Роздатковий матеріал з теми "Французькі та англійські реалісти ХІХ ст."
Французькі реалісти XIX ст.
|
Письменники |
Твори |
Провідні теми |
Особливості стилю |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Стендаль |
Романи «Арманс», «Червоне і чорне», «Пермський монастир», «Червоне і біле», новела «Ваніна Ваніні» |
Зіткнення неординарної особистості з законами суспільства. Кохання розум |
Прагне до ясності і простоти, уникає розгорнутих описів. Зображуючи широку картину дійсності, для її змалювання обмежується однією-двома постатями. Використовує метод точного аналізу також в області психології. Психологія героїв визначається сукупністю соціальних умов |
|
О де Бальзак |
95 творів, об'єднаних в епопею Людська комедія» |
Історія нравів, влада грошей, «втрачені ілюзії» |
Велику увагу приділяє композиції роману. У сюжеті своїх романів не уникає складної інтриги, але прагне знайти у розмаїтті заплутаних фактів єдиний стрижень, якому підкорені всі події |
|
П. Меріме |
Драма «Жакерія», Роман «Хроніка часів Карла IX», новели «Таманго», «Кармен», «Маттео Фальконе» та ін. |
У центрі уваги — внутрішній світ людини, її внутрішня боротьба, падіння чи відродження |
Другорядна роль описів. Головне — дія, драма, наростання драматичного конфлікту. Особливого значення набуває деталь, окремий штрих, який часто замінює розгорнуті описи та характеристики |
|
Г. Флобер |
«Мадам Боварі», «Виховання почуттів», «Саламбо», «Лексикон прописних істин» |
Кохання, світ почуттів людини |
Декларує ідею «чистого мистецтва» і «абсолютно досконалої форми» |
Англійські реалісти XIX ст.
|
Письменники |
Твори |
Провідні теми |
Особливості стилю |
|
Ч. Діккенс |
«Пригоди Олівера Твіста», «Домбі й син», «Життя і пригоди Ніколаса Ніккльбі», «Холодний дім», «Великі сподівання», «Тяжкі часи» |
Протиріччя між бідністю і багатством. Формування свідомості людини |
Часто використовує прийом гіперболи як одного із засобів сатиричної характеристики. Для підсилення комізму при зображенні потворного персонажа застосовує прийом лейтмотиву |
|
Ш. Бронте |
«Джейн Ейр», «Шерлі» |
Боротьба людини за своє щастя і гідність |
Використовує традиційно-романтичні ефекти. Простий сюжет наповнюється соціальним змістом і великим почуттям |
|
В. Теккерей |
«Книга снобів», «Ярмарок пихатості», «Ньюколіс» |
Співвідношення добра і зла. Пиха і культ грошей |
Протестує проти усталеного в деяких романах щасливого кінця — з'єднання героя з героїнею, після чого нібито настають мир і спокій |
КАРТКА № 1
Вер'єр:
«Містечко Вер'єр, здається, наймальовничіше у Франш-Конте. Його біленькі будиночки з гостроверхими черепичними дахами розкидані по узгір'ю, де з кожного видолинка здіймаються густолисті каштани».
Безансон:
«Безансон не тільки одне з найкрасивіших міст Франції, в ньому можна зустріти багато благородних і розумних людей».
На що звертає увагу автор, розповідаючи про французькі міста?
Зверніть увагу на те, яких людей можна зустріти в Безансоні. Чи були такі люди у Вер'єрі?
Ще одна цитата: «...в Безансоні чимало негідників...». Що взагалі можна сказати про жителів обох міст?
Висновок 1: дивовижна краса французьких міст.
Висновок 2: багато благородних людей, але й чимало негідників.
КАРТКА № 2
Вер'єр:
«Милуючись тим краєвидом, парижанин забуває отруйну атмосферу дрібних грошових інтересів, у якій він уже починав задихатися».
«Давати прибуток — ось що керує всім у цьому містечку, яке видалося вам таким гарним».
Який був основний чинник, що визначав життєву позицію людини? Чи було це характерно тільки для Вер'єра?
Висновок: гроші визначають свідомість людини.
КАРТКА № 3
Вер'єр:
«Сказати правду, ці поважні люди виявляють страшний деспотизм. Саме це прикре слівце робить життя в містечках нестерпним для кожного, хто жив у великій республіці, що зветься Парижем. Тиранія громадської думки — та якої думки! — така само безглузда в провінційних містах Франції, як і в Сполучених Штатах Америки».
Париж:
«Влаштуйте так, щоб ці парижани якомога менше чули ваш голос. Досить вам сказати слово, і вони знайдуть привід, щоб з вас поглузувати».
«В Парижі з делікатності сміються тільки за вашою спиною, але ви завжди для всіх чужий».
Що спільного та відмінного у ставленні людини до людини у Вер'єрі та Парижі?
Як ви гадаєте, виявлення людиною кращих людських якостей в такому суспільстві викличе захоплення чи зневагу?
Висновок: городяни і в провінції і в Парижі зневажливо ставляться один до одного.
КАРТКА № 4
Вер'єр:
«Після падіння Наполеона в провінційних звичаях не допускається ніякої галантності. Кожен боїться втратити посаду: негідники шукають підтримки конгрегації, і лицемірство розквітло навіть серед лібералів».
«Там завжди й у всьому відчувався страх схибити, якесь безперервне змагання між розкошами й злиднями».
Париж:
«Отже, я тепер у самому центрі інтриг і лицемірства!»
Що хвилювало людей найбільше? Якою ціною досягалося помітне місце у суспільстві?
Висновок: за лицемірством губиться справжнє лице людини.
КАРТКА № 5
Париж:
«Всяка справжня пристрасть думає тільки про себе; саме тому, я гадаю, пристрасті здаються такими смішними в Парижі; тут кожен ваш сусід вважає, що ним дуже цікавляться».
«Ніколи мода і краса не були такі далекі одна від одної».
«Ці чудові паризькі правила гарного тону зіпсували все, навіть кохання».
Які цінності стали пріоритетними для людини? Чи є ці цінності справжніми та вічними?
Висновок: у гонитві за швидкоплинним люди забули про красу і вічне.
Карта спостережень
|
Предмет спостереження Нова буржуазія |
|
|
Типовий представник Пан Вально |
|
|
Цитатний матеріал |
Коментар |
|
«Вально дуже пишається парою нормандських коней, яких він недавно купив для своєї коляски». |
Нова буржуазія пишається лише своїм багатством |
|
«Які похвали чесності! — скрикнув він. — Можна подумати — це єдина цнота на світі; а проте яка шанобливість, яке плазування перед людиною, що, певно, подвоїла і потроїла свій капітал, орудуючи майном бідняків. Я готовий битися об заклад, що він наживається навіть на коштах, призначених для нещасних підкидьків...» |
Брутальність у справах, відсутність межі дозволеного, яку встановлює совість |
|
«Все тут було розкішне й нове, і йому щоразу називали ціну кожної речі. Але Жульєн відчував у тих розкошах щось огидне, від чого тхнуло краденими грішми». |
Поклоніння матеріальним цінностям, відсутність моральних |
|
«Пан Вально був, як кажуть за сто льє від Парижа, «ферт», себто суб'єкт зухвалий і грубий». |
Найгірше не те, що є такі люди, а те, що від них залежить доля інших |
Висновок: нова буржуазія дбає лише про своє благополуччя, для досягнення якого не зупиняється ні перед чим.
Карта спостережень
|
Предмет спостереження Стара аристократія |
|
|
Типовий представник Пан де Реналь |
|
|
Цитатний матеріал |
Коментар |
|
«Та незабаром парижанина прикро вражає у виразі його обличчя самовдоволення й зарозумілість, поєднані з якоюсь посередністю й обмеженістю. Зрештою почувається, що всі таланти цієї людини не сягають далі вміння рішуче вимагати плати від своїх боржників і якомога довшене платити власних боргів». |
Безперечна повага лише до самого себе. Примусити платити собі — єдиний талант, який зумовлює самоповагу |
|
«Але нам раз у раз товчуть оті якобінські статейки; все це і заважає нам творити добро». |
Уміння приховувати свої негарні справи гарними фразами |
|
«До того ж він був ще й дуже чемний — за винятком тихвипадків, коли йшлося про грошові справи,— а тому його не без підстав вважали за найбільшого аристократа у Вер'єрі». |
Аристократизм закінчується там, де йдеться про гроші |
|
«Неймовірно, щоб марнославство, змагаючись із дріб'язковою скупістю і пожадливістю до грошей, могло призвести людину до того жалюгідного стану, в якому був пан де Реналь...» |
Пристрасть до грошей знищує усе людське у свідомості й поведінці |
Висновок: гроші стали єдиним богом старої аристократії.
Карта спостережень
|
Предмет спостереження Вищий світ |
|
|
Типовий представник Маркіз де Ла-Моль |
|
|
Цитатний матеріал |
Коментар |
|
«Ви його не знаєте,— при дворі він добромисний, а тут, у провінції, такий скалозуб і насмішник, що радий усякій нагоді кому-небудь дозолити. Він може, виключно для власної розваги, зганьбити нас в очах лібералів». |
Глумиться з тих, хто від нього залежить або нижчий за соціальним становищем |
|
«Я дбаю й про свої втіхи, і це мусить стояти на першому місці, принаймні на мою думку...» |
Той, від кого залежить доля держави, передовсім дбає про власні втіхи |
|
«Це людина, яка керується тільки своїми примхами...» |
Основний закон — власні примхи |
|
«Зали бельетажу, якими вони проходили, прямуючи до маркізового кабінету, здалися б вам, мій читачу, такими ж сумними, як і розкішними... Це оселя позіхань і найнуднішого резонерства». |
За могутністю і багатством приховується духовна порожнеча, яка накладає свій відбиток на все, що оточує таку людину |
Висновок: державні інтереси слугують лише прикриттям для влаштування представниками вищого світу власних справ і розваг.
Узагальнююча схема
|
Дивовижна краса французьких міст |
Гроші визначають свідомість людини |
Городяни і в провінції і в Парижі зневажливо ставляться один до одного |
|
За лицемірством губиться справжнє лице людини |
Панорама Франції XIX ст. |
У гонитві за швидкоплинним люди забули про красу і вічне |
|
Гроші стали єдиним богом старої аристократії |
Церква зосереджена головним чином на боротьбі за сфери впливу |
|
|
Державні інтереси слугують лише прикриттям для влаштування представниками вищого світу власних справ і розваг |
Владу влаштовує соціальна несправедливість, оскільки вона відповідає її власним інтересам |
|
|
Нова буржуазія дбає лише про своє благополуччя, для досягнення якого не зупиняється ні перед чим |
||
|
Багато благородних людей, але й чимало негідників |
||
ТЕСТУВАННЯ
1. Який засіб відображення життя застосовували реалісти?
а) Драматизації; б) типізації; в) ідеалізації.
2. Яка проблема є центральною в соціально-психологічному романі?
а) «Людина і людина»; б) «політика і влада»; в) «людина і суспільство».
3. Який підзаголовок має роман Стендаля «Червоне і чорне»?
а) «Провінційні звичаї»; б) «Історія Реставрації»; в) «Хроніка XIX ст.»
4. Яка назва епопеї О. де Бальзака?
а) «Людська трагедія»; б) «Людська комедія»; в) «Історія людини».
5. Яка композиційна особливість повісті О. де Бальзака «Гобсек»?
а) Оповідання від першої особи;
б) декілька розгалужень однієї сюжетної лінії;
в) оповідання в оповіданні.
6. Яка країна в XIX ст. вважалася своєрідним символом авангарду в мистецтві?
а) Франція; б) Англія; в) Росія.
7. У якому з рядків є «четверте зайве»?
а) Анастазі, Фанні, Матильда, Камілла;
б) Реналь, Ла-Моль, Шелан, Сорель;
в) Фейгін, Сайкс, Монкс, Твіст.
8. Яку лінію поведінки обрав Жульєн Сорель, намагаючись пристосуватися до законів тогочасного суспільства?
а) Похвальбу; б) підлабузництво; в) лицемірство.
9. Яка частина відсутня в епопеї Бальзака?
а) «Етюди про людей»; б) «Етюди про звичаї»; в) «Філософські етюди».
10. У чому особливість епопеї Бальзака?
а) Події в усіх творах відбуваються в Парижі;
б) одні й ті самі герої діють у різних творах;
в) в усіх творах розвивається одна й та сама сюжетна лінія.
11. Хто з названих письменників не є французьким?
а) Меріме; б) Флобер; в) Теккерей.
12. Які розділи роману «Червоне і чорне» не мають назви?
а) Останні; б) перші; в) всі.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОЗГОРНУТА ВІДПОВІДЬ НА ОДНЕ З ПИТАНЬ
1. Які основні чинники впливали на культурну ситуацію другої і третьої третин XIX ст.?
2. Що таке реалізм? Назвіть основні риси цього напряму.
3. Які події в житті Стендаля вплинули на формування його світогляду?
4. Які прийоми розкриття психології персонажів використовує Стендаль?
5. У чому полягає «теорія геніальності» Стендаля? Як ця теорія допомагає краще зрозуміти образ Жульєна Сореля?
6. На які етапи можна поділити життєвий шлях Жульєна Сореля? Як визначити головний напрямок еволюції його поглядів, рис характеру?
7. Схарактеризуйте ідею і структуру «Людської комедії» Бальзака. Що таке «техніка перехідних персонажів»? Яка її роль у композиції епопеї?
8. Порівняйте підходи Бальзака і Стендаля до зображення людини. Чим вони відрізняються один від одного?
9. Як зображено «владу золота» над людиною в повісті «Гобсек»?
|
КАРТКА № 1 |
|
|
«На вулиці спека стояла страшна, до того ж задуха, штовханина, повсюди вапно, риштовання, цегла, пил і той особливий літній сморід, такий відомий кожному петербуржцю... Нестерпний же сморід із розпивочних, яких у цій частиш міста особлива сила, і пияки, які щохвилини траплялися, попри будній час, довершили огидний і сумний колорит картини». |
Які почуття викликає у Раскольникова ця картина? Який бік життя міста відображено в цьому описі?
|
|
КАРТКА № 2 |
|
|
«...Квартал був такий, що одежею тут було важко когось здивувати. Близькість Сінної, ряснота певних закладів і, переважно, цехове та ремісниче населення, скупчене в цих серединних петербурзьких вулицях та провулках, пістрявили іноді загальну панораму такими суб'єктами, що годі було б і дивуватися при зустрічі з якоюсь фігурою». |
Чому людина у лахмітті не викликає здивування? Байдужість? Звичка? А чому людина виходить на. вулицю в такому дранті?
|
|
КАРТКА № 3 |
|
|
«Таким чином пройшов він увесь Василівський острів, вийшов на Малу Неву, перейшов міст і поворотив на Острови. Зелень і свіжість сподобалися спочатку його втомленим очам, які звикли до міського пилу, до вапна та до величезних тісних будинків, що тіснили й давили. Тут не було ні задухи, ні смороду, ні розпивочних... Особливо займали його квіти... Зустрічалися йому також пишні коляски, вершники та вершниці...» |
Для чого письменник увів цей контрастний опис? Що спричинилося до такого контрасту? |
|
КАРТКА № 4 |
|
|
«Було близько дев'ятої години, коли він проходив Сінною. Усі торговці на столах, на лотках, у крамницях і крамничках замикали свої заклади або знімали і прибирали свій крам й розходилися по домівках, так само як і їх покупці. Коло харчевень у нижніх поверхах, на брудних і сморідних дворах будинків Сінної площі, а найбільше у розпивочних, купчилося багато різного і всілякого ґатунку добувачів і лахмітників». |
Чому Раскольникову подобалося бувати тут? |
|
КАРТКА № 5 |
|
|
«Баня собору, який з жодної точки не окреслюється краще, ніж якщо дивитися на нього звідси, з мосту, не доходячи кроків двадцяти до каплиці, так і сяяв, і крізь чисте повітря можна було чітко розгледіти навіть кожну його прикрасу... Незрозумілим холодом віяло на нього завжди від цієї розкішної панорами; духом німим і глухим сповнена була для нього ця пишна картина». |
Чому вигляд собору справляв на Раскольникова таке гнітюче враження? |
|
КАРТКА № 6 |
|
|
«...Я певен, що в Петербурзі багато народу, ходячи, говорять самі з собою. Це місто напівбожевільних. Якщо б у нас були науки, то медики, юристи і філософи могли б зробити над Петербургом найдорогоцінніші дослідження, кожен за своїм фахом. Зрідка де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі. Чого варті одні лише кліматичні впливи! Між тим це адміністративний центр всієї Росії, і характер його має відбиватися на всьому». |
Чи має рацію Свидри-гайлов у своїх оцінках? |
|
Герой |
Життєві |
Ставлення |
Ставлення |
Ставлення |
Пережиті |
Шляхи |
Підсумок |
|
|
ідеали |
до людей, |
до себе |
до теорії Рас- |
почуття |
досягнення |
|
|
|
|
до життя |
|
кольникова |
|
мети |
|
|
Мармеладов |
«Треба, щоб |
«Бідність не |
«Я тварюка» |
«...Коли |
Приниження, |
«Для того й |
Загибель, ро- |
|
|
у кожної |
порок. Убозт- |
|
дійсно не |
страждання |
п'ю, що в пи- |
дина прирече- |
|
|
людини було |
во є пороком» |
|
негідник |
|
яцтві сьому |
на на злидні |
|
|
місце, де |
|
|
людина...» |
|
співчуття й |
|
|
|
її пожаліли» |
|
|
|
|
почуття шу- |
|
|
|
|
|
|
|
|
каю» |
|
|
Разуміхін |
Дружба, лю- |
Веселий, то- |
Найголовні- |
Не сприймає, |
Жодні нега- |
Працювати, |
Залишився |
|
|
бов. Жити |
вариський, |
ше — турбота |
вважає |
разди не за- |
але не боро- |
самим собою |
|
|
у злагоді зі |
добрий, допо- |
про ближ- |
жахливою |
смучували |
тись |
попри вплив |
|
|
своєю совістю |
магає іншим |
нього |
|
його |
|
середовища |
|
Лужин |
«Возлюби, |
«...Вигідніше |
Вважає себе |
Своєрідний |
Байдужий до |
Підступність, |
Викриття |
|
|
перш за все, |
брати дружи- |
вищим за ін- |
двійник |
всього світу |
прагнення |
|
|
|
одного себе, бо |
ну з убогості, |
ших, милу- |
Раскольникова |
|
скористатися |
|
|
|
все на світі на |
щоб потім |
ється собою |
|
|
скрутним |
|
|
|
особистому |
над нею воло- |
|
|
|
становищем |
|
|
|
інтересі осно- |
дарювати» |
|
|
|
іншого |
|
|
|
ване» |
|
|
|
|
|
|
|
Свидригайлов |
«У розпусті є |
«...Я нічиєю |
Виправдовує |
«Мы одного |
Страх, муки . |
Насильство |
Самогубство |
|
|
щось постійне, |
думкою |
себе |
поля ягода» |
совісті, пороч- |
|
|
|
|
основане на |
особливо не |
|
|
не кохання |
|
|
|
|
природі...» |
цікавлюсь...» |
|
|
|
|
|
|
Порфирій |
Віра в Бога та |
Психолог, |
Певен, що |
«Вийшло-таки |
Співчуття |
Психологіч- |
Розкриває |
|
Петрович |
в людину |
спостерігає |
правда на |
підло, але ви |
|
ний тиск |
злочин |
|
|
|
за людьми |
його боці |
все ж таки не |
|
|
|
|
|
|
|
|
безнадійний |
|
|
|
|
|
|
|
|
негідник» |
|
|
|
СТОРІНКА 1
Події. 28 серпня (9 вересня) 1828 року в Ясній Поляні народився майбутній письменник.
Життя. Рано померла мати. Дитинство пройшло в Ясній Поляні.
Творчість. Л. М. Толстой, «Спогади»:
«Шлюб її з моїм батьком був влаштований рідними її та мого батька. Вона багата, вже не першої молодості сирота, батько ж був веселий, блискучий молодий чоловік з ім'ям та зв'язками, але з дуже розладнаним (до того розладнаним, що батько навіть відмовився від спадщини) моїм дідом Толс-тим статком».
Цю сімейну історію відображено у «Війні і мирі» в історії стосунків Миколи Ростова та Марії Волконської.
А дитячі переживання та враження віддзеркалює трилогія Толстого «Дитинство», «Отроцтво», «Юність».
Думки. «В усякий час і в усіх людей дитина уявляється взірцем невинності, безгрішності, добра, правди і краси. Людина народжується досконалою,— велике слово, сказане Руссо, і слово це, мов камінь, лишається твердим і істинним. Народившись, людина являє собою першообраз гармонії, правди, краси і добра».
СТОРІНКА 2
Події. 1847 року залишив університет.
Життя. Їде до Ясної Поляни, щоб розпочати самостійне життя і зайнятися самоосвітою.
Творчість. Ось про що думав герой трилогії Толстого: «Мені мимоволі уявилося питання: як могли ми, я і дім, бути так довго одне без одного? — і, поспішаючи кудись, я побіг дивитись... Будинок... кожною мостиною, кожним вікном, кожною сходинкою сходів, кожним звуком пробуджував у мені тьми образів, почуттів, подій...»
У нарисі «Літо в селі» Толстой писав: «Без своєї Ясної Поляни мені важко собі уявити Росію і моє ставлення до неї. Без Ясної Поляни я, можливо, ясніше побачу загальні закони, необхідні для моєї вітчизни, але я не буду до пристрасті любити її. Чи добре, чи погано, але не знаю іншого відчуття батьківщини».
Думки. У щоденнику 1847 року Толстой писав: «Зміна в способі життя має відбуватися. Але треба, щоб ця зміна не була витвором зовнішніх обставин, але витвором душі».
СТОРІНКА 3
Події. 1851 року — разом із братом їде на Кавказ на військову службу; 1854 року — отримує призначення в обложений Севастополь.
Життя. Мріяв про нове, більш осмислене і корисне життя. Брав участь у бойових діях. У Севастополі зрозумів, що таке смертельна небезпека і воїнська доблесть.
Творчість. Л. М. Толстой, «Рубка лісу»: «В російському, справжньому російському солдаті ніколи не помітите похвальби, хвацькості, бажання отуманитися, розгарячитися під час небезпеки: навпаки, скромність, простота і здатність бачити у небезпеці зовсім інше, ніж небезпеку, становлять відмітні риси його характеру».
Думки. Із щоденника: «Велика моральна сила російського народу. Чимало політичних істин вийде назовні і розвинеться в нинішні важкі для Росії хвилини. Почуття палкої любові до вітчизни, що повстало і вилилося із нещасть Росії, залишить надовго сліди в ній».
СТОРІНКА 4
Події. 1859 рік — творча криза.
Життя. Толстой вирішує залишити літературу. Відкриває в Ясній Поляні школу для селянських дітей, сам викладає в ній і з гордістю називає себе « вчителем ».
Творчість. У статтях початку 60-х років, крім педагогічних питань, Толстой порушує найголовніше, з його погляду, питання — про право народу вирішувати справу своєї освіти, як і всього історичного розвитку, про соціальну перебудову — шляхом прилучення народу до освіти.
Думки. «Закон прогресу, або вдосконалення, написаний в душі кожної людини і тільки внаслідок хибної думки переноситься в історію. Залишаючись особистим, цей закон є плідним і доступним кожному; перенесений в історію, він стає марною пустою балаканиною, що призводить до виправдання всякого безглуздя та фаталізму».
СТОРІНКА 5
Події. 80—90-ті роки — період філософсько-релігійних роздумів Толстого.
Життя. Переосмислює роль церкви і релігії в житті людини, стає на позиції патріархального селянства.
Творчість. Роман «Воскресіння»: «Як не силкувалися люди, зібравшись в одне невелике місце кілька сотень тисяч, спотворити ту землю, на якій вони купчилися, як не забивали камінням землю, щоб нічого не росло на ній, як не зчищали всяку травку, що продиралась, як не димили кам'яним вугіллям і нафтою, як не обрізали дерева і виганяли всіх тварин і птахів,— весна була весною навіть у місті. Сонце гріло, трава, оживаючи, росла і зеленіла всюди, де тільки не зскрібали її, не тільки на газонах бульварів, а й між кам'яними плитами, і берези, тополі, черемха розвивали своє клейке і пахуче листя, липи надували бруньки, що вже розпукувались; галки, горобці та голуби по-весняному радісно готували вже гнізда, і мухи дзижчали біля мурів, пригрітих сонцем. Веселі були і рослини, і птахи, і комахи, і діти. Але люди — великі, дорослі люди — не полишали обдурювати й мучити себе та один одного. Люди вважали, що священим і важливим є не цей весняний ранок, не ця краса світу Божого, надана задля блага усіх істот, — краса, що привертає до миру, злагоди і любові, а священим і важливим є те, що вигадано ними самими, або володарювати один над одним».
Думки. Шляхи людини до істинного життя у Толстого конкретизуються в ученні про моральне вдосконалення людини, яке включає в себе п'ять заповідей Ісуса Христа з Нагорної проповіді в Євангелії від Матфея. Головним елементом програми самовдосконалення є заповідь «про непротивлення злу насильством». Злом неможливо знищити зло, єдиний засіб боротьби з насильством — утримання від насильства: тільки добро, стикаючись зі злом, здатне в активному духовному протистоянні злу подолати його.
СТОРІНКА 6
Події. У ніч з 27 на 28 жовтня 1910 року письменник таємно залишив Ясну Поляну. 7 листопада 1910 року Л. М. Толстой помер.
Життя. 21 жовтня 1910 року Толстой сказав своєму другові, селянину М. П. Новікову: «Я ж від вас ніколи не приховував, що я в цьому домі киплю, як у пеклі, і завжди думав і бажав піти куди-небудь у ліс, у сторожку, чи на село до бурлаки, де ми допомагали б один одному. Та Бог не давав мені сили порвати з сім'єю, моя слабкість, можливо, гріх, але я задля свого особистого задоволення не міг примусити страждати інших, хоча б і сімейних».
Творчість. Останні слова письменника: «Істина... Я люблю багато... як вони...»
Думки. «А я багато і дуже хороше думав. І мені стало так ясно, що коли стоїш на роздоріжжі і не знаєш, як чинити, то завжди слід віддавати перевагу тому рішенню, у якому більше самозречення».
Літературний диктант (1 питання - 1 бал).
1. Чим з дитинства марив Жульєн Сорель?
2. Як городяни називали дім пана де Реналя, коли хотіли догодити мерові?
3. "Протягом багатьох років у житті Жульєна не було, здається, жодної хвилини, коли б він не повторював собі..." Що саме? Закінчіть думку.
4. Яку книгу і на якій мові Жульєн вивчив напам'ять, щоб завоювати серце абата Мелана.
5. Хто був безперечним прикладом для Жульєна у його мріях?
6. Що, насамперед, означало для Жульєна "пробити собі дорогу
7. Після першого уроку, проведеного Жульєном в будинку мера, за гувернером затвердилося певне право. Яке саме?
8. Що в глибині душі відчував Жульєн до своїх вихованців, "до вищого товариства, куди він був допущений"?
9. У якому "найжахливішому гріху", на думку семінаристів, завинив Жульєн?
10. Які дві причини глибоко схвилювали Жульєна, коли Матильда повідомила, що вирішила у всьому зізнатися батькові
11. Який спосіб "домогтися помилування" суду пропонує Жульєну його духівник?
12. Що хотіла зробити пані де Реналь, щоб врятувати Жульєна від смерті?
Картка №1 (до шести балів
1. Опишіть життя пані де Реналь до її зустрічі з Жульєном.
2. Чому мадемуазель де Ла-Моль відчувала постійну нудьгу в аристократичних салонах?
3. Як почувався Жульєн Сорель серед своїх рідних?
Картка №2 (до шести балів)
1. Хто і чому був справленім кумиром Жульєна?
2. Яка думка про пані де Реналь побутувала у Вер'єрі? Чому?
3. Чи можна стверджувати, що пристрасть між Жульєном і Матильдою нагадує двобій? Чому?
Картка №3 (до шести балів)
1. Опишіть ставлення пані де Реналь до своїх дітей.
2. Чому Жульєн вирішує стати священиком?
3. Чому Матильда де Ла-Моль надає перевагу Жульєну, а не комусь із молодиків-аристократів, котрі її оточують?
Картка №4 (до дев 'яти балів)
1 Порівняйте ставлення Жульєна до пані де Реналь і до Матильди де Ла-Моль.
2. Аналізуючи свою поведінку, Жульєн запитує себе: "Чи не схибив я в чомусь проти свого обов'язку? Чи добре я зіграв свою роль?" Про який обов'язок і яку роль ідеться?
3. Чому Жульєн не скористався можливістю врятувати своє життя?
Картка №5 (до дев 'яти балів)
1. Поясніть символіку назви роману "Червоне і чорне".
2. Чи можна назвати Жульєна обдарованою людиною?
3. Схарактеризуйте образ пані де Реналь.
Картка №6 (до дев 'яти балів)
1. Прокоментуйте думку Жульєна про мадемуазель де Ла-Моль: "Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене. її батько не може жити без неї, а вона - без мене".
2. Який головний конфлікт роману "Червоне і чорне"? Як ви його оцінюєте?
3. Чи змінився Жульєн наприкінці роману? Як і чому?
Картка №7 (до дев 'яти балів)
1. Схарактеризуйте образ мадемуазель де Ла-Моль.
2. Чому пані де Реналь не осуджує Жульєна за те, що він намагався вбити її?
3. Які реальні події взяв за основу Стендаль для створення роману "Червоне і чорне"?
Картка №8 (до дванадцяти балів)
1. Що нового вніс Стендаль у розвиток сощально-психологічного роману?
2. Схарактеризуйте образ Жульєна.
3. Чому, на думку французького письменника Андре Моруа, Стендаль "має читачів у наші дні"?
Картка №9 (до дванадцяти балів)
1. Як у романі "Червоне і чорне" Стендаль критикує тогочасну дійсність?
2. Як розуміння конфлікту "природної людини" та "цивілізації" позначилося на долі пані де Реналь?
3. Доведіть, що твір Стендаля "Червоне і чорне" має риси й суто філософського роману.
Літературний диктант (1 питання - 1 бал).
1. Від імені якого персонажа ведеться оповідь у повісті "Ґобсек"?
2. Спробуйте найточніше передати, що говорить про колір обличчя Ґобсека Дервіль, описуючи портрет лихваря.
3. В описі зовнішності Ґобсека його очі порівнюються з очима звірка. Якого саме?
4. Що, за описом Дервіля, нагадували всі вчинки лихваря з ранку до вечора?
5. З чим порівнює адвокат "безшелесне" життя Ґобсека?
6. Як прозвали лихваря його "клієнти"? Чому?
7. Що Ґобсек називає основою "нового суспільного ладу", його душею?
8. Як жартома іноді називав Ґобсек Дервіля?
9. Що у житті вважав Ґобсек найкращим учителем?
10. Що лихвар вважав своєю "найдорожчою коштовністю?"
11. Які короткі характеристики дає Ґобсекові адвокат Дервіль?
12. Чому Ґобсек ненавидів своїх спадкоємців?
Літературний диктант (1 питання - 1 бал).
1. Від імені якого персонажа ведеться оповідь у повісті "Ґобсек"?
2. Спробуйте найточніше передати, що говорить про колір обличчя Ґобсека Дервіль, описуючи портрет лихваря.
3. В описі зовнішності Ґобсека його очі порівнюються з очима звірка. Якого саме?
4. Що, за описом Дервіля, нагадували всі вчинки лихваря з ранку до вечора?
5. З чим порівнює адвокат "безшелесне" життя Ґобсека?
6. Як прозвали лихваря його "клієнти"? Чому?
7. Що Ґобсек називає основою "нового суспільного ладу", його душею?
8. Як жартома іноді називав Ґобсек Дервіля?
9. Що у житті вважав Ґобсек найкращим учителем?
10. Що лихвар вважав своєю "найдорожчою коштовністю?"
11. Які короткі характеристики дає Ґобсекові адвокат Дервіль?
12. Чому Ґобсек ненавидів своїх спадкоємців?
Літературний диктант (1 питання - 1 бал).
1. Де відбувається дія роману "Злочин і кара"? У яку пору року розпочинається оповідь?
2. Скільки часу фантазує Раскольников, намірюючись на вбивство?
3. Раскольников полічив кроки від воріт свого будинку до квартири лихварки. Коли він це зробив?
4. Кому з персонажів роману належать слова: "За одне життя - тисячі життів, врятованих від гниття і розкладу. Одна смерть і сто життів натомість - та тут же арифметика!"
5. Яку деталь, необхідну для скоєння злочину, продумав Раскольников ще за два тижні до вбивства?
6. Раскольников віддав лихварці під заставу старого срібного годинника. Чи це була єдина мета його візиту до Альони Іванівни? Що ще він мав на меті?
7. Коли вперше після скоєного злочину Раскольников йшов, "охоплений якимсь новим, неосяжним почуттям раптом пізнаного повного і радісного життя"?
8. Що було предметом дослідження в статті Раскольникова, надрукованій у "Періодичному слові"?
9. У чому, на думку Разуміхіна, полягає головна думка статті Раскольникова?
10. Раскольников зізнається Соні у скоєному злочині, і вона, намагаючись зрозуміти, що Родіон - убивця, знаходить причину його вчинку. Яку саме?
11. У тюрмі, в середовищі каторжників для Раскольникова залишалися "нерозв'язними" два питання. Які саме?
12 Чому його, Раскольникова, всі не тільки не любили й уникали, а й ненавиділи? "Чому всі вони так полюбили Соню?")
Варіант І
1. Схарактеризуйте фізичний і моральний стан Расюльниюва після вбивства
2. Чи має рацію Свидригайлов, стверджуючи, що вони з Раскольнико-вим "одного поля ягоди"? Чому автор приводить Свидригайлова до самогубства, а Раскольникова - до покаяння?
3. Яку нову життєву програму накреслили собі Соня і Раскольников на майбутнє?
Варіант II
1. На які роздуми наштовхує Раскольникова зустріч з п'яною дівчинкою? Які риси характеру Раскольникова розкриті в цьому епізоді?
2. Які вчинки Раскольникова розвінчують його "теорію", ідею?
3. Чи можна Разуміхіна і Раскольникова назвати справжніми друзями? Чому?
Варіант III
1. Що спільного в поглядах Свидригайлова і Раскольникова на злочин і моральність. Чим герої відрізняються?
2. Які два світи, дві ідеї, дві правди протиставлені в образах Соні і Раскольникова? Порівняйте їх.
3. Чи вірите ви у воскресіння душі Раскольникова? Чому?
Варіант IV
1. Яка подія стала поштовхом до морального відродження Раскольникова?
2. Чому Расюльников так ненавидить Лужина?
3. У чому, на ваш погляд, сутність трагічної помилки Раскольникова, який вирішив, що в ім'я справедливості можна вбивати?
Варіант V
1. Ф. Достоєвський писав, що в основі злочину Раскольникова лежать ідеї, котрі "носяться в повітрі". Прокоментуйте це висловлювання письменника.
2. Яким чином у романі "Злочин і кара" стверджуються християнські цінності?
З. Чому Петербург Достоєвського - "місто, в якому неможливо бути"?
Літературний диктант (1 питання - 1 бал).
1. Як характеризує Олексія Карніна його дружина Анна?
2. Яке життєве кредо у Кареніна?
3. Яка основна риса характеру О. Кареніна?
4. Коли О. Каренін зрозумів, що створене ним усталене сімейне щастя рухнуло, з якою людиною порівнює його автор?
5. Як, на думку О. Вронського, поводився Каренін під час хвороби Анни?
6. Де "прожив і пропрацював" Олексій Каренін весь свій вік?
7. Яке почуття охопило Анну, коли вона у Петербурзі, зійшовши з потяга, побачила Кареніна?
8. Що відчував Вронський до сина Анни; яким здавався йому погляд хлопчика?
9. Які герої є головними у романі?
10. У чому полягає основна причина страждань Анни?
11. Про кого з героїв роману йдеться у рядках: "...душу свою він знав, вона була дорога йому, він беріг її, як повіко береже око, і без ключа любові нікого не пускав до себе в душу"?
12. Якими були останні слова Анни?
Літературний диктант (1 питання - 1 бал).
1. Як характеризує Олексія Карніна його дружина Анна?
2. Яке життєве кредо у Кареніна?
3. Яка основна риса характеру О. Кареніна?
4. Коли О. Каренін зрозумів, що створене ним усталене сімейне щастя рухнуло, з якою людиною порівнює його автор?
5. Як, на думку О. Вронського, поводився Каренін під час хвороби Анни?
6. Де "прожив і пропрацював" Олексій Каренін весь свій вік?
7. Яке почуття охопило Анну, коли вона у Петербурзі, зійшовши з потяга, побачила Кареніна?
8. Що відчував Вронський до сина Анни; яким здавався йому погляд хлопчика?
9. Які герої є головними у романі?
10. У чому полягає основна причина страждань Анни?
11. Про кого з героїв роману йдеться у рядках: "...душу свою він знав, вона була дорога йому, він беріг її, як повіко береже око, і без ключа любові нікого не пускав до себе в душу"?
12. Якими були останні слова Анни?
Літературний диктант. (1 питання - 1 бал)
1. Який модерністський напрям був найпоширенішим у літературі наприкінці XIX - на початку XX ст.?
2. З виходом якого літературного твору пов'язують початок історії символізму?
3. Що означає слово символізм?
4. Які вимоги ставили символісти до поетичної мови? Як ставилися до поета? Чому?
5. Який мистецький напрям сформувався спершу у малярстві, а згодом -у літературі?
6. Що намагалися зобразити, відтворити, зафіксувати імпресіоністи - поети і художники?
7. Які головні ознаки імпресіонізму в літературі?
8. Яка головна думка вірша П. Верлена "Поетичне мистецтво?
9. Який символічний зміст несе у собі образ п'яного корабля в однойменному вірші А. Рембо?
10. Як називається літературний жанр, пройнятий ідеєю про те, що домінуючим елементом у поезії є не змістовний семантичний зв'язок слів, а їх звучання, музичність?
11. Яка поезія А. Рембо є своєрідною декларацією символізму?
12. Назвіть українських перекладачів творчості П. Верлена і А. Рембо; назвіть українських поетів-символістів.
Самостійна робота
І варіант
1. Життя і творчість П. Верлена.
2. Аналіз вірша "П'яний корабель" А. Рембо.
II варіант
1. Життя і творчість А. Рембо.
2. Аналіз вірша "Поетичне мистецтво" П. Верлена.
І—II рівні: літературний диктант (1 питання - 1 бал).
1. Який контраст лежить в основі роману "Портрет Доріана Грея"?
2. Що найжахливіше вплинуло на юного Грея?
3. Чому Доріан Грей не зупиняється у своїх злочинах?
4. Які захоплення, "періоди життя" були у Доріана?
5. Назвіть основні конфлікти роману.
6. Назвіть літературний напрям, до якого відносять роман "Портрет Доріана Грея".
III—IV рівні: письмове опитування.
І варіант
1. Доведіть, що "Портрет Доріана Грея" - це інтелектуальний роман.
2. Схарактеризуйте образ Безіла Голуорда.
ІІ варіант
1. Простежте, як ідеї естетизму втілені в образах Доріана Грея, лорда Генрі та Безіла.
2. Доведіть, що роман "Портрет Доріана Грея" має особливості імпресіоністичного стилю.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку