Квест-урок - дискусія, яку можна провести у 1 класі познайомить учнів з розмаїттям культур Слобожанщини та "новими" для декого з них , святами і традиціями.
Тема: Розмаїття культур Харківщини. Свята.
Мета: - виховна: * формувати національну свідомість , любов до рідної землі, повагу до культури та історії свого народу;
* виховувати шанобливе ставлення до національних традицій;
* формувати навички ведення діалогу й переговорного процесу;
* виховувати соціально компетентних громадян і патріотів своєї Батьківщини.
- навчальна: * формувати в учнів уявлення про народні традиції і родинні свята українців на Харківщині, звичаї, обряди, народні ігри і підкріплювати знання позитивними емоціями;
* формувати систему знань з даної теми;
* вчити учнів використовувати набуті знання для вирішення практичних завдань.
- розвивальна: * розвивати у дітей прагнення до участі у відродженні народних і сімейних свят;
* розвивати критичне мислення, що має забезпечувати формування особистісної позиції , уміння продукувати нові конструктивні ідеї.
Обладнання: презентація, відео ролики (свята), правила роботи в групах, бджілка Меліса, набори літер для складання слів, картки, розмальовки.
Форма проведення: квест - урок-дискусія.
Хід уроку
І.Вступ.
1.Привітання.
Діти стають один напроти одного і вітаються, торкаючись спочатку пальчиками, потім долоньками, далі ліктиками та двома руками.
Доброго ранку, ліси і поля! Доброго ранку, планета Земля! Щастя, здоров'я усім я бажаю! З радістю всі ми до знань поспішаєм!
2.Настанова.
Сьогодні до нас у гості на заняття з культури добросусідства, як завжди, завітала весела і допитлива бджілка Меліса, яка і надалі буде вам вірною супутницею і помічницею у захопливій подорожі по нашому краю, який зветься Харківщина. І ми продовжимо вчитися товаришувати і бути добрими сусідами.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про розмаїття культур Харківщини, про свята, які традиційно поважають люди нашого краю та про їх значення для різних народів Харківської області.
Спробуймо назвати, люди яких народностей проживають на Харківщині. (слухаємо припущення дітей). Так, можливо ми згадали не про всіх. Але із звичаями та обрядами деяких з них ми познайомимось під час роботи.
Та навіщо нам це потрібно?
ІІ. Основна частина.
1.Актуалізація опорних знань. Робота в групах.
Для того, щоб ми з вами чітко змогли зрозуміти про що конкретно буде йти мова на уроці я пропоную вам зібрати з літер деякі терміни. Та з’єднати їх із хмаринкою – поясненням.
Але для початку ми повинні з вами повторити правила роботи в групі.
* працюють всі;
* один говорить – решта слухають;
* говори коротко і чітко;
* право на власну думку;
* добровільна активність;
* правило підведеної руки.
Працюємо!
Отже, які слова у вас вийшли? * Свято(особливий радісний день, що святкується на честь чи в пам'ять кого-небудь, чого-небудь.)
* Релігія (погляди й уявлення, засновані на вірі в дещо загадкове, незрозуміле,таємниче; віра в існування дивовижних сил та істот.)
* Обряд(суворо визначений порядок відзначення яких-небудь подій чи свят.)
* Звичай(загальноприйнятий порядок, правила поведінки, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу чи групи людей.)
* Традиція(те,що успадковане від попередніх поколінь: ідеї, смаки, погляди, звичаї тощо. І це передається нащадкам.)
2. Фізхвилинка. (Чуча-чача)
3.Розповідь вчителя(перегляд презентації).
Мене навчила рідна мати Звичаї рідні шанувати, І рідну мову, й рідний спів, І славну пам'ять прадідів. Роман Завадович
Життя було б нудним і нецікавим, якби люди не вигадали свята. Саме у святах найкраще віддзеркалюються традиції кожного народу ,який населяє Харківщину , віддзеркалюється те, у що вірять люди, чим пишаються і захоплюються. Якісь свята почали святкувати люди дуже давно, деякі – нещодавно. Свята бувають різні:родинні, календарні, релігійні й державні.
- Родинні – це ті, що святкуються тільки членами твоєї родини, родичами і близькими друзями; (наприклад…)
- Календарні – ті, що пов’язані із сезонними змінами у природі і господарською діяльністю людини; (наприклад…)
- Релігійні – ті, що пов’язані із вшануванням подій чи відомих людей, яких ще називають святими; у давнину – якихось сил чи об’єктів природи; (наприклад…)
- Державні – ті, що святкують усі мешканці будь-якої країни. (наприклад…)
У різних куточках землі зовсім не схожі між собою люди можуть святкувати однакові свята, наприклад, початок календарного року – Новий рік, День матері та інше. Але є й такі свята, які святкують тільки однією групою людей чи мешканцями тільки однієї країни, наприклад, твій день народження, Різдво Христове або День Незалежності.
4. Перегляд відео. Робота в зошиті(с.45)
А зараз я пропоную звернутися до зошита і виконати завдання, яке для нас підготувала бджілка Меліса. Ми будемо з вами читати назву різноманітних свят, які святкуються різними народами Харківщини, а потім поєднувати ці свята і малюнки різнокольоровими олівцями. Після закінчення роботи пропоную перевірити виконання переглянувши окремі відео. (після перегляду відео учні вибирають картинку, що пояснює свято та розміщують її на дошці, пояснюючи свій вибір.) А я тим часом, коротко постараюсь розповісти, чому саме такий вибір ви зробили.
* Вардавар(поєднали з виноградом(народний символ вірменів), бо це свято води для вірменського народу і означає в перекладі «омивати чи оприскувати» водою ); Вардавар (вірм. Վարդնար, чи Վարդավառ — в перекладі «троянди в кольорі») — свято у Вірменії. За іншою версією слово «Вардавар» складається з коренів «Вард (Уард)» — «вода» і «вар» — «мити, поливати», означає «обприскувати водою», що й становить зміст свята.
Традиційне вірменське свято, що відзначається влітку і яке вважається святом води. Згідно зі звичаями свята, прийнято всіх обливати водою. У ряді вірменських традиційних свят Вардавар — це найбільше свято в році, одне з головних свят Вірменської Церкви і одне з найулюбленіших в народі. Воно відзначається на 98 день після Великодня.
* Великдень(поєднали з крашанками і паскою, бо це найдавніше християнське свято і відзначається багатьма народами одночасно );
* Весак(поєднали із статуєю Будди – індуїстського Бога, бо це день його народження ); Весак — щорічний буддистський фестиваль, що проводиться на день народження, просвітлення і смерті Будди. Це свято походить до традиції Тхеравади, згiдно з Тхеравадою всі ці події відбувались одночасно - у той же самий день року. Інколи фестиваль називають Будда-Джаянті — «День народження Будди) (пальчикова зарядка)
* Курбан-байрам(поєднали з малюнком котла на вогнищі та шкіри тварини, бо це свято жертвопринесення і одне з головних свят мусульман); Під час Курбан-Байраму узвичаєно відвідувати могили предків, робити візити до друзів, подарунки. Організовують святкову трапезу.
* Новруз(поєднали з малюнкомсвіжовирощеної зернової культури, бо це свято початку нового року в іранських, тюркських та кавказьких народів. І відзначається воно весною, коли починає сходити новий урожай); Навруз, Навре́з — свято початку нового року в іранських, деяких тюркських та деяких кавказьких народів, що були колись під владою Перської імперії. Свято відзначається 20, 21 чи 22 березня, тобто в день весняного рівнодення.
* Песах(поєднали з малюнком прісної випічки, бо це єврейське свято і після нього , навесні, люди вже можуть виганяти тварин на пасовище); У свята «Песах» кілька назв: Песах — від пасах (івр. פֶּסַח, минув, пройшов повз) — в пам'ять про те, що Всевишній минув єврейські будинки, знищуючи первістків Єгипту. Хаг а-Мацот — свято Опрісноків — в пам'ять про те, що євреї харчувалися мацою в роки рабства, а також про те, що під час виходу з
* Різдво(поєднали з малюнком колядників, бо це велике найдавніше християнське свято, яке знаменує народження Ісуса Христа);
* Ханука(поєднали з малюнком підсвічника зі свічками, бо це є єврейським традиційним атрибутом і знаменує перемогу у війні святості з нечистою силою); Ханука́ — єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою.
Фізкультхвилинка (потанцюймо разом на святкуванні Хануки)
* Чюнь цзе(поєднали з малюнком китайських піктограм(знаків та символів),бо це свято китайського нового року). Один из самых любимых и важных китайских праздников - Праздник Весны, который еще называют Китайским новым годом. Другое название Китайского Нового Года - «Чуньцзе» (Праздник весны) или Лунный Новый Год. а Чуньцзе принято дарить "ясуйцянь" — карманные деньги в специальном красном конверте. По традиции, их дарят детям, которые пришли в дом в первые 15 дней нового года. Во время праздников проводятся шумные народные гулянья и ярмарки с исполнением танцев драконов и львов
Робота з розмальовками
Розмалюй малюнок та розмісти у відповідну колонку (державні, релігійні, календарні, сімейні свята), поясни свій вибір.
ІІІ. Заключна частина.
1.Підбиття підсумків.
Продовжити речення: «Я дізнався……..», «Я зрозумів……..», «Я запам’ятав…..»
2.Хвилинка рефлексії.
Розфарбувати в зошиті у прощальному паровозикові маску настрою, яка найбільше відповідає твоєму настрою у кінці уроку.
3.Ритуал прощання.
Діти беруться за руки і промовляють : «Будьмо здорові! Будьмо щасливі! Хай усім щастить! До зустрічі!»