Родинне свято " Родина, рід - святі свята"

Про матеріал

Родинне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності, зворушливості. Воно – родинне, сімейне, разом із мамами і татами. А де тато і мама – там завжди весело, сонячно і затишно

Перегляд файлу

Родина, рід слова святі

Учитель:

Родина, рід – які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті

Тож народилось веселкове свято

Прийшли сьогодні з дітьми мама й тато.

Цей хліб насущний ви прийміть від нас,

Щоб був достаток в домі повсякчас

І злагода, і щастя, і тепло

Щоб всій родині радісно було.

(Діти вручають хліб батькам).

Учитель:

  1. Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні у нас – незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності, зворушливості. Воно – родинне, сімейне, разом із мамами і татами. А де тато і мама – там завжди весело, сонячно і затишно.
  2. Тож ми раді вітати всіх, хто завітав до нас на родинне свято « Тато, мама, я – дружна сім’я». Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати, коли у неї є сім’я. Сім’я – це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід і незгод, де знаходиш спокій і затишок.

Учитель:

  1. Хай це родинне свято в нашім класі

Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

Бо найщасливіша у світі та людина

Що друзів має поряд, повсякчас!

Учитель:

  1. Сьогодні ми зібралися на родинне свято, щоб позмагатися, поспілкуватися і  просто відпочити. Раді бачити вас завжди здоровими і веселими. Підтримаємо наших учасників гучними оплесками і побажаємо їм усього найкращого.
  1. Рідні мами, рідні тата!

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо  діти дорогенькі

Хочем бути на вас схожі

І як ви, такі ж хороші.

 

  1. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька.

Я над усе тебе в світі люблю.

 

  1. Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його щастя цвіло!

  1. Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі нема навкруги!

Татоньку, хочу тебе я обняти –

Ти мій порадник, заступник і друг!

 

  1. Я всім вам вклоняюсь,

Бо ви того варті.

Ми любимо вас!

Це свято – сюрприз вам

Кохані, від нас.

 

  1. Ми готували вам сюрприз старанно і завзято.

Спасибі вам за те, що ви прийшли

На це родинне свято!

 

  1. Спасибі вам за те, що ви

Веселі і привітні!

Спасибі вам за те, що ви… Ви просто є на світі.

 

  1. Кохані наші, чарівні.

Найкращі, найрідніші.

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаєм вірші.

(Пісня « Рідна мати моя»).

 

Учитель:

Мама! Чи є на світі слово прекрасніше й ніжніше? У матері добрі й ласкаві руки, найвірніше, найчутливіше серце. Воно ніколи не залишиться байдужим до радощів і турбот дітей. Всі наші радощі і печалі, мрії і прагнення – разом із нею все розуміє материнське серце. Мама – це той вогник добра, що вічно сяє для нас.

 

  1. Ще в колисці немовля

Слово мама промовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

Від усіх ти наймиліша,

Матусенько мила

Щиро дякую тобі

Що мене зростила.

 

  1.  Чи є в світі що світліше,
    Як мамині очі,
    Що все зорять за дітками
    Вдень і серед ночі?
    Чи є в світі що щиріше,
    Як серденько мами,
    Яке б'ється для дитини
    Днями і ночами?
    Чи є в світі що дорожче,
    Як мама кохана,
    Що трудиться для дитини
    Від  ночі до рана?

 

  1.  У тихім цвіті, у добрім літі

 Живи, ти, мамо, для нас у світі.

 Живеш ти радо, як тополинка,

 Живеш привітно, як та билинка,

 Душа у тебе – то море ласки.

 У тебе серце – то море казки

 У тебе очі – то зорі наче

 У тебе руки – то сни дитячі

 Ніхто не рівня тобі у силі,

 Ніхто не рівня тобі у ділі.

 

  1.  Моя люба мамо – калиновий цвіт.

 В тобі, люба мамо, весь мій любий світ.

 В тобі моє щастя, в тобі – моя ціль

 Твоє – моє горе, моїм є твій біль.

 

  1.  Ти – мій скарб найбільший, ти мій цвіт живий,

 Ти – моя перлина, скарб мій дорогий.

 Ти мене борониш від лихих тривог

 Най благословить тя з неба Господь Бог.

 

  1.    Як дітям світло – ти найсвітліша

   Як дітям грізно – ти найгрізніша.

   Як ми з тобою – нам чисте небо,

   Нам дуже хмарно, як ми без тебе.

   Ти найсвятіша нам добротою,

   Ти найдобріша нам добротою.

    Живеш ти, мамо, для нас у світі

    У добрім літі, у добрім цвіті.

    Живеш привітно, як та билинка.

    Живеш ти радо, як тополинка.

 

 

 

  1.  Мамо! Матусенько! Добра і мила,

 Сутність земного буття,

 Ти немовлям мене ніжно сповила

 І понесла в майбуття.

 І коли я ще лежала в колисці

 І безпорадна була,

 Ти ж, моя нене, ні хвильки на місці

 Перепочить не могла.

 Кроки найперші я разом з тобою

 З острахом тихо пройшла,

 Мови грайливої і чарівної

 Вчилася все і росла.

 

  1.  Ранком мене проводжала до школи,

Нишком втирала сльозу.

В скрутний момент не лишала ніколи

І відвертала грозу.

Ти свою доньку завжди розумієш,

Ніби я - частка твоя.

Горе зцілиш і в обіймах зігрієш

Мене, найліпша моя.

Люба матусю, нехай же у тебе

Буде щасливим життя!

А над тобою — безхмарнеє небо,

В серці тепла відчуття.

(Пісня).

Учитель.

Батько, тато... Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину потрібно любити так, щоб вона цього не знала. Саме такою і повинна бути батьківська любов. Батько має в сім'ї незаперечний авторитет. Він уособлюється як захисник, годувальник. Одначе батьків приклад, батькове слово завжди були законом.

 

  1.  Батько любий, тату милий, нинішньої днини

Ти прийшов до нас на свято нашої родини

Ми тобі складаєм нині щире побажання,

Щоб прожив ти многі літа

І не знав страждання.

 

  1.  Кажуть, я мала вередувала,

 Плакала частенько га дарма

 На руках у тата засинала

 І в ночі татусь мороку добру мав.

  1.  Як хворів я, мама наді мною

 Промовляла тихо: «Боже мій!»

 А татусь холодною водою

 Обтирав мене, щоб я не був слабкий.

 

  1.  У суботу тато прибирає.

 Добре знає діло він своє -

 Миє все, підлогу натирає –

 Вихідний матусі втомленій дає.

 

  1.  А як свято радісне стрічаєм,

 Цілий день ми разом проведемо.

 Спортом ми займаємось, гуляєм,

 Або в гості до бабусі йдем.

 

  1.  Татку, любий татку,

                 Соколоньку ясний,

                 Який ти нам добрий,

                 Який ти нам красний!

                 Можу я, маленька,

                 Цілий світ сходити,

                 Море переплисти,

                 В небо полетіти,

                 Та знайти не зможу

                 Такого словечка,

                 Щоб вказати таткові

                 Всю любов сердечка.

 

  1.  Діти мріють, ласкою зігріті,

 Щоб ніколи не було біди.

 Щоб були рідніші в цьому світі

 Тато й мама з нами поруч назавжди.

 

  1.  Батько розуму навчає. Мати приголубить,

 Ніхто мене так на світі. Як вони, не любить!

                Дай же, Боже, щоб я виріс,

 В школі гарно вчився,

 Щоб я батькові і неньці добре відплатився!

 

  1.  Якби зібрати всі слова землі,

 Ми б вибрали прості і невисокі

 Щоб ваші дні трояндами цвіли,

 Щоб не були в житті ви одинокі

 Хай не спішать літа вам на поріг

 Хай повсякчас здоров’я прибуває

 Ми ніжно любим вас і від душі

 Всього найкращого бажаєм.

Учитель:

Діти! А про кого ці слова?  Вона трохи старша за маму роками, і з ясними очима від яких сонячними промінчиками розбігаються дрібні зморшки. З голосом ніжним, як воркування сивої голубки. З натрудженими руками, що все вміють робити і таким щедрим на  любов серцем. Вона знає безліч найцікавіших казок, вміє пекти найсмачніші пиріжки. Завжди прийде на допомогу, захистить, приголубить. Хто заміняє маму, поки вона у відрядженні або на роботі? Звісно бабуся.

  1.  Бабуся моя дорогенька,

Матуся моєї матусі,

Присядь біля мене близенько

Я ніжно отак пригорнуся,

Накину тобі я на плечі

Хустину тепленьку, пухову

Як гарно з тобою малечі!

Бабусю, завжди будь здорова!

 

  1.  На руки твої подивлюся,

Що ніжно голівку ласкали.

Ці руки невтомні і ніжні

В колисці мене колихали.

Вони ще моторні і вправні,

Все вміють ці руки робити

Хустиночки вишити гарні,

Сніданки і обіди варити.

 

  1.  Добрий день, бабусю дорога моя!

Це для тебе сонечко лагідно сія.

Ласкою повняться рученьки твої

Я люблю твій голос – теплий, дорогий.

 

  1.  Спасибі, бабусю, за все, що ви для нас зробили,

Та дуже вас просимо бережіть свої сили!

  1.  Це було тоді, коли я заталапав чоботята

І, щоб сховатися, від тата.

До бабусі утікав!

А вона посварить, покричить

Поцілує та й мовчить

Чи сюди, чи туди

Чи то хліба, чи води

Чи сорочку, и штанята

Все до бабці, не до тата,

Там безпечно від біди

І щасливий той живе,

В кого бабця люба є

Той біди вже не зазнає

Бо бабусенька скрізь дбає.

Учитель:

Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачим ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові.

 

  1.  Рідненькі бабусі!

Сьогодні ми хочемо вам спасибі сказати

За недоспані ночі

За натруджені руки

І за добрі поради.

( Пісня ).

 

Учитель:

Нелегкий життєвий шлях бабусі долала не сама. Її опорою, допомогою та підтримкою завжди і в усьому ( чи то дітей ростити, чи онуків няньчити) був дідусь. Він сивоголовий і поважний, мовчазний і розумний, завжди підставляє своє міцне плече у скрутну хвилину…

 

  1.  Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

 

  1.  Ти вчив нас, як на світі жити,

Як один одного любить,

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік!  

 

  1.  Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний,

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

 

  1.  Дідусю мій рідненький,

Я так тебе люблю

Вродливий ти своєю добротою

І серцем, що для нас живе,

Дай, Бог, тобі здоров’я і спокою,

Сто літ живи і знай –

Ми любимо тебе.

 

  1.  Дорогий, дідусю!

Хай Бог охороняє тебе від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб був ти щасливий і здоровий

На многії і многії літа.

( Пісня ).

 

Учитель:

Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи України, наші обереги.

 

  1.  Я на них із ніжністю дивлюся,

Це скарби, коштовності мої.

Рушничок цей вишила бабуся,

Бачу в нім красу душі її.

Цю серветку мама вишивала,

Цю поличку вирізав татусь…

 

  1.  Цих скарбів у мене є чимало,

І коли до них я доторкнусь

Рідних рук тепло я відчуваю.

Сила в них якась магічна є,

Сила ця мене оберігає від негод

Енергію дає.

 

Учитель:

Мабуть, сьогодні ви будете згодні зі мною, що кожна людина має свій талант.  Ви черговий раз переконаєтесь, якщо розглянете виставку робіт, яку підготували ваші рідні. Любо милуватися вашими виробами, дорогі батьки. У вас дійсно, золоті руки. Дозвольте вам побажати нових творчих досягнень. Дякуємо вам за прояви натхнення і творчості. Прийміть ці оплески в нагороду від нас.

 

Учитель:

Ми всі – український народ, який складається з родини – малих і великих, дружніх і працьовитих.

Родина – це не тільки рідні, родичі

Це і наш клас, і наша школа і весь народ український.

Родина до родини – народ. А щоб нашому українському народу не було переводу, потрібно берегти його шанувати.

Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

 

  1.  Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

 

  1.  Коли зміцніють крига, щоб літати.

Не забувай про рідних маму й тата,

Та встигай добре слово їм сказати

Допоки ти живеш у рідній хаті.

 

 

Учитель:

Немає жодної сім’ї, яка б була обділена талантами. Наші батьки вміють усе: тата готувати канапки та заплітати коси, пришивати гудзики; мами – розуміють своїх дітей без слів і упізнають їх із зав’язаними очима.

Давайте, дорогі діти, пишатимемося батьками, бабусями, дідусями – вони у нас такі талановиті, розумні, добрі, люблячі! Вони – ваша опора у житті.

Тож поклонися щодня батькові гарненько,

Бо серденько в нього до твого близенько.

Поклонися татусеві до землі низенько.

Він тебе оберігає, дитинко маленька! ( Діти кланяються ).

Учитель:

Поклонися щодня матінці ще нижче,

Бо серденько в неї до твого ще ближче

Матінка рідненька ночі не до спала,

За тебе, дитинко, все переживала. ( Діти кланяються ).

Учитель

Дорогі бабусі ваші й дідусі!

Варт пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться

Станьте ближче, поклоніться! ( Діти кланяються ).

 

  1.  Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата

Та родовід не тільки треба знати,

Їх цінувати й щиро поважати.

Учитель:

Прийміть, дорогі батьки, бабусі й дідусі уклін від ваших дітей і ці побажання.

 

  1. Ми раді, батьки, вас привітати!

Щастя й здоров’я вам побажати.

  1. Мирного неба і много сонця!

Хай щедро й ласкаво вам світить у віконце.

  1.  Злагоди й миру від зорі до зорі

А лихо нехай обминає поріг!

  1. Хай діти й онуки шанують завжди,

А доля вам щедрі дарує плоди.

  1. І то не біда – якщо сивина,

Усмішки красу не затьмарить вона.

  1. Бажаємо удачі, добра і тепла.

Незгоди людські хай не чинять вам зла.

  1. І тільки все добре в житті щоб велося,

Хай збудеться все, що іще не збулося.

  1. Як сонце на небі щоденно сіяє,

Так щастя в житті вашім хай розцвітає!

  1. Як вода джерельна, будуть ви здорові!

Хай сміються очі, не хмуряться брови.

  1.  Хай живуть у серці почуття високі,

Хай дарує доля сто щасливих років!.

Учитель:

Хай наш незвичайний сімейний урок

Для вас усіх буде як свято

Бабусю шануйте і дідуся!

Матусю любіть і тата.

Учитель:

Хай тішиться внуками баба і дід!

Хай тато та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!

( Пісня ).

 

Завантаження...
docx
Додано
30 грудня 2020
Переглядів
1254
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку