Розвиток пізнавальної активності на уроках інформатики

Про матеріал
Дана робота буде корисною для студентів ВУЗів, вчителів інформатики. У роботі описані шляхи розвитку пізнавальної активності на уроках інформатики.
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України
Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

Кафедра природничо-наукових дисциплін та методики їх викладання

 

 

 

 

Підсумкова творча робота

«Розвиток пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики»

 

 

 

 

Випускна робота

Новікова Євгена Вікторовича,

слухача курсів підвищення кваліфікації вчителів інформатики,
учителя інформатики «Лисичанського ліцею №12 Сєвєродонецького району Луганської області»

 

 

 

 

 

 

Сєвєродонецьк
2023

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Розділ  1. ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА АКТИВАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ…………………………6

Розділ 2. ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ

2.1. Використання електронних підручників ……………………………...…..10

2.2. Проєктні технології …………………………………………………………14

2.3. Використання веб-ресурсів…………………………………………………24

2.4. Контроль знань і домашнє завдання………………………………………..29

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

В умовах сучасної школи, коли центром освітньої діяльності є дитина, а головним завданням кожного вчителя – формування всебічно розвинутої гармонійної особистості, все більш актуальним стає застосування сучасних технологій навчання, що враховують індивідуальність кожного учня.

Сучасна школа покликана сформувати соціально активну, творчо мислячу особу, виробивши вміння у випускників орієнтуватися в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, заглиблюючи і розширюючи наявні знання.

Однією із таких форм є інтерактивні технології, що сприяють збагаченню і розвитку творчого потенціалу як вчителя так і учня, розкриттю здібностей дитини, бажання і уміння вчитися, творити, відчувати радість пізнання.

Забезпечувати розвиток особистості в процесі навчання інформатики важче, ніж подавати основи теоретичних знань. В умовах особистісно-зорієнтованої освіти потрібно поєднувати різні типи навчання: індивідуальний та колективний, діалоговий та контекстний, створюючи всі умови для творчої діяльності та застосовуючи активні й інтерактивні методи навчання.

Використання комп’ютерної техніки робить урок цікавим і сучасним. У зв’язку із цим моя мета не лише передати учням окреслену програмами та підручниками систему знань, а й підготувати їх до повноцінної плідної життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Відповідно до обраної професії визначаються більш приоритетні ІКТ технології, володіння якими допоможе ровя’зувати різні професійні задачі. Все це потребує вирішення багатьох технічних проблем. Як користувач комп’ютера учень докладає сили і вміння для отримання власних споживчих потреб.

Можливість самостійно здійснити їх стимулює розвиток уміння добувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її. Таким чином, цілеспрямовано активізується пізнавальна і творча діяльність учня щодо оволодіння ІКТ.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів, спільний пошук методів, обговорення результатів – передбачає розвиток комунікативних здібностей учнів.

Отже, найголовнішим завданням є створення умов для розвитку комплексу рис, які забезпечують інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність учня, здатного орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства.

Питання активізації пізнавальної діяльності учня є найбільш актуальною проблемою сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності в навчанні має певне значення, оскільки навчання і розвиток носять діяльнісний характер, і від якості учення як діяльності залежить результат навчання, розвитку і виховання учнів.

Ключовою проблемою в розв’язанні завдання підвищення ефективності і якості навчального процесу є активізація пізнання учнів. Її особлива значущість полягає в тому, що пізнавальна діяльність направлена не лише на сприйняття учбового матеріалу, але і на формування відношення до самої пізнавальної діяльності.

Знання, отримані в готовому вигляді, як правило, викликають труднощі учнів в їх застосуванні для пояснення конкретних явищ і рішення конкретних завдань. Одним з істотних недоліків отримуваних знань залишається формалізм, який виявляється у відриві завчених теоретичних положень від уміння застосувати їх на практиці.

Під час навчання виникає цілий ряд проблем, які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів.

Як зацікавити? Що зробити? Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу створенням атмосфери доброзичливості на уроках, наданням кожному учневі можливості виявити своє «Я», відчути власну значущість

Необхідність активного навчання полягає в тому, що за допомогою його форм, методів можна досить ефективно вирішувати цілий ряд проблем, які важко вирішуються в традиційному навчанні.

Вивчення інформатики має величезне загальноосвітнє значення. Завданням вчителя на уроках інформатики є сформувати в учня інформаційну компетентність – один з основних пріоритетів у сучасному освітньому процесі.

Навчальна діяльність є провідною діяльністю протягом періоду становлення та самовизначення особистості. Вона як і будь-яка інша, активується, спрямовується та припиняється мотивацією, яка є її найважливішою складовою. Саме від мотивації залежить переважна частина успіхів в навчанні.

Саме тому, темою випускної роботи було обрано: розвиток пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики.

Мета роботи: визначити психологічну основу активації пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики та  шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів для вивчення інформатики,  які з них є найбільш ефективними в умовах сучасної школи, теоретично обґрунтувати вдосконалення форм  роботи з активізації пізнавальної діяльності учнів.

Об’єкт дослідження – дидактичний процес викладання інформатики.

Предмет дослідження – педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  1. ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА АКТИВАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Пізнавальна діяльність у цілому складається з внутрішніх взаємопов'язаних дій, логічна послідовність яких і визначає її структуру.

Можна виділити наступні типи пізнавальної дії:

1. Дії, що підводять до усвідомлення необхідності нового пізнання:

                        попередні практичні дії (таблиці, схеми, досліди, приклади), що підводять до усвідомлення недостатності відомих теоретичних знань, пояснення нових фактів, явищ, процесів;

                        дії по усвідомленню практичної і теоретичної значущості питання, що вивчається;

                        дії, з аналізу і зіставлення фактів, явищ;

                        висування гіпотез і залучення наявних у школярів теоретичних знань для їх обгрунтування.

2. Дії зі створення фактичної бази для подальших теоретичних узагальнень:

                        актуалізація відомих фактів;

                        накопичення нових фактів.

3. Дії з узагальнення фактичного матеріалу:

                        первинні узагальнення на основі порівняння (зіставлення і протиставлення фактів);

                        нові узагальнення, засновані на попередніх узагальненнях (узагальнення другого і т.д. порядку). Цей ряд узагальнень призводить до підсумкових узагальнень уроку, теми. Узагальнення повинні включати стрижневу ідею курсу.

4. Дії по співвіднесенню узагальнень з різноманіттям конкретної дійсності:

знаходження нових випадків проявів загального в конкретному;

застосування узагальнень до пояснення зовні суперечливих фактів, явищ;

використання узагальнень у змінених ситуаціях.

Активація навчання школярів має розглядатися не як посилення діяльності, а як мобілізація вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів на досягнення конкретних цілей навчання і виховання.

Фізіологічною основою пізнавальної активності є неузгодженість між наявною ситуацією і минулим досвідом. Особливе значення на етапі включення учня в активну пізнавальну діяльність має орієнтовно-дослідний рефлекс, що є реакцію організму на незвичайні зміни в зовнішньому середовищі. Дослідницький рефлекс призводить кору великих півкуль у діяльний стан. Порушення дослідного рефлексу - необхідна умова пізнавальної діяльності.

Виділяють такі рівні пізнавальної активності:

1. Перший рівень - відтворювальна активність.

Характеризується прагненням учня зрозуміти, запам'ятати і відтворити знання, оволодіти способом його застосування за зразком. Цей рівень відрізняється нестійкістю вольових зусиль школяра, відсутністю в учнів інтересу до поглиблення знань, відсутність питань типу: «Чому?»

2. Другий рівень - інтерпретує активність.

Характеризується прагненням учня до виявлення сенсу досліджуваного змісту, прагненням пізнати зв'язки між явищами і процесами, оволодіти способами застосування знань у змінених умовах.

Характерний показник: велика стійкість вольових зусиль, яка виявляється в тому, що учень прагне довести розпочату справу до кінця, при скруті не відмовляється від виконання завдання, а шукає шляхи вирішення.

3. Третій рівень - творчий.

Характеризується інтересом і прагненням не тільки проникнути глибоко в сутність явищ та їх взаємозв'язків, але і знайти для цієї мети новий спосіб.

Характерна особливість - прояв високих вольових якостей учня, завзятість і наполегливість у досягненні мети, широкі і стійкі пізнавальні інтереси. Даний рівень активності забезпечується збудженням високого ступеня неузгодженості між тим, що учень знав, що вже зустрічалося в його досвіді і новою інформацією, новим явищем. Активність, як якість діяльності особи, є невід'ємною умовою і показником реалізації будь-якого принципу навчання..

Принцип зв'язку навчання з життям, є змістовною основою для активізації навчання школярів, може подолати відрив навчання від життя, здійснюваним тільки у разі організації активного навчання школярів.

Принцип науковості створює основу для активної діяльності учнів як з осмислення та заповнення освітлюваного змісту, але і для його теоретичного тлумачення. У той же час проникнення в сутність досліджуваних явищ нерозривно пов'язане з якісною пізнавальною діяльністю школярів.

Принцип свідомості і міцності засвоєння знань може бути реалізований тільки в процесі активного навчання.

Принцип наочності, висловлюючи, в основному, єдність конкретного й абстрактного, найтіснішим чином пов'язаний з свідомістю засвоєння знань, реалізується за активної мисленні учнів, особливо на етапі переходу від конкретного до абстрактного, і навпаки, від абстрактного до конкретного.

Принцип індивідуального підходу до учнів в умовах колективного характеру навчання передбачає включення кожного учня у процес навчання. При цьому рівень активності буде залежати від обліку реальних навчальних можливостей школярів.

Таким чином, принцип активності в навчанні знаходиться в діалектичній єдності з усіма принципами в їхній системі.

В якості засобів активізації навчання школярів виступають: навчальний зміст, форми, методи і прийоми навчання.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб забезпечити не загальну активність учнів у пізнавальній діяльності, а їх активність, спрямовану на оволодіння провідними знаннями і способами діяльності.

Активізація навчання - є перш за все організація дій учнів, спрямованих на усвідомлення і вирішення конкретних навчальних проблем. Проблема - це завжди знання про незнання, тобто усвідомлення недостатності знань для задоволення виникла пізнавальної потреби.

Пізнавальна мотивація народжується кожного разу як первинна, ситуативна потреба і є невід'ємним елементом проблемної ситуації. Вона є відносно самостійним психологічним чинником, що визначає тип і рівень активності людини. Зі збільшенням інтенсивності пізнавальної мотивації час, що приділяється пізнавальної діяльності, значно зростає.

Таким чином, пізнавальна мотивація виступає не стільки проявом стійкої особистісної риси, скільки відображенням заданих умов діяльності. Можливості формування в учнів такої мотивації створюються при використанні педагогом способів активації пізнавальної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ

2.1. Використання електронних підручників

Електронний підручник - це інтерактивний навчальний матеріал, який може містити будь-які види інформації - текст, зображення, звук, відео і т.п. При цьому всі елементи пов'язані між собою посиланнями і при роботі з одним матеріалом, завжди можна швидко переглянути тематично з ним пов'язані, навіть якщо вони знаходять на іншому кінці світу, для читача це буде рівнозначно і непомітно.

Застосування електронного підручника на уроках інформатики дозволяє вирішити такі завдання:

                        Підвищення пізнавального інтересу учнів до навчального предмета «Інформатика».

                        Створення умов для оволодіння учнями вміннями і навичками.

                        Роботи з Інтернет-ресурсами, пошуку потрібної інформації в мережі Інтернет, які необхідні сучасній людині для подальшого навчання і розвитку;

                        Побудова процесу навчання за принципом «учень - суб'єкт навчання»;

                        Моделювання пошукової діяльності учнів.

Пріоритетною метою уроку з використанням електронного підручника є розвиток особистості дитини, формування таких якостей, які необхідні учням для продовження навчальної діяльності, адже завтра сьогоднішні школярі стануть студентами, яким необхідні вміння саморозвитку, самоосвіти, пошуку необхідної інформації, самостійної організації навчальної діяльності.

Організація пошукової діяльності учнів дозволяє формувати у кожного з них вміння і навички самостійно добувати знання, розвивати такі якості особистості як самостійність, організованість, наполегливість у досягненні мети, відповідальність, які необхідні сучасному, всебічно розвиненій людині.

Використання індивідуально-відокремленої форми навчання із застосуванням електронного підручника дозволяє враховувати індивідуальні особливості кожного учня по його підготовці і можливостей, здійснювати диференційованість завдань, ступінь допомоги учневі.

Ця форма вчить індивідуальному праці, вихованню самостійності учнів і служить підготовкою для занять самоосвітою.

Електронні навчальні посібники зручні у використанні на уроках, завдяки швидкому копіювання на кожну з учнівських машин по локальній мережі. Вони дозволяють працювати кожному учневі у зручному саме для нього темпі, а вчителеві - здійснювати постійний моніторинг рівня знань і вмінь учнів

Отже, безсумнівні переваги комп'ютерних підручників полягають у наступному:

                        можливість виконання необхідного завдання потрібну кількість разів з точно заданими параметрами;

                        можливість зміни будь-якого параметра в комп'ютерному експерименті;

                        побудова графіків і діаграм, зміна напрямків руху об'єктів;

                        зручні запитання-тести з моментальною перевіркою результатів учителем і можливістю самоперевірки, складені так, що можуть використовуватися з технологією рівневої диференціації;

                        додаткові питання підвищеного рівня складності, які можна використовувати для індивідуальних завдань.

Таким чином, електронні підручники є важливим засобом самоорганізації праці та самоосвіти, способом розширення індивідуальної активності кожного учня. При цьому збільшується швидкість подачі матеріалу в рамках одного уроку.

Дидактичні функції сучасних електронних підручників:

                        Підвищують і стимулюють інтерес учнів завдяки мультимедійним технологіям.

                        Активізують розумову діяльність та ефективність засвоєння матеріалу завдяки інтерактивності.

                        Дозволяють моделювати і візуалізувати процеси, складні для демонстрації в реальності.

                        Дозволяють індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але і за логікою і типу сприйняття учнів.

                        Дозволяють організовувати дистанційне навчання, не тільки з метою заочного чи екстернатного навчання, але і для учнів, які пропускають заняття через хворобу.

                        Багаторазово підвищують швидкість і точність збору та обробки інформації про успішність навчання, завдяки комп'ютерного тестування і контролю знань, дозволяють вести екстрену корекцію (результат - відразу).

Тільки на основі цих функцій можна сформулювати основні тенденції, закладені в основі комп'ютерних навчальних технологій:

                        Дозволяють розвивати самостійність. Це властивість закладено в самому понятті «персональний комп'ютер». Робота здійснюється тільки в режимі один-на-один.

                        Розвивають навики самооцінки. Таку можливість дають як спеціалізовані програми контролю знань, так і при роботі з будь-яким програмним забезпеченням, працює ефект: «Чи зміг-не зміг», коли учень бачить результат навіть раніше вчителя.

                        Розвивають активність. На відміну від таких звичних форм як лекція, перегляд відео та кінофільмів припускають постійну участь учня-користувача комп'ютера в що відбувається.

                        Долучають і привчають до пошукової творчої діяльності.

                        Розвивають уяву та модельне бачення.

Можна виділити основні принципи організації уроку за допомогою електронного підручника:

1. Конкурсно-змагальний характер виконання практичних завдань, використання рейтингових оцінок учнів. Властиву дітям активну боротьбу за лідерство в колективі, потреба в заохоченні необхідно використовувати для додаткової мотивації навчальної роботи.

2. Високий ступінь самостійності виконання дітьми завдань за комп'ютером. Автономна діяльність підвищує особисту відповідальність дитини, а самостійність прийняття рішень у поєднанні з їх позитивними результатами дає заряд позитивних емоцій, породжує впевненість у собі і стійке бажання відновлювати роботу, поступово переходячи на більш складний рівень завдань. Управління складним технічним засобом зрівнює дітей з дорослими, на яких вони прагнуть бути схожим.

3. Максимальне використання мультимедійних можливостей комп'ютера. Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення активного діалогу «учень-комп'ютер».

4. Створення обстановки психологічного комфорту на уроці. Цьому значною мірою сприяють прості і доброзичливі інтерфейси сучасних навчальних і розвиваючих програм. Як наслідок, діти не бояться власних помилок, нерідко багаторазово повторюють завдання спочатку до позитивного результату, що робить навіть самих боязких і сором'язливих учнів розкутими і активними.

5. Всебічне використання знань шкільних предметів. Застосування на уроках інформатики широкого розмаїття навчальних і розвиваючих програм дозволяє ефективно закріплювати знання інших шкільних дисциплін і будити додатковий інтерес до їх вивчення, зміцнювати міжпредметні зв'язки, формувати у дітей системне сприйняття одержуваних знань, цілісну картину світу.

Перераховані принципи організації уроків інформатики з використанням електронного підручника дозволяють забезпечити для більшості учнів перехід від пасивного сприйняття навчального матеріалу до активного, усвідомленого оволодіння знаннями.

2.2. Проєктні технології

Метод проєктів — це система на­вчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтова­на на творчу самореалізацію осо­бистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продук­ту під контролем учителя. В розвитку зацікавленості до предме­та не можна покладатися тільки на зміст вивченого матеріалу, уникаю­чи залучення учня до активної діяльності, а пробудити таке прагнен­ня можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод про­єктів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх  усвідомленого набуття). Мета підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілку­вання, починаючи з першого заняття роботи над проєктом.

Метод проєктів завжди орієнтовано на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують у визначений термін.

Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проєктів завжди припускає розв'язування якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.
        В процесі роботи над проєктом учні мають стійку мотивацію до навчальної діяльності , відбувається процес закріплення отриманих навиків роботи над конкретною темою.

Метод проєктів можна використовувати як творчу, індивідуальну чи групову діяльність учнів напротязі одного уроку, чи вивчення конкретної теми. Така робота формує навики самоосвіти учнів та  складається із декількох етапів:

                       Підготовчий, який повязаний з формування проблеми, обґрунтування її соціальної і практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо її вирішення;

                       Дослідницький етап -  планування роботи, визначення методів дослідження, розподіл обов'язків між розробниками проекту;

                       Реалізація проєкта;

                       Захист проєкта – обговорення проєкта та процесу його виконання.

Вибір теми - це одна із складових першого етапу розробки проєкту. При цьому учні мають самі визначити назву і підібрати матеріал, який дозволить проілюструвати можливості тієї  прикладної  програми, на основі якої буде створено проєкт. Різноманітність тематик проєктів демонструють особисті інтереси та пріоритети учнів, наприклад: Нові чудеса світу, Сім чудес України, Фітотерапія, Комп’ютерні віруси, СНІД – загроза людства і т.д.

Під час роботи над проектом учні використовують:

                       ресурси Інтернету, за допомогою яких учні також набувають навичок правильно формувати запити для пошуку даних, опрацьовувати отриману інформацію;

                       допоміжну літературу: статті із журналів та газет, науково-технічну літературу, лекційні та практичні матеріали уроків.

На таких уроках учні починають   розуміти, де і як вони зможуть застосувати отримані знання. Під час роботи над проєктом учень сам аналізує наскільки  вдало він попрацював і оцінка перестає бути домінуючим фактором порівняно з досягненням мети проєкту.

У своїй роботі можна планувати також міні-проєкти, розраховані на один урок чи його частину.

Учні привчаються працювати самостій­но, в команді, уміють прогнозу­вати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оці­нювати результати діяльності. Го­ловне — змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності   учнів,  переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

Розглянемо реалізацію даної інтерактивної технології, методу проєктів, на уроках інформатики на прикладах вивчення конкретних тем.

 Теми творчих проєктів і робіт з інформатики

Представлені теми творчих робіт з інформатики  передбачають виконання проєктів з практичним результатом, це може бути розробка електронних посібників з інформатики, навчальних програм, електронних тестів та сайтів.
Наведені нижче теми творчих проєктів з інформатики учням можна брати за основу, доповнювати на власний розсуд, розширювати та змінювати.

Теми творчих робіт з інформатики  розбиті за розділами:

Програмування та створення навчальних програм

  • Демонстраційно-навчальна програма з математики "Швидкість руху".
  • Навчальна програма "Побудова графіку квадратичної функції".
  • Навчально-контролююча програма "Системи числення".
  • Проект створення електронного калькулятора на мові програмування Lazarus або Borland Delphi.
  • Реалізація алгоритмів виконання операцій над векторами засобами Borland Delphi.
  • Розробка програмно-методичного комплексу - "Графи в планіметричних теоремах і завданнях".
  • Створення графічних образів математичних об'єктів на мові Lazarus.

Розробка електронних посібників з інформатики

  • Архітектура ЕОМ
  • Розробка навчального посібника на тему "Історія виникнення систем числення".
  • Розробка посібника з розв'язаннями завдань на Delphi.

Розробка електронних тестів

  • Комп'ютерні тести "Обчислювальні навички"
  • Повчальний тест з геометрії
  • Електронний тест з теми "Лінійні рівняння"
  • Електронний тест з теми "Лінійна функція"
  • Електронний тест з тригонометрії.

Розробка та створення сайтів

  • Сайт "Світ інформатики"
  • Сайт "Світ функцій"
  • Сайт "Світ рівнянь"

Уже починаючи з початкової школи, учні виконують різні проекти на уроках інформатики такі, наприклад, як: проект «Я вам пишу …» в 3 класі під час вивчення текстового редактора MS Word. Але я звернула увагу на те, що коли даєш дитині завдання набрати текст і оформити його красиво, вони розгублюються і на екрані монітора з'являється зовсім не те, що я чекаю. Тому я вирішила на перших етапах проектної діяльності молодших школярів надавати дітям шаблони. А вже після декількох уроків з шаблонами, вони починають розуміти, як можна реалізувати і свої ідеї на аркуші паперу, тобто на екрані монітора (декілька сторінок і шаблони). Результатом даного проекту є створення поетичної збірки улюблених віршів або власних. Найкращі роботи роздруковуються і даруються бібліотеці.

При цьому під творчим проектом мається на увазі самостійна творча робота, виконана під моїм керівництвом. Якість же виконання творчого проекту залежить від того, наскільки міцні знання, уміння і навички учня, які він придбав на уроках інформатики.

Уже починаючи з 6-7 класів, учні виконують різні проекти, такі, наприклад, як створення кросвордів і ребусів з вивченого матеріалу. Надалі вони використаються для перевірки знань інших учнів класу по даній темі. Цим досягається практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваного результату. У ході вивчення теми «Комп'ютерна графіка» учням пропоную виконати такі проекти: «Вітальна листівка», «Будинок моєї мрії». Підготовчим етапом проектної діяльності є виконання тренувальних вправ для освоєння основних прийомів роботи в графічному редакторі Paint, підготовка креслення (листівки) на папері. Практична частина виконується за комп'ютером з використанням вивчених основних прийомів роботи в графічному редакторі. У висновку учні демонструють свої роботи, обґрунтовуючи вибір методів і форм реалізації завдань проекту. Учні 5 класу, узагальнюючи тему «Текстовий редактор MS Word» писали та ілюстрували свою власну казку (малюнки з героями казок створювали в Paint учні), а після вивчення теми «Скретч» створювали власні ігри.

У старших класах метод проектів, безумовно, є дослідницьким методом, здатним сформувати в учня досвід творчої діяльності. Робота над проектом виробляє стійкі інтереси, постійну потребу в творчих пошуках.

Старшокласникам пропоную виконувати проекти після таких тем, як:

      «Комп'ютерні презентації з використанням мультимедіа-технології»;

     «Створення та редагування документів»;

     «Електронні таблиці»;

     «Створення бази даних»;

      «Комп’ютерні публікації».

Розглянемо реалізацію даної інтерактивної технології, методу проєктів, на уроках інформатики на прикладах вивчення конкретних тем.

  1. Проєкт : Я хочу розповісти...

При вивченні даної теми розглядаю наступні питання:

                 Системи опрацювання текстів, їх класифікація, призначення й основні функції. Завантаження текстового процесора. Система вказівок текстового процесора. Зчитування тексту із зовнішніх носіїв і його збереження на зовнішніх носіях.

                 Редагування тексту. Використання буферу обміну. Робота з фрагментами тексту - виділення, копіювання, вилучення, вставляння, переміщення, пошук і заміна фрагментів тексту.

                 Форматування тексту. Робота зі шрифтами. Шаблони документів і робота з ними.

                 Використання таблиць у текстах. Створення таблиць, редагування та форматування.

                 Робота з графічними об'єктами у середовищі текстового процесора. Автофігури.

                 Робота з вбудованими об'єктами у середовищі текстового процесора. Введення формул, побудова діаграм, створення структурних схем. Структура документа. Друкування документа.

                 Підсумкове заняття з теми "Текстовий процесор".

Тип проєкту : інформаційний.

Очікуваний результат: створений та оформлений засобами програми документ.

Мета:  учні мають використати навички введення, редагування та форматування тексту, роботи з таблицями, графічними об´єктами та самостійно створити документ, за вибраною темою.

Хід проекту:

На першому уроці під час мотивації вивчення даної теми, загальної характеристики теми, учням оголошується, що результатом вивчення даної теми станне створення та захист індивідуальних проєктів. В якості проєктів можуть бути розгортки, брошури, прес-релізи, газети, рекламні плакати і тд., з будь-якої теми, яка вибрана самими учнями, згідно їх інтересів. А тому, на наступних уроках процес набуття нових умінь та навичок відбувається з більшим інтересом та активністю, так як учні розуміють, що все це необхідно застосувати до реалізації свого власного проєкту. В процесі вивчення даної теми, я контролюю, координую проміжні етапи роботи над проектом (вибір теми, підбір матеріалу, графічних обєктів, таблиць, тощо.)

Важливим етапом  при роботі з проєктом є вибір теми. Оскільки учень має вибрати  тему, яка цікава не тільки йому  особисто, а й врахувати інтереси інших та можливість зацікавити учнів при захисті своєї роботи. Крім того учні мають врахувати специфіку програми і підібрати матеріал, який відповідає певним вимогам, з якими учні ознайомлюються на початку вивчення теми.

Іншим важливим етапом створення проєкту є його реалізація на компютері. Під час цього процесу учні закріплюють отримані знання та вміння, а кращі із них ознайомлюються із додатковим матеріалом.  Вони набувають досвіду роботи з програмою, який підкріплений інтересом та бажанням створити найкращий продукт.

Під час захисту учні розповідають про причини актуальності вибраної теми, доводять правильність вибраної структури, її оригінальність описують ті проблеми, які виникли підчас створення проєкту та шляхи їх усунення і репрезентують власний  проект. Після цього відбуваєть обговорення даного проєкту, учні висловлюють свої зауваження та рекомендації, виставляється оцінка. Таким чином учні набувають не лише певних умінь та навичок, а й мають можливість самостійно створити достатньо якісний продукт.

  1. Проєкт: Моя візитка.

Тип проекту: рольва гра.

Очікуваний результат: створення та оформлення візитки засобами текстового редактора Word.

Мета: учні мають використати навики роботи зі шрифтами, графічними обєктамита самостійно створити візитівку.

Хід проекту:

                 Пропоную учням  уявити себе  робітниками поліграфічної фірми, перед якими стоїть завдання розробити шаблони візитних карток.

                 Оголошую  очікувані результати.

                 Перш ніж перейти до виконання роботи, учні в групах обговорюють наступні питання: що таке візитна картка, її призначення, правила оформлення візитних карток,  їх використання, правила етикету при користуванні картками.

                 Після обговорення оголошую рекомендації до практичної частини уроку.

Завдання.

 Скориставшись інформацією про правила оформлення візиток, потрібно виготовити проєкт візитки, яка має відповідати тому становищу, яке ви бажаєте зайняти у суспільстві через  10 років. Проєкти створити та зберегти у власній папці під назвою «Моя_візитка».

                 Презентація створених проєктів.

  1. Проєкт: Кросворд – перевір себе.

Тип проекту: практично-орієнтований.

Очікуваний результат: створення та оформлення тематичного кросворду в тестовому редакторі Word.

Хід проекту:

                 Підбір матеріалу і створення запитань з відповідями.

                 Створення макету кросводу  на бумазі.

                 Створення кросворду на компютері, при оформленні можна використовувати  вставки малюнків, автофігур.

                 Оформлення запитань та відповідей до кросворду.

                 Презентація роботи учнів.

Даний проет можна використовувати на підсумкових уроках під час вивчення  прикладних програм: текстовий і графічний редактор, електронні таблиці та ін.

  1. Проєкт: Соціологічне дослідження .

Тип проекту: Дослідницький.

Очікуваний результат:   отримання кількісних характеристик різних соціальних явищ, оформлення їх за допомогою програми Excel та ілюстрація діаграмами.

Мета: формування навиків збору інформації шляхом шляхом проведення анкетування, практичне використання набутих знань для обробки результатівза допомогою Excel.

Хід проекту:

Так як даний проєкт має за мету проведення дослідження певних соціальних процесів, то під час роботи учні співпрацюють зі шкільним психологом. Заздалегіть проводиться бесіда з психологом та визначаються ті проблеми, в розвязку яких можуть учні могли б надати реальну допомогу. Під час виконання даного проєкту учні об´єднуються в групи по три чоловіка.

При роботі в малих групах учні спілкуючись виясняють, що кому не зрозуміло. У випадку необхідності звертаються до вчителя за допомогою. Кожен розуміє, що успіх групи залежить не лише від запам´ятовування готових знань, а й від уміння самостійно набувати нові знання та застосовувати в конкретних ситуаціях.

Теми для досліджень можуть бути різними, це і відношення вчитель-учень, алкогоь і молодь, СНІД...

Учні проходять всі етапи проєктування, при цьому кожен відповідає за свій напрямок роботи  і постійно навчає своїх товаришів з отриманими навиками. Захист проєктів відбувається на уроці. Для представлення результатів  можуть використовувати підготовлені презентації.

Не менш цікаво учням працювати над груповими проектами з використанням хмарних технологій Microsoft Office365 та Google. Вже починаючи з 7 класу діти створюють колективні презентації, текстові та табличні документи. Такий вид проєктів створює в класі атмосферу колективізму, взаємоповаги та взаємопідтримки.

Описані вище проєкти та розробка теми дають можливість уявити яким чином проєктна діяльність може бути включена в процес  викладання курсу «Інформатика».

Участь у проєктах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, бо надає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень - можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать  інші.

Вона є самостійною, бо вимагає пошуку та творчого підходу до поставленої мети. Діяльність над проєктами передбачає застосування творчо-пошукових методів навчання, що в свою чергу вимагає активності учнів в роботі.

Проаналізувавши рівень  виконання проєктів можна зробити висновки про те, яких же результатів досягають учні  в ході виконання проектів.

  1.                             Формуються та відпрацьовуються:

     навики збору , систематизації та аналізу інформації;

     навики публічного виступу;

     вміння подати інформацію в естетичному вигляді;

     вміння висловлювати свої думки та доводити свої ідеї;

     вміння працювати в групах;

     вміння працювати самостійно , робити вибір, приймати рішення.

  1.                            Розширюються та поглиблюються знання з різних предметних областей.
  2.                            Підвищується рівень інформаційної культури .
  3.                            Учні більш досконало вивчають ту компютерну програму , в якій створюється проєкт.
  4.                            Учень має можливість здійснити свої творчі задуми.
  5.                            Стосунки з учителем  переходять на рівень співпраці.
  6.                            Підвищується самооцінка тих учнів , які з тих чи інших причин вважали себе неуспішними.

Інформатика саме той предмет, де найбільш вдало можна використовувати метод проєктів. В процесі роботи над проєктом учні мають стійку мотивацію до навчальної діяльності, відбувається процес закріплення отриманих навиків роботи над конкретною темою, а саме навчання учнів перетворюється в захоплюючу діяльність. Робота в процесі навчання інформатики направлена на конкретну мету – сформувати в учнів знання та вміння з кожної теми шкільного курсу інформатики. Завдяки використанню методу проектів цієї цілі можна досягти на більш високому рівні.

 

 

 

2.3. Використання веб-ресурсів

Найбільш ефективним способом формування компетентностей на уроці інформатики є самостійна робота учнів. Організація самостійної роботи за допомогою дистанційної освітнього середовища можлива на всіх етапах вивчення матеріалу:

- формування нових знань;

- закріплення вивченого матеріалу;

- узагальнення та систематизації знань.

Пропоновані учням на уроках інформатики завдання повинні вчити реальному життю, тобто сприяти соціалізації учнів.  

Дуже ефективним є проведення практичних робіт через веб-ресурси: дистанційні уроки, практикуми, тестування. В основі такої системи закладено метод навчання, який отримав назву «Природний процес навчання». Виконуючи такого роду завдання, школярі отримують стійкі автоматизовані навички, компетентності. Теоретичні знання засвоюються без додаткових умов, вплітаючись в тренувальні вправи. Формування теоретичних і практичних навичок досягається в процесі систематичного вивчення матеріалів. Використання нових технологій дозволяють зробити візуальну інформацію яскравою і динамічною, побудувати процес навчання з урахуванням активної взаємодії школяра з навчальним середовищем.

Як показує зарубіжний досвід, після застосування дистанційних форм навчання школярі стають більш самостійними, мобільними й відповідальними. Без цих якостей він просто не зможе далі вчитися, мотивація до навчання велика, вони розвиваються і в подальшому стають прекрасними студентами та фахівцями, здатними навчатися протягом життя і володіти ключовими компетентностями. Навчання з використанням дистанційних засобів робить процес навчання більш творчим, індивідуальним, відкриває нові можливості для творчого самовираження учнів.

Майже всі учні мають електронні скриньки, тому учні можуть виконувати завдання практичних робіт та домашні завдання вдома та потім їх відправляти поштою на електронну пошту школи або вчителя, робити записи за допомогою засобів ІКТ та обмінюватися інформацією під час уроку.

Також учні повинні вчитися використовувати електронні підручники або отримувати доступ до матеріалів уроку перебуваючи вдома, в комп’ютерному клубі, класі.

На сьогоднішній день Інтернет є найпотужнішим ресурсом навчання. Жодна серйозна робота не обходиться без використання інтернет матеріалів, а деякі корисні роботи доступні тільки в інтернеті. Крім того, інтернет пропонує учням масу всіляких навчальних онлайн-програм, словників, відео та аудіо матеріалів.

Таким чином, вивчення інформатики з застосуванням дистанційного навчання – це прекрасна можливість для школяра не тільки поглибити свої знання, але й отримати навички інформаційно-комунікативної культури, тобто компетентності в інформаційних і комунікаційних технологіях.

Загальна методична схема організації навчальної діяльності з застосуванням інтернет-ресурсів:

1. На першому етапі педагог планує свої уроки з використанням ресурсів інтернету. При цьому необхідно обрати курси, теми, де інтернет-ресурси найбільш органічно увійдуть до процесу навчання, і відповідно буде досягнуто максимального освітнього ефекту.

2. На другому – визначає форму навчального заняття і методи, які буде використовувати під час організації навчальної діяльності учнів з ресурсами інтернету. Ними можуть бути: семінар, конференція, практикум тощо.

3. На третьому – знаходить і складає (або доручає найбільш підготовленим учням) список найкращих ресурсів, з якими необхідно ознайомитися школярам, виконуючи завдання.

4. На четвертому – організовує роботу учнів з інтернет-ресурсами з метою більш чіткої організації праці з учнями можна запропонувати завдання, які конкретизують проблему, над якою працюють школярі. Наприклад, проаналізувати аргументацію авторів знайдених матеріалів або співставити зміст сайту з інформацією, що відома учням з інших джерел.

5. На завершальному етапі відслідковує та оцінює результати ефективності навчання з використанням інтернет-ресурсів. На цьому етапі можна використати різноманітні методи самооцінювання учнями своєї діяльності.

Застосування інтернет-технологій взагалі змінює відносини педагога та учня. Вони стають партнерськими, направленими на досягнення загальної цілі – організації такого навчального процесу, в якому роль учителя буде зводитися до коригування та управління. Постійна апробація матеріалу дозволяє педагогу коригувати свою діяльність, включаючи в нього новітні інформаційні та педагогічні розробки, не допускаючи застою чи морального старіння.

Достатній рівень мультимедійної компетентності вимагає від учителя не тільки уміння здійснювати пошук матеріалів в мережі інтернет, але й передбачає:

1)    знання роботи з інтернет-сервісами;

2) знання орієнтовного переліку існуючих інтернет-ресурсів та їх використання в освітньому процесі та самоосвітній діяльності;

3) розроблення змісту та методик використання інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі;

4)    розроблення простих веб-сайтів та їх використання під час викладання свого предмету;

5) уміння організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням інтернет-ресурсів.

Сьогодні існує безліч Інтернет-сервісів. Наприклад сервіс мультимедійних дидактичних вправ LearningApps.org є додатком Web 2.0 для підтримки освітніх процесів у навчальних закладах різних типів. Конструктор LearningApps призначений для розробки, зберігання інтерактивних завдань з різних предметних дисциплін, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу.

Кожен із ресурсів можна використати на своєму занятті, змінити під власні потреби, розробити схожий чи зовсім інший навчальний модуль, його можна зберігати у власному «кабінеті» («Мої вправи»), створивши свій акаунт в даному онлайновому середовищі.

На уроках інформатики ми використовуємо сервіс Loupe. Він складається з трьох онлайнових інструментів: Loupe Collage – для створення колажів, Loupe Card – для генерування листівок, Loupe Waldo – для створення онлайнової гри на уважність, у якій необхідно відшукати певне зображення на створеному колажі.

Переваги сервісу:

1)    Безкоштовна реєстрація.

2)    Можливість створювати фотоколажі у вигляді різних малюнків.

3)    Можливість створення своїх колекцій зображень.

4)    Створення малюнків з фотографій своїх рідних, близьких та друзів.

5)    Збереження своїх робіт.

6)    Публікація у блозі, соцмережах, розсилка по e-mail.

7)    Виготовлення фотографій творчих завдань для учнів.

8)    Не потрібно спеціальних знань, простий у використанні.

9)    Варіативність створення творчих робіт (різні форми).

10)  Можливість працювати на інтерактивній дошці.

11)   Головне – інтерактивність: при наведенні миші потрібне зображення збільшується.

Всі колажі, створені з допомогою Loupe, будуються за одним і тим же принципом: фотографії заповнюють якусь форму, наприклад, утворюють смайлик, серце тощо. Процес генерування колажу виглядає незвично: величезне число маленьких зображень у вікні редактора починає «сипатися», утворюючи потрібну фігуру.

Розглянемо один з сервісів, який дає можливість організації інтерактиву під час уроку. Це сервіс Wordart (https://wordart.com). Wordart – веб-сервіс, який дозволяє створити хмару слів з тексту, введеного користувачем або з веб-сторінки з адресою.

Хмара може мати різну форму і кольорове рішення. Кожне слово хмари являє собою гіперпосилання для пошуку у Google. Сервіс підтримує кирилицю Можливості використання хмари слів у навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:

1)    у хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити;

2)    попросити скласти пропозиції щодо визначеної теми, «хмара» виступає в якості опорного конспекту;

3)    можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;

4)    класти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари;

5)    створити словникову хмару на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті використовувалися слова;

6)    показати хмару, складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст;

7)    перетворити нудний текст в цікаву головоломку;

8)    робити хмарку підказок до математичного (фізичного, географічного, біологічного, інформатичного, ...) диктантів, кросвордів тощо;

9)    повторити основні поняття теми, що вивчається.

Це тільки деякі варіанти використання «хмар тегів/слів». Кожен учитель може додати до свого арсеналу вправ найрізноманітніші ідеї.

Створеною роботою можна поділитися з використанням посилання. Можна отримати код для вбудовування хмари на сторінки сайтів, блогів. Можна зберегти роботу у растровому або векторному форматі зображень або просто роздрукувати на папері.

Вчителі – предметники, які володіють сучасними комп’ютерними технологіями, і викладачі інформатики мають вибудовувати весь процес навчання так, щоб він забезпечував, поряд із засвоєнням предметного змісту, формування відповідних технологічних та інформаційних умінь і навичок, які застосовуються в різних життєвих ситуаціях: навчальних, виробничих, особистих. Одним із результатів процесу інформатизації навчальних закладів має бути можливість використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи з інформацією як в навчально-виховному процесі, так і для інших потреб.

 

2.4. Контроль знань і домашнє завдання

Перевірка знань, умінь та навичок учнів являється важливим елементом процесу навчання та виховання, нею визначається результативність, ефективність навчання. Контроль знань учнів відкриває більше можливостей для вдосконалення процесу навчання, оскільки як діючий засіб боротьби за міцні й усвідомлені знання учнів дозволяє краще вивчити учнів, їх індивідуальні особливості. Найбільше точно і якісно оцінювати знання учнів дозволяє різноманітність видів і форм контролю.

Усе частіше на уроках інформатики використовуються такі нетрадиційні форми контролю як реферати, конкурсні проекти, дидактичні ігри. У якості підсумкового контролю може слугувати проект, що відображає як теоретичні знання учнів, так і рівень прикладних навичок роботи з різними програмними продуктами.

За останні роки в методичній літературі з’являються описи різноманітних методів опитування, які представляють великий інтерес. На уроках можливі короткі перевірочні роботи нетрадиційного вигляду. У кожній темі виділяються ключові поняття й терміни, які можуть бути покладені в основу кросвордів, головоломок, ребусів, шарад, вікторин. Для ряду тем спеціально розробляються кросворди, в яких містяться питання, що містять поняття однієї певної теми, є достатня кількість кросвордів, що включають у себе основні поняття предмета. Розв’язок кросвордів – заняття захоплююче й корисне, дозволяє тренувати пам’ять.

Кросворди, які застосовуються для контролю знань, підрозділяються на кросворди для поточної, тематичної або узагальнюючої перевірки. Перші спрямовані на перевірку базових знань учнів по поточному матеріалу, кількість питань у них становить 10-12. Другі – на перевірку базових і додатково отриманих знань по певній темі, у них рекомендується використовувати не більш 15-25 запитань. Треті – на загальну перевірку знань по великому блоку матеріалу (за чверть, семестр, рік), кількість запитань у них 15-25. Цей метод перевірки – є тільки додатковим методом перевірки, а не альтернативним їм, оскільки не дає можливості перевірити глибину розуміння вивченого матеріалу.

Вікторина – це сукупність, що складається не менше ніж з десяти питань в вибраної тематики, на які необхідно дати змістовні, короткі відповіді. Вікторини як засіб навчання слід включати в учбовий процес на початковій стадії вивчення матеріалу або на стадії завершення вивчення матеріалу. Перший варіант дозволяє реалізувати контроль або актуалізацію знань, другий сприяє закріпленню і контролю рівня засвоєння матеріалу. Відведений на вікторину час не повинен перевищувати 5-6 хвилин. На початку вікторини вчитель пояснює тему, після чого задається не менше десяти запитань, на які учні дають відповіді. Далі слідує серія узагальнюючих запитань або завдань, відповіді на які безпосередньо оцінюються вчителем.

Домашнє завдання має бути посильним та цікавим.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Сучасна педагогічна технологія передбачає розвиток трьох моделей застосування інформаційних технологій в середній освіті:

комп'ютер - інструмент пізнання;

комп'ютер - інструмент навчання;

комп'ютер - об'єкт вивчення.

У функції вчителя комп'ютер представляє:

                 джерело навчальної інформації (частково або повністю замінює вчителя або книгу);

                 наочний посібник (якісно нового рівня з можливостями мультимедіа та телекомунікації);

                 індивідуальне інформаційний простір;

                 тренажер;

                 засіб діагностики і контролю.

У функції робочого інструменту комп'ютер виступає як:

                 засіб підготовки текстів, їх зберігання;

                 текстовий редактор;

                 графобудівник, графічний редактор;

                 обчислювальна машина великих можливостей (з оформленням результатів у різному вигляді);

                 засіб моделювання.

Функцію об'єкта навчання комп'ютер виконує при:

                 програмуванні, навчанні комп'ютера заданим процесам;

                 створенні програмних продуктів;

                 застосуванні різних інформаційних середовищ.

Інформатика – саме той предмет, де найбільш вдало можна використовувати різні методи, підходи та інструменти навчання. Навчання учнів перетворюється в захоплюючу діяльність і після закінчення школи дає їм можливість стати успішною, самодостатньою особистістю, здатною жити і працювати в безперервно змінному світі, яка може розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати етичний вибір і нести за нього відповідальність, тобто особи, яка саморозвивається і самореалізовується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                 Аман І.С., Литвиненко О.В. Інтернет-сервіси в освітньому просторі [методичний посібник]. / І.С. Аман, О.В. Литвиненко. – Кіровоград : КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», 2016. – 88 с.

2.                     Освітні технології: [навчально-методичний посібник] / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; за ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. – 255 с.

3.                 Череповська Н. І. Розвиток візуального творчого медіасприймання. – Проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту ім. Г. С. Костюка НАПН України. – К: Видавництво «Фенікс», 2011. – Т. ХІІ. – Психологія творчості. – Випуск 13. – С. 453-461

4.                 http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/7471/1/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf

 

1

 

docx
До підручника
Інформатика 7 клас (Пилипчук О.П., Ріпко Н.А., Шестопалов Є.А.)
Додано
22 жовтня 2023
Переглядів
1776
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку