Розробка уроку "Умови плавання тіл"

                                Конспект уроку фізики

Клас – 8 – Б.

Учитель – Охременко Наталія Олексіївна.

Дата – 23.12.2008.

Тема. Плавання тіл.

Мета: формувати знання про умови плавання тіл, продовжити формування навичок застосовувати набуті знання під час розв’язування задач; розвивати спостережливість, логічне мислення; виховувати впевненість у власній діяльності, наполегливість у здобутті знань та екологічну культуру.

Обладнання: склянки з водою – 2 шт., склянка з розчином солі, картопля, пластмасові контейнери, предметний стіл, ложка, таблиці густин, матеріал для роботи груп (пар).

Тип уроку – здобуття нових знань.

Міжпредметні зв’язки – математика, географія, основи безпеки життєдіяльності, екологія, народознавство.

                                                 Хід уроку

І. Організаційний момент до 1хв.

Привітання.

ІІ. Актуалізація опорних знань – 5 хв.

Емоціонально – актуальний початок уроку. Чи відомий вам вислів: «Рятування потопаючих – справа рук самих потопаючих»? Як ви розумієте цей вислів? (Обговорення класом).

  На людину, що заходить у воду, діють певні сили. Які? (Відповіді учнів). А що вам відомо про ці сили: силу тяжіння та виштовхувальну силу? Фронтальне опитування.

ІІІ. Викладання нового матеріалу – 15 хв.

 Знання про силу тяжіння та силу Архімеда будуть нам необхідні на уроці для вивчення нової теми «Плавання тіл» (діти записують у зошити число та тему уроку). Які задачі ви ставите перед собою на урок, що ви хочете дізнатися? (Обговорення класом).

 Демонстрація 1. У склянку з водою опускаємо два однакові за об’ємом контейнери, виготовлені із пластмаси. Один тоне, а другий спливає. Чому?

(Обговорення класом).

Висновок (роблять учні): всередину одного контейнера поклали якісь речі, його маса стала більша, а, відповідно, збільшилася сила тяжіння й тіло тоне.

Робота з моделлю кульки, що занурена у рідину. (Учитель пропонує один варіант – тіло спливає. Інші два випадки прогнозують учні, а вчитель записує на дошці умови плавання тіл. Ці умови учні записують у зошити).

                 1                                     2                                            3

Наближаються Новорічні та Різдвяні свята, кожна господиня хоче приготувати незвичайну страву і тому звертається до різних кулінарних книг. У одній з таких книг, авторкою якої є Ольга Франко (невістка відомого українського письменника Івана Франка), я знайшла рецепт приготування шинки. Однією із вимог приготування  -  до певної міри підсолений окріп. Як установити цю міру? Авторка дає пояснення, але я хочу, щоб ви самі зробили цей висновок.

Демонстрація 2. У склянку з водою опускаємо картоплину – вона тоне. Тепер цю ж картоплину опускаємо у розчин солі – вона спливає. Якщо до розчину солі долити чистої води – картопля плаває.

Висновок (роблять учні): 1) сила тяжіння, що діє на картоплю у чистій воді більша за виштовхувальну; у розчину солі густина більша за густину чистої води і збільшується виштовхувальна сила; під час доливання чистої води до водного розчину солі зменшується густина рідини й зменшується виштовхувальна сила.

2) густина картоплини більша за густину чистої води і картопля тоне; густина картоплини менша за густину розчину солі й картопля спливає; густина картоплини й отриманого доливанням розчину зрівнюються – картопля плаває. (Заповнюється третій стовпчик таблиці).                                           

А чи справджуються визначені нами умови плавання тіл для рідин? (Діти дають відповіді).

 Так, дійсно, рідини підкоряються цим умовам.

Робота в парах (групах). Зараз за наданим матеріалом (лист – склянка, картки з назвами рідин) розмістіть рідини (ртуть, вода, олія) у склянці, починаючи від дна. (Одна із груп, яка першою виконала завдання, дає пояснення). Учитель контролює роботу учнів.

Відповідь: на дні розміститься ртуть, вода буде посередині, а олія зверху (учні пояснюють це відмінністю густин рідин). А тепер відкрийте таблиці густин рідин і переконайтеся у правильності своєї діяльності. Обговорення результатів.

IV. Закріплення – 16 хв.

Притча про двох жаб. Дві жаби потрапили у горщик з молоком. Одна втратила всі надії вибратися із глечика, склала лапки й утонула. Друга ж рухалася, не зупиняючись, до тих пір, поки вершки не збила на масло. Стала на нього та й вистрибнула. Яка мораль цієї притчи? (Обговорення класом). А чи є в ній фізичний зміст? Щоб дати відповідь на це запитання, давайте розглянемо задачу.

№1. Що має більшу густину: молоко чи сметана?

Відповідь: сметана має меншу густину, бо утворюється зверху молока (спливає), тому притча має фізичний зміст, що відповідає темі уроку.

Відгадайте загадку: у вогні не горить, у воді не тоне. (Лід).

Знайдіть за таблицею густини твердих тіл його густину і порівняйте з густиною води. Як лід веде себе у воді?             

На попередніх уроках ми з вами вели мову про айсберги.

№3. Але чи відомо вам, що вони інколи можуть перевертатися. Чому? Відповідь: підводна частина айсберга може підтанути, стає легшою за надводну й він перевертається.

№4. У ЗМІ дуже часто чуємо новини про те, що танкер, який перевозив нафту, зазнав ушкоджень. Чому нафта розливається по поверхні води й подібні ситуації прирівнюють до екологічної катастрофи?

Відповідь: нафта легша за воду й тому спливає, а її шар не пропускає повітря, що є дуже небезпечним для мешканців морів та океанів. (Обговорення екологічних наслідків катастрофи).

№5. А зараз математично встановимо поведінку тіла у воді, якщо його маса 10 т, а об’єм 20м³. Що нам треба визначити?

(Учень біля дошки розв’язує задачу, учні самостійно її теж розв’язують у зошитах, учитель контролює та коригує діяльність учнів).

                                                                        Розв’язання

                              10 000кг 10 Н/кг=100 000 Н

 m= 10 т =10 000кг                1000 кг/м³ 20 м³⁼                                                

V= 20 м³                                                                   = 200 000 Н

g = 10 Н/кг                                              Відповідь:  тіло спливає.                                             ρ= 1000 кг/м³                                                                   

№6. А  як будуть вести себе у воді кульки, виготовлені із мармуру, льоду та дубу?

Відповідь: мармурова кулька тоне, бо її густина більша за густину води, а кульки із льоду та дубу спливають, бо їх густини менші за густину води.

№7. Чому не можна гасити водою палаючі гас, бензин, нафту?

Відповідь: ці речовини легші за воду, будуть спливати на її поверхню й продовжувати горіти.

V. Рефлексія, повторення – 5 хв.

Рефлексія здійснюється за схемою:

Знав …

Дізнався …

Був здивований …

Це мені знадобиться …

Фронтальне повторення  головних питань теми.

Решать задачи можно вечно,

Вселенная ведь бесконечна.

Спасибо всем вам за урок,

А главное, чтоб был он впрок.

VІ. Домашнє завдання  -  1 хв. Учитель записує завдання на дошці та контролює записи учнів: опрацювати §16, розв’язати №3 (усно), №5 (письмово) на с.137 підручника.