Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Гірки
" Тільки ти один єдиний тато,
Підготувала:
Турменко В.В.
Мета: виховувати глибокі почуття до батьків, свого роду до людської праці ; формувати чуйність, доброту, милосердя; сприяти розвитку творчих здібностей дітей, бажанню примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.
Хід свята
Класна кімната святково прибрана. На стінах і столах – вишиті рушники, колоски, калина, хліб, символи України.
Що то є за днина?
Що то є за свято,
Що сюди зійшлося
Гостей так багато.
Знаю, що за днина,
І всім варто знати:
То прийшли всі діти
Татусів вітати.
Нині вирішили ми
Шану їм віддати,
Безліч добрих, щирих слів
Татусям сказати.
У мами є багато свят,
У батька їх немає,
Сьогодні шану і любов
Ми батькові складаєм.
Ми вирішили – у нас буде свято!
У ці грудневі прохолодні дні.
А зветься свято:
Всі:
«Тільки ти один єдиний тато,
І кращого немає на землі!»
Ведуча:
Багато свят ми присвячуємо мамам, але батько – це друге крило любові до дитини. І його роль у вихованні донечок і синочків дуже важлива. Тож сьогоднішнє свято ми вирішили присвятити їм – нашим мужнім, хорошим і добрим татусям.
Пісня «Пісня про тата» Зоряна Рощук
Слова з батьківських вуст.
Слово, якщо воно мовлене неложними вустами, має особливу цінність. Споконвіків його магічність прирівнювалася до найвищих людських якостей. Недарма ж, якщо хотіли у давнину ствердити непорушність істини, то привселюдно присягалися: «Слово честі!».
Це вже в наш час втратився зміст цього вислову, бо нерідко він став словесною іграшкою в людей легковажних і словоблудних. Відтак ми перестали вірити в істинність цієї шляхетної присяги.
Між тим, традиційна мораль грунтується на авторитеті слова, його високій міцності і незаперечності. Особливо це стосується родинного етикету, та пріорітет незаперечно належить главі сім'ї - батькові. Батькове слово було не тільки законом – воно повчало, об'єднувало і утверджувало моральні устої. Чи не від того увійшов у повсякденне вислів: «Хоч батько й скупий на слово, але воно є законом»?
Тепло і щиро, і привітно
Зустрічаємо ми вас!
І гостинно відкриваєм
Двері в наш святковий зал!
Зі святом вас, в цей день зимовий.
Ми зичим щастя і добра.
Як ніжне сонячне проміння,
Життя нехай ваше буя!
Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Прийміть же кохані тата
Наш гарячий, палкий вам привіт!
Пісня «Пісня про тата» Наталія Май
Отже, батькове слово. Як ми розуміємо його сьогодні, що стоїть за цим глибоким змістом. Пригадаймо хоча б побіжно свою історію.
Кожному з батьків є чим похвалитися – наші суші сучасні діти виростають забезпеченими і, отже, безтурботними. При цьому батьки не забувають нагадати: «Я ріс не в розкоші, то хай мої діти знають батьківську щедрість».
Ці благородні слова цілком зрозумілі. Але не завжди в осліпленій батьківській любові є здоровий сенс; у багатьох випадках така щедрість не виправдовує себе.
Батько…Тато…Суворий і вимогливий. А його любов до дітей стримана і врівноважена. Батьківська любов, згідно з народною мораллю, має бути стриманою і врівноваженою.
Традиційна роль батька загальновідома. Правда, якщо простежити багатющу скарбницю фольклорного розмаїття, то тяжко відшукати хоча б кілька народних «батьківських пісень», як це маємо про неньку. Якщо і згадується в текстах батько, то надто скупо, тут напевно причетний і сам характер батька – стриманий на ласку, певна віддаленість від виховання дітей.
Недарма говориться в прислів'ях: батькова лайка дужча за материну бійку; батько – не мати, не поцілує, не приголубить; з батьком суд коротенький.
Наші друзі, рідні тата,
Ми вітаєм вас на святі,
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя, миру.
Батьку любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти від нас прийми цей щирий
Дар як на іменини.
Щоб благословив Всевишній
Твій доробок всюди,
Щоб усе перемагав ти:
Перешкоди й труди.
Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами,
Щоб гордитись міг своїми
Дочками й синами.
Пісня «Пісенька про тата» Софія Балабаник
Але образ батька з великою пошаною оспіваний у героїчних козацьких, гайдамацьких та чумацьких піснях.
В особі батька народ оспівав вірного захисника, годувальника родини.
Споконвіку батько в сім’ї вважався господарем. На нього покладались обов’язки піклуватися про родину, годувати її, захищати.
Щоб навчав нас здобувати
Щастя боротьбою,
Щоб увесь нарід український
Тішився тобою.
Пісня «Хай живе вільна Україна»
Так, як наші пращури –козаки ревно обороняли кордони наших земель, так і сьогодні наші українські воїни, учасники АТО у боротьбі з російськими загарбниками, борються за нашу державу, відстоюють її суверенітет і територіальну цілісність. Вони проявляють великий героїзм і відвагу та є справжніми патріотами України – славними нащадками героїчних козаків.
У нашій шкільній родині є татусь, який також захищав нас і нашу країну від ворога. Ми хочемо нагородити його медаллю «За мужність». Дякуємо вам за те, що ви оберігали нас.
Дорогі татусі!
Нам потрібні сьогодні і завтра
Ваша сила і честь,
Ваші повні наснаги серця,
Хай не згасне ніколи
В мудрих помислах батьківських варта,
Із якою в житті ми йдемо до самого кінця.
То ж давайте разом, хлопчики й дівчатка
Мов пташки у лузі, співаймо для татка.
Пісня «Ми – козаки»
Батьків приклад у родині має особливе значення, адже, особливо хлопці намагаються «робити з нього життя». У першу чергу це стосується навичок працелюбності.
Батько – це людина з сильним характером, міцними руками, які можуть все зробити. Діти особливо хлопці, намагаються наслідувати батька, бути такими ж працьовитими, як він.
Погляньте на таткові руки,
Які натруджені жили!..
Дуби щонайбільші, буки
Міцніють від їхньої сили.
Такі ж бо ці руки могутні,
Що навіть і мертве каміння
Будинком веселим, співучим
Зростає від їхнього вміння.
У праці – і вранці, й опівдень,
Вженися за ними, нумо!
І в полі, і в хаті, і скрізь вони видні.
І скрізь від них затишно й любо!
Їх труд в найсмачнішому хлібі,
У тракторі, в зоряній ниві,
У літаках, що в небесній сині,
І в добрій привітній хатині,
І в хитро упійманій рибі.
Скажімо за все їм спасибі!
Ми з татом будуємо хату,
Вчимося книжки читати.
Не можу, не хочу й хвилин
В нудному безділлі прожить.
Хвилини – маленькі краплини,
А з крапель струмочок біжить.
Струмочки зіллються в потоки –
І повінню лине ріка.
Хай праця моя невеличка,
Вона мені люба й така.
Я буду трудитись, як тато,
Збудую, і школу, і хату.
Ми любимо вас дорогі наші тата,
Ви для нас завжди взірець!
І хочемо, як ви, сильними стати
І чути від вас завжди: «Молодець!»
Любов до батька незлічена,
Немає виміру в словах.
Як пам'ять роду нескінчена,
Сьогодні в пісні ожива.
Пісня «Пісня про тата» Ілона Кулька
Батьківський приклад неодмінно наслідують діти. Недарма в народі кажуть: «Яка гребля, такий млин, який батько, такий син". Або ще: Який корінь, такий одросток, які самі, такі й сини». Хоч і мовиться, що яблуко від яблуні далеко не впаде, тільки якщо той плід лежатиме наодинці, без догляду мудрого садівника, виросте із нього не яблуня, а звичайнісінька кислиця. Мораль тут однна – людина, як і дерево, потребує батьківського догляду.
За прорахунки у вихованні дітей нерідко ремствують на школу, але де як не в родині, мають визрівати первісні форми моралі.
Пам'ятаймо: там де втрачається, усихає живе коріння кращих традиційних критеріїв, де штучно перестрибуються, нехтуючи здоров'я, природні елементи повчань, неодмінно з'являються прогалини, які заповнюються негативом.
Не зайвим буде нагадати народне прислів'я: «Не слухав батька малим, не послухає й великим». Правда ж, мудрі народні повчання? Не застаріли вони, бо роль батька у вихованні дітей і сьогодні на часі.
Батьків приклад, його слово мають бути законом, святим обов'язком зрештою ,необхідністю в будь-якій родині. Утверджувати ці непересічні істини, привчати до них необхідно ще з пелюшок.
Автор Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука…
Син А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда тату, я -- чутливий
І маю серце золоте?
Автор Замислив тато на хвилинку
І так сказав йому на те…
Тато Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам'ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробиш колись сам добро колись,
Про це забудь аж поки віру,
Мовчи й нікому не хвались!
То ж за вашу доброту,
Працю, ласку, і турботу, -
Низько уклоняємось,
Нині віршами й піснями
Щиро вас вітаємо.
Пісня «Татові» Ангеліна Гаврилюк (Тіна Кароль)
Дуже хочеться, щоб у сучасних родинах татове слово було в пошані. щоб його слово було авторитетом.
Пам'ятаймо, щоб виборсатися з моральної пучини, мусимо підняти вітрила і прислухатися до слова, мовленого з батьківських вуст.
(Василь Скуратівський)
Горе чи нещастя, чи біда яка,
Всіх нас виручає татова рука.
Рідна, ніжна, щира, добра і міцна,
І в життю дорога з нею не страшна.
Учень:
Без руки цієї горе в світі жить.
Вслід за сиротою щастя не біжить.
Як підеш у люди – щоб там не було,
Хай в тобі не згасне батькове тепло.
Учень:
Дорогий, хороший, рідний тату,
Кращого від тебе не знайти!
Дорогий, хороший, рідний тату,
Як чудово, що у нас є ти!
Учитель: Тато може все, що завгодно. Побачимо, чи зможе, він впізнати свою дитину із зав’язаними очима.
Гра «Впізнай дитину»
«Три біди є людини – смерть, і погані діти», - говорить українська народна мудрість. Видатний український педагог Василь Сухомлинський зазначив: «Старість неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна закрити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей».
То ж завжди намагайтеся бути слухняними й вихованими! Турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів!
Тату рідний, дорогенький!
Нинішньої днини
Прийми ти дар щиренький
Від дитячої родини.
Цей дарунок – щире слово,
Щире побажання,
Щоб прожив ти многі літа
І не зазнав страждання.
Щоб усе тобі велося,
Щастя не минало,
Щоб твоє любляче серце
Смутку не зазнало.
Дорогі наші славні татусі!
Спасибі, що на свято завітали.
Ми щиро раді бачити вас всі
І подарунки вам приготували.
Діти розповідають про своїх батьків. Дарують подарунка, медаль «Найкращий татусь». (слайди)
Діти мріють, ласкою зігріті,
Щоб ніколи не було біди,
Щоб були рідніші в цьому світі
Тато й мама з нами поруч назавжди.
Доки батько живий,
Доки мати жива,
Поспішаймо сказати найкращі слова:
Дівчинка:
Рідна мамо — живи!
Хлопчик:
Рідний тато — живи!
Разом:
Найдорожчі у світі — це ви.
Тільки ви!
На світі білому єдине,
Як і дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім'я.
В щасливі і сумні години,
Куди д нам не стелився шлях,
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалених серцях.
Вклоняємось всім вам доземно,
Як батьківській хаті з далеких доріг.
Як хлібу, що матінка чемна
Кладе на вкраїнський рушник.
Бо нашому роду нема переводу,
Хай пісня єднає коріння святі!
Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду,
На довгі роки на вічні віки!
Шановні тата, гості! Хочеться, щоб ці хвилини, проведені разом з вами залишилися в пам'яті назавжди. Хай між батьками і дітьми вічно панує повне взаєморозуміння, повага, радість від спілкування.
Побажаю вам сто років жити, без горя, сліз і без журби! Хай з вами буде щастя і здоров’я, на многії літа і назавжди! Щоб родила щедро нива, щоб у хаті все як слід, щоб довіку був щасливий, український славний рід!
Хай щастя поселиться в ваших родинах,
Хай діти сміються у вашій хатині.
Хай голуб голубку кохає й шанує,
Повага та спокій повсюди панує.
Здоров я вам, любі і добра!
Пісня «Родина» (слайди)
1