Родинне свято "Українському роду не має переводу"

                                                                                                                  Іванець Валентина Іванівна

                                                                                                                   Вчитель початкових класів

                                                                                                                  Філії «Порубська початкова школа»

                                                                                                      ЯворівськогоЗЗСО І-ІІІ ст.імені Тараса Шевченка

       ТЕМА:Родинне свято « УКраїнському роду – не має переводу»

Мета :ознайомити дітей з оберегами української родини,пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого родоводу,української нації,її культури,побуту;

_ сприяти розвитку творчих здібностей учнів,бажанню примножувати родинні традиції,берегти свою національну культуру;

-  виховувати глибокі почуття до свого роду, батьків.почуття пошани до їхньої праці.

ОБЛАДНАННЯ Плакат із назвою свята,вислови про родину,сім'ю,виставка робіт сім'ї Іванець В..Зал оформлено по-родинному( рушники,скатертини,кульки квітами у вазах.

ВЕДУЧА 1  Родина,сім’я,село…Іду рідним селом,що є частиною нашу роду.Все тут моє : і моя біла хата,чекають мене тато і мама,братики і сестрички.Село для мене рідне: тут я народилася і росту,тут уперше побачила синь неба і золоті розлогі пшеничні лани.Тут вимовила найперші святі слова: мама,тато,Бог,хліб,любов,віра,праця.

Село,моє рідне,у тихім розмаї,

Я пісню веселу для тебе співаю.

Пісня «Поруби,Поруби,Поруби»

ВЕДУЧА2. Родина,сім’я,школа…Це своєрідний оберіг села і теплий вогник для дітей і дорослих.Знайти себе своє місце в житті: вирости і вижити,бути завжди людиною – що є святішою і дорожчою.Де б не були ви,куди б не закинула нас доля.але той солодкий і коханий дім  рідної школи має бути завжди.

Як же нам у родині,

Вчителів не згадати,

Ми любимо їх як матерів

(Танець  вчителів і учнів)

ВЕДУЧА1.Родина,сім’я,Україна…

1 дитина Україно- ми частина живої плоті,

Яка Народилась від Батька і матері

 Д.2.О ,рідна  Вкраїно,для нас ти як мати,

Живи у віках,наче Божа зоря.

Нещастя і горя тобі ,щоб не знати

Трояндами квітне хай най доля твоя.

ВЕДУЧА2.Ми щасливі,що народилися і живемо  в Україні –у баготому і мальовничому краї.Тут корінь род у нашого,тут земля наша і наших прадідів. І яка б віддаль не була між нами і рідним краєм,ми завжди серцем линемо до своєї Батьківщини, завжди чуємо лагідний,ніжний,добрий голос рідної неньки.

ВЕДУЧА1.Хлоопці і дівчата – це найбільша краса і багатство України.Ми повинні любити один одного, поважати .Кожна людина – це наші друзі чи брати.

Д.3 Люблю тебе,друже,за те

Що в очах твоїх море синіє

Що в очах твоїх сонце цвіте

Мою душу голубить і гріє.

Д.4 За чоло молоде і відкрите

Я люблю тебе, друже за те

Що не можу тебе не любити

Пісня «Сині фіалки»

ВЕДУЧА2. Ми вдячні за скарби,що дала нам мати.Прийшли ми нині й бабусь пошанувати.тому що все починається з них,тому що вони наші другі матері.

ВЕДУЧА 1.Бабуся, чи є в світі краща людина?і.Скільки вона пережилаале яка ніжна щира.Скільки недоспала ночей,голублячи вас – онучат.

Бабуся.бабусенька,невтомна бджілка.Заради онуків  вона віддасть усе,останньою краплиною води поділиться.Кажуть,що бабусі люблять онуків більше ніж своїх дітей.

 Д.5Дідусь з бабусею – звичайні люди

Та я обох їх серденьком люблю

Їх вік земний хай довгим довгим буде

І я про це у Боженька молю.

Д.6 Вони наділені сердечністю святою

І я це відчуваю кожну мить

Мені вони й в ночі частенько сняться

Я хочу присвятити танець їм.

Танець « Бабусина вишиванка»

ВЕДУЧА2. Родина – стовбур дерева міцного. Це батько і мати, бабці і дідусі, тітки і дядечки всі до одного.

 Д.7І є ще предки давні –  це коріння

Що глибоко в  оцій землі лежить

А діти,діти – нове покоління

Це пишне гілля,що у вись летить.

 Д.8 Родинне дерево ось тут укоренилось

На цій землі у рідному краю

Й новим гіллям так щедро розпустилось

Та має біографію свою.

Пісня « Сестрички»

ВЕДУЧА1. Ми українці любимо жити родинами маленькими і великими, дружніми і працьовитими. Як могутня ріка бере силу з малих джерел: зруйнувати їх – ріка всохне; так і наша українська культура збагачується маленькими родинами ,сім’ями і традиціями і звичаями. Тому всім нам хочетьсч щоб річка була повноводною, а наша велика українська родина – вільною і щасливою.

Пісня « Хай мирне небо усміхається»