«Розвиток психологічної проникливості. Особливості роботи з тривожними, гіперактивними, агресивними учнями»

 «Розвиток психологічної проникливості.

Особливості роботи з тривожними, гіперактивними, агресивними учнями»

 

1. Теоретичне повідомлення. Норма і девіація. Типологія девіантної поведінки.

Особливості роботи з тривожними,

гіперактивними, агресивними дітьми

Поняття „девіантність” (від пізньолат. Deviatio – відхилення, від лат. De – від + лат. Via – дорога; відхилення від норми, відхилення від головного шляху руху, від правильної лінії), поведінка, яка порушує загальноприйняті у даному суспільстві норми і правила.

Поняття девіантної поведінки тісно пов’язане з категорією но­рми. Для багатьох психологів норма залишається чимось середнім, типовим для загальної маси, а також найбільш присто­сованим до навколишнього сере­довища. Перші роки життя дитини сі­м’я – єдиний ланцюжок між нею і суспільством, це немов зразок суспільства. Батьківська сім’я практично до повноліття сприймається як захисник від агресивного соціа­льного середовища, а тому має високий авторитет та ступінь до­віри, особливо у дитячі роки. Відсутність батьківської сім’ї або сімейне неблагополуччя майже завжди створюють ре­альні складності у формуванні світогляду дітей та підлітків, пе­ребороти які суспільству не вда­ється. Засвоєні у ди­тинстві зразки асоціальної пове­дінки можуть керувати поведін­кою особи в ситуаціях, що викли­кають стан афекту.

       Під нормою розуміємо най­більш доцільну, ефективну фор­му будь-якого явища духовної сфери діяльності людей. Якщо говорити про нормальну, здоро­ву особистість, то відповідно до статистично-адаптаційного підхо­ду виділяють такі її ознаки:

•        інтерес до зовнішнього світу;
• наявність сенсу життя, ви­значення життєвої філософії, що упорядковує, систематизує до­свід людини;
• цілісність особистості, аде­кватність її реакцій на зміни об­ставин, збалансованість основ­них нервових процесів (збуджен­ня і гальмування), урівноваже­ність коркової і підкоркової дія­льності;
• існування життєвих цінностей;
• здатність гумористично зма­льовувати дійсність;
• здатність до встановлення щиросердних контактів з оточу­ючими;
• відповідність поведінки лю­дини нормам і традиціям, уста­новленим у суспільстві;
• підпорядкування суспіль­ним цілям, вибір законних засо­бів для досягнення особистих цілей тощо.

         За даними психологічних, педагогічних, соціологічних, юридичних досліджень у значної частини підлітків на даному етапі розвитку країни спостерігаються такі девіації:

• життєва безпорадність,
• соціальний песимізм,
• світоглядна індиферентність,
•  пасивність,
• відчуженість від дорослих,
• зневіра та холодна байдужість до всього.

 Зміна суспільних відносин спричиняє вибір соціально най­більш позитивних та ефективних форм поведінки. Засвоєння прийнятних у сус­пільстві форм поведінки на інди­відуальному рівні відбувається у процесі соціалізації, яка є «вхо­дженням» (інтеграцією) людини у суспільство через накопичення знань про оточуюче соціальне середовище, засвоєння існуючої системи цінностей, опанування прийнятних норм поведінки.

Однією з форм антисоціальної поведінки, яка направлена проти інтересів суспільства в цілому  або особистих інтересів громадян, є правопорушення. Правопорушення у формі провини виявляються в підлітків у зухвалій манері поведінки, лихослів'ї, забіякуватості, дрібній крадіжці, пияцтві, бродяжництві.

      Профілактика – це система державних, соціальних, гігієнічних і медичних заходів, спрямована на забезпечення високого рівня психічного і фізичного здоров’я індивідів, попередження відхилень у формуванні особистості. Часто вживається також термін превенція, який в значній мірі тотожний терміну профілактика. Згідно «Короткого енциклопедичного словника з соціальної роботи», превенція – це дії з метою профілактики, пом’якшення, полегшення, коригування тих умов, що сприяють фізичним, емоційним порушенням,  виникненню соціо - економічних проблем.

Отже, профілактика – це частина загального навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи.

     Схема організації роботи соціального педагога з важковиховуваними учнями

1.        Запит (виявлення проблеми та її причин).
2.        Діагностика  (вивчення особливостей дитини і виявлення його інтересів і потреб, труднощів і проблем, конфліктних ситуацій, відхилення в поведінці і визначення їх причини, відстеження джерел виникнення конфліктних ситуацій).
3.        Профілактика негативних проявів поведінки (організація індивідуально-групової роботи в класі з дітьми).
4.          Консультація.
5.        Корекція.
6.        Визначення результативності проведеної роботи.

Типологія девіантних учнів.

 ГІПЕРАКТИВНИЙ                                                                                                                                           Учень занадто активний, діючий, має підвищену рухову активність.                                                          Виникає з генетичних причин, функціонування головного мозку, пологові травми, інфекційні захворювання.  Гіперактивність виявляється через неуважність, відволікання, імпульсивність, рухливість. При цьому рівень інтелектуального розвитку в дітей не залежить від ступеня гіперактивності і може перевищувати рівень вікової норми Часто гіперактивність супроводжується проблемами у взаєминах із оточуючими, труднощами у навчанні, низькою самооцінкою.  Проблема існує, тому що неадекватна поведінка, що виникла у дитинстві, здатна зафіксуватися і звично відтворюватися протягом подальшого життя. 

КРИТЕРІЇ ГІПЕРАКТИВНОСТІ                                                                                                                       1. Непослідовна, їй важко довго утримувати увагу.                                                                                             2. Не слухає, коли до неї звертаються.                                                                                                          3. З великим ентузіазмом береться за завдання, але так і не закінчує його.                                             4. Часто втрачає речі. Неорганізований .Часто буває забудькуватий.

АГРЕСИВНИЙ 

  Слово «агресія» латинського походження і означає «наступ», «приступ».  Психологія трактує агресію як мотиваційну деструктивну поведінку, що суперечить нормам і правилам існування людей в суспільстві, наносить шкоду живим і неживим об’єктам, викликає у людей психологічний дискомфорт і негативні почуття. Причини агресії найрізноманітніші: це і певні соматичні захворювання чи захворювання головного мозку, це і виховання в родині з перших днів життя дитини, це і характер покарань, що застосовують батьки. Батькам і педагогам не завжди зрозуміло, чого домагається дитина і чому вона так поводиться. Дитина поняття не має, як іншим способом можна боротися за виживання в цьому дивному і жорстокому світі, як захистити себе.

КРИТЕРІЇ АГРЕСИВНОСТІ                                                                                                                      1.    Часто втрачає контроль над собою.                                                                                                                  2.     Часто сперечається, лається з дорослими.                                                                                                  3.     Часто відмовляється виконувати правила.                                                                                                4.     Часто спеціально дратує людей.                                                                                                                 5.     Часто звинувачує інших у власних помилках.                                                                                                      6.     Часто сердиться і відмовляється зробити щось.                                                                                          7.     Часто заздрісна, мстива.                                                                                                                           8.     Чуттєва, дуже швидко реагує на дії оточуючих.

ТРИВОЖНИЙ

Слово «тривожний» відзначається в словниках з 1771 року і пояснюється як «індивідуальна психологічна особливість, що полягає в підвищеній схильності відчувати занепокоєння у всіляких життєвих ситуаціях, у тому числі й у таких, котрі до цього не призводять».

             Варто відрізняти тривогу від тривожності. Якщо тривога – це епізодичні прояви занепокоєння, хвилювання дитини, то тривожність є стійким станом. Тривожність не зв'язана з якою-небудь визначеною ситуацією і виявляється майже завжди. Цей стан супроводжує учня в будь-якому виді діяльності. Існує думка, що тривожність починає формуватися вже в дитинстві. Цьому сприяють характерні ознаки меланхолійного типу темпераменту, стиль керівництва вихователя в дитячому садку, завищені вимоги до дитини з боку дорослих, постійні порівняння дитини з іншими ровесниками та членами родини. Тривожність може бути пов'язана з неврозом та з іншими психічними розладами. У цих випадках необхідна допомога фахівців-медиків.

ОЗНАКИ ТРИВОЖНОСТІ

1.     Не може довго працювати, не утомлюючись.

2.     Їй важко зосередитись на чомусь.

3.     Будь-яке завдання викликає зайве занепокоєння.

4.     Під час виконання завдань дуже напружена, скована.

5.     Бентежиться частіше за інших.

6.     Часто говорить про напружені ситуації.

        7.     Як правило червоніє в напруженій обстановці.

8.     Скаржиться, що їй сняться страшні сни.

9.     Руки в неї звичайно вологі і холодні.

10.   У неї нерідко буває розлад роботи шлунку.

11.   Сильно упріває, коли хвилюється.

12.   Не має гарного настрою.

13.   Спить неспокійно, погано засинає.

14.   Полохлива, багато що викликає у неї страх.

15.   Часто не може стримати сльози.

16.   Не любить братися за нове діло.

17.   Не впевнена у собі. Боїться стикатися з труднощами.

                                                  ЗАМКНЕНИЙ

Замкненість виявляється у стійких порушеннях контактів, відхід від реальності у світ власних переживань. Часто замкненість поєднує комплекс поведінкових та характерних особливостей дитини.  Як правило, замкнена дитина має труднощі в спілкуванні і соціалізації, важко знаходить друзів і самоутверджується в колективі, має глибокий внутрішній світ і всі переживання затамовує всередині. В шкільні роки такі діти мають стійкі уподобання і досягають великих успіхів у індивідуальних видах творчості. Нерідко замкнені учні мають вигляд слабко встигаючих та незацікавлених. Але насправді мають часто великий навчальний та розливальний потенціал.

  Таким чином, важковиховувані – це здорові у фізичному і психічному відношенні діти, що проявляють опір вихованню як наслідок наявності значних за ступенем стійкості і різноманітних за формою прояву відхилень в моральному розвитку й поведінці, зумовлених недоліками виховання.

Мозковий штурм  на тему: «Ознаки нормальної та девіантної поведінки»

• Якщо дитина певний час знаходиться в песимістичному настрої?
• Агресивні дії до однокласників?
• На кожному уроці багато запитань по темі і без?
• Дитина багато читає?
• Надмірна відповідальність за свої вчинки?

 

2.   Теоретичне повідомлення.

 

Психологічну проникливість можна виявити вже в дитинстві за інтересами і нахилами. Основними проявами є інтерес до правильного розуміння інших людей.

Вважається, що проникливість виробляється з роками в процесі практичної діяльності, пов’язаної з спілкуванням і взаємодією. Це взагалі то правильно, але скільки допускається помилок і який дорогий такий практичний досвід! Однак сам процес надбання цієї цінної особистісно-ділової здатності і пов’язаних з ним знань і вмінь можна суттєво спростити і прискорити, якщо спиратись на психологічні закономірності сприйняття, розуміння і оцінювання людиною людини.

Як бачимо з визначення поняття психологічної проникливості включає в себе багато компонентів, проте враховуючи обмеженість в часі, ми розглянемо лише декілька:

 

 

Пізнання себе                        розуміння інших                    вміння спілкуватись

в різних ситуаціях       

                                                                                               

 

 

 

                              

Психологічна проникливість

 

 

 

Розглянемо перший пункт нашої схеми: пізнання себе.

 

2. «Пізнай себе і ти пізнаєш істину»

Як ми можемо пізнавати себе?

• За допомогою спілкування на психологічні теми, читаючи психологічну літературу;
• За допомогою тестування та практичних вправ;
• За допомогою власних спостережень і самоаналізу.

Вчителям пропонується один із можливих варіантів більше дізнатися про себе.

Проведення Психогеометричного тесту на визначення типу особистості людини.

Психогеометричний тест

Подивись на 6 фігур і визнач, про яку ти можете сказати: так, це моя фігура, це я! Довго не розмірковуй. Просто намагайся відчути свою форму або вибери фігуру, що привабила тебе першою. Якій би фігурі ти не надав перевагу - це твоя основна фігура, бо саме вона дає можливість визначити твої домінуючі риси характеру та особливості поведінки.

Інтерпретація вибору

Квадрат. Організованість, пунктуальність, чітке дотримання правил, інструкцій, уважність до деталей, орієнтація на факти, охайність, раціональність, обережність - основні характеристики Квадрата. Витримка, терпіння та методичність роблять Квадрат високоякісним спеціалістом у своїй сфері. Ідеал Квадрата - розплановане, передбачуване життя, йому не до душі «сюрпризи» та незаплановані ситуації. Аналітичні здібності - сильна сторона Квадрата, адже вони не пропускають жодної ланки в ланцюжку розмірковувань. Квадратам комфортно буде проявити себе в таких професійних сферах як: фінансово-економічні, юридичні, бібліотечна справа, державна служба тощо.

Трикутник. Прагнення до влади, орієнтація на перемогу, прагматизм, зосередженість на суті проблеми, впевненість у собі, рішучість, імпульсивність, сила почуттів, сміливість - низка рис, якими володіє Трикутник. Ця фігура символізує лідерство. Найхарактерніша особливість справжнього Трикутника - здатність концентруватися на головній меті. Трикутники енергійні, нестримні, сильні особистості, які ставлять перед собою чіткі, зрозумілі цілі та, зазвичай, досягають їх. Вони честолюбні і прагматичні, вміють продемонструвати керівництву значимість власної роботи і роботи своїх підлеглих. Головне для Трикутника у будь-якій справі -це орієнтація на перемогу, виграш, успіх! Він любить ризик, буває нетерплячим до тих, хто вагається у прийнятті рішень. Трикутники можуть обіймати керівні посади, бути хорошими організаторами, менеджерами, реалізувати себе у сфері підприємницької діяльності.

Прямокутник. Схильний до змін. Характеризується позитивною установкою на все нове, сміливий, довірливий. Відрізняється багатою палітрою настрою, схильністю губити речі, непунктуапьністю. Прямокутник любить імітувати

поведінку інших людей («примірювання ролей»). Але ці особливості не є

сталими, а можуть бути ситуативними. Це люди, які не задоволені своїм наявним способом життя і тому знаходяться в пошуках кращого. Прямокутники наділені позитивними якостями, що приваблюють до них оточуючих. Це, перш за все, зацікавленість до всього і допитливість! Прямокутники намагаються робити те, чого раніше ніколи не робили; ставити запитання, на які раніше в них не вистачало сміливості. Вони відкриті до нових умов, цінностей, способів мислення та життя, легко засвоюють усе нове. Прямокутники можуть досягнути професійного успіху у будь-якій сфері, якщо будуть наполегливі в досягненні мети, робити конкретні кроки, що наблизять їх до очікуваного результату.

Коло. Геометричне коло - це міфологічний символ гармонії. Висока потреба

у спілкуванні, контактність, доброзичливість, турбота про інших, щедрість,

здатність до співпереживання, добре розвинута інтуїція, емоційна чутливість,

орієнтація на точку зору оточуючих, широке коло друзів, схильність до суспільно-громадської роботи. Коло - найдоброзичливіша серед п'яти фігур. Воно володіє високою чутливістю, розвинутою емпатією - здатністю переживати, співчувати, емоційно відгукуватись на переживання інших. Кола не вирізняються рішучістю, їм важко самостійно прийняти рішення, тому якщо вони обіймають керівні посади, то надають перевагу демократичному стилю керування. Крім того, Кола слабкі в політичних іграх і часто не можуть подати себе і свою команду належним чином. Людям, які вибрали коло своєю фігурою, підійдуть професії соціального середовища, пов'язані з спілкуванням та допомогою людям: лікарі, вчителі, психологи, юристи, адвокати, соціальні працівники.

Зигзаг. Жага до змін, креативність, чудова інтуїція, мрійливість, позитивна установка до всього нового, ентузіазм, безпосередність, непрактичність, імпульсивність, душа компанії-основні характеристики, якими володіє Зигзаг. Це фігура, яка символізує творчість. Комбінування абсолютно різних, несхожих ідей і створення на цій основі чогось нового, оригінального - ось що подобається Зигзагам. Вони постійно вигадують щось нове і оригінальне. Коли у Зизгага з'являється нова і цікава думка, він і отовий розповісти про це всьому світу! Зигзаги - невтомні проповідники своїх ідей і здатні повести за собою багатьох. Зигзаги хочуть бачити світ таким, який постійно змінюється, тому їм іяжко виконувати рутинну роботу, роботу за шаблонами, правилами та інструкціями. їм необхідно мати постійне різноманіття і високий рівень стимуляції на робочому місці. Вони також хочуть бути незалежними від інших у своїй роботі, полюбляють працювати наодинці. У людей - Зигзагів є можливість ефективно себе реалізувати в творчих і професіях, пов'язаних з діяльністю, яка передбачає творчий, нестандартний підхід до вирішення професійних завдань. Успішними для них будуть професії: архітектор, дизайнер, актор, музикант, флорист, озеленювач, кондитер, перукар, коваль, ювелір тощо.

 

Вчителям пропонується вправа на розвиток кращого розуміння інших людей.

3. Вправа «Сліпий, глухий, німий…»

Мета вправи: розвинути вміння розуміти один одного за допомогою слів, жестів, міміки.

Учасники групи діляться на групки по 3 чоловік. Один обирає роль «Сліпого» (може чути, говорити, але не може бачити), другий – роль «Глухого» (може бачити, говорити, але не чує), третій учасник – «Німий» (бачить, чує, але не говорить). Завдання для учасників: домовитись про місце, час і причину зустрічі.

(Ця вправа є корисною в тому плані, що учасники можуть практично переконатися в уже відомих їм знаннях про важливість уміння пояснювати, слухати, бачити і говорити для кращого розуміння свого співрозмовника).

Рефлексія вправи.

Які Ваші враження після виконання цієї вправи?

Чи легко Вам було зрозуміти своїх співрозмовників?

Що допомагало а що заважало Вам досягти бажаного результату?

Не дивлячись на перешкоди, Вам все рівно вдалось зрозуміти своїх колег. Але, на жаль, в педагогічній діяльності, та й взагалі в житті, трапляється безліч ситуації, де інтереси людей суперечать один одному - виникають конфліктні ситуації. Чи можете Ви пригадати конфліктні ситуації з власного педагогічного досвіду, і яке вирішення вони мали. Поділіться будь ласка з нами своїми успіхами у вирішенні конфліктів. А зараз ми з Вами спробуємо вирішити інші вигадані, але цілком можливі конфліктні ситуації. Я впевнена, що Вам вдасться тактовно і толерантно порозумітися зі своїми уявними співрозмовниками.

 

Психологічний тест «Здатність педагога до емпатії»

Діагностика рівня емпатії (І. М. Юсупов)

Пропонована методика успішно використовується казанським психологом І. М. Юсуповим для дослідження емпатії (співпереживання), тобто вміння поставити себе на місце іншої людини, здатності до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей. Співпереживання - це прийняття тих почуттів, які відчуває хтось інший, так, як якщо б вони були нашими власними.

Для виявлення рівня емпатійних тенденцій необхідно, відповідаючи на кожне з 36 тверджень, приписувати відповідям наступні числа: 0 - не знаю; 1- ні, ніколи; 2 - іноді; 3 - часто; 4 - майже завжди; 5 - так, завжди.

Тестовий матеріал

• 1. Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книги із серії "Життя чудових людей".
• 2. Дорослих дітей дратує турбота батьків.
• 3. Мені подобається роздумувати про причини успіхів і невдач інших людей.
• 4. Серед всіх музичних напрямів волію слухати музику  сучасну.
• 5. Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони тривають роками.
• 6. Хворій людині можна допомогти навіть словом.
• 7. Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома особами.
• 8. Старі люди, як правило, образливі без причин.
• 9. Коли в дитинстві слухав сумну історію, на мої очі самі по собі наверталися сльози.
• 10. Роздратований стан моїх батьків впливає на мій настрій.
• 11. Я байдужий до критики на мою адресу.
• 12. Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами.
• 13. Я завжди пробачав все батькам, навіть якщо вони були неправі.
• 14. Якщо кінь погано тягне, його потрібно шмагати.
• 15. Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то відчуваю, немов це відбувається зі мною.
• 16. Батьки ставляться до своїх дітей справедливо.
• 17. Бачачи підлітків, які сперечаються, або дорослих, я втручаюся.
• 18. Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків.
• 19. Я довго спостерігаю за поведінкою тварин, відкладаючи інші справи.
• 20. Фільми і книги можуть викликати сльози тільки у несерйозних людей.
• 21. Мені подобається спостерігати за виразом облич і поведінкою незнайомих людей.
• 22. У дитинстві я приводив додому бездомних кішок і собак.
• 23. Всі люди необгрунтовано озлоблені.
• 24. Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як складеться його життя.
• 25. У дитинстві молодші за віком діти  ходили за мною по п'ятах.
• 26. При вигляді покаліченої тварини я намагаюся йому чимось допомогти.
• 27. Людині стане легше, якщо уважно вислухати його скарги.
• 28. Побачивши вуличну пригоду, я намагаюся не потрапляти в число свідків.
• 29. Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу або розвагу.
• 30. Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій свого господаря.
• 31. З скрутної конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно.
• 32. Якщо дитина плаче, на те є свої причини.
• 33. Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання і дивацтва старих людей.
• 34. Мені хотілося розібратися, чому деякі мої однокласники іноді були замислені.
• 35. Безпритульних домашніх тварин слід відловлювати і знищувати.
• 36. Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Обробка та інтерпретація РЕЗУЛЬТАТІВ

Перш ніж підрахувати отримані результати, перевірте ступінь відвертості, з якою ви відповідали. Якщо ви відповіли "не знаю" на твердження № 3, 9, 11, 13, 28, 36, а також "так, завжди" на затвердження №11, 13, 15, 27, то ви не були відверті, а в деяких випадках прагнули виглядати в кращому світлі. Результатам тестування можна довіряти, якщо по всіх перерахованих пунктів видали не більше трьох нещирих відповідей, при чотирьох вже слід сумнівати-ся в їх достовірності, а при п'яти можете вважати, що роботу виконали марно. Тепер підсумуйте всі бали, приписані відповідям на пункти №2,5,8,9, 10, 12, 13, 15,16,19,21, 22,24,25,26,27, 29 і 32. Зіставте результат з наведеною нижче шкалою розвиненості емпатійних тенденцій.

Від 82 до 90 балів - дуже високий рівень емпатійності. У вас болісно розвинене співпереживання. У спілкуванні ви, як барометр, тонко реагуєте на настрій співрозмовника, ще не встиг сказати ні слова. Вам важко від того, що оточуючі використовують вас як громовідвід, обрушуючи на вас свій емоційний стан. Дорослі та діти охоче довіряють вам свої таємниці і йдуть за порадою. Нерідко ви відчуваєте комплекс провини, побоюючись заподіяти людям болю; не тільки словом, але навіть поглядом боїтеся зачепити їх. Вас не покидає занепокоєння за рідних і близьких. Ви дуже вразливі, можете страждати при вигляді покаліченої тварини або не знаходити собі місця від випадкового холодного привітання начальника. Ваша вразливість часом не дасть вам заснути. Будучи в засмучених почуттях, ви потребуєте емоційної підтримки з боку. При такому ставленні до життя ви близькі до невротичних зривів. Подбайте про своє психічне здоров'я.

Від 63 до 81 бали-висока емпатійність. Ви чутливі до потреб і проблем оточуючих, великодушні, схильні багато чого їм прощати; з непідробним інтересом ставитеся до людей, вам подобається "читати" їхні обличчя і заглядати в їхнє майбутнє. Ви емоційно чуйні, товариські, швидко встановлюєте контакти і знаходите спільну мову, повинно бути, і діти тягнуться до вас. Навколишні цінують вас за душевність. Ви намагаєтеся не допускати конфліктів і знаходити компромісні рішення, добре переносите критику на свою адресу. В оцінці подій ви більше довіряєте своїм почуттям і інтуїції, ніж аналітичним висновкам; віддаєте перевагу працювати з людьми, ніж поодинці; постійно потребуєте соціального схвалення своїх дій. При всіх перерахованих якостях ви не завжди акуратні в точній і кропіткій роботі. Вас дуже легко вивести з рівноваги.

 

Від 37 до 62 балон - нормальний рівень емпатійності, властивий переважній більшості людей. Оточуючі не можуть назвати вас "товстошкірим", однак ви не належите до числа особливо чутливих осіб. У міжособистісному спілкуванні ви більш схильні судити про інших за їхніми вчинками, ніж довіряти своїм особистим враженням. Вам не чужі емоційні прояви, але в більшості своїй вони знаходяться під самоконтролем. Ви уважні в спілкуванні, намагаєтеся зрозуміти більше, ніж сказано співрозмовником, але при надмірному, з вашої точки зору, сплеску почуттів втрачаєте терпіння; віддаєте перевагу не висловлювати свою точку зору, не будучи впевнені в тому, що вона буде прийнята. При читанні художніх творів і перегляді кінофільмів ви частіше стежте за дією, ніж за переживаннями героїв; утрудняєтеся прогнозувати розвиток відносин між людьми, тому, трапляється, що їхні вчинки виявляються для вас несподіваними. У вас немає розкутості почуттів, і це заважає вашому повноцінному сприйняттю людей.

 

12-36 балів - низький рівень емпатійності. У вас є труднощі у встановленні контактів з людьми, незатишно почуваєтеся в галасливій компанії; емоційні прояви у вчинках оточуючих часом здаються вам незрозумілими і позбавленими сенсу. Ви віддаєте перевагу відокремленим заняттям конкретною справою, а не роботі з людьми. Ви - прихильник точних формулювань і раціональних рішень. Ймовірно, у вас мало друзів, а тих, хто є, ви більше цінуєте за ділові якості і ясний розум, ніж за чуйність і ніжність. Люди платять вам тим же. Бувають моменти, коли ви відчуваєте свою відчуженість, оточуючі не надто шанують вас своєю увагою. Але це можна виправити: потрібно лише спробувати розкрити свій "панцир", пильніше вдивлятися в поведінку близьких і приймати їх потреби як свої.

11 балів і менше - дуже низький рівень. Емпатійні тенденції особистості не розвинені. Вам важко першим почати розмову, тримаєтесь одноосібно серед колег. Особливо важкі контакти складаються з дітьми та особами, які набагато старші за вас. У міжособистісних стосунках ви нерідко опиняєтеся в незграбному становищі, не знаходячи взаєморозуміння з оточуючими. Ви любите гострі відчуття. У діяльності ви занадто центровані на собі. Ви можете бути дуже продуктивні в індивідуальній роботі, але взаємодія з іншими людьми - не ваш коник. Ви з іронією ставитеся до сентиментальних проявів; болісно переносите критику на свою адресу, хоча в змозі бурхливо не реагувати на неї. Вам необхідна гімнастика почуттів.

 

4. Вправа «Мої дії в конфліктній ситуації»

1.     Уранці мама приводить доньку-першокласницю в школу і, не привітавшись, заявляє вчите­леві: «Ви зовсім не займаєтеся з моєю дитиною. Вона вдома вивчила всі букви й цифри, тож ви, мабуть, вважаєте, що непотрібно на неї зверта­ти увагу. Я — теж педагог, і мені незрозуміло, чим ви тут займаєтеся з дітьми». Що має відповісти вчитель?
2.    Батьки хлопчика, який навчається в 2-му  класі, розлучені. Мама кожного дня наполегли­во просить не віддавати дитину батькові й дуже незадоволена, коли той приходить і забирає хлопця з групи продовженого дня. Що робити вчителеві?

    3)  До вчителя математики підійшла мама п'ятикласника й з образою та обуренням заяви­ла: «Мій син учора зізнався, що ви його обізвали! Навіщо ви обзиваєте мою дитину «бовдуром»? Ви ж учитель і повинні сіяти розумне, добре, вічне?» Що відповісти вчителеві, якщо він не обзивав учня?

5. Вправа «Якості психологічно-проникливого педагога»

Робота виконується в групі, педагоги обговорюють і записують на ватмані якості, які притаманні психологічно-проникливому педагогові.

6. Рефлексія заняття.

Поділіться будь ласка враженнями від сьогоднішнього заняття.

 - Чи дізналися ви щось нове?

 - Чи стане вам у пригоді отримана інформа­ція?