Розробка свята "Весну зустрічаємо" (Масляна)
Свято зустрічі весни
( Звучать пісні про весну в записі, учні в українському одязі заходять в святково прибраний зал)
Вчитель. Весна-красна, пробуджена жайворонком і першими сонячними променями, прийшла на землю. Тому не випадково наші предки вважали весну початком нового року.
Ведуча 1: Весна — пора засіву землі. Недарма говорять, що весняний день рік годує. Народна мудрість щедра на різні прислів'я про культури, які вирощують.
1-й учень. Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.
2-й учень. Казав ячмінь: кинь мене в грязь — буду я князь.
3-й учень. Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.
4-й учень. Не вважай на врожай, а жито сій, то й хліб буде.
5-й учень. Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
6-й учень. Тоді просо засівається, як дуб глухий розвивається.
Ведуча 2. Посів завжди супроводжували обрядовими піснями-веснянками. Спробуємо й ми.
(Всі співають веснянку).
Виоремо нивоньку довгеньку.
Посіємо гречечку чорненьку.
Гречечка вродиться,
Женчики знайдуться.
А з тої гречки чорні вершечки,
А з того проса — руса коса,
А з тої пшениці — русі косиці.
А над полем жайворонок весняний.
Ведуча 1: Існує навіть свято птахів. Це свято Сорока Святих, яке відзначають 22 березня. Вважалося, що саме з цього дня починається справжня весна. Адже, за народними повір'ями,саме цього дня з чужини поверталися сорок сорока птахів. А який звичай існував, пов'язаний з цим днем?
Ведуча 2. Матері в цей день випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків чи голубів, а діти, взявши печиво, бігали по вулицях і закликали птахів.
Всі разом: Птахів викликаю з далекого краю:
— Летіть, соловейки, на наші земельки,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
Ведуча 1:. Хоча цей день і вважали святом Сорока Святих, люди давно примітили:
1-й учень. Сорок Святих ще принесуть сорок морозів.
2-й учень. Сорок Святих сорок лопат снігу викинуть.
3-й учень. Як на Сорок Святих погода, то на гречку урода.
Вчитель. Із сивої давнини прийшов до нас обряд закликання весни. Українці вінчали весну поетичними обрядами, багатими на пісні, хороводи, театральні дійства. 3 приходом християнства давні, ще язичницькі, обряди не зникли, вони лише доповнились новим злетом. Своєрідним перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу є свято Стрітення (2 лютого). Але за народним календарем весна починалася від дня Преподобної Мучениці Євдокії (1 березня). Цей день шанували в народі: не прали, не працювали в полі. У цей день особливо слідкували, якою буде погода, щоб передбачити весну і літо. Якщо бачили ластівку, то жбурляли в неї малесеньку грудочку землі, приказуючи: "На, тoбі, ластівко, на гніздо, а людям — на добро".
Найбільше цьому святу раділи дівчатка і хлопчаки. Всі одягали нове вбрання і просили весну прийди якнайшвидше. Вважалося, як свято зустрінеш, так весна тебе щастям-красою обдарує.
(Діти співають.)
Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Зимонька в саночках,
Літечко в візочку.
А мати відповідає:
Благословляю, діти,
Весну гукайте,
Щоб прийшла з радістю
І великою милістю Божою.
(На сцені з’являється дід з онуком,а діти сідають).
Дід. У березні сім погод у нас надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете. Так, що не дивуй, пам’ятай і цю прикмету. Але в марець не змерзне й старець. Хоч уночі тріщить, та вдень плющить. Бо вже весна прийшла і нічого їй не завадить робити своєї роботи. Кажеш, що тричі сніг випадав, то до вечора і сонце вигляне, і вода зі стріх закапотить, день довгим став, всього буде. Бо вже весна!
Внук. Погляньте, дідуню, ось дівчата звідкись біжать, щось у руках тримають.
(Підбігають дівчата).
1 дівчинка. А ми з лісу йдемо, тобто біжимо.
2 дівчинка. Ми перших квітів на горбочку нарвали і вербових котиків біля струмка. Погляньте, які гарні, весною пахнуть.
3 дівчинка. А було все з нами так, наче у казці про дванадцять місяців, справді! То сонечко і тепло, то сніг мете, то вітер свище... Весело було!
Дід. А не замерзли в таку погоду?
1 дівчинка. Та ні, ми бігали, стрибали, квіти збирали. Хоч, правда, руки тоді трохи мерзли, та нічого, зігрілися.
2 дівчинка. То ж, як виходили, то тепленько було, навіть сонечко сміялося. От ми й пішли до лісу... А ти, Петрику, чого з нами не пішов? Так весело було! От і не змерз би!
3 дівчинка. Але, хоч погода змінилася, та нам було так чудово, весело. Бо ж весна уже прийшла, людям радість принесла!
( Дівчата виконують пісню)
Дівчинка . Скоріш, люба Весно,
До нас прибувай,
Щоб знову озвавсь
Соловейками гай.
Щоб знов зеленіли
Наші лани.
Від сонечка сил набирались вони.
Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,
А ми всі дівчатка, були у вінках.
(Дівчата виходять. На сцені лише дід з бабою. Дід сидить за столом, а баба підмітає підлогу в хаті.)
Баба. Ох, і люблю я масляницю. Весь рік голодно, а на масляницю – млинці. Їж скільки забажаєш, адже не дарма кажуть: без млинців не масляниця, а без пиріжків – не іменини.
Дід. Так! Оце вже Божа ласка, щоб цілий тиждень млинцями харчуватися.
(Співає баба.)
Як на масляну неділю
З димаря млинці летіли.
Ой млинці, мої млинці,
Полюбив вас назавжди.
Баба. Ось і в хаті вже прибрано… Ми з онукою все непотрібне винесли та спалили.
Дід. А де це ж наше миле ангелятко? (Заходить онучка). Ану йди та млинців посмакуй. Хочеш – зі сметанкою, а хочеш – з маселком.
Онучка. Бабусю! Дідусю! Пустіть мене з дівчатами погуляти. Ми підемо за село вогнище розпалимо, щоб зиму проганяти та весну зустрічати.
Дід. Іди, іди, дитятко.
Баба. Та глядіть там, щоб не накоїли чого. А то рік тому, що молодь утворила тітці Солосі – всю хату сажею вимазали за те, що вона не відпустила Галинку з ними… А бабі Ряднисі? Ой лишенько. Та пішла по воду, а хлопці вирішили розіграти її та як захрюкають-загигочуть із-за хати. То вона з переляку мало в річці не опинилася.
Дід. Ну, бабусю, не гарячкуй. На те воно і молодість, щоб жартувати та життю радіти… А я ще мабуть одненького млинця з’їм. (Тримаючись за живіт підходить до столу).
Онучка. Ось вже й подружки мої прийшли. Я побіжу до них. ( Виходить.)
Дід. Чи це може й собі піти та кістки трохи розім’яти, плигаючи через вогнище?
Баба. Та єдині чоботи, плигаючи через вогнище і спалити. Старий ти пень. Куди тобі за молодими встигнути? Сиди дома, відплигався вже.
(Виходять ведучі).
|
Ведуча 1. Подивись скільки навкруги народу зібралося. Ведуча 2. А чого вони зійшлися, самі мабуть не знають. Краще б удома сиділи. Ведуча 1. Напевно на млинці набігли. Ведуча 2. Так! Слухай, от що я знаю. Їхав один наш чоловік лісом у слободу на ярмарок за покупками. У яр спустилися, глянь – лиси хоровод водять. І всі такі вбрані. І чого це вони? Ведуча 1. Так, це що! Я от що знаю. У бабки Марії миші розвеселилися, бігають із кута в кут і посміюються, а коту Васькові вуса обрізали. Чого це вони? (З’являється онучка.) Онучка . Я відповім на ваші питання – і лиси, і миші зиму проводжають і весну чекають. І народ тут зібрався, щоб зиму провести й весну зустріти. Веселі пісні поспівати, в ігри пограти. Ведуча 2. Усім друзям та гостям Щирі вітання!
Ведуча 1. Хай здійсняться незабаром Ваші сподівання!
Ведуча 2. Хто радіє сонцю, квітам Хай весну стрічає!
Ведуча 1. До нас Масляна – красуня На двір виїжджає. (Виносять Масляну.) Онучка. Прийшла Масляна до нас. Її зустрічаємо, З сиром, маслом, калачем, З бубликами і млинцем.
Ведуча 1. Ой, які ж у нас млинці? Із аршин у довжину, А з півхати в ширину!
Ведуча 2. Ой і Масляна, ти ж гарна! Зустрічаємо тебе файно! Ми тобою хвалимося І млинцями об’їмося. (Виходять дівчата.) 1 дівчина. Ой, дівчата, і весело ж на вулиці. 2 дівчина. Цілий тиждень з хлопцями жартували. 3 дівчина. Та як пов’язали хлопцям «колодки», то мабуть не до сміху їм було! 4 дівчина. Будуть знати, як залицятися та не сватати. 5 дівчина. А пам’ятаєте, як у розлогий четвер хлопці змагання влаштували? 6 дівчина. Як таке забути! Скільки їхніх синців та гуль лікувати довелося. (Сміються, а в цей час з’являються хлопці із прив’язаними до ніг колодками.) 1 хлопець. Пампушка Масляна на вулицю вийшла, З гори кататися, з парубками гратися. Хлопці. Здорові були, дівчата. Дівчата. І вам, дай Боже. Дівчина 1. А чого це ви, хлопці, раптом до нас? 2 хлопець. Справу маємо. Дівчина 2. Яку? 3 хлопець. Та сьогодні ж останній день Масляної. То хочемо пробачення у вас попросити та від колодок відкупитися (показує рукав зі стрічкою). Дівчина 3. Бог простить, парубки. Але ж задарма «колодки» не знімемо. 4 хлопець. Та ми ж не з порожніми руками. (Хлопці дістають з кишень кольорові стрічки, намиста, хусточки і віддають дівчатам. Дівчата, взявши подарунки, знімають з хлопців «колодки».) Хлопці. Пробачте, дівчата. Дівчата. І ви нас, хлопці. Хлопці і дівчата. Бог простить. 4 хлопець. Ну що, дівчата, раз ми помирилися, то, може, почастуєте нас? 5 хлопець. Ми вас щиро любимо! 6 хлопець. І шануємо. Дівчина 4. Гаразд, не крайте серце, нагодуємо. (Дівчата з хлопцями сідають на лавки.) Баба. А де ж мій господар? На хлопців і дівчат задивилася, а він кудись пропав. А чи не бачили ви його? Піду пошукаю. (Баба скрізь дивиться, а ж тут дід сам заходить до хати.) То ось де ти. Гостей повен двір, а тебе немає. Дід. Та йшов онучку шукати, а тут кумів зустрів та й затримався. Баба. То що, знайшов? Ой, дивись, чоловіче, бо до млинців ще й макогоном почастую. Онучка. Не пускає мене мати На вулицю погуляти, А хоч пустить, то повчає: «Іди, доню, не барися У сінечки та й вернися! Бо на дворі піст наступає, А хто його проскакає, Той Великодня не побачить.
Баба. Гарно як дзвенять дзвіночки, Їдуть саночки до нас.
Дід. Гуляй ,Масляна, як треба, Поки є для цього час. (Сцена ярмарку, виходить два кума.) 1 кум. Куме. 2 кум. А що? 1 кум. То це ви поросят везете продавати? 2 кум. Та, везу. 1 кум. А гарні? 2 кум. Якби ще і їли… А ви, куме, корову вирішили продати? 1 кум. Еге ж … 2 кум. А чи добра корова? 1 кум. Добра, якби ще й молоко давала, то ціни б їй не було. 1 кум. Купуйте поросят, налітайте! Гарні поросята! А що вже їдять!Вуха аж об’їдають! Якби було чим годувати, нізащо не продав би! Купуйте поросят! 2 кум. Продаю корову! Така добра корова. Купіть корову! Не пошкодуєте. Та стільки молока дає, що не будете знати куди дівати. Якби вдома зайве відро було, ні за які гроші не продав би! Аж серце болить. Та що поробиш… Мушу. Купіть. Господиня. Увага, увага! Усі на змагання, А хто не вмістився, той йде на гуляння. Уже поспішають шумні ватаги На конкурси, ігри і на розваги. (Конкурси: «попади в горшки», перетягування канату, « перепригування через вогнище». Під пісню «Ой лопнув обруч» виходять хлопці і дівчата.) Хлопці. Чого, чого дівоньки красні? Вони їли пиріжки в маслі! А сирочком посипаючи, Сметанкою поливаючи.
Дівчата. Чого, чого парубки білі? На обідець кота з’їли! А попелом посипаючи, А дьогтиком поливаючи. (Хлопці ловлять дівчат, ті викручуються.) Хлопці. Торохтіла сорока, як діжка з горохом! Вихвалялася кума, що пироги пекла, бо й ворота в тісті!
Дівчата. Тринди-ринди, з маком борщ! Наговорили: на осиці кислиці, а на вербі груші! Хлопці, нащо вам музики, коли у вас довгі язики?
Хлопці. Їм кажи – ячмінь, а вони тобі – гречка! Нехай буде гречка, аби не суперечка! Згода, дівчата! Дівчата. Та вже згода! Бо такі дні, що треба просити пробачення один в одного. (Дівчата і хлопці виконують танець.) Дівчата. Хлопці! Хлопці. Чого? Дівчата. Чи ви, хлопці, сильні? Хлопці. Ого! Дівчата. Як ви такі сильні, то виносьте Зиму! Хлопці. Що ж її виносити, як ось вона стоїть! Дівчата. То ж давайте її палити! Дівчина 1. Ой, Масляна! Прощавай, прощавай! Як будемо здорові, то побачимось знов. Ти ще один рік почекаєш, прождеш. Знаєм, знову ти до нас прийдеш!
Дівчина 2. Ми тебе за те так гарно вбрали, Зверху хусткою з барвінком поряджали, Що ти солодко кормила всіх нас І давала веселитися нам час!
Дівчина 3. Дорога ти наша, Масляна! Ти біла лебідонька! Дуже добре в тебе серденько!
Дівчина 4. Хустка вишитая, терновая, Сукня гарная новая! Брови чорні, немов вуглина. А вуста червоні, як калина!
Дівчина5. Довга в тебе русая коса, Біжить, мов ручай, аж до пояса! Масляна, Масляна, яка ти мала – Як би ж тебе сім неділь, а посту одна!
Дівчина 6. Масляна, воротися, До Великодня простягнися, Від Великодня – до Петра, А від Петра – до тепла!
Дівчина 7. Вже Весни-красни прийшов час, То тікай же, Масляна, ти від нас! (Підпалюють Масляну і примовляють.)
Всі разом. Гори, гори Масляна! (5 р.) Баба . Усім, люди, дякуємо, Що в нас гостювали, І Зимоньку-масляну З нами проводжали.
Дід. На останок прошу, Не згадуйте лихом, А лише веселим, Добродушним сміхом. (Всі учасники свята виконують пісню «Хай в вас і в нас все буде гаразд». По закінченню свята всі пригощаються стравами з української традиційної кухні.) |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку