Родинне свято "Слава нашим ЗСУ й вільному народу..."

 

Слава нашим ЗСУ, й вільному народу...

(або Андріївські вечорниці на новий лад)

 

 

Мета: Ознайомити учнів з народними  традиціями українського народу, навчати  відроджувати ці традиції в умовах сьогодення; розвивати інтерес до  історичного минулого, креативне мислення, виховувати ціннісне ставлення до своєї Батьківщини, почуття гідності бути громадянином України.

Обладнання: макет української хати, піч, рогачі та кочерга,  стіл, накритий домотканою скатертиною, калита,  українські страви, біля столу – лава з килимками, вишиті рушники, квіти, гілочки верби, макітра з варениками, скринька з цукерочками-пердбаченнями, “чарівна торбинка” і тд.

Форма проведення: родинне свято.

Хід заняття

Господиня:

Добрий вечір, любі друзі,
Просимо вас до світлиці!
Будем разом святкувати

Наші вечорниці. 

Солоха:

Збройні сили України

На сторожі миру нині.

Світ собою захищають

Зло російське зупиняють.

Господиня:

Слава Богу! Слава Україні!

Ми прийшли до вас всі нині.

Хочем дітям повідати

Як Андрія святкувати.

Вперше в Україні відзначають це чудове свято – день Андрія Первозванного 30 листопада за новоюліанським календарем. За старовинними літописами Андрій був одним з дванадцяти апостолів Христа і приніс слов’янським народам християнство.

Солоха:
          А ще на сьогодні припадає й інше свято – молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере  ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами.

Господиня:
         Отож, це найвеселіше свято с жартами та гумором, з гаданнями, з варениками, з випіканням калити, іграми з нею.

(Звучить пісня «Вечорниці, вечорниці» ) 

Солоха:

Поворожимо на мир, на добро і щастя,

Щоб минули Україну всі-всі злі напасті,

Щоб крутезні ЗСУ ворогів здолали,

І щоб до Нового року мир і лад настали!
(Гілочки вишні стоять у вазі, позначені різнокольоровими стрічками з іменами учасників. Гадання для дівчаток)

 

Господиня:  Розпочинаємо. Беремо в руки гілочки вишні.

 Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки,-... переможем в цьому році!

Якщо пустить пагінець,-... через рік війні кінець.

А зів’яне – то погано… Але в нас все буде гарно.

Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

 

Усі разом: Ух-ух-ух ! Втікай з України злий дух !

Ух-ух-ух ! Втікай з України російський дух !

Ух-ух-ух ! Втікай з України злий дух !

 

Усі разом: Ух-ух ! Ух-ух ! Хай тут буде мирний дух !

 

 Господиня: Злий дух уступися! Святий Андрію, заступися !

 

Усі разом: Дай, Боже, вишні зацвітати, і перемоги дочекати!

(Махають гілочками на чотири сторони круг себе)

 

Господиня: У воду гілочки вмокайте, до Різдва тепер чекайте.

(Дівчата ставлять гілки у посудину з водою та сідають за роботу вишивати)

Господиня:

- Цікаво, а як раніше молодь святкувала Андріїв день, чи ворожили? А давайте спитаємо у наших гостей?

 

Дівчата: Тітоньки, розкажіть!

 

Мама 1: В нашій сім’ї є така традиція. На Андрія ми всі йдемо в гості до бабусі.  І варимо вареники, алеце не  прості вареники, а з «приколами»… Наприклад: у вареники клали гроші, у кого такий вареник, у того цей рік  буде успішний  фінансово, або заліплювали вату, тобто рік буде теплий, або борошно… - це було завжди смішно...

Мама 2: А в  нашому селі свято тривало до самісінького ранку. Хто нехтував цією традицією, тому збитки робили: кому віз сіна на хату знесуть, кому ворота знімуть та віднесуть аж на край села, а кому тин переставлять. І, не дай Боже, кому образитися - ще гірше зроблять! Бо всі ці пустощі були дозволені громадою тільки на Андрія.

Мама 3: Ще на Андрія ворожили. Мені бабуся казали, що колись ворожили на речах, долю шукали. Адже, це свято молоді і краси.

Разом: Дякуємо за розповідь!

Солоха:

Це минуле століття!  От у мене різне  є! Є і на айфоні ворожіння, і Торбо-фест, і на чарівних тарілках, на ТікТоці, …. по різному....

 

Господиня:

Хочемо побачити.

 

Солоха:

А ми зараз на ТікТоці ворожити будемо! Ану телефони свої беріть!

Стрічку листаю – що буде в прийдешньому році – гадаю! А тепер зупиняю! Стоп!

 

Господиня:

-          Ого! І що це буде??? (сміється)

-         Тут же самі нікнейми!!!

 

Солоха:

-         Яке там ім’я згадується на сторінці, що зупинилася?

Стрічку листаю – що буде в прийдешньому році – гадаю!

У тебе буде  спонсор

-          Метью!

-          Емі!

-          Нік !

-         Кока!

-         Енджі!

-         Бобі-Боба!

-         Люк!

 

Господиня:

-Прости, Господи! Так це ж «ніки»!!! А аватарки там хоч які? А де наші хлопці?

 (За дверима чути стук)

 

Солоха:  Ой там щось грюкнуло.

 

Господиня: - Та це вам почулося. (Знову стукіт)

 Хлопці : Пустіть до хати.

(Заходять хлопці з масками тварин  на голові)

Солоха: - Агов, хто такий?

 

Хлопці: 1- Пес рябий (гав-гав!)

2 - Вовк сліпий (у-у-у!)

3 -  Баран крутий (бє-бє!)

4 - Ведмідь клишоногий

Разом: Пустіть до хати!

 

Дівчата: Не пустимо в хату, бо вас багато.

 

Хлопці: Дівчатонька, голуб’яточка , ми ж прийшли не битися, а прийшли миритися.

 Дівчата : Ну добре. Проходьте…

(Дівчата запрошують хлопців до хати)

 

Хлопці : Добрий вечір вашій хаті. Дай Боже щастя вам, дівчата .  

 

Господиня: Дівчата, це що женихи прийшли? (сміється)

 

Хлопець 1.

А чим я не жених?  А який роботящий. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю – за вуха не відтягнеш!

Хлопець 2.

Не хочуть  вони тебе, - ти роботящий, а вони хочуть багатого.  Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться.

Хлопець 3.
          Не підходите ви їм! Вони хочуть розумного та гарного! А мама каже, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів вкупі.

Хлопець 4.

Ви не дивіться, що я такий -  я вже можу й під вінець !

 

Господиня: Оце я розумію українські хлопці, оце козаки. Ще вуса не виросли а вже женитися хочуть. А що козаки покажете якого ви роду?

(Звучить пісня Артема пивоварова “Жовтоблакитне серце”)

(Хлопці виконують український танець з саблями)

 

Солоха:

Є у мене ворожба і для хлопців. Ось вам мішечки з сіном, а там… . Знайдіть предмети, які там заховані. Можливо, хтось знайде перстень… Ну чиє буде щастя?

(Звучить українська пісня “Ти ж мене підманула” )

(Хлопці ворожать. Перстень тільки один, а в  інших бублики. Дівчата сміються. Той хто знайшов перстень – дарує дівчинці)

Господиня. Так гарно хлопці ворожили, що я пропоную їм позмагатися.

А я знаю гру для втіхи.

Більше хто збере горіхів,

буде той в житті багатий,

Щастя буде завжди мати.

 

(Хлопці запускають руку в макітру. Хто скільки візьме однією рукою горіхів. Рахують. Хто більше — той і переміг.)

 

 Солоха: То що  ворожимо  на речах?

 

Господиня :

Зараз я вам погадаю.

Під тарілками сховаю я предмети чарівні.

Кожен вибере собі:

Стрічку – гарна буде дівка,

Квітку – щастячка вінець,

Монету – повен гаманець,

А каблучка – то кохання,

Бублик – від людей вітання.

Що ж, дівчата, почнемо, свою долю знайдемо.

 

(Пісня “Буде тобі враже, так як відьма скаже....”)

(Дівчата стають в коло спиною, а ведуча розкладає тарілки з сюрпризом. Грає музика, дівчата йдуть по колу, по закінченні музики зупиняються і піднімають свою тарілку)

 

Господиня : А тепер погадають хлопці. Яке ремесло, професію здобудуть. Хочете знати? Ну, тоді починаємо….

(Звучить піясня “Доброго вечора ми з України”)

 

 ( Якщо дісталась машинка – водій, комп’ютерна мишка – айтішник,  1 злотий — поїде в Польщу на заробітки і т.д.)

 

Солоха:

А проведімо «Торбо-фест» і пограймо, мої ягоди-малинки, в передбачення – що вас приємного очікує в наступному році, чим ви втішитесь!

 

Дівчата:

(Гра «Торбо-фест» - витягають цукерочки, до яких прикріплені   листочками і зачитують припущення, чим можна себе заспокоїти)

Солоха:

-         Три години в фейсбуці з додаванням прямого ефіру

-         Футбольний матч і горішки

-         Вечір із ТікТоком плюс великий «Снікерс»

-         Новенький айфон із суперовим чохлом

-         Норкова шубка зі шкіряними чобітками

-         «Лексус» із салону плюс навігатор останньої моделі

-         Швейцарський годинник із новомодними прибамбасами

-         Три години релаксу у спа-салоні плюс масаж усього тіла

-         Ніч в інстаграмі з перевіркою всіх контактів

-         Велика коробка цукерок із ліщиною

-         Тазик полуниці з вершками

-         Кілограм морозива з горішками

-         Година спостереження за тим, як хтось шукає телефон

-         Спокійний день без вайфаю

-         600 хвилинок сну з аромасвічками

-         Букет троянд

- День без комп’ютера

 

Господиня:

А я пропоную наостанок смачнюще ворожіння! Ось макітра вареників!

Налітай – вареничок собі обирай!

 

(Звучить українська пісня “Вареники”)

 

Солоха:

Тож у кого з капустою – у кишенях не буде пусто!

У кого з ягідками – гарні оцінки загрібатиме руками!

У кого з яблуками варенички – рік для того буде легенечкий!

У кого із м’ясом – усього й завжди в того буде з запасом!

У кого  вареничок з картоплею– скоро повернуться наші тата  з перемогою!

А в кого смачні вареники – той буде щасливий в мирній Україні!

Господиня: А чи не пора нам калиту місити?

Всі: Пора, пора.

(Бере миску)

Господиня: А ми калиту місили, з усіх криниць воду носили .

Як балабушки місили, з ополонки воду носили.

(Місить калиту, а дівчатка поряд)

Господиня:- Ось погляньте яку я вам калиту виробила, треба її в піч посадити, щоб випікалося .

Господиня іде по колу і промовляє:

Водице – студенице,

Окропи калиті дорогу.

Від печі до стелі,

Щоб були ми всі веселі 

(Господиня святою водою бризкає на всіх Калиту бере та підносить до печі. Саджає її в піч)

Солоха:- Гори вогонь ясно,

Спечи нам калиту красну.

Всі: Щоб ми її кусали

І горя не знали .

 Солоха :

Поки калита печеться, давайте разом  заспіваємо!

 

(Виконується пісня «Слава нашим ЗСУ й вільному народу» )

 

Господиня:  Ото потішили мене, що ми і про калиту забули...

(Господиня достає калиту з печі. Вклоняється всім гостям)

Будьте всі здорові.

З калитою золотою,

З пресвітлим святом Андрія!

(Двоє дівчат беруть два рушники і створюють із них ворота, інші дівчата парами стають по обидві сторони «воріт»).

Дівчата.

Ой калита, калита

Рум'яна і ясна

На весь світ прекрасна

 

( Дівчата прив'язують червону стрічку до Ка­лити і підв'язують до рогача.  Вико­нуючи всю цю дію, дівчата та хлопці проказують певні слова).

 

Господиня:   Ось і почепили Калиту - наше сонечко. Тепер будемо кусати, але спочатку треба вибрати пана Калитинського

Всі: Нехай ………… буде! У нього найкраще виходить.

Господиня:  Тепер обираємо пана Коцюбинського.

Всі: Нехай буде...!

(Хлопці встановлюють чергу, кому коли ви­стрибувати «вогняного коня», щоб на ньому під'їхати до Калити, бо тільки хлопцям дозволя­лось вистрибувати.  «Вогняний кінь» - це коцюба, яка лежить на підлозі навхрест із рогачем. Хлопець сідлає свого «вогняного коня» і скаче на ньому тричі навколо Калити. Дівчата над хлопцем глузують, намагаючись його розсміши­ти. Але йому не тільки сміятися, навіть роз­мовляти не можна. Інакше він втратить змогу кусати Калиту. Об'їхавши тричі навколо Калити, хлопець «злазить із коня», кладе коцюбу на місце, підхо­дить до пана Калитинського)

Коцюбинський. Здоров, пане Калитинський!

Калитинський. Здоров будь, пане Коцюбин­ський! А куди це ти їдеш?

Коцюбинський. Їду Калиту кусати!

Калитинськнй. А я буду по обличчю писати!

Коцюбинський. А я укушу.

Калитинський. А я впишу!

(Пан Коцюбинський, підстрибуючи, намага­ється відкусити шматок Калити, але дівчата весь час його відволікають всілякими кпинами та ще й Калита - то підскочить вгору, то різко донизу впаде)

 

Господиня. Ну, усі скуштували нашої Калити? На Андрія обов'язково треба відкусити шматок від сонячної Калити, щоб   рік був з перемогою.

 

Солоха:  Калита, Калита, солодка була, тебе ми наїлися, як від сонця нагрілися.

 

Господиня:

Ніякий ворог, ніхто й ніколи в нас не забере традицій –

Своїх, батьківських, унікальних, неповторних!

Занурюймось у них, немов в цілющу золоту криницю,

Щоб зватися по праву патріотом, українцем гордо!

 

Солоха:

Хай збудуться всі найкращі пророкування

І ваші найпотаємніші мрії й бажання!

Щастя, добра, процвітання - кожній родині,

Здоров’я і миру - усім в Україні!

 

Господиня:

-         А давайте разом заколядуємо.

(Всі колядують коляду «Добрий вечір тобі…»)