Розробка виховної години "Перший раз у п'ятий клас"

Перший раз у п'ятий клас

П'ятий клас, особливо його початок, — важкий період не тільки для дитини, а і для вчителя та батьків, проблем багато і пов'язані вони з організацією життя в школі і навчанням зокрема. Зви чайно виділяють наступні проблеми, які однаково стосуються п'ятикласників будь-якої школи:

• різні вчителі, імена яких необхідно запам'ятати;
•   незвичайний розклад;
• багато нових кабінетів, незнайома обстановка;
• нові учні у класі (або сам учень переведений до нового класу);
• новий класний керівник;
• віковий конфлікт (у середній школі п'ятикласники — наймен ші, а в початковій школі були вже найстаршими);
• проблеми зі старшими учнями.

Школярі переживають важкий психологічний стрес. Адаптація може тривати від одного місяця до року. Від класного керівника та інших учителів вимагаються увага, терплячість, зацікавленість дитиною.

До нових умов, соціальних відносин учні пристосовуються по-різному, більшість схильна до дезадаптації — дитина стає не уважною, менш відповідальною, може погіршуватися успішність. Ускладнюється сам навчальний процес, продуктивність роботи знижується, зростає рівень неспокою. Молодший підліток пово диться неадекватно, у стосунках з новими однокласниками і неві домими вчителями виявляє почуття невпевненості.

Тривалість адаптації залежить від багатьох чинників. Один із них — темперамент дитини.

Сангвініки проходять адаптацію найшвидше та найлегше.

Холерики адаптуються відносно швидко, але часом порушують дисципліну.

Флегматики мовчки приймають негаразди нових умов, терпляче та довго пристосовуються, приховують внутрішній дискомфорт.

Меланхоліки важко переносять адаптацію, нервують, швидко втомлюються, довго звикають до нових правил.

Успіх адаптації молодшого підлітка залежить не тільки від тем пераменту, а й від наступного:

•   здатності встановлювати міжособистісні стосунки з учителями;
• навичок гідної поведінки з новими однолітками і вміння спіл куватися з ними, товаришувати;
• уміння дотримуватися класних і шкільних правил життя;
•   позитивного ставлення до себе і шкільного світу.

За результатами анкетування батьків, п'ятикласники найчасті ше відчувають труднощі через:

• темп роботи і як наслідок — невміння швидко записувати, кон спектувати;
• нові вимоги до оформлення робіт;
• необхідність самостійно знаходити додаткову літературу і пра цювати з нею.

Проблеми пристосування виникають у дітей під час переходу в середню школу і пов'язані у першу чергу із психічними власти востями віку.

Вік п'ятикласників — це перехід від молодшого шкільного віку до молодшого підлітка. Психологічно цей період пов'язаний із поступовим формуванням почуття дорослості, яке, у першу чергу, свідчить про розвиток особистості підлітка.

Шлях усвідомлювання себе є важливим. Проте бажання реалізу ватися як особистість призводить до відчуження від усіх, чий авто ритет до цього часу був незаперечним, і в першу чергу від батьків.

Зовні це виявляється в негативізмі — бажанні протистояти на казам, порадам, почуттям дорослих. Через це виникає чимало конфліктів. При цьому негативізм — первинна форма механізму відчуження — свідчить про початок пошуку підлітком особистої унікальності, пізнання особистого «Я». На цьому етапі важливо сприяти встановленню довірливо-дружніх стосунків з однолітка ми. У цій дружбі моделюються соціальні взаємостосунки, мораль ні цінності. Пізнання іншої, схожої особистості дає можливість ди тині побачити себе, як у дзеркалі. Провідна навчальна діяльність поступово змінюється на провідну діяльність спілкування.

Зважаючи на високу розумову активність молодших підлітків, класний керівник мусить контролювати, щоб розвиток здібностей протікав у позитивному емоційному ключі.

У зв'язку з початком етапу статевого дозрівання змінюється ха рактер пізнавальної діяльності молодших підлітків: виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволіка ються, можуть бути роздратованими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це може призводити до зниження рівня навчальних досягнень, втрати мотивації до навчання, прово кувати виникнення конфліктних ситуацій у стосунках з однолітка ми та дорослими.

Діти хочуть почувати себе частиною колективу, жити з ним спільним життям, мати друзів, спілкуватися з ними тощо. Ця сфе ра життя і спілкування стає для молодших підлітків надзвичайно важливою.

Досить часто учні виявляють так звану «дорослість»: вимагають поваги, прагнуть самостійності, серйозного та довірливого ставлен ня з боку дорослих. У випадку неможливості реалізувати ці почут тя у підлітків формується враження про вчительську несправед ливість і необ'єктивність.

Результати тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка до сить часто є другорядними, пріоритетне місце посідають вигад ливість, уміння фантазувати. Якщо вчитель не стимулює ініціати ву, самостійність, дитячу творчість, а лише контролює результати навчальної діяльності, підліток втрачає цікавість до навчання.

Шкільне життя п'ятикласників часто ускладнюється невиправ дано високими вимогами вчителів-предметників, які переважно спеціалізуються на роботі у старших класах. Доцільно поговорити з колегами про специфіку навчання в молодшій школі і необхід ність плавного переходу до виконання вимог загальної середньої освіти.

Застосовувати стандарти роботи зі старшокласниками до молод ших підлітків не можна щонайменше з трьох причин.

По-перше, зміст навчальних предметів основної школи вибудо вується системно, що у свою чергу передбачає у школярів добре розвинене теоретичне мислення. У п'ятикласників же воно лише формується, учні звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати школярів, наукові тер міни і поняття необхідно вводити поступово, вчити дітей відтворю вати їх під час уроку. Причому не лише на репродуктивному рівні (запам'ятай, повтори), а на основі практичної діяльності.

По-друге, високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків (без урахування їхніх вікових особливостей) можуть ста новити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

По-третє, дорослі очікують від молодших підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівно правності та толерантності. Однак п'ятикласники ще не здатні до таких стосунків. Уявлення про відносини у суспільстві лише по чинають формуватися, і їх розвиток потребує терпіння, обереж ності, діалогового навчання, створення ситуацій, у яких підлітки навчаться враховувати різні точки зору.

Успішність самореалізації молодших підлітків тісно пов'язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб класні керівники створювали ситуації, які давали б змогу дітям прояв ляти ініціативу, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, мати право на помилку, на власну думку. Необхідно більше організовувати екскурсій, дидактичних або рольових ігор, дискусій.