Сценка на 8 Березня “Бережіть своїх жінок»
Дід: Продаю бабцю, бабцю продаю! 10000 доларів прошу!
Автор: На базарі бабцю дід продавав, ніхто за бабцю грошей не давав.
Хоч багато кому господиня у хаті потрібна була, та видно не подобалась людям вона.
Дід:Продаю бабцю, бабцю продаю! 1000 доларів прошу!
1 покупець: Гей, діду! Бабу свою мені продаси?
Дід: Та продам, бо ще зранку з нею стою.
1 покупець: А чи не забагато ти хочеш за неї?
Дід: Та я ж не ради багацтва, а так, для годиться.
1 покупець: Та щось вона в тебе дуже худа…
Дід: Хворіє проклята, ну прямо біда.
1 покупець: А як по господарству, бабуля – швидка?
Дід:Та шевелиться трохи, та й то лише зранку. В обід вже хапає її радикуліт. А ввечері й зовсім все більше лежить ніж сидить.
1 покупець: Та й нащо здалася мені працівниця така. В мене господарство і роботи тьма. Не потрібна мені бабця твоя.
Дід:Продаю бабцю, бабцю продаю! 100 доларів прошу!
Автор: Ввесь день на базарі дід простояв, ніхто за бабцю грошей не давав.
Продавчиня одна вирішила провчити дідка…
Продавчиня: Гей, діду, мабуть рука в тебе на товар нелегка. Давай я продам бабцю твою. Ти піди погуляй, не заважай продавцю.
(Дід іде. Продавчиня причепурює бабцю, примовляючи…)
Продавчиня:Причепуримо зараз бабусю злегка, враз гарнішою стане вона. Й ціну ми збільшим на двійко нулів(дописує до 100 два нулі), це вам жінку продавати, а не пасти волів.
Гарна та моторна немов молодиця.
Люди добрі, не баріться
Ідіть швидше подивіться.
Грошенята діставайте,
Собі господиню придбайте.
Автор: Іде покупець з тугим гаманцем, і ось вже торгується він з продавцем.
(З*являється багач низенького зросту з високою молодою дівчиною)
Багач: Бабцю продаси, бо мані хатьня робітниця потрібна.
Продавчиня: Купуй, як маєш кошти. Ти ж поглянь, не бабулька, а скарб, ще носа втре твоїй молодиці.
Багач: Та чи так це? Щось надто вже вона худа….
Продавчиня: Нічого в моді ти не тямиш.
Фігура модельна, не а би яка.
Багач: А по господарству як, бабулька – згодиться?
Як говориться: Коня на скакуостановит?
В горящуюизбувойдет?
Продавчиня: Та що там коня, зупинить і потяг – дай тільки косу й на рейки постав. А в хату вогненну не зайде – вбіжить, скажи лише тільки де заначка лежить.
Багач:Мене щось бентежать бабці роки…
Продавчиня: Ну, трохи стара, зате душею молода.
Та ти в зуби дивись, справжній метал, помре- от тобі в спадок і капітал.
Багач: Що ж ти бабку гарну таку продаєш?
Продавчиня:Щоб провчити старого одного.
Бо він дружину свою не шанував, увесь вік лише працювати її заставляв.
От тепер, коли лишиться її – взнає долі лихії кути.
А бабцю в руки лихії не дам,
За гарного чоловіка її заміж віддам.
Автор: Тут дід з*явився, побачив дружину – очам не повірив…
Дід: Невже це вона? І гарна, ще й досі, й не дуже стара, що значить для жінки хустина нова…
Продавчиня: А ще посмішка мила, підтримка й любов…
Автор:Дід кинувсь до дружини, та й став промовлять…
Дід: Пробач мене люба, тебе не продам я нікому. Така дружина, мені потрібна й самому.
Автор: отож, дорогі чоловіки та хлопці, шануйте свої другі половинки. А ви, дорогі жінки та дівчата, пам*ятайте, що в будь-який час, при будь-яких обставинах жінка повинна залишатися жінкою.