Розробка свята Останнього Дзвоника

Свято Останнього дзвінка

 

Шкільне подвір’я прикрашене повітряними кульками, на сцені – тематичне панно.

Лунають пісні шкільної тематики.

Ведучий 1: У нашій школі сьогодні свято

Проходьте, гості, мами і тата.

Проходьте до нас, друзі шановні.

Вас запрошує юнь невгамовна.

Ведуча 2: День сьогодні такий незвичайний,

І радість бентежить наші серця.

Скликає в школу нас дзвоник останній,

Канікул чекає шкільна дітвора.

Ведучий1: Школярі – галасливі пташата -

На святковій лінійці стоять.

Будем нині ми юність крилату

В самостійне життя проводжать.

Ведуча 2: Зараз зайдуть на лінійку в останнє

Наші діти – найстарший наш клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання!

Ми ласкаво запрошуєм вас.

 

(Колона випускників проходить під аркою. Дівчата в українських костюмах тримають прикрашені зеленню, квітами, кульками гільця.

Звучить пісня у виконанні ансамблю «УкраЇна вперед», під яку виходять випускники)

 

ПРИСПІВ:Випускник наш давай, разом з нами ставай
Час для тебе настав, тож не зволікай
Разом з нами співай, поглянь у майбутнє
Все зроби, щоб воно було незабутнє.
1.Наша юність крилата і для вас сьогодні свято

Проводжаємо в дорогу від цього порогу.
Яскраве сонце буде вам вічно палати
І своїм теплом всіх людей зігрівати.

Пам’ятайте ви уроки, перші кроки,

Гомінкі перерви – завжди в вашім серці.
Наша рідна школа буде розквітати,

Кожний рік приходьте, будем вас чекати

ПР. Випускник наш давай, разом з нами ставай
Час для тебе настав, тож не зволікай
Разом з нами співай, поглянь у майбутнє,

Все зроби, щоб воно було незабутнє.

  Випускник наш давай, разом з нами ставай,

  Час для тебе настав, тож не зволікай.

  Школу не забувай і ми будем разом.

Нас завжди пам’ятай, де б не був ти часом.

Випускники встають на свої місця.

 

Ведучий 1:  На наше свято художник завітав,

  Палітру кольорів до нас з собою взяв.

Ведучий 2: А ось  і щира Українка,

  Несе чарівні квіти у корзинці. 

Виходять Художник та Українка.

Художник: Добрий день, шкільна громадо!

Українка: Привітати вас ми раді!

Художник: Без слів не  можна вірша написати,

Без нот не можна музики заграти,

А у художника своя є мова -

Це мова фарб, це мова кольорова.

Українка: Я - українка і хочу більше знати,
Про наш народ, його життя-буття.
Тож хочеться мені вінок зібрати,
З квіток чарівних, щоб не пішло ніщо у небуття.

Художник: А я для повної краси картини

  Розмалюю стрічки кольорові,

  Щоб віночок став красивий,

  Оберіг шкільної долі.

Українка: Віночок долі й побажань

 Плести почнемо без вагань.

Ось квітка жовта – це безсмертник,

 Здоров’я  зичить вам  відверто.

Художник: Жовтий – теплий і ласкавий,

Колір сонця, колір слави,

І осінньої заграви,

Та один із кольорів держави.

Українка: Лінійку урочисту відкриваємо,

 І гімном Україну величаємо!

Гімн.

 

Художник: Країна сильна, вільна і могутня,

  Та біль Донбасу стискає груди і пече.

  Гинуть солдати. Їх подвиг незабутній:

   У мить важку підставили плече.

Українка: Щоб всі жертви воїнів-героїв були не даремні,

  Щоб розвіялися нарешті над землею сили темні.

  Кров щоб більше ніхто й ніколи не проливав,

  У батьків і дружин рідних, близьких не забирав.

  Патріотів будемо ми завжди пам’ятати,

  В серці берегти , їх відчайдушність і сміливість шанувати.

Художник: Слово надається __________________________________________

____________________________________________________________________

 

Відкриття меморіальної дошки

Українка: Царівна поля – волошка синя,
І людяності вічна берегиня.

Художник: Синій колір - колір долі,

Хмар нема на видноколі,

В ньому впевненість і воля,

Нехай звучить директора важливе слово!

Слово директору.

Художник: Ось коричневий - спокійний,

Колір дерева надійний,

Мовчазний він і глибинний,

Роздумів потік невпинний.

Українка: Чорнобривці у вінку, ти знай,

  Символізують домівку, рідний край.

  Їх обов’язково вплетемо,

  І гостям слово надамо.

На нашій лінійці присутні гості: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Слово гостям.

 

Художник: Ось рожевий, світанковий -

Колір радісний, святковий.

Колір юності квітковий,

Колір мрії. Він казковий.

Українка: Мальви – духовної спадщини оберіг,

  Можливість пройти безліч доріг.

  За рік ми результати оголосимо,

  За перемоги ваші нагородимо.

Вручення грамот.

 

Українка: Листя м’яти ми в вінок вплітаємо,

  І цим життя дітей оберігаємо.

  Гілочки хмелю приплетемо,

Гнучкості  й розуму додаємо.

Художник: Все навколо молодіє!

Це зелений колір дії,

Колір росту і надії,

   Радості, весни та мрії.

Дев’ятикласник:  Мова йде зараз про нас?

  Виходьте, випускний дев’ятий клас! 

Для 9 класів

 

 

 

Художник: Колір спокою та миру,

Всепереможність доброти.

Впевнені, це колір білий -

Колір  світла, чистоти.

Українка: В руки ромашку я візьму,

  В вінок шкільний її вплету.

  Це символ ніжності, кохання

  І поетичного зізнання.

Художник: Для вас, шкільні випускники,

  Звучить промова малюків – першокласників.

Слово першокласникам.

1.Мами вперше вас до школи

Точно так вели, як нас.

Не забудь цього ніколи,

Першу вчительку і клас.

 

2.Хлопчаки усі швиденькі

І рухливі, і меткі.

Ви були , як ми, маленькі,

А ось виросли які.

 

3.А дівчата, а дівчата,

Як з журналу мод зійшли!

В першім класі, на початку

Ви такі ж, як ми, були.

 

4. Ви йдете уже зі школи,

Нам доводиться зітхать.

Вас за двійку більш ніколи

Вже не будуть нарікать.

 

5. Ми вам успіхів бажаєм

І здоров’я, і добра.

Із закінченням вітаєм,

Бо прийшла для вас пора.

 

6. Хай вас промені голублять

І тепло вам віддають.

Хай усі вас дуже люблять,

Всім щасливо, в світлу путь.

 

7. На згадку про школу рідненьку,

Улюблену і дорогеньку,

Ми даруємо медалі урочисті,

Хай літо промине іскристо.

 

 

(Вручають подарунки випускникам школи.)

 

Українка: Як же наш віночок без троянди –

Символу добробуту і сили,

Радості, тепла і сонця,

Співчуття, кохання і довіри?

Художник: Це оранжевий, морквяний,

Колір хліба на столі,

Життєрадісний, рум’яний –

  Колір щастя на землі!

Українка: Їх школярі чекали…..

  Й канікули настали!

  Щаслива ця пора!

  Ура! Ура! Ура!

Триптих танців

 

Художник: Ось блакитний вабить око -

Колір задумів широких,

Колір неба, мрій високих,

Колір відчуттів глибоких.

Українка:  У вінок вплітаю я, випускники,  цю незабудку.

  Ідіть в життя, та рідну школу не забудьте!

  Бо квітка ця – є символом постійності,

  Людської пам’яті та вірності.

Художник: І ось дійшли ми всі до основного,

  Випускникам ми надаємо слово.

Слово випускникам

Випускник 1: Останній раз дзвінок у клас нас кличе

В травневий день одинадцятої весни.

Цвітуть сади.

Замріяні обличчя.

Шкільні роки пройшли, як щастя сни.

Випускник 2: Ми до батьків сказати хочем слово,

Сповнене ніжності й любові.

Вартий пошани сивий волос

І тихий рідний мамин голос.

Випускник 3: Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного тепла?

Випускник 4: Прийміть подяку нашу щиру

  За труд невтомний, титанічний.

  За те, що нам лиш кращого бажали

  Уклін низький  і вдячність вічна!

Випускник 5: Багато теплих слів сказати хочеться в адресу вчителів,

І вихователів, і медсестри.

Бібліотекаря і кухарів,

Усім, усім, хто з нами працював,

Хто нам частинку свого серця віддавав.

Випускник 6: Учителю мій, наставнику добрий,

Прийми наш сердечний уклін до землі,

За труд твій величний, за ночі безсонні,

За любляче серце – спасибі тобі.

Випускник 7: Учителі! Хай Бог допомагає,

Від лиха вас застерігає,

Здоров’я, щастя вам бажаємо,

Щиру подяку виражаємо:

За вашу людяність і доброту,

Душі і серця теплоту.

Випускник 8: Хай думка ваша квітне барвінкова,

Хай творчості не змовкнуть ручаї,

Життя буде щасливим, веселковим,

Всіх благ у вашому житті.

 (Дарують квіти вчителям і працівникам школи).

 

Випускник 9: В школі сьомій мами й тата вчились

  І первістків до школи привели.

  Виросли ми й одинадцятий клас вже завершили,

  Та брати і сестри теж сюди прийшли.

Випускник 10: Як простежують хвороби сімейні лікарі,

 Так и знають моральні якості  сімей мудрі вчителі.

 В навчанні й праці силу волі загартовують

І особистісний підхід використовують.

Випускник 11: Шкільний наш вальс, прощальний вальс

  Нас закружля в останній раз.

  І через роки на всяк час

  Згадаєм цей останній вальс.

  Далекий вальс, чарівний вальс,

  Що розлуча з дитинством нас.

Вальс.

 

Українка: Вінок – барвистий оберіг – 
Зібрали ми на святі. 
Тому попросимо усіх

 Цю мить запам’ятати.

Танець з віночком.

Художник: Мої любі, щирі друзі,

Я бажаю вам усім,

Щоб бажання малювати

Виникало в вас завжди.

А іще бажаю вам

Розвивати свій талант:

Вирізайте і малюйте,

Вишивайте і ліпіть,

Знаменитістю своєю

Світ широкий звеселіть.

Ідуть зі сцени. Виходять ведучі.

 

Ведучий 1: Відлунали шкільні роки.

В світ пізнання ваші кроки,

Не забудете ви ніколи

Другий дім наш – сьому школу.

 

Ведучий 2: Нехай ваше життя буде схожим на казку, розфарбовану всіма кольорами веселки: червоний – це ваше вічне взаємне кохання, оранжевий – теплота дружніх стосунків, жовтий – яскраве сонечко, зелений – спокій і мир в душі, блакитний – чисте безхмарне небо, синій – вірність і чесність, а щоб ви іноді відпочивали, то нехай час від часу для вас все буде фіолетове.

 

 

Ведучий 1:  Школа залишається і світлі класи,

Тут вічна юність непідвладна часу,

Дитинства мить в шкільнім дворі

Й знайомі всім вам учителі.

 

Ведучий 2: І сяє в небі сонце променисте,

  А навкруги – весела дітвора.

  Дзвени сріблясто в тиші урочистій

  Дзвінок дитинства, юності пора.

 

Ведучий 1: Право подати останній дзвоник надається першокласниці _______________, першокласнику _________________ та випускникам _______________________________________________.

 

Ведучий 2: Дорогі випускники

Не розгубіть скарби в душі,

І не зречіться маминої мови.

Бо вже життя – то не лише обнови -

Є в ньому біль  і терни на межі.

Ведучий 1: Що нелегке, то дороге встократ,

Мов мамина незгасна колискова,

Життя таки – не карнавал казковий,

Без буднів, друзі, не буває свят.

Ведучий2: Одинадцятикласники, вам надається право першими залишити святкову лінійку і разом із класними керівниками пройти у світлі, святкові класи на останній ваш урок.

Ведучий 1: Злинь же музико в небо гучніше,

В добру пору лунай , в добрий час.

Вище голови, йдіть веселіше!

У доросле життя проводжаємо вас.

( Випускники виходять із урочистої  лінійки)

 

Ведучий 2: На цьому наша урочиста лінійка оголошується закінченою. Ми всім вам бажаємо гарного настрою, сонячних днів і чудового літнього відпочинку. Хай щастить!!!