Данна розробка дає можливість розширити уявлення учнів про незалежність нашої держави, про державні та народні символи України; виховувати любов до української пісні, повагу, шану до української рідної мови, любов, гордість за свою рідну Україну.
Подорож «Дорога нам усім Україна»
Мета: розширити уявлення учнів про незалежність нашої держави, про державні та народні символи України; виховувати любов до української пісні, повагу, шану до української рідної мови, любов, гордість за свою рідну Україну.
Хід заходу
1-й учень
У рідному краї серце співає —
Місця, де вродились ми,— завжди святі:
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
2-й учень
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє земля назавжди.
Тож припадімо до неї вустами
І серцем вбираймо, як спраглий води...
3-й учень
Джерела й струмочки, й річки невеличкі
Водою повнять океани і річки.
Любов до України, матері і слова
Віками живить нашу рідну мову.
Звучить пісня «Це моя Україна» (муз. М. Ведмедері, сл. А. Камінчука).
Ведуча. Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій землі, у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.
Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.
Діти, ви знаєте дату — 24 серпня 1991 року. Цього дня прийнято Акт проголошення незалежності України, за яким Україна має державні символи: Герб, Прапор і Гімн.
Герб — символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. Національний Прапор України — синьо-жовтий.
— Скажіть, що означають кольори нашого прапора? (Відповіді учнів.)
— Так, жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна. Це і колір золотого сонечка, без ласкавого його проміннячка не дозрів би хліб. Синій колір — це колір чистого мирного неба.
В основу сучасного Державного Гімну України (урочиста пісня) покладено мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького «Ще не вмерла України». Послухайте, будь ласка, його мелодію. (Звучить мелодія Гімну.)
— Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом із тим прекрасні слова. Велика, священна любов до Батьківщини жила, живе і буде жити в усіх чесних і щирих серцях.
4-й учень
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали в журавля:
— Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
— Краще рідної — немає!
5-й учень
Є багато країн на землі,
В них — озера, річки і долини...
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди — Батьківщина!
6-й учень
Я — землі цієї паросток зелений,
Я — землі цієї крапля дощова.
Заплелись у мені, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
Ведуча. У кожного народу є свої улюблені рослини-символи. А які українські рослини-символи ви знаєте? (Відповіді учнів.)
— Верба, калина, барвінок — невід’ємні від українського народу. Ось верба — символ краси, неперервності життя. Вона живуча: встромиш у землю гілочку — і виросте дерево. З давніх-давен вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називався «Вербним». На Вербному тижні, у неділю, святили вербу. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали надвір, щоб, як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб, клали в купіль немовляти.
А ось хрещатий барвінок — символ вічності. Послухайте, діти, легенду. Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни та не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вінка», що означає «перемога». Що ж переможного вбачали люди у цій скромній вічнозеленій рослині? У ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.
— Відгадайте загадку.
У зеленому віночку
Та в червоних намистинках
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти,
За намисто кожен — смик,
Та й укине на язик.
— Калина — це символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчають весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато віршів, легенд, пісень.
Учні виконують пісню-хоровод «Ой, є в лісі калина».
Ведуча
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
— Найбільше й найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття.
7-й учень
Українська мова — давня й молода,
Світить рідне слово, як жива вода.
Звідки воно взялось — діло не просте...
В душу засівалось, із душі росте.
8-й учень
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
— А зараз — гра «Пригадай і продовж прислів’я».
Ведуча
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть,
Як степу красу малинову,
Як рідного неба блакить.
— Любіть свою Батьківщину. Пам’ятайте про все, про що ми сьогодні говорили. Ви — майбутнє України, її гордість і слава.
Звучать українські мелодії.
9-й учень
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
Олександр Олесь
Ведуча. Немає кращої землі, ніж наша! Любимо ми її зелені ліси й розлогі ниви, озера і річки, міста та села в квітучих вінках садів, мову і пісні, що споконвіку живуть у серці нашого народу.
Гарний, милий, рідний край!
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти,
Тут живемо я і ти.
— Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів — усе це дороге серцю, ні з чим незрівнянна краса рідного краю.
— Діти! А ви любите подорожувати? Тоді вирушаймо у подорож!
— Ми поїдемо екологічним експресом і ближче ознайомимося з красою нашої рідної землі, з її цілющими скарбами. Нас чекає довга і цікава подорож, тому сідайте зручніше.
Зупинки
Зупинка «Лісова»
Ліс дні і ночі не вгава —
Пісеньки про щось там все співа.
Там травинка кожна і листок
Має неповторний голосок.
Тихо ллється музика жива,
Лісовий струмочок, знай, співа.
Раптом загуділи десь баси —
То дерев старезні голоси.
1. Відгадування загадок «Що це за дерево?».
2. Гра «Чий це листок?».
3. Прослуховування аудиозапису. Гра «Упізнай пташку по голосу».
Зупинка «Зелена аптека»
— Неможливо навіть і перерахувати всі квіти і трави, що чарівними казково візерунчастими килимами, скатертинами і ковдрами вкривають степи й узлісся. Куди б ми не пішли — чи то до лісу, чи на луки, поле — скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі — чарівні квіти.
1. Гра «Що це за квітка?».
— Ми вже багато знаємо про лікарські рослини, про лікувальну властивість деяких з квітів.
— Ой, ви чуєте, хтось чхає і кашляє?
Баба Яга. Ох, ох, ох, апхчхи!
— Що трапилося, бабусю? Що з тобою?
Баба Яга. Захворіла я. Стара вже стала. Триста років прожила і не хворіла, ані разу не кахикнула. А тут...
— А ми тобі зараз допоможемо. Пригадаємо ліки, які дає нам матінка-природа — і ти вмить видужаєш.
2. Гра «Що лікує ця рослина?» (Альбом «Лікарські рослини»).
Зупинка «Джерельце»
— Відгадайте загадку.
Прокрадається норою,
Та й до моря утіка
Через лози по ярах.
— З давніх-давен на українській землі жили люди сильні, добрі та красиві. Звідки ж брали вони красу та силу? Виявляється, пили вони чисту, джерельну воду. Бо в джерельній воді — краса, доброта і сила рідної землі. У народі кажуть:
Пий водицю з криниці,
Буде тобі здоровиться.
— Сила води — велика. Без неї неможливе життя людей, тварин, рослин. Вода — це диво життя, здоров’я, життєдайна сила. Є вода жива, але і мертвою буває, і не тільки у казках.
— Поміркуйте, коли вода стає мертвою? (Замулюються, заростають джерела, річки; хімічні лиха; ЧАЕС; танкери...)
— Бережіть воду від забруднення, економте воду для того, щоб життя тривало!
Зупинка «Червона книга»
Хлопчик-Чомусик
Я зірвав квітку — і вона зів’яла,
Я піймав метелика — і він помер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси можна лише серцем.
— Діти, висловіть свої думки, що означає: бути Природі другом?
— На жаль, погане ставлення до природи призводить до того, що деякі рослини і тварини знаходяться під загрозою зникнення і потребують охорони. Понад 20 років Міжнародна спілка охорони природи працювала над створенням Червоної книги. До неї занесено всі види рослин і тварин, що охороняються. У нас в Україні також є Червона книга.
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
— Пригадайте, які тварини і рослини занесено до Червоної книги України?
— Діти, а що ми можемо зробити, щоб зберегти природу, яка нас оточує? І не тільки зберегти, а й примножити її?
Наче в казці побували ми сьогодні,
І красива вся природа, і багата!
Будемо тебе ми всі любити!
Будемо завжди оберігати!