Родинне свято «До бабусі й дідуся прийшла осінь золота…»

Родинне свято «До бабусі й дідуся прийшла осінь золота…»

Мета: сформувати в учнів поняття про День людей похилого віку, показати роль старшого покоління в становленні людини, виховувати повагу до людей похилого віку, любов і шану до бабусь і дідусів, увагу до одиноких, самотніх жителів, почуття доброти та милосердя.

Вчитель. Шановні наші бабусі і дідусі, батьки, вчителі, гості, всі присутні у цьому залі! Щорічно 1 жовтня відзначається Міжнародний день людей похилого віку. У нашій країні це свято зветься Днем літньої людини. День літньої людини - свято чисте і світле, свято наших батьків, бабусь і дідусів, день, коли ми віддаємо їм свою любов, шану та вдячність. І ми розпочинаємо наше родинне свято, приурочене Дню людей похилого віку «А до бабусі й дідуся прийшла осінь золота...».                                             

Учень 1. А яка вона, людська осінь?

Вчитель. Людська осінь, як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших – тихим бабиним літом.

Учениця 1. Але ж перш, ніж настане осінь, перш ніж посивіє коса і зовсім іншими стануть очі, бо колір із них кудись утік, у кожного ще буває весна і літо життя.

Вчитель. Весна і літо… як швидко вони спливають. І ось тихою ходою підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті-решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті, стає дідом.

Учень 1. Справді, інколи ми забуваємо про них у щасливі і радісні хвилини. Але коли у нас горе, біда, чи тато з мамою накричали, то чомусь ми, таки, завжди біжимо дідуся і бабусі. Поки живі бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків.
Учень 2.

Тоді, вартий пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивімося,

Станемо ближче й поклонімося.

(Діти встають і кланяються)

Учениця 2.

Дорогі бабусі й дідусі! Так, як сьогоднішнє свято припадає на осінь, то пропонуємо вашій увазі цю пісню. Прийміть, будь ласка, вітання від  учасників нашого свята, ваших улюблених онучат.  

Виконання пісні «Чарівниця осінь»(сл. і муз. Н. Май)

1. Чарівниця-осінь кароока

Заквітчала золотом сади,

Я лечу на крилах на уроки,

Знаю, що до класу зайдеш ти!

Приспів:

Ти посміхаєшся до мене,

Неначе принц казкових снів,

І у очах твоїх зелених

Краплинки сонця і весни!

2. І стають коротшими уроки,

І сміється сонце за вікном,

Знає тільки осінь кароока -

З ким піду я завтра у кіно!

Приспів. (2)

Вчитель: Напевно, кожен присутній пригадав під час виконання цієї пісні своє щасливе дитинство, свої радісні шкільні роки, перші симпатії до однокласників чи однокласниць. Так? А ми продовжуємо наше родинне свято, бо все цікаве – ще попереду.

Учень 3. Кожна родина має свої обереги, своїх берегинь, що бережуть рід від лиха. Обереги роду – це ви: дідусі і бабусі - найстарші і наймудріші люди в роду. З давніх - давен в сім'ях так велося: слово - старших - то був закон для дітей.

Учениця 3. Саме дідусі й бабусі передають своїм дітям теплоту батьківської любові, естафету родинних справ.  І настав час, коли ви повинні відчувати людську вдячність за віддані нам тепло, безмежну любов.

Вчитель.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла.

Встигни добре слово сказати,

Допоки живеш у рідній хаті.

             1 - й

Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки.

Що вміють такий смачний хліб випікати!

І людям добро завжди дарувати.

Бабусині руки милі, робочі

Втоми не знають з ранку до ночі.

2 - й

Бабцю, бабусю мила моя,

Твій голосочок — як спів солов'я.

Бабусина ласка — це промінь весняний,

Ніжно нас пестить днями й ночами.

Бабуся — це сонце, бабуся — це мрія,

Бабуся для нас — найдорожча надія.

3 –й

Дідусю, дідуню, вами горджуся,

За вас я Бога молю.

Дідусю, дідуню, вам признаюся,

Як сонце вас я люблю.

4 -й

Рідні бабусі, рідні дідусі,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим ніжно й щиро, 

 вам бажаєм щастя й миру.

5 - й

Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На довгі роки, назавжди.

            Звучить пісня «Дідусь мій і бабуся» (сл. і муз. невідомі)

(Під час виконання пісні – показ слайдів сімейних фотографій)

1. Є у мене гарні друзі,

Це – дідусь мій і бабуся.

Якщо довго їх не бачу,

То сумую я і плачу.

Приспів: Дідусь мій і бабуся –

Два сивих голубочки. 

Дідусь мій і бабуся –

Дві зірочки ясні.    

Дідусь мій і бабуся, 

Як квіти у віночку.  

Дідусь мій і бабуся, 

Ріднесенькі мої.       (2)

2. Є у мене гарні друзі,

Це – дідусь мій і бабуся.

Мене радо зустрічають:

Все цілують, обіймають.

Приспів. (2)

Забігають діти-клоуни

Вчитель 1. Ой, а що це відбувається, це не по сценарію? Ви хто такі?

Клоуни. Ми - клоуни. А також учні цієї школи, тому хочемо виступити перед нашими гостями.

Вчитель 2. А як вас звати, учні цієї школи?

Клоун 1. Я – Школ.

Клоун 2. Я – Ярик.

Разом – ШКОЛЯРИК.

Вчитель 2. Якщо ви школярі, то повинні знати, як правильно виступати перед глядачами. Ну що ж, спробуйте.

Клоун 1. Бабусі і дідусі,

А також гості наші!

Веселії історії

Ми раді розказати вам.

Клоун 2. Нам дуже – дуже хочеться

Підняти настрій ваш –

Отож, смішні історії:

Дивіться «Єралаш».

Діти обігрують вірші Грицька Бойка

Про Альошу і калошу

 Бабуся шукає:

-А де ж це галоша?

Калошу, мов човник

пускає Альоша.

Альоша гукає:

Бабусю, весна!

Віддайте і другу,-

Нащо вам одна?

Відповів

- Як тебе звати?

- Так, як мого тата.

- Ну, а тата ж як?

- Тата звати так,

Як зовуть мене:

В нас ім’я одне.

              Сама бачила

- А хто це глечика розбив,

Не ти хіба, онученьку?

- Не я, - Мартинко відповів

І взяв сестру за рученьку.

Мала ж сказала: - Не Мартин,-

Та й ще знизала плечиком, -

Сама я бачила, як він

Не розбивав вам глечика.

Внучатко і курчатко

Бабуся каже: - Глянь в гніздечко:

Курчатко клюнуло з яєчка.

Пита здивовано внуча:

- А влізло як туди курча?

Чи можна

- Сиди спокійно, - каже мама,-

І перестань молоть ногами.

Малий запитує тривожно:

     А язиком молоти можна?

Вчитель. Часто на плечі дідусів та бабусь лягає виховання онуків. Саме вони замінюють вам тата і маму, коли ваші батьки на роботі, і у них часто просто не вистачає часу, щоб відповісти на всі ваші «чому?», щоб розповісти казочку, заспівати пісеньку, навчити вишивати чи майструвати. От і доводиться звертатися до бабусь та дідусів. А вони — такі хороші, такі…інколи цікаві.

Інсценізація звірша Г. Бойка «Веремій»

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так — Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй — зрозумій!

В цирку був я з дідусем —

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді...

Я крутивсь, дідусь спитав:

— Ти прийшов ловити ґав?     

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.          

Грались ми з Рябком кудлатим              

Посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

—  Так до бійки недалеко!                         

Що це ви розбили глека?..

Братик, плачучи, сказав:

—  Глека я не розбивав!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Ми були біля криниці,

З неї я хотів напиться.

 Нахиляюсь, гнуся, гнусь…

 — До води ж не дотягнусь...

А дідусь мій: —   Що? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут — ні патоки, ні шила

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так — Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй — зрозумій!

Братик спать ніяк не хоче:

Хоч і сонні в нього очі,

 Вередує: —   Я не ляжу!

А дідусь ласкаво каже:

—  От якби ти зараз ліг —

Ти б заснув без задніх ніг!

 Братик ліг, питає в нього:

—  Де ж у мене задні ноги?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

І говоримо відверто:

Любимо його ми вперто.

Просто в нього давня мова,

того віку ще розмова.

Вчитель. Бабусі та дідусі – не тільки гарні друзі. Вони - цікаві казкарі, мудрі хранителі народних звичаїв. І люблять вас, своїх онуків, більше, ніж власних дітей, бо ті - вже дорослі.  А ще знають набагато більше загадок і казок.

Дорогі наші гості! Запрошую вас до участі у вікторині. А ви, діти, приготуйте свої долоньки, щоб підтримувати оплесками наших бабусь і дідусів.

Два прозорих світлих кола

Світ прояснюють довкола.

Ці близнята завше в парі

А зовуться ... (окуляри)

Вчитель. Я думаю, діти, що майже кожен з вас допомагав своїй бабусі чи дідусеві шукати окуляри. А іноді ви  знаходили окуляри у бабусі на голові, бо бабця відсунула їх вище, та й забула, де вони поділися.

Конкурс для бабусь і онуків

Діти шукають в залі  бабусині окуляри, одягають, а бабусі потім цілують онуків і читають прислів’я про родину, написані на аркушах паперу.

Конкурси для учнів: «Школа помічників»

 «Допоможи бабусі» (Вибрати необхідне з миски і переставити у каструлю).

1. Допоможи бабусі зварити борщ.

М’ясо, цукор, яблука, цибуля, морква, сіль, груші, масло, рис, буряк, капуста.

2. Допоможи бабусі зварити компот.

Помідори, абрикоси, сливи, морква, сіль, вишні, масло, цукор, яблука.

«Допоможи дідусеві» (Вибрати необхідне, а зайве викреслити).

Допоможи дідусеві відремонтувати стілець.

Самокат, сокира, лінійка, цвяхи, цукерка, молоток, машинка, пилка.

Ігри:

- знайди  руку своєї бабусі (дідуся) із закритими очима.

Вчитель. Ой, напевно, ваші дідусі і бабусі, з радістю згадують той день, коли ви народилися. Всі реагували по-різному. Так? А чи пам’ятають вони, коли у їхніх онучат дні народження?

Конкурс для гостей (дідусів та бабусь)

(Вчитель називає дату народження дитини, а його дідусь чи бабуся повинні відгадати).

Вчитель. Ось відпочили та погралися ваші рідні, але в родині часто буває навпаки, ви пустуєте, а вони сваряться. Так?

Учень. Наші рідні теж бувало з гірки падали чимало,

Їх бабусі гнали в дім і штанці латали їм.

Учениця. А сьогодні вже вони он які поважні,

Тільки й думають як нам дати зауваження.

Вчитель. Давайте заспіваємо про це пісню.

Звучить пісня «Мама й тато» (сл. і муз. Н. Май)

1. Кажуть мама й тато, що велика я,

Годі пустувати! - Каже вся сім'я,

І дають поради бабця і дідусь,

Каже брат: "За тебе скоро я візьмусь!"  (2)

Приспів: Я не можу зрозуміти:

Ви ж самі дітьми були,

І кричали, і шуміли,

І стрибали, як могли,

А тепер дорослі стали,

Всі серйозні, мовчазні.

Ше такого не бувало! -                

Дружно кажете мені.    (2)

2. Обійму я тата й матінку свою,

Дідуся й бабусю дуже я люблю,

Посміхнуся брату й стане все гаразд,

А усі поради будуть про запас! (2)

Приспів. (2)

Вчитель: Любі дідусі та бабусі! Спасибі вам за те, що допомагаєте виховувати своїх онуків та правнуків, що берете на свої плечі батьківські турботи. Але, діти,  допомоги потребують і літні люди, які вже не мають сили працювати на городі, по господарству. Кожен із вас повинен зайняти таку життєву позицію, яка б приносила користь не тільки собі, а й людям. Проживає, скажімо, поряд із вами літня людина, допоможіть їй, просто, без всілякої винагороди, і ваше добро засвітить вогник вдячності, такий, що зігріває й вашу душу, і ви відчуєте, що день не пройшов  марно. Але, на жаль, іноді ми навіть у своїй хаті не помічаємо, що увага і допомога потрібна близьким людям.

Інсценізація

(Кімната. Звучить голосно музика, хлопчик витанцьовує з книжкою, старенька бабуся лежить, потім повільно встає з паличкою).

Бабуся.  Вася, трішки приглуши,

               Голова уже гудить.

Онук.    Ой, лежиш собі й лежи,

              В тебе завжди щось болить.

              Скільки раз казать, я –Вася,

              Не понятно вам, чи що?

              Ви, бабуля вже совсєм,

              Не цікавить вас ніщо.

              Зараз реп саме у моді,

              Відчуваєте прилив?

Бабуся. Ой, прошу, онучок, годі,

              Виключи вже цей мотив.

              Вже весна співа надворі,

              Чуєш пісню солов»їв?

Онук.   Ви насправді, бабцю, хворі,

              Це давно старі пісні.

              В них ні кайфу, ні приколу,

              Можна і коньки отдать.

Бабуся. Ой, не чула я ніколи,

               Щоб коньки весною брать.

               Вже пирій шумить в городі,

               І осот, як біс, поліз.

Онук.    Ой, бабан, ну досить, годі,

               А то ще  добавши сліз .

               Тяпка- це у прошлом вєкє,

               Современна жизнь бурлить,

               Зараз жизнь о человекє,

               Вже пора перекусить.

Бабуся. Ось картошечка тепленька,

               Солоненькі огірки….

               Їж, прополемо гарненько

               Й відпочинеш залюбки.

Онук.    Ой, наївсь, тепер поспати б,

               Я люблю відпочивати.

Бабуся. Та, щоб їсти, треба мати,

               Працювати й зароблять.

Онук.   Йди вже, бабцю, на городик,

              Поспілкуйся з бур»янцем.

Бабуся. Спину ломить на погоду.

Онук.   Це гімнастика лікує

              Й збереже твоє лице.

Бабуся.  Може, й правда  розімнуся

                Хай дитина ще поспить,

                бере паличку)

               Боже ж мій, я не нагнуся

               (виходить)

               Ой, болить, болить, болить…

Вчитель.   Старість – не радість, ніхто її не чекає. Та вона несподівано підкрадається. Добре, коли поруч діти та онуки, але діти  дуже швидко дорослішають. Матерям хочеться бачити їх, погладити по голівці, торкнутися їхніх рук і почути теплі слова любові.

А сьогодні нехай вони почують слова любові від вас, онуків.

 Діти беруть за руки дідусів і бабусь і звертаються до них зі словами:

1-й. Ой, бабусенько, рідненька,

Чарівниченько любенька.

Ваші руки золоті

В невсипущому труді.

Вашу працю я шаную,

Ваше серце добре чую.

Ви – найкраща куховарка,

Наша мила господарка.

Хай здоров’я вас не полишає,

Доленька нехай вам помагає.

2-й. Ми сьогодні пісню заспіваєм знов

Про свою бабусю і її любов.

Ти найкраща в світі, квітонько моя.

І тобі так личить усмішка твоя.

Пиріжки духмяні, тістечка чудові –

Все нам приготуєш, щоб росли здорові.

Ми свою бабусю ніжно обнімаєм,

Від внучат щасливих, довгих літ бажаєм.

3-й. Дідуся свого вітаю,

З ним щиренько розмовляю,

І таке вам скажу,

Що з вами я дружу.

Ви хороший, ви ласкавий,

Ви приємний, гарний, славний.

Будьте здорові, не хворійте

І за нас радійте.

4-й. Діду, дідусю, дідуню,

Навчіть у світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос струмочком сріблястим біжить.

Дідусю, дайте ручки ваші поцілую,

За шийку я вас обніму.

І щічки погладжу…

Ви знаєте, дідусю,

Як дуже вас я люблю!

Вчитель. Діти, коли зостанетеся ви наодинці зі своїми бабусями і дідусями, притуліться до них міцно і візьміть в свої рученята їхні шорсткі долоні, натруджені мозолями, і притисніть до себе. Бо прийде час, коли захочеться відчути їх біля себе, вилізти до них на коліна, попросити виба­чення за щось погане, зроблене чи сказане, а обізватися вже не буде до кого.

1 – й. Дорогенькі наші дідусі та бабусі! Від щирого серця бажаємо вам здоров'я і довгих років життя. Нехай діти завжди будуть для вас гордістю, а онуки - радістю.

2 – й. Бажаємо, щоб ваша золота осінь була щасливою, а цей сонячний день - ще й веселим і приємним.

(Діти вручають бабусям і дідусям подарунки, зроблені власними руками).

Учень. Хай дороги стеляться крилато,
Будуть чисті, рівні, як струна,
А добро не оминає хату,
Як не обминає цвіт весна.
Учениця. Хай здоров’я, радість і достаток
Стеляться для вас, як вишні цвіт,
Хай малює доля з буднів свято,
І Господь дарує Вам багато літ.

Учень. Бабусю шануйте і дідуся,

Матусю любіть і тата!

Нехай родина дружна уся

Буде на радість усім багата.

Учениця. Хай тішаться онуками бабуся та дід.

Хай татко і мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутнім ваш рід!

Хай злагода й мир панують в родині!

Вчитель. Ми будемо сильні й непереможні, якщо знатимемо і будемо берегти свою історію. Нехай ніколи не згасне ваше родинне вогнище, і нехай це свято стане початком доброї традиції - частіше збиратися ось так, всією родиною. Хай у кожній родині буде щастя і любов!!!

Звучить пісня “Хай буде щастя і любов”(сл. О. Ткач, муз. Н. Яремчук)                             І. Коли лягає спати втомлений день
Коли не чути ні розмов ні пісень
Я у прозорі очі неба дивлюсь,
За все, що маємо завжди помолюсь.

За те, що злагода в родині живе,
За те, що пісня поруч хвилею б’є.
Я відпускаю всі свої почуття
І розумію, як прекрасне життя, наше життя.

Приспів.                                                                                                                                           Я знов повторюю слова, що співає весна.
Хай буде щастя і любов, як шовкова трава.
Хай буде радість на землі, мов п’янкий літній дощ.
І єдине на всіх почуття поміж нас.

ІІ. Я бачу, що любов в родині живе,
Тому, що пісня поруч – доля в нас є.
Знов відпускаю всі свої почуття
І розумію, як прекрасне життя, наше життя.

Учень. Ми співали й танцювали,

Поздоровлення читали,

А тепер усіх до чаю:

Стіл святковий накриваєм.

(Перехід до класу, чаювання)