Розробка уроку "Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються рідної мови"

 

Тема: Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси для нашого часу.

Мета (формувати компетентності):

предметні (з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-рр. у творі; характеризувати образи дійових осіб п’єси, світоглядну, громадянську позицію кожного з них, допомогти учням зрозуміти роль автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у використанні мовних засобів для цього, вчитись цінувати майстерність автора);

ключові (висловлювати власні міркування, проводячи аналогії із сучасним життям, розвивати аналітичне мислення та мовлення;

загальнокультурні (розвивати критичне мислення, виховувати патріотизм та негативне ставлення до проявів шовінізму, повагу до свого роду й народу).

Методи й прийоми: бесіда, словникова робота, проблемні питання, техніка «Лінія цінностей», сенкан, стратегія РАФТ, незакінчене речення, випереджальні завдання, фішбоун, образна проекція, емоційна оцінка, гра «Інтуїція», «Крісло відвертості», «Стіл знахідок», робота в групах.

Обладнання: маркери, аркуші паперу, музичний супровід, презентація, реквізит для гри «Стіл знахідок», український та терновий вінки, меми.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

Доброго ранку, українці й україночки! Мені надзвичайно приємно вітати вас саме так. До речі, я ж нікого не образила таким звертанням?

А хто б не стерпів такого вітання?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

•                   За поданою хмарою слів пригадайте відомості про твір М. Куліша «Мина Мазайло».
•                   На ваш думку, чому для зображення хмари обрано саме таку форму? Що вона символізує? (роз’єднання нації, принцип управління державою «розділяй і володарюй»).

Історія знає безліч прикладів, коли нас, українців, роз’єднували, принижували, забирали найдорожче – мову, а ми боролися, відстоювали свою незалежність, плекали слово.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

(Звучить пісня В. Баранова «До українців»)

Пісня навіяла сум. А чому? Заболіла душа, бо наша рідна мова стала чужою  у своєму  домі. Ця проблема дуже хвилювала М. Куліша, а сам твір викликав безліч суперечок.

Сьогодні ми поміркуємо над невмирущими образами, подивуємося майстерності автора і спробуємо відповісти на питання: «Хто ми є? Чиї  діти? Чому цураємося своєї мови?».

• Пояснити епіграф уроку

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Проблемне питання.

Чому в основу конфлікту автор поставив ідею зміни прізвища? 

2. Скласти сенкан «Прізвище».

Прізвище.

Рідне, єдине.

Передається, ідентифікує, об’єднує.

Не прізвище прикрашає людину.

Коріння (предки).

 

3. Метод «Незакінчене речення».

 Ця тема в українській драматургії не нова. Ще один літературний герой ХІХ  століття прагнув змінити прізвище. Це … (Мартин Боруля). Таким чином він хотів … (підвищити статус, довести своє шляхетне походження). Боруля думав про  … (майбутнє своїх дітей), а Мина про кар’єру.

4. Творче завдання. Стратегія «РАФТ».

 Уявіть, що Мартин Боруля і Мина Мазайло зустрілися у Всесвітній павутині. Про що б вони могли поговорити, які поставити один одному питання, що порадити? Відтворіть їхній чат.

5. Установіть логічний ланцюжок:

Прізвище -  мова – Україна.

Отже, порушивши проблему зміни прізвища, автор звертає увагу на стан духовності нашого народу, його готовність розвивати мову, бути патріотом. Чи готові наші герої сказати:  «Я – українець!»?

На жаль, причин для негативної відповіді багато. Спробуймо розібратися в них.

6. Гра «ІНТУЇЦІЯ».

 Оскільки це драматичний твір, то автор практично не подає нам портретних характеристик героїв. Ми  уявляємо їх, аналізуючи   вчинки, репліки. Отож у пригоді стане ваша інтуїція. 

Завдання: визначити, хто з героїв зображений на фотографії. Свій вибір умотивувати.

7.  СТІЛ ЗНАХІДОК

Завдання: визначити, кому з героїв твору належить предмет (можуть бути зайві предмети).

Лексичний словник української мови,  указка, мухобійка, солом’яний бриль, квиток у кіно, капелюшок, м’яч, український віночок, вінок терновий)

 

8. КРІСЛО ВІДВЕРТОСТІ

МИНА МАЗАЙЛО

• Розкажіть трохи про себе: хто ви, де працюєте? За національністю ви…

• Я бачу у ваших руках мухобійку. Чому?
• Чи згодні ви зі словами Наполеона: «Хто не вміє говорити, кар’єру не зробить»?
• Ви щаслива людина? Що вам потрібно, щоб відчувати себе щасливим?
• Що спонукало вас прийняти рішення про  зміну прізвища? А як же зв’язок поколінь?
• Ваше ставлення до українізації?  (ЦИТАТИ)
• Що ви відчули, коли водночас дізналися про зміну прізвища і звільнення з роботи?
• Ваша мрія здійснилася, чи відчули ви себе щасливішим? Як тепер плануєте своє життя?

 

 МОКІЙ

• Ви тримаєте словник української мови. Чому? Звідки у вас таке захоплення?
• Хто в родині розділяє ваші погляди? Чому?
• Одного разу я бачила вас із дівчиною. Мабуть, ви плануєте одружитися?
• Як ви ставитеся до українізації?
• Ваше знання рідної мови викликає захоплення. Ви дійсно багато читаєте, розвиваєтеся. Ваша гра слова просто віртуозна. А що ви конкретно зробили для розвитку мови, для України?

 

ТЬОТЯ МОТЯ

• Ви нещодавно приїхали до ХАРКОВА. Яка причина візиту?
• Як ви ставитеся до своїх родичів?
• Чому вас таке негативне ставлення до української мови, адже маєте українське коріння?
• Ваше ставлення до українізації?

 

ДЯДЬКО ТАРАС

• Ви приїхали на запрошення Мокія із ….   Полюбляєте все українське, кажуть, що у вас і кури розмовляють українською мовою. Звідки така любов до історичного минулого?
• Чому погоджуєтеся на зміну прізвища, адже додавши  -енко чи -овський, ви однак зраджуєте своїх предків?
• Складається враження, ніби ви - славний козак із минулого, а трохи побоюєтеся т. Мотю. Це правда?
• Чому  противитеся  до українізації?

 

УЛЯ

• Чим ви займаєтеся? Які у вас інтереси?
• У вас стосунки із Мокієм. Розкажіть, як усе починалося.
• Вас привабило в Мокієві те, що він кандидат  у комсомольці. Невже це так важливо?
• Чи вміє Мокій угадувати ваші бажання? Що ви відчули, коли, очікуючи поцілунку, почули пропозицію «А давайте я вас українізую»?
• Ви почуваєте себе щасливою?
• Признайтеся, ви справді щиро захопилися українською мовою?

КОМСОМОЛЬЦІ

• Цікаво послухати молоде покоління. Як ви ставитися до бажання наших героїв змінити прізвище?
• Ваше ставлення до українізації?
• Яким ви уявляєте майбутнє нашої держави?

 

Як бачимо, у кріслі відвертості опинилися люди різних  поколінь і поглядів. І це неспроста. Протистояння Мини і Мокія – це не лише проблема батьків і дітей. Це протистояння вихованих на різних ідейних і духовних цінностях. По-різному вони сприймають і українізацію.

Чому ж українці так опираються українізації? Напевно, цьому є ряд причин.

9. Прийом «Фішбоун».

Виступ групи аналітиків.

Отже, перемога т. Моті в дискусії зовсім не випадкова. Ретельно продумана партією українізація була сприйнята українським міщанством вороже. Тому цілком логічно, що  на зміну українізації прийшла русифікація.

Мовознавці. Кожен із героїв представляє певну категорію українського суспільства. Як же вони називаються? (мовознавці встановлюють відповідність  і вмотивовують свій вибір).

10. Образна проекція

• Як, на вашу думку, складеться майбутнє у кожного  героя?

Таких, як дядько Тарас, мало збереглося, та й тих знищать у сталінських таборах.

Майбутнє за тьотями  мотями, минами, бо вони готові відцуратися свого рідного, прийняти ідеали нової влади.

Уля і Рина – пліткарки, їх не цікавить духовність, культура. Це типові представниці міщанства. Цікаво, чи зацікавився б ними  Степан Радченко, герой роману «Місто»? (ці дівчата навряд чи надовго б зацікавили сільського юнака, який прагне розвиватися, вдосконалюватися, та й Улине захоплення мовою  нещире, швидше спосіб завоювати юнака). 

Любов Мокія до рідного слова  штучна, нещира. Це смакування слів, що дратує батька ( батьки і діти),  нагадує модну гру. А мода, як ми знаємо, швидко минає. І розділить Мокій погляди комсомольців, адже недарма заручився їхньою підтримкою.

 

• Чи можуть існувати герої в сучасному житті? Де б вони могли працювати, чим би займалися? Які б ідеї відстоювали?

11. Емоційна оцінка

Виразіть своє ставлення до  героя за допомогою смайлика.

 

Образ мови. Отож позитивним героєм п'єси є лише дошкульний сміх. А ще - мова. Як же герої ставляться до неї? (Цураються, зневажають, ставляться як до хобі).

Майстерність Куліша в тому, що мову він зробив одним із найпомітніших героїв комедії. Доля українізації - це певною мірою доля української мови. Читач робить висновки, що вона помре, якщо до влади прийдуть мини мазайли, її знищать разом із носіями тьоті моті, вона зросійщиться, коли при владі залишаться українські партійці та комсомольці.

Жодного позитивного героя в творі немає. А вони ж відображають наше суспільство! Яке майбутнє у держави з таким народом? Мабуть, ніякого…

Мова героїв. Заговори, щоб я тебе побачив.

Давньогрецький філософ Сократ вважав: «Яка людина, така і його мова». Дійсно, мова є візитівкою кожного з нас. По ній можна судити про рівень культури, духовності, виховання. 

Чого тільки варте мовлення т. Моті! Суржик, спотворення мови, абсурдність суджень…

На жаль, з мовлення т. Моті ми глузуємо, говоримо про її недолугість, а самі?   (помилки).

Чи згодні  ви з  висловом Ю. Винничука про те, що  «суржик – це мова для убогих, метафізична модель духовних бомжів»?

12. Метод «Мікрофон»

-Яка ж доля мови сьогодні? Чи актуальний цей твір?  МЕМИ

Соціологи. Сучасне суспільство потребує  терміново лікування. Запропонуйте дієві ліки   для швидкого одужання «пацієнта».

13. Метод «Незакінчене речення»

Продовжіть речення:

Цей твір спонукав мене задуматися …

Тепер я буду намагатися …

VІІІ. Висновок.

На прикладі комедії, яка сталася з Мазайлом, стає зрозуміло, що справа зовсім не в прізвищі, а у світогляді людини. І доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Тож, як говорив наш великий гуморист О. Вишня, «читайте «Мину Мазайла», товариші».

- Отож, бути чи не бути українській нації? Якщо вигнати з себе раба – значить, бути. Бути – чистоті мови, совісті, генетичній пам’яті, самоповазі.   

На столі знахідок ще залишилося два віночки. Кому, на вашу думку вони можуть належати? (мові. Саме від нас залежить: терновий чи квітковий вінок прикрашатиме її).

(Діти напам’ять читають вірш ланцюжком)

Як я -  українець, і ти  - українець,

і він , і вона – Як ми всі  - українці,

То більше не будем ходить навпригинці,

Бо ми – українці,

Бо ми – українці.

Тоді позбираймо свій мак по зернинці,

Держімось, удержімось на соломинці,

І вийдемо з моря, із горя, із крові

На берег надії, на берег любові.

Ми всі на землі своїй різні і рідні,

Будьмо ж премудрої матері гідні

Кров наша сміла, родити не пізно,

І не вмирає душа наша - пісня

Як я -  українець, і ти  - українець,

і він , і вона – Як ми всі  - українці,

То більше не будем ходить навпригинці,

Бо ми – українці,

Бо ми – українці.

 

ІХ. Домашнє завдання: ознайомитися з біографією О.Турянського, прочитати твір «Поза межами болю».