Родинне свято "Писанка моя"
Мета: Навчити дітей деяким Великоднім звичаям. Розвивати художні здібності дітей, пам’ять, мислення, увагу. Виховувати повагу до людей, любов до ближнього, до народних традицій українського народу.
Обладнання: Вербові гілочки, писанки, крашанки; тарілка, оздоблена петриківським розписом; писанки, виготовлені руками дітей ; декорація української хати, костюми писанок, українські національні костюми, вишиті рушники, паска, ікона.
(Виходять хлопчики з вербовими гілочками, проказуючи слова i легенько б’ючи всіх присутніх.)
Не я б’ю — верба б’є:
Недалечко червоне яєчко,
За тиждень — Великдень !
Не вмирай, не вмирай
— Великодня дожидай!
Не я б’ю — верба б’є:
2.Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
(Звучить запис Великоднього дзвона. Bci встають. ) 3.Христос Воскрес ! Уce радіє,
Сміється сонечко з небес, Прозора річечка леліє —
I пролісок тремтить увесь. Пташки співають в полі, в лісі, I дзвонить дзвін аж до небес, Де білі хмарки розпливлися —
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
4. Христос Воскрес із мертвих, Смертю смерть подолав
I тим, що у гробах, Життя подарував.
Ведучий: 3 глибини століть від пращурів дісталась нам у спадщину дивовижна писанка — один з найкращих i найяскравіших орнаментальних видів народного мистецтва. Це диво-витвір рук людських народжується не з дерева, не з жовтого виблиску металу, а із звичайного яйця i являє собою мініатюрний живопис.
(Демонструється виставка писанок, які зроблені руками учнів на уроках праці та малювання.)
Ведуча: Яйце, як i дерево, у слов’ ян було символом світу, перемоги над смертю. Тому ще дотепер серед народу живуть перекази про те, що саме з писанки почався світ.
Учень- професор: У багатьох культурах світу яйце було символом сонця, а сонце — найважливіше природне явище, без якого не може бути життя.
Учениця -майстриня:Залежно від способу фарбування розмальовані яйця ділилися на крашанки (зафарбовані в один колір), писанки (розмальовані різними фарбами i орнаментами), дряпанки (орнамент видряпується гострим предметом ), мальованка (малюється пензликом ), крапанки ( віск чи фарба падають краплинами).
Учень-професор: Назва писанка походить від слова писати.
Археологи знаходять в землі керамічні писанки.
Учениця- майстриня: Узори можуть бути рослинні, геометричні. Найпоширеніші орнаменти — грабельки, вітрячки, драбинки, крученики, баранячі роги, рачки, сорококлинці, зірки, барвінок, кривульки, ружі, лапки, кленове листя, заячі вушка,
сосонки, віночок, рибки, півники, олені, жар-птиці, бджілки i т.д.
( Звучить пісня ” Писанки ” на слова С.Жупанина, музика В.Таловирі.)
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає писчиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Очі мами світятьсь у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій - олені та сарни,
А на п’ятій - рушничок прегарний
Писанки на виставку малює
Дивиться i тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
Хлопець: Кожна дівчина вмивалася свяченою водою на Великдень, а в воду клала — червоне яєчко, щоб була гарна як те яєчко. ( Звучить мелодія української народної пісні “ Ой, летіли дикі гуси “. Відкривається сцена, на якій декорація хати. На призьбі сидить маленька старенька бабуся).
Вчитель: Сьогодні, діти, ми з вами всі разом будемо для себе відкривати красу наших писанок, ознайомимося з Великодніми звичаями.
Бабуся: Розповім вам, любі, про часи теперішні й давні, про Великодній звичай. (Розмова матері з сином)
Син: Мамо, а звідки i як виникло свято писанки ?
Мати: ( Тримаючи в руках кошик з писанками.) Ох, синку, було це давно. Якщо ласка, то розповім про давне повір’я, про звичай розмальовувати яйця. А було це дуже давно. ..
( Звучить “ космічна “ музика “Спейс “. Гасне світло. На сцені стоять дуже бідна жінка i ii син.)
Мати: Синку, ось тобі 10 яєць, піди продай ïx десь у місті й купи собі нову сорочку. Бідні ми з тобою, а свята наближаються, той хочу, щоб ти мав обнову. Та, дивись, бережи кошика, щоб яйця не побив.
Син: Добре, матусю. Я все зроблю, як Ви говорите.
Бабуся: Узяв хлопчик вузлик у руку та й пішов до Єрусалима. Йде, а сам радіє, що сорочину матиме .Так підійшов він до міста . Раптом бачить, що з воріт міста багато людей йде.
Bci кричать, галасують. А між ними весь у пopoci хтось важко ступає. Хрест на плечах несе. Глянув хлопчик i злякався. Жаль йому стиснув груди .Став i плаче. Аж тут жовнір: “Геть з дороги! Геть звідсіля!”Та й погнав коня на хлопчика. Хлопчик у рів скотився, а вузлик на дорогу впав. Bci яйця розбилися. Сумним ішло хлоп’я додому. Прийшов та й матері розповідає.
Син: Матусю! Так мені шкода, що я яйця розбив i не матиму нової сорочки, але ще більше мені шкода того чоловіка, що хрест ніс.
Мати: Що ж робити? Видно, що Бог так судив, щоб ти не мав обнови. Дай-но вузлика, то я хоч кілька яєць підсмажу, то й вечеря буде. (Розв’язує вузлик) Синку! Дивись! Та ж яйця цілі. Та ще й які гарні малюнки на них! Це за твоє добре серце Господь нагородив тебе.
Бабуся: А закінчилася ця історія тим, що хлопчик продав ці гарні писанки, купив собі copoчкy та й інший одяг, а також
їжу. Стали вони з матусею жити добре й щасливо. 3 того часу, кажуть, повелося на свята розмальовувати яйця.
( Лунає пісня “Чорнобривці”)
(Танок писанок. Кожна дитина імітує малюнок своєї писанки. На голові — маска писанки.)
Українець: Я знаю такий звичай: кожна дівчина хотіла, щоб ii писанка сподобалася усім, а найкращу дарувала нареченому.
Українка: А при цьому ще й коломийку співала з хлопцями
КОЛОМИЙКА
Дівчата:
Ой, легіню, вийди з хати, не бійся морозу, Я си в твої білі ручки писанку положу. . .
Хлопці:
Ой, чи я ж то дівчинонька по гopi ходи лила.
Взяла в руки писаночку - води ся налила.
Дівчата:
Ой, молоді легіники, де волі займете?
Я згубила писаночку, чи її знайдете?
Хлопці:
Ой, займемо сиві воли в зелену ліщину, Заміняю писаночку на файну дівчину.
Бабуся: Дітки, а може ви вірші про писанки знаєте?
Діти:
- Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема! Мама тільки помагала, малювала я сама. 3.Змалювала дрібно квіти, вісім хрестиків малих. I дрібнесеньку ялинку, й поясочок поміж них. 4.Я ту писанку для себе для зразочка залишу,
А для тата i для мами дві ще кращих напишу. 5.Розмалюю ці писанки квітами й яличками
I роздам ïx на Великдень поміж діточками.
6.A братові маленькому дам писаночки дві,
Щоб катав ïx по зеленій, шовковій траві.
7.Водить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулинним золотим узваром, 3 настоями на травах, i корі, на веснянім i на осіннім зіллі, -
I писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній. . . ( Лунає пісня «Писанка» на сл .Д.Чередниченка, муз.В.Лузана )
Розмалюю писанку, розмалюю,
Гривастого коника намалюю.
П-в:
А сопілка буде грати,
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько Славно танцювати.
Розмалюю писанку, розмалюю, Соловейка-любчика намалюю.
П-в:
Розмалюю писанку, розмалюю, Різьблену сопілочку намалюю.
(Вірш Т.Г.Шевченка «На Великдень, на соломі» читає учень.)
На Великдень, на соломі проти сонця діти
Грались собі крашанками та й стали хвалитись обновами
Тому к святкам з лиштвою пошили сорочечку,
А тій стьожку, тій стрічку купили, тому чобітки шкапові,
Тому шапочку смушеву, а тій свитку. Одна тільки сидить сиріточка без обнови, Рученята сховавши в рукава.
Мені мати купувала, Мені батько справив.
А мені хрещена мати лиштву вишивала. А я в попа обідала, - сирітка сказала.
Хлопчик: А я чув, ніби з писанки почався світ.
Вчителька: То ж послухаємо легенду про злого духа.
Бабуся: Живе у гірському проваллі злий дух Пекун-Щезник, прикутий дванадцятьма ланцюгами до скел1.Дуже хочеться йому знати, що діється на Землі? Чекає він, коли люди перестануть розписувати писанки та в мирі жити, тоді ланцюги самі розкриються та й випустять зло на Землю.
Та весь час і дocі чує: “Розписують люди писанки і живуть в мирі.” І доки будуть розписувати писанки, доти i буде світ, буде жити ненька-Україна. То ж запам’ятаймо звичаї, пов’язані з писанкою.
Хлопчик: Я чув, що с прикмети, пов’язані з писанкою.
Бабуся: Ось послухайте, дітки:
- Якщо кинути пасхальне яйце у воду i помити в ній лице - станете красивішими.
- Яйцем гладили худобу - не буде хворіти, шерсть буде гладенькою.
- Яйце котити полем перед оранкою - не буде груддя, на багатий урожай
- Лушпиння яйця кинути курям — будуть здорові яйця в міцних шкоролупах.
- Яйце закопати на полі з часником — часник буде як яйце.
- При пожежі — з яйцем тричі оббігти хату i кинути у вогонь — має погаснути саме по собі.
- Закопати яйце перед порогом хати, щоб оберігало воно спокій родини.
- Дівчинка: Бабуню, а ігри, пов’язані з писанкою, існують?
Бабуся: Здавна діти ходили з батьками у гості до хрещених батьків, i там з дітьми гралися у «Набитки». Чиє яйце не буде надбитим, той — переможець. А переможець забираю собі всі надбиті крашанки. С ще одна rpa — «Котки». Bci діти сідали на височенький горбочок i спускали з нього крашанки. Чия перша докотиться далі, той — переможець i забирав собі крашанки.
Вчитель: Тож давайте, любі діти, збережемо ці звичаї Великодня. Христос Воскрес!
Щоб катав ïx по зеленій, шовковій траві.
7.Водить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулинним золотим узваром, 3 настоями на травах, i корі, на веснянім i на осіннім зіллі, -
I писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній. . . ( Лунає пісня «Писанка» на сл .Д.Чередниченка, муз.В.Лузана )
Розмалюю писанку, розмалюю,
Гривастого коника намалюю.
П-в:
А сопілка буде грати,
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько Славно танцювати.
Розмалюю писанку, розмалюю, Соловейка-любчика намалюю.
П-в:
Розмалюю писанку, розмалюю, Різьблену сопілочку намалюю.
(Вірш Т.Г.Шевченка «На Великдень, на соломі» читає учень.)
На Великдень, на соломі проти сонця діти
Грались собі крашанками та й стали хвалитись обновами
Тому к святкам з лиштвою пошили сорочечку,
А тій стьожку, тій стрічку купили, тому чобітки шкапові,
Тому шапочку смушеву, а тій свитку. Одна тільки сидить сиріточка без обнови, Рученята сховавши в рукава.
Мені мати купувала, Мені батько справив.
А мені хрещена мати лиштву вишивала. А я в попа обідала, - сирітка сказала.
Хлопчик: А я чув, ніби з писанки почався світ.
Вчителька: То ж послухаємо легенду про злого духа.
Бабуся: Живе у гірському проваллі злий дух Пекун-Щезник, прикутий дванадцятьма ланцюгами до скел1.Дуже хочеться йому знати, що діється на Землі? Чекає він, коли люди перестануть розписувати писанки та в мирі жити, тоді ланцюги самі розкриються та й випустять зло на Землю.
Та весь час і дocі чує: “Розписують люди писанки і живуть в мирі.” І доки будуть розписувати писанки, доти i буде світ, буде жити ненька-Україна. То ж запам’ятаймо звичаї, пов’язані з писанкою.
Хлопчик: Я чув, що с прикмети, пов’язані з писанкою.
Бабуся: Ось послухайте, дітки:
- Якщо кинути пасхальне яйце у воду i помити в ній лице - станете красивішими.
- Яйцем гладили худобу - не буде хворіти, шерсть буде гладенькою.
- Яйце котити полем перед оранкою - не буде груддя, на багатий урожай
- Лушпиння яйця кинути курям — будуть здорові яйця в міцних шкоролупах.
- Яйце закопати на полі з часником — часник буде як яйце.
- При пожежі — з яйцем тричі оббігти хату i кинути у вогонь — має погаснути саме по собі.
- Закопати яйце перед порогом хати, щоб оберігало воно спокій родини. Дівчинка: Бабуню, а ігри, пов’язані з писанкою, існують?
Бабуся: Здавна діти ходили з батьками у гості до хрещених батьків, i там з дітьми гралися у «Набитки». Чиє яйце не буде надбитим, той — переможець. А переможець забираю собі всі надбиті крашанки. С ще одна rpa — «Котки». Bci діти сідали на височенький горбочок i спускали з нього крашанки. Чия перша докотиться далі, той — переможець i забирав собі крашанки.
Вчитель: Тож давайте, любі діти, збережемо ці звичаї Великодня. Христос Воскрес!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку