  об’єкт  цілісно.
		9		Студент  виявляє  достатньо  вмінь  для  відображення  об’єкту,  але  допускає  неточності  у  використанні  технічних  прийомів  живопису. Вміє  підпорядкувати  деталь  великій  формі.  Трапляються  поодинокі  недоліки  в  оформленні  своїх  задумів.
ІV.Високий	10		Студент  має  міцні  знання  і  вміння,  але  допускає  несуттєві  неточності  у  використанні  спеціальних  знань  та  навичок. Вміє  аналізувати  об’єкт  та  відтворювати  його  на  полотні  за  законами  повітряної  перспективи,  будувати  предмети,  передавати  кольором та градаціями  кольору – форму, об’єм, світло, простір і т.д;
	11		Студент  володіє  високим  рівнем  теоретичних  знань  і  вміє  користуватись  ними  на  практиці. Вміє  аналізу-вати  натюрморт  та  відтворювати  його  на  площині  за  законами  лінійної  та  повітряної  перспективи  будувати  предмети,  передавати  кольором та градаціями  кольору – форму, об’єм, світло, простір і т.д;
	12		Студент  має  міцні  ґрунтовні  знання  і  вміння  матеріалу  у  межах  програми,  здатний  систематизувати,  узагальнювати,  свідомо  сприймати  та  відтворювати  завдання,  має достатньо  високий  рівень  художнього  смаку;  використовує  набуті  художні  вміння, навички  та  власні  здібності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

У виконанні завдання "ліпка рельєфного натюрморту з 3 х придметів побуту  як і будь-якого іншого завдання, найважливішими є спостереження, аналіз і вивчення характерних особливостей моделі, розуміння просторової форми, конструктивної побудови загального об'єму і окремих деталей в ньому. Студенти повинні навчитися аналізувати постановку, виявляти в побудові рисунку конструктивну форму і об'єм, правильно вести побудову рельєфу, дотримуючись методичної послідовності та виконуючи поставлені завдання.

Дотримання методичної послідовності дає студентам можливість послідовно зрозуміти і закріпити окремі етапи ведення побудови рельєфу.  Кожен попередній етап є основою і невід'ємною складовою наступного. Без цього неможливе правильне засвоєння навчального матеріалу. Безсистемне моделювання рельєфу не дасть можливості правильно зрозуміти суть побудови рисунку і правила ліплення зображення в рельєфі.

Порушення методичної послідовності в роботі над ліпкою перешкоджає засвоєнню навчального матеріалу, не дає студентові освоїти навики побудови рельєфу і зрозуміти ті правила, які виробила скульптори практики протягом століть.

Здійснюючи індивідуальний підхід відбувається навчання студентів з урахуванням особливостей, характеру, здібностей, мотивів та інтересів Індивідуальний підхід робить позитивний вплив на формування особи кожної дитини при умові, якщо він здійснюється в певній послідовності і системі, як безперервний, чітко організований процес.

 

 

 

 

 

 

Література

1. Аристотель. Сочинения: В 4 т. – М., 1976.

2. Буало Никола. Искусство поэтическое. – М., 1967.

3. Волков И. Ф. Творческие методы и художественные системы. – М., 1989.

4. Інтернет ресурс https://glechiki.ucoz.ru/publ/anatomija_goncharstva_nazvi_chastin_glechika/1-1-0-3

5. Идеология, мораль, искусство. – К., 1990.

6. Кучерюк . Ю. Социальные функции искусства // Эстетика. – К., 1991.

7. Історія світової культури. – К., 1994.

8. Мазепа В. И. Художественная реальность в составе культуры // Искусство: художественная реальность и утопия. – К., 1992.

9. Мінералов Ю. К. «Поезія є перетворення думки» (До поетики О. О. Потебні) // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 3.

10. Панченко В. Г. Мистецтво в контексті культури. – К.,1998.