Розв’язування задач по темі „Теплові явища“ у 8 класі

Про матеріал

Розробка уроку на повторення та розв’язування задач по темі ’Теплові явища“ в якому використано практичне завдання економічного спрямування та розв’язування задач по темі за допомогою групової організації роботи учнів на уроці.

Перегляд файлу

Урок з фізики у 8 класі

Тема уроку. „Розв’язування задач на тему „Теплові явища“.

Мета:

1) Формування предметних компетентностей:

систематизація та узагальнення знань з теми «Зміна агрегатних станів речовини. Теплові двигуни»;
вдосконалення вмінь розв’язування задач.

2) Формування ключових компетентностей:

уміння вчитися впродовж життя – застосування набутих знань для їх систематизації та узагальнення;
інформаційно-цифрова – використання сучасних пристроїв для отримання і представлення інформації;
математична – застосування математичних методів для розв’язування фізичних задач;
ініціативність і підприємливість – економне витрачання матеріальних ресурсів;
соціальна – активна праця в групах, розподіл ролей.

Обладнання: картки із завданнями для роботи в групах, ноутбук, інтерактивна дошка.

Тип уроку. Формування вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1. Перевірка розв’язання усних задач № 17 (1,2) (с. 86 підручника); розрахункової задачі № 15 (с. 97 підручника).

2. Бесіда за запитаннями:

- Які зміни агрегатних станів ми вивчили?

- Який принцип дії теплових машин?

- Чому ККД теплового двигуна завжди менший 100%?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Шановні восьмикласники! Ми завершуємо вивчення теми «Теплові явища». Сьогодні на уроці ви повинні не тільки повторити вивчений матеріал, але й зрозуміти роль теплових явищ у природі, техніці і повсякденному житті.

ІІІ. Постановка навчальної мети і задач учням на уроці

Слайд 1. Тема уроку. Розв’язування задач.

Мета. Повторення і систематизація знань з теми «Теплові явища»; набуття навичок розв’язування задач; вдосконалення вмінь працювати в групах.

ІV. Повторення і систематизація знань

Слайд 2. Встановити відповідність між фізичними процесами і формулам, що їх описують (учням роздаються картки; здійснюється взаємоперевірка учнями їх роботи за відповідями на екрані інтерактивної дошки; учнями виставляються оцінки у відповідності до інструкції вчителя).

Варіант 1.

Нагрівання.
Тверднення.
Пароутворення.
Згоряння палива.
ККД нагрівника.

А. Q = λm

Б. Q = qm

В. Q = cm (t₂- t₁)

Г. η = ∙ 100%

Д. Q = rm

Варіант 2.

Охолодження.
Плавлення.
Конденсація.
Згоряння палива.
ККД двигуна.

А. Q = rm

Б. η = ∙ 100%

В. Q = qm

Г. Q = cm (t₂- t₁)

Д. Q = λm

Відповіді:

Варіант 1.

1 – В; 2 – А; 3 – Д; 4 – Б; 5 – Г.

Варіант 2.

1 – Г; 2 – Д; 3 – А; 4 – В; 5 – Б.

Слайд 3. Види палива.

Запитання для учнів (задаються питання з метою повторення):

Які види палива ми використовуємо у побуті?
Яке паливо, на вашу думку, використовувати краще: природний газ чи дрова?

$C:\Users\User\Desktop\IMG.jpg$

V. Формування вмінь і навичок

1. Розв’язування задач.

Слово вчителя. А тепер на деякий час станемо господарями та економістами. Для цього розв’яжемо задачу і, за результатами якої, дамо відповідь на запитання: „Чим вигідніше в сільській місцевості опалювати житлові будинки: природним газом чи дровами?“.

Слайд 4. Для обігріву будинку впродовж опалювального сезону було використано 2000 м³ природного газу (q = 38 ∙ 10⁶ Дж/м³). Скільки дров (q = 5 ∙ 10⁹ Дж/м³) потрібно спалити, щоб отримати таку ж кількість теплоти? Яка економія коштів буде при цьому, якщо ціна газу 6,74 грн./м³, а ціна дров 550 грн./м³? (розв’язування учнями задачі на дошці)

Дано:

Розв’язок:

1)
2) із 1) і 2) → ;

Економія:

Відповідь. 15,2 м³; 1,61 рази.

Запитання для учнів (опрацьовування результатів розв’язку задачі).

У кого із вас вдома є газове опалення?
У кого із вас будинок опалюється дровами?
Який вид палива використовується для обігріву приміщення нашої школи?
Якою ще є перевага використання дров для опалення, крім економії коштів? (відновлювальне джерело енергії).

2. Робота в групах.

Із учнів класі формуються три групи

Слайд 5.

Група 1. «Кристалики і крапельки»

Розв’язати задачі.

Чому полум’ям від сірника можна розплавити тонкий мідний дріт, а товстий – ні?
Чому взимку під час снігопаду завжди стає тепліше?
У посудину з водою, температура якої 50 ⁰ С і маса 100 г опускають кусок льоду масою 20 г і температурою 0 ⁰ С. Якою стане температура води у посудині після встановлення теплової рівноваги? (Відповідь: 28 ⁰ С).

Група 2. «Крапельки і пара»

Розв’язати задачі.

Чому температура води у відкритій посудині завжди трохи нижча, ніж температура повітря у кімнаті?
Чому влітку вранці над поверхнею води утворюється туман?
У посудину з водою, температура якої 20 ⁰ С, впускають 50 г водяної пари при температурі 100⁰С. Якою була маса води, якщо теплова рівновага настала при температурі 50 ⁰ С? (Відповідь: 1 кг).

Група 3 «Частинка тепла»

1. Чому перед тим, як налити кип’яток у склянку до неї кладуть металеву чайну ложечку.

2. Чому скошена трава швидше висихає у вітряну погоду, ніж у тиху?

3. «Тоді Герда заплакала, її гарячі сльози впали на груди Кая, проникли в серце та розтопили лід, що там застряг…». Скільки сліз за температури 36°С виплакала Герда, щоб розтопити крижину масою 10 г за температури

–30°С.

VІ. Підведення підсумків уроку. Релаксація

Запитання для учнів:

Яка фізична величина є спільною для всіх змін агрегатного стану речовини? (Відповідь: змінна внутрішньої енергії – кількість теплоти).
Які етапи уроку вам сподобалися?
На яких етапах уроку ви відчували труднощі?

VІІ. Домашнє завдання

Повторити тему «Зміна агрегатних станів речовини. Теплові двигуни» (с. 92-93 підручника).
Розв’язати задачі № 8, 10, 14 (с.97 підручника).

Додатки: