18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Розробка "Свято Букваря"

Про матеріал
Авторська розробка сценарію для проведення прощання з букварем (цікава сюжетна лінія, музичне оформлення, цікаві вірші).
Перегляд файлу

СВЯТО “ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИ

Ведучий 1.

Шановні гості,

Ми вітаємо всіх!

Запрошуємо до зали на наше свято.

Чекають вас пісні, веселий сміх,

Танці, ігри та веселощів багато.

Ведучий 2.

Всім, хто в залі є в цей час,

Дзвінок наш пролунає.

До королівства Знань ураз

Він двері відчиняє.

Передзвін скрізь пролунав,

Свято наше розпочав,

На листку календаря

Нині свято Букваря.

(виконується танок “Перший дзвоник.”)

Вчитель. Минуло небагато часу, як наші діти, учні 1го класу, прийшли до школи. Вони не вміли читати, писати. Дехто навіть не знав літер. А чи пам'ятаєте, як вони чекали першого шкільного дня? Як мріяли стати школярами? Як важко нам давалося спочатку письмо? Першокласники так старалися виводити палички, петлі, овали. А вони чомусь вилазили за лінійки, штовхали одна одну, виходили криві. І, звичайно, винні у цьому були не діти, а норовисті ручки, що не хотіли слухати маленьких пальчиків.

Пригадаємо ці моменти:

Учні.

  1. Що писати треба чисто-

Дуже добре знає всяк.

Тільки ручка норовиста-

Не приборкаю ніяк.

  1. Раз у раз її навчаю,

Ледь не плачу од відчаю,

Бо абияк дряпає,

Наче курка лапою!

  1. Бо вилазить за лінійку.

Наче місця їй нема!

Через це і неохайний

Зошит мій тепер з письма.

  1. Ой та ручка! Їй , невірній,

Мабуть, в соте говорю:

- Знай, що я також настирний,

Я тебе таки скоро.

  1. Кинеш свій поганий норов,

Не ганьбитимеш мене,

І мені не буде сором

За письмо твоє брудне!

Вчитель.  Навчання в першому класі змінило не лише ваше життя, дорогі мої хлопчики й дівчата, але й життя ваших батьків. А вони, напевне, не відразу звикли до того, що ви вже стали школярами.

 

Сцена. Першокласник.

Учитель питає: “ Де зошит? “- “ Забув...

Спасибі скажіть, що хоч сам я прибув.

Сестричка і мама біжать на навчання,

А тато зі мною зоставсь, як звичайно.

Мене вже по звичці в садочок він взяв,

Швиденько завів, передів, причесав.

Сказав :” Біжи з дівчатками грайся, синок.” 

“Татусю, та ж я маю йти на урок! “

Забули ми зошит, забули букварик,

Який же із мене тепер вже школярик?

Затям собі, татку: щоб не забувати,

Ще звечора сумку будеш готувати! “

 

Вчитель. Шановні батьки, вам, напевно, частенько доводилось допомагати готувати портфелі своїм маленьким першокласникам. І серед вас, я впевнена, є вже справжні майстри цієї справи. Тож хочу запросити кількох з вас для участі в наступному конкурсі.

 

Конкурс для батьків “Склади портфель”.

 

Вчитель.  Час минав. Літери і цифри виходили кращими та рівнішими. І наші маленькі школярі  незабаром звикли до уроків і шкільного життя.

 

  1. І веселі і сумні

Були в школі перші дні,

Та старались ми щосили

І уроки полюбили.

 

  1. На уроці ж ми чекаємо,

Коли дзвоник пролунає,

Бо найбільш за все, напевно,

Любим в школі ми перерву.

 

Ведучий.   Щоб було ще веселіше

Гостям всім на святі,

Ми смішні шкільні пригоди

Хочемо вам розказати.

 

Першокласники.

  1. - Володю, підемо після уроків грати у футбол?

- Не можу, я повинен допомогти таткові готувати мої уроки.

  1. - Іринко, а хто за тобою сидить?

- Я не знаю, бо вчителька казала, що обертатися назад не можна.

  1. - Вставай, Максимку, а то спізнишся до школи.

- Не спізнюся. Вона цілий день відчинена.

 

Вчитель. А тепер прослухайте звіт  наших школярів про успіхи у навчанні.

(Діти по черзі)

  1. За час навчання вивчили грамоту, що допоможе під час вивчення інших предметів у майбутньому.
  2.  Над важкими задачами засушено 29 голів, обмальовано 4 стільці та зламано 6 замків у портфелях.
  3. Списано, переписано, недописано багато десятків сторінок.
  4. Загублено 5 поганих звичок, 48 ручок, 30 олівців, із десяток гумок, 30 ґудзиків і один підручник.
  5. Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 100 художніх книжок.

(Позивні “фанфари”. Вихід Букваря.)

 

Буквар.  Це все правда?

Я — щасливий Букварик,

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють

(Звучить пісня “Двійка”. Заходить Незнайко)

 

Вчитель.  Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?

Незнайко.  Добрий вечір!

Вчитель.  Який вечір? Адже зараз день!

Незнайко.  А я й не знаю чи вечір, чи день!

Діти питають:  Незнайко, а навіщо тобі така велика шапка, та ще й у школі?

Незнайко.  Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Діти.  Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова?

Вчитель.  Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! (Показує літеру “К”) Яка це літера?

Незнайко.  Пів жука.

Вчитель.  А точніше?

Діти (хором):  Літера “К”.

Вчитель.  (Показує “О”) А оце?

Незнайко.  Та це ж кругле яйце!

Вчитель.  А ви, діти, як вважаєте?

Діти.  Літера “О”.

Вчитель.  Послухай, Незнайко, мої наступні загадки. Діти, допомагайте...

 

  1. Олівці й  ручки поскладали

Усі діти у ...(пенали)

(Незнайко чухає потилицю, ображається і відвертається)

  1. Вона вкладається в книжки,

Щоб не шарпати сторінки,

Дуже проста відгадка:

Цей предмет ...(закладка)

  1. Нею тільки поведи -

Залишаються сліди.

Що за дивна штучка?

Та це просто ...(ручка)

Учитель.  Незнайко, годі сердитись! Слухай наступну загадку.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам...

Незнайко.  Самовар!

Діти.  Буквар!

Буквар. 

Я — Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий.

Сам тобі допоможу:

Вмить читати навчу!

Ти мене не ображай,

А люби і поважай.

Коли дуже побажаєш,

Все на світі ти пізнаєш!

(Незнайко сідає за парту і відкриває Букварик. А діти виконують пісню “Азбука”)

Незнайко. Неуком бути насправді негоже,

Знань не отримують лише дикуни,

Праця сумлінна усім допоможе

Шляхом освіти далі іти.

1-а дитина. Рідний наш Букварику,

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Час з тобою розлучатись.

2-а дитина. Букварику, найперший друже!

Ми не забудемо тебе.

Не зможемо ставитись байдуже

До тебе, любий, відтепер.

3-а дитина. Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти -найдорожчий від усіх,

Бо навчив усіх читати.

4-а дитина. Добрий Букварику, перша книжка,

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба-

Ми не забудемо ніколи про тебе.

5-а дитина. Ми пам'ятатимемо довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

Букварик навчив нас читати й писати:

Слово “бабуся” й слово “тато”,

Слово “хлібина”, “світ” і “маля”,

“Київ”, “учителька”, “правда”, “знання”.

6-а дитина. І залишив навіки з нами

Слово “ Вітчизна” і слово “мама”,

Зі словом “пам'ять” слово “солдат”,

Слово цвітіння і слово “сад”.

7-а дитина.  Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

8-а дитина.  Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

( Виконання пісні про Букварик.)

Буквар. Дякую за слово гарне,

Та сумуєте ви марно!

Вам дарую, перваки,

Ці чудові книжечки.

( Заходять учні в костюмах “Читанки” , “ Рідної мови”, “Математики”.)

Буквар. Вони ваші нові,

Різнобарвні, кольорові,

Їх шануйте і вивчайте,

А мене не забувайте!

Читанка.  Я- Читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова!

Твої веселі літери

Складуть мої слова,

А ти спочинь до вересня,

Чи просто погуляй,

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

Математика. Знайомі з математикою, друзі?

Я так за вас радію нині дуже.

Щоб розв'язати-треба вміти читати.

Під силу вам тепер мої завдання.

Ви покажіть й на математиці старання,

Бо сучасні діти все повинні вміти:

Грамотно писати, множити, ділити.

Ще повинні вміти рідний край любити,

Школу і родину, вільну Україну.

Рідна мова. Я не з лісу, я не з поля-

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Бо хто мову має рідну,

Той багатий, а не бідний.

Буквар. Сьогодні кожен першокласник заслуговує медалі за старанність та перші успіхи у навчанні.

(Вручення медалей.)

Буквар. Мені, Букварику, пора!

Чекає інша дітвора.

Учні. Ніколи не забудемо ми друга-Букваря!

І завжди вчитесь будемо для щастя і добра!

Учитель. Вам шановні батьки,

“Спасибі” хочу я сказати

За допомогу в навчанні,

Старанність, витримку, любов.

За те, що вчились рахувати,

Старанно букви всі писати

Та гарно-гарно малювати.

Це перший крок!

Попереду — ще десять років

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

(Виконується шкільний вальс.)

Вчитель. А які у вас тепер плани на майбутнє? Про що ви мрієте?

Першокласники.

  1. Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

  1. Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Стану, може, футболістом,

Може — зіркою кіно.

  1. Буду вчитися як слід,

Виросту — побачу світ,

Хочу капітаном стати ,

Пароплавом управляти.

  1. Я в письменники подамся

Або навіть в моряки.

  1. А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

  1. Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

  1. А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

  1. Ну а я в політику не пхаюсь

Бо наукою уже займаюсь.

Буду я ,як мама, викладати,

Уму-розуму навчати.

  1. Поки що казати рано,

Може, в бізнес я піду

Чи фотомоделлю стану,

Як за зростом підійду.

 

Вчитель 1. Мрійте! Мріяти не рано.

Роки дуже швидко мчать.

Якщо будете старанні,

В школі вас всього навчать.

 

Вчитель 2. Вперед крокуйте ви сміливо,

Не розгубіть своїх бажань -

І школа радо вам відкриє

Країну веселкових знань.

 

(Пісня “Вчать у школі”)

 

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Борова Галина
Додано
3 березня 2019
Переглядів
337
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку