Розробка уроку з підприємницьким тлом "Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної

 Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор економіки. Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної сировини. Сільське господарство. Лісове господарство.

 

Папіровник Оксана Вікторівна , учитель географії
Катеринківського НВК «дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів»

імені Героя Радянського Союзу С.Т. Паламарчука

відділ освіти культури молоді та спорту

Камяномостівської сільської ради

Первомайського району

Миколаївської області

Переглянути роботу за посиланням:

https://drive.google.com/open?id=1QZYXOUYjc7SD5mj9bXTxaHj-FeBv7RctRD61Jkw_q3g 

 

Цільова група:

учні 10 класу

Тривалість:

45 хв.

Мета:

• формувати уявлення про особливості економіки країн Європи;
• систематизувати знання учнів про первинний сектор економіки;
• ознайомити з основними районами видобування палива, рудної та нерудної сировини;
• ознайомити з сільським та лісовим господарством країн Європи;
• сприяти розвиткові екологічного мислення, ініціативності, лідерських якостей учнів;
• формувати ініціативність та підприємливість;
• виховувати толерантність, повагу до думки однокласників, любов до світу, почуття відповідальності за його майбутнє.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• особливості економіки країн Європи;

розуміє

• принципи функціонування економіки та складність реалізації проектів розвитку окремих територій та галузей;

вміє

• здійснювати пошук та аналіз інформації, зібраної в різних формах, використовувати інформаційно-комунікаційні технології;

показує на карті:

• основні райони видобування мінеральних ресурсів (Верхня Сілезія, Північне море, Скандинавія), лісозаготівлі;
• «центральну вісь» розвитку Європи, найбільші промислові регіони (Рур у Німеччині, Великий Лондон у Великій Британії, Іль-де-Франс у Франції, Верхньосілезький у Польщі, Придніпров’я в Україні; Центральна Росія, Урал в Росії);
• здійснює необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн мінеральними ресурсами;
• обґрунтовує особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних осередків переробної промисловості в Європі;
• робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку країн  і субрегіонів Європи;

може

• спілкуватися з іншими людьми, ефективно співпрацювати у групі, аргументувати власну позицію;
• вирішувати конфлікти і проблеми;
• розвивати свої творчі здібності та уяву.

Методи і техніки:

• робота з традиційними та електронними джерелами інформації;
• робота з інформаційними листами;
• робота з хмарами тегів;
• робота з ментальними картами;
• дискусія в групах;
• робота в групах;
• самооцінювання.

Обладнання:

Хмари тегів, ментальні карти, інформаційні листи;

гаджети, мультимедійне обладнання;

політична карта Європи, корисні копалини Європи, атласи;

матеріали для створення ментальних карт;

маркери, ручки;

аркуші А4;

контурна карта, наліпки-позначки.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1.   Правила ведення дискусії.

Додаток 2.   Хмара тегів «Особливості економіки країн Європи».

Додаток 3. Схема «Секторальна модель економіки».

Додаток 4. Інструктивні картки для груп.

Додаток 5.  Інформаційні листи.

Додаток 6.  Проблемні питання до  завдання «Листок по колу».

Додаток 7.  Географічна задача.

Додаток 8. Картки для оцінювання діяльності на уроці.

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. Об’єднайте учнів у 3 групи, створіть 3 «урядових комісії», запропонуйте кожній «урядовій комісії» зайняти місце за окремим столом. Нагадайте правила ведення дискусії (Додаток 1).

1.2. Побажайте учням бути натхненними, уважними, творчими, підприємливими.

1.3. Запропонуйте учням використовуючи хмару тегів та власні знання охарактеризувати економіку країн Європи (Додаток 2). Коректуйте погляди та думки учнів, допоможіть їм отримати загальне уявлення про економіку європейських країн.  Зверніть увагу на нові поняття, що зустрілися в хмарці, помістіть визначення до «Рюкзаку знань» (Учні записують термінологію в зошит або в словничок).

1.4. Запропонуйте учням пригадати що таке секторальна модель економіки. Разом з учнями зробіть відповідні висновки про те, які галузі господарства входять до кожного сектора. Учні заповнюють відповідні таблиці (Додаток 3). 

 2. Основна частина

2.1. Повідомте учням мету уроку - сформувати уявлення про особливості економіки країн Європи; систематизувати знання учнів про первинний сектор економіки; ознайомити з основними районами видобування палива, рудної та нерудної сировини; ознайомити з сільським та лісовим господарством країн Європи.

2.2. Запропонуйте учням опрацювати в групах інформаційні листи (Додаток 4 ), що висвітлюють галузі первинного сектору економіки. Кожна група отримує на картці сформульовані завдання (Додаток 5 ). Наголосіть, що кожна група повинна працювати за своєю інструктивною карткою (Додаток 5 ), послідовно виконуючи всі пункти. Поясніть, що робота в групах дає навички доброго спілкування - слухання, аргументації, представлення доказів і презентації власної позиції. Нагадайте, що висновки роботи групи потрібно внести до зведеної ментальної карти «Первинний сектор економіки європейських країн». Попередьте, що на роботу учням відведено  до 15 хвилин.

2.3. Попросіть учнів підготуватися до виступу: розподілити ролі між учасниками групи. Простежте, щоб були задіяні всі члени групи. Виступаюча група має поширити створену ментальну карту між всіма учнями класу (за допомогою гаджетів).

2.4. Запросіть учнів до представлення результатів роботи своєї групи. Прислухайтеся до висновків, що зробили учні. Якщо потрібно, втручайтесь і коректуйте думки учнів. (Якщо відсутня можливість поширення   створених ментальних карт за допомогою гаджетів, стежте, щоб учні інших груп записували почуту інформацію у зведену ментальну карту.)

2.5. Запропонуйте учням метод «Листок по колу» . Учні мають подумати й відповісти на проблемні запитання.  (Додаток 6).  Кожна група отримує окреме завдання. Кожна група (одночасно працюють всі групи) визначає у своєму колі одну причину, записуючи її на аркуші. Цей аркуш вона передає наступній групі, і таким чином, листок ходить по колу доти, поки обрана тема не буде вичерпана. Слід звернути увагу на те щоб учасники заняття не дублювали вже записаних думок.

2.6. Проведіть інтерактивну вправу «Картограф». Запропонуйте учням прикріпити умовні позначення (добувна промисловість, сільське господарство, лісова промисловість)  на контурну карту світу, називаючи країни Європи, у яких  найкраще розвинені галузі первинного сектору. (під час вивчення наступних тем карту  доповнювати іншими позначками)

2.7. Запропонуйте учням розв’язати географічну задачу (Додаток 7 ).

3. Підсумкова частина

3.1. Проведіть вправу «Оціни діяльність на уроці»: запропонуйте учням заповнити картки самооцінювання (Додаток 8 ).

3.2. Підведіть підсумок уроку, запитайте учнів, що виявилося для них найскладнішим, а що було приємним. Заохочуйте їх, щоб вони поділилися своїми думками.

3.3. Висловіть свою думку щодо проведення уроку, діяльності груп, роботи кожного учня на уроці. Подякуйте за співпрацю.

3.4. Оголосіть домашнє завдання:

☺ опрацювати зведену ментальну карту «первинний сектор економіки Європи»;

☺☺ скласти тестові завдання з теми;

☺☺ ☺ Проаналізуйте наявність на полицях одного з магазинів харчових продуктів і напоїв, які зроблено в країнах Європи. Зробіть висновки.

☺☺☺ Дізнайтеся що таке аквакультура. З’ясуйте за допомогою сайту ФАО зміни обсягу вилову риби у країнах Європи за останні 10 років. Поясніть причини нерівномірності цих показників. Чим, на вашу думку, зумовлене лідерство Норвегії у цьому виді економічної діяльності?

Додаток 1

ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ ДИСКУСІЇ
 1. Перед тим, як сперечатися, подумайте, що саме маєте сказати.
2. Якщо ви прийшли на диспут, обов'язково висловіть і обґрунтуйте свою думку.
3. Говоріть просто і ясно, логічно й послідовно.
4. Кажіть тільки те, що вас цікавить, що знаєте, у чому впевнені. Не стверджуйте того, чого самі не з'ясували.
5. Сперечайтеся чесно: не спотворюйте того, чого самі не знаєте.
6. Не повторюйтеся і не повторюйте слів інших.
7. Пам'ятайте, що кращі докази — це точні факти.
8. Поважайте того, хто сперечається з вами. Ваша тактовна поведінка доводить, що ви — не лише сильний опонент, а й вихована людина

 

Додаток 2

ХМАРА ТЕГІВ  «Особливості економіки країн Європи»

Додаток 3

 Додаток 4

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Добувна промисловість: основні райони видобування палива, рудної та нерудної сировини.

Одним із складників первинного сектора економіки європейських країн є добувна промисловість. У попередні століття вона мала вона мала неабияке значення. Навколо родовищ корисних копалин сформувалися великі промислові райони. Але наприкінці ХХ століття через виснаження ресурсів та ускладнення умов їх видобутку роль добувної промисловості в Європі різко знизилася. Тому нині спостерігаються суттєві диспропорції між споживанням мінеральної сировини в регіоні та власним видобутком (мал. 23). Переважна кількість підприємств добувної промисловості зосереджена в країнах Східної і Північної Європи, а споживається більше в економічно розвинених країнах Західної і Південної Європи. Так, близько 70 % потреб країн Західної Європи в 20 видах корисних копалин забезпечується  за рахунок імпорту.

При цьому відчувається гострий дефіцит окремих її видів, особливо руд кольорових металів та енергоносіїв. З одного боку, потреба у близько трьох чвертях необхідних для виробництва корисних копалин задовольняється
за рахунок імпорту. З іншого, уряди європейських країн приділяють
багато уваги ослабленню імпортної залежності мінеральної сировини.
Для цього відбувається заміна корисних копалин альтернативними
видами ресурсів, запроваджується економне та комплексне використання сировини, ширше використовується вторинна сировина, проводиться диверсифікація зовнішніх джерел поставок ресурсів, освоюються родовища на шельфі.
В Європі склалося кілька основних районів видобування мінеральних ресурсів, а саме Північне море, Верхня Сілезія, Скандинавія,  Середземномор’я. На шельфі Північного моря ведеться розробка
природного газу та нафти. Безперечно лідирує в Європі за їх видобутком Норвегія (без урахування Росії). Окрім того як природний газ, так і нафту у Північному морі видобуває Велика Британія, природний газ – Нідерланди.
Видобуток нафти контролюють великі компанії: «BritishPetroleum», «Mobil», «Occidental», «Shell/Esso», «Philips».
Країни Європи є великими споживачами імпортної сирої нафти.
На них припадає понад 40% світового імпорту даної сировини. Нафта надходить переважно з країн Близького Сходу та Африки. Частину власної видобутої нафти експортують Велика Британія та Норвегія переважно в сусідні європейські країни. Переважна частка імпортного природного газу в Європу надходить газопроводами з Росії.
Другим районом видобутку мінеральних ресурсів в Європі є Верхня Сілезія у Польщі. Цей район відомий видобутком кам’яного  вугілля, яке залягає у зручних геологічних умовах, тому має відносно низьку собівартість. Нині Польща стала найбільшим виробником кам’яного вугілля в ЄС, але й вона
скоротила видобуток цієї сировини майже у 1,5 рази. Кам’яновугільна промисловість, яка традиційно вважалася однією з основних у промисловості Європи ще півстоліття тому, нині втратила своє значення. Це пояснюють багатьма причинами, зокрема ширшим використанням більш калорійних
видів паливних ресурсів (нафти і природного газу), а також заміною
кам’яного бурим вугіллям, розширенням використання для виробництва електроенергії відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Окрім того, у зв’язку з удосконаленням  технологій плавлення сталі, значно скоротилося  використання коксівного вугілля. Німеччина та Велика Британія, які в минулому  вирізнялися помітним видобутком вугілля в Європі та світі, нині ліквідували останні кам’яновугільні шахти, а обладнання розпродали у
Китай та Росію.
Районом видобутку рудних ресурсів є Скандинавія. Тут видобутком залізних руд вирізняється Швеція, де основний об’єм розробок зосереджений на державних підприємствах. Високоякісна шведська залізна руда експортується в інші європейські країни. Через низький вміст металу та
нерентабельність видобутку були закриті залізорудні копалини у Великій Британії, Франції, Італії. Скандинавія також є районом видобутку поліметалічних руд, з яких вилучають мідь на території Швеції, Фінляндії та Норвегії, нікель – на території Фінляндії, свинець та цинк – на території Швеції. Країни Європи здійснюють виплавку кольорових металів переважно на імпортній сировині з країн, що розвиваються.
Видобуток алюмінієвих руд бокситів ведеться в корі вивітрювання
в Середземноморському районі. Тут цим виробництвом знані Греція
та Хорватія. В минулому значний видобуток бокситів відбувався на
півдні Франції, але нині відбулося переорієнтування французької алюмінієвої промисловості на імпортну сировину.
За межами зазначених районів добувної промисловості налагоджений видобуток мінеральних ресурсів на окремих територіях. Наприклад, уранових руд – у Франції, Іспанії та Португалії;  ртутних руд – в Іспанії; свинцевих та цинкових руд – в Ірландії.
З нерудної сировини Європа найбільш відома видобутком калійних
солей. На перше місце в світі за їх видобутку вийшла Білорусь. Також
розвинене це виробництво у Німеччині. Видобутком білого мармуру
відома Італія; каоліну (білої глини) – Німеччина; графіту – Чехія,
Австрія.

Сільське господарство.

Не зважаючи на неоднакову якість земельних ресурсів та особливості природних умов в Європі сформувалося
високоінтенсивне сільське господарство. Тут відбулася «друга зелена
революція», яка крім механізації та хімізації виробництва передбачила широке використання електроніки, біотехнології та застосування
біологічних методів боротьби з шкідниками.
Тривалий час неухильно зменшується частка зайнятого населення
у сільському господарстві Європи. Це пов’язано в першу чергу з розвитком інтенсивних методів ведення виробництва та зростанням добробуту населення. Однак існують серйозні відмінності між країнами
у рівні зайнятості в сільському господарстві. Наприклад, у Великій
Британії цей показник становить лише 1,4%, у Португалії – 19%, в
Румунії – 42%.
Виходячи з природних умов, виникла зональна спеціалізація
сільського господарства європейського регіону. Розрізняють п’ять
зональних типів сільського господарства, кожний з яких має свою
спеціалізацію: північноєвропейський, середньоєвропейський, південноєвропейський, балканський та східноєвропейський. У перших двох основною галуззю є тваринництво, у трьох останніх – рослинництво.

Для європейського регіону характерне домінування тваринництва над
рослинництвом. Рослинництво у своєму розміщенні часто підпорядковується потребам забезпечення тваринництва кормами. Спеціалізація сільського господарства має регіональні особливості. Так, країни  Північної
Європи спеціалізується на молочному скотарстві й вирощуванні кормових культур. Данія – один із провідних виробників молочної продукції
не лише в Європі, а й у світі. У Великій Британії та Ірландії водночас
із розведенням великої рогатої худоби та свинарством поширене вівчарство і збереглося промислове виробництво вовни. На рівнинних територіях помірного поясу у Західній та Східній Європі поширене багатогалузеве сільське господарство. У тваринництві переважають скотарство і
свинарство, у рослинництві – вирощування зернових (пшениця, ячмінь,
жито, кукурудза). Найбільшу кількість зерна забезпечує Франція, до провідних виробників пшениці належить і Україна. Великі виробники
цукрового буряку – Франція, Німеччина, Польща. Вирощування картоплі
добре розвинене у Франції, Німеччині, Польщі та Білорусі. У гірських районах альпійського поясу переважає пасовищне тваринництво молочного
спрямування. Особливий тип сільського господарства склався у Південній
Європі – середземноморському регіоні, відомому виробництвом фруктів,
винограду, оливок, тютюну та ефіроолійних культур.
Повсюдно в Європі розвинуті птахівництво та вирощування овочів.
Розміщені у приміських зонах, вони обслуговують продовольчі потреби
великих міст.
Сучасною тенденцією розвитку сільського господарства Європи є поширення так званого органічного сільського господарства – вирощування
рослин і розведення тварин без використання штучних добрив, кормів,
гербіцидів, інсектицидів, генної інженерії тощо. Виробництво має повністю спиратися на природні механізми. Собівартість такої продукції надзвичайно висока, але серед населення розвинених країн зростає попит на
натуральну та екологічно чисту їжу. Водночас, розвиток органічного сільського господарства поєднується із політикою низки європейських країн
щодо збереження традиційної сільської культури як елемента своєї національної ідентичності.

Лісове господарство.

В Європі загальна площа земель, укритих лісами, становить 1,02 млрд га, або майже 45 % європейської території. Лісистість у регіоні неоднорідна й варіюється від 0,3 % в Ісландії до 72 % у Фінляндії. У середньому на кожного жителя ЄС припадає понад 1 га лісу. Але в цілому Європа, за винятком європейської території Росії, Швеції, Фінляндії та Норвегії, не належить до  лісонадлишкових територій. Ліси тут переважно слугують постачальниками кисню, відіграють водоохоронну й рекреаційну роль, захищають ґрунти від водної та вітрової ерозій. Треба зазначити, що за останні роки лісо відновлювальні роботи були поширені в Іспанії, Італії, Німеччині, Франції та Португалії. Великі масиви лісу щорічно втрачаються через лісові пожежі в літню спеку, особливо на півдні Європи.
Основними галузями лісового господарства Європи є лісозаготівельна, деревообробна, лісохімічна та целюлозно-паперова промисловість. Лісозаготівельна промисловість розвинута в країнах Скандинавії, європейській частині Росії, у Білорусі та в Україні. Тут же переважно розвинута й лісопильна промисловість, яка орієнтується на наявні лісові ресурси.
Деревообробна промисловість Європи має значно більше територіальне поширення, ніж лісозаготівельна й лісопильна. На довізній сировині в портових містах (Лондон, Роттердам,Гавр, Гданськ, Гамбург, Рига) працює багато підприємств, які виготовляють фанеру, деревостружкові й деревоволокнисті плити, будівельні матеріали тощо. Орієнтація цієї галузі також залежить від поширення тих чи інших листяних порід дерев. Наприклад, для виготовлення фанери в основному використовують березу, а для виготовлення сірників — осику, тому це виробництво орієнтується на мішані ліси.
Меблева промисловість також має декілька чинників розміщення: сировина, трудові ресурси та споживач. Найбільше вона розвинута в Скандинавських і Балтійських країнах чи, наприклад, у Балканських, де збережені давні традиції виготовлення якісних меблів. Або ж розвивається в найбільших міських агломераціях, де є масовий споживач меблів, наприклад
у Німеччині чи Франції.
У лісохімічній промисловості використовують переважно відходи від переробки деревини — тирсу, гілки, кору, хвою тощо, і тому вона розвинута в основному на півночі Європи.
Целюлозно-паперова промисловість теж переважно тяжіє до районів зосередження лісових ресурсів. До провідних світових виробників якісного паперу та паперової тари різного призначення належать Фінляндія та Швеція.

Додаткову інформацію про ліси країн Європи та світу можна знайти на сайті: www.fao.org/forestry/46203/en/   www.fao.org/ forestry/ru/ (ФАО продовольча та сільськогосподарська організація ООН).

Додаток 5

Інструктивна картка для  урядової комісії з питань добувної промисловості  (І група)

1. Опрацювати інформаційний лист, карту «Корисні копалини», графіки.

2. Складіть ментальну карту «Добувна промисловість Європи» за такими пунктами:

- група мінеральних  ресурсів за призначенням;

- райони видобування мінеральних ресурсів;

- країни-лідери видобутку;

- імпорт та експорт мінеральних ресурсів

- проблеми добувної промисловості.

Інструктивна картка для  урядової комісії з питань сільського господарства (ІІ група)

1. Опрацювати інформаційний лист, картосхему «Сільське господарство Європи», графіки.

2. Складіть ментальну карту «Сільське господарство Європи» за такими пунктами:

- типи с/г  в Європі;

- галузі с/г в кожному типі;

- країни-лідери виробництва с/г продукції;

- імпорт та експорт продукції с/г;

- проблеми сільського господарства.

3. Під час представлення результатів роботи продемонструйте відео «Дивовижні сільськогосподарські машини»   https://www.youtube.com/watch?v=M15e8bhcfFk 

Інструктивна картка для  урядової комісії з питань лісового господарства (ІІІ група)

1. Опрацювати інформаційний лист , картосхему «Лісові ресурси Європи» .

2. Складіть ментальну карту «Лісове господарство Європи» за такими пунктами:

- галузі лісового господарства в Європі;

- країни-лідери по забезпеченості лісовими ресурсами;

- імпорт та експорт продукції лісового господарства;

- екологічні проблеми лісового господарства.

3. Додаткову інформацію про ліси країн Європи та світу можна знайти на сайті: www.fao.org/forestry/46203/en/ (ФАО продовольча та сільськогосподарська організація ООН).

 

Додаток 6

 ЗАВДАННЯ «Лист по колу»

1. Порівняйте за стовпчиковими діаграмами (мал. 25–26) перелік країн Європи, що ведуть видобуток нафти та країн, що вирізняються найбільшим в регіоні її споживанням. Як це впливає на показник ВВП на душу населення?

 

 

 

 

 

 

2. Чим відрізняється сільськогосподарська спеціалізація в країнах Північної, Південної, Західної і Східної Європи? Поясніть, чому в більшості країн регіону зайнятість населення в сільському господарстві незначна. Як це впливатиме на показник ВВП на душу населення?

3. Поясніть чинники, які впливають на розміщення й розвиток лісової та деревообробної промисловості. Чому збільшення площі лісів є стратегічним завданням європейських країн? Як це впливатиме на показник ВВП на душу населення?

Додаток 7

ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА

Оцініть забезпеченість країн нафтою. Ви вже знаєте, що ресурсозабезпеченість обчислюють як співвідношення між обсягами запасів ресурсу (З) та його видобутку (В) за рік (Р = З : В) у кількості років, на які вистачить мінерального ресурсу за теперішніх річних обсягів його видобутку, або як кількість ресурсу (у тоннах) у розрахунку на одну особу (Р = З : Н, де Н – кількість населення). Використовуючи дані табл. …, обчисліть: а) на скільки років країні вистачить запасів нафти за умови збереження існуючих обсягів її щорічного видобутку; б) скільки припадає розвіданих запасів нафти на душу населення в країні. Установіть, яка з країн краще забезпечена нафтою у розрахунку на одну особу.
Загальні запаси й видобуток нафти (2016 р. )

Країна	Загальні запаси, млн тонн	Запасів на душу населення, тонн/особу	Щорічний обсяг видобування, млн тонн	Населення, млн осіб	На скільки років вистачить
Норвегія	800	90,4	5,1
Велика Британія	400	47,5	63
Данія	100	6,9	5,6

Додаток 8

 

КАРТКА САМООЦІНЮВАННЯ

Сьогодні на уроці:

• Я дізнався (лась) …
• Було цікаво …
• Було важко …
• Я зрозумів (ла), що …
• Тепер я можу …
• Я відчув (ла), що …
• Я навчивсь (лась) …
• У мене вийшло …
• Мене здивувало …
• Урок мені дав для життя …
• Я спробую  …