День села
Пісня «Ласкаво просимо»
Дівчата в українських костюмах виносять хліб-сіль.
1 Рідний край! Дорогий серцю батьків і прадідів наших. Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
2 Давайте заглянемо в історію, повернемося у ті далекі часи, коли виникло наше село.
1 Достовірних письмових відомостей про виникнення поселення немає, але зберігся старовинний переказ, оповіданий колись найстарішим мешканцем села Євстратом Даниловичем Ракутою (1876 р. н.). Ось що він розповів: «Село Машеве виникло років 700 тому на перехресті доріг, що розходились на Новгород-Сіверський, Стародуб і Короп. Районний центр Семенівка тоді ще не був заснований. Спочатку це був хутір, що складався з 5 дворів, із заїжджим двором у центрі. Його хазяйкою була якась Маша, від чого і поселення стало називатися Машеве».
2 Існує така легенда. Якось у одного з новгород-сіверських князів з’явилася позашлюбна дитина. Щоб не бути осоромленим, батько-князь вигнав дочку з дому, віддавши їй у володіння невеликий хутір. Княжну звали Машею.
1 Про подальше заселення хутора існує наступна легенда.
2 Якось тут проїжджали чумаки Гришак і Ракута.
1 Вони зупинились на ніч на березі річки Одра, недалеко від теперішнього центру села.
Гришак. Дивись, яке чудове місце!
Ракута. Так, річечка он аж виблискує, і верби посхиляли свої віти до води, мов дівчата- коси.
Гришак. Давай заночуємо тут, а завтра-далі…
(Сідають їсти)
Ракута. Ти спиш?
Гришак. Ні, дивлюсь у зоряне небо та мрію…
Ракута. А давай сон загадаємо, ми ж на новому місці спати лягаємо.
Гришак. Знаєш,який чудовий сон я бачив, мов у казці побув. Ніби йду я берегом цієї річки, а назустріч мені, тільки на тому березі , йде дівчина, а гарна, як калина в лузі, руса коса до пояса. Дивимось ми один на одного. І раптом з'явився місток позолочений. Перебіг я через міст , взяв дівчину за руку і перйшли ми разом на цей берег, та й пішли вглиб села.
Ракута. Ну що ж , тут дивного нема нічого. Мабуть, доля живе тут твоя.
Гришак. А тобі що наснилось?
. Ракута. А мені наснилось… Навіть не знаю, як і розповісти. Сниться мені, ніби я дерево. Ось тут біля річки стою, гілками похитую. Зійшло сонце, у мене на вітах листочки з'явились, відчуваю, як корені мої все глибше в землю йдуть. Дужчаю я, розумію, що ніякий вітер мені вже не страшний. Сонце високо піднялось- від моїх коренів пагінці відростають, молоденькі деревця піднімаються. Аж ось і сонце вже почало заходити, і листочки мої почали опадати…
Ракута. Дійсно, так поселемся ж тут, заведемо сім'ї і пустимо глибоко свої корені.
2 І вирішили вони оселитися в цій місцині. За їх прикладом й інші чумаки осіли тут. Так утворилосядосить велике поселення. Згодом прізвище Гришак зникло, а Ракута збереглось дотепер.
Пісня «Моє рідне село».
1 З душі моєї ллється пісня,
Коли я бачу цю красу.
Її відлуння незабутнє
Для тебе в серці я несу.
2 Для мене рідне і єдине,
Моє поліськеє село,
Бо більш такого в цілім світі
Нема, не буде й не було.
1 Тут все навколо особливе:
І подих вітру, й шелест трав,
І тиха пісня солов’їна,
Яку ніхто ще не співав.
2 Краси такої в цілім світі
Ти не знайдеш, як не шукай,
Бо все це ріднії Облапи,
Це мій єдиний рідний край.
Пісня «Мій рідний край»
1 Наше село має свою історію. Тому і заглянемо у часи, які пам’ятають наші односельці.
2 Події Великої Вітчизняної війни й досі не забуті односельцями. Печуть ранами в душах людей, учасників війни та бойових дій, дітей війни, котрим до сьогодні сняться атаки, в яких не виліковано ниють рани і щемлять серця. Для нашого села це гірка, незабутня і водночас героїчна сторінка історії.
2 Наш односелець Артозеєв Георгій Сергійович був командиром партизанського загону імені Чапаєва. Багато машівців були зв’язковими: Степан Артозеєв, Петро Пінчук, Федір Коноваленко, Тимофій Макотра, Надія Ткачова, Опанас Лантух, Ганна Надольна, Ксенія Ашомко.
Жінки сімями пекли хліб- допомагали партизанам. Всі вірили у перемогу.
1 Георгію Сергійовичу Артозеєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В повоєнні часи він написав дві книги: «Партизанська биль» і «Вася Коробко».
1 Живуть серед нас і молоді ветерани, але уже афганської війни. Ці чоловіки пройшли дорогами війни в чужій країні, бачили смерть своїх молодих товаришів, яких додому в кожну область привозив «чорний тюльпан». 10 років тривала ця війна і щодня несла за собою смерть.
2 З повагою і шаною назвемо їх поіменно: Коваленченко Микола Вікторович, Варанкін Іван Євгенович, Бухон Ігор Федорович.
1 На жаль, двох наших земляків – афганців уже нема серед нас. Це Коленченко Микола Анатолійович і Орел Микола Андрійович.
2 Летять, відлітають роки. Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть в народній пам’яті імена воїнів – афганців, які загинули. Живим же слава і низький уклін!
1 Нашим землякам - афганцям бажаємо здоров'я, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, що зветься - Україна
2 Для вас, звучить пісня «Зозуля»
1 Горем і болем увійшов 30 років тому в наше життя Чорнобиль. Серед нас живуть і земляки, які брали участь у ліквідації чорнобильської катастрофи. Хочеться сьогодні вклонитися цим людям, побажати всього найкращого в житті. Щоб унаше життя ніколи не прийшло друге атомне лихо.
«Квітуча Україна»
1 Рідне наше село! Звідки витоки нашої любові до нього? Можливо із села, із батьківського дому, із того поля, на якому ростуть золотаві жита і пшениці. Село - наш дім, наше коріння і доля.
2 Шануймо руки в мозолях,
Вклонімося мудрим і жилястим,
Які щороку на полях
Пшеницю сіють золотисту.
2 «Народити, виростити й виховати достойними людьми дітей – це дійсно подвиг. Сьогодні хочеться згадати матерів- Вони дали своїм дітям путівку в життя, при цьому невтомно працюючи. Виховання однієї справжньої Людини – це важкий труд і велика відповідальність. Що вже говорити про п’ятьох і більше дітей.
1 Бажаємо, щоб за ваш подвиг
сторицею вам діти заплатили,
щоб зігрівали вас вони теплом
і рідний дім, і вас завжди любили.
нехай в оселі завжди сміх луна,
і внуків, правнуків хай зустрічає хата,
і радості, і ніжності, й тепла
нехай Господь вам принесе багато.
2 З чого починається село? З дороги, над якою схилилися верби в зажурі? З домівок, що усміхаються віконцями, з працьовитих і гарних людей? Чи, може, воно починається з головного шкільного дзвоника і веселого, щасливого дитячого сміху? Якщо немає школи, тоді село не живе.
2 Село живе, коли не сплять лелеки,
Із виріїв вертаються далеких,
Приносять діток до домівок тихих,
Нас захищають і відводять лихо.
Село живе, коли сміються діти,
Коли у травах пломеніють квіти,
Коли пшениці заквітчають поле,
Коли живе, працює рідна школа!
1 Тож всім вам бажаємо здоров’я, море благ земних, творчого натхнення та толерантності. Щоб ваші вихованці ніколи вас не забували. Для вас музичне вітання.
Пісня «Чураївна»
1 Що значать квіти в нашому житті…
Вони нас вчать любові й доброті,
Вони дають наснагу і натхнення,
Вони дарують радість сьогодення.
2 Що значать квіти в нашому житті…
Рожеві, білі, ніжно – голубі.
Даруємо коханим їх ми людям,
Плекаємо, ростимо і голубим.
1Працьовитим, невтомним трудівницям, найкращим квітникаркам села пісня
1 Сьогодні День медичного працівника – це свято людей,що присвятили благородній справі збереження життя і здоров’я.
2 Не можна назвати у це свято усіх, бо кожен житель села на сьогодні заслуговує на слова подяки.
1 Для всіх звучить пісня.
1 Сьогодні тут зібралися найрідніші люди, ті, чиє босоноге дитинство пробігло дорогами нашого села. Тут у дорогому серцю отчому домі залишилися їхні колиски і спориші, їх перші радощі і печалі. Може дехто живе у великих містах, та душа так само, як і в дитинстві, птахою лине туди, де глибоко в землю вросло коріння їхнього роду.
2І серед життєвих негараздів потрібно частіше повертати туди, де і вітер своїми обіймами заспокоює, навіює душевну рівновагу, вселяє в душу надію. Тож нехай процвітає і не буде забутою благословенна батьківська земля, той покритий вранішнім серпанком берег дитинства.
Пісня «Деревенская дорога»
І ДІВЧИНКА: Ой, як тут гарно!
2 : А яке духмяне повітря від зелені!
3: Справді, гарно. Це дякуючи Богові, що послав нам таке незвичайне свято. Його не сплутаєш ні з яким іншим.
4 В травах Храми, в травах Хати,
В травах Україна – Мати!
Зелень - трави й листя крильця
Лементують – салютують!
Дзвонять дзвони – то с в я т к у є
У к р а ї н а Т Р І Й Ц Ю!
1 дівчина -
Трійця, Трійця, Пресвята Богородиця,
Посіємо житечко, та нехай зародиться,
Посіємо жито, ячмінь та пшениченьку,
Зароди, Боже, всяку пашниченьку.
2 дівчина -
Трійця, Трійця, Пресвята Богородиця,
Посіємо жито, нехай зародиться,
І густе і волосисте, ще й до цього ядристе.
3 дівчина – Спасибі всім, що на свято прийшли, обдаруємо за це Вас зеленню трави!
4 дівчина - Наше клечання з листу липи, щоб солодко було їсти, пити!
1 дівчина - Наше клечання кленовеє, будьте всі в домі здоровії!
2 дівчина - Наше клечання з білих берез, щоб зібрався на Зелену Рід наш увесь!
3 дівчина – Дай, Боженько, людям здоров’я, а Землі – годувальниці доброго врожаю, гарної години, всіляких гараздів усьому живому на землі!
Уклін роблять всі: З Трійцею!
Пісня «Ой Троїце, зелен – свято»
1 У день святої Трійці хочемо побажати всім найголовнішого — віри! Віри в Господа, в себе, в близьких людей і, нарешті, віри в диво, адже дива відбуваються тільки там, де в них вірять! Нехай життя буде яскравим і насиченим, щасливим і радісним!
2 Сьогодні такий світлий день, що ви просто зобов’язані загадати бажання, і воно обов’язково здійсниться!
Цінуйте те, що у вас є, бережіть своїх близьких і ніколи не розлучайтеся з гармонією всередині себе!
1 Для нашого села це свято найдорожче, бо саме в цей день у нас храм (так по-народному називають день села).
Бо і церква у нас Свято - Троїцька.
2 Серед дерев красива і ошатна,
Немов лебідка біла серед вод,
Стоїть святиня, часу непідвладна
Й до себе кличе дзвонами народ.
Вона стоїть. Покращає з роками
І розливає малиновий дзвін,
Нагадує: ми християни з вами
І Божий є закон для нас один.
1 Слово надається отцю Володимиру.
Пісня «Наша родина»
2 Нехай пісні милозвучні
Для вас лунають знов і знов,
Хай будуть в серці нерозлучні
Надія, Віра і Любов,
Хай вам всміхнеться доля журавлина,
Поля розлогі колосом цвітуть,
Червоні ягоди калини
Дарують хай щасливу путь.
Пісня «Гуляй, толпа»
1 Люблю я тебе, рідний краю,
Пройшло тут дитинство моє...
Ти станеш квітучим, я знаю,
У мрії ця радість живе.
2 В ранкові пташині співанки -
З дитинства закохана я.
Сільські неповторні світанки -
Мала Батьківщина моя.
1 Звідсіль мене перші стежини
В широкий виводили світ.
Мала, дорога Батьківщино, -
Мій дім ти з дитячих ще літ.
Танець «Дитяча дружба»
1 Щоб наше село розросталось і квітло
Завжди щоб дзвеніла тут пісня крилата ,
Гули новосілля , весілля , родини .
І радості й щастя було в нас багато.
2 Щоб наше село розросталось і квітло
Потрібно, щоб співали в садку солов’ї.
А юнаки і дівчата радо.
В душі повторювали солов’їні пісні.
Пісня
1 Щоб наше село розросталось і квітло
Господь дарував наснагу всім нам .
Подаруймо один одному світло,
Хай буде тепло нашим серцям.
2 Щоб наше село розросталось і квітло ,
Потрібно усім посміхатися нам.
Радіти життю і кожній хвилині,
І не коритись вітрам.
Щоб наше село розросталось і квітло,
ми повинні посміхатися і жартувати,
сміятися так, щоб було усім світло,
і посмішки всім дарувати.
1 Бажаємо щастя,
Але не такого як сонце, бо сонце пече.
Не такого як річка, бо річка тече…
Не такого як вітер, бо вітер гуляє…
А такого як небо, бо небо безкрає!
2 хай ніжні співи солов»я доносяться з діброви,
хай ваші родичі, сім»я будуть живі, здорові.
хай господь Бог благословить святковий стіл у хаті,
і хай ніхто не боронить, щоб ви були багаті.
хай лине пісня над селом, хай колосяться ниви.
комори повняться добром, і будьте ви щасливі!
Пісня «Українці»
Всі сьогодні щасливі отут.
Тож смачний коровай між всіма
по шматочку розділим
Так, як ділим турботи, радощі й болі в труді.
2. Тим, хто біля мене, тим, хто скраю
Простягну по скибці короваю...
І роздам по усмішці, по слову,
Душу безтурботну, барвінкову.
(Дівчина розносить коровай).
Пісня «За столом збирається родина.