Про матеріал
В умовах, коли якість навчання майбутніх випускників школи набуває особливого значення, проблема самостійності і самостійної навчально – пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі повстає особливо гостро.
В державних документах про освіту «Освіта. Україна ХХІ століття», «Доктрина національної освіти в Україні» та інших йдеться про докорінне реформування навчального процесу у сучасній школі, про забезпечення особистісто-орієнтовного навчального процесу, з чим і пов’язаний перехід до концептуально нової організації навчання.
Для того, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, треба розвивати її аналітичне мислення, навчати виділяти істотне у навчальному матеріалі, порівнювати, робити узагальнення, доводити окремі положення, оцінювати явища і події, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки .
Сутність самостійної діяльності полягає в тому, що учень виконує завдання без допомоги вчителя, спираючись на своє знання, мислення, вміння, життєвий досвід .
Для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною, потрібно дотримуватись певних умов.
1. Чіткої, конкретної постановки завдань перед учнем.
2. Характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись.
3. Завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними.
4. Повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи.
5. Повинна дотримуватися систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання .
6. Важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів в процесі навчання.
7. Повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої роботи.