Розробка лінійки "Слава хлібу на столі!"

Ведучий

  Добрий день вам, люди щирі!

  Добрий день вам, друзі милі!

        Ось і осінь надворі. Повіяло осіньою прохолодою і запахло заморозками вночі. Дерева змінили своє зелене вбрання, а птахи покинули свої домівки. 

       Та  осінь – це все ж прекрасна пора, бо це  -  пора збору врожаю. Чого тільки нам не подарувала рідна земля! І соковитих яблучок та грушок повні сади, і картоплю, помідори, бурячки та капусту. А які бокаті гарбузи для смачної каші! Та головний її дарунок – це хліб!

    Ми зустрічаємось з хлібом кожен день. Без нього не обходиться ні скромний сніданок, ні щоденний обід, ні святковий стіл. Він супроводжує нас від народження до глибокої старості.

      То ж вшануймо його! І цей тиждень у нашій школі присвятимо годувальнику - Хлібу! Учні нашого класу запрошують вас на святкову лінійку – «Слава хлібу на столі!»

Учень  1

Гостей дорогих стрічаєм

Круглим пишним короваєм.

З рушником берем таріль,

Коровай кладем і сіль.

 

Учень  2  

Шанобливо хліб підносим

І вклонившись, щиро просим:

- Любий гостю наш, приймай

Хліб гостинний – коровай.

 

Ведучий

            Хліб на столі - велика радість людям! Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, усю щедрість матінки-землі, усю наснагу й невтомність людської праці. Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини!

          З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті - то багатство, сіль - то гостинність і щирість. Нашу Вітчизну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що жили тут, - українці, були великими працелюбами, уміли гарно обробляти землю й ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа його життя і найдорожча святиня.

          За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб і сіль. Зайдеш - і одразу видно: тут радо почастують гостя званого й нежданого, людину подорожню.

                Щедрий наш народ, щедра наша земля. А скільки див у собі таїть! І одне з них – хлібне зерно. Люди називають його житом, від слова «життя».

                А чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб.

                Теплий хліб, виплеканий теплими руками, — таїть у собі тепло серця. Які ж пахощі природи, рук роботящих переплелися в ньому?

 

Учень 3 

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,
Коли весною кілька діб
Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською.
 

Учень  4  

Чи знаєш ти, чим хліб запах,
Коли жнивують у степах
Твої батьки в гарячу пору?

Він пахне щастям хлібозбору.                                                                                              
 

Учень  5  

Чим пахне хліб, чи знаєш ти,
Як поведуть твої брати
Зерном наповнені машини?
Хліб пахне соками земними.
 

Учень  6   

Чи знаєш ти, чим хліб землі
Пахтить на вашому столі
Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською.

 

Ведучий

Звідки ж бере початок шматок хліба?

Скував коваль леміш,

Зорав лани орач,

І золотим зерном

Засіяв їх сівач.

 

Із тучі приснув дощ –

І розчахнувся глиб,

І вибився з землі

Зеленостеблий хліб.

 

Він стрілку звів тонку,

Налився медом весь,

Росою забринів

Під золотом небес.

 

Хмаринам уклонивсь,

І сонцю, і землі,

І людям, що з зерна

Його на світ звели.

 

За їх добро стократ

Відплатить він добром,

Забродить у діжі

Пухнастим тістечком.

 

А що ж далі?

Учень 7 

З цього жита і пшениці
Будуть діткам паляниці.

Для веселої малечі
Бублик викотиться з печі.

І солодкий колобок
Скочить прямо на зубок.

Всього виросло доволі
На широкім нашім полі.

Запеклося сонце в хлібі,
Хто зростив його – спасибі.

 

Ведучий

         Усім майстрам-хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята, їхню любов до    землі несемо в серцях. Адже хвала хлібові – це щоразу хвала людині-творцеві.

Щедро оспівана поетами ця праця людська.

 

Учень  8    

Звання почесне хлібороб,

Це добре вам відомо,

Його дарунок за столом

У кожного в нас вдома.

 

Учень  9   

Як їсте ви паляниці,

Калачі смачні їсте,

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те.

 

Ведучий

             А зараз я хочу перевірити, чи уважно ви нас слухаєте, і, взагалі, чи знаєте ви, що виготовляють із пшениці, жита та інших зернових культур?

Був зерном він у землі,

Став із сіллю на столі.

З ним їсти ми сідаємо,

 І гостей стрічаємо. (хліб)

 

Як навколо об'їси -
Серединки не проси.
Ми такі гостинці -
Дірка в серединці. (Бублики)
 

Що це за пан -
З тіста жупан,
Сир у жупані,
Сам у сметані. (Вареник)

Їх любить кожен,
На сонце схожі,
Смачнющі оці
Тоненькі... (млинці).

Їх цінують за начинку.                                                                                                                   
В них ховають сир, родзинки,
Сливи, яблука і мак,
Різні овочі на смак.
Як же зветься цей дружок?
Відгадали? ... (пиріжок)

З борошна, яйця й сметани
Тісто завела старанно
Й запросила друзів Натка
На смачні, пухкі ... (оладки)

Дрібна крупка,
Золота шубка,
Каша смачна
Вийде з ... (пшона)
 

Ведучий

           А хочете самі спробувати виготовити ці смачні вироби, про які йшла мова в загадках? Тоді пропоную вам це зробити!

 

Танок «Як діждемо літа».

 

Ведучий

- Хліб! Скільки б не мали його люди - завжди говорять про хліб зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно й урочисто.

-А скільки про хліб складено прислів’їв! Ану, допоможіть мені їх пригадати.
Сій вчасно, вродить рясно.
Земля – матінка, а хліб – батечко.
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Хліб — усьому голова.                                              

Поганого хліба немає – погано, як нема хліба.    

 

Ведучий

             Дійсно, діти, погано, як нема хліба.  Голод – таке страшне слово. Скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття.

             У роки Великої Вітчизняної війни не тільки від куль, а й від голоду помирали люди. А ще був і страшний голодомор в Україні 33-го року.

              Щорічно кожну четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв голодомору.  Сьогодні ми запалимо свічку, як у храмі. Нехай в цю хвилину наша зала стане храмом пам'яті. Вшануймо хвилиною мовчання тих, хто став жертвами лихоліть, які випали на долю українського народу.

 

( Хвилина мовчання.)

 

Ведучий.

                    Наші предки завжди ставилися з повагою до хліба. Шматочки чи крихти  хліба не викидали у відходи, а віддавали птиці, тваринам. Хліб, який упав,
слід було підняти, очистити, поцілувати і з’їсти. Давайте і ми будемо наслідувати традиціям наших предків і з шаною ставитися до хліба.

 

Учень  10  

Шануймо хліб насущний наш, людино.

І  в нинішній, і у прийдешній день,

Щоб з колоска не впала і зернина,

Нехай зі столу й крихта не впаде.

 

 

Учень  11  

Не дайте  впасти жодній крихті хліба,

Не допустіть, щоби стоптали люди злі її.

Тоді зернина вас осяє сяйвом світлим

І завжди буде хліб на вашому столі.

 

Ведучий

           На закінчення лінійки ми хочемо пригостити всіх вас хлібом у вигляді сушки, щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі, щоб в усі часи, в усі віки на українському столі на білій вишитій скатертині лежала, немов сонце, кругла паляниця.
 

 

 

Учень 1 

Хліб наш насущний, будь в нас довіку
В кожній родині, на кожнім столі.
В трудну годину і в радість велику,
Сійся, родися на рідній землі.

 

Учень  2

Ми, українці, душею багаті,
Працею славен народ наш завжди.
Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті
І не було в нас ніколи біди.