Розробки сценаріїв "Шкільна книга"

Про матеріал

Збірка містить цікаві матеріали, сценарії традиційних шкільних свят та конкурсно – розважальних, пізнавальних програм. Це допоможе педагогам – організаторам, класним керівникам творчо підготувати і провести організоване дозвілля школярів, створити яскраве та захоплююче дійство, запозичити оригінальні думки, прийоми, підходи тощо, які допоможуть створити власний самобутній сценарій.

Перегляд файлу

Зміст

Слово до читачів		2
Г. Б. Самойленко	Добрий день, моя найкраща школо (свято знань )	3
І. С. Притула	Учителю, ти вогник у житті	8
О. О. Урожай	Барви осені	30
В. М. Зелена	Історія української державності (історико – пізнавальна конкурс-гра)	42
М. В. Галета	Ой зима, зима, зима	48
О. П. Табачківська	Нумо, хлопці ( конкурсно – розважальна програма до Дня захисника Вітчизни )	64
І. С. Притула	Новорічна казка ( сценарій Новорічного свята для учнів початкових класів)	69
Г. Б. Самойленко	Новорічні перегони ( конкурсно-розважальна програма для учнів 5 – 7 класів )	75
О. О. Урожай	Новорічний бал ( конкурсно-розважальна програма для старшокласників )	83
О. С. Іпанова	Веселим будь і не сумуй ( свято гумору )	89
Н. А. Іваницька	Здоров’я – то найбільший в світі дар	103
О. О. Урожай	Ми обираємо життя ( виступ агітбригади )	118
Г. Б. Самойленко	Це потрібно не мертвим, це потрібно живим	122
Н. М. Кривоніщенко	Сімейні посиденьки	128
І. С. Притула	Так, друже, це останній твій дзвінок	135
Г. Б. Самойленко І. С. Притула	І звучить шкільний, прощальний вальс	149

Слово до читачів

Виховання має пріоритет над освітою.

Створює людину виховання.

А. де Сент - Екзюпері

Шкільні свята більше, ніж будь-які інші види виховної роботи, дають змогу залучати широкі учнівські маси до різноманітної творчої діяльності, комплексно впливати на їх художньо – естетичний розвиток.

Дійовість виховної роботи визначається й тим, наскільки вона системна і наскільки органічно поєднується з іншими формами і методами виховання молоді.

Свята міжнародні, всенародні, шкільні різняться за своїм ідейним змістом. Але всі вони виступають важливим засобом патріотичного, трудового, морального та естетичного виховання учнів.

Свято – широка, традиційна ( повторювана ) форма відзначення важливих у житті явищ, подій, історичних дат, досягнень. Виділяючи в безперервному потоці життя найбільш значущі, «святі» моменти, люди надають цим собі можливість всебічно осмислити й емоційно пережити ці явища, залучають до своїх цінних орієнтацій нові покоління.

Надіємось, що збірник стане кожному з вас, шановні колеги – учителі, незамінним помічником і порадником для творчого використання в організації дозвілля школярів.

З повагою автори збірника

Добрий день, моя найкраща школо !

Свято першого дзвоника

Г. Б. Самойленко, заступник директора з виховної роботи

1 ведучий : Розквітають посмішки навколо,

Радісно луна веселий сміх.

Це моя найкраща Ярошівська школа

Зустрічає школярів своїх.

ведучий : Знову свята радісні хвилини,

Безліч вересневих привітань.

Здрастуй, школо! Ненька – Україна

Нас вітає всіх зі святом знань!

1 ведучий: Доброго дня, шановні учні, вчителі, батьки, гості! Сьогодні Перше вересня, свято першого шкільного дзвоника, свято сонця і тепла, довгоочікуваної зустрічі зі школою, свято знань!

2 ведучий: Сьогодні перший день навчання,

Лунатиме для нас дзвінок.

Нехай здійсняться всі бажання,

І радістю стає урок!

1 ведучий: Нехай на нас чекають добрі зміни!

У наших свят традиція одна:

Підняти вгору Прапор України,

Що нашу Батьківщину прославля!

( Під звуки маршу виносять Прапор )

2 ведучий: Свято Першого дзвоника оголошується відкритим!

( Звучить Гімн України )

1 ведучий: Нашу пам'ять обпалює вічний вогонь,

де граніти і зелені повінь,

до священного, чистого світла його

у свята ми приходим на сповідь.

2 ведучий: Квіти ми несемо вічно юним бійцям,

Що від кулі нас всіх захищали.

Низько голови схилимо з вдячністю вам,

Наша пам'ять і наша вам шана!

( Покладають квіти до обеліска та пам’ятника )

1 ведучий: Перший дзвоник – щаслива сльоза

На обличчях у мами і тата.

Перший дзвоник – пора золота,

Йдуть до школи хлоп’ята й дівчата.

2 ведучий: Встає над нами ранок небом чистим,

Усмішками навкруги світ сія.

Щороку все новими учнями

Збагачується знов шкільна сім’я.

1 ведучий: Запрошуємо на свято наших найменших учнів, для яких сьогодні вперше пролунає шкільний дзвінок і покличе незвіданими дорогами у мудру і прекрасну Країну знань.

2 ведучий: Тож дзвени , наш дзвіночку, стоголосо дзвени

І розвій ти безмежність і смуток.

Хай зайде випускник вже дорослий такий,

І веде першачка він за руку.

1 ведучий: Ми запрошуємо на свято учнів 1 класу:

( ведучі по черзі називають ПІБ учнів 1 класу, першокласників за руку виводять 11 – класники )

1 ведучий: Зі святом знань ми щиро вас вітаємо

І на відмінно вчитися бажаємо.

Нехай цікавість проганяє втому!

Й щасливою буде дорога до школи!

2 ведучий: Який цей день! Весь зітканий з проміння,

А небо чисте, ясно – голубе!

Сьогодні нас директор привітає.

Свято Знань для неї – головне!

( Виступ директора школи )

1 ведучий: Слово для привітання надається завучу школи …

( Виступ завуча )

2 ведучий: На свято Знань і влітку ми чекали.

Знов вересень нас дзвоником зустрів.

До нас шановні гості завітали,

Щоб зараз привітати школярів!

( Директор надає слово гостям )

1 ведучий: Перший клас у нас чудовий!

До занять він вже готовий,

Все про себе розповість.

Будуть вчитися вони казково!

Наш перший клас!

Вам, любі, зараз слово!

( Виступ першокласників )

2 ведучий: На нашому святі є ще одні іменинники – учні 11 класу. Для них стартує останній рік навчання в рідній школі. Схвильовані, красиві, трішки розгублені прийшли вони сьогодні до школи.

1 ведучий: Нам послухати вже час

Випускний наш, старший клас…

В школі вже для них останній

Рік любові, сподівання,

Дружби й іспитів складних…

Що ж, послухаємо їх!

Виступ 11 – класників:

Вересень панує вже довкола,

Наче той художник чарівник.

Добрий день, моя найкраща школо!

Це для нас останній в школі рік!

Рік останній – мрії, сподівання,

У майбутнє поступовий крок,

Твори, теореми і кохання,

Дзвоник, що нас кличе на урок!

Рік останній… Осінь золотава,

У житті юнацькім – перший звіт…

Ти – сторінка юності яскрава,

Ти – дитинства незабутній слід.

Рік останній. Перше жовте листя,

Плани і думки на самоті…

Рік останній… Ти, як аркуш чистий, -

Що напишеш, те й пожнеш в житті.

Рік останній в подорож нас кличе,

Мрією легкою виника,

Ніжністю дівочого обличчя,

Поглядом рішучим юнака…

Рік останній! Ти – надій зірниця,

Ти – мета, що бачиш уві сні.

Рік останній, ти – ще таємниця,

Та, що ми розкриємо самі.

В першачках себе сьогодні бачим,

згадуються успіхи й невдачі.

Перший клас і мамине питання:

«Як же треба виконать завдання?»

Першокласників наших зі святом вітаєм,

З першим вересня днем, що дарує тепло.

І звичайно, сьогодні усі вам бажаєм,

Щоб оцінок хороших у вас більше було.

Букварик ми першокласникам даруєм,

Ви відкриєте з ним невмирущі знання.

Хай щастить вам на довгій, чудовій дорозі,

Що веде вас усіх у світ пізнання!

А ще ми подарунки вам вручаємо.

І у шкільну сім’ю приймаємо.

Станемо друзями вірними, щирими,

А через рік вже полинем до вирію!

( 11 – класники вручають 1 – класникам Букварі і подарунки )

1 ведучий: На нас чекає вже шкільна країна,

Розкриють двері класи через мить!

І ось вона настала та хвилина,

Коли наш Перший дзвоник продзвенить!

2 ведучий: Право дати Перший дзвінок надається першокласниці .. та 11 – класнику ..

1 ведучий: Нехай дзвенить – веселий галасливий!

Хай срібний голос чують звідусіль!

Хай буде рік шкільний для нас щасливий!

Для цього ми докладемо зусиль!

( Лунає Перший дзвінок )

1 ведучий: Хай буде всім нам день оцей, як свято,

Хай буде щастя в серці у батьків,

Хай дзвонить дзвоник радісний, завзятий,

Хай буде радість вищою від слів!

Так, в добру путь, із вірою в майбутнє.

Для всіх це свято – ніби вранішня зоря,

Яка вогнем засяє променистим,

Бо зерном знань живе уся земля!

2 ведучий: Зі святом мудрості, шкільна родино!

Країна сонячних знань.

Як завжди для нас ти на світі єдина,

Прийми ж букет найкращих вітань!

1 ведучий: Тож хай школа наша живе й процвіта,

Хай лиш добра слава про неї луна!

Бажаємо всім натхнення й добра,

Вогонь знань нехай у серцях не згаса!

1 ведучий: Ми закінчуємо наше свято, а всіх учнів, учителів, батьків і гостей запрошуємо у світлі, чисті класи на перший урок в новому навчальному році!

2 ведучий: Нехай вам щастить!

( Звучить мелодія, учні розходяться по класних кімнатах )

Учителю, ти вогник у житті

І. С. Притула, педагог-організатор

( Лине мелодія )

У партитурі вічного буття,

яку ніколи двічі не зіграти,

є дні, яким судилось забуття,

а є прекрасні, незабутні дати.

Із безлічі професій на землі,

які вже є, яких ще будуть вчити,-

є головна, як віщий, сущий хліб,

і назва цій професії – Учитель!

Один раз у рік у прекрасну осінню пору приходить ваше свято, дорогі наші вчителі, щирі друзі та вірні наставники.

Один раз у рік ми говоримо вам: « З професійним святом! З Днем працівників освіти!»

Красуня осінь – справжня чарівниця.

Милуємося ми з її краси.

Які веселі фарби – подивіться –

Поклала осінь на гаї й ліси.

Стоять немовби у казкових шатах

Берези в золоті із знизу й догори.

Природа готувалась так до свята

чарівної осінньої пори.

Хай успіхи і перемоги окрилюють вас на нові звершення і здобутки, а досягнуте стверджує віру на добро і любов. Хай родинне тепло і затишок оберігають вас, а ваші палкі устремління та діяння несуть у світ лише мир і злагоду.

Вам, людям нелегкої, але такої необхідної на землі професії, ми складаємо сьогодні величальні слова подяки.

Праця вчителя воістину безсмертна.

в селах , у містах й на самоті

віддає учитель серце дітям,

розум свій і теплоту душі.

Праця вчителя воістину безсмертна,

у очах дитячих світиться вона.

доля бути першим скрізь і всюди –

це щоденний подвиг крізь усе життя.

( Слово для привітання надається директору школи, гостям )

Учителю, який легкий твій труд,

коли дитячі очі світяться завзяттям,

все хочуть вміти, все бажають знати,

тоді , Учителю, легкий твій труд!

Який приємний , Вчителю, твій труд,

коли ти відчуваєш душ єднання,

збулись у дітях мрії й сподівання,

тоді твій, Вчителю, приємний труд!

Буває, Вчителю, святим твій труд,

коли маленьке серденько дитяче

відчує біль чужий. з біди чужої плаче,

тоді, учителю, святий твій труд!

Буває вдячним, вчителю, твій труд,

коли тебе згадають через роки,

ті, що давно пішли у світ широкий,

тоді, Учителю, твій вдячний труд!

Шановні наші вчителі! У народі вас любовно називають «архітекторами дитячих душ», бо день за днем, місяць за місяцем, рік за роком своїми знаннями та вміннями, батьківським ставленням до дітей ви будуєте світлий храм нашої особистості.

Учителю! Ти – вогник у житті,

ти той маяк, що вказує дорогу,

надійний берег в нашому бутті.

Хто, як не ти, розвіє всю тривогу?

Сьогодні славлю я учителів,

сподвижників і мрійників, поетів,

синів і дочок нашої землі,

людей душі високих злетів.

Дорогі учителі! Щиро запрошуємо вас на вечір відпочинку! Забудьте хоч на годину про уроки, домашні турботи, нехай сьогоднішня зустріч принесе вам хвилини задоволення і відпочинку, нехай усмішки не покидають ваших облич, будьте щасливі, щирі і вродливі, на всі роки довгі , на всі щирі дні!

( Лунає весела мелодія )

Виходять учні :

Я ступив у зал цей світлий,

Глянув, всі такі привітні,

прибрані, як на параді,

гарні тьоті, добрі дяді.

І подумав: щастя маю,

що вони мене навчають,

що до мене в клас ідуть

і знання міцні несуть.

– Ти щасливий, а моя

вчителька, як та змія.

Аж синіє, так кричить,

хіба з криком можна вчить

Так, до знань важка дорога,

коли вчитель не від бога,

коли нерви всі зриває,

як про щось розповідає.

Але я вас запевняю:

в Ярошівці в нас немає

тих, що вчить лиш для забави ,

є - майстри своєї справи.

І сьогодні в день осінній

У святковій залі цій

наших всіх учителів

з Днем учителя вітаєм !

Хай працюється вам плідно,

вашу працю цінять гідно.

з міністерства нагороди

вам вручають щосуботи.

Живіть в розкоші, красиво,

Бізнесменам всім на диво.

Хай зарплата в вас зростає,

баксів до 500 сягає.

Стильні будьте, супермодні,

Процедури прийміть водні.

Біг, зарядка – все у нормі,

держіть тіло своє в формі.

Гарних учнів всім вам мати,

Всі висоти підкоряти,

на змаганнях у районі

місця перші здобувати.

Та продайте ті корови,

Свині, кури, сіно, дрова –

хай вам серце не терзають,

гарно жить не заважають.

Мудру книгу прочитайте,

В Інтернет позаглядайте,

пам’ятайте : ви – учитель,

друг дітей, пророк, мислитель.

Хай в сім’ї любов панує ,

Злагода господарює,

діти радість вам дарують,

Люди у селі цінують.

Словом, хочем побажати

Все, що ви хотіли б мати,

щоб енергії набрались

й могли добре нас навчати.

Адже ми – майбутнє ваше,

пам’ятайте про це завше

учень і учитель нині

як вода й земля – єдині!

( Під циганську мелодію виходить циганка – ворожка з помічницею )

Ворожка : Ой, лишенько, куди це нас занесло?

( Помічниця показує глобус. Циганка читає )

Ворожка : Це навіть краще, ніж я сподівалася! День учителя в Ярошівці! Просто чудово! А ось і господарі… ( сходить зі сцени, підходить до класного

керівника , бере її за руку )

Красунечко, позолоти ручку – всю правду скажу: що було, що буде, чим серце заспокоїться.

Лежить на тобі чорне прокляття, вже сьомий рік лежить. Так…Але вже недовго висіти йому над твоєю головою. Як тільки оцією рукою випишеш 17 атестатів, станеш вільна, як птах. Ні тобі виховних годин, ні генерального прибирання, ні грошей на ремонт… Ось тобі амулет на щастя ( чорна

ручка ), щоб атестати благополучно виписались та щоб прокляття впало…

( Далі ворожка переходить до учительки фізики та інформатики )

Ой, голубко, а що це в тебе на долоні написано? F= ma. Та не хвилюйся ти так. Уроки сьогодні не доведеться читати… Чого – чого! Санстанція не допустить за недотримання санітарних умов в комп’ютерному кабінеті. Та нічого , районне начальство дасть дозвіл на добудову школи, і жодних проблем не матимеш.

( Ворожка наближається до директора школи )

- О! Я чую надзвичайно сильну ауру! Це , напевно, козирна дама. Тут амулетом не відбудешся, яйцем треба викачувати. Азо, давай яйце. ( Аза подає куряче яйце). – Та ні, Азочко, це ж директор! ( Аза подає гусяче яйце). - Я тобі кажу, що це директор школи! ( Аза подає глобус . Ворожка качає глобусом по руках директора і приказує ) : - Щоб руки не терпли, особливо права, коли, голубонько, будеш ті 17 атестатів підписувати і печать ставити ручечкою своєю. Та пильно слідкуй, щоб в останньому класному журналі було поменше одноцифрових оцінок, а все двоцифрові та двоцифрові.

( Звертається до всіх учителів ) :

- Чекає вас всіх сьогодні серйозне випробування : і конкурси, і танці, і в космосі побуваєте. Тож не сидіть, склавши руки, активними будьте , щоб сьогоднішній день надовго вам запам’ятався .

( Під циганську мелодію циганка виходить )

( Виходить учениця, зачитує наказ )

Учениця:

НАКАЗ

ЯРОШІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІІ СТУПЕНІВ

ВІД ___ ВЕРЕСНЯ ___________ РОКУ

« Про святкування Дня учителя в школі »

____ вересня ________ року оголосити святковим днем з нагоди Дня вчителя.
Усіх учителів об’єднати в один клас - 13 – А.
З метою поглибленого вивчення предметів учительський клас поділити на профільні групи:

учителі віком від 20 до 30 років - « Ковбої Huggis » ;
учителі від 30 до 45 років – група « Любе » ;
учителі від 45 до 55 років – « ДМБ – дембеля »;
учителі від 55 і до … безкінечності « А нам все одно…»

Щоб відрізнити 13 – А від інших учнів школи, нагородити вчителів іменними бантами і метеликами.
Гарно відпочити в цей день і пам’ятати його до наступного Дня учителя.

Директор школи : ______________

( Учні вручають вчителям банти і метелики )

Правила поведінки для вчителів зачитає завуч школи …

Учень : ПРАВИЛА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Наполегливо віддавайте знання, уміння і навички дітям.
Бережіть шкільне майно, бо воно дуже старе і від віку розсипається.
Не відкладайте на завтра те, що можна принести до школи сьогодні.
Пильно і ненастанно політь бур’яни неуцтва.
Дотримуйтеся санітарно – гігієнічних норм:

не паліть;
не цокайте каблуками;
ходіть у школу з дипломатом;
майте впливовий вигляд;
не забувайте мити руки перед обідом і після нього.

6.Обов’язково пройдіть курс бойової підготовки .

7. Поважайте учнів та їхніх батьків.

8. Не виводьте учнів із рівноваги.

9.Без дозволу учнів не йдіть у декретну відпустку.

Шановні вчителі! Ми запрошуємо вас на уроки! На уроки, де ви будете учнями. Кожен з вас витягне номерок вашої групи. Ми просимо групи об’єднатися . Кожна група матиме свою назву.

( Вчителі вибирають номерки, сідають групами )

Отже, почнемо наш перший урок на розвиток вашої фантазії – художня праця. Кожній групі дається папір, ножиці, клей. Ваше завдання – за 3 хвилини виконати роботу, представити її і захистити.

( Звучить весела мелодія, вчителі виконують роботу , представляють вироби )

Запрошуємо вас на урок літератури. Сьогодні він пройде нетрадиційно. Ми пограємо в гру « Чорний ящик »., а заодно перевіримо. як ви знаєте казки народів світу. Кожна група по черзі витягає з ящика один предмет, називає його, героя, якому він належить, автора та назву казки.

( Гра « Чорний ящик » )

Наступний урок - комбінований – література і математика. Ми пропонуємо вам «Салат із казок». Ви повинні записати по порядку героїв і назвати їхню кількість. Отже, почали…

…Котиться Колобок, а назустріч йому Буратіно З Курочкою Рябою. Кажуть: «Ходімо в Країну Дурнів, там тебе чекають Круть і Верть.». Ідуть та йдуть. Захотілося їм води. Бачать Лисиця біля журавля стоїть, підійшли і кажуть:

Лисичко, чи можна води напитися?
Так, але тут проблема, журавель зламаний.

Тут, де не візьмись, Івасик – Телесик на Змії Гориничу, каже:

Я допоможу вам налагодити журавля, але натомість допоможіть мені влаштувати моє весілля з Попелюшкою.

Погодилися друзі і вирушили у тридев’яте царство , де Баба – Яга полонила Попелюшку. Зустріли по дорозі Вернигору і Крутивуса, розговорились і гайда у Задзеркалля, де й була Попелюшка. Довго тривала боротьба, та Аліса все – таки вмовила свою мачуху відпустити Попелюшку.

Невдовзі Івасик – Телесик з Попелюшкою зіграли весілля і запросили на нього всіх своїх друзів. От і казці кінець. а хто слухав – молодець.

А зараз фізкультхвилинка – розминка ніг, танцювально – хореографічна композиція на тему : « Веселі каченята », у ролі каченят – учителі Ярошівської школи. Почали…

( Музична пауза )

Новий предмет, який уводить Міністерство освіти і науки України в програми цього року – прикладна логіка. Кожна команда отримує коробку з пазлами. За 3 хвилини ви повинні скласти картинку. Отже, почали…

( Складання картинок )

Останній урок на сьогодні – це урок української мови. Тема нашого уроку –

« Склади та слова ». На дошці написано слова вроздріб, з яких за 1 хвилину ви повинні скласти слова. Слова можна складати в будь – якому порядку.

( ПІ, РА, ВЕД, КА, ЛЯЛЬ, МІ, МА, ЛОТ, ДА, МІДЬ ).

( Учителі складають слова )

Ось і закінчились уроки. А після уроків. як завжди, гуртки та клуби за інтересами. Кожна команда сама обирає собі завдання ( картки із завданням )

( Виконання завдань )

Дорогі наші вчителі! Ви надзвичайно гарно і старанно готувались до уроків, виконували завдання. Ви – найкращі, умієте не тільки навчати, щедро засівати знаннями учнівську ниву, а й веселитись, маєте добре почуття гумору.

Вчитель – садівник, що ніжно пестить квіти,

що завжди дбайливо доглядає сад.

Чудесний сад – це наша юнь і діти,

сад, вирощений з вчительських порад.

Спасибі вам, що ви на світі є,

Що сієте добро, як щедрий колос.

Ми пам’ятати будем все життя своє

Ваш мудрий, тихий, терпеливий голос.

А зараз ми запрошуємо вас у космічний політ, у центр Галактики.

( Світло притухає, лине космічна музика, вмикаються зорі )

Голос за сценою :

Тисячоліття третє настало,

земля наша центром Галактики стала.

Планет, астероїдів різних парад

вишикувався у космосі вряд.

Земляни планети оті облітали.

їх досконало усі повивчали,

дружбу міцну з усіма завели,

і до консенсусу з ними дійшли.

Цивілізація у апогеї.

Тож саме час для нової ідеї.

довго учені усі рахували.

центром Землі - Ярошівку назвали.

Креслили щось і ходили по колу:

центр випада на нашу школу.

Знов перевірили правду ту голу,

потрапили ще раз у нашу школу.

Вчені один одного привітали

і документ визначний підписали:

центром Галактики Землю назвати,

центром Землі - Ярошівку вважати,

а епіцентр в школі розташувати.

Вітають у школі цій вас залюбки

третього тисячоліття майбутні випускники.

І представляють: міжгалактичний, проект фантастичний, сюжет романтичний,

трохи ліричний. дещо комічний, але симпатичний.

Звертаємось зразу ми до прологу,

щоб вирішити у космічну дорогу.

87 – ий рік розпочався

і у майбутньому запам’ятався .

У Ярошівці диво велике звершилось

17 гуманоїдів тут народилось.

Маленьких таких і дуже гарненьких.

але вередливих, хоч веселеньких.

Татусі й матусі їм все віддавали:

Діснейленд їм запатентували,

трансформерів, Лего і Барбі купили,

усе дозволяли,

бо дуже любили.

Та більше не треба малятам машинки,

багато питань задають безупинну,

що з ними робити, як далі справлятись,

на зорі вони почали задивлятись.

Батьки на консиліум разом зібрались

і у астрологів консультувались.

Ті резолюцію виклали плідну:

дітей треба здати у школу солідну.

Цій школі 100 років, вона в центрі світу,

отримать в ній можна космічну освіту.

Першого вересня в школу прийшли,

до першої вчительки в клас завели,

Галині Яківні чадів вручили,

більш після того голів не сушили.

Терпляче навчала вона нас читати,

землю любити, батьків шанувати,

на кожне «чому» вміла відповідь дати.

Міжгалактичне Міністерство освіти

цей труд благородний не забуло відмітить.

Першому вчительці вручаєм диплом,

слова такі записані в ньому:

Присвоїти Зеленій Галині Яківні звання магістра,

міжгалактичного методиста,

що дає право вести консультації

для вчителів всіх народів і націй.

та дозволяє центр в школі створити,

щоб галактичних дітей в нім учити.

( Вручення диплому та квітів першій учительці )

Як написати слово МАМА

вчать початківці по програмі.

То наші перші вчителі : Галета Марія Василівна,

Ступак Галина Іванівна,

Синяк Ріта Борисівна,

Ткаченко Тетяні Олексіївні

До них приходим ще малі,

навчають як сидіти треба,

дивитись в книжку, не на небо,

як гарно руку піднімати

і реченням відповідати

буває їм із нами жарко,

бо вчать писати без помарки.

буває холод обіймає,

коли неправильно читаєм

Повинні нам ви все простити,

бо поки що ми лише діти.

Подякувати хочем вам –

першим в школі вчителям!

( Вручення квітів )

Музична пауза :

У школі Юпітер - директор всі справи веде,

керує навчанням і вихованням,

і раду дає господарським питанням.

Ольга Петрівна літати на Венеру нам не дозволяє.

Сказала : « Хоч не мати я вам і не батько,

та не дозволю життя марнувати.

Спершу отримайте ви атестати,

щоб з розумом вже на Венеру літати,

а поки контрольні, практичні писати

і заліки швидко усі поздавати.»

Стали усі кругом неї ходити,

зоряні карти з нею разом учити,

жоден із нас не прогулює школу,

Мабуть, тому у Юпітера коло.

Ольга Петрівна нагороджується пам’ятним плакатом і дипломом.

( Вручають квіти і плакат )

Налагодити щоб навчальну машину

Юпітеру треба призначить людину,

щоб щосеместра могла звітувати,

показчик якісний знань піднімати

документацію всю оформляти,

накази і протоколи писати.

Завуч наш, Людмила Михайлівна інструкції знала

хороший розклад вона дітям склала,

щоб не було конфліктів і драм,

щоб задоволений був кожен вчитель сам.

( Вручення квітів )

Музична пауза :

В космічному просторі ми мандрували,

та свого класного керівника Урожай Людмилу Миколаївну,

ніколи не забували.

Перед уроками із зарубіжної до всіх письменників ми завітали,

на романтичному місяці зустріч для них в один час запланували.

З ними хто хоче поспілкуватись,

з нами повинен той домовлятись.

Для всіх, хто любить літературу,

ділянку на Місяці можем продати,

а для Людмили Миколаївни

хочем шматочок під дачу подарувати.

Класному керівнику - Урожай Людмилі Миколаївні вручається сертифікат для придбання 1 квадратного кілометра землі на Місяці під дачу.

( Вручення сертифіката, квіти )

У космічному просторі мов дуже багато,

та найрідніша, як мама і тато.

мова наша вкраїнська, батьківська, материнська.

Як вживати кличну форму,

щоб були ми завжди в нормі,

відміняти дієслово

в нашій рідній давній мові,

вчать філологи завзято

Кривоніщенко Наталія Миколаївна,

Притула Інна Сергіївна,

Могильська Ольга Петрівна,

Малюська Оксана Олександрівна!

Ох, роботи в них багато!

прозу й поетичні твори

вітчизняних авторів

ми вивчаєм на уроках,

пробуєм творить самі.

Ой багата наша мова, має дивнії дива,

скільки значень має слово, як його хто промовля…

Дуже важко вчителям наші твори оцінити.

а ще важче , мабуть, їм

нас примусити щось вчити.

( Вручення квітів, дипломів )

Музична пауза

Габрієлян Ірина Вікторівна та Самойленко Галина Борисівна -

професори математики,

не викладали для учнів романтики,

формулам і теоремам учили,

бо математика – велика сила.

Без мови рідної і математики

не поступити до вузу ніяк тобі.

Щоб математику знали на практиці,

досвід вивчали ми по всій галактиці.

На всіх планетах від батька до сина

використовують класну машину.

Легко на ній все, що є рахувати,

навіть, як світло почнуть вимикати.

Коли від формул болітиме спина,

то масажером стане машина.

А як мотузочку ще прив’язати ,

можна діточок маленьких катати.

Не треба зовсім ремонтувати

і дорогих запчастин купувати,

тож хочемо вам її подарувати.

( Вручають рахівницю, дипломи, квіти )

Щоб галактичну історію вчити,

машину часу треба створити.

Вчених із всесвіту всіх поскликали,

машину часу ті збудували,

відрихтували усе й підкрутили.

керувати історика нею навчили.

Зелену Вікторію Миколаївну прийшли привітати.

посвідчення їй і ключі всі віддати.

Буде у часі подорожувати,

з Наполеоном чаї ганяти.

( Вручають ключі, посвідчення і квіти )

Для Іпанової Ольги Сергіївни , вчительки іноземної мови,

створимо ми оптимальні умови.

Курси хотіли б запропонувати,

на кожній планеті щоб мови вивчати.

Тиждень на Марсі та на Нептуні,

рік на Меркурії і на Сатурні.

Пожити скрізь і усе повивчати

мові Землі усім пропагувати,

а щоб безбідно їй там проживати,

гроші за сто років зразу віддати.

( Вручають гроші, путівку на курси, квіти )

Музична пауза

Найголовніший предмет у космосі – інформатика,

без неї сьогодні яка там романтика.

Табачківській Оксані Петрівні диплом ми вручаємо

і з такими словами звертаємось :

Ну для чого нам програмування,

це ж фактично над нами знущання,

ну навчили на уроках друкувати,

малювати вчились – і так вже багато.

Інформатика - наука цікава,

побродити в Інтернеті уявно,

досконало вивчимо самі.

всі програми нові ігрові.

( Вручають диплом, квіти )

Від амеби до людини,

вивчим нерви і клітини,

рід, сім’ю, родину, клас,

Біологи мучать нас.

Еволюція життя –

ця наука не проста,

та цікаво щохвилини,

бо уроки – то новини.

Ми дякуєм за них вчителю біології Бурлай Лідії Миколаївні.

Для них планети ми всі облітаєм,

насіння квітів найкращих назбираєм.

На згадку про нас, щоб цвіли навесні

Ці квіти чудові і запашні.

( Вручають квіти, дипломи )

Від Європи до Канади,

ми мандруємо по карті,

іноді ми й заблукаєм,

але впевнені, ми знаєм,

що врятує Іваніцька Наталія Анатоліївна, вчителька географії,

в неї знань запаси чималі є.

Щедро ділиться із нами

учнями – мучениками,

допоможе нам знайти гори й витоки ріки,

і пустелі й болота, в неї робота не проста.

Карти контурні збирати, потім їх перевіряти,

знати нафту де знайшли,

де лежать вічні сніги.

Вам, Наталія Анатоліївна, хвала,

мудра в вас є голова,

бо запам’ятати все це,

не під силу нам до речі.

( Вручають квіти, диплом )

Фізику вчить видатна людина,

не перший рік в школі отримує години.

З Табачківською Оксаною Петрівною формули всі. радіодеталі

вивчаємо ми дуже детально.

Статика, динаміка, кінематика,

як і в математиків – сама романтика.

Тільки замість теорем - є закони,

Лейбніца, Паскаля, Ньютона.

Важко приходиться їй працювати,

ще й кабінет на плечах тримати.

Влітку потрібно Вам відпочити,

вирішили ми путівку купити.

Кажуть, на Марсі гейзери класні,

міжгалактичний курорт там відкрито.

( Вручають путівку на Марс, квіти )

Музична пауза

В майбутньому часі подорожували, -

на нас галактичні пірати напали,

та обеззброювати усіх звик

військовий наш бойовий керівник – Кривоніщенко Валерій Григорович.

Краще за всіх він уміє стріляти

і віджиматись, і крокувати,

і зміну достойну собі готувати.

За видатні особисті заслуги

грамоту Міжгалактичного Міністерства Збройних Сил

будем йому ми вручати.

( Вручають грамоту, квіти )

Автосправа – предмет класний,

і до речі, дуже вчасно ми вчимо його у школі.

Керувати кораблями нам прийдеться уже скоро.

Байда Леонід Іванович

Про машину часу все розповість :

де керування, а де гальмування,

вічний двигун і газів стискання,

марка пального, педалів нажимання,

правила вуличного пересування.

Обертом йде у нас голова,

швидше б батьки нам купили права,

класне авто чи космічну машину,

вчителя ми б покатати зуміли.

( Вручають диплом, квіти )

Ще один премет у школі

не залишить нас байдужим,

та до нього треба , друзі,

слух і горло мати дуже.

Бах, Бетховен і Сальєрі,

пісні давні і прем’єри .

Є в нас тенори й альти,

та до Баскова – рости…

Малий Геннадій Васильович з нами співає,

на баяні нам грає, карооке включає,

на концерти та конкурси з нами подорожує,

космічну музику в школі пропагує.

( Вручають диплом, квіти )

Музична пауза :

Жалко дивитись, як було важко

Самойленко Галині Борисівні бідолашній:

в бібліотеці днями сиділа,

аж голова у неї боліла,

коли книжки оті видавала,

перебирала, ремонтувала,

всі на полички рівненько складала,

потім їх списувала і здавала,

нові книжки на поличку складала.

Щоб трохи працю їй полегшити, сайт в Інтернеті треба купити,

буде вона на екран поглядати,

і галактичні книжки читати,

через дискети і компактдиски

учнів усіх наших інформувати.

( Вручення допуску в Інтернет, квіти )

Щоб вірус з галактики не занести,

Юпітер створив санітарні пости.

Відповідальність покладено на завгоспа галактики – Шматкова Олександра Михайловича,

в його розпорядженні - техперсонал : Коваленко Зіна Володимирівна, Павленко Валентина Миколаївна.

Техперсонал школу всю хлорував,

мив, вичищав, замітав, фарбував,

вночі сторожі школу охороняли

незваних космічних гостей відганяли.

Вранці Зіна Михайлівна діточок оглядала,

взуття витирати на порозі заставляла.

Всім вам ми бажаємо щастя без міри

і ще довго трудитись у шкільній нашій родині!

( Вручають квіти )

Музична пауза

В космічному просторі ми побували.

зірки і планети свої відкривали.

Спасибі вам любі, красиві, вродливі,

наші найкращі, вчителі наші милі,

за любов і науку, за знання спасибі,

уклін вам низький і років без ліку!

Ще раз вітаємо вас, шановні вчителі , з вашим професійним святом. Щиро віримо, що невдовзі освітянська галузь вийде на нові обрії, туди , де праця вчителя буде поцінована належно.

Нехай в оселях ваших завжди панує світло і злагода, в серцях – добро, в помислах – мудрість, у засіках – достаток, а нелегка педагогічна нива колоситься рясним урожаєм людської вдячності.

Збережіть у душі тверду віру в світлу зорю України, що довірила вам свій найдорожчий скарб – наших дітей, наше майбутнє!

Учителю! Ти – слава України,

всіх звершень людства непогасна грань.

В тобі народ пізнав усі глибини.

ти розквітаєш кетягом калини

у майбуття, злото – блакитну рань.

Учителю! Ти є і будеш вічно,

як хліб, як меч і як знамен акорд,

бо ти – любов, жертовна і велична.

бо ти – землі незаймана криничність,

бо ти – в народі і в тобі народ!

На цьому наше свято завершується. До побачення! До нових зустрічей ми кажемо вам!

Рід великий, край багатий,

лине пісня з поля.

Будем долю віншувати,

щоб родила роля!

Щоб дала нам щастя, вроду

і живлющу воду.

Учительському роду – немає переводу,

і не буде зроду!

( Звучить пісня )

Барви осені

О.О. Урожай, педагог-організатор

( Святково прибраний зал має вигляд осіннього лісу. Тихо лине спокійна музика. На сцені з – за дерев з’являються дівчатка – листочки )

1. Листячко дубове,

листячко кленове

жовкне і спадає

тихо із гілок.

2. Вітер позіхає,

в купу їх згортає

попід білу хату

та на моріжок.

3. Айстри похилились,

ніби потомились.

Сонечка немає –

спатоньки пора.

4. А квасольки в’ялі

до землі припали,

наче під листочком

вогник догора.

5. Ми поведемо вас в осінній сад,

де диво – казку творить листопад,

там осінь – чарівниця у танку,

земля у різнобарвнім килимку…

і навіть серце часом защемить:

о, зупинись, така щаслива мить !

( Дівчатка виконують танок осінніх листочків )

6. Не дихаймо. Нехай ще листовиння

оранжеве, брунатне , золоте

гойдається край синього цямриння,

допоки сніг його не примете.

і срібні безголосі волосинки

нехай співають щось весільне

давно забутим голосом билинки,

що кличе – не докличеться у храм.

Виходить Осінь :

Я – Осінь золота, прийшла до вас на свято

і дітям принесла даруночків багато.

Я подарую вам калиноньку в намисті.

шипшину і гриби, і айстри променисті.

в золото убрався зелений сад

і незабаром вже листопад.

Жовте , червоне, барвисте

з вітром кружлятиме листя.

( Під тиху мелодію Осінь кружляє, розсипаючи листя,

відходить і сідає біля столу на якому знаходяться плоди врожаю )

Входить хлопчик – Календарик у вишитій сорочці з « Календарем жовтневих свят :

Є в народу України

Справді, друзі, Божий дар.

Ви побачте його нині,

це – народний календар.

Хочу я, щоб знали добре

і дорослі , і малі

про всі свята християнські,

які є в календарі.

Тож запрошую я щиро

всіх, хто в гості завітав,

переглянути жовтневий

український календар.

( Календарик танцює з дівчатками веселий танок )

1. Жовтень починається зі святої Ярини.

День цей називають літом журавлиним.

( рукою показує на сторінку календаря : «1 жовтня – Ярини»

В Україні вважали, якщо на Ярини відлетять журавлі, то за два дні чекай морозів. А як затримаються, то зима ще не скоро прийде.

2. ( вказує на сторінку календаря: «2 жовтня – Трохима» )

На Трохима вулики уважно оглядали,

а потім в ольшаники, в погреби ховали.

З рамкою, мискою печива з’являється пасічник.

ПАСІЧНИК : 2 жовтня на Трохима відкривають вулики й дивляться: якщо бджілка старанно позаліплювала вічка воском чи прополісом – зима буде суворою. А коли злегка – то теплою. А щоб ви не забули цю прикмету в майбутньому я приніс вам смачних медяників, покуштуйте, пригощайтеся, будь ласка.

3. ( в теплій куртці, чобітках, шапці, рукавицях )

4 жовтня також є свято.

Святкують на честь святого Кіндрата.

до зимоньки тепле вбрання всі готують,

кожухи й валянки теплі купують.

Спитайте у ваших матусі чи тата

чи все накупили вони до Кіндрата?

чи є у вас тепле пальто й рукавички,

штанці. чобітки і товстенькі панчішки?

народна прикмета нас розуму вчить.

отож, на базар ви мерщій поспішіть.

4. ( стає біля календаря з банкою в руках і вказує на сторінку «5 жовтня – Фотія»

А щоб точніше людям було знати,

коли зима надума завітати,

тоді на Фотія дивились на берізку:

чи листя не опало з їхніх кісок.

якщо дерева в одязі стоять,

то снігу довго – довго ще чекать.

Щоб ви прикмети не забули ці,

ось до медяників березовий вам сік.

5. 6 жовтня на Йвана Предтечі

для рукодільниць святковий був вечір.

На полі. городі роботу кінчали

й за прядиво, вишивку, ткання сідали.

З дитинства бабусі і мами привчали

дівчаток, щоб ті вишивали і ткали.

( Дівчатка демонструють вишиті рушники, серветки )

6. ( уходить з макітрою вареників )

8 жовтня на Єфросинію

мама заносить усе капустиння,

довго шаткує, морковочку тре,

солить і в діжки на зиму кладе.

Ось я вареничків тут наварила

з тієї капусти, що мама солила.

Ставлю макітру, потім з’їсте

бо вже медсестра вам поради несе.

ДІВЧИНКА – МЕДСЕСТРА : Вважають, що капуста містить сім благ, необхідних для людини: гаряче й холодне, сухе й вологе, солодке й гірке, а також гостре. Лікарі радять давати капустяні страви малим дітям, щоб швидше росли, рекомендують уживати при запаленні легенів, бронхів, розлитті жовчі, свіжих ранах, наривах, чиряках. Капусту їдять при ожирінні, щоб схуднути. У народі кажуть: « Хто капусту щодня споживає, той себе добре почуває ».

7. ( виходить із хлібом на вишитому рушнику, вказує на сторінку «9 жовтня – Івана Богослова» )

Хто не посіяв до Івана Богослова,

той не вартий буде доброго слова.

Цю мудрість в народі господарі знали,

й озиму пшеницю всю висівали.

як вчасно засіє город чоловік,

тоді урожайним на хліб буде рік.

( кладе паляницю на столі )

8. ( вказує на сторінку - «14 жовтня – Покрова» )

Найбільше свято в жовтні – то Покрова,

піднесено – врочисте, пречудове,

бо ж справді чудеса колись бували,

про них бабусі наші ще чували.

Колись з небес зійшла Марія - Мати Божа

і в храмі з голови убір свій сяючий зняла,

і ним, накривши щедро всіх прихожих,

благословення Боже їм дала.

З тих пір святкують українці день Покрова

й продовжують традиції чудові.

9. ( вказує на сторінку – «20 жовтня – Сергія Послушного» )

Якщо на Сергія сніжок випадає,

то через місяць зима прилітає.

Чекали з Послушного люди зими,

бо літо давно помахало крильми.

10. ( вказує на сторінку – «28 жовтня – Євлампія» )

На Євлампія місяць покаже на небі,

звідки холод морозний прийде.

Туди ріжки його повернуться, далебі,

звідкіль зимонька в гості іде.

11. ( вказує на сторінку – «29 жовтня – Євфимії» )

Єфимію звали усі «болотиха»,

розкиснуть дороги в селі аж до лиха.

Бо як на Єфимку почнеться моква,

то аж до морозів постійно трива.

12. ( вказує на сторінку – «30 жовтня – Осія» )

Селянам на Осія дуже не просто,

на возі в дорозі розкислій - не мед.

Тому і прислів’я в народі складається,

що на Осія колесо з віссю прощається.

13. ( вказує на сторінку – «31 жовтня – Луки» )

Як не придбаєш всього до Луки,

не буде хліба й не буде муки.

Виходить ОСІНЬ:

Кожен з нас - частиночка мала

великого і давнього народу,

талановитого на розум і на вроду,

на пісню, на танок, на гарне свято.

А свят у українців так багато.

Нехай вони завжди веселі будуть,

на щастя дітям і дорослим людям.

Музична пауза :

Виходить ОСІНЬ :

Золота красуня – осінь чарівниця!

по землі ступаю, золотом іскрюся,

в жовте і в червоне листячко фарбую,

і картини дивні, чарівні малюю!

Прийшла я до вас не сама. Разом зі мною завітали до нас три місяці – вересень, жовтень і листопад.

ВЕДУЧА : Саме такі назви мають команди – учасниці конкурсу « Барви осені ». Запрошуємо їх на свято.

( Під музичний супровід заходять учасники команд – по 5 чоловік )

ВЕДУЧА : Оцінювати наших учасників буде поважне журі у складі :

1….

ВЕДУЧА : Учасники готові, журі на місці, глядачі - вболівальники є, тож ми оголошуємо « Барви осені »! І перший конкурс – привітання команд.

1. Капітан : Команда…

Усі : «ВЕРЕСЕНЬ»

У вересня щедра рука.

- Заходьте , - він з двору гука,

і яблука трусить з гілок,

і сипле в портфелі сливок.

Звозить вересень з комори

кавуни і помідори,

спілих яблук, груш і слив

у комори натрусив.

Солодкий зрива виноград –

і кожен вересню рад.

Бо щедра, ой щедра рука

у Вересня – садівника.

2. Капітан : Вас вітає команда …

Усі : «ЖОВТЕНЬ»

Куняє в небі сонце сонне,

над жовтим лісом спить гора,

лише в осінньому осонні

останні яблука горять.

І стиха дивляться крізь осінь

Зіниці спілих синіх слив,

як ховрахи у нори зносять

зерно з оголених полів.

А в лісі під густе сопіння

та цокіт білочок рудих

бокасті запашні гриби

пливуть у їжаків на спинах.

3. Капітан : Зустрічайте команду…

Усі : «ЛИСТОПАД»

Із дня у день ідуть дощі,

похмурі та колючі.

Холодний вітер уночі

Вкрива льодком калюжі.

Все непорушне та німе,

лиш осокір високий

лякливо гілкою змахне,

зачувши крики сойки.

Та ще думки гризуть сову,

куди ж це миші зникли,

навіщо сиро

і чому калина пахне снігом.

( Журі оцінює виступи )

ВЕДУЧИЙ : Оголошуємо другий конкурс – « Осінній букет ». Запрошуємо від кожної команди по 1 учаснику. На підлозі розсипані осінні листочки. Перемагає той, хто упродовж 30 с назбирає більше листочків. Приготувалися, почали…

( Під веселу музику учасники збирають листочки )

ВЕДУЧИЙ : Відгадайте загадку.

Хто по дереву стрибає,

хто пухнасту шубку має,

рве горішки на гіллі

і ховає у дуплі ?

Допоможімо білочці зібрати горішки. Оголошуємо третій конкурс – « Горішки для білочки ». Від кожної команди по три гравці. Потрібно перенести горішки в ложці з одного кошика в інший. Перемагає та команда, яка перша виконає завдання. Учасники готові? Почали …

( Під веселу музику учасники переносять горішки )

ВЕДУЧИЙ : Наші учасники відпочивають, а я пропоную глядачам у залі відгадати загадки.

1. Як не віриш – перевір:

на мені 12 шкір,

а гризнеш – в сльозах покинеш,

бо я звуся … ( Цибулина )

2. Мене смажать, мене варять,

хоч отрутою і кроплять.

всі мене їдять і хвалять,

звати як мене? .. ( Картопля )

3. В темній я живу коморі,

а коса моя надворі. ( Морква )

4. Ми цукрові, ми кормові,

а брати у нас столові,

в полі ми ростем рядками,

люди звуть нас… ( Буряками )

5. Ми зеленої всі масті,

ми довгасті і смугасті,

прив’язали нас в рядках

на зелених ланцюжках…

гарбуза сини ми й дочки,

люди звуть нас … ( Огірочки )

6. Золоте решето, а у ньому чорних хатинок повно. ( Соняшник )

7. Білі зубки має, але всі ховає,

довгі коси має, та не заплітає. ( Кукурудза )

8. Одежин зо двісті має,

жодну з них не застібає. ( Капуста )

9. Голова вгорі, а борода в землі. ( Часник )

10. Дуб, ясен, посередині – красень. ( Кавун )

Молодці, зуміли відгадати загадки, ви дуже кмітливі і уважні. А тепер побачимо, чи уважні учасники наших команд? Оголошуємо наступний конкурс – « Городники ». Запрошуємо по 1 учаснику від кожної команди. Із зав’язаними очима ви повинні зібрати у кошик ті овочі, про які йшлося в наших загадках. Приготувалися, почали…

( Під веселу музику учасники збирають овочі )

ВЕДУЧИЙ : Тихо жовтень ходить гаєм,

ліс довкола аж горить,

ясен листя обсипає,

дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

стала наче золота.

Вітер мовби ненароком

їй косиці запліта.

Дивовижні, чарівні картини осінньої природи… Хто не милується красою осені – чарівниці. що повноправно володарює в природі? Скільки барв навколо! Наші учасники готували домашнє завдання – осінню композицію. тож оголошуємо конкурс – «Осінній вернісаж». І першими представляє свою композицію команда…

( Команди по черзі представляють осінні композиції і захищають їх )

ВЕДУЧИЙ : Бенкетуй, молода княгине, -

поки сонце ще ходить радо,

бенкетуй. моя ладо!

Скоро зносиш свою пишноту,

скоро скинеш багряну барву,

вдягнеш срібло замість злота.

замість пурпуру – мармур.

Бенкетуй. молода княгине, -

поки сонце ще ходить радо.

поки небо твоє ще синє, -

веселись, моя ладо!

Який осінній бал без ніжного, захоплюючого танцю. Оголошуємо конкурс – «Осінній вальс». Запрошуємо від кожної команди пару. Журі оцінить майстерність виконання танцю.

( Учасники виконують вальс )

ВЕДУЧИЙ :

Пожовтів зелений сад,

вже почнеться листопад.

Дощик часто накрапає,

дітей гуляти не пускає.

Часто небо хмуриться,

дощик накрапає.

Парасолька всіх дітей

від дощу сховає.

Запрошуємо учасників до участі в останньому конкурсі – «Парасолька».

Від кожної команди по 2 учасники. По колу – 5 стільців. Гравці під музику рухаються по колу. Коли музика стихає, гравці сідають на стільці. Кому стільця не вистачило, той вибуває з гри.. Учасники готові? Почали…

( Під веселу музику учасники танцюють по колу )

ВЕДУЧИЙ : Ось і закінчились наші змагання. Журі підведе підсумки і визначить переможців.

Музична пауза

Слово журі, нагородження переможців.

Виходять всі учасники, на фоні мелодії декламують вірші.

1. Вже, друже, осінь. Ні, ще не сльота,

ще у повітрі лагідь.

Ще далечінь бринить прозоро – чиста

Але щедрота сонця вже не та!

2 .Як міниться корона золота,

на пишнім клені, сяйно, урочисто!

А на калині кетяги намиста

Осінній вітер кружить і гойда…

3. Все повертається в осіннім колобігу –

весна і осінь , радість і печаль.

У сонцю зводиться, пливе в обійми дню

в цей тихий жовтень, сповнений вогню

Історія української державності

Історико – пізнавальна конкурс – гра

В. М. Зелена, вчителька історії та правознавства, класний керівник

Звучить пісня «Україно, Україно…»

ВЕДУЧ. 1 В раю на троні золотому сидячи,

Господь творив нову планету – Землю.

Сховавшися, як злодій , за деревами,

Дививсь диявол на творіння Боже.

А потім із лукавою зловтіхою

Узяв камінчик гострий із комети

Та й кинув хитро прямо в око Богові.

Творець подумав, розгулявся вітер,

Рукою витер око запорошене,

Й сльоза із вії на планету впала…

І от із неї теплої і чистої,

Й постала в Придніпров’ї Україна,

Щоб красотою Божою принаджувать

До себе і народи, і держави.

А вся її нерадісна історія

Полинними сльозами переповнена.

ВЕДУЧ. 2 Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце посміхнулося здаля:

Правда, я все бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де родився ти!

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край!

ВЕД. 1 Україна! Багато в світі держав, але Україна – одна. Для нас, українців, вона найкраща, найрідніша, наймиліша.

Буває часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо , ці ліси –

Усе так гарна, чисто, незрадливо.

Усе, як є, - дорога, явори…

Усе моє! Все зветься… Україна!

ВЕД. 2 Кожен із нас у своїх серцях несе маленький вогник гордості за те, що ми – українці, що ми народилися на цій прекрасній землі, єдиній і неповторній. Дай же нам, Боже, наснаги і здоров’я зберегти цей вогник на все життя.

ВЕД.1 Батько, мати, брат, сестрича

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

Бо родитись українцями, - це велика честь і слава,

Рідний край свій боронити – наймиліша з усіх справа.

ВЕД. 2 Отже, на сьогоднішньому заході – «Історія української державності», ми і поведемо мову про чарівну, найдорожчу для кожного з нас сторону – рідну Вітчизну, пройдемо шляхом відродження патріотичного духу козацтва, повторимо визначні сторінки історії України, проймемося національною гідністю і духовністю.

ВЕД. 1 Наш захід проходитиме у вигляді конкурсу-гри, де беруть участь 5 команд. Саме їх по черзі ми запрошуємо на сцену для представлення і розповіді про визначну історичну особу.

Оголошуємо перший конкурс «Представлення».

ВЕД.2 Команди наші вже вам відомі, тому хочемо представити і журі. Сьогодні до його складу входять…

Отже, чекаємо з нетерпінням оцінок за перший конкурс.

( Називаються команди, журі по черзі виставляє бали )

ВЕД. 1 Наступним конкурсом буде історичний . Для його проведення необхідно у журі отримати запитання і після хвилинного обговорення по одному представнику підходять до мікрофона і дають відповідь..

( Другий конкурс - історичний )

Просимо журі оголосити результати.

ВЕД. 2. У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не питай,

Рідніше нам своя святиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

ВЕД. 1 Надзвичайне багатство нашого народу – це милозвучна українська мова. Мова народу – це ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття.

Звернімося хоча б до усної народної творчості. Скільки в ній мудрості для нас і прийдешніх поколінь . Її ми повинні зберігати і пам’ятати. Тому наступним конкурсним завданням для команд буде написання прислів’їв про мову, рідний край, Україну. Із цим завданням вони мають справитися за 2 хвилини.

( Проходить третій письмовий конкурс «Знаємо прислів’я»)

ВЕД. 2 . А тепер нехай по одному учаснику від команди зачитає пригадані вами прислів’я.

Слово для оголошення результатів надаємо журі.

ВЕД.1 Є щось святе в словах: мій рідний край!

Для мене – це матусі пісня ніжна,

І рідний сад від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене – це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любовю,

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно.

Його історія… В ній стільки гіркоти!

І тим рідніш мені ти, краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

І день встає, як райдуга погідний.

ВЕД.2 Які прекрасні слова написала українська поетеса Любов Забашта. Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

ВЕД. 1. Ми оголошуємо наступний конкурс – конкурс декламаторів віршів українських поетів на патріотичну тематику.

( Конкурс декламаторів )

ВЕД.2. Просимо журі оголосити результати конкурсу.

ВЕД.1 Наша Україна славиться не лише народною , поетичною творчістю, а й козацькими традиціями.

ВЕД. 2. Одвіку жили у народі

Не фраза красива, не жест –

А ідеали свободи

І честь України, і честь.

За них під козацькі клейноди

Йшли люди і ліку їм несть.

В серцях – ідеали свободи

І честь України, і честь…

ВЕД. 1 Зараз ми побачимо, чи гідна зміна росте нашим козакам.

Запрошуємо до участі по 2 представники з команд для метання дротиків. Даємо по 3 спроби, сума набраних очок буде зарахована для команди.

( Метання дротиків )

ВЕД. 2 А зараз оголошуємо конкурс «Втеча полоненого з полону». Для його проведення потрібно по одному учаснику від команди. Йому необхідно якнай- швидше перебратися з одного краю сцени в інший із зав’язаними руками і ногами.

( Учасники готуються )

Учасники готові? Почали!

( Втеча полоненого )

ВЕД. 1 Слово надаємо журі.

ВЕД. 2. Під час бойових дій дуже важливим було вчасно доставлене повідомлення.

Тому наступним змаганням буде «Передача козацького пакета». Для його проведення запрошуємо на сцену по 4 учасника від команди. Їм необхідно, дотримуючи естафетного бігу, передавати пакет ззаду наперед, поки той, хто стоїть першим знову ним не стане.

Вед. 1 Команди готові? Почали!

( Передача пакета )

Вед. 2. Чекаємо на оцінки журі…

Баба Параска: В Київ приїхала я із села,

Мрія давнішня сюди привела.

Довго гуляла святковим я містом,

І захотілося смачно поїсти.

От і кафе, кличу офіціанта:

«Борщ український, будь ласка, подайте,

Склянку узвару, вареники з м’ясом».

«Пані, ну що ви! Кафе в нас сучасне.

Ось вам стек, гамбургер, чизбургер, піцца…»

Що вона каже? І як воно їсться?
Фанта, мірінда, є спрайт, кока-кола,

Пийте бонакву. А ось пепсі-кола.

Ще є й солодощі – тільки для вас:

Ківі, пікнік, помаранч, снікерс, марс.

Мо» вона лається?
Прошу, сідайте!
Ой… щось погано… Водички подайте!

Хто його знає, чим вона нагодує

Дякую. Вибачте, завтра зайду я.

Хоч би мені ті слова переклали.

Швидше додому! До хліба із салом!

Рідне, своє, зрозуміле й смачне…

Більше в кафе не затягнеш мене.

ВЕД.1. Українці завжди любили гарно поїсти. Українські національні страви… їх не перелічити усіх. Ось послухайте, що люблять їсти українці.

Коли б я була головою держави

Багато б дечого зробила.

Зробила б так, щоб жилося всім людям добре.

Поставила б я скрізь дерева

З медових пряників самих,

І ніжки з холодцю свинячі, щоб з часником росли б на них.

Замість лози росли б ковбаси,

А листя все було б – млинці,

Земля була б з самої каші та з добрих свіжих потрухів.

Ставки з сметаною стояли.

З лемішки з салом береги,

В ставках вареники стирчали: товсті, гарячі та пухкі…

Усі криниці – з добрим квасом,

Та й на печі, щоб не ходить,

А ми б сиділи та й гойдались,

Мов діти в люльці уночі,

Спокійно б раю дожидались, задерши ноги на печі…

ВЕД. 2. Ну й апетиту ти нам нагнала. Хоч намалювати якісь страви, чи що?

ВЕД. 1 То давай це завдання дамо нашим командам. Нехай вони делегують по1 художнику від класу, якому потрібно буде намалювати миску з варениками із зав’язаними очима. Отже, оголошуємо конкурс художників.

( конкурс художників )

ВЕД. 2 Свої оцінки нам представить журі.

ВЕД. 1. Наші юні серця і наші душі звеличуються, сповнюються силою від української землі. Наші вуста наповнюються рідним словом, українською піснею.

ВЕД.2 Ми вдячні долі, що народилися на Вкраїні. Для кожного з нас вона – Україна – найрідніша, наймиліша, найкрасивіша країна на світі.

Ми завжди і всюди будемо пам’ятати слова Василя Симоненка.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати,

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

ВЕД.1. Ось і закінчується наш конкурс. Журі вже готове оголосити результати. Тож запрошуємо до слова голову журі, директора школи, вчителя історії – Шуміленко Людмилу Михайлівну, яка поділиться своїми враженнями від сьогоднішнього заходу та підведе підсумки конкурсу – гри.

( Підведення підсумків )

Ой зима, зима, зима…

М. В. Галета, класний керівник 1-4 класів

На сцені декорація української хати (світлиці) зимового вечора. Звучить фонограма завірюхи та голос ведучого:

Ой, зима, зима, зима!

Веселіш пори нема.

Всюди радість, гомін, сміх

Синій вечір, білий сніг.

У зал входять хлопці, одягнені в кожухи, - засівальники. Вони співають пісню «З новим вас, люди, роком».

Хлопці сідають у залі. На сцену виходять троє дівчат.

Є в народу України

Справді, друзі, Божий дар.

Про цей дар дізнайтесь нині,

це - народний календар.

2. Хочем ми, щоб знали добре

і дорослі, і малі

про всі свята християнські,

які є в календарі.

3.Тож запрошуємо щиро

всіх, хто в гості завітав,

переглянути грудневий

український календар.

Звучить ніжна мелодія, на сцені зявляються сніжинки, вони танцюють, кружляють навкруги великої «сніжинки».

На подвір’я виходить юнак у кожусі. Це місяць Грудень.

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю,

Зичу вам на Новий рік,

Щоб щасливий був ваш вік.

І не кашляйте ніколи –

Від Миколи й до Миколи,

Їжа хай буде смачна

І не видно в скрині дна.

Хай вам родить і пшениця,

І горох, і сочевиця,

Кукурудза і овес,

Щоб ряснів ваш рід увесь.

СНІЖИНКА:

Хто ти є, поважний пане?

ЮНАК – ГРУДЕНЬ:

А-а-а, Сніжинонько мала,

Груднем-місяцем назвала

Мене зимонька-зима.

СНІЖИНКА:

Ти, мабуть, про свої свята

будеш тут розповідати?

Можна, я допоможу?

Щось цікаве підкажу.

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Прошу, люба, починай,

перше свято називай.

Він сідає на лаву. Сніжинка підходить до календаря й відкриває сторінку «4 грудня – Введення, Третя Пречиста».

СНІЖИНКА:

Четвертого грудня –

Це день урочистий.

Святкують всі Введення,

Третю Пречисту.

В цей день Пресвяту Богородицю вперше

До Божого храму дівчатком ввели.

В цей день відпускає Бог душі померлих,

Щоб рідних побачити тії могли.

У ніч проти свята дівки-чарівниці

Із русла беруть, де зійшлись три струмки,

У глечик полив’яний трохи водиці

І ллють її поміж два сильних вогні.

Чарівна вода парубків привертає,

Мабуть, якісь чари в собі вона має.

Не ходять ніколи в цей день до сусідів

Старі люди, кволі, а також і бідні.

Бояться, напевно, що в році новім

Біда всяка, злидні прийдуть до сім’ї.

Сніжинка відкриває сторінку «5 грудня – Прокопа»

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

А на Прокопа – п’ятого числа,

Щоб віхола шляхи не замела,

Віхи ставили й казали так усі

Прабабусі і прадідусі:

«Прийшов Прокіп – зробив розміт,

По снігу ступає – дорогу копає».

Сніжинка відкриває сторінку «7 грудня – Катерини»

СНІЖИНКА:

А сьомого грудня на Катерини

Дівчата про долю свою ворожили.

В чужому садку рвали гілочку вишні

І ставили в воду, щоб квіточки вийшли.

Якщо до Меланки вже гілка цвіте,

То доля хороша на дівчину жде.

Засохне – то заміж ніхто не візьме,

Талан назавжди дівку ту обмине.

Дівчата ще спільну вечерю варили

І кликати долю з горнятком ходили.

По черзі вони на ворота ставали

І тричі вечеряти долю гукали.

У цей час з хати виходить дівчина в кожушку, з горнятком в руках.

ДІВЧИНА (вилазить на ворота):

Доле, доле, йди до мене вечеряти (тричі).

Десь закукурікав півень.

СНІЖИНКА:

Якщо в цю хвилину десь півень співає,

То доля хороша на дівку чекає.

Або з неба зірка раптово впаде,

То доля хороша дівчину знайде.

Дівчина злазить з воріт і йде до хати.

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Сніжинонько люба, про свято Андрія

Нехай нам розкажуть дівчата отії,

Що десь тут на вулиці гуртом гуляли

І піснею зимоньку сніжну вітали.

(Гукає) Дівчата! Дівчата!

У зал заходять дівчата. В кожушках і барвистих хустинках Співають.

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Ану покажіть, чарівниці,

Які на Андрія були вечорниці.

ДІВЧИНА:

То що, дівчата, покажемо, які були колись у Ярошівці Андріївські вечорниці?

ДІВЧАТА:

А чом не показати…

Ми люди веселі,

Запрошуємо до нашої оселі.

Звучить весела мелодія польки. Дівчата всідаються на лаві.

Сніжинка відкриває сторінку календаря «12 грудня – Передандрія»

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Ох, дівчата, щось і мені жарко стало, мабуть і я роздягатися стану.

ДІВЧАТА:

Роздягайся та всідайся,

Та до нас не приглядайся,

Бо в Ярошівці хлопці-

Ревниві молодці…

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Та ну! Невже моїх кучугурів не злякалися і до вас на вечорниці зібралися?

ДІВЧАТА:

А чом би й ні?! Без них нема гульні. Та поки надумають вони явитися, не станемо, подруженьки, баритися. Розповімо, чарівниці, про Андріївські вечорниці.

ДІВЧИНА:

Андріївські вечорниці відбувалися в ніч на Андрія, 12 грудня. Готували свято дівчата. До хати, де мали гуляти, зносили продукти, готували пісні страви, бо ж Піст: голубці з тертою картоплею, вареники з капустою, рибу, узвар. Ще звечора пекли балабушки – це невеличкі круглі хлібці з білого борошна. Воду на ці хлібці дівчата носили з криниці ротом. Але зробити це непросто. Хлопці намагаються навмисне розсмішити дівчат, біля кожної криниці поставлять варту і дівчатам – де хоч бери води. Тоді дівчата просять хлопців: «Ідіть собі геть, хлопці, ми води наберем». А вони: «Макітру вареників на стіл – підемо!» - «Та вже будуть вам вареники, їжте, хоч лусніть, тільки води дайте набрати!» Коли вже балабушки спечуться, вистигнуть, кожна з дівчат позначить свою кольоровою ниткою або папірцем. Потім розкладають їх рядочком на долівці – звичайно на простеленому рушнику. Як усе це зроблено до хати впускають голодного пса. Чию балабушку пес проковтне першою, та дівчина перша вийде заміж. Чию занесе в темний кут – та заміж вийде в чужі краї. Чию тільки надкусить – погана доля чекає.

ДІВЧИНА:

Для дівчини мало знати, чи вийде вона заміж. Вона ще хоче довідатись, чи буде в парі зі своїм судженим. Пізно ввечері, коли вже стемніє, вона набирає в пелену насіння коноплі, виходить за хату, сіє насіння на снігу, приспівуючи:

Андрію, Андрію, конопельку сію,

Спідницю волочу, бо я заміж хочу.

Потім набирає жменю снігу там, де сіяла коноплі, вносить до хати, і, коли сніг розтане, лічить насіння: якщо кожна зернина має пару – добре, якщо ні – поганий знак.

Цікавиться дівчина ще й тим, хто буде її чоловік, якої вдачі. Щоб це вгадати, вона посипає на долівку трохи пшениці, наливає в мисочку води і ставить люстерко посеред хати. Коли вже все готове, випускає півня і слідкує за ним: якщо півень напється води – чоловік буде п’яницею, клюне пшеницю – буде господарем, а як гляне в люстерко – паничем і ледарем.

ДІВЧИНА:

Пам’ятаєте, дівчата, як у Жуковського:

Раз в крещенский вечерок

Девушки гадали,

За ворота башмачок,

Сняв с ноги, бросали.

ДІВЧИНА:

Що ж, дівчата, почнемо. Можна загадати якесь бажання і мовчати, а можна і слова сказати. Я перша.

Чобіточку мій новенький.

Теплий, теплий і гарненький,

Вкажи холявкую дорогу,

Хто посланий мені від Бога.

За ворота кидає чобіток

ДІВЧИНА:

Лети, впади та не розбийся,

І з вулицями розберися

Й, минувши вуличку Івана,

Вкажи на вулицю Степанка.

За ворота кидає чобіток

ДІВЧИНА:

А я свій кину аж під хмару,

Хай пошукає мою пару.

За ворота кидає чобіток. І глядачам видно, як за тином хтось на льоту хапне чобіт.

ДІВЧИНА:

Й торік я чобіток кидала,

Та щастя свого не впіймала.

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде?

За ворота кидає чобіток

ДІВЧИНА:

Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті.

Кину просто навмання,

Нехай долю доганя.

І летить валянок

ДІВЧИНА: (кидає, а потім каже)

О, добре чую – впав,

А би в снігу десь не пропав.

ДІВЧИНА:

А тепер ходімо та подивимось, куди наші холяви нас поведуть?

ДІВЧИНА:

Не може цього бути!

ДІВЧИНА:

Я ж далеко не кидала

ДІВЧИНА:

А я таки високо кинула

ДІВЧИНА:

Та ж сніг неглибокий

ДІВЧИНА:

Дівчата, та це ж робота хлопців

ДІВЧИНА:

От капосні, навіть сьогодні не дадуть спокійно відпочити.

В цей час заходить бородатий дідусь з мішком за плечима.

ДІД:

Добрий вечір, дівчата! З Андрієм вас! А чого це ви чимось стривожені? (поглянув на їхні ноги). О, шибеники постаралися. Що ж тепер робитимете?

ДІВЧИНА:

Ще нічого не придумали. А ви ж куди оце, дідусю, в такий вечір?

ДІД:

Кажуть, що ваш Лейба приймає всяке дрантя, різні недоноски. От і я несу до нього цей мішок. Подивіться, може у своєму горі і для себе щось знайдете. (вийняв чобіток)

ДІВЧИНА:

Ой, дівчата, та це ж мій чобіт!

ДІД:

Дивно, як це твій чобіт та потрапив у мій мішок? Може скажете, що і це ваш чобіт?

ДІВЧИНА:

Це мій!

(підходить до діда, вириває мішок з його рук і висипає все взуття)

ДІВЧИНА:

Ах ти ж, злодюго бородатий!

(Зриває з нього шапку, зриває бороду – і перед ним їхній же хлопець. Усі відсапнулися на мить і раптом зареготали).

Звучить мелодія народних музик, хлопці в залі підводяться з місця і йдуть до хати.

ПАРУБОК:

Добрий вечір вам, дівчата, любі чарівниці.

Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці.

ДІВЧИНА:

Ідіть до нас, парубоньки,

Бо в нас гарнії дівоньки.

ПАРУБОК:

А в нас музики грають!

ДІВЧИНА:

А в нас дівчата співають!

ПАРУБОК:

А ми любим танцювати!

Гей, музико, нумо грати!

Танцюють польку.

ПАРУБОК:

Слухайте, дівчата. Я вам розповім, що колись зі мною було, та тільки цур – не перебивати і «брешеш» не казати, а то покину розповідати. Було це ще тоді, як мого батька й на світі не було, а ми з дідом удвох на печі жили, та ще й добре жили, на комені хліб сіяли, та було в нас п’ять курок дійних, сім півнів їжджалих.

ДІВЧИНА:

Ну, Свириде, ти й брехун. Дівчата, та що це ми його слухаємо, вже ноги потерпли, танцювати просяться.

Дівчата танцюють

ПАРУБОК:

А чи знаєте ви, шановні, що хлопці мають в ніч під Андрія найбільші права?

Це єдина ніч на весь рік, коли парубкам пробачали всілякі бешкетування: «насолити» батькові дівчини, який не пускає її на вечорниці, розібрати огорожу біля хати, ключі від комори сховати, ворота вкрасти. Спробуйте, хлопці, на наступного Андрія це зробити й побачите – вам нічого не буде. А тепер на нас уже час…

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Дівчата, поки я хлопців проведу, розкажіть гостям про свято Андрія.

Хлопці під музику виходять з хати. Дівчина відкриває сторінку « 13 грудня – Андрія».

ДІВЧИНА:

грудня святкували в Україні Андрія – святого апостола Андрія Первозданного, який проповідував християнство на східнослов’янських землях. У цей день, жінки не пекли хліба, не шили, не пряли.

Дівчина відкриває наступну сторінку «14 грудня – Наума»

ДІВЧИНА:

А 14 грудня святкували на Україні святого пророка Наума. Колись у цей день починалося навчання в школі. За старим стилем це було 1 грудня. Напередодні Наума батьки відвідували дяка або вчителя й домовлялися про плату. За науку сина чи доньки, за звичаєвим правом, потрібно було забезпечити вчителя дровами на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на Різдвяні свята, допомагати у жнива. Увечері перед Наумом до учня «кашоїда» мав прийти хрещений батько з букварем. Посеред хати ставили діжу, застеляли її кожухом, і гість, узявши ножниці, підстригав хрещеника, щоб добре в голову йшла наука, примовляючи: «Батечко Наум, виведи синка на ум!» Після цього обоє сідали за стіл і дитина заучувала напамять кілька літер. Господиня готувала тим часом пшонянку як ознаку доброго навчання, бо «треба чимало каші зїсти, щоб опанувати науку». Перед сном майбутнього учня купали в ночвах, змивали в зіллі голову й готували новеньку сорочку. Уранці син із батьком йшли до церкви, де панотець читав над ним Євангеліє.

Звучить фонограма церковних дзвонів.

Повернувшись додому, мати подавала на сніданок лише кашу. Після цього школяр ставав навколішки, молився вголос, а ненька благословляла його іконою. Потім батько тричі стьобав сина свяченою вербою, примовляючи: «Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, синку, добре наука давалась!»

Хлопчик брав у руки обгорнутий новим рушником горшик з кашею, а батько могорич, і вирушали до школи. Там уклінно віталися: «Доброго дня, пане дяче! Оце і є мій учень, то прошу вас, аби ви навчили його ума-розуму!»

Доки старші розмовляли, школяр сидів при божниці. Потім дяк влаштовував іспит і наостанок казав: «Якщо дітлах буде слухняним і чемним, то «Наум поставить на ум», а коли ні – є для цього різки». Потім батько йшов до церкви – поставити свічку перед іконою пророка Наума з такими словами: «Святому на пошану, а моєму синові на розум».

СНІЖИНКА:

Дівчата, мені здається, що ви про все на світі знаєте. Якщо так, то розкажіть мені про свято Варвари. Бабуся зима завжди мене повчає: «Учись у Варвари вишивати». Чому вона так каже?

Дівчина відкриває сторінку «17 грудня – свято Варвари».

ДІВЧИНА:

грудня – день Варвари великомучениці. Старі жінки кажуть: «Свята Варвара самому Христові ризи вишивала. Це була великомучениця, що постраждала за віру Христову».

У день великомучениці Варвари гріх прати, білити й глину місити. Можна тільки нитки сукати, а голку в руках не можна тримати. Мати лише вносила призначене для вишивання полотно, аби Варварою благословилося. Дівчата хрестилися: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила й нас навчила». Варвари – день повороту на весну. Приповідки кажуть: «Варвара ночі украла, а дня приточила», «Варвара весною вмивала». Отож мати справляла обряд для дітей.

Двоє діток заходять до хати й ховаються під столом.

МАТИ:

Свята Варваро, що мені даси?

ДІТИ:

Супокій.

МАТИ:

Свята Варваро, що діточкам моїм від тебе прийде?

ДІТИ:

Веселість і доброта.

МАТИ:

Свята Варваро, що дому моєму принесла?

ДІТИ:

Мир та злагоду.

МАТИ:

Чим коси дівкам накриєш?

ДІТИ:

Вінчиком із бар вінчику.

Діти вилазять з-під столу і мати роздає їм печиво.

МАТИ:

Це від святої Варвари, щоб гіркоти не знали, щоб полин лише на ліки вродив.

ДІВЧИНА:

Свята Варвара гарно співала, отож заспіваємо, дівчата, бо хто в цей день співає, той милість на землю закликає.

Дівчата беруть в руки вишиті рушники й співають.

ДІВЧИНА:

На Варвари дівчата клали сім буханців на полицю, щоб далеко від хати заміж не йти. Один буханець – на ворону, щоб лихої долі не накаркала. Другий – на злі люди, щоб не лихословили. Третій – на судженого, щоб здалека ноги не трудив, а з малої дороги прийшов. Четвертий – на матір Божу, щоб заступницею була від усякого лиха. П’ятий – на померлу родину, щоб гріхів не сипала. Шостий – на потоплеників, щоб у воду не тягнули. Сьомий - на святу Варвару, щоб пригнала пару. Буханці мали лежати до Різдва. На Різдво їх, висушені, збирали в напірник, щоб на подушці з милим солодко спати, й звідти кришили пташкам поки не викришили все. Якщо в хаті була малеча й надщіпувала хліб, то дивилися: маля надщіпнуло – мала невдача у долі буде, більша дитина – більша й невдача. В цей день у церкві освячували кетяги калини, червоної горобини, запікали їх у палянички й давали хворим, бо святій Варварі в темниці сам Христос рани лікував. На святу Варвару добре проколювати вушка для сережок, бо свята Варвара збирає болі і не буде ран.

А тепер дівчата затанцюймо, бо сьогодні наш день.

Дівчата танцюють.

Звучить фонограма завірюхи.

СНІЖИНКА:

На другий день, 18 грудня – день Преподобного Сави, а на третій - Миколи. В Україні в цей час випадають великі сніги, починаються справжні морози, замерзають ріки. Приповідка каже: «Варвара снігом постелить, Сава хуртовиною загладить, Микола морозом придавить!» У ці три дні українці варили кутю та узвар – «щоб хліб родив та садовина рясніла».

До хати заходить юнак-грудень разом з ангелом обмітає сніг із себе.

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Аж ось і я, я ледь не заблукав.

Та по дорозі на Ангела напав

Іде він від святого Миколая,

Який вам подарунки посилає

ДІВЧИНА:

Яка ж бо ласка нині це для нас!

Заходьте в гості, стрінем радо вас

ДІВЧИНА:

Шануєм ми святого Миколая,

Про добре серце, щедрість його знаєм.

Дівчина відкриває сторінку «19 грудня – Миколи»

ДІВЧИНА:

Святий Микола народився 22 травня 280 року в Малій Азії. Від свого дня народження Микола явив людям світло майбутньої своєї слави великого чудотворця. Немовля ще в купелі хрещення простояло на ногах три години, ніким не підтримуване, віддаючи цим шану Пресвятій Трійці. І казали люди: «Є в ньому щось величне». З дитячих літ Микола успішно вивчав Святе Письмо. Удень він не виходив з храму, уночі молився і читав книги, готував себе до сану священика. Згодом він став ігуменом та єпископом.

Єпископ Микола був щедро наділений милосердям, людяністю. Після смерті батька він роздав майно своє вбогим, його палати були доступні для вдів, сиріт, скривджених. Помер Микола 19 грудня 342 року від страшних тортур, які переніс він за християнську віру. 1087 року італійські купці, боячись, щоб мусульмани не знищили мощі Святого Чудотворця, перевезли його останки з Мірлікії до італійського міста Бар.

Святий Миколай є також покровителем усіх, хто плаває, мандрує, подорожує.

МИКОЛАЙ:

Слава Богу, добрі люди!

Най вам завше добре буде,

Най кожного часу і кожну годину

Господь вам поможе, в біді не покине,

Тіштеся, радійте, діти,

Та горніться до освіти,

Хай пожиток із вас буде,

Як же вийдете у люди,

Пильно вчіться і моліться,

Не лінуйтеся, трудіться,

А від злого бережіться,

Дуже прошу, обминайте

Навіть самий менший гріх,

Батька й неньку - поважайте

І учителів своїх.

І любіться, не сваріться,

Всі ви сестри і брати

Тільки в злагоді з народом

Ви прийдете до мети.

Дівчата співають

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Є ще у грудні свята –

Амвросія, Ганни,

Спиридона, що ганяє відьом непогано.

Є холодне свято Тома

І прикметі вірте:

Постарайтесь бути вдома,

Щоб не зазворіти.

А якщо на Даниїла

Буде гарний іній,

На Різдво гуляйте сміло,

Колядуйте вільно.

Календар мій закриваєм і усім-усім бажаєм

ДІВЧИНА:

Щоб завжди був хліб та ніж.

Як голодний, сядь та їж.

Щоб діти всі були здорові,

Кашу їсти все готові.

Щоб вам із них була потіха,

Ну і грошей хоч з пів міха.

ДІВЧИНА:

Будьте чемні і красиві,

І відверті, і правдиві,

І підкреслюємо двічі:

Ріжте правду завжди в вічі.

Ми щедруємо з любов’ю

Добрим людям на здоров’я.

ДІВЧИНА:

На роботі не дрімайте,

Чесно гроші заробляйте.

На уроках теж не спіть,

Гав постійно не ловіть.

Не кажіть на чорне – біле,

Критикуйте завжди сміло.

ДІВЧИНА:

Ще вам хочем побажати:

Не лизать начальству п’яти.

З Новим роком, друзі милі.

В новім щасті, в новій силі

Радісно вітаєм вас.

Щоб думками ви міцніли,

Багатіли, не бідніли,

Щоб веселий був ваш дім.

ЮНАК-ГРУДЕНЬ:

Щирій праці Бог поможе,

Дай вам Боже, все що гоже!

Дівчата співають.

Нумо, хлопці!

Конкурсно – розважальна програма до Дня захисника Вітчизни

О. П. Табачківська , вчителька фізики та інформатики, класний керівник

ВЕДУЧА 1: Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв і обрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, звичайної красивої природи, а головне – добрих, щирих, гостинних людей.

ВЕДУЧА 2: Корені нашої духовності – в минулому тих часів, коли була «ненька-мати – Запорозька славна Січ». Вона – праматір української державності і реальна військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам турецьких султанів, кримських ханів та польської шляхти поставити український народ на коліна.

ВЕДУЧА 1: 6 грудня – це велике свято, День захисника Вітчизни, нашої рідної незалежної України. Саме сучасні хлопці-воїни являються охоронцями наших земель, нашої свободи.

ВЕДУЧА 2: В недалекому майбутньому наша армія перейде на контрактну основу і не всі сьогоднішні хлопчаки будь у ній нести службу. Та, мабуть, найважливіша роль чоловічого населення полягає в тому, щоб бути захисником власної родини, сім'ї, дому, Вітчизни.

ВЕДУЧА 1: Тож вітаємо всіх присутніх хлопчиків, юнаків, чоловіків із Днем захисника Вітчизни. Бажаємо їм міцного здоров’я, успіхів у всьому, мужності, відданості своїм рідним, своїй Батьківщині.

УЧЕНИЦЯ: Годі, годі говорити,

Час щось путнє вже дивитись.

Чула я, що ж приховувать,

Будуть хлопці виступать.

Чула, хлопці – нічого,

Блатні, модні – ого-го!

Тож недарма всі дівчата

Поспішали так на свято.

Тож чого ми ще чекаємо?

Швидко вечір починаємо!

Усі танці – до холери,

Де ці модні кавалери?

Це, шановні, вам не сміх,

Давайте дружно стрінем їх.

ВЕДУЧА 2: Ой і не терпиться нашим дівчаткам побачити, як змагатимуться їх однокласники. Всі вони є їхніми щирими вболівальниками.

ВЕДУЧА 1: Та й наші учасники вже чекають не дочекаються конкурсів. Тож вітайте наших сміливих, наших найкращих хлопців з 5, 6, 7, 8.класів.

ВЕДУЧА 2: Зустрічайте команди-учасниці змагань: 5 клас « Спритні ковбої»,

6 клас «Благородні лицарі», 7 клас «Справжні джентльмени»,

8 клас «Безстрашні козаки».

ВЕДУЧА 1: А судитимуть змагання члени нашого шановного журі у складі:

ВЕДУЧА 2: Сьогодні у нашому конкурсі приймають участь 14 найкращих, найсміливіших, найсимпатичніших, най, най, най… Одним словом – Лицарі доброї волі і могутнього розуму, лихої вдачі та безмежної фантазії.

ВЕДУЧА 1: А зараз ми з вами перенесемося у далекі часи середніх віків, добу лицарства, хрестових походів, турнірів, поєдинків, часи мужніх козаків, веселих та сміливих ковбоїв, шляхетних, ввічливих джентльменів. Починаємо перший конкурс: «Представлення», який полягає в тому, що учасникам необхідно пояснити значення своєї команди, розповісти про діяльність, чесноти даної категорії людей.

ВЕДУЧА 2: Першими виступають «Безстрашні козаки».

Слово надається «Справжнім джентльменам».

А тепер про свою команду розкажуть «Благородні лицарі».

Закінчують представлення «Спритні ковбої».

ВЕДУЧА 1: А тепер слово за журі. Виставте нашим командам бали.

ВЕДУЧА 1: З давніх-давен хлопці та й дівчата любили козацькі розваги. Хлопці мірялися силою, грали на музичних інструментах, у різні ігри, співали пісень, демонстрували свої інтелектуальні здібності. А зараз козачати покажуть нам, на що вони здатні.

ВЕДУЧА 2: Наступний наш конкурс інтелектуальний. Називається він «Світ навколо нас». Команди зараз оберуть собі листочки із запитаннями, які потім будуть їм задані. Виступатимуть команди у тому ж порядку.

ВЕДУЧА 2: І знову слово за журі. Подивимося, як оцінили ви цей конкурс.

ВЕДУЧА 1: Отже, ми вже побачили, що наші хлопці не лише красиві, а й багато чого знають. Та, мабуть, все таки найбільше цікавить їх техніка. Кожен з них вже напевне мріє про своє власне авто тієї чи іншої марки.

ВЕДУЧА 2: А от скільки марок знають наші хлопці зараз і побачимо. Команди по черзі називатимуть відомі їм марки і, по можливості, в якій країні їх виготовляють. Тож починайте.

ВЕДУЧА 1: А тепер погляньмо на отримані вами бали… Продовжимо «Технічний конкурс». З теорією впоралися. Але водії повинні бути не тільки обізнаними, а й дуже уважними. Саме цю рису ми зараз у них і перевіримо.

ВЕДУЧА 2: Викликаємо по одному учаснику від команди, якому потрібно після зупинки музики вивести автомобіль із гаража, у нашому випадку – це стілець. Але поки звучатиме музика, учасники не стоять на місці, а рухаються навколо стільця, пританцьовуючи.

ВЕДУЧА 1: Слово для оцінок надаємо журі. Визначтеся і поставте бали нашим учасникам.

ВЕДУЧА 2: От ми і побачили що з технікою наші хлопці на «ти». Але цього замало для дорослого життя. Потрібно ще багато чого і в домі зробити. Саме тому наступний наш конкурс «Господарський». Учасникам змагань необхідно за одну хвилину якісно пришити ґудзик. Запрошуємо по одному учаснику від команди.

ВЕДУЧА 1: Просимо журі виставити бали.

ВЕДУЧА 2: Ну й молодці наші хлопці. Та після такої важкої клопіткої праці і пообідати не гріх.

ВЕДУЧА 1: Ну звичайно, не гріх. Адже український народ здавна говорив: хто як їсть, той так і працює.

ВЕДУЧА 2: А от ми й перевіримо наші команди. Просимо підійти до столу по 3 учасники з кожної команди. Яка команда з’їсть свою кашу першою, та й переможе. Приготувалися. За командою починаємо.

ВЕДУЧА 1: Шановне журі тепер чекаємо ваших оцінок.

ВЕДУЧА 2: Ну й швидкі ви, хлопці. Не встигли ми і озирнутися, а у вас уже й тарілки порожні. Чи такі ви швидкі і в «Спортивному конкурсі». Перший етап цього змагання буде теоретичний, тож підійдіть до журі та оберіть свої завдання.

ВЕДУЧА 1: Ваші відповіді оцінить шановне журі. Просимо піднімати свої бали.

ВЕДУЧА 1: Настав час наступного етапу конкурсу. Учасникам необхідно зловити м’яч відром. М’яч будуть кидати учасники команди суперника. Наприклад, команда 8 класу кидає м’яч 7 класу, а потім навпаки. 5 клас – 6-му, і навпаки. Єдине прохання: кидати м’яч обережно не вгору і не по стендах.

ВЕДУЧА 2: І знову ваші уміння оцінює журі.

ВЕДУЧА 1: Настав час кумедного конкурсу «Пантоміма». Командам необхідно показати відому пісню не співаючи. А команди суперники нехай відгадають, яку пісню ви зображаєте.

ВЕДУЧА 2: Шановне журі, а ну ж оцініть наших юних артистів.

ВЕДУЧА 1: Ох і запеклі змагання виходять. А яка команда стане переможцем вже скоро дізнаємося.

ВЕДУЧА 2: А як підтримують хлопців вболівальники! Давай влаштуємо конкурс і для них.

ВЕДУЧА 1: Отже, оголошуємо « Конкурс вболівальників». Першими виступають учні Класу, потім

ВЕДУЧА 2: Дуже дякуємо вболівальникам за активну участь. І тепер просимо журі оцінити ваші номери.

ВЕДУЧА 1: Переконалися ми в тому, що наші хлопці багато чого уміють, знають, можуть.

ВЕДУЧА 2: Та майбутні захисники повинні бути ще й ввічливими, вихованими, шляхетними, одним словом – джентльменами. Останній конкурс так і називається: «Джентльмен шоу». Учасники змагання отримують у журі завдання. Там написані завдання з етикету і після обговорення команди розкажуть, як вчинять у даних ситуаціях.

ВЕДУЧА 1: Останній раз просимо журі підняти свої оцінки та підвести підсумки змагань, визначивши, яка команда хлопців сьогодні була найкраща.

ВЕДУЧА 2: От і закінчилися наші змагання «Нумо, хлопці». Вже й оголошено і переможця. Але хочеться подякувати всім, хто так гарно готувався до конкурсів, були активними, зацікавленими. І я гадаю, що ці змагання запам’ятаються всім на довго, а в подальшому шкільному житті ви будете такими ж активними, сміливими, не боятиметеся брати участь і в інших позакласних та позашкільних заходах.

ВЕДУЧА 1: Мов голуба троянда, земля летить у вічність,

І зігріває космос краса її і ніжність.

Заквітчана садами, світанками зігріта,

Вона, як рідна хата одна у всьому світі.

У злагоді та мирі живіть земляни-люди,

І хай щасливим вечір, і ранок завтра буде.

Забудьте про образи, зробіть назустріч крок,

І хай єднання пісня полине до зірок.

Ранковою росою вмивають личка квіти,

Для щастя і любові народжуються діти.

Під сонечком ласкавим ростуть як ластів’ята.

Так хочеться сьогодні їм щастя побажати!

ВЕДУЧА 2: Хай щастить усім. Дякуємо всім за увагу. До нових зустрічей на наших заходах.

Новорічна казка

Сценарій свята Нового року у початковій школі

І. С. Притула, педагог-організатор

( Святково прибрана сцена : ялинка, серпантин, сніжинки, малюнки на новорічну тему, годинник із стрілкою на 11.55 )

Звучить мелодія, голос за сценою :

Зима – красуня, біла чарівниця!

В ній стільки дива – дивного, краси!

І снігу білого нанесено по вінця,

і віхол та хурделиць голоси.

А сонце блисне, всюди заіскриться

і сніг заграє барвами всіма.

така чарівність навіть не присниться,

Це все чаклунка, білая зима!

А іній на деревах волохато

Розвісив чари – серце завмира!

Зима на казку чарівну багата,

така прекрасна, радісна пора!

Танець сніжинок. Пісня

( Під веселу мелодію в залі з’являються два пірати.. Вони не звертають уваги на дітей, штовхаються. Один підставляє ногу іншому, той падає. Другий регоче і помічає навколо дітей )

1 пірат : Ей! Скільки ти вже можеш лежати? Швидше вставай, бо на нас дивляться ( штовхає ). Вставай, кажу тобі, бо скоро Новий рік, а ми ще дітей не підготували. ( гавкає на вухо Страшилці ).

2 пірат : ( підскакує ). Слухай, чого ти пхаєш свого носа в мої вушка? Спочатку треба було б його помити. ( Щипає Кікімору за носа )
Разом : Здрастуйте, любі друзі!
1 пірат: Які ж ви гарненькі та чепурненькі! Напевно, у вас свято? ( Дивиться на ялинку ). Ах, звичайно, Новий рік! Оце клас!!!

2 пірат : Усі веселяться, дарують один одному подарунки: стусани, синці під очі, гулі на лобі та інше.

1 пірат : ( потираючи руки ). Тобто щоб добре повеселитися, треба добряче когось побити чи хоча б просто образити. ( Звертається до дітей ) Чи не так?

Діти : Ні!

2 пірат: Ой, що ви в цьому розумієте?

1 пірат: Коли всі плачуть, нам так весело. До речі, ми вам також подарунок приготували. Упевнені, що він вам сподобається.

( Заводять Снігуроньку, яка плаче )

1 пірат: Ну як вам наш подарунок? А ти плач голосніше!

2 пірат: Правда, весело?

1 пірат: Любі діти! поспішала до вас на свято та не думала, що потраплю в руки до цих негідниць.

2 пірат: ( кривляється ) Не думала, не думала!

1 пірат : Тепер діти не отримають своїх подарунків. Дід Мороз нікуди без Снігурки не поїде. Усі будуть плакати…

2 пірат Ото буде весело! тож із Новим роком вас!

Снігуронька: Не буде по вашому! Діти мені допоможуть і у них буде справжнє свято.

Ми на світ народились, щоб радісно жить,

щоб нам гратися разом і міцно дружить,

щоби усмішки друзям своїм дарувать,

круг ялинки зимою усім танцювать.

Тож давайте влаштуємо свято для всіх,

щоб лунав в цьому залі ваш радісний сміх.

Хай біда пропаде, щезне лихо від вас,

хай Новий рік несе лише щастя для вас!

Пісня. Танець. Інсценівка.

1 – ша сніжинка : Там за горами, за морями –

Холод завжди і сніг,

Йде невідомими стежками

Добрий цей чоловік.

2 – га сніжинка : От він робить на алеї

на ведмедях дальній крос.

Борода ще й ніс червоний…

Хто це буде? … … ( Дід Мороз )

3 – тя сніжинка : Бережіть свої носи,

щоб дідусь не одкусив!

( До зали входять Дід Мороз і Снігуронька )

Дід Мороз:

Ось і я ! Здрастуйте, здрастуйте!

Я цілий світ цей обійшов

Де лиш сягнути можна оком,

і ось тепер до вас прийшов,

щоб привітати з Новим роком!

Снігуронька:

З Новим роком я вітаю,

Всім бажаю щастя, долі,

нових успіхів у школі,

щоб були ви всі красиві,

і здорові, і щасливі.

Дід Мороз:

А тепер одну хвилину

покружляєм круг ялинки!

Гей, музико, грай гучніше!

Нехай буде веселіше!

Танець – хоровод. Пісня.

Вибігає сніжинка :

Увага, малята! Сніжинки на свято!

Для вас усіх загадки,

тож будьте уважними,

кмітливими, відважними,

загадки відгадуйте,

сніжинок порадуйте.

Загадки:

1. Легке і біле щось летить

Можливо, це з кульбаб пушинки?

Хоч, правда, ще кульбаб немає,

бо ще зима, і це - …… ( сніжинки )

2. Холодно, зима лютує.

Хто в цей час на склі ночує?...... ( мороз )

3. Хто то грізно так співає,

Клубу снігу піднімає?... … ( вітер )

4. Що то землю побілило

Ще й периною накрило?... … ( сніг )

5. Сонце ніжно усміхнулось,

Вам до щічки доторкнулось.

Днина тепла і ясна.

За зимою йде… … ( весна )

1 пірат : Забудьте про уроки, всі справи і мороки!

2 пірат: Прийшов нам час сміятись і веселитись, у 2009 році опинитись!

1 пірат: І знайте, що під Новий рік усе збувається! Увага! Ігри розпочинаються!

Ведучий свята : Оголошуємо гру: « Візьми приз ». Потрібно із зав’язаними очима відрізати ножицями собі приз. Ну, хто найсміливіший? Почнемо!

Діти, а хто любить танцювати? Оголошуємо «Танцювальний конкурс». Ми запрошуємо до танцю 6 учасників. Перед вами 5 стільців. Коли грає музика, ви танцюєте навколо стільців. Тільки музика закінчилася, ви повинні швиденько сісти на стілець, хто не встигне – той вибуває з гри. Переможець отримає приз.

Діти, ви добре вмієте рахувати? Уроки математики любите? Я оголошую математичний конкурс під назвою: « Візьми приз на цифру 3 ». Я буду читати вірш. Коли ви почуєте слово «три», швиденько беріть приз. Хто найспритніший, той переможець.

Ведучий свята:

Цирк – це свято! Справжнє диво!

Все яскраво, все красиво!

Страшно й весело буває:

хтось під куполом літає!

Чоловічкам крикнем : «Браво!»

Починається вистава!

Танець « Цирк »

Дід Мороз:

З Новим роком! З добрим роком,

що ступа невтомним кроком

на вкраїнську землю рідну,

мирну і привітну,

добру, щедру і щасливу,

і багату, і красиву,

ми Новий рік зустрічаєм,

всіх, хто в залі ми вітаєм!

Снігуронька:

Свято, Новорічне свято!

Сяй, ялиночко, ясніш!

Будем гратись, танцювати,

веселитись і співати,

грай, музико, голосніш!

Пісня. Танець. Інсценівка

1 – ша сніжинка :

Рік старий вирушає в дорогу,

залишає нам зоряний дім.

Кожний кожному щастя нового

зичить радісно! З роком Новим!

2 – га сніжинка:

Пада, пада сніг лапатий,

вже ступило на поріг

В кожен дім це світле свято.

Здраствуй, здраствуй, Новий рік!

( Входить Новий рік )

3 – тя сніжинка :

Ти з яких прийшов доріг?

Розкажи нам, що ти бачив,

що у пам’яті зберіг?

Новий рік:

Я поспішав до вас із кожним кроком,

вітаю вашу дружну я сім’ю.

Мене давно назвали Новим роком,

мені із вами йти в однім строю.

Я всіх вас закликаю:

із хворобами боріться,

і лиш на «12» вчіться!

Хай вам сонечко сміється,

і наука хай дається,

не привчайтесь у роботі

відкладати все на потім!

Хай щастить вам всюди,

Хай ростуть з вас гарні люди!

4 – та сніжинка:

Хай родить добро,

Хай розвіється зло,

щоб чисто у нашому домі було.

5 – та сніжинка :

Рік Новий… Наше щастя безкрає

і глибоке, як неба блакить…

По – новому хай пісня лунає,

по – новому хай пісня дзвенить.

Разом :

Вітаємо вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

Лунають колядки та щедрівки. Водіння кози.

Виходять Дід Мороз і Снігурочка:

Снігурочка:

З Новим роком, любі друзі,

Дозвольте вітати,

І найкращого у світі щиро побажати.

Щоб дні наші прийдешні

ще кращими стали.

Дід Мороз:

Зоставайтеся здорові,

далі нам рушати час,

через рік обов’язково

В гості прийдемо до вас!

Звучить запис пісні «Новогодняя»

Новорічні перегони

Конкурсно – розважальна програма для учнів 5 – 7 класів

Г. Б. Самойленко, заступник директора з виховної роботи

Святково прибрана зала. Звучить мелодія «Сніг кружляє…». На сцену виходять ведучі

ведучий : День вам добрий!

День вам гарний!

Ой, який він незвичайний,

Бо прийшов вже на поріг

Новий рік!

ведучий: Рік Новий! Казковий рік!

Хай здивує щастям всіх!

Рік добра і рік кохання,

То ж приймайте привітання!

1 ведучий : Будьте добрі та здорові,

Побажаємо любові,

Світла й радощів багато,

Щоб життя було, як свято!

2 ведучий: З Новим роком, з добрим роком!

Хай на крилах лине час,

Хай же буде з кожним роком

Більше радості у вас!

1 ведучий: Тут і діти, і дорослі,

Всі вони такі хороші,

І красиві, милі, щирі,

І веселі, й жартівливі!

2 ведучий: Забудьте про уроки, всі справи і мороки,

Прийшов нам час сміятись і веселитись,

У 2009 році опинитись!

1 ведучий: Рік Новий зустрінем разом –

Друг із другом, клас із класом.

Школа – це великий дім,

І сьогодні радість в нім!

Виходять Дід Мороз і Снігуронька.

Дід Мороз: З Новим роком, любі діти!

Хай вам доля сонцем світить!

Хай достаток і добро

Цілий рік вас не залишить!

Снігуронька: Земля заквітчалась сріблястим цвітом,

Здоровя вам, щастя на многії літа!

Хай сяє радістю кожна господа –

Хліба і солі вашому роду!

Любові, натхнення, щастя без ліку!

З 2009-им вас! З довгим віком!

Дід Мороз: Бажаю всім вам щастя, сміху,

Здоровя, радості, пісень,

Нехай несе вам тільки світло

Цей Новий рік і кожен день!

Снігуронька: Сьогодні у нас Новорічні перегони! Команди 5 – 7 класів ніяк не дочекаються, коли ж розпочнуться конкурсні змагання. Тож ми з радістю запрошуємо їх на сцену!

Дід Мороз: Зустрічайте команду учнів 5 класу

Снігуронька: Ми запрошуємо на «Новорічні перегони» команду учнів 6 класу

Дід Мороз: Зустрічайте команду учнів 7 класу

( По черзі виходять команди , займають свої місця на святі )

ведучий: Дозвольте представити суддів наших перегонів, шановане журі у складі:…..

ведучий: Команди готові, журі на місці, тож розпочнемо 1 конкурс «Новорічних перегонів» «ПРИВІТАННЯ».

( Конкурс «Привітання» : учасники по черзі представляють свої команди:

назва, костюми тощо )

ведучий: Просимо журі оголосити оцінки за перший конкурс.

( Журі оголошують оцінки )

1 ведучий: Нам з дитячих мрій казку снігову

Вітер – сніговій знов навіяв.

Віхола її закружляла, привітала,

Зимонька привітала.

2 ведучий: Рік новий – рік надій.

Вірних друзів щире слово.

Білий сніг, радість, сміх,

Новорічна ніч казкова.

1 ведучий: Це для вас, це для вас

Ялинкове диве.

Це для вас, це для вас

Дружба засвітила.

2 ведучий: А які асоціації викликає зима у наших учасників, ми зараз дізнаємось. Кожна команда за 1 хвилину повинна написати на аркуші

паперу якнайбільше слів до теми: «Зима. Зимові розваги. Новий рік.

Погода.» тощо.

1 ведучий: Тож оголошуємо конкурс «Зимові асоціації».

( Проведення 2 конкурсу ).

2 ведучий: Просимо журі оголосити оцінки.

( Журі оголошує оцінки )

Снігуронька: У році Новому на радість всім людям

Хай пісня луна незабутня.

Хай пісня зігріє серця нам і душі,

Хай збудуться мрії, хай щастя прибуде!

Дід Мороз: На наших учасників чекає конкурс «Заспівай». Кожна команда представить свою новорічну пісню.

( Проведення 3 пісенного конкурсу )

1 ведучий: Хто з наших учасників найкраще співає, ми зараз дізнаємось, почувши оцінки журі.

( Журі оголошує оцінки )

Снігуронька: Коли в дім вступить рік молодий

І мовить старий: «Прощай»,

Малу сніжинку спіймай мерщій,

Найкраще в житті згадай.

Дивись з надією в ночі синь,

Легенько долонь стискай,

І все, про що ти мріяв, проси,

І все, що хочеш, бажай.

Дід Мороз: І рік Новий, що от-от настане,

Бажання вмить здійснить твоє,

Якщо сніжинка не розтане,

Доки дванадцята проб’є.

Снігуронька: А нашим учасникам ми пропонуємо за 2 хвилини вирізати з паперу свою чарівну сніжинку і нехай вона принесе вам удачу і гарні бали від журі.

( Проведення 4 конкурсу «Сніжинка» )

Дід Мороз: Просимо журі оголосити оцінки нашим учасникам.

( Журі оголошує оцінки )

Снігуронька: Ми на світ народились, щоб радісно жить,

Щоб нам гратися разом і міцно дружить,

Щоби усмішки друзям своїм дарувать,

Круг ялинки зимою усім танцювать.

Дід Мороз: Тож давайте влаштуємо свято для всіх,

Щоб лунав в цьому залі лиш радісний сміх.

Хай біда пропаде, щезне лихо від нас,

Хай Новий рік несе лише щастя для вас!

1 ведучий: Ми оголошуємо наступний конкурс декламаторів віршів про зиму «Впала зоряна сніжинка». Запрошуємо по одному учаснику від кожної команди.

( Проведення 5 конкурсу декламаторів віршів про зиму )

2 ведучий: Просимо журі оголосити оцінки нашим учасникам.

( Журі оголошує оцінки )

Снігуронька: Я бажаю нікому не сумувати,

Не хворіти, розумнішати й міцніти.

Грай, музико, веселіш!

Станьте в коло по скоріш.

У такий веселий час

Я до танцю запрошую вас!

1 ведучий: «Танці…Танці…Танці…» Таку назву має наступний конкурс. Тож ми запрошуємо до участі в ньому учасників наших команд.

( Проведення 6 конкурсу «Танці…» )

2 ведучий: Просимо журі оцінити хореографічні та артистичні здібності наших учасників.

( Журі оголошує оцінки )

1 ведучий: В Новорічний святковий цей час

Залетіли сніжинки до нас.

Кружляють, сідають, злітають,

Поки є мороз – не розтануть.

Дивують своєю красою,

Танцюють, кружляють,

Зі мною, з тобою, з зимою…

2 ведучий: Запрошуємо учасників наших команд взяти участь в конкурсі «Збери сніжинки». Учасник команди повинен за 1 хвилину, поки звучить музика, назбирати і перенести до кошика якомога більше сніжинок. Але запам’ятайте: переносити можна лише по одній сніжинці.

1 ведучий: Учасники готові?.... Почали!

( Проведення 7 конкурсу «Збери сніжинки» )

2 ведучий: Хто із наших учасників зібрав більше сніжинок, ми узнаємо, побачивши бали від журі.

( Журі оголошує оцінки )

Снігуронька: Скільки новорічних поздоровлень , скільки вітань і побажань із зимовими святами ми отримуємо в переддень Нового року! І незамінним подарунком-вітанням є блискуча, яскрава новорічна листівка.

Дід Мороз: Тож ми пропонуємо нашим учасникам за 1 хвилину правильно скласти розрізану новорічну листівку. Запрошуємо всіх до участі в конкурсі «Зимова листівка»

( Проведення 8 конкурсу, учасники збирають листівку )

Снігуронька: Хто із наших учасників швидко і правильно справився із завданням ми узнаємо із оцінок журі.

( Журі оголошує оцінки )

1 ведучий: Ось і підходять до кінця наші «Новорічні перегони», учасники яких змагалися у чесних змаганнях, зуміли показати свої артистичні здібності, творчість та ініціативу.

2 ведучий: Ми дякуємо всім учасникам, вболівальникам, вчителям за чудово проведені хвилини на нашому святі.

Будьте всі здорові та веселі,

Щоб міцніла ваша сила,

Щоб вам завжди таланило,

Щоб кожна ваша справа була для вас цікава!

Снігуронька: Я з Новим роком вас вітаю,

Всім миру й радості бажаю.

Хай в цей день зимовий, білосніжний

Вам всім сміється небо голубе,

Дорогу вселять хай сніжинки ніжні,

Та пестять сонця промені весь день.

Дід Мороз: Здоров’я, щастя хай у домі буде,

Хай люблять рідні, поважають люди,

Хай Матір Божа вас охороняє,

Сіяє втіхи зірки золота.

Ісус Христос з небес благословляє,

На многії і довгії літа!

1 ведучий: А наші учасники вже зачекалися оцінок журі.

2 ведучий: Тож просимо наше шановне журі підвести підсумки «Новорічних перегонів» і оголосити результати.

( Журі підводить підсумки, оголошує результати )

Всі учасники команд стають півколом:

У Новому році ми всі вам бажаєм:
Ніколи не бійтеся, будьте сміливі!
Хитруйте, де треба, та тільки несильно!
Несіть людям радість, добро і усмішку!
Гризіть, там, де треба. Додумались? – Книжку!
Нехай не тривожить ніщо ваших снів!
Щоб у школі і вдома ніхто не хворів!
Щоб мали ви завжди лиш свіжі новини!
Щоб друзі і рідні усіх вас любили!
Бажаєм не мерзнуть!
І в пеклі не грітись!
Для цього не треба ніколи сваритись!
Забудьте про бійки, про сварки, незгоди!
Чудової в Новому році погоди!
Нехай рік Новий промайне, наче казка!
І знову до нас ви приходьте, будь ласка!

Всі: З Новим роком! З новим щастям !

( Всі учасники виконують пісню )

Новорічний бал

Конкурсно – розважальна програма для старшокласників

О. О. Урожай, педагог – організатор

Казкар: Гуде, шумить метелиця,

Сріблястим снігом стелиться

На гори й греблі рік.

Просторами широкими
З надіями високими крокує Новий рік.

Ви чуєте: між звірами

Луна збудилась хорами?

Не спить святковий ліс!

То вже іде Карпатами

З дарунками багатими,

Все ближче Новий рік.

А ви його чекаєте,

Зустрітись з ним бажаєте?

Признайтесь: так чи ні?

Повсюди я блукати звик…

Я сам казкар і чарівник,

Підвладне все мені.

Ось гляньте, дзеркало оце…

Зробити варто рух –

І я відразу бачу все,

Що діється навкруг.

Або ж ліхтарик цей…

Як засвічу ним тільки,

Відразу казка з’явиться…

Хотіли б бачити? Будь ласка.

Але… Сидіть не рухайтесь,

Уважно казку слухайте,

Завжди дивіться ви сюди…

Приготувались? Раз! Два! Три!

Снігурочка: Десь за горами, за лісами

Новий рік поспіша,
Він вже кружляє небесами:

Щастя вам запаса.

Він нам здоров’я зичить вічне,

Натхнення в праці теж,

Вірності, дружби і кохання,

Щоб не було їм меж.

Дід Мороз: В Новому році будьте добрими,

Чесними, як завжди.

Друзів ніколи не забудьте

Привітати від душі.

Мрії нехай усі збуваються,

Сяють навкруг вогні,

Смійтесь, святкуйте, розважайтесь

Ви сьогодні від душі.

Снігурочка: На порозі – Новий рік, сміх і жарти на весь вечір.

Кришталю чарівний дзвін… Добрий вечір!

Дід Мороз: Всім! Всім! Всім! І тим, хто підходить і тим, хто вже тут, - оголошуємо важливу звістку: «Сьогодні на балу відсутні похмурі обличчя тих, хто шукає причину лише для критики».

Снігурочка: Увага! Увага! Дозвольте зачитати Новорічний указ: «На новорічному балу рекомендується веселитися, посміхатися, співати, жартувати і танцювати.

Дід Мороз: Категорично забороняється сумувати і позіхати,

Протяжно охати і голосно стогнати!

Снігурочка: Сьогодні весело у нас – ми Новий рік стрічаємо.

Всіх, хто в залі в цей вже час, щиро ми вітаємо!

Дід Мороз: Ви вже, мабуть, зрозуміли, що наш Новорічний вечір буде незвичайним, адже проходитиме під назвою «Новорічна казка».

Снігурочка: Представляємо команди учасниці ….

Дід Мороз: А судитимуть наші новорічні перегони шановне журі у складі….

Снігурочка: Отже, якщо і команди і журі представлені, можна починати наші змагання. Оголошуємо конкурс «Представлення».

Першими виступають учасники команди

Для виступу запрошуємо команду

А тепер свій номер покажуть учні з команди

Зустрічайте представлення команди

І закінчать цей конкурс учасники команди

Дід Мороз: От молодці діти, от потішили. А що нам скаже шановне журі?

Снігурочка: А тепер дізнаємося, як наші учасники знають назви відомих казок та літературних творів. Зараз кожна команда отримає листок на якому написані перевернуті назви, у яких підібрані протилежні або подібні за значенням слова, а учасникам необхідно за 1 хвилину відгадати справжні назви казок.

Дід Мороз: Слово для оцінок надаємо журі.

Снігурочка: А тепер оголошуємо «Конкурс художників». Запрошуємо одного учасника від команди Він отримає написану назву казки, яку йому необхідно намалювати так, щоб відгадала його команда. Чим швидше буде названа правильна відповідь тим більше балів отримає команда. Потім черга малювати підійде для учасників з класів.

Дід Мороз: Шановне журі, оцініть уміння наших юних художників та їх команд.

Снігурочка: А пам’ятаєте, як починаються більшість із казок?

Дід Мороз: «У тридесятому царстві, тридев’ятому государстві жили-були….

Снігурочка: А от хто там жив, та що з ними відбувалося розкажуть учасники новорічних перегонів. Першими виступає команда

Подивимося казку у виконанні команди..

Ще одна пригода сталася з учасниками команди … Давайте подивимося яка.

А тепер свою версію казки покажуть учні з …

На закінчення подивіться казку у виконанні учнів…

Дід Мороз: Мабуть не легко нашому журі оцінити такі чудові версії казок на новий лад. Але все таки підіймайте свої оцінки та прокоментуйте їх.

Снігурочка: Скільки казкових героїв зібралося у нас на святі. Вони, мабуть, також хочуть мати свій бал-маскарад, веселощі, танці, ігри біля святкової ялинки.

Залишилося лише зробити свою новорічну ялинку в казковому лісі.

Дід Мороз: Це і буде наше наступне конкурсне завдання. Учасникам потрібно з одного члена команди зробити ялинку і прикрасити її всім, що знайдете під руками. Можете використати речі вболівальників. Поки звучатиме музика створюйте свої новорічні ялинки в казковому лісі.

Снігурочка: Слово надаємо журі.

Дід Мороз: Гарні казкові ялинки вийшли у наших команд. Біля них так і хочеться заспівати.

Снігурочка: Тепер оголошуємо конкурс «НАМАЛЮЙ ПІСНЮ». Зараз прозвучить відома усім пісня, учасникам змагань роздадуться папір і фломастери, а коли звучатиме ще раз та сама пісня команди мають її намалювати.

Дід Мороз: А що ж вийшло у конкурсантів зараз нам покаже журі та виставить свої бали.

Снігурочка: Більшість казок мають чарівні предмети. Ось лише деякі з них лежать на купі, всього там 9 предметів, а учасників змагань 10 ( по 2 з кожної команди). Їм необхідно під музику танцювати навколо чарівних предметів не заходячи в коло, а після зупинки музики вихватити одного з них. Кому не вистачить, виходять із гри.

Отож приготувалися і почали змагатися за чарівні речі.

Дід Мороз: От і визначився переможець змагання цього конкурсу. А як оцінять його наше журі, давайте подивимося.

Снігурочка: Навкруг хурделиця гуляє,

Усі доріжки замітає,

І білий сніг летить, летить,

Лягає на дахи й садки,

Вкриває ковдрою річки.

У сніжки хочеться нам грати

І бабу снігову зліпити,

Надіти миттю ковзани

Або саньми злетіть з гори.

Дід Мороз: Так, дійсно, зима приносить багато розваг. Зараз побачимо одну із них, адже підійшов час для ГРИ У СНІЖКИ. Кожна команда має по 6 спроб попасти паперовою сніжкою у корзину. Починає змагання команда

Потім виступатимуть учні

Снігурочка: Шановне журі, оголосіть результати і цього конкурсу.

Снігурочка: А ще чи не кожна казка має момент боротьби добра і зла, бою між негативними та позитивними героями.

Дід Мороз: Та хоч негативних героїв серед наших учасників не має та бій все рівно відбудеться. А назвемо ми цей конкурс «БІЙ

Снігурочка: А тепер журі виставить бали і за цей конкурс.

Снігурочка: Кажуть, що під Новий рік

Все, що нам бажається,

Що задумав ще торік,

Завжди все збувається!

Дід Мороз: А найбільше всі чекають

Подарунків чарівних

Під ялинку заглядають

Може там лежать вони.

Снігурочка: Оголошуємо конкурс «ПОДАРУНОК». Першими нам подарують свій подарунок учні класу.

Дід Мороз: А тепер запрошуємо до виступу команду

Наступними виступають учасники команди

Взяти участь у конкурсі запрошуємо учнів класу

Завершать наші новорічні перегони учасники команди

Снігурочка: Шановне журі, оцініть новорічні подарунки наших учасників.

Снігурочка: Поки журі підрахують бали, та визначать переможців

Дід Мороз: Нарешті змагання закінчилися і для оголошення результатів слово надаємо голові журі

Дід Мороз: Час розваг добіг зупинки –

З пліч звалилася гора…

Розійтися по домівкам

Всім настала вже пора.

Мандри і нові дороги

Принесе наступний рік!

Хай на кризі ваші ноги

Не роз’їдуться убік.

Снігурочка: Хай від вас не приховає

Доля переможну мить!

Хай вас вдача не минає!

Хай у всьому вам щастить!

Дід Мороз: Хай кмітливість, витривалість

Рік Новий до вас несе!

Щоб складалось і вдавалось,

Щоб зумілося усе!

Снігурочка: Мрія світла і висока

Щоб здійснилася в усіх!

А тепер – з Новим вас роком! –

І побачимось за рік!

Веселим будь і не сумуй!

Свято гумору

О. С. Іпанова, вчителька англійської мови, класний керівник

( На сцені макет української хати, стіл, накритий скатертиною, українські страви, біля столу – лава. Трохи збоку тин.)

УЧИТЕЛЬ: Сьогодні ми зібралися в нашій господі, щоб відпочити, пожартувати, щиро посміятися, почути і відчути рідне слово.

Рідне слово! Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі материнської лагідності й доброти, мужності земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, ніж рідне слово!

Словом можна підняти настрій людини, викликати різноманітні почуття – любов, ненависть, смуток, жаль, радість, сміх. А що може бути кращим за сміх!?

Людина сміється! Чудово! Це означає, що їй добре, спокійно, радісно. Нехай і сьогодні на нашому святі всім буде весело і затишно.

( Звучить фонограма із записами ранкових звуків у селі.)

АВТОР: У селі… вже ранок настав,

Микола прокинувся, худобу підняв.

І Текля теж встала, по дрова пішла,

У хаті підмела, води принесла.

Їхню доньку Улянку вже сватать пора:

Свиня вже говорить, а зятя нема.

( Слова автора герої імітують рухами, про які йдеться в тексті. Микола входить співаючи, «Ой лопнув обруч» помічає Теклю і йде до неї, вона відвертається.)

АВТОР: Микола знай собі співає,

До Теклі чутка долітає,

Що скочив в гречку старий дід –

Здурів вар’ят на старість літ.

І ось в сім’ї назрів конфлікт –

Ініціатором був дід.

І хоч його душила «жаба»,

Конфлікт озвучувала баба.

ТЕКЛЯ: Всі баби по селу вже роздзвонили,

Що ти, Миколо, вже давно не мій,

Казали, що ти ходиш до Марини,

Горнутися до мене більш не смій.

МИКОЛА: Що ти, Теклю, з дуба впала,

Чи з ноги не тої встала?

Лиш тебе одну кохаю,

На других не заглядаю.

ТЕКЛЯ: Ну а вчора де пропав,

Ніби тебе дідько вкрав?

МИКОЛА: До склепу з кумом ми ходили,

«Чупа-чупс» собі купили .

ТЕКЛЯ: Півлітровою була

«Чупа-чупса» та твоя.

Вилизали, певно, всю,

І Петрову, і твою?

Так вже добре нализались,

Що додому ледь дістались.

МИКОЛА: Циць, стара, та не сварися,

До роботи вже берися,

Бо сьогодні вечорниці,

Прийдуть дівчата білолиці,

З ними файні парубки:

Погуляють залюбки.

(Микола з Теклею виходять. На сцені з’являються дві куми з відрами)

1 кума: Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі? (Цілуються)

2 кума: Доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці. І якби не ви, кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.

1 кума: І я так кажу, кумасю, але послухайте, що в світі нового за день сталося.

( Співають «Ой там на товчку» )

2 кума: А ви не скажете, кумцю, що оце ваші кури у мене в городі роблять?

1 кума: А хто вам сказав, що то мої кури, вони що позначені? А може, то Ганині кури?

2 кума: Ганині не Ганині, але додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.

1 кума: Як то залишаться, вони ввечері нестися мають?!! Ви, мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуньки вам за тин впали?!!

2 кума: Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали.

1 кума: Отакої, то, може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?

2 кума: А чому ж не піде, я куди ліпша від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста і не язиката. Отакої!!!

1 кума: Що?!! То це я – товста!!! Це я – веснянкувата!!! Та я тобі покажу, яка я язиката!!!

( Кидаються одна на одну. Починають битися, розходяться в різні сторони)

1 кума: Бодай тебе нещасна година побила, як ти мої яблучка потрусила.

2 кума: Тьху на тебе, і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися. Застала мене з тобою нещасна година. Тьху.

(Беруть відра і розходяться)

АВТОР: В кожнім, думаю, селі є такі ґаздині,

Можуть вони говорити аж по цілій днині.

Довго десь собі сварились там біля криниці,

Поки не повиростали їм гулі на язиці.

АВТОР: Ну ось і вечір, вівці біля броду,

Із річки п’ють собі холодну воду,

На вечорниці хлопці поспішають

Й дівчатонька, що дуже їх кохають.

( Виходить Текля і починає поратися біля столу.)

ТЕКЛЯ: Уже й вечір надворі, чути співи, ані дівчат, ані хлопців не видно. Що то молодість… Цілу ніч гуляли б, тільки музику й пісні слухали б, і то споконвіку так велося. І ми колись… Як згадаю… Літа , літа… Летять, наче орли сизокрилі…

УЛЯНА: Мамо, мамо витріть сльози. Зараз до мене прийдуть дівчата з парубками, і ви з нами повеселитеся. Але що їх так довго немає?

(Стукіт у двері, заходять дівчата.)

1 дівчина: Доброго вечора у вашій хаті. Чи пустите до господи?

ТЕКЛЯ: І вам вечір добрий, дівчатонька. Заходьте, сідайте у нашій хаті, на нашій лаві.

2 дівчина: Тітко, а де дядько Микола? Чому ж його не чути, не видно?

ТЕКЛЯ: Та хто його знає, знову десь пропав. Тільки б не зустрівся з кумом… А ви сідайте. Уляно, пригощай і розважай дівчат.

УЛЯНА: Доброго вечора, дівчатонька. Дякуємо, що зайшли, а які новини ви з собою принесли?

3 дівчина: Дівчата, що я вам скажу - і не повірите.

4 дівчина: Та що там вже говори.

3 дівчина: Я вчора Михайла – тітки Орисі, що біля ферми живе, внука з міста бачила так близько, як оце вас зараз бачу.

4 дівчина: Та що там бачила. Я з ним навіть говорила, як оце зараз із вами говорю.

1 дівчина: А я з ним навіть цілувалася, як оце зараз із вами… Ні, це було зовсім інакше.

(Усі сміються)

2 дівчина: Брешеш, не цілувалася.

1 дівчина: Це я брешу?!! Та ти мені просто заздриш!!!

2 дівчина: Це я заздрю?!!

3 дівчина: Дівчата, перестаньте сперечатися. Ви знаєте, якщо мені Петро сьогодні не освідчиться, то я собі щось зроблю.

4 дівчина: Нічого ти собі не зробиш.

3 дівчина: Це я не зроблю?!! Та я собі знаєш що зроблю?!! Я собі нову зачіску зроблю!!! Я на потилиці його ім’я вистрижу.

( Пісня «Була собі Маруся, полюбила Петруся»)

1 дівчина: А мій Степан, якщо до мене не підійде, то я на себе руки накладу.

УЛЯНА: Як накладеш?!!

1 дівчина: Як-як, ось так (кладе руки собі на голову).

(Усі дівчата знову сміються)

УЛЯНА: Та вистачить, дівчата, вже про хлопців говорити. Давайте ліпше заспіваємо.

(Пісня «Кину кужіль на полицю»)

2 дівчина: Слухайте, дівчатонька, а може, щоб Михайло звернув на мене свій погляд, мені пластичну операцію зробити?

4 дівчина: Та на твою операцію по всій Україні пластику не вистачить.

2 дівчина: А давайте затанцюємо, щось моїм чобіткам сумно стало.

(Дівчата танцюють)

УЛЯНА: І де ж наші хлопці поділися? Чому їх так довго немає?

(Стукіт. Входять хлопці)

1 хлопець: Дівчата, пустіть-но до хати.

1 дівчина: Гарненько попросіть.

2 хлопець: Пустіть, кажемо, до хати (стукає)

2 дівчина: Агов, хто такий?

3 хлопець: Пес рябий.

1 хлопець: Баран круторогий.

2 хлопець: Ведмідь клишоногий. Пустіть до хати.

3 дівчина: Не пустимо в хату, дуже вас багато.

3 хлопець: Пустіть ліпше, бо буде гірше.

УЛЯНА: Ми як візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини.

1 хлопець: Дівчатонька, голуб’ятонька, ми прийшли не битися, ми прийшли миритися.

2 хлопець: І гостинці принесли, і музик привели.

ТЕКЛЯ: хоч не знаєм, звідки ви, чи з полудня, з півночі в нашу хату зайшли, просимо всіх сідати і з дівчатами пісню заспівати.

(Пісня «По дорозі жук, жук»)

ТЕКЛЯ: То що, хлопці, може щось веселеньке розкажете. Ви ж такі гарні гуморески знаєте. А дівчата вам допоможуть. Так дівчата?

1 дівчина: Авжеж. Нехай починають розповідати, а ми продовжимо.

1 хлопець: А чому б і ні. Степане, починай.

2 хлопець:

Лікарі пішли химерні

В нинішні часи.

Той лікує тільки уші,

Горла та носи.

Інший знає тільки очі,

Третій зуби рве.

Перед нами тут питання

Постає нове:

Чом нема спеціалістів

Ще й по язику?

І знайшов я, любі друзі,

Відповідь таку:

Працювати язиком –

Це не те що молотком,

Чи косити в полі жито,

Чи стояти за станком.

Щоб язик ходив легенько,

Вібрував сюди й туди,

Досить випити півсклянки

Чаю, кави чи води.

А поставлять перед носом

Чайник, пляшку чи графин,

То язик трудитись буде

Скільки хочете годин.

Від постійної роботи

Він ні в кого не хворів,

То навіщо ж готувати

Ще й для нього лікарів?

1 хлопець:

Історія з салом

Ясен місяць посвітив

Та й зайшов за гору.

Задрімав старий Мартин,

Що стеріг комору.

В темноті до нього щось

Підійшло й спитало:

Діду, чуєте? Скажіть,

Вам потрібне сало?

Геть, дурне! – гукнув Мартин. –

Ти чого пристало?

В мене язва в животі.

Ненавиджу сало. –

Так гукнув і задрімав,

А в ранкову пору

Появився комірник,

Відімкнув комору,

Бачить дірку у стіні

І не бачить сала:

Мов корова язиком

Пудів три злизала.

Подзвонили у район,

Прибула машина

І в кутузку повезла

Сонного Мартина.

Там міліція його

Сорок днів тримала.

А хіба ж він винуват,

Що не любить сала?

1 дівчина: А тепер ми хочемо розказати.

ТЕКЛЯ: Ну що, хлопці, дозволимо їм тільки після того, як заспівають веселенької.

Хлопці разом: Так, так.

Дівчата: А давайте разом заспіваємо.

Хлопці: Давайте.

(Співають пісню «Ой ходімо, жінко»)

ТЕКЛЯ: Ой гарно співаєте, а тепер послухаємо дівчат.

2 дівчина:

Умирає чоловік, вже на ладан диха.

А дружина молода примовляє стиха:

- Ой на кого ж ти мене, бідну покидаєш?

Напиши, що ти мені все заповідаєш. –

Чоловік позеленів, груди кашель душить.

Він закляк і лиш трьома пальцями ворушить.

А дружина: - Ти ж умреш… Ти ж уже конаєш…

Ощадкнижка де твоя? Де її ховаєш?

Ніч минула. Чоловік не урізав дуба,

А прочумався й сказав: - Я одужав, люба.

- От так штука! Чудеса! – Жінка здивувалась. –

Ти ж учора умирав. Я вже так злякалась…

Ти ослаб і занімів, мучила задишка.

Я просила, щоб сказав, де ощадна книжка.

Ти на мене поглядав якось божевільно,

Тільки пальцями трьома ворушив повільно.

Я, - скривився чоловік, - справді міг пропасти:

В пальцях сили не було навіть дулю скласти.

3 дівчина:

Серед ночі подорожній проситься до хати:

Чи пустите, добрі люди, переночувати?
Ні, - сказала господиня змучена й сувора, -

Не до вас нам, бо корова здохла позавчора. –

А хазяїн обізвався: - Та впусти людину.

Може, й нас колись пригріють у лиху годину.

Вранці гість устав і мовив: - Господине строга!

Я пророк, святий Микола, посланий від Бога. –

Здивувалась господиня: що йому сказати?

Лисе, сиве, а розсудку як у немовляти.

Ставши гордо серед хати, гість махнув руками –

І покрилася вся стеля срібними зірками,

І на вікнах стрепенулись ангели крилаті,

І божественні хорали залунали в хаті.

І сказав святий Микола тихо та ласкаво:

- Попросити що завгодно маєте ви право.

Неможливого не буде й не було для мене.

Об’явіть мені бажання ваше сокровенне. –

І упали на коліна жінка з чоловіком

І не гласом возопили, а плаксивим криком:

- Ми остались без корови. Плачуть наші дітки…

Зроби ж, Боже, щоб корова здохла і в сусідки!

4 дівчина:

Вільна мить після обіду випала в Уляни.

Йде, щоб вилити обиду до сусідки Ганни:

Вчора ваші лобуряки знову груші крали.

Відчахнули дві гілляки, листя обчухрали. –

Ганна гіркотно зітхнула: - Тож-бо того хочу?

Та щодня їм, ви б почули, іродам торочу,

Що так можна і упасти, й скривдить деревину.

Лізеш в чужий садок красти – то бери драбину!

5 дівчина:

Докоряє дід онуці: - Дивні нині діти,

Розучилися дівчата навіть червоніти.

А колись були дівчата дуже соромливі,

Скажеш слово – червоніли, як той мак на ниві.

А онука аж руками вдарила об поли:

- Я, дідусю, уявляю, що ви їм мололи.

УЛЯНА: Дівчата, а заспівайте частушки.

(Дівчата співають частушки)

5 дівчина: А зараз послухайте діалог двох дідів.

ДІАЛОГ

Посідавши під вербою у зеленім сквері,

Розмовляють дідугани глухі, як тетері.

Перший каже: - Он колись ми до дівок ходили. –

Другий каже: - Дуже добрий борщ у нас варили. –

Перший каже: - Була в мене дівчина Орися. –

Другий каже: - Їси, було, і не наїсися. –

Перший каже: - Та Орися гарна, наче пані. –

Другий каже: - Таких тепер нема й в ресторані. –

Перший каже: - Та Орися гарно так співала. –

Другий каже: - Можна з салом, можна і без сала. –

Перший каже: - Розлучились, не збулися мрії. –

Другий каже: - Нема таких і в кулінарії…

Отак вони розмовляють. Не смійтесь над ними,

Бо хто знає, чи й ми з вами не будем такими.

ТЕКЛЯ: Тай гарно ж ви вмієте гуморески розповідати і багато знаєте. Може й приказки й прислів’я знаєте?

1 дівчина: Звичайно знаємо. І навіть розказати можемо. Правда?

Всі разом: Так.

1 хлопець: «Тату, лізе чорт у хату!» - «Дарма, аби не пан».

1дівчина: Така честь, як собаці в ярмарок: або всюди ганяють, або хазяїн до воза прив’яже.

2 дівчина: Нема нікому так добре на світі, як попові та котові: обидва лежать та хліб дурно їдять.

3 дівчина: Вирядилась, як свиня в наритники.

2 хлопець: Боже ти мій, за що ти мене караєш? Чи я коли в церкву ходжу, чи я коли корчму мину?

4 дівчина: Нарядилась, як пава, а кричить, як ґава.

5 дівчина: Він би й рад косити, та нікому косу носити.

3 хлопець: Як молодим бував, то сорок вареників з’їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п’ятдесят умелю.

УЛЯНА: Дівчата, та давайте заспіваємо.

( Співають пісню «Спать мені не хочеться»)

АВТОР:

Вже надворі світати стало,

Ото вже молодь погуляла.

Розходитись пора давно,

Бо прокидається село.

1 хлопець: Прощавайте, дівчатонька, прощавайте, кохані. Дякуємо за гулянку, за веселу забавлянку.

2 хлопець: Дякуємо і тобі, господине, що пригощала, частувала, з хати не проганяла.

УЛЯНА: Нема за що, прощавайте. До нас іще раз завітайте.

(Хлопці прощаються з дівчатами, розходяться)

ТЕКЛЯ: О, вже світає, гості всі розійшлися, а мого старого й досі не видно. Чи, бува, не трапилося чого? (Порається біля столу)

АВТОР:Як розвиднілось надворі, - вже Микола на порозі…

Червоненький на лиці, рівно йти не в змозі.

Чогось задом милий йде, певно поспішає.

Хай-но тільки підійде – жінка вже чекає.

МИКОЛА: (Співає) Сам п’ю, сам гуляю.

ТЕКЛЯ: Де гуляв ти, старий діду,

Де запропастився?

Певно, з кумом у шинкарки

Знов води обпився?

МИКОЛА: Ти на мене не сварися і не прав вечірню.

Хто господар у цій хаті, ще й на цім подвір’ю?

ТЕКЛЯ: Йди уже вкладайся спати, не трави ти душу,

Вік з тобою доживати я, повір, ще мушу.

Та й люблю тебе, Миколо, лиха моя доле…

МИКОЛА: Я тебе також кохаю й не зраджу ніколи.

( Співають хлопці «Ой біда, що горілка не вода»)

(Текля з Миколою обнімаються і йдуть за куліси)

АВТОР:

Щоб усе у нас було, треба щоб жило село,

Тоді будем панувати, не будемо лиха знати.

(Виходять усі учасники на сцену)

1 дівчина: Хай усюди колоситься жито і овес, й пшениця.

2 дівчина: Хай здорові будуть всі: і дорослі, і малі.

3 дівчина: Щоб родила щедро нива, щоб у хаті, все як слід.

4 дівчина: Щоб довіку був щасливий український славний рід.

Здоров’я – то найбільший в світі дар!

Н. А. Іваницька, географії, класний керівник

Учитель: Доброго дня, шановні учні, батьки, учителі, гості. Ми раді вітати вас на нашій виховній годині, приуроченій найголовнішому, найціннішому багатству, яке має людина, - здоров’ю.

Наше життя стрімке, цікаве, повне багатьох несподіванок. Ти багато чого помічаєш навколо, посміхаєшся сонцю, радієш ранковій росі, зеленим молодим паросткам, підспівуєш веселим весняним пташкам. У тебе піднімається настрій, коли отримуєш подарунок, чуєш улюблену пісню, дивишся цікавий фільм, спілкуєшся з друзями. Але інколи тобі неприємно, наприклад, коли чуєш брутальну лайку, або коли у твоїх близьких якісь негаразди.

Та є й таке, чого ти не помічаєш, хоча воно життєво необхідне. І згадуєш про це лише тоді, коли відчуваєш його нестачу. Якщо тобі холодно – одягаєшся, відчуваєш спрагу – шукаєш воду, не вистачає повітря – відчиняєш вікно, тобі сумно – телефонуєш друзям, занедужаєш – шукаєш ліки. Та якщо всі ці речі – одяг, вода, повітря, друзі – зрозумілі для кожного, то на запитання «Що таке здоров’я?» не зразу знайдеш конкретну відповідь. Ти ним користуєшся, витрачаєш, споживаєш, і здається, що воно було, є і буде. То що ж це таке – здоров’я? Відсутність хвороб? Задоволення? Скарб? Диво? Гармонія? Всього цього не купиш, але можна навчитися його зберігати і зміцнювати.

учень:

Здоров’я – то найбільший в світі дар!

Його цінуємо, коли втрачаєм…

Молитви шлемо вище хмар,

Бо повернути як – не знаєм…

Учитель: Як зберегти своє здоров’я на довгі роки? Як бути бадьорим і впевненим у собі, не скаржитись на постійні нездужання? На ці питання ви знайдете відповідь на сторінках нашого усного журналу «Ти і твоє здоров’я»

сторінка «Здоров’я – обов’язкова умова життя кожної людини…»

( Виходять 2 хлопчиків і 2 дівчаток.)

Хлопчик:

Про здоров’я багато пишуть, говорять, але мало хто про нього турбується серйозно, зі знанням справи. У наш час, не зважаючи на величезні успіхи в медицині та поліпшення умов життя, кількість хворих неухильно збільшується, а тривалість життя зменшується.

Дівчинка:

Здоров’я – обов’язкова умова життя кожної людини, її краси, адже здоров’я здатне надати по – справжньому чудовий колір т обличчя, робить шкіру пружною, еластичною, волосся густим, блискучим, дихання – легким і чистим.

Відомий письменник Гейне писав, що єдина краса , відома йому, - здоров’я.

Хлопчик:

Тим, хто не дбає про стан здоров’я, хотілось би нагадати повчальні слова визначного вченого – фізіолога Павлова: «Ми самі своєю нестриманістю, своєю безладністю, своїм недбалим ставленням до власного організму зводимо нормальний строк життя до значно меншої цифри». Тільки здорова людина, життєрадісна, сповнена енергії, здатна в повній мірі надавати необхідну допомогу людям.

Дівчинка:

Іноді і дорослі, і діти наче навмисне все роблять для того, щоб утратити своє здоров’я. Вони ведуть неправильний спосіб життя, набувають шкідливих звичок, яких потім не можуть позбутися: це куріння, пияцтво, наркоманія. Негативні звички завжди згубно діють. Однак втратити все легко, а повернути іноді важко, а то й не можливо. Кажуть: «Є каяття, та немає вороття».

Хлопчик:

На сьогоднішній день в Україні склалася дуже невтішна картина щодо стану здоров’я нації: смертність перевищує народжуваність майже вдвічі, набирають сили туберкульоз, гепатит, венеричні захворювання та СНІД, зростає кількість онкологічних та серцево – судинних захворювань.

Дівчинка:

Крім цього, стрімко поширюються шкідливі звички серед неповнолітніх: зростає кількість кірців, особливо серед дівчат, малолітніх алкоголіків та наркоманів.

Хлопчик:

Тютюнопаління і алкоголь впливає на психічну, нервову системи, внутрішні органи. Для підлітка смертельною дозою може стати 250 грам горілки. Злочини, нещасні випадки, дорожньо – транспортні пригоди стаються переважно в стані алкогольного сп’яніння. Коли виникає фізіологічна залежність, людина стає рабом алкоголю, нікотину.

Дівчинка:

Якщо ви не стали рабом шкідливої звички – не робіть до цього першого кроку. Добре знаючи, що це може зруйнувати ваше здоров’я, не починайте палити і пити ні за компанію, ні без компанії.

Хлопчик::

Щоб бути здоровим, енергійним, творчо активним, не вкорочувати власне життя, необхідно змолоду боротися за збереження й поліпшення свого здоров’я. Адже людина - сама творець свого здоров’я.

сторінка « Здоров’я починається з…»

Учитель: Жодні успіхи не мають сенсу, якщо вони пов’язані із втратою здоров’я. Саме по собі здоров’я не існує, воно не дається на все життя, не є постійним і незмінним. Воно повсякчас потребує турботи. Твоє здоров’я у твоїх руках, тож бережи його щоднини.

А зараз я пропоную нашим п’ятикласникам визначити, з чого ж починається здоров’я, яке зображено у вигляді сонечка, а промінчиками цього сонечка стануть складові здоров’я.

( Учні по черзі називають складові здоров’я і прикріплюють промінчики навколо сонечка )

учень:

Хто здоровий, той сміється,

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини!

учень:

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

4 учень:

Хто здоровий – не сумує,

Над загадками мудрує,

Він сміливо в світ іде,

Й за собою всіх веде.

5 учень:

Бо здоров’я – це прекрасно,

Здорово, чудово, ясно,

І доступні для людини

Всі дороги і стежини!

6 учень:

Людино, як душа твоя багата!

Здійми з молитвою ти очі в неба вись.

Людино! Серед смерті, серед втрати

Стань, зупинись!

Всі: Стань, зупинись!

7 учень:

ХХІ століття. Ми переступили його поріг. Чим зустріло воно нас?

Учні виносять по черзі хмарки із написами , прикріплюють і називають по черзі:

Паління
Алкоголь
Наркоманія
СНІД
Хвороби
Нераціональне харчування

3сторінка « Зроби до здоров’я крок…»

учень:

Говорять. Що купити все на цьому світі можна –

Кар’єру, дачу, «Мереседес» в кредит.

учень:

Ти купиш книгу – та не розум,

І тільки їжу, та не апетит.

учень:

Прикраси найдорожчі – не красу,

Як ліжко купиш – про безсоння не забудеш.

учень:

Придбаєш дім – та не тепло,

І тільки ліки купиш – не здоров’я.

Вибігає дівчинка із зошитом у руках:

- Отримані дані з нашої лікарні!

Із зошита випадають листочки із написами, учні піднімають, оголошують по черзі:

– Сколіоз!
– Гастрити!
– Бронхіти!
– Серцево – судинні захворювання!
Все це у нас в школі?!

Всі: Жах!!!

За партою сидить хлопчик Діма:

Діма:

От вже ці нудні уроки!

Скільки можна їх терпіть!

Оці заліки, контрольні.

Щось писать, щось учить!

Ех, живуть же люди!

Зустріти б чарівницю, що виконала б моє бажання!

З’являється чарівниця з чарівною паличкою.

Чарівниця:

А що тобі для щастя треба? Зумієш відповісти без вагання?

Діма:

Запросто!

Чарівниця:

Якщо зумієш – виконаю три бажання!

Діма ( задумується):

У школу хочу не ходити,
робити, що завгодно

І безтурботно хочу жити!

Чарівниця:

Ну що ж, живи!

Вбігають хлопці:

хлопець: О, привіт!

Діма: А я вже кинув школу!

хлопець: ( плескає по плечу ): Ну, молодець! Будеш цигарки? ( пропонує пачку сигарет )

Хлопець: А як ти ставишся до алкоголю? ( виймає пляшку від вина )

Діма: Нормально, мужики!

Хлопці ( разом ): Тоді ти наш!

хлопець: із нами хоч в рай, хоч за кордон.

Діма: Та я із вами!

хлопець: Відірвемося, врубай музон! ( Танцюють )
хлопець: Послухай, гривні не знайдеться?

На дискотеці в клубі є класні кралі.

Без грошей веселиться не вдається.

Діма здивовано знизує плечима, шукає в кишенях гроші, не знаходять

хлопець: Нема? Тоді нам далі!

( Хлопці вибігають, залишають Діму , Виходить чарівниця )

Чарівниця: Ну як ти?

Діма: Чудово! Кайф! Оце життя!

Чарівниця: Але цим дням не буде вороття!

Діма: Я хочу спробувати все!

Чарівниця: Це звички шкідливі, нехороші!

Діма: Дарма! Моє бажання слідуюче – гроші!

Чарівниця: Скільки ж? Я не знаю?

Діма: грошей багато не буває! Звичайно, не одну зарплату! Я хочу смачно їсти й м’яко спати!

Чарівниця змахує паличкою, зникає. Звучить музика. Дівчата виносять йому капелюх, піджак, мобільний телефон, персні. Йому підносять їжу, дипломат з грішми. Він щасливо перераховує. Танцює з дівчатами.

Та раптом зітхає і сидить нерухомо.

Чарівниця.

Щось засумував ти бачу, хлопче?

Уже нічого ти не хочеш.

Яка для суму є причина?

Діма:

От, якби була в мене дівчина…

Чарівниця:

Яка?

Діма:

Сучасна, стильна. Ну, словом, по мені.

Чарівниця махає паличкою, з’являється дівчина.

Діма: ( захоплено розглядає )

О, клас! Оце що треба!

Це потолок і крутизна!

Вона єдина й неповторна!

Так, це вона, вона…

Дівчина:

Привіт! Мене чекаєш? Цигаркою не пригостиш?

Діма: ( розгублено) Та, я вже думав не палити…

Дівчина: То, може, пива подаси?

Діма: Не про таку, звичайно, мріяв…

А як тебе хоч звати?

Скажи хоч до пуття!

Дівчина:

Я віддана, спокуслива і вірна… А звати…

Хвороба Способу Життя.

Діма ( злякано) : Хвороба? Ні, ти мені не пара.

Хвороба:

Ти слів не кидай даром.

А й справді, я приваблива, красива,

Поки не знав, хто я насправді.

Ти жив і про здоров’я ти не думав.

Скажи по правді?

Діма:

Та ні! Я молодий, здоровий!

Хвороба:

Здоровий? Ну ти насмішив!

Прислухайся до організму!

Із висновками поспішив…

Виходять Печінка, Серце, Шлунок.

Серце:

Я – твоє серце.

Було я симпатичне

І билося ритмічно,

По судинах ганяло

Я швидко й справно кров.

Тепер я все в некрозах,

І м’язи наче в сльозах.

Чи буду я життю радіти знов?

Печінка:

Я – твоя печінка –

Інфекціям бар’єр.

Та від тютюну і алкоголю

Я – забруднений кар’єр.

Шлунок:

Я твій шлунок,

На мені ось жирні плями.

Від обжорства не прийду до тями.

А від шкідливих інгредієнтів

Пережив я безліч болісних моментів.

Серце, Печінка, шлунок стають на коліна і говорять разом:

Змилуйся над нами!!!

Хвороба: Що, здивувався? Та ти не бійся. Сам ти не залишився. Зі мною 105 тисяч наркозалежних і 20 тисяч ВІЛ – інфікованих.

Діма: Я не хочу! Де чарівниця? У мене є бажання!!!

Чарівниця:

Ти свої бажання вичерпав!

Ти маєш все, що хотів: гроші, задоволення в житті.

Але за все треба платити.

Ти заплатив здоров’ям!

Діма:

Але я віддам усі гроші!

Хвороба:

Ти й так віддаси: в аптеку, в лікарню. Та ти не надривайся! Може, тебе залишать друзі, але з тобою буду я! Я не відійду від тебе до останнього подиху!

( Обіймає Діму, той виривається і кричить )

Діма: Не хочу! Не хочу!

Чарівниця:

Все зроби, щоб всесвітня надія

Не померла в бою на плацдармі.

Все зроби, щоб не стиснулись вії,

Щоб не били у дзвони у храмі.

Щоб «Хто винен?» хвилина остання

Не кричала у вись небесам.

Щоб у відповідь на питання

Не почути: «Хто винен?» - «Ти сам!!!»

Серце, Печінка, Шлунок разом:

Ти сам!!!

Діма протирає очі і заспаним голосом говорить:

Ой, заснув! І привиділось таке!

Дівчинка:

Зарядку треба робити, щоб на уроках не дрімати!

Виходять учні:

Щоб дух завжди здоровим був,

А тіло не знівечилось в руїни,

Єднаймось, молодь, за здоров’я

Твоє, моє і цілої країни!

Живи! Люби! Твори добро!

Щоб досягти непізнаних зірок.

Цінуй життя в усій його красі!

Всі: Зроби до здоров’я крок!

сторінка : « Народна мудрість про здоров’я…»

Учитель: Часом влучний короткий вислів – більше містить, ніж наукове визначення. Коли не вистачає слів, доречним буде використання оригінальних, перевірених століттями коротких, але глибоких за змістом приказок і прислів’їв, що склав наш мудрий український народ, цих своєрідних формул здоров’я.

А чи знаєте ви, діти, прислів’я і приказки про здоров’я та здоровий спосіб життя?

Діти по черзі називають приказки та прислів’я:

- Без здоров’я немає щастя.

- Все можна купити, тільки здоров’я – ні.

- Держи голову в холоді, ноги в теплі – проживеш довгий вік на землі.

- Було б здоров’я, а все інше наживем.

- Хочеш жити – кидай палити.

- П’яниця й свиня – то однакові звання.

- Пий, брате, пий, а на старість – торба й кий.

- Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.

- Здоровий хворого не розуміє.

- Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.

- Той здоров’я не цінить, хто хворим не був.

- Як хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати, а звечора рано вставати.

- Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив.

Звучить українська народна пісня

5 сторінка « Веселий сміх – це здоров’я. Смійтеся на здоров’я »

Учитель:

Сміх людський – чудесна штука.

Він – мистецтво і наука.

Він – в житті і для життя.

Від малого й до старого –

Всі ми любим щирий сміх.

Добрий сміх не б’є, не мучить.

Він на світі жити учить,

Він здоров’я додає ,

Радість й усмішки дає.

До вашої уваги гуморески у виконанні наших шестикласників.

Єхидні гени

Як зразковий Генин предок

Та близька людина,

Батько витягнув щоденник

Із портфеля сина.

Розкриває – там оцінок,

Як у полі гички:

Одна трійка, кілька двійок,
решта – одинички…

Горта далі – все без зміни,

Такі ж самі види:

Стирчать чорні, як пінгвіни

Серед Антарктиди.

Подививсь на чадо скоса,

Гена здогадався.

І під стіл від «артрозносу»

Евакуювався.

Вилазь, - батько каже ,- звідти!

Вилазь, буде краще.

І кого таке тільки

Ти пішло, ледащо?! –

Неохоче полоненик

Вибрався з – під столу:

Це я твій знайшов щоденник

І носив у школу…

Показав, щоб наш біолог

Більше не чіплявся,
У кого я такий олух

Ледачий удався. –

Нехай знає той генетик

Від самого Гени,

Що й з щоденника в щоденник перелазять гени.

Математик

Коля звіривсь у сестри:

Скільки буде, Таню,

Як чотири скласти й три?

Сім, - вона сказала.

Він із вереском скакать,

Наче б танці модні:

А я вчителя на п’ять

Обманув сьогодні!

Як чотири й три додать

Він мене заставив,

Я сказав, що буде два,

А він два й поставив!

Розмова про сина ( в ролях )

Надвечір подружжя одне молоде

Про сина малого розмову веде:

Ну, звідки у нього, з якої пори

З’явилась любов до картярської гри?!

Не тягне його до роботи й наук,

А карт отих просто не вирвеш із рук!

- Зазнає колись через них він біди!..

- Здавай!..

- Тасувала?..

- Що козир?..

- Ходи!..

Звучить українська народна пісня

6 сторінка « Все залежить від тебе »

Учитель: Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але пихатий мандарин ( правитель ). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум і спогадів про давню зустріч з імператором. Так ішли дні за днями, роки за роками… Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, що розумніший всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називатися найрозумнішим на світі, крім нього? Але вигляду нікому про своє обурення не подав, а мудреця запросив до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве? І якщо мудрець скаже, що живе, я роздушу метелика, а якщо мертве, я випущу його»…. І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося подивитися на двобій двох найрозумніших людей в світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав на мудреця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік, підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке питання. І тоді мандарин, всміхаючись, сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «ВСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!»… І збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно т тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, дорогі діти, лише від вас залежить будете ви здорові чи ні, чи зможете пройти нелегкою дорогою до здорового способу життя, а щоб бути сильним на життєвій дорозі потрібно мати міцне здоров’я.

Виходять учні:

Єдина річ цінується найбільше.

Лише тоді, коли немає вже її,

І ти не знаєш втрати більшої,

Адже це найцінніше на землі.

Подібного купити ти не в змозі,

І гроші вже не мають влади тут,

Це диво не знайдеш ти на дорозі,

Нестачу цю уже не віднайдуть.

Ти проміняв її на цигарковий попіл.

На пляшку та наркотиків дурман,

А схаменувшись, зрозумів лиш потім:

Життя своє ти зовсім занедбав…

Ти винен не один, і борг наш спільний.

Біда єдина нас усіх єднає:

Ми знищуєм живе, а значить, гинем,

Лише провини власної не помічаєм.

Це помилка! Дорога наша хибна,

Панує тут жорстокість й забуття.

Невже для нас ім’я людини гідне,

Якщо не в змозі ми змінити це життя?

Можливо, людяність навіки загубили,

У серці – лід, а на душі – зима.

І тільки погляд хворої дитини

Від нас правдиву дійсність не схова.

Я вірю, до снаги нам світ змінити,

Здоров’ю скажем «ТАК!», хворобам – «НІ!».

І довго та щасливо будуть жити

Здорові люди на оновленій землі!

Єдина річ цінується найбільше,

Лише тоді, коли немає вже її.

І ти не знаєш втрати більшої –

Здоров’я – найцінніше на землі!

Учитель: Я бажаю вам доброго здоров’я, гарного настрою, бути завжди бадьорими , веселими, життєрадісними.

Ми обираємо життя!

Виступ агітбригади

О. О. Урожай, педагог-організатор

( Вихід команди )

Вас вітає команда «ЗДОРОВО!» ( піднімають літери з назвою команди )

Ми - Загартовані!

Дружні!

Оптимістичні!

Рухливі!

Організовані!

Вольові!

Разом : Оригінальні!

Ми - (разом ) За здоровий спосіб життя!

Життя без наркотиків – це ЗДОРОВО!

Життя без алкоголю – це ЗДОРОВО!

Життя без паління – це ЗДОРОВО!

Спорт – це ЗДОРОВО!

Усмішки – це ЗДОРОВО!

Спілкування з друзями – це ЗДОРОВО!

Разом : Ми обираємо життя!

Хто здоровий, той сміється,

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини!

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

Хто здоровий – не сумує,

Над загадками мудрує,

Він сміливо в світ іде,

Й за собою всіх веде.

Бо здоров’я – це прекрасно,

Здорово, чудово, ясно,

І доступні для людини

Всі дороги і стежини!

( Звучить пісня )

Єдина річ цінується найбільше.

Лише тоді, коли немає вже її,

І ти не знаєш втрати більшої,

Адже це найцінніше на землі.

Подібного купити ти не в змозі,

І гроші вже не мають влади тут,

Це диво не знайдеш ти на дорозі,

Нестачу цю уже не віднайдуть.

Ти проміняв її на цигарковий попіл.

На пляшку та наркотиків дурман,

А схаменувшись, зрозумів лиш потім:

Життя своє ти зовсім занедбав…

Ти винен не один, і борг наш спільний.

Біда єдина нас усіх єднає:

Ми знищуєм живе, а значить, гинем,

Лише провини власної не помічаєм.

Це помилка! Дорога наша хибна,

Панує тут жорстокість й забуття.

Невже для нас ім’я людини гідне,

Якщо не в змозі ми змінити це життя?

Можливо, людяність навіки загубили,

У серці – лід, а на душі – зима.

І тільки погляд хворої дитини

Від нас правдиву дійсність не схова.

Я вірю, до снаги нам світ змінити,

Здоров’ю скажем «ТАК!», хворобам – «НІ!».

І довго та щасливо будуть жити

Здорові люди на оновленій землі!

Єдина річ цінується найбільше,

Лише тоді, коли немає вже її.

І ти не знаєш втрати більшої –

Здоров’я – найцінніше на землі!

В наш час дуже актуальною є проблема алкоголізму. Нехай ми з презирством дивимося на дядьків, що хитаючись, повертаються ввечері додому, піднімають галас чи навіть сплять просто на землі. Та й жіночим пияцтвом наше суспільство здивувати важко. Але чи можемо ми бути байдужими до дітей та підлітків, які вже мають пристрасть до пляшки?

Пияцтво і алкоголізм – проблема світового значення, і боротьба з ним вимагає спільних зусиль. Їх слід розцінювати не тільки як особисту трагедію, а й як соціальне зло. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна опинилась на першому місці серед усіх країн світу по вживанню алкоголю підлітками. Наша країна з величезним відривом випереджає Ізраїль, який потрапив на другу позицію цього ганебного рейтингу. Відтак у нас до 40 % школярів регулярно заглядають у чарку. В Ізраїлі – 28 %. Росія, у якій пияцтво ніби вважається національною традицією, опинилась на 15 місці цього списку.

За останні 10 років кількість звернень до лікарів із приводу дитячого алкоголізму збільшилася утричі. Більш ніж 50 % дитячих отруєнь у країні – алкогольні.

З дитини, підлітка, які пристрастилися до чарки, ніколи не виросте здорової людини. Це потенційні кандитати в інваліди!

У хаті свято. Часом сяє

Горілка в пляшці на столі.

Хлопчина, деколи буває,

Ще й вип’є чарочки малі.

Бо теж попробувати хоче,

Що то татусь біленьке п’є.

А потім й сам собі захоче

Й тихцем горілочки наллє.

А та отрута все руйнує,

Найперше страждає голова.

Всі ценри там паралізує…

Біда великою бува!

Чи хочемо ми з вами опинитися в цьому списку?

Чи хочемо ми з вами деградувати, перетворюючись у створіння, яким необхідна чарка, щоб не померти?

Чи хочемо , щоб наші діти отримали у спадок від питущих батьків цю страшну ганебну хворобу?

Нехай сьогодні задумається кожен!

Оберімо життя, адже воно дане людині лише раз! Оберімо здоровий спосіб життя, цінуймо кожну мить, дану нам Богом!

Наша реклама –проти алкоголю! Пийте соки, вживайте більше вітамінів, дихайте свіжим повітрям – і все у вас буде – ЗДОРОВО!

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим !

Г. Б. Самойленко, заступник директора з виховної роботи

Мета : виховувати у дітей почуття патріотизму, гордість і вдячність воїнам за перемогу над фашистами; розширювати знання дітей про Велику Вітчизняну війну

На дошці плакати :

«Мир усім дітям планети!»

«Хай завжди усміхаються діти!»

«Хай завжди буде сонце, хай завжди буде мир!»

ВЧИТЕЛЬ : Минають роки, відлітають у вічність. Виповнюється 61 рік з часу визволення нашої країни від німецько-фашистських окупантів. 61 рік з тої травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов довгожданий мир, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен з нас поділяє думку, втілену в словах :

«Ніхто не забутий, ніщо не забуте»

УЧНІ :

Своєрідним символом нашої пам’яті про полеглих став образ птаха – журавля. У пісні «Журавлі» є хвилюючі слова про те, Як полеглі на війні солдати перетворились в журавлів.

Звучить пісня «Журавлі»

Роки… Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забули героїв – воїнів і наші односельці. Золотими літерами вписані їх імена та прізвища в книзі «Вічної слави». Їх імена викарбувані на братській могилі. Над нею височить пам’ятник молодому солдату, який оберігає вічний сон своїх побратимів.

Хвилина мовчання.

Покладання квітів до братської могили.

Звучить пісня «Солдатська могила».

Вже весни не вперше травою прикрили

Відмітин війни навіть цятки малі.

Лиш братські могили, лиш братські могили

Болять не стихаючи рідній землі.

Розкидані вони у чистім полі

Десь при дорозі! У розмай-траві.

Могил отих не обминай ніколи,

поховані у них для нас – живі.

Когось не діждались, хто рідний і милий,

І в пам'ять обпалену біль заповза,

Воєнні могили, високі могили,

Завжди біля вас материнська сльоза.

Ота сльоза ніколи не зітреться

Що в праці нашій і чужій вині…

Лишила Батьківщина біля серця

Своїх синів, загиблих на війні.

Сльоза зорі стоїть над обеліском,

Сховавши клопоти над обеліском,

Сховавши клопоти людські і сни.

Сьогодні треба поклонитись низько

Усім, усім. Хто не прийшов з війни.

ВЧИТЕЛЬ : Дорогою ціною нам дісталась Перемога. Країна втратила мільйони кращих синів і дочок, які віддали своє життя у боротьбі з ворогами на фронтах ВВв .

Коли верстаю в завтрашнє дорогу,

Нового дня виважую мотив,

Я думаю про нашу Перемогу

І стяг. Що над рейхстагом лопотів.

Давно мовчать гармати жерла,

Гарячі кулі одсвистіли,

Та слава тих років не вмерла:

Вона зійшла на п’єдесталі .

Слава тим, хто здобув Перемогу!

Всі : Слава! Слава! Слава!

Вічна слава тим. Хто смертю хоробрих загинув.

Всі : Слава! Слава! Слава!

День сьогоднішній нерозривно пов'язаний з учорашнім, і кожен слід на землі: і нинішня радість, і небо безхмарне. І наш достаток, і щасливе життя – то твій слід на землі, Перемого!
64 роки тому, одразу по війні у визволених селах вогонь обережно несли від хати до хати, щоб зігріти самим і зігріти інших. Щоб ним освітити хату. А радістю – душі. Отак і вогонь життя іде від покоління до покоління, в майбутнє. Спасибі ж вам за збережене життя, воїни великої перемоги!

Звучить пісня « День Перемоги »

Послухайте, а нас могло й не бути!

Ви уявіть: немає нас і все!

І дні стоять у колосках і в руті,

Дніпро у море плескіт хвиль несе.

Ні, ні, не плескіт, - бо який же плескіт,

Коли людей у ярма запрягли.

І там. Де предки споконвік жили,

Концтаборів і плаців чорні плеса…

А он дитя схилилось над струмком.

Ну, ким би воно стало, аби сталось.

Щоб свастика над світом підіймалась

Розпластаним на вітрі павуком.

Насунулась нелюдів навала,

Виродків ворожості і зла.

Нівечила. Нищила, вбивала,

Вішала, калічила, пекла.

Руді вітрила підняла,

Пливе зловісна ніч в Україну.

Та поки серце у нас живе –

Нас не поставлять на коліна.

Безумна мати коси рве,

Зове повішеного сина.

Та поки серце в нас живе,

Ми не стояли на колінах.

Вічна шана всім. Хто відстояв мир на землі!

Вічна шана всім, хто визволив Європу від коричневої чуми!

Вічна слава всім, хто здобув Перемогу!

Всі : Вічна шана !

Вони у битві чесно полягли.

А іншого ні вибору. Ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для перемоги.

Звучить пісня « В землянке », « Синий платочек »

Ішли бійці за кроком крок.

Шляхами права й перемог…

Вас, наше сонце з високості,

До себе просимо у гості!

Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте!

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими,

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми!

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами й нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

27. Ми хочемо без воєн жити!

Хай буде мир на всій землі!

28. За мир – щоб сміятись,

За мир – щоб трудитись,

За мир – щоб троянди цвіли,

Щоб жито буяло і діти росли!

Хай літають завжди журавлі –

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі!

Для усіх малят в усьому світі!

За мир у всьому світі –

Це значить за життя,

За колоски налиті,

За матір і життя!

Хай живуть спокійно люди,

Сонце лагідно сія,

Хай лунає всюди – всюди

Пісня радісна моя.

Звучить пісня « Господарі діти »

Коли б оглянути весь світ

З вершини синіх гір,

Чи з літака, що у політ

Прямує аж до зір,

І крикнуть: - Люди на землі!

Озвіться, хто за мир?

Промчать слова ці сто вітрів

За гори і ліси,

І враз з усіх країв

Озвуться голоси.
За мир!

Відкажуть матері –

Не треба лити кров.

За мир!

Підхоплять школярі

На сотнях різних мов.

Ми жити хочемо й рости,

Навіщо нам війна?

І наче струмінь з висоти покотиться луна.

ВЧИТЕЛЬ : Без миру немає дитинства, немає майбутнього. За щастя дітей, за мирне небо, за цвіт на землі борються чесні люди планети . Землі потрібні пісні і квіти. Щоб на нашій планеті жили прекрасні люди, щоб до густих садів і білих будівель завжди повертались лелеки, при появі яких у людей з’являється спокій і радість від миру на рідній землі.

Сімейні посиденьки

Конкурсно-розважальна програма

Н. М. Кривоніщенко, учителька української мови та літератури, класний керівник

УЧИТЕЛЬ: Наш сьогоднішній світ – не світ спокою та щастя, а світ протиріч і відчаю. На кожному кроці ми зіштовхуємося із занепадом суспільства. Люди почувають велику відчуженість один від одного. У нас із вами є рідний дім, де на нас чекають, пам’ятають і простять.

УЧЕНЬ:

Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми, -

Найвища в світі – рідна хата

Під ясеновими крильми.

У ній тепло і очі мами,

І доброта її руки,

А над смутними образами

Горять барвисті рушники.

Тут батьків труд і труд матусі,

Здобуте чесне, не рясне.

А хліб домашній на обрусі,

Неначе сонце весняне.

Йдемо додому , як на свято,

Милуємося ворітьми.

Найвища в світі – рідна хата

Під ясеновими крильми.

УЧИТЕЛЬ: У нас із вами є родина. Саме в родині ми навчаємося любові, відповідальності, турботі та повазі.

УЧЕНЬ:

Родина», «рід» - які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами – гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це – батько, мати, прадід твій і дід!

УЧИТЕЛЬ: Доброго дня вам, шановні гості: тата, мами, бабусі і дідусі, колеги, діти! Доброго дня, щира українська родино! Запрошуємо вас у тепле коло, до щирої розмови, мудрого слова, ніжної пісні. Ласкаво просимо на наше родинне свято.

УЧЕНЬ:

Батьки і діти – серця одні,

Батьки і діти – душі пісні.

Батьки і діти – страждань політ,

Батьки і діти – родини цвіт!

УЧИТЕЛЬ: Давайте почнемо наше сімейне свято піснею «Как здорово …»

А зараз я представляю кожну родину й шановне журі

( Представлення родин і журі )

УЧЕНЬ: Родина, родинне вогнище, родинне тепло… його зберігають і підтримують наші мами і тата, бабусі і дідусі. А ми – діти, є невід’ємною частиною сім’ї, ми її спокій, її радість і щастя, її біль і сподівання, її надія і розрада.

Батьки і діти, діти і батьки –

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо життєве поле,

І не на день минущий – на віки,

Бо наша кров пульсує в вашій долі.

Батьки і діти, діти і батьки.

Пісня «Родина»

УЧИТЕЛЬ (Розпочинаємо перший конкурс)

1 КОНКУРС

«СІМЕЙНА ВІЗИТКА» (представити свою родину, родинне дерево, фотографії, фотоальбом)

УЧЕНЬ: Батько і мати – це найдорожчі для нас люди, це два гарячих сонця. Але часто у нас не вистачає ні слів, ні часу, щоб сказати, як сильно ми любимо своїх батьків, як вдячні їм за тепло і ласку, любов і турботу, за гарячі серця, невтомні руки, що не знають спокою. Батько й мати – символи всього найкращого, найбагатшого, найріднішого. Пам’ятаймо про це, вони дали нам життя, вчать людяності, милосердю, доброти; вкладають у наші вуста щирі слова.

УЧЕНЬ: Найкращі дні для наших батьків –

Це дні коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить скільки днів таких

Ми можемо для них зробити.

УЧЕНЬ: Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Даруймо для батьків погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями,

І повнився добром наш дім, і рідний край.

УЧЕНЬ: Приказка говорить, що мати тримає хату за три кути, а батько – за один. Усі клопоти по дому, більша частина праці по вихованню – все це на плечах матері

Коли б хто у світі підрахувати міг

Всі сльози материнські на землі.

Коли б хто біль, що знала кожна мати,

Розкласти міг на часточки малі,

Напевне всім удосталь би дісталось,

Аби ж то кожен витримати міг.

Шануймо ж наших матерів!

Не забуваймо! Адже і наші болі

Приймають матері в свої серця,

Аби у нас була щаслива доля

Од самого початку до кінця!

Пісня «Мамина хустка»

УЧЕНЬ: Мудрість батька – то родинна святиня. Завжди прислухайтесь до татових слів, порад, дотримуйтесь правил вашої родини.

Усе в житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, - що є в житті – то долі повеління,

А все, що є в мені – то батькове учіння.

Від тата в мене є терпіння і удача,

І розум, тату мій, - це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє, -

Це, тату, я також від тебе маю.

Життя іде – бреде, квітує і згасає –

Науку цю твою я завжди пам’ятаю.

Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,

Та ти для мене є теплом землі – я знаю.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість землі, і совість у душі –

Це те усе в тобі, за що я поважаю,

І голову свою тобі в уклін схиляю.

Пісня «Батьківська пісня»

УЧЕНЬ: Яка може бути родина, де немає старійшин роду: бабусь і дідусів – досвідчених, мудрих, добрих. Бабуся по праву носить звання берегині роду, адже вона – трудівниця, її руки не знають спочинку.

Пахнуть руки її паляницями,

Кропом, травами і пшеницею.

Пахнуть рученьки м’ятою – рутою,

Пахнуть хатою незабутою

Пахнуть руки її огірочками,

Свіжовипраними сорочками.

Пахнуть рученьки ніжною ласкою,

Онучаток маленьких колискою.

Непомічені, вкрай натруджені,

Невідзначені, хоч заслужені.

УЧЕНЬ: Дідусь… Старійшина, глава роду, мудрець і хранитель багатовікового людського досвіду.

Дідусь мій вигадує різні дива:

Навпроти на стінці зайча ожива.

Це пальці в дідуся якісь чарівні –

Тепер ось ведмедик живий на стіні.

Долоня праворуч – і раптом за мить

Вже кішка за мишкою швидко біжить.

Сміється дідусь і мене обійма:

Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.

УЧЕНЬ: Ти хороший, ти ласкавий,

Ти привітний, гарний, славний,

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

Пісня « Продається хата»

УЧИТЕЛЬ: Сімейні традиції бувають не тільки у знаменитих родин, вони є в кожної родини.

Наступний конкурс

2 КОНКУРС

«СІМЕЙНА ТРАДИЦІЯ»

УЧИТЕЛЬ: А зараз проведемо тестування. Запрошуються батьки зі своїми дітьми.

Пісня « Музика рідного дому»

3 КОНКУРС

«ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ СВОЇХ ДІТЕЙ?»

Запитання до тесту

Улюблений колір вашої дитини?
Улюблене свято?
Скільки років вашій дитині?
До якого знаку зодіака вона відноситься?
Скільки грошей на кишенькові витрати ви їй даєте?
Скільки в неї друзів?
Улюблений танець?
Чи пише вона вірші?
Улюблена група і соліст?
Прізвище першої вчительки вашої дитини?

4 КОНКУРС

«СІМЕЙНЕ БЛЮДО ДО ЧАЮ»

( розповісти технологію приготування )

Пісня: «Із сиром пироги»

УЧИТЕЛЬ: А тепер я попрошу всіх батьків, хто пам’ятає дні народження своїх дітей, підняти руки.

Як бачите, батьки всі до одного пам’ятають, коли народилися діти. А чи можете ви, діти, відразу назвати дати народження ваших батьків?

Переходимо до наступного конкурсу

5 КОНКУРС

«Я ЗНАЮ ВСЕ ПРО МАМУ І ТАТА»

1. Якого кольору очі у твоєї мами?

2. Якого кольору очі у твого тата?

3. Яка найулюбленіша квітка твоєї мами?

4. Яку пісню любить слухати твій тато?

5. Скільки років твоїй мамі?

6. Улюблена страва твого тата?

7. Дівоче прізвище твоєї мами?

8. Рік народження твого тата?

9. Улюблене заняття мами, тата?

Пісня «Папа может…»

6 КОНКУРС

«ПОСМІЄМОСЯ РАЗОМ»

УЧИТЕЛЬ:

Сміх людський – чудесна штука.

Він – мистецтво і наука.

Він – в житті і для життя.

Від малого й до старого –

Всі ми любим щирий сміх.

Добрий сміх не б’є, не мучить.

Він на світі жити учить,

Він здоров’я додає ,

Радість й усмішки дає.

До вашої уваги гуморески у виконанні наших батьків.

Тож надаємо їм слово.

Пісня «Все буде добре»

7 КОНКУРС

«ЗНАВЦІ УКРАЇНСЬКИХ ПІСЕНЬ»

УЧИТЕЛЬ: По черзі називати українські пісні, які починаються на Ой…

Пісня «Верба»

УЧИТЕЛЬ: Батько, мати, діти – це родина. Сестри і брати, бабусі і дідусі мамині і татові – це рідня родини. Родина до родини – народ. Як струмочки зливаються в могутню річку, так і родини зливаються в могутній народ. Щоб роду не було переводу, він має жити багато літ. А рід з родом родичається, як у пісні співається:

З роду в рід кладе життя мости.

Без коріння роду не цвісти…

Пісня « Сік землі»

УЧЕНЬ: Слово чарівне! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте!

Слово чарівне народжує крила –

Ви не забудьте ніколи про те!

Донечко, синку, сестрице, братусю, -

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, -

Мій оберіг і родина моя!

УЧИТЕЛЬ: Хай наш незвичний сімейний урок

Для вас усіх буде, як свято.

Нехай всі родини, як пишний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануйте та дідуся,

Матусю любіть і тата,

Нехай родина дружня уся

Буде на радість завжди багата.

Хай тішаться внуками бабця та дід,

Хай тато та мама радіють дитині,

Хай буде могутнім і сильним ваш рід,

Хай злагода й мир запанують в родині!

Пісня «Одна калина»

УЧИТЕЛЬ: Закінчується сьогоднішній вечір, хочеться висловити щиру вдячність усім батькам і дітям. Нехай довгі роки зберігають тепло вашого сімейного вогнища. А зараз надаємо слово журі.

( Слово журі. Нагородження родин )

Так, друже, це останній твій дзвінок

Свято останнього дзвоника

І. С. Притула, педагог-організатор, класний керівник

Ведуча 1 : Час невпинно спливає,

Рік проходить за роком.

Завершилися вкотре

Шкільні уроки.

Вже пройшли хвилювання,

І сьогодні зібрав нас

Знову дзвоник останній!

Ведуча 2 : Доброго дня, шановні гості, вчителі, батьки, учні! З першим весняним промінням сонця, ніжними пролісками прилинула до наших 11-класників остання шкільна весна, а з нею радісне і водночас сумне свято – свято Останнього дзвінка! Ця чудова традиція, тепле родинне свято не може бути замінене нічим. З надією вдивляємося в нашу юнь, що невдовзі стане з батьками на шлях державотворення.

Вже встало сонце і торкнулось тихо

Ясним промінням сонних яворів,

А ранок не бринить веселим сміхом,

Щасливим сміхом старших школярів.

Ідуть вони поважно так до школи,

Несуть у квітах вдячність і любов.

Сумні щось дуже 11-класники сьогодні,

Бо вже не будуть школярами знов.

Застигла школа в німому чеканні,

Бо зараз стануть разом на поріг

Ті 17, що зі школи вийдуть

Не на одну, на тисячі доріг!

Дорогі 11-класники! Влийтеся ще раз у нашу шкільну родину, вслухайтеся востаннє в переспів шкільного дзвінка і збережіть у своїй пам’яті ці неповторні хвилини прощання зі шкільним дитинством!

Запрошуємо на свято 11- класників разом з першою вчителькою Курінною Людмилою Олексіївною та класним керівником Притулою Інною Сергіївною!

( Під звуки маршу виходять 11 – класники )

Ми підіймаєм Прапор величаво,

колір блакиті і сонця на нім.

Нехай же буде свято в нас на славу!

Рівняймось! Струнко! Прапор наш внесіть!

( Вносять Прапор )

Живеш, коли добро несеш

І твориш славу вчора й нині.

Радій, юначе, що живеш

У самостійній Україні!

І Прапор волі майорить,

Благословить тебе Покрова.

Радій, дівчино, що звучить

Твоя дзвінка, співуча мова!

Ми маємо усе своє,

Наш гурт стальний в суворім гарті.

Радій, Людино, що ти є

Й твоя держава є на карті!

Свято останнього дзвінка оголошується відкритим!

( Звучить Гімн України )

Нашу пам'ять обпалює вічний вогонь,

де граніти і зелені повінь,

до священного, чистого світла його

у свята ми приходим на сповідь.

На камені священні імена,

У дзвонах тиші голоси нетлінні,

Вони звучать у нашім поколінні,

Як невмируща совісті струна!

Уклонимось тим, хто поліг у бою,

хто прикрив рідну землю собою,

свято мужність і радість велику свою

розмішало живою сльозою.

( Виносять квіти )

Дорогі 11 – класники!

Шляхи життя – предивно пурпурові,

Калина, сонце, райдужні пісні.

В них долі вашої відтінки кольорові

Хай щастям прикрашають ваші дні.

Хай кожен з вас лиш добре серце має,

Іде у світ навчатись і творить,

В очах любов, натхнення вічно сяє,

І доля щастям сонячно горить!

Ідіть, біжіть крізь невблаганний час,

минуле струшуючи, мовби порох.

свій шлях у кожного і свій дороговказ.

свій факел, мужньо піднятий угору.

Але на цьому шляху до майбутнього не забувайте тих, хто був поруч з вами ці роки і допоміг стати справжніми людьми.

І не поспішайте дорослішати, бо ще не раз захочете повернутися в маленьку країну дитинства, у той далекий і близький 1998 рік…

На порозі початкової школи вас зустріла перша вчителька Синяк Рита Борисівна. Це вона взяла вас, маленьких, кумедних, за ручки і повела у світлі класи, навчила вас читати, виводити на папері перші несміливі літери, вчила бути дружними, чесними, добрими.

Скільки ви із нею знали загадок,

скільки прочитали віршів і казок…

Букварі і читанки, парти в три ряди…

Ваша перша вчителька – в серці назавжди.

Виходять 11 – класники :

1. Шелестить весна зеленим листям,

ніби море, мерехтить ріка.

Дні шкільні у пам’яті і досі,

і ви, мила вчителько моя.

2. Виростали букви на папері,

їх тремтливо ставила рука,

в світ широкий відчиняли двері ви мені,

учителько моя.

1. Чую голос, впевнений, ласкавий,

образ ніжний серце зігріва.

Доброти і чуйності навчали

ви мене, учителько моя.

2. Постелила пізні роси осінь,

посріблила коси сивина.

Уклонитись моє серце просить

Вам, мила вчителько моя!

( Несуть квіти )

Шановна Рита Борисівна! Для Вас звучить музичний сувенір!

Звучить пісня «Детство» із танцювальним супроводом

Шкільне прислів’я, мабуть, кожен знає:

«До школи в нас прямують всі стежки!»

Клас одинадцятий! Вас зараз привітає

Надія школи – наші малюки.

Цю мить вони вони чекали довгий час.

Увага! Слово каже перший клас!

( Виступ першокласників,

першокласники вручають випускникам дзвіночки )

А зараз першокласники вручають символічні дзвіночки нашим випускникам.

Маленькі дзвіночки, що золотом сяють,

нехай про школу вам нагадають,

про друзів ваших і вчителів.

про роки шкільні, що ти з ними провів.

А в подарунок для наших 11 – класників вальс від наших маленьких вихованців.

( Першокласники танцюють вальс )

Настав день,

І дитинство, як мить,

Промайнуло зорею далеко.

Прийшов зрілості час

І останній дзвінок прилетів,

Як додому лелека.

Дорогі 11 – класники! Сьогодні ви стоїте на порозі зрілості. Попереду – екзамени, попереду радість і хвилювання, попереду довге насичене життя. А що ж позаду?

А позаду - уроки, веселі перерви, шкільні свята і вечори, безтурботні дні дитинства за шкільною партою у світлому, сонячному класі, в який ще не раз вам захочеться зайти.

І невід’ємною частиною вашого шкільного буття стала класний керівник – Притула Інна Сергіївна.

Надаємо їй слово.

( Виступ класного керівника )

Виходять 11 – класники:

1. На стежках нашого зростання і змужніння завжди була поруч з нами наша Інна Сергіївна. Кому, як не їй, боліло, коли ми чинили недобре, поступали нешляхетно. Це ж скільки сили і любові потрібно мати у серці, аби їх вистачило і для своєї сім’ї, і для кожного з нас?!

2. Хіба ми коли – небудь замислювались, як у Вас справи? Чи здорові Ви? Як себе почуваєте? Який маєте настрій, щоб так легко і невимушено заходити в клас і у кожне наше серце!

1. Ми говоримо Вам сьогодні щире спасибі і просимо вибачити нам всі провини – великі та маленькі, болючі й не дуже, пекучі та гіркі.

2. Росяниста і срібна світанкова трава,

Вчителько рідна, Вам – найкращі слова!

Хай роки непомітно пролетять в небуття,

Та Вас не забудемо на дорогах життя!

1. Весни одцвітають, в небуття пливуть,

та в серцях добро завжди лишає слід.

ми виходим з школи в самостійну путь,

Ви для нас відкрили у майбутнє світ.

( Вручають квіти )

Звучить пісня

Очікуванням кожне серце б’ється ,

Надії вогник у очах не згас…

Директорові слово надається,

Ольга Петрівна привітає вас!

( Виступ директора )

11 – класниця:

Шановна Ольга Петрівна !

Спасибі щире вам сьогодні,

Низький, аж до землі уклін

За створене щоденне диво,

Дзвінка шкільного передзвін.

Хай працюється вам плідно,

Вашу працю цінять гідно!

Гарних всіх Вам учнів мати,

Всі висоти підкоряти.

Хай в душі любов панує,

Злагода господарює,

Діти радість Вам дарують,

Люди у селі цінують!

( Вручає квіти )

Слово для привітання надається завучу школи Шуміленко Людмилі Михайлівні.

( Виступ завуча )

11 – класниця :

Шановна Людмила Михайлівна !

Життєва дорога хай повниться світлом,

Цілющі джерела здоров’я дають.

Вам многії літа з калиною й хлібом,

Зозулі хай щастя й добробут кують.

Хай діти цінують, хай люди шанують,

хай дім ваш наповниться щедрим добром

троянди горять зачарованим цвітом,

і щастя зоря спочива під вікном!

( Вручає квіти )

( Директор надає слово гостям, виступи гостей )

Іди вперед, мій друже дорогий,

роби сміливо перший крок в життя,

і пам’ятай: ти не один на світі,

у тебе є родина, є сім’я!

Дорогі 11 – класники! У цей хвилюючий для вас день поруч з вами ваші батьки. Вони, затамувавши подих, вдивляються в ваші обличчя, згадують кожен ваш несміливий крок стежинами шкільного життя.

Шановні батьки! Попереду у вас ще багато хвилювань, ще багато приємних хвилин, проведених у родинному колі поруч з вашими дітьми. Але вже ніколи ви не будете будити їх сонячними ранками і проводжати до школи, бо сьогодні ваші діти прощаються із таким прекрасним, бурхливим, насиченим подіями шкільним життям!

А сьогодні наші 11 – класники складають слова подяки своїм найріднішим людям - своїм батькам !

Виходять 11 – класники :

1. Що може бути краще в світі цім,

Де батьківський і материнський дім?

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським міцним столом,

Де в кожнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом?

Де можна більше зачерпнуть любові,

Де більше взяти доброти,

Як в материнськім ніжнім слові,

Як в батька з щедрої руки?

2. Моя родино, я до тебе лину

з шляхів далеких і ясних доріг.

Всміхнуся хаті, скажу : здраствуй, тату.

і рідній мамі поклонюсь до ніг.

3. Мене завжди діймає ностальгія

коли згадаю батьківське гніздо.

Завжди у серці ожива надія.

і гріє душу мамине тепло.

4. Спішу в село , знайоме і далеке,

а шлях пропах любистком й полином.

Мене стрічають радісно лелеки

і кущ калини під моїм вікном.

Ми вам , батьки, завдячуємо знову,

І привітати хочем від душі.

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

Звучить пісня

11 – ий клас! Наші хлопці й дівчата!

Щоб були ви щасливі, щоб були ви багаті,

Щоб екзамени склали, щоб водилися гроші,

Щоб пішли оцінки в атестат хороші,

Щоб були здорові й радісні надалі,

Щоб було 12 балів, щоб були медалі!

Непрохані роки ідуть та йдуть…

Вже 8, 12, 16 минає…

Ще вчора був учень – тепер випускник,

І школі він рідній подяку складає!

ВИСТУП 11 – КЛАСНИКІВ :

1. Ось і настав той хвилюючий час, коли ми закінчуємо школу.

Тепліше людині в дорогах важких,

В суворих краях від того,

Що десь на світі є рідний куток,

Є дорога його школа.

2. Дороги ці – не вишитий рушник,

Не тиха заводь від вітру і грому.

Стрічаються, крокуючи по них,

Полин невдач, безвихідь, невідомість.

3. Літа, мов ріки, веснами пливуть,

Їм вороття не буде більш ніколи.

Торуючи у завтра світлий путь,

Не забувай своєї школи..

4. Ну ось і все. Спасибі, люба школо,

Бо промайнули довгих 10 літ.

Уроки, дискотеки, друзів коло –

Прекрасний, чарівний дитинства світ!

5. І ось стою я на порозі школи

Між двох світів, між різних берегів,

Бо за порогом цим складні лежать дороги

В широкий світ з дитячих мрійних снів.

6. І крізь роки пронісши пам'ять вдячну,

Не раз згадаєм про шкільні роки.

І може, пошкудуєм, що так швидко

Проминув час, забравши із собою

Юнацькі мрії і рожеві сни.

Звучить пісня

7. Були ви з нами поруч в кожній справі –

Шановні, любі, щирі вчителі,

Порадники, суворі і ласкаві,

Ви – честь і слава нашої землі!

8. Ви вчили нас в пораді і розмові,

Були завжди опорою для всіх.

Ми вірили: є вищий сенс в любові,

Безчестя, підлість, зрада – тяжкий гріх.

9.Ми всі здоров’я, щастя вам бажаєм,

бо стан душі не висловить словам.

за все, чого навчилися і знаєм,

сьогодні ми завдячуємо вам!

10. Ми для вас, дорогі вчителі,

Будем вічними учнями в школі,

Хоч підемо по цій землі

І своєї шукатимем долі.

11. Хтось садитиме сад і гай,

Хліб, як золото, сіяти буде…

Всі розкриють таланти свої,

Але школу ніхто не забуде!

12. Дорогі наші вчителі! Прийміть від нас квіти в знак шани вашої нелегкої, але такої благородної і потрібної праці!

( Звучить мелодія прощального вальсу, несуть квіти учителям )

Дорогі 11 – класники! Вам бажаєм далі на шляху не впасти,

а іспити лиш на відмінно скласти.

Не впадайте у відчай, коли складно вам буде.

Вірте, знайдеться вихід, допоможуть вам люди.

І ось ця мить, в житті єдина мить,

Коли останній дзвоник продзвенить.

Мелодія весела і сумна,

Мов спогад серця зараз пролуна.

Ось ти ідеш із друзями у клас,

А ось ти закохався в перший раз.

Біля віконця дівчинка смішна –

Твоя найперша радість і біда.

А ось слова «кохаю» і «повір»,

А ось з літератури перший твір,

Ось дискотеки голос, метушня,

Казковий вечір, світле сяйво дня.

А ось контрольна, тест, екзамен, зріз.

Можливо, успіх, може, море сліз…

Нова мета і поклик висоти,

І хлопець, що сказав: «Найкраща - ти!»

Це сонця промінь, чиста даль ясна,

А ще – твоя сімнадцята весна.

Це мрії, плани, це в майбутнє крок.

Так, друже, це останній твій дзвінок.

Звучить пісня

Право дати Останній дзвінок надається 11 – класнику ..

та 1 – шокласниці …

( Лине мелодія останнього дзвінка )

11 – ця :

Дзвени над минулим і над майбутнім,

Дзвени над дитинством моїм незабутнім,

Веселий і печальний,

Дзвінкий і прощальний , останній дзвінок!

Звучить пісня « Звени, звонок »

Добра та теплих слів вам.

Здійснились щоб усі бажання,

нехай життя не полишають

надія, віра і кохання!

В житті на ноги міцно стати,

себе між іншими знайти,

Всміхатись, віддано кохати

і до зірок крізь терни йти.

Багато щирих побажань

в цей день отримати весняний.

Не забувайте храму знань

душею й серцем полум’яним .

Любіть життя таким, як є,

здорові будьте і щасливі.

Хай доля ваша вас знайде.

нехай щастить вам на життєвій ниві!

Жадана мить! Тривожна мить!

В житті у вашім хай щастя шумить.

хай ваші долі зазнають утіх,

уста ваші квітчає сміх!

Всміхніться небу, вклоніться землі,

радійте сонцю, ідіть по росі,

шануйте рід свій і свій оберіг,

моліться на матір, на рідний поріг!

Закінчилось навчання.

Нам – відпочивать,

У вас – екзаменів пора.

Тож побажайте нам веселощів і сміху,

А вам бажаємо ні пуху ні пера!!!

Цей світ, як казка, як безмежне диво,
захоплює, чарує, кличе ввись.

Життя чудове, коли всі щасливі,

Ти не сумуй і літу посміхнись.

Школо, рівняйсь! До виносу Державного Прапора України стояти струнко! Винести прапор!

( Під звуки маршу виносять Прапор )

Свято останнього дзвінка оголошується закритим !

( Звучить Гімн )

І звучить шкільний, прощальний вальс

Г. Б. Самойленко, заступник директора з виховної роботи, І. С. Притула, педагог-організатор

( Лине мелодія шкільного вальсу )

Ведучий 1: Звучить останній вальс, він знову кличе нас,

І знову ми несем до школи квіти.

А сонце золоте всміхається до нас,

Дарує ласку сонячного літа.

Ведучий 2: Це наша школа, рідна школа,

Дитинства нашого земля.

Її не зрадимо ніколи,

Бо ми – одна сімя.

А вечір за вікном наспівує пісні,

Доріжки в школу місяць прокладає.

І добрі очі рідних вчителів

Усе життя нам душі зігрівають.

Доброго вечора, шановні жителі села, гості, вчителі, батьки, учні!

Ось і настав цей день –

День літній, прощальний

Найпам’ятніший він

І трішечки печальний!

Сьогодні в нашій школі випускний бал! Свято молодості, змужніння, світлої надії і радості зустрічі з майбутнім! Сьогодні до нашої школи завітало багато гостей. Серед них – випускники минулих років! Ця добра традиція зустрічі колишніх однокласників – неповторна і незабутня. Сьогодні вони злетілися до рідної школи, рідних вчителів, згадують кожен крок стежинами шкільного життя.

Тож ми з радістю запрошуємо на наше свято випускників 19… року разом з …

( випускники минулих років займають почесні місця у залі )

Шановні випускники минулих літ!

Щиро вітаємо вас зі святом зустрічі, зі святом спогадів про незабутні шкільні роки!

Високих злетів, творчих перемог

Ми щиро вам усі бажаєм нині.

І ще багато літ хай дасть вам Бог,

Радіти й зустрічатись у шкільній нашій родині!

Знову в школі свято!

Як непросто прийти перший раз у перший клас…

Як непросто прийти в клас востаннє…

І як чудово прийти на свій випускний!

Зацікавлена зала затихла в чеканні.

Ось вона – неповторна й хвилююча мить.

Наші учні найстарші на бал свій прощальний

Невпізнанні, блискучі

Йдуть, щоб всіх підкорить!

Сьогодні їхній день,

Сьогодні їхній бал,

Сьогодні в їхню честь співають дифірамби,

І ловить лише їх

Сріблястий блиск дзеркал,

І світять лише їм вогні сліпучі рампи.

Зустрічайте! На сцені випускники 2021 року!

( по черзі оголошуються ПІБ випускників, під звуки

фанфар випускники з’являються на сцені )

Сьогодні ваше свято – бал випускний!

Пора цвітіння, а ви, як лебеді на нім.

Це зрілість ваша, це змужніння –

Все вам вирішувать самим!

Тепер належить вам майбутнє України,

І вам долати сходинки життя.

Ви всі – надія наша, гідна зміна,

Ви всі – це наше світле майбуття!

Ми проводжаємо випускників

На радість і славу.

Рівняйтесь! Струнко всі! Звучить

Славетний Гімн держави!

Свято з нагоди випускного вечора оголошується відкритим!

( Звучить Гімн України )

На камені священні імена,

У дзвонах тиші голоси нетлінні,

Вони звучать у нашім поколінні,

Як невмируща совісті струна!

Уклонимось тим, хто поліг у бою,

хто прикрив рідну землю собою,

свято мужність і радість велику свою

розмішало живою сльозою.

Право покласти квіти до обеліска Слави та пам’ятника Невідомому солдату надається випускникам:

( Звучить мелодія «Журавли», випускники виносять квіти )

Ні, нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому 17 літ.

І слова, любов’ю обігріті,

Вам директор школи промовляє вслід.

Слово для привітання надається директору нашої школи Ользі Петрівні Могильській.

( Виступ директора )

Випускники : Шановна Ольга Петрівна!

Вам не потрібні титули і слава,

Вам мали б присвятити ми вірші,

Бо вчитель – не професія, не справа,

Це – подвиг, це покликання душі!

В далекому майбутньому, я вірю,

Де люди будуть, мов одна сімя,

Відкриють вчені ще одне сузір’я,

Що буде мати вчителя ім’я!

Назавжди не прощаємось з вами,

Ми ще зустрінемось, вірте, не раз.

То ж всміхніться до нас на прощання

І прийміть ніжні квіти від нас!

( Вручають квіти директору )

Дорогі випускники 2021 року!

Ось і настає ця хвилююча мить,

Що спогад у серці хоче надовго лишить.

Вам урочисто атестати вручають

І на стежину життя проводжають.

До цього дня добігти ви спішили,

Хтось в повну силу, хтось лише в півсили.

Ви дружно йшли, а час не поспішав,

А нині день і час настав.

Слово для зачитання наказу про випуск учнів 11 класу надається заступнику директора з навчально – виховної роботи Людмилі Михайлівні Шуміленко

( Завуч зачитує наказ, вручення атестатів, слово – привітання завуча )

Випускники: Шановна Людмила Михайлівна!

Дякуємо вам за теплі, щирі слова вітання і побажання!

Слова шукаєм ніжні і незвичні,

І повторяємо їх знов і знов,

Такі звичайні і такі величні

Слова про нашу вдячність і любов.

Хай в домі вашім завжди буде світло,

Хай люди вам вклоняються привітно!

Землю нехай квітчає шлях до школи,

Здоров’я вам, надії і любові!

( Вручають квіти завучу )

Десять зоряних літ проминуло,

Незабутніх, ясних, шкільних літ.

І сьогодні, мов пташка з гніздечка,

Летите у незвіданий світ.

Десять років ви сиділи поруч

І писали за рядком рядок,

Поки дзвоник у ранкову пору

Не сповістив: скінчився ваш урок.

Злились печаль і радість в одне ціле.

Вертає пам'ять знов до першого дзвінка.

До того дня, коли малих , несмілих

Привітно стріла вас всіх школа гомінка.

Теплого вересневого ранку 2010 року на порозі рідної школи зустріла вас перша вчителька – Синяк Рита Борисівна

Сьогодні вона поруч з вами, згадує кожен ваш несміливий крок по країні крилатого дитинства, куди ви ще захочете не раз повернутися у своїх спогадах.

Тож сьогодні, в урочисте свято, перша вчителько, слово для вас!

( Виступ першої вчительки )

Випускники: 1. Перша вчителько! Рідна і мила!

Ми – проміннячко ніжне твоє,

Ви нам крила любові зростили,

І в серцях наших завжди ви є.

2.Будьте здорові і живіть, будь ласка,

Ведіть малечу зранку за поріг.

Багато вже від вашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

1.І це нічого, що вже сріблить коси

Така непрохана і рання сивина.

Для нас завжди ви будете найкраща,

Найперша, рідна вчителько моя!

2.Читати вчили буковка до букви,

Проклали стежку в це складне життя.

Роки пройдуть, а вас ми не забудем,

Найперша, рідна вчителько моя!

1.А хто бешкетником найпершим був у класі

І мав цей гріх? Це він, і ти, і я.

Пробачте нас усіх, терпляча і хороша,

Найперша , рідна вчителько моя!

( Вручають квіти першій вчительці )

Спогади нахлинули рікою:

Дні навчання, іспити, кожен урок.

Вдячність учнів – чистою строфою

Вам, шановна Інна Сергіївна,

що у житті допомогла зробити перший крок.

Перший крок у бурхливе море під назвою «Життя», була поруч з вами щодня, ваш вірний друг і наставник, ваш класний керівник – Притула Інна Сергіївна. Тож запрошуємо її до слова.

( Виступ класного керівника )

Випускники : 1.Як непомітно 11 літ пролетіло.

Сьогодні вийдем за шкільний поріг.

Позаду – безтурботне в нас дитинство,

Попереду життєвий шлях проліг.

2.Ми вдячні вам, дорога наша Інна Сергіївна, за турботу,

За неспокійні серця.

За щоденну важку роботу,

В якій нема спочинку і кінця.

1.Вчителько моя,

Слова найкращі лиш вам,

Добрі і відверті побажання.

Вдячні ми за все вам у житті.

Вам – ці квіти із любов’ю у прощанні.

2. Ви не сумуйте дуже, що, може, щось не сказали,

Здається, ми вже зрозуміли –

І як, і для чого жить.

Нехай душа не збідніє

Ні сміхом, ані сльозами,

А тих, хто прийде за нами,

Так само, як нас, любіть!

( Вручають квіти )

Йдуть роки за роками –

Стаємо ми старші.

Нам дедалі все важче,

Та незмінно батьки

Залишаються поруч

І в горі, і в щасті,

Бо для них ми найкращі

І єдині такі.

Дорогі випускники! Поряд з вами – ваші батьки, ваші найрідніші люди, що дарували життя, виховували, навчали, підтримували у години смутку.

О прекрасна мить, неповторна мить!

Ви, батьки, до дітей своїх підійдіть,

Поцілуйте їх, обніміть, привітайте,

Успіхів, долі і щастя їм побажайте.

Ви, діти, рідним вклоніться,

Так завжди робити годиться.

Хто вміє батька – матір шанувати,

Тому в добрі та щасті свій вік вікувати!

( Виступ батьків )

Спасибі батькам за щирість і ласку,

За доброту і щедрість, за зоряну казку,

За витримку вашу, за батьківське слово

До вас ваші діти звертаються знову і знову.

Випускники: 1. Здавалося, дитинство буде вічне,

Здавалося, воно не відцвіте,

Матусі слово, тихе, втішне,

І слово батьківське святе.

2.Так мало я вам сказати встиг

І поглядом, і жестами, й словами.

А відстань уже більшає між нами,

І голос ваш на мить чогось притих.

3.Тату, мамо, вже час вирушати в дорогу,

Десь моя не протоптана стежка загубилась в житах.

Десь чекає кохання, десь чатує тривога, -

Все то доля моя, мій ніким не торований шлях.

Не ховайте в зіницях непрохані сльози,

Ваші батьківські сльози визолочують світ.

Піднімаються діти, як трави,

І сонячні роси ваших дум і тривог наповнюють світ.

Де б не йшла я, ланами чи тернами,

До якої б не прагла зорі,

Ваші думи надіями теплими

Мені в душу навіки лягли.

Із далекого сивого вирію я вертатимусь в рідні краї

За думками і мріями щирими,

За сердечним спокоєм своїм.

Я вертатимусь, рідні, в негоду і сонячний день,

Все ітиму до вас крізь високі свої перелоги.

І стрічатиму долю, ступивши на рідні пороги,

І вклонюся низенько, чекаючи нових пісень.

Живе музикант у акордах,

Які на концерті зіграв.

Спортсмен видатний – у рекордах,

Хірург - в тих, кого врятував.

Художник живе у картинах,

Живе астроном у зірках…

А вчитель… Він, мабуть, єдиний –

У наших серцях і думках!

Із теплими, щирими словами вдячності звертаються випускники 2008 року до своїх мудрих наставників – учителів.

Випускники: 1. Вчителі…Вчителі…

Кожна зморшка обличчя – то втома.

Але посмішка знов через мить осяває чоло…

Ось і день догоря, і на вас вже чекають удома…

То ваш вибір земний – дарувати надію й тепло!

2.Учителю! Ти йдеш до класу.

Майже через мить ти як завжди побачиш їхні очі…

Тут галас хлопчаків завжди бринить

І ніжний сміх – замріяний, дівочий.

Шкільна родина… Ти до неї звик,

Без неї ти не можеш буть щасливим.

Йди вчителю! Повір: ти – чарівник!

І хай урок твій буде справжнє диво!

3.Шановні наші вчителі!

Життя вас випробовує не раз,

Та мужність вам і воля притаманні.

Наш уклін вам, любі, до землі

Й ці прекрасні і яскраві квіти!

Щирі слова вдячності, нашу учнівську любов і прихильність адресуємо сьогодні вчителям української мови і літератури:

Притулі Інні Сергіївні,

Кривоніщенко Наталії Миколаївні,

Могильській Ользі Петрівні;

Малюській Оксані Олександрівні

Вчительці зарубіжної літератури Урожай Людмилі Миколаївні;

Вчительці іноземної мови Іпановій Ользі Сергіївні;

Учителям історії та правознавства Зеленій Вікторії Миколаївні, Шуміленко Людмилі Михайлівні;

Учителям математики Габрієлян Ірині Вікторівні, Самойленко Галині Борисівні;

Учительці фізики та інформатики Табачківській Оксані Петрівні:

Учительці біології ті хімії Бурлай Лідії Миколаївні;

Учителю фізичного виховання та основ захисту Вітчизни Кривоніщенку Валерію Григоровичу;

Учителю трудового навчання Байді Леоніду Івановичу;

Учителю музики і співів Малому Геннадію Васильовичу;

Учителям початкових класів:

Ткаченко Тетяні Олексіївні

Зеленій Галині Яківні,

Ступак Галині Іванівні,

Синяк Риті Борисівні,

Галеті Марії Василівні

Завгоспу та техпрацівникам школи: Шматкову Олександру Михайловичу , Павленко Валентині Миколаївні, Коваленко Зіні Володимирівні, Ступаку Миколі Лаврентійовичу.

Ми щиро любимо вас і будемо пам’ятати все своє життя!

( Вчителям по черзі вручають квіти під мелодію вальсу)

На перехресті семи доріг, семи вітрів

Часів минулих, прожитих років

Є місце, де в усьому незабутнє.

Країна, що народжує майбутнє.

В ній перше слово і вітання,

В ній завжди поряд зустріч і прощання.

Це оберіг дитинства, що ніколи не згаса.

У ньому нашого життя невичерпна краса.

Сюди, до рідного шкільного порогу, до своїх друзів, вчителів щороку злітаються колишні учні, випускники минулих років. Погляньте, які вони щасливі, їхні обличчя сяють від усмішок, від радості зустрічі із незабутніми сторінками шкільного життя.

( Директор школи представляє випускників минулих років, надає їм слово )

У нашій школі росте гідна зміна – це наші відмінники 2 – 10 класів.

І зараз на цій сцені їм урочисто вручать Похвальні листи за досягнення високих результатів при вивченні шкільних предметів, за наполегливість і зразкову поведінку.

Ви – кращі учні школи – золоте надбання,

В цей день святковий вас вітаю я.

Працюючи щоденно титанічно,

Ви здобули відміннії знання.

Нехай же в серці потяг до навчання не згасає,

І доля зіркою небаченою сяє.

( Вручення Похвальних листів )

Виходять випускники:

1. Далекий дотик дня, що був,

Бентежний подих дня, що є,

Чомусь в цю мить я боляче відчув,

Дитинство проводжаючи своє.

Хто я?

Сьогодні випускник.

А завтра?

Завтра? Невідомо. Відкриєш двері в незнайоме.

До цього почуття я ще не звик.

2.Ось сходи, що ведуть в минуле

Рожевого дитинства, - дивний край.

В очах усе життя відразу промайнуло,

І крикнути так хочеться – не поспішай!

3.Привітно посміхається берізка,

Тополя ніжно шепотить.

Ще вчора все було так близько.

А завтра?

Завтра це не повторить.

4.Ще крок один знайомими місцями.

Ось тут ми спілкувались вечорами

І на перервах кожен раз відпочивали,

І написи на стінах залишали.

5.Тепер я лише можу посміхнутись,

Пригадуючи школу, тихий клас.

Назад нам вже не повернутись,

І на урок дзвінок вже не покличе нас.

6.Ну от і все. Останній день і мить,

Остання зустріч, погляди зріднілі.

Душа болить, сльоза в очах тремтить –

Учнівські роки в вирій відлетіли.

7.Стараємось згорнути у клубок

Щасливі зими, осені і весни,

А в підсумок: останній наш урок,

Що ластівки із вирію принесли.

8.Ну от і все. Це та остання мить,

яку ніхто у гості не чекає.

До нас вона розлукою спішить

І нас усіх сьогодні розлучає.

9.Уже нам час. Востаннє шкільним сходам

Ми на останок скажемо «привіт»,

Нас вабить, кличе Всесвіт неозорий,

І кожен свій готує зореліт.

10.Уже нам час. На нас світи чекали,

І безліч нерозгаданих питань

Нам спокою водночас не давали,

Коли вели галактиками знань.

11.Сьогодні нас дороги кличуть дальні,

Туди, куди протягом років

Ми часто линули юнацькими думками,

Куди нас всіх таємний поклик вів.

12.А школа… Школа – стартовий майданчик,

Почався з неї шлях життєвий наш.

Пройшли ми курс космічних капітанів,

Й до старту вже готовий екіпаж.

Швидкоплинні, гомінкі шкільні роки! Можливо, найщасливіші у вашому житті, дорогі випускники!

Десять років тому вперше ви прийшли до школи. Десять разів з тих пір схилялися до порогу осінні айстри.

Прошуміло над школою десять зимових хуртовин.

Десять весен буяли білим цвітом яблунь і паморочили голову пахощами бузку.

Десять років кружляв над вами тополиний пух, як той вальс, що бентежить душу…

( Випускники виконують вальс )

А день новий уже горить світанням,

У путь – дорогу кличе вас.

І обіймає музика прощальна

Випускний 11 клас!

Останній день дитинства в школі,

А завтра жде доросле вас життя.

Крізь всі роки ви збережіть казкові

Дитинства вашого такі дзвінкі літа!

Не зупиняйтеся! Не згубіться на грішній землі!

Ви злітайте увись всім на диво.

Залишайте позаду пізні жалі,

Вмійте жити й творити красиво!

Через терни оман, помилок

Ви будуйте мости калинові,

Досягайте у всьому зірок,

Кожен день свій плекайте в любові.

Йдіть вперед, безупинно вперед

З добрим серцем і почуттями.

І тоді оксамитовим стане злет,

Думки наші завжди поряд з вами.

В далеку путь сьогодні вирушайте,

В минуле вже не буде вороття.

З червоними вітрилами чекає

Вас корабель із назвою «життя» !

( Звучить музика прощального вальсу, випускники виходять )

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Самойленко Галина Борисівна

Пов’язані теми

Класному керівникові, Сценарії

Додано

25 березня 2022

Переглядів

2387

Оцінка розробки

Відгуки відсутні