29 квітня о 18:00Вебінар: Використання технології «перевернутий клас» на уроках хімії

Розробка виховного заходу :"Пам’ять про Героїв Небесної Сотні"

Про матеріал

Сценарій пам’яті Героїв Небесної Сотні. Мета заходу: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини; розвивати бажання стати гідними громадянами України; виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, виховати патріотичну свідомість.

Перегляд файлу

Сценарій пам’яті Героїв Небесної Сотні

 

У фойє розміщені фото Героїв Небесної Сотні.

Фойє оформлена державною символікою – Державний Прапор України та Державний Герб України. Праворуч від сцени стоять запалені лампадки та корзина з квітами.

Ведуча: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується.

Ведуча: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість і найдорожче життя – присвячується.   

Звучить гімн України.

 Ведуча: Як журавлі, що ринули у небо,

Покинувши цей грішний світ

Лишили по собі кривавий,

Та героїчний слід…

Вони не думали, що буде

Не думали про щастя чи добро.

Вони ішли… Ішли назустріч смерті,

І страху зовсім не було.

Небесна Сотня – герої незборені,

Найкращі, найвідважніші сини,

Яскравим сяйвом в небі засвітились,

Щоб інші мріяли, любили і жили…

 Ведучий: За три місяці Україна прожила цілу історичну епоху.

 Ведуча: 22 листопада 2013 року заява влади призупинити підготовку угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські протестні акції. 

Ведучий: 30 листопада в Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції. Злочинна влада вчинила замах на протест. Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції та у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох із них невідома й до сьогодні. 

Ведуча: Шоковані замахом на основоположні права й свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи відставки злочинної влади. 

Ведучий: Після двох місяців протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери й вогнепальну зброю.

Ведуча: Постріл, другий, розірвалася тиша, і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерті, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки… 

Ведучий: Справжні бої розгорнулися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській  площі, Майдані, у Маріїнському парку! До нас прийшла війна! 

Ведучий: На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні. 

Ведуча: В лави ставаймо, стяг піднімаймо,

Хай лине грізно могутній наш спів,

Гордо і сміло за правеє діло

Вдаримо разом на всіх ворогів!

Станьмо ж до бою, не згинуть ніколи

Ті, що поляжуть за щастя людей,

Ті, що життя віддадуть задля волі,

Ті, що підуть з-за ідей!

 

Ведучий: Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок». 

Ведуча: Люди йшли голіруч проти озброєних вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених. 

Ведучий: Мітингувальники «відповідали» камінням, бруківкою, що розбирали прямо з-під ніг, петардами, та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були лише саморобні дерев’яні щити та палиці, барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини, їх їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ. В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

Виходять 5 хлопців, які уособлюють мітингувальників. 

Мітингувальник 1: Палає Київ у вогні,

Горять сталеві БТРи

Там на межі-передовій,

Народ боронять волонтери.

Мітингувальник 2: Палають шини і серця,

Ніхто не хоче помирати,

Перед екраном матері

А там, а там - їхні солдати…

Мітингувальник 3: Там у шоломі зі щитом,

Стоїть з Франківщини хлопчина,

З червоним на грудях хрестом,

Поранених несе дівчина.

Мітингувальник 4: Стоїть із Харкова Андрій,

Сашко тримає оборону,

Він тут вже 48 днів,

Як сам приїхав з Краснодону.

Мітингувальник 5: Ось знову хвиля йде атак,

Усе змітають водомети,

Морозно трошки «-2 С»,

Горять позаду вже намети…

Мітингувальник 1: Всіх щільно узяли в кільце,

Здається, ось наш дух зламають

Та хтось ізправа затягнув,

Народний Гімн усі співають.

Мітингувальник 2: Тримати міцно треба щит,

Бо там позаду наші діти,

Батьки стоять і матері,

Нема куди нам відступити.

Мітингувальник 3: Коли Герої в передсмертний крок,

Так віддано цю волю здобували,

Свідомо вбивці, тиснучи курок,

У пекло свої душі віддавали

Мітингувальник 4: Ви й досі кажете, що ми,

Стоїм тут всі за якісь гроші?

А може й в морзі хлопчаки,

Лежать за гроші теж хороші? 

Ведучий: Тисячі поранених і майже 100 людей вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям здобули свободу для мільйонів українців і дали шанс отримати нову демократичну правову державу.

Виходять 2 дівчини із запаленими лампадками чи свічками. Під траурну музику читають вірш:

Дівчина 1: Майдан… з Героями іде прощання…

І океан людей зібрався у цю мить.

Для когось на землі вона передостання,

А хтось в землі сирій вже мирно спить…

Вже не побачить батько, не зустріне мати…

Живого сина в світі більше вже нема…

Прийшли у путь останню проводжати

Своїх Героїв… вічная їм пам’ять і хвала…

Дівчина 2: І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Майдан братів – плече в плече

І разом з ним ридає Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають!

Дівчина 1: Герої не вмирають. Просто йдуть

З Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…

Героям слава – вписано у серці. 

Ведучий: Нехай палають свічки пам’яті про загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях. Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська. 

Хвилина мовчання. Покладання квітів

Ведуча: І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них,

Який блукає довгими ночами.

 В чорному одязі виходить Мати, ставить запалену свічку. 

Мати: Синочку, вже тебе нема,

Закрилися навіки очі твої,

Душа у вічність відійшла.

Ти так хотів добра й свободи

Й за це поклав своє життя.

А ти не гасни, нам весь час світи

Ясним вогнем, на промінь сонця схожим.

Я вірю: ти серед Святих

Перебуваєш там у Царстві Божім.

Ведучий: Небесна Сотня білих журавлів,

Душа яких лежить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

І пам’ять вічно буде з вами.

Надається слово ___________________________________________________

__________________________________________________________________.

Ведуча: Горить свіча і пам’яті сльоза

Додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

Ведуча: Ми ще не раз згадаємо ту весну

І ті події, й той кривавий шлях

І закарбуємо у серці «Сотню Небесну»

Яка тепер на небесах!

 

 

docx
Додано
8 лютого 2020
Переглядів
539
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку