Родинне свято ,, ЗУСТРІЧ СВЯТОГО МИКОЛАЯ "

РОДИННЕ СВЯТО

 

,, ЗУСТРІЧ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ”

 

Мета:

ознайомити  дітей  з традиціями українського народу, розширити світогляд дітей про життя предків;

розвивати навички виразного читання віршів, основ акторської   майстерності, пам'ять, увагу, мислення , розвиток зв’язного мовлення, вміння створювати гарний настрій, творчі здібності дітей;

виховувати інтерес до прекрасного: музики, поезії, театру, народних звичаїв. викликати  почуття доброти й милосердя, гордості за свій рід, націю,бажання здобувати знання із цілющого джерела народної мудрості пращурів. Відроджувати  звичаї українського  народу ,

Обладнання:

Українські костюми для героїв свята ,зал прикрашений в стилі української сільської  хати: українські рушники, серветки, хустини, тинки  із лози, свічка,ікона, піч, лави,стіл, на столі : вареники, паляниця , пиріжки, молоко.

Вихід дітей в українських костюмах

 

Хід заходу

 

Свято розпочинається піснею » Вже надходить ніч чарівна …»

Слова: І. Шевчук

Музика: І. Шевчук

 

Вже надходить ніч чарівна,

Спить увесь рідненький край.

Ось, ось в наші всі оселі

Завітає Миколай.

 

Приспів

Миколай, Миколай,

Ти до нас завітай.

Всім малятам усміхнись

Щирим серцем пригорнись.

 

Жде його малеча вся,

Ой, радіє дітвора,

І усі, усі дорослі,

Миколая ждуть у гості.

Приспів.

 

Вже ідуть морози люті

І паде пухнастий сніг,

Миколая ждуть усюди,

Всі в у цю чарівну ніч.

Приспів. (2)

 

Вчитель:

Тиха нічка, світять зорі.

Сніг біленький мерехтить.

За селом, чи там під лісом

Десь дзвіночок гомонить.

В небі метушня і рух,

Янголята працю мають;

Білий тріпають кожух

Для святого Миколая

 

 (З’являється чортик. Бігає тихо по оселі, ховається. )

 

Чортик:

Привіт, дзень добрий, гутен таг!

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть Антипком.

До вас примчав я аж із пекла,

у вас – зима, в нас – хата тепла.

У вас – мороз за хвіст щипа і снігу в очі насипа.

Не дивіться, що я тут гість,  морозить, студить, як на злість

Я без шапки, без кожуха, відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати, поки влізу десь до хати,

Де живуть погані діти, треба ж кості розігріти!

 (Під веселу мелодію  пританцьовує та співає)

Чортик:

Ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач – грійся, чортику, та  скач!

 (Перестає танцювати)

Трохи розігрівсь.... Та цить! Щось я чую!...

(В кінці залу задзвонили дзвони).

Хтось до мене вже спішить,

Десь би тут сховатись треба.

(Ховається за завісою і тихо стоїть).

(Входить мати в оселю  з дітьми.)

Мати:

  Ой,швиденько ,діточки, в теплу хату заходьте . Віхола надворі, морозно. Сідайте біля печі,грійтеся. Слухайте мене уважно.(Діти сідають колом)

Сьогодні святий вечір,кожна родина чекає  Святого Миколая. Він приходить  до кожного ,особливо до слухняних діток. А чи ви у мене слухняні? Ану, Яринко, подай мені миску. Будемо викладати на неї пиріжки. Бери, допомагай. А ти,Миколко, глечик принеси для молока. Мерщій,швиденько!Бо Святий Миколай усе бачить і чує. Як побачить, що не допомагаєте, то не буде вам дарунків.

Тарасик:
Мамо, мамо, хто він є, Святий Миколай?

Мати:

Добре,слухайте ( Стукіт в двері. )

(Заходить кума з дітьми)

Кума: Слава Ісусу Христу!

Мати: Слава навіки!

Кума  : Така завірюха надворі, то я й думаю собі, підемо раніше, поки не смеркло.

Дитина : Сідайте, грійтеся!

Кума( до дітей):
А ви тут як? Як наука в школі? А ти хлопче, що так і далі збитки матері робиш?
Іду я ось щойно  вашим подвір’ям. Дивлюся, а за сараєм щось чорне. Страшне стоїть і ричить. Я спочатку злякалася, та потім подумала, що не годиться втікати, не взнавши, що ж воно і до чого. Ще просунулася трохи вперед, а воно як би десь пропало, та все рівно  голос чути:

В хаті цій живе хлопчисько,
Називається Петро,
До науки він не дуже,
А до шкоди о-го-го!

- За кого б отой голос таке казав, чи не знаєте?

(Хлопчик схилив голову, йому соромно… )

Мама:
Кажи де напакостив. Чому мовчиш? Чи не ти ото, часом, у тітки Мотрі вікно розбив? Зізнавайся!

Петро : Я,….тільки ж я не хотів. То ж я в кицьку сніжку пустив, а вона… (плаче)

Кума: Та не плач , Петрику, ти ж  такий гарний хлопець, не міг    щось страшне скоїти? А вже, коли щось і вийшло, то не зі зла, не з охоти, правда?

Петро: Так!

Кума: Бачите, і він більше не буде. Не будеш?

Петро: Ні, не буду!

Мати: Сідайте, прошу в нашій хаті. Будемо скоро Святого Миколая стрічати.

Д-на : А я бачила Святого Миколая.
Д-на: Ви подивіться на неї. Де ти його бачила?
Д-на: Бачила. Мальованого на образі.
Д-на : На образі. А як він виглядає?
Д-на : Та так: одягнений, як священник, коли править службу божу. На голові срібна корона, а в руці велика палиця.
Д-на  : Ой, коли б він скоріше прийшов.

Дитина: Мамо, розкажи про Святого Миколая.

Мама : Добре, слухайте.

То було дуже-дуже давно. Жив в однім краю,  служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Усі знали, який він добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя. Коли не стало батьків, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А як не хотів наживати слави на чужому горі, то робив усе таємно.
Жила одна бідна удова з маленькими дітьми. Скрутно їм було, голодно і холодно. Щовечора плакала жінка, але не знала, чим порятуватися.
А одного ранку застилала ліжко, аж дивиться: під подушкою лежить вузлик, набитий грішми. Як вона здивувалася! А як зраділи діти! Адже тепер мама не буде плакати, а на свята й вони отримають подарунки й солодощі.
Помолилася жінка Богу, подякувала щиро за добро. Тільки пізніше здогадалася, що то все турбота Святого Миколая.

І пішло з того часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Миколая
Д-на  : Давайте ми його будемо просити.
Святий, небесний Отче Миколаю,
Нас ти не забудь, і в ніч чудес
З дарунками прибудь.
Степан: Не турбуйтесь, дівчата. Прийде святий Миколай і до
нашої світлиці.
Співають українську народну пісню “Ой, хто,хто Миколая любить»

Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай,      
На всякий час помагай,   
Миколай!                           

Ой, хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,      
Миколай!                            

Ой, хто, хто спішить в Твої двори,
Сего Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти, 
Не даєш му в гріхи впасти,
Миколай!                           

Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе зі сльозами.
Ми Тя будем вихваляти,    
Ім'я Твоє величати,            
На віки.                   

Мати: Отож нині, може дасть Бог, і до нас прийде Св. Миколай, ангели, а може і чорна свита.

( Чорт  чихає )

Кума : А це , хто? Напевно, міль в шафі завелася.

Мати : Тьфу на тебе, кумонько. Ось , погляньте хто йде до нашої хати…

Кума : І…, та це не міль, це ангели (здивовано)

( Заходять янголи)

Янгол: Добрий вечір всім і дорослим , і малим.

Янгол: Ми сповіщаємо про те, що Миколай вже в дорозі. Але сталася біда .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

Янгол:
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.

Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.

Янгол:
Ані сліду не вбачати,
Ні стежиночки до хати.

Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?

 

Вітер (вбігає з мітлою):

Вітер:

Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось мітлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

 Янгол:
О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієш замітати.
Може б, ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна….

Вітер:
Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.                                                                                       
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!

( Вітер з янголами відходять)

(  Чорт чихає )

Кума : Та ,що ж воно знову, зараз я вб»ю цю міль у шафі ( дістає  чорта , кричать обоє)

Чортик: (плачить) Ой-ой-ой! Болить

Кума : Ось цей боягуз. Бачите як сховався!

Чортик: І зовсім я не боягуз! Я до всіх нечемних дітей із самого пекла примчався і прутики вербові  приніс. (Показує в’язку).

І кожен з прутиків придасться

Усім лінивим, що не вчаться!

Не слухають батьків своїх

Усі вони друзі  мої

(Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

Чортик (здивовано):

А це не мої діти, бачу,

З горя мало не заплачу-у-у…

Чортик:
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)
Брів снігами без кожуха,
Відморозив ніс і вуха.
Друзів тут моїх нема -
Все пропало…. все дарма!…
Може з вас зі мною хтось піде у тепле царство?
Буде вірним другом він мені?
(Чути завивання вітру, вибігає вітер)

Вітер:
Хто ти будеш?

Чортик:
Друг я твій!
Перемерз я - розігрій!

Вітер:
О, чортів я розумію!
Зараз я й тебе зігрію…
(Чорт під мелодію танцює , а потім вітер з мітлою гонеться за Чортиком, той втікає)
Вітер : З чортом в нас ніхто не дружить,
Іди собі у своє царство сам.

Д-на Чому,немає Миколая?

Не прийде він до нас , я знаю.( плаче)

Д-на:
Неможливо це, сестричко!
Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждімо.
Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає,
Він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно,
Не вели себе свавільно,
І чужого научались,
Та й від свого не відцурались.

Д-на:
Ми до Господа молились,
Щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти
Перешкоди всі збороти
І колись такими стати,
Як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина
Й наша рідна Україна!

Діти танцюють український танок

 (Чути   дзвін дзвіночків)

( Виходять янголи, шикуються в лінію. Музика посилюється, заходить Святий Миколай.)

 Святий Миколай:

 Вітаю усіх вас, добрії діти.

 Щоб стрітись із вами, проїхав я півсвіту.

 Лиш радість та мир несу я в оселі,

 Нехай люди завжди будуть веселі.

 Нехай сліз не буде, не буде біди.

 Багато дарунків приніс я сюди.

 

 Мати:

 Святий Миколаю, тебе ми чекали.

Ці дітки хороші, точно я знаю!

 

Миколай : Ну ж бо діти, сміливіше йдіть до мене всі скоріше.

Розкажіть і покажіть,  що навчилися робити?

 Божі слуги, ангелята!  Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці Ярославу і Галинці.

Роздавайте всім, як треба, подаруночки із неба.

 (Миколай роздає подарунки)

Дитина:

Дякуємо Тобі, Святий,

Від усіх оцих дітей!

Дитина:

Обіцяємо добрими бути,

Слів Твоїх не призабути,

Завжди вчитися охоче,

Бо того Ісусик хоче,

Дитина

І такими виростати,

Як бажають тато, мати

І увесь наш рідний край!

Всім вам Боже помагай!

Миколай:

Отож, любі діти,нам пора прощатись. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легке в житті. Важку життєву дорогу зуміє той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого. А батьки в свою чергу подавайте гарний приклад своїм діточкам. Адже ті заслуговують поваги, хто виконує щоденно святі заповіти. Не забувайте Божої науки. До зустрічі на наступний рік. Хай оберігає вас Господь!

Пісня « Сто відсотків щастя»

Музика і слова Олексія Малахова

 

Матуся сорочку мені вишивала

І тихо співала пісні

Про вічне кохання,

Про мить сподівання,

Та зичила щастя мені.

Вона вчила мене дарувати добро,

Я бажаю його вам усім!

Хай минає печаль і розвіється зло,

Хай лелеки летять в кожен дім!

 

Приспів:

Сто відсотків щастя бажаю вам!

Сто листів кохання і телеграм!

Друзів на всі віки і шлях легкий,

Щоб серця палали живим вогнем!

Мрії хай збуваються день за днем!

Миру у кожен дім бажаю всім! Всім!

 

Матуся сорочку мені вишивала,

Немов малювала весну,

Її одягла - і крилатою стала,

Вночі я тепер не засну.

Полечу я до вас через ріки, поля,

По країні добро понесу!

Хай в любові живе українська земля,

Побажання в піснях донесу!

 

Приспів.

 

(Всі охочі під пісню танцюють)