Міністерство освіти і науки України

Державний Професійно-технічний Навчальний Заклад

              ДНIПРОВСЬКИЙ ЦПТО

 

 

 

 

Шевченко В.М.

 

 

 

 

                                    РОБОЧИЙ ЗОШИТ

з предмету «Основи молочної справи»

Для самостійної роботи здобувачів освіти зі спеціальності

"Робітник фермерського господарства"

 

 

 

ЧАСТИНА ІІІ

 

 

 

 

                                                                           Царичанка 2025

В С Т У П

Зошит для самостійної роботи  здобувачів освіти під час проведення лабораторно-практичних занять. Дає можливість покращити якість отриманих здобувачами освіти знань в області виробництва молока , розрахунків і механізації виробничих процесів виробництва молока шляхом оптимізації їх самостійної роботи.

Мета даного зошиту – допомогти викладачу:

•       в проведенні самостійних і дослідницьких робіт;
•       в реалізації профільованої програми для здобувачів освіти зі спеціальності  "Робітник фермерського господарства";
•         в перевірці ступеня засвоєння здобувачами освіти матеріалу, зрозуміння вивченого матеріалу і практичного використання набутих знань і навиків;
•    а також надати можливість максимально полегшити проведення лабораторно-практичних, самостійних і дослідницьких робіт.

 У зошиті поставлені конкретні завдання щодо вивчення матеріалу розділів і виконання ЛПЗ з предмету «Основи молочної справи»

   Наведені в зошиті ілюстрації дають можливість здобувачам освіти    знаходити відповіді на поставленні запитання, використовуючи матеріали інтернет ресурсів і мінімум додаткової літератури, активніше працювати з макетами машин і стендами, що знаходяться в лабораторії.

Зошит покращує взаємодію здобувача освіти і викладача як у процесі вивчення матеріалу, так і в процесі контролю отриманих знань. Приведені до кожного завдання запитання орієнтують здобувачів освіти на отримання основних знань з розділів  «Доїльні апарати і устаткування » , по предмету  «Основи молочної справи»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 9 : Доїльні апарати і устаткування.

 

Тема ЛПЗ № 7.  Ознайомлення із будовою і роботою дохльних апаратів і устаткування.

Порядок виконання

1.Напишіть як класифікують і які типи доїльних апаратів__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Розгляньте схему будови сучасного доїльного апарата (вакуумного) типу (мал. 1).  та позначте но схемі розміщення агрегатів відповідно до специфікації

 

Мал. 1. Загальна будова доїльного апарата:

1 – доїльне відро; 2 – колектор; 3 – доїльні стакани; 4 – молочний шланг;

5 – повітряний шланг змінного тиску; 6 – пульсатор;

7,9 – повітряні шланги постійного вакуумметричного тиску; 8 – трійник; 10 – кришка відра

 

 6.Розгляньте схему будови доїльного апарата «Волга» (мал. 2).  та позначте на схемі розміщення агрегатів відповідно до специфікації.

7. Відповідно до мал2. опишіть принцип роботи доїльного апарата «Волга»

 

Мал 2. Доїльний апарат „волга”

1-відро ємністю 20л, 2- кришка з закріпленим на ній пульсатором , 3-.гумові молочні і вакуумні шланги  і трубки , 4-затискач молочного шланга , 5-колектор , 6-доїльні стакани. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основний недолік двотактних доїльних апаратів – підвищена загроза порушення кровообігу в дійках у разі несвоєчасного вимикання доїльного апарата (явище «сухого» доїння).

 

Таблиця 1

8.Заповніть таблицю загальна характеристика доїльних апаратів

 

Марка та модифікація	Характеристика	Вакуумметричний тиск, кПа	Частота пульсацій, хв-1	Витрати повітр, м3/год		Маса підвісної частини, кг
				загальні	колектором
АДУ-1 (основне виконання)	двотактний із постійним підсмоктуванням повітря в колектор
АДУ-1-02	двотактний із постійним підсмоктуванням повітря в колектор і системою очищення повітря в пульсаторі
АДУ-1-03	низьковакуумний двотактний із періодичним впуском повітря в молокозбірну камеру колектора
АДУ-1-04	двотактний із вібропульсатором і постійним підсмоктуванням повітря в колектор
АДУ-1-05	двотактний із постійним підсмоктуванням повітря в колектор і оглядовими конусами в стаканах
АДУ-1-09	низьковакуумний двотактний із вібропульсатором і періодичним (за такту стиску) впуском повітря в колектор
МДФ.03.100 (для автома-тизованих установок)	двотактний із постійним підсмоктуванням повітря в колектор, оснащений механізмами додоювання та знімання доїльних стаканів з вимені
ДА-2М «Майга»	двотактний із постійним підсмоктуванням повітря в колектор
ДА-3 «Волга»	тритактний
ДА-Ф-50	двотактний із пульсоколектором
MU210 (Дуовак 300) (пульсатор НР-102 з блоком керування)	двохтактний, попарної дії, забезпечує режими низького та високого вакууму, гідропульсатор
L02 Інтерпульс	двохтактний, попарної дії. пневматичний

 

 

Доїльний апарат – це виконавчі елементи доїльної машини, які забезпечують виведення молока з дійок за допомогою вакууму. Вони мають підвісну частину, до якої входять колектор та комплекти доїльних стаканів (гільз), комплекту молочних і вакуумних трубок та шлангів, з'єднані кільцями, а також ручка, на якій встановлено пульсатор і за допомогою якої апарат під'єднують до вакуум- і молочного трубопроводів.

Доїльний апарат складається з чотирьох доїльних стаканів, колектора, пульсатора, комплекту молочних і вакуумних шлангів та трубок, а також доїльного відра (у разі доїння в переносні відра).

 

8. Опишіть загальну будову та призначення елементів доїльних апаратів

 

Незалежно від типу, марки та конструктивних особливостей, основні елементи доїльних апаратів мають чітко визначені функції.

Доїльні стакани –

 

 

Мал 3.. Схеми роботи доїльних стаканів:

І, II — однокамерного відповідно з незмінними і змінними розмірами присоска;

III — двокамерного; а — такт ссання; б — такт стиску; в — такт відпочинку;

1 — гільза; 2 — гумовий присосок; 3 — дійкова гума; 4 — міжстінкова камера;

5 — піддійкова камера.

 _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Колектор – ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

а б

Мал 4. Колектор доїльного апарата двотактного виконання з камерами змінного (І_к) і

постійного вакууму (ІІ_к):

а – загальний вид, б – перетин колектора; 1 – гвинт, 2 – розподільна камера,

3 – корпус, 4 – гумова прокладка, 5 – молочна камера, 6 – клапан, 7 – гумова шайба,

8 – патрубки молочні, 9 – вхідний патрубок розподільної камери,

10 – вихідні патрубки розподільної камери, 11 – вихідний патрубок молочної камери

 

 

Пульсатор – ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Молочні та повітряні шланги і трубки (комплект) ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Мал.5. Пульсатор АДУ 02.00 (нерегульований) доїльного апарата

АДУ-1 (основного виконання):

ПП – повітряний патрубок; ПЗВ – патрубок змінного вакууму; ППВ – патрубок постійного вакууму;

І_п – камера постійного вакууму; ІІ_п, ІV_п – камери змінного вакууму; ІІІ_п – камера атмосферного тиску;

1, 10, 15 – гайки; 2, 6 – прокладки; 3 – накривка; 4 – клапан; 5 – обойма; 7 – корпус; 8 – мембрана;

9 – гумове кільце; 11 – дросель; 12, 13 – канали з'єднання камер; 14 – втулка

 

9. Опишіть роботу двотактного доїльного апарата

 

Принцип роботи доїльного апарата АДУ-1 

 

Мал.6.. Схема роботи уніфікованого доїльного апарата АДУ-1 двотактного виконання:

а – такт ссання; б – такт стиску; І_п, І_к – камери постійного вакууму відповідно пульсатора і колектора;

ІІ_п, ІV_п, ІV_к – камери змінного вакууму пульсатора і колектора;

Ш_п – камера постійного атмосферного тиску пульсатора;

В – вакуум-провід; 1 – гайка; 2 – прокладка; 3 – накривки; 4 – клапани; 5 – обойма; 6 – мембрана;

7 – з'єднувальний канал; 8 – доїльне відро; 9, 10 – відповідно шланг і трубка змінного вакууму;

11 – гільза стакана; 12 – вим'я; 25 – піддійкова камера; 14 – молочний патрубок;

15 – фіксатор клапана; 16, 17 – молочний і вакуумний шланги;

18, 19 – патрубки відповідно постійного і змінного вакууму пульсатора

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Як класифікують доїльні апарати за принципом роботи доїльних стаканів?

2. Наведіть типи доїльних апаратів за принципом роботи доїльних стаканів.

3. Охарактеризуйте загальну будову доїльного апарата.

4. Назвіть призначення складових елементів доїльних апаратів.

5. Охарактеризуйте роботу двотактного доїльного апарата.

 

 

 

РОЗДІЛ 9 : Доїльні апарати і устаткування.

 

Тема ЛПЗ № 8.  Оволодіти правилами машинного доїння.

Порядок виконання

ТЕХНІКА ДОЇННЯ КОРІВ

1.Дайте визначення. Доїння – це______________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2.Вивчіть.Перед доїнням миють з милом руки і одягають чистий халат. Вим’я корови обмивають з відра (не з дійниці) теплою (40 °С) водою. Потім рушником добре, насухо витирають вим’я. Підмивання вимені має тривати 20- 25 с, потім слідує його масаж. Масаж здійснюють спочатку обхватом пальцями основи сосків, а потім погладжуванням долонями по черзі обох половин вимені зверху вниз. При русі зверху вниз натискати потрібно сильніше, ніж при русі знизу вверх, коли вим’я як би підштовхують.

Весь масаж триває 35-40 с. Слідом за масажем настає припуск молока: вим’я набухає, дійки стають пружними. Припуск триває 4-6 хв. За цей час потрібно видоїти корову.

При ручному доїнні слід застосовувати лавочку, а доїти з правого боку корови. Дійницю мати з білої жерсті або емальовану, але не з оцинкованої бляхи. Доїти корів кулаком, а не щипком.

Дійку перехоплюють біля основи, притискаючи його великим пальцем до верхнього краю долоні, при цьому порція молока з молочної цистерни переходить в канал дійки.

Нормальний темп доїння - 60-80 затискачів на хвилину. Занадто часте стиснення погіршує доїння, в цьому випадку молоко не встигає надходити з верхніх частин вимені в дійку.

Перші дві-три цівки молока з вимені потрібно здоїти окремо і не змішувати їх з загальним надоєм, так як вони містять велику кількість бактерій.

 

3.Дайте визначення. молокоутворення і молоковіддача це _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4.Опишіть будову вим’я корови _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Молочні протоки – це __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.Молочні цистерни це – ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

7.Цистерни дійок – це ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8.Місткість вим’я – це _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 6.Розгляньте схему форми вимені корів (мал. 1).  та позначте на схемі відповідно до специфікації.

 

За формою вим’я розрізняють: ванноподібне, чашоподібне, округле звужене донизу, козине і недорозвинене (мал. 1).

 

 

Мал.1. Форми вимені корів

1-ваноподібна; 2-чашоподібна; 3-округле (звужене); 4-козяче; 5-примітивне.

7. Вивчіть .Вимоги до оцінки вимені корів передбачають ванноподібне, симетричне, широке, щільно прикріплене до черева; дно трохи вище скакального суглоба, майже горизонтальне; м’яке, еластичне, значно спадає після видоювання; частки рівномірно розвинені; молочні вени великі, довгі, звивисті, розгалужені.

Передня частина вимені – добре розвинена в глибину і ширину, значно поширена вперед, плавно переходить у задню частину та міцно прикліплена; частки не розходяться в боки і рівномірно розвинені.

Задня частина вимені – добре розвинена, високо, широко і міцно прикріплена між стегнами; частки рівномірно розвинені з глибокою роздільною борідкою між лівою і правою половинами.

Вади вимені. Дуже мале (примітивне), мішкоподібне, відвисле, із нерівномірно розвиненими частинами (козяче); глибокі роздільні борідки між передньою та задньою частинами (перехват); м’язисте, слабо залозисте, дно вимені ступінчасте; молочні вени малі, погано виражені.

Передня частина вимені глибока (відвисла) або з мілкими передніми частками; вузька, коротка і слабо прикріплена до черевної стінки.

Задня частина вимені – дуже мілка, відвисла, мало поширена назад; низьке прикріплення ззаду; підтримувальна зв’язка погано виражена.

При доїнні апаратами велике значення мають розмір, форма, спрямованість і розміщення дійок (мал 2).

Дійки повинні бути циліндричні або трохи конічної форми, однакового оптимального розміру за довжиною (5-8 см) і діаметром (2-3 см), рівномірно розставлені під кожною чвертю, прямовисно спрямовані донизу.

8.Розгляньте схему дійки та молочної цистерни корів (мал. 2).  та позначте на схемі відповідно до специфікації

Мал 2. Дійка та молочна цистерна корів

1-основа дійки;  2-верхня частина цистерни;  3-нижня частина цистерни; 4-складки та впадини на стінці цистерни; 5-вхід у цистерну мілких вивідних протоків; 6-вхід у систему великих протоків; 7-сфінктер дійки.

 

Вади і дефекти дійок - дуже короткі або довгі, товсті або тонкі, косо спрямовані, олівцеподібні, пляшкоподібні, грушоподібні, зближені збоку або ззаду.

Надто довгі понад 10 см, нижньою частиною притискаються до дна доїльного стакана, внаслідок чого сповільнюється або зовсім припиняється молоковіддача. Занадто товсті дійки діаметром понад 3 см притискаються до гумової частини, що призводить до порушення кровообігу і гальмуванню рефлексу молоковіддачі. На тонких дійках діаметр менше 3 см погано тримаються стакани, часто спадають.

Бажані для машинного доїння дійки довжиною 6,5-7,5 см, діаметром 2,2- 2,7 см, циліндричної або конічної форми, спрямованість дійок вертикально вниз створює сприятливі умови для доїльного апарату.

Найкраще коли відстань між задніми дійками становить від 6 до 12 см. Між передніми і задніми 7-12 см і передніми 10-18 см. В утворенні молока бере участь весь організм корови, але орган що синтезує молоко це є вим’я.

Для утворення 1 кг молока через вим’я повинно пройти 400-500 кг крові. Молоко, що утворюється у клітинах залоз епітелію заповнює порожнини альвеол, виштовхується в молочні ходи потім у молочні канали та протоки і нагромаджується у молочних цистернах.

Особливо інтенсивно молоко утворюється у перші 3 години після доїння. Саме в цей час заповнюється кількість вим’я без помітного зростання тиску в середині вим’я. Потім тиск у вим’ї зростає і чинить опір новим порціям молока, що надходить у молочні цистерни. Це гальмує процес утворення молока. Для відновлення його утворення нагромаджене молоко необхідно видоїти.

9. Вивчіть.Перед початком доїння, на організм корови діють подразники пов’язані з процесом доїння, а саме: зорові, слухові, механічні, теплові, які по нервових шляхах до кори головного мозку надсилають сигнали. Неповне видоювання молока гальмує утворення нових порцій, знижує кількість жиру у виробленому молоці, сприяє скороченню лактаційного періоду.

Процес доїння можна розділити на кілька періодів: латентний або прихований, інтенсивного виділення молока і гальмування молоковіддачі.

Латентний – це період, від початку подразнення дійок до тієї миті коли молоко починає витікати з дійок (припуск). Він триває 40-60 секунд, однак може коливатися в залежності від періоду лактації і продуктивності корів. Підготовчий і латентний періоди при машинному доїнні повинні тривати 1 хвилину.

Інтенсивне виділення молока – це період в якому головну роль відіграє швидкість молоковіддачі під час доїння. При скороченні альвеол вим’я та при дії окситоцину молоко потрапляє в цистерну, в середині вим’я тиск різко зростає. За 4-5 хвилин корова віддає близько 90% молока.

Найбільш швидка молоковіддача наступає у 2 хвилини, коли у крові найвища концентрація окситоцину, яка підтримується 2-3 хвилини. Руйнування окситоцину в крові супроводжується послабленням альвеол і припиненням молоковіддачі. Дуже короткий період дії окситоцину супроводжує важливість виконання доїння машинною, що швидше, ніж при ручному доїнні.

Роботу розпочинають з виконання п’яти операцій з послідовністю:

•      підхід до корови і обмив вим’я теплою водою;
•      витирання чистим, сухим рушником;
•      масажуванням вим’я;
•      здоюванням перших цівок молока в окрему тару;
•      одіванням доїльних стаканів на дійки (мал.3).

При поганій переддоїльній стимуляції молоковіддачі, неякісній підготовці корови, несвоєчасному підключенні доїльного апарату до вим’я і несвоєчасному його відключенні та знятті, - у корів недостатньою мірою проявляється рефлекс молоковіддачі, знижується швидкість видоювання, підвищується сприятливість молочної залози до маститу і зменшується молочна продуктивність на 15%.

Настає процес безпосереднього видоювання корови апаратом, до заключних операцій відносять:

•      машинне додоювання і масаж (мал.4);
•      відключення і зняття доїльних стаканів; контроль стану молока та його зливання у танк-охолоджувач.

 

Мал 3. Послідовність надівання доїльних стаканів на дійки

Мал .4. Положення доїльного апарату при машиному додоюванні

Правильна підготовка корови до машинного доїння необхідна як для доброї молоковіддачі, так і для роздоювання корів. Оператор повинен підмивати вим’я чистою, теплою водою температурою 40-45ºС.

Маючи напоготові працюючий апарат, потім вим’я витирають сухим чистим рушником або спеціальною серветкою, одночасно його масажуючи.

Щоденний підготовчий масаж вим’я малопродуктивних корів сприяє підвищенню надоїв на 10-15%. Після підмивання і витирання вим’я у більшості корів з’являються ознаки початку молоковіддачі – набрякання дійок.

Здоювання перших цівок сприяє кращій молоковіддачі, дає можливість виявити маститних корів, зберігає якість молока бо перші його порції відрізняються від інших великим бактеріальним забрудненням .

Закінчивши підготовку корови до доїння і переконавшись, що вона припустила молоко оператор одягає доїльні стакани на дійки вим’я. Підключати апарат до припуску молока і велика перерва між закінченням до підготовки доїння і одягання доїльних стаканів є грубим порушенням правил машинного доїння, якщо оператор допускає двоххвилинну перерву між закінченням витирання вим’я та одяганням доїльних стаканів на дійки то кількість молока видоєного знижується на 9-10%, а швидкість видоювання на 20%. По закінченню дуже важливо своєчасно провести заключні операції:

•      здійснити машинне додоювання;
•      відключити вакуум;
•      зняти доїльні стакани.

Перетримання апарату увімкненим може викликати:

•      больові відчуття;
•      зниження надоїв;
•      захворювання на мастит.

У результаті холостого доїння у корів виробляються гальмівні рефлекси на доїння, надалі такі тварини під час доїння непокояться і неповністю віддають молоко. Перетримання доїльних стаканів після припинення молоковіддачі протягом 2-3 хв. зумовлює зниження молочної продуктивності на 5-7%. Трапляються випадки тимчасової або поступової затримки молоковіддачі. Повне припинення молоковіддачі може настати при больовому подразненні або від переляку, які зумовлюють рефлекторне виділення в кров адреналіну, під дією якого кровоносні судини звужуються, внаслідок чого припиняється доступ крові до вим’я, а з нею окситоцин. При відсутності якого альвеоли розслаблюються, тиск в цистерні знижується і виділення молока в молочні цистерни припиняється.

Різні зміни при виконанні доїння: раптовий гуркіт, підмив холодною водою, доїння в різний час, порушення технології доїння призводить до розладу умовного рефлексу молоковіддачі, різко зменшує повноту видоювання.

У процесі відбору корів придатних до машинного доїння проводиться зовнішній огляд, вивчають особливості процесу молоковіддачі, стан вим’я і дійок в період лактації.

10.Дайте визначення стан вим’я – це _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

11.Вивчіть . Корови вважаються добре видоєними, якщо після зняття апарата вручну можна надоїти не більше 200 мл молока.

При цьому необхідно враховувати, що при разовому надої 8-10 кг, залишок його у вим’ї навіть 100 мл показник небажаний. А при 15-18 кг з таким залишком дуже добрий.

Від часу здоювання перших цівок молока до появи рефлексу молоковіддачі повинно минати не більше хвилини. За особливістю молоковіддачі корову вважають непридатною до машинного доїння, якщо час закінчення молоковіддачі між першою і останньою частинами становить понад

40 с. Тривалість дорівнює 10 хв, перевищує кількість молока при масажі і машинному додоюванні становить 10% і більше від усього надою. Латентний період триває більше 1 хв.

В кінці доїння повторюють кілька елементів масажу і видоюють останні, найбільш жирні цівки молока. Після закінчення доїння вим’я витирають чистим сухим рушником, а дійки змащують вазеліном. У холодну погоду випускати корову з приміщення після доїння можна тільки тоді, коли її вим’я обсохне.

При встановленні кратності доїння враховують продуктивність корови, стадію лактації, обсяг вимені та ін.. При хорошому годуванні триразове доїння у порівнянні з дворазовим звичайно дає збільшення надою. Так, при добових надоях корови 10 кг триразове доїння призводить до збільшення надою на 3- 5%, при, 15-20 кг – на 7-8, а при надоях 25-30 кг – на 10-15%. Однак при цьому зростають і витрати праці.Новотільних і високопродуктивних корів слід доїти 3 рази до тих пір, поки не буде виявлена повна продуктивність тварини.

Спокійне поводження з коровою сприяє збільшенню молоковіддачі; грубе звернення, зміна розпорядку доїння, зміна доярки викликають занепокоєння корів, що призводить до порушення умовних рефлексів і в результаті – до зниження секреції молока.

ВИСНОВОК:

1. Санітарна обробка рук оператора машинного доїння
Перед доїнням оператор машинного доїння повинен вимити та продезінфікувати руки і одягнути одноразові рукавички.

2. Попередня стимуляція і масаж вим’я
Проводиться шляхом стимуляції кінчиків дійок, яку зазвичай поєднують зі здоюванням перших струменів молока і очищенням та дезінфекцією сосків вим’я.
Час від початку підготовки вим’я до надягання доїльних стаканів повинен тривати близько 40–60 с.

3. Здоювання перших струменів молока
Для визначення клінічного маститу і запобігання поширенню патогенної мікрофлори здоюють перші дві-три цівки молока з кожної частки у спеціальний кухоль. Про наявність маститу свідчать: болючість, ущільнення, набряк, збільшення молочної залози чи хоча б однієї із часток, пошкодження шкіри чи судин, поява включень на сітці кухля (згустки казеїну, гнійний ексудат, нитки фібріну, кров тощо) або зміна кольору секрету.
Здоювання проводять методом доїння кулаком:
Œ   Дійку вимені захоплюють у кулак якомога ближче вказівним пальцем до основи.
   Потім стискають дійку вказівним та великим пальцями, щоб запобігти зворотному відтоку молока з дійок вимені.
Ž   Після цього послідовно стискають дійку середнім та безіменним пальцями та мізинцем. Водночас сама рука повинна лишатися нерухомою.
   Після виходу молока кулак розжимають, не відриваючи від дійки, молоко знову надходить з вимені у дійку, почергове стискання пальців у кулак повторюють.
Не варто тягнути та смикати дійки. А також доїти вологими руками. Тому доїння щипком, за якого молоко з дійки видавлюється двома постійно зволоженими пальцями, не рекомендується.

4. Очищення та дезінфекція сосків вим’я
Очищення та дезінфекцію проводять лише тієї частини дійки, що контактує з дійковою гумою. Для очищення застосовують одноразові серветки або індивідуальні махрові рушнички, які попередньо змочують дезінфікуючим засобом чи водою (брудні, багаторазові ганчірки підвищують ризик передачі збудників маститу). Вологе очищення проводять за допомогою душу лише у випадку сильного забруднення. Залишки вологи видаляють серветкою.
Дезінфекцію дійок проводять шляхом занурення їх на 1–2 с у спеціальну чашку з засобами, такими як: димацид, діпал концентрат, КЕНОСТАРТ (краще використовувати деззасоби на основі тензидину, що утворюють піну). Приблизно через 30 с, залежно від рекомендацій виробника щодо часу контакту засобу з сосками та використання, залишки деззасобу видаляють серветкою.

5. Доїння
Доїльний апарат одягають відразу після підготовки вим’я, уникаючи потрапляння повітря. Потім апарат вирівнюють так, щоб молокопровідний шланг розміщувався вздовж осі тіла корови. Під час доїння стежать за поведінкою корів та роботою доїльних апаратів для запобігання наповзанню, спаданню та забрудненню стаканів доїльних апаратів, запізнілому зняттю їх з вим’я, несправності вакуумної системи тощо. Частота пульсації повинна становити 45–60 доїльних тактів за хвилину, а тривалість доїння — не більше 6–7 хв. Вакуум в колекторі доїльного апарата за максимальної молоковіддачі має становити 275–300 мм рт. ст., або 37–41 кПа. Після зменшення потоку молока пальпаторно контролюють ступінь видоювання усіх часток.
У кінці доїння апарат злегка відтягують вниз до вирівнювання дійок (не допускають підсмоктування повітря). Така процедура полегшує перехід молока від наддійкового відділу цистерни до дійкового. Перед зняттям доїльного апарата вимикають вакуум та через отвір у колекторі наповнюють апарат повітрям. Заборонено зривати доїльний апарат. Не рекомендується проводити додоювання корів, оскільки даний захід практично не впливає на кількість і якість молока, але призводить до травмування тканин молочної залози та розвитку маститу. Кінчик дійки після зняття стаканів повинен мати рожевий колір і бути сухим.

6. Обробка дійок після доїння
Для цього дійки занурюють у спеціальну чашку (на глибину контакту соска з апаратом) чи оббризкують (з усіх сторін) дезінфікуючими засобами, такими як: димацид, блінал, синтайод, гіпохлорит кальцію, хлорамін, Дезмол, Діпал, Кеноцидин та ін.
Вибираючи засоби для догляду після доїння, слід зважати не лише на достатній ефект дезінфекції, а й на властивості догляду за шкірою.

7. Проміжна дезінфекція чи зворотна промивка доїльних апаратів
Для цього почергово занурюють по два доїльні стакани у ємкість з дезрозчином або проводять зворотну промивку водою через молокопровідний шланг після доїння кожної корови. Проміжна дезінфекція запобігає передаванню збудників інфекції вимені від однієї корови іншій.