Сторітеллінг: короткі оповідання для навчання і виховання. Казка «Про Свинку і Солов'я".».

Про Свинку і Солов’я
Жила в лісі Свинка Га.
Була вона дуже зла.
Якби дали їй ще крила,
Напевно, небо зрила.
Соловей сів на пеньку
Тай завів пісню дзвінку.
- Не так, - Га кричить,- співає,
Негарний голос має.
Соловей гра на сопілці,
Умостився він на гілці.
- Ой, не так, - Га кричить,- гра,
І сопілка ця чужа.
Люблю, як пищить Сова,
В неї пісенька гучна.
Як вона, ніхто не грає,
Та про це ніхто не знає.
Ще Ворону я люблю,
Бо із нею я дружу.
І співає вона славно.
І виводить звуки вправно.
Соловей махнув крилом,
Подивився він кругом.
Відповів лихій Свині,
Яка має хвіст в багні.
- Піди, Свинко, до води,
Своє рильце всунь туди,
Помий лапки і хвоста,
То не будеш така зла.
На в дарунок тобі сушка.
І напінь ти добре вушка.
Натри гарно гелем їх,
Щоб не мала зла ти міх.
Тоді станеш чуть добріша
І на вигляд вже миліша.
Не пхай рильце ти туди,
Де цвітуть з пісень сади.

Наталія Мельник