З КОЖНИМ РОКОМ У ШКОЛАХ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ВАЖКОВИХОВУВАНИХ УЧНІВ І ЦЯ ПРОБЛЕМА СТОСУЄТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ МІСЬКИХ, А Й СІЛЬСЬКИХ ШКІЛ. ПЕДАГОГІЧНІ КОЛЕКТИВИ ПО-РІЗНОМУ СТАВЛЯТЬСЯ ДО ПРОБЛЕМНИХ УЧНІВ. І НАЙЧАСТІШЕ ПРИПУСКАЮТЬСЯ ПОМИЛКИ - ОБ'ЄДНУЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ УЧНІВ У КЛАС "ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ".
ЯК СВІДЧИТЬ ДОСВІД РОБОТИ, НЕГАТИВНІ ПРОЯВИ У НАВЧАННІ ТА ПОВЕДІНЦІ В ТАКИХ КЛАСАХ ЗРОСТАЮТЬ. ВАЖКОВИХОВУВАНІ УЧНІ ДОВОЛІ ШВИДКО АДАПТУЮТЬСЯ ДО НОВИХ УМОВ, ВИЗНАЮТЬ ЛІДЕРСТВО ОКРЕМОГО УЧНЯ АБО ГРУПИ ПІДЛІТКІВ. ДО СУБКУЛЬТУРИ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРОНИКАЮТЬ АМОРАЛЬНІ АБО КРИМІНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ. ЗГУРТОВАНІСТЬ ПІДЛІТКІВ НАВКОЛО ДЕСТРУКТОРІВ ПРИЗВОДИТЬ ДО ПОСТІЙНОЇ ПРОВОКАЦІЇ КОНФЛІКТІВ.
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ВАЖКОВИХОВУВАНІ ДІТИ ПРИВЕРТАЮТЬ УВАГУ НЕСТІЙКІСТЮ ПСИХІКИ, НИЗЬКИМИ ПІЗНАВАЛЬНИМИ ПОТРЕБАМИ. ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ ШКОЛИ СИТУАЦІЯ З ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ ДІТЬМИ УСКЛАДНЮЄТЬСЯ ПРОБЛЕМОЮ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ, КОЛИ "ВАЖКИМ" ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ МОЖНА ВВАЖАТИ ПРАКТИЧНО КОЖНОГО УЧНЯ.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМЩОДО РОБОТИ З ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ УЧНЯМИ ПРОЯВЛЯЙТЕ ВИТРИМКУ ПІД ЧАС СПІЛКУВАННЯ З ПРОБЛЕМНИМИ ДІТЬМИ. ТЕРПЛЯЧЕ І НАПОЛЕГЛИВО ПОЯСНЮЙТЕ НЕПРАВИЛЬНІСТЬ ЇХНІХ ПОГЛЯДІВ І ПОВЕДІНКИ. НАМАГАЙТЕСЬ ПЕРЕКОНУВАТИ І ВІДКРИВАТИ «ВАЖКИМ» ДІТЯМ ГІДНІ ТА ЦІКАВІ ЖИТТЄВІ ПЕРСПЕКТИВИ. СПРИЯЙТЕ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГАМИ ТА БАТЬКАМИ СПІЛЬНИХ МАСОВИХ ЗАХОДІВ, ЩО З’ЄДНУЮТЬ ДІТЕЙ З РІЗНОЮ ПОВЕДІНКОЮ, СВІТОСПРИЙНЯТТЯМ, УСПІШНІСТЮ.
Постановка проблеми. Типи важковиховуваних учнів. ДІТИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ. ВАЖКОВИХОВУВАНІСТЬ ПОТРІБНО СПРИЙМАТИ ЯК НАСЛІДОК ВПЛИВУ НА СУСПІЛЬСТВО, СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ ВИХОВАННЯ ТА НА САМИХ ДІТЕЙ НЕСПРИЯТЛИВИХ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ. ПРИЧИНАМИ ТАКОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ МОЖУТЬ БУТИ РІЗНОМАНІТНІ СОЦІАЛЬНІ, ІСТОРИЧНІ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПРИЧИНИ. У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ВАЖКОВИХОВУВАНІ ДІТИ ПРИВЕРТАЮТЬ УВАГУ НЕСТІЙКІСТЮ ПСИХІКИ, НИЗЬКИМИ ПІЗНАВАЛЬНИМИ ПОТРЕБАМИ. ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ ШКОЛИ СИТУАЦІЯ З ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ ДІТЬМИ УСКЛАДНЮЄТЬСЯ ПРОБЛЕМОЮ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ, КОЛИ «ВАЖКИМ» ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ МОЖНА ВВАЖАТИ ПРАКТИЧНО КОЖНОГО УЧНЯ.
1 тип. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ У ПОЗИТИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ. ОСОБЛИВОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ УЧНІВ НЕ ВИКЛИКАЮТЬ ПОБОЮВАНЬ. ВІДХИЛЕННЯ ВИНИКАЮТЬ ПЕРЕВАЖНО У СФЕРІ ПОТРЕБ, ІНТЕРЕСІВ, ЗВИЧОК.. ЦІ УЧНІ ПОТРЕБУЮТЬ ЩИРИХ, ДОВІРЛИВИХ БЕСІД, ДОПОМОГИ У ВИБОРІ ПІЗНАВАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ, ТРУДОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ.
3 тип. ПІДЛІТКИ ЦЬОГО ТИПУ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ПРИМІТИВНИМИ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТРЕБАМИ; ВОНИ СХИЛЬНІ ДО ВЖИВАННЯ СПИРТНИХ НАПОЇВ. АКТИВНО ПРАГНУТЬ ДО САМОСТІЙНОСТІ, АГРЕСИВНІ, ПОЛЮБЛЯЮТЬ БІЙКИ, НАСЛІДУЮТЬ ЗВИЧКИ ДОРОСЛИХ, МАЮТЬ НИЗЬКУ ЗАГАЛЬНУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ. ДОСИТЬ КОНФЛІКТНІ, АЛЕ ЛЕГКО ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО УМОВ, НЕ ЗМІНЮЮЧИ СВОЇХ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ. ДО ЦИХ ПІДЛІТКІВ СЛІД ВИЯВЛЯТИ ЧУЙНІСТЬ ТА УВАГУ, ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОВОДИТИ З НИМИ ЗАНЯТТЯ З ПРОФІЛАКТИКИ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ, НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, НАВЧАТИ ПРИЙОМІВ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ.
4 тип. ПРОБЛЕМНІ ДІТИ ЦЬОГО ТИПУ МАЮТЬ ПРИМІТИВНІ ПОТРЕБИ, ВЕДУТЬ СПОЖИВАЦЬКИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ, ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ АМОРАЛЬНИМИ ПЕРЕКОНАННЯМИ Й НАСТАНОВАМИ, ЯК ПРАВИЛО, НЕ ВСТИГАЮТЬ У НАВЧАННІ. НЕГАТИВНО І ЦІЛЕСПРЯМОВАНО ВПЛИВАЮТЬ НА КОЛЕКТИВ, СХИЛЬНІ ДО КРАДІЖОК. ТАКІ ДІТИ ПОТРЕБУЮТЬ СУВОРОГО КОНТРОЛЮ З БОКУ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ.
АЛГОРИТМ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГАЗ ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ ДІТЬМИ ТА УЧНЯМИ «ГРУПИ РИЗИКУ»1. ВИЯВЛЕННЯ ДІТЕЙ ТА УЧНІВ, СХИЛЬНИХ ДО ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ, НАРКОТИЧНИХ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, СХИЛЬНИХ ДО БРОДЯЖНИЦТВА ТА ЖЕБРАЦТВА, ПРОЯВІВ ЖОРСТОКОСТІ ТА НАСИЛЛЯ, ЯКІ МАЮТЬ ПРОБЛЕМИ В ПОВЕДІНЦІ, ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ, СХИЛЬНІ ДО АУТОАГРЕСИВНОЇ, САМОУШКОДЖУЮЧОЇ АБО СУЇЦІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА МАЮТЬ ТРУДНОЩІ В НАВЧАННІ І ВИХОВАННІ.
4. ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА З ПЕДКОЛЕКТИВОМ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З ПИТАНЬ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІВ І ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ У ПРОФІЛАКТИЦІ ЗЛОЧИННОСТІ ТА ПРОЯВІВ НАСИЛЛЯ СЕРЕД УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ, ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДИТЯЧОЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ І БЕЗДОГЛЯДНОСТІ, ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ, НАРКОТИКІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ВАЖКОВИХОВУВАНОСТІ ДІТЕЙ ТА УЧНІВ.
Особливості роботи вчителя-предметника з «важкими» учнямиа) забезпечення учневi такого мiсця в колективi, яке б задовольняло його прагнення до спiлкування з товаришами,б) створення умов для появи і змiцнення здорових емоцiй, пов’язаних з навчанням, суспiльно-корисною працею, громадським життям,в) роз’яснення учневi етичних норм та вправляння його в позитивних формах поведiнки. ЩОБ ЗМІНИТИ ПОВЕДIНКУ УЧНЯ, ПЕДАГОГИ ПРОДУМУЮТЬ ПЛАН IНДИВIДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З НИМ, МАЮЧИ НА УВАЗI:
ПЕРЕВIРЕНИМ І ВИПРАВДАНИМ ПРАКТИКОЮ СПОСОБОМ ЗАЛУЧЕННЯ ВСIХ БЕЗ ВИНЯТКУ ДIТЕЙ І ПIДЛIТКIВ ДО АКТИВНОЇ УЧАСТI В ЖИТТI УЧНIВСЬКОГО (КЛАСНОГО, А ПОТIМ І ЗАГАЛЬНОШКIЛЬНОГО) КОЛЕКТИВУ Є ОРГАНIЗАЦІЯ ТОВАРИШУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ДОРУЧЕНЬ. УЧНЕВI, ЯКИЙ ТАК ЧИ IНАКШЕ ВИПАДАЄ IЗ НОРМИ, УЧИТЕЛЬ I КОЛЕКТИВ СПЕЦIАЛЬНО ДОБИРАЮТЬ ДОРУЧЕННЯ, ОБЕРЕЖНО, ТАКТОВНО ДОПОМАГАЮТЬ УСПIШНО ВИКОНАТИ І З МАКСИМАЛЬНОЮ ДОБРОЗИЧЛИВIСТЮ ОЦIНЮЮТЬ ЗРОБЛЕНЕ
ВРАХОВУЮЧИ НАДМIРНУ ЕМОЦIЙНIСТЬ ТА IМПУЛЬСИВНIСТЬ ВАЖКОВИХОВУВАНИХ УЧНIВ, ЇМ СЛIД ДОРУЧАТИ ТАКУ ГРОМАДСЬКУ РОБОТУ, ВИКОНАННЯ ЯКОЇ НЕ ВИМАГАЄ ТРИВАЛОГО ЧАСУ, АЛЕ ДАЄ ВИРАЗНI, ПОМIТНI І ВАЖЛИВI ДЛЯ КОЛЕКТИВУ НАСЛIДКИ. ХОРОШОЮ ОЦIНКОЮ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ УЧНIВСЬКИЙ КОЛЕКТИВ ВИСЛОВЛЮЄ ДОВIРУ ДО СВОГО ТОВАРИША, МОРАЛЬНО ПIДТРИМУЄ ЙОГО, ВИКЛИКАНЕ В НЬОГО ЗАДОВОЛЕНН (СПОЧАТКУ, МОЖЛИВО І МАЛО ПОМIТНЕ) БАЖАННЯ ЩЕ КРАЩЕ ВИЯВИТИ СЕБЕ. ПIДОЗРIЛЕ І ВОРОЖЕ СТАВЛЕННЯ «ВАЖКОГО» УЧНЯ ДО КОЛЕКТИВУ ЗМIНЮЄТЬСЯ НА ТЕРПИМЕ, А ДАЛI Й НА ПОЗИТИВНЕ, ВIН ПОСТУПОВО НАВЧАЄТЬСЯ ПОВАЖАТИ ДУМКУ ТОВАРИШIВ І ДОРОЖИТИ НЕЮ.
У РОБОТI З ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ ДIТЬМИ ВИНЯТКОВУ РОЛЬ ВIДIГРАЄ ФОРМУВАННЯ В НИХ ПОЧУТТЯ «ЗАВТРАШНЬОЇ РАДОСТI», ПЕРСПЕКТИВА ЗДОБУТИ УСПIХ І САМЕ ЦИМ ЗАВОЮВАТИ СОБI АВТОРИТЕТ СЕРЕД ТОВАРИШIВ. ЗБУДЖЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦIЙ В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ВВАЖАВ ЗАПОРУКОЮ РЕАЛЬНИХ ЗМIН У ГРОМАДСЬКIЙ ПОЗИЦIЇ ВИХОВАНЦIВ.
Форми, методи і прийоми роботи з сім’єюІндивідуальні: Групові: Колективні: ВІДВІДУВАННЯ СІМ’Ї; ЗАПРОШЕННЯ ДО ШКОЛИ; ІНДИВІДУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА БЕСІДА; ІНДИВІДУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ДОПОМОГА; ДНІ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ. ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ ЗІБРАННЯ БАТЬКІВСЬКОГО АКТИВУ; ГРУПОВІ БЕСІДИ; ГРУПОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ; БАТЬКІВСЬКІ КОНСИЛІУМИ ЛЕКЦІЇ І БЕСІДИ БАТЬКІВСЬКІ ДНІ; ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНІ І КЛАСНІ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ; ЗУСТРІЧІ «ЗА КРУГЛИМ СТОЛОМ»; ЗБОРИ-КОНЦЕРТИ;
План роботи класного керівника з проблемними учнями1. ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ В КЛАСІ.2. ОФОРМЛЕННЯ КАРТКИ-ХАРАКТЕРИСТИКИ (ПРІЗВИЩЕ, ІМ'Я, ВІК, КЛАС, СКЛАД СІМ'Ї, КОРОТКА ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, НАЯВНІ ТРУДНОЩІ (У НАВЧАННІ, СПІЛКУВАННІ, ПОВЕДІНЦІ), ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ, РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ З УЧНЯМИ ТА ЇХ БАТЬКАМИ).3. СОЦІОМЕТРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВИЩА УЧНЯ В КОЛЕКТИВІ, СЕРЕД ТОВАРИШІВ: ХАРАКТЕР ВЗАЄМИН, СПОСОБИ ЇХ ПОКРАЩЕННЯ, СТАБІЛІЗАЦІЇ.
4. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА УЧНЯМИ, ВИВЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ (НАВЧАЛЬНОЇ, ТРУДОВОЇ, СУСПІЛЬНЕ КОРИСНОЇ І Т. Д.), ВИЯВЛЕННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК, ВІДХИЛЕНЬ У РОЗВИТКУ, СТОСУНКІВ З ОДНОЛІТКАМИ ТОЩО.5. ВИВЧЕННЯ ІНТЕРЕСІВ, ЗДІБНОСТЕЙ І НАХИЛІВ УЧНІВ - МОЖЛИВІСТЬ ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО ПОЗАКЛАСНОЇ, ГУРТКОВОЇ, СУСПІЛЬНО-КОРИСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.6. ВИВЧЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ УЧНЯ В СІМ'Ї: ХАРАКТЕР ВЗАЄМИН, ПЕДАГОГІЧНИЙ ВПЛИВ СІМ'Ї, ШЛЯХИ І СПОСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЦЬОГО ВПЛИВУ.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ1. ВЕДЕННЯ РАЗОМ З УЧИТЕЛЯМИ-ПРЕДМЕТНИКАМИ ОБЛІКУ ПРОГАЛИН У ЗНАННЯХ, УМІННЯХ І НАВИЧКАХ ВАЖКОВИХОВУВАНИХ УЧНІВ ЗА ГОЛОВНИМИ, ПРОФІЛЮЮЧИМИ РОЗДІЛАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ - РОЗРОБКА ШЛЯХІВ ЇХ ПОДОЛАННЯ В ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ.2. МОТИВАЦІЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ У СВОЇХ СИЛАХ.3. РОБОТА З БАТЬКАМИ УЧНІВ - ПОРАДИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЛЬНОГО ЧАСУ4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ БАТЬКІВ