РОЗВИТОК ЦІЛІСНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ БІОАДЕКВАТНОЇ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

РЕАЛІЗАЦІЯ БІОАДЕКТВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

При сучасних умовах навчання можна помітити перехід на більш гнучкі моделі організації педагогічного процесу, орієнтовані на особистість суб’єктів пізнання. Такий процес є більш умотивованим та має корекційний характер. Саме з цих причин виникає потреба впровадження та розроблення відповідних технологій, однією з яких є біоадекватна технологія.

Біоадекватна технологія – це технологія, орієнтована на розвиток цілісного мислення людини та формування навичок і вмінь мислити образами. Її метою є мотивація, створення й активізація цілісних динамічних інформаційних образів із певної теми, а також поступове розкриття здатностей і прихованих потенційних можливостей мислення та свідомості особистості. При застосуванні такої технології задіюються всі канали сприйняття інформації, що робить процес викладання результативнішим [1, с. 32].

Проблема застосування біоадекватної технології у процесі навчання досліджувалася такими вітчизняними та зарубіжними вченими, як: Б.О. Астафьєв, Н.В. Маслова, О.М. Леонтьєв, Г.К. Лозанов, С.В. Лєщєв, М. Монтессорі, Ж. Піаже, Ж.-Ж. Руссо, Я.А. Коменський, В.Ф. Шаталов та ін.

Медико-психологічними особливостями біоадекватної технології є: 1) релаксаційно-активна – етапи релаксації (накопичення інформації, робота правої творчої півкулі у стані спокою) чергуються з етапами активності (залучення лівої півкулі: аналіз і синтез інформації); 2) здоров'язберігальна – не порушує природних механізмів сприйняття, перероблення та зберігання інформації; 3. корекційна – застосовує, відновлює й розвиває порушену природну послідовність сприйняття інформації [2, с. 40].

В аспекті біоадекватної технології розрізняють дві основні форми навчальнопізнавальної діяльності: активну й релаксаційну. До активних форм відносять: дискусію з проблематики досліджуваних питань; обмін особистим досвідом учасників заняття щодо сприйняття смислового простору досліджуваних питань; усне й письмове опитування в межах виучуваного матеріалу; виступи з доповідями, сповіщеннями, повідомленнями тощо; ділові й рольові ігри. До релаксаційних форм навчально-пізнавальної діяльності відносять: прослуховування та візуалізацію навчального тексту; прослуховування музичних композицій для позитивного психоемоційного настрою; створення віртуальних моделей виучуваної інформації за допомогою включення в роботу проектної функції головного мозку; малювання образів-схем – віртуальних моделей виучуваної інформації; створення комфортної зони мислення учасників освітнього процесу. Добір видів навчальної діяльності в кожному конкретному випадку залежить від специфіки навчального матеріалу, пізнавальних й індивідуально-типологічних особливостей суб’єктів пізнання тощо. За наявності загальної біоадекватної основи всі види педагогічної роботи сприяють «груповій роботі» мислення [3, с. 9-10].

В основу біоадекватної технології покладена REAL-методика (англ. Relaxation Action Learning), розроблена у слов’янському науковому просторі. У контексті цієї методики особистість розглядається як органічна, відкрита, самоорганізувальна система, частина єдиної системи світу. Тому REAL-методика орієнтована на організацію гармонійної діяльності обох півкуль головного мозку у процесі навчання [4]. REAL-методику розглядають як сукупність скоординованих дій викладача і студентів, метою яких є формування цілісних динамічних мислеобразів, а також навичок, умінь і здатностей інструментальної роботи з ними.

На думку авторів означеної технології, мислеобраз – це індивідуально сприйнятий усіма органами почуттів індивіда цілісний образ предмета або явища. Будь-яке слово є своєрідним ключем, який викликає індивідуальні для кожної людини мислеобрази, а також низку спогадів, фізично і психологічно знайомих лише їй. Якщо проаналізувати знання, думки й образи пам'яті, то можна побачити, що всі вони, по суті, є мислеобразами, в яких відбитий весь досвід людини. У процесі формування цілісних динамічних мислеобразів застосовується системна організація фізіологічних, інтелектуальних і психічних функцій суб’єктів. При чому, чим більше каналів сприйняття задіяне в момент знайомства з предметом або явищем, тим сильнішими є образи і, як результат, тим легше їх викликати [5].

REAL-методика навчання передбачає дотримання певних етапів, які відповідають етапам сприйняття інформації. Першим – сенсорно-моторним етапом – є презентація інформації. Його метою є введення нового матеріалу на основі особистого досвіду. Другим – символьним етапом – є сприйняття інформації. Він має на меті залучення до роботи різноманітних центрів мозку. Третім – логічним етапом – є опрацювання інформації. Метою цього етапу є розуміння інформації через логічне осмислення. Четвертим – лінгвістичним етапом – є акомодація інформації у свідомості через словообраз, креативне використання розумових образів у мовленнєвій діяльності. Цей етап ставить за мету тренування навчального матеріалу. П'ятим етапом є архівування інформації. Його метою є синхронізація взаємозв'язків між зоровими, слуховими, нюховими й дотиковими рецепторами [6].

Біоадекватне заняття передбачає ті самі етапи, що й традиційне заняття, але в різних психологічних станах. Перший етап – набуття знань – відбувається у стані релаксації. Тут має місце вмотивоване формування думки-образу навчального матеріалу зі структурованою інформацією. Цей етап триває 10 хвилин. Другий етап – формування навичок і вмінь практичного застосування набутих знань – проходить у стані активності. Тут відбувається «переведення» думки-образу інформації на рівень словесного опису й візуального графічного образу у вигляді малюнка, тобто формування візуального, моторного, слухового та логічного зв'язків між абстрактною інформацією й особистим образом. Цей етап триває 10-15 хвилин. Третій етап – закріплення досвіду використання знання – передбачає відділення навчального образу і пошук самостійних прикладів з подальшою їх перевіркою та коригуванням. Цей етап триває 10-15 хвилин.

Таким чином, біоадекватна технологія забезпечує роботу двопівкульного мислення, залучає до навчального процесу всі канали сприйняття інформації, дозволяє у кілька разів скоротити час навчання, а також легко і надійно засвоїти великий і важкий матеріал. Як наслідок, відбувається квантовий стрибок, який дозволяє людині вийти на новий цикл свого розвитку та набути нові якості, яких вона раніше не мала.

Література:

1. Мариновська О. Науково-методичний супровід освітніх інновацій / О. Мариновська // Освітні інновації та передовий педагогічний досвід в закладах освіти Івано-Франківської області : наук.-метод. зб. / упоряд. : З. Болюк, Р. Зуб’як, О. Мариновська та ін. ; за заг. ред. Болюк З., Мариновської О., Зуб’яка Р. – Івано-Франківськ : ОІППО, 2007. – С. 58−125.

2. Богосвятська А.І. Сучасні педагогічні технології у практиці вчителя світової літератури / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України: Методичний журнал. – 2013. – № 1. – С. 34- 41.

3. Біоадекватна методика викладання / Н.В. Маслова, Н. Антоненко, М.В. Ульянова та ін.; відп. ред. Н. Куликова. - М.: Центр РАПН «Планета Сім-Я», 2018. - 80 с.

4. Бакало Лілія. Біоадекватні технології навчання як один із напрямків модернізації методики викладання літератури. Опис досвіду. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.  – 2008. – №11-12.

5. Невська Є.В. Біоадекватна методика викладання [Електронний ресурс] / Є.В. Невська. - Режим доступу до видання: http://www.nevskayalena.narod.ru/biometod.

6. Бондар С., Момот Л., Липова Л., Головко М. Перспективні педагогічні технології: Навч. посіб. / За ред. С. Бондар. – Рівне: Тетіс, 2013. – 200 с.