Роздробленість Київської держави ( Русі – України)

Тема. Роздробленість Київської   держави (  Русі – України)

Мета: ознайомити з особливостями політичного устрою Київ­ської Русі XI ст., основними причинами її політичної роздробленості, особливостями політичного й економічно­го життя окремих князівств у XII — на початку XIII ст., розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, порівнювати історичні явища, оцінювати їх значення, працювати з історичною картою, читати її, співвідноси­ти події з історії України та всесвітньої історії, виховувати повагу до історичного минулого своєї Вітчизни.

Навчально-методичне забезпечення.

1.          Підручники .
2.          Навчальні посібники .
3.          Робочі зошити .
4.          Карти, атласи .
5.          Дидактичні матеріали .

Тип уроку: комбінований урок.

Структура уроку

1.               Перевірка домашнього завдання
2.               Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
3.               Вивчення нового матеріалу

1. Причини політичної роздробленості Київської держави.
2. Наслідки розпаду Київської  держави.
3. Економічний і політичний розвиток Київського, Чернігово- Сіверського, Переяславського, Галицького і Волинського князівств.

4.               Закріплення та повторення вивченого матеріалу V Підсумковий етап

VI.    Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Самостійна робота за завданням.

Заповнити схему «Князювання Володимира Мономаха».

 

 

 

 

 

 

 

Колективна робота за завданнями.

 

Тести.

1. Закінчити речення.

Князя Володимира Всеволодовича назвали Мономахом тому, що він … .

Князь Володимир Мономах вів успішну боротьбу з ... .

2.               Вказати держави, з якими підтримувала зв’язки Русь за Володимира Мономаха:

Німеччина, Польща, Англія, Франція, Угорщина, Данія, Іспанія.

3. Визначити дати князювання:

а) Володимира Мономаха                             б) Мстислава Володимировича

— 1113—1115 рр.                                       — 1113—1115 рр.

— 1125—1132 рр.                                       — 1125—1132 рр.

— 1113—1120 рр.                                       — 1113—1120 рр.

— 1113—1125 рр.                                       — 1113—1125 рр.

— 1113—1132 рр.;                                      — 1113—1132 рр.

4. Автор «Повчання дітям»:

а) митрополит Іларіон;               б) Володимир Мономах.

5. Володимир при хрещенні отримав ім’я:

а) Василь; б) Петро; в) Всеволод.

6. Закінчити речення.

Князь Мстислав був сином.,, .

7. Указати, скільки років Мстислав правив Київською державою:

а)2; б) 7; в) 10; г) 12; ґ) 16.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Вступна бесіда за запитанням.

Пригадайте з курсу «Історії Стародавнього світу» причини розпаду імперії Карла Великого.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини політичної роздробленості Київської держави.

Самостійна робота за завданням.

 

Розглянути карту атласу «Давньоруська держава— Русі - України в               ІХ-XI ст.» і карту «Руські князівства у XII—XIII ст.»; порівняти території Київської  держави зазначених періодів.

Робота над формуванням історичних понять.

За допомогою роботи над картою вчитель підводить учнів до визначення поняття «політична роздробленість», яке вони записують в зошити.

Евристична бесіда за запитаннями.

Як ви думаєте, чому така велика держава, як  Русь - У, розпалась на окремі князівства?

Під час бесіди учитель пояснює причини політичної роздробленості Київської держави, наголошує, що існує багато різних версій стосовно цього. Так, деякі вчені називають основною причиною поділ Ярослава Мудрого між синами столів на князювання.

 Запитання.

Пригадайте, що це за поділ, коли відбувся?

Друга група вчених вважає головною причиною політичної роздробленості князівські усобиці.

Запитання.

Що таке князівські усобиці?

Третя група вчених називає головною причиною політичної роздробленості Русі соціально-економічні чинники.

(Цю точку зору вчитель розкриває, використовуючи логічну схему «Причини виникнення самостійних феодальних князівств на території Київської Русі» )

Пояснення вчителя.

До соціально-економічних чинників виникнення самостійних Феодальних князівств відносяться:

1) натуральний характер господарства Київської держави, що вчинив слабкість економіки, а також політичних зв’язків між феодальними господарствами і окремими землями;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) розвиток міст, що стають економічними і культурними центрами удільних земель, а згодом політичними;

3) перетворення умовного землеволодіння удільного боярства на спадкове. Тому місцеве боярство потребувало сильної місцевої влади князя, яка б забезпечила реалізацію та захист його прав. Поступово влада окремих удільних князів та бояр зростала, а влада київського князя послабла.

Запитання.

Хто такий удільний князь?

Для закріплення матеріалу учням пропонується порівняти причини розпаду Київської держави з причинами розпаду імперії Кар-ла Великого.

2. Наслідки розпаду Київської держави.

Характеристика.

Київська держава була федерацією племінних союзів, етнічний розвиток яких також вимагав оформлення власної державності. Тому Київська держава розпалася на ряд самостійних князівств, що своїми кордонами відповідали кордонам племінних союзів.

Як і в Західній Європі, на Русі склалася певна система відносин з феодалами, що можна представити як феодальну піраміду або феодальну драбину. (Доречно продемонструвати аплікаційну схему «феодальна піраміда Київської держави» або запропонувати учням самостійно побудувати її в зошитах.)

У результаті поділу Русі на окремі князівства держава являла собою конфедерацію руських князів (союз самостійних руських князівств). Органом управління конфедерації був з’їзд князів. На ньому вирішувались питання, що мали значення для всіх удільних земель та князівств, а саме: прийняття основного законодавства, організація спільних походів тощо.

(Формування уявлень та понять про систему управління Київської держави в період політичної роздробленості учитель пропонує за допомогою порівняльної схеми «Система управління Київської держави».)

Зразок схеми.

Період політичної роздробленості                  Період розквіту Київської держави

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнюючи приведений матеріал, учитель робить висновок, що через ці причини Київська держава у середині XII ст. розпалась на 15 князівств (демонструє карту атласу «Феодальна роздробленість  Київської держави у XI—першій чверті XII ст.»).

3. Економічний і політичний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Галицького і Волинського князівств.

Самостійна робота за контурною картою.

Позначити на контурній карті території руських князівств у XII ст., підписати їхні назви.

Розповідь учителя.

Князівства були сталими, бо в них утвердились окремі династії. Наприклад, у Чернігівському князівстві князювали князі роду Ольговичів, у Галичі— Ростиславичів.

(Учитель характеризує розвиток окремих князівств, учні заповнюють таблицю.)

УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ ХІІ-ХІІІ СТ.
Назва князівства	Територія	Племінний склад	Князівські династії

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

 Аналітична бесіда за запитаннями.

1. Які наслідки мала політична роздробленість Київської держави?
2. Чому, на ваш погляд, удільні князі, тільки-но оволодівши Києвом, ставали поборниками єдності Русі?
3. Яку роль відігравало Київське князівство в період політичної роздробленості Русі?

 

V.   ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

Учитель узагальнює відповіді учнів, робить свій висновок щодо політичної роздробленості Київської Русі.

Оцінює активність учнів на уроці.

VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.
2. Заповнити таблицю.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛІТИЧНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Назва території	Причини політичної роздробленості	Найбільші удільні князівства	Політичні центри земель	До складу яких сучасних східнослов’янських держав увійшли
Південно- Західна Русь
Північно- Західна Русь
Північно- Східна Русь