"Роль вчителя у засвоєнні учнями загальнолюдських духовних цінностей"

Про матеріал

Представлений матеріал містить цікаві факти щодо формування у учнів загальнолюдських духовних цінностей, що дуже актуально зараз. Допоможе класному керівникові у плануванні роботи з цього питання.

Перегляд файлу

РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ У ЗАСВОЄННІ УЧНЯМИ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ

Сьогодні нікого не треба переконувати, що відродження України як держави пов'язане з вихованням дітей і молоді. А це виховання повинно формувати загальнолюдські духовні цінності. Духовна  цінність – це те, що вище за матеріальні цінності , це те, що має бути на першому місці .  Все людство стурбоване екологічним станом, виснаженням природних скарбів нашої країни. Прогресують  захворювання, злочинність, особливо серед дітей, дитяча смертність, зменшення народжуваності людей, про що свідчать цифри : 95 % підлітків не мають чим зайнятися після уроків; 20 % - засуджених за крадіжки, виховувались у родинах, які формально вважались благополучними. Лише один з десяти першокласників сьогодні не має патології. За період навчання у школі кількість хронічних захворювань у дітей збільшується в 1,5-2 рази. Змінити цю тенденцію, що має коріння в духовному зубожінні можна тільки у тому разі, якщо батьки та учителі будуть разом щоденно працювати з учнями і прищеплювати  їм загальнолюдські духовні цінності - основи здорового способу життя. Принципи загальнолюдських духовних цінностей  постійно пропагуємо, починаючи з  першого класу ,а  у   старшій школі продовжують цю кропітку роботу  класні керівники і це  допомагає учням  усвідомити  цінність життя та  його сенс. Дотримання моральних норм — основи духовного здоров'я - розвиваємо у учнів і  на уроках  фізичної  культури. Різні рухові ігри та змагання використовуємо  як одну з форм рольового навчання духовної свідомості та мислення. Із їх допомогою дітям можна прищеплювати найважливіші духовні якості, зокрема такі:

- сприйняття критики на свою адресу та бажання робити з неї повчальні для себе висновки;

- увага до ближнього та повсякчасна готовність допомогти будь-кому;

- здатність творчо працювати у колективі;

- цілеспрямованість, наполегливість, самодисципліна, дотримання загально прийнятих етичних та моральних норм.

  Діти із задоволенням слухають і активно обговорюють оповідання з етичної хрестоматії В.Сухомлинського, в якій великий педагог  вдало освітлює всі моральні норми та правила життя в колективі. Милосердя є складовою душі. Не кожен здатен на це почуття. Не кожен здатен на пожертви заради інших людей.  Тому залучаємо дітей до акцій  «Ветеран живе поруч», «Самотніх людей не буває», «Діти – дітям» тощо. Щастя - це також духовна цінність.  Думаємо, що разом з щастям, завжди йде душевний спокій. Однією з складових частин щастя   є здоров'я. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Тому приділяємо  велику увагу формуванню у дітей навичок здорового способу життя. Необхідно пам'ятати, що систематичні заняття фізичними вправами зберігають молодість, здоров'я, довголіття, якому супроводить творчий трудовий підйом. Це ставить перед всіма важливе завдання - цілеспрямовано формувати у підростаючого покоління здорового інтересу, наполегливо боротися з шкідливими звичками, прищеплювати потребу самовдосконалення, саморозвитку, виробляти навички ведення здорового способу життя. Систематична, послідовна й творча робота з організації  ранкової зарядки в школі, фізкультхвилинок та фізкультпауз  на уроках  в майбутньому на фоні досягнутого – сприятиме  бажанню вести здоровий образ життя. Велику увагу  приділяємо організації і здійсненню різноманітних екскурсій та походів з метою ознайомлення з пам’ятними та історичними місцями міста, області і країни.  Діти пізнають духовну потребу - естетичну. Прагнення освоювати світ за законами краси, бачити гармонію в природі, у людях, глибоко відчувати музику, живопис, поезію, удосконалювати людські відносини - усе це грані єдиної естетичної потреби. Ще одна духовна потреба людини - у спілкуванні. Любов до людини, дружба, товариство - справжні людські потреби. Моральна і психологічна підтримка, увага одне до одного, співчуття, співпереживання, обмін ідеями, спільна творчість - ось деякі прояви потреби в спілкуванні . Діти під час екскурсій не тільки знайомляться з історією, а й вчаться спілкуватись, допомагати один одному, робити висновки :  «Добре» чи «Погано»,  тощо.  У молодшому шкільному віці  у дитини формується ядро особистості (моральні почуття, цінності, переконання), відбувається набуття досвіду моральної поведінки. Вона вчиться не лише виконувати вимоги колективу, а й бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи.[1, с.256] . В учнів виникає ще одне новоутворення - відносно стійкі форми поведінки і діяльності, які в майбутньому становитимуть основу формування її характеру. Головним новоутворенням навчальної діяльності є формування теоретичного мислення дитини, що знаходить відповідне вираження і в рівні сформованості у дітей особистісних моральних якостей, першооснов багатьох моральних понять: доброти (гуманності), милосердя, чуйності, співчуття, чесності, справедливості, терпеливості .Оскільки у цьому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-мандрівка,  ігрова вправа, колективне творче панно, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, уявна подорож, ігри, школа ввічливості, розповідь, моделювання, вікторина, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр. Велику увагу приділяємо  залученню батьків до цієї справи. Стали популярними проведення родинних свят і зустрічей.  Батьки пізнають своїх дітей, мають можливість поглянути на них під іншим кутом зору. А вони, у свою чергу, навчаються розуміти значення сім'ї в житті людини. Найкращий спосіб прищепити дитині сімейні цінності - це родинні зібрання, де панують любов, повага та вдячність. Велику увагу приділяємо також моральним переконанням.

 Тому роль учителя - бути його архітектором та будівничим, чим допоможемо дітям, онукам, правнукам удосконалювати свій рід, націю, цивілізацію третього тисячоліття. Лише пробуджуючи віру в ці вічні ідеали, можна сподіватися на духовне оздоровлення нашого суспільства.[2, с.496]

Список використаних джерел

1. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посіб. / І. Д. Бех. — К.: Академвидав, 2012. – 256 с.

Сіданіч І. Л. Духовно-моральне виховання дітей в історії педагогіки та вітчизняної школи: монографія / І. Л. Сіданіч, О. П. Кислашко. – К.: Дорадо-Друк, 2012. – 496 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заявка

на участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції

«Освітні стратегії розвитку духовної та світоглядної культури особистості громадянського суспільства»

 Cухорукова     Алла    Федорівна, Донська Катерина Вікторівна

Вчителі  початкових  класів

Синельниківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1

0566342094, 0954711177

nastyasukhorukova 27 @ gmail.com.

«Роль вчителя у засвоєнні учнями загальнолюдських духовних цінностей»

Секція «Складові духовного здоров’ я: освітянський аспект

Форма участі :  заочна

 

 

docx
Додано
30 червня 2018
Переглядів
297
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку