Розробка виховного заходу "За мир в усьому світі"

Тема виховного заходу: “За мир у всьому світі!” (Урок миру та дружби).

Учасники: учні 5 – 8-их класів.

Мета:

• формувати у школярів такі поняття, як "дружба", "взаємодопомога", ”ввічливість”, “доброта”, ”людяність”;

• розвивати навички творчого і логічного мислення, вміння грамотно і  переконливо доводити власну думку;

• виховувати доброзичливе ставлення один до одного.

 Очікувані результати:

 • засвоєння інформації про День Миру;

 • формування понять “дружба”; “доброта”.

 • оволодіння навичками колективної роботи; взаємодопомоги у вирішенні проблем.

Обладнання та матеріали:

 - аркуші білого паперу, клейка стрічка, клей, олівці;

 - маленькі зображення сонця, хмарок, квітів, посмішок, сердець, крапельок із  білого паперу, малюнок грозової хмари, лист ватману із зображенням забрудненого океану;

 - картки з текстом, музичний центр.

“Потрібен мир – тобі й мені

 І всім на світі дітям!

 Не тільки вранці навесні

 Нехай нам сонце світить.

 Потрібен мир, трава в росі,

 Усміхнений нащадок.

 Потрібен мир усім-усім,

 Отриманий у спадок”.

Хід виховного заходу

Ведуча: Доброго дня, діти! Я дуже рада бачити вас у цьому залі. Сьогодні ми будемо обговорювати одну з найважливіших тем – тему миру і дружби. Перш ніж розпочати розмову, я попрошу кожного з вас доповнити незавершені речення. Наприкінці нашої зустрічі ми порівняємо, чи змінилася ваша думка на тему миру і дружби. Цілком ймовірно, що ви відкриєте для себе щось нове, поглянете на свої стосунки з друзями з іншого боку, відкриєте в цих стосунках щось нове…

(Учасникам зустрічі роздаються картки з початком речення, вони продовжують фрази. По закінченні роботи відкладають картки на край столу до кінця заходу.)

 • Друг – це той, хто...

 • Мир – це...

 • З другом я часто...

 • Приятель і друг – не зовсім одне й те саме, бо...

 • З другом можна...

 • Я товаришую з…..., бо      

Ведуча: А вам відомо, коли саме люди святкують День Миру? Чому в світі прийнято відзначати це світо?

Відповіді учнів: День Миру святкують щороку 21 вересня, адже в цей день ми всі маємо задуматися над тим, що таке МИР і ЗЛАГОДА на Землі.

Ведуча: Спасибі за відповідь, це дійсно так. Для більшості людей планети Земля мир – це повсякденна реальність. На наших вулицях безпечно, ми ходимо до школи. Там, де уклад суспільства міцний, безцінний дар миру може ніхто особливо й не помічати. Та чи всі діти на Землі живуть добре і щасливо? Для багатьох людей у сучасному світі спокійне життя — це лише казкова мрія, багато дітей страждають, вони не мають сім'ї, але мають багато горя. Для них, насамперед, і існує день Миру.

Ведуча: У 1982 році у своїй резолюції Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день миру (International Day of Peace) як день глобального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір свято, яке відзначається 21 вересня, залучило мільйони людей, охопивши багато країн та регіонів. Цей день закликає людей не тільки замислитися про мир, а й зробити щось заради нього.

(Представники загону юних миротворців демонструють та коментують учням презентацію про запровадження і святкування Дня Миру.)

Ведуча: Давайте разом подумаємо, чим ми можемо допомогти цим дітям. Яким би ви хотіли бачити світ, і що можна зробити, щоб світ став кращим? З чого почати? З чого взагалі все починається? Наприклад, у кожного з нас є руки. Що ми можемо зробити цими руками?

Відповіді учнів: писати, навчатися у школі, допомагати вдома, грати на музичних інструментах, їсти, малювати тощо.

Ведуча: Ми можемо робити руками багато чого. Але чому трапляється, що люди починають робити своїми руками погане: беруть в руки зброю, створюють бомби? Чому їм на думку спадають  погані думки. Усе в світі залежить від того, про що ми думаємо, які у нас думки. Чому так відбувається? Можливо, люди не вміють дружити? Можливо, вони не знають, що таке дружба та мир? А як ви думаєте, навіщо потрібна дружба?

За допомогою тренінгу “Моя думка” ви можете висловити свою точку зору з цього приводу.

(З протилежних сторін класу висять два плакати:“Дружба у класі не потрібна", “Дружба у класі потрібна”. Учням пропонується визначити свою позицію і стати біля того плакату, який відповідає їхній точці зору.)

Ведуча: А зараз ми проведемо мозковий штурм "Вислови свою думку"

“Дружба – це..."

(Учасникам зустрічі пропонується відповісти на питання, що означає "дружба", навіщо вона потрібна людям? Усі відповіді записуються на плакаті. Ведучий резюмує і дає визначення поняттю "дружба", навіщо вона потрібна людям?)

(Відповіді учнів: ДРУЖБА є одним із видів особистих стосунків, індивідуально- вибіркова, вільна і заснована на взаємній симпатії.

ДРУЗІ допомагають один одному самовіддано, "не в службу, а в дружбу".

ДРУЖБА – це стосунки, які тримаються на вірності, взаємодопомозі, відвертості й довірі.)

Ведуча: А тепер, дорогі друзі, ми пограємо в гру "Знайди собі подібного".

Крок 1. Учасники стають у коло. Ведучий просить їх закрити очі і не розмовляти один з одним. Ведучий прикріплює їм на спини маленькі малюнки (сонечко, хмаринка, квітка, серце і один малюнок у вигляді грозових хмар).

 Крок 2. Ведуча дає завдання дітям: “знайти собі подібного” і зайняти свої місця за столами. Розмовляти при цьому не можна.

 Крок 3. Діти визначають, за який стіл вони сядуть.

 Крок 4. Ведуча звертає увагу дітей на те, що один учень залишився і ставить йому запитання: "Як почуває себе той, хто залишився самотній, без друзів?"

Ведуча: (ставить питання для обговорення)

1. З якими труднощами ви зіткнулися під час виконання цієї вправи?

 2. Ви могли б ви впоратися без допомоги та підтримки?

 3. Чи хочете ви допомогти світу?

Ведуча: Ми можемо допомогти світу? Щоб зробити це, ми завжди повинні пам'ятати про усе добре, що в нас є, використовувати це у своєму житті, у своїх словах і вчинках, дарувати добро тим, хто поруч із нами. Довіряти один одному. Надавати допомогу і знати, що ви комусь потрібні.

Давайте побудуємо “Ланцюжок побажань”.

(Перший учень кожного ряду отримує картку із зображенням посмішки. За сигналом ведучого діти передають картку на інший кінець ряду. Потім картка повертається назад, але з гарними побажаннями до того, кому вона передається.)

Ведуча: Вийшло? Важко було? Чому це сталося? Тому, що ми не виявляємо найкращі якості свого характеру кожного дня. Давайте робити це частіше. Тоді ми дійсно зможемо щось подарувати світові. Світ величезний. Кожен з нас є невеличкою частинкою земної кулі. Якщо кожна частинка буде чистою і доброю, то на Землі усе буде чистішим. А зараз це ми спробуємо зобразити наочно, і для цього проведемо гру “Мій внесок у справу миру”.

(На дошці вивішується ватман із зображенням брудного океану. Дітям роздаються аркуші білого паперу у формі маленьких крапельок. Кожному пропонується написати свої побажання, що б він хотів би подарувати світу. Крапельки прикріплюються до зображення океану.)

Ведуча: Наш океан став набагато чистішим, хоча ще залишилися темні плями. А це означає, що треба і надалі продовжувати дарувати світу добро. У світі без миру, дружби і взаєморозуміння не прожити. Це повинен розуміти кожен і йти з цією думкою по життю.

Ведуча: Підсумуємо нашу зустріч.

 - Які результати нашої зустрічі?

 - Як ви почували себе під час роботи?

 - Що нового про дружбу і мир ви дізналися у процесі роботи? Чи змінилося ваше ставлення до тих записів, які ви зробили на початку виховної години?

 Пропоную знову дописати початі фрази:

 • Друг – це той, хто...

 • Мир – це...

 • З другом я часто...

 • Приятель і друг – не зовсім одне й те саме, бо...

 • З другом можна...

 • Я товаришую з… тому що...

Представник загону юних миротворців: І наостанок додамо, що 22 вересня цього року учні нашої школи стали учасниками акції “З миром у серці”, створивши слово “МИР” у серці.

Ведуча: Ми дякуємо всім за плідну роботу, зичимо миру і злагоди вашим домівкам. До нових зустрічей!

      (У ході виховного заходу була реалізована його триєдина мета, адже учні 5 – 8-их класів активно взяли участь у заході, усі були залучені до роботи, а представники загону юних миротворців підготували цікаві завдання для них.)