Управління освіти Луцької міської ради

Комунальний заклад «Луцька ЗОШ І-ІІІ ступенів №15 Луцької міської ради Волинської області»

 

Гончарова Н.І.

 

 

 

 

 

 

Метод демонстрації  на уроках основ християнської етики

 та в позакласній роботі

 

Методичні рекомендації

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

Луцьк 2015

Гончарова Н. І. Метод демонстрації на уроках основ християнської етики та в позакласній роботі. – Луцьк: комунальний заклад «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 Луцької міської ради Волинської області», 2016. – 102 с.

 

 

 

Рецензенти:  кандидат філологічних наук доцент кафедри соціальних комунікацій О.М. Косюк

Заступник директора з навчально-виховної роботи Луцької ЗОШ І-ІІІ ступенів №15 Оліферчук Л.Г.

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації містять опис досвіду роботи вчителя Гончарової Н.І. за темою «Метод демонстрації на уроках основ християнської етики та в позакласній роботі», розробки уроків з використанням даного методу, а також систему роботи вчителя з позакласної роботи, ілюстровану сценаріями позакласних заходів. Окремим розділом пропонується адаптована програма «Основи християнської етики засобами театралізації».

Рекомендовано для ознайомлення та творчого використання вчителями основ християнської етики загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено методичною радою школи, протокол № 5 від 10.02. 2016 р.

 

Зміст

ВСТУП.................................................................................................................... 5

РОЗДІЛ І. Метод демонстрації на уроках основ християнської етики.................... 7

РОЗДІЛ ІІ. Театралізація як засіб стимулювання прагнення до саморозвитку у школі «повного дня»........................................................................................................ 16

ДОДАТКИ............................................................................................................. 24

ДОДАТОК 1. Урок «Святе письмо про створення світу»............................................................ 24

ДОДАТОК 2. Урок «Людина - образ і подоба божа»................................................................... 31

ДОДАТОК 3. Урок «Правильна основа життя»............................................................................ 37

ДОДАТОК  4. Програма  факультативного курсу «Основи християнської етики засобами театралізації»..................................................................................................................................... 44

 

 

 

ВСТУП

Методологічним підґрунтям курсу з основ християнської етики є системно-діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи. Під діяльнісним підходом мається на увазі активне, дієве засвоєння учнями знань із реальним формуванням власного свідомого ставлення до життя, високого рівня саморозвитку, моральної, соціальної та психічної зрілості. Особистісно орієнтований підхід визнає дитину як найвищу цінність навчально-виховного процесу, яка користується своїми громадянськими правами та свідомо приймає суспільні обов`язки. Одним із методів, який забезпечує саме такі підходи у викладанні основ християнської етики, є метод демонстрації, адже, як сказав Річард Бах, сучасний письменник, «посередній учитель розповідає, гарний учитель пояснює, чудовий учитель демонструє, а геніальний – надихає».

Демонстрація - метод навчання, який заснований на наочному пред'явленні динамічних зображень (на відміну від методу ілюстрацій, при використанні якого наочність статична): сюжетів, подій і явищ в цілому, а також окремих предметів - з метою їх вивчення, детального розгляду й обговорення. Ефективність даного методу дуже висока, оскільки представлений навчальний матеріал демонструється в часі, в динаміці та просторі, що сприяє всебічному розгляду, виявленню різноманітності властивостей, сукупності зв'язків і взаємодії окремих елементів даного об'єкту, його максимальному осмисленню учнями. Атмосфера чуттєвої емпіричної основи пізнання розширює світогляд учня, залучаючи його в розумовий процес, психологічно полегшуючи процес засвоєння матеріалу. 

Суть педагогічного досвіду Гончарової Н. І. полягає у використанні різних видів демонстрації (наочна, жестова, предметна, театралізована, відеодемонстрація) як засіб стимулювання учнів до самовдосконалення. 

Складовими досвіду є:

1.                 Розробка та використання жестових опорних сигналів для демонстрації основних положень уроку та закріплення матеріалу.

2.                 Демонстрація життєвих моральних норм за допомогою предметів.

3.                 Демонстрація театралізована (біблійних історій, притч та того, як їх розуміти).

4.                 Різноманітність демонстрації авторських логічних схем, відеороликів морального спрямування на різних етапах уроку.

Актуальність досвіду полягає в тому, що він спрямований на роботу по виконанню соціального замовлення держави – виховання творчої особистості, духовно розвиненої, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення (ст. 36 п.6 Закон України “Про освіту”).

Перспективність досвіду полягає в тому, що учні, які мають високі моральні стандарти, з розвинутою творчою уявою та логічним мисленням, легко адаптуються до нових умов праці, навчання, можуть стати спеціалістами високого рівня, пропонувати, розробляти, втілювати нові проекти, не чекаючи готових стандартних рішень, логічно мислити у будь-яких ситуаціях.

Оригінальність і новизна досвіду полягає у творчому використанні методів, які використовував Ісус, навчаючи учнів та народ.

Результативність досвіду в тому, що забезпечується інтерес учнів до предмета, формується особистість з високими моральними нормами, розвивається творче, логічне мислення, поетапно формуються вміння власного висловлювання (спочатку на репродуктивному, з часом – на творчому рівні), дозволяє перенести висновки із Біблійних історій на власне життя, заглибитися в текст Писання.

Відповідно до критеріїв визначення характеру досвід є репродуктивним, рівень роботи учнів – творчий.

Досвід рекомендується для ознайомлення та творчого використання вчителями основ християнської етики загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв.

РОЗДІЛ І. Метод демонстрації на уроках основ християнської етики

 

Використання методу демонстрації на уроках основ християнської етики є цілком закономірним, оскільки Ісус, навчаючи народ, учнів, часто використовував даний метод. Згадаймо, наприклад, момент, коли фарисеї, намагаючись викрити Ісуса, задали йому питання, чи треба давати податки кесарю. Ісус наказав продемонструвати монету й спитав, що на ній зображено. А вже тоді зробив висновки (демонстрація за допомогою предметів). Також під час таємної вечері, «Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. 27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!» (Мт.26) Отже, тут Ісус демонструє хліб та вино, пояснює дії, які з ними необхідно робити (на власному прикладі), роз’яснює, що це означає. Але й Ісус використовує цей метод так, як це робив Сам Бог-Отець ще з часів Авраама. Так, у книзі Буття 14:5, щоб продемонструвати Аврааму безліч нащадків та вселити в нього віру,  «Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!» Тобто Бог не сказав, щоб Авраам уявив собі небо, але вивів його й запропонував злічити зорі, якщо зможе. 

Щоб пояснити неосвіченим людям того часу складні духовні закони, Ісус використовує метод словесної демонстрації (наприклад, притчі демонструють різні аспекти Царства Божого). Наш час дає вчителю можливість розширити коло методів демонстрації завдяки комп’ютерним технологіям та іншим сучасним прийомам.

Таким чином, складовими досвіду є:

1.                 Розробка та використання жестових опорних сигналів для демонстрації основних положень уроку та закріплення матеріалу.

2.                 Демонстрація життєвих моральних норм за допомогою предметів.

3.                 Демонстрація театралізована (біблійних історій, притч та того, як їх розуміти).

4.                 Різноманітність демонстрації авторських логічних схем, відеороликів морального спрямування на різних етапах уроку.

Ось деякі приклади використання даних прийомів на уроках.

1.                  Розробка та використання жестових опорних сигналів для демонстрації основних положень уроку та закріплення матеріалу.

Наприклад, для закріплення в 5 класі структури Біблії учитель демонструє її структуру за допомогою жестів. Наслідуючи слова та жести вчителя, учні встають, складають перед собою долоні ніби для молитви, говорять: Біблія в перекладі означає (розкривають долоні, ніби розкривають книжку) «книги». В ній 66 книг (двома руками одночасно пишуть у повітрі шістки - виходить «66»). Вона складається з двох розділів (розводять руки в сторони, по черзі називають, підтверджуючи рухом руки): Старий Заповіт, Новий Заповіт. 

 Для того щоб учні запам’ятали праведників, з якими Бог заключив Завіт, пропоную проговорювати: Авраам (підставити боком кулак до підборіддя, імітуючи бороду Авраама (адже він був старий, коли народився його син), тоді переходимо руками на показ того, що качаємо немовля) та Ісаак (руками зі стиснутими пальцями, ніби тримаємо ніж, робимо рух до грудей, адже Ісаака батько готовий був принести в жертву Богові). Яків (обіймаємо себе обома руками й похитуємося, показуючи, що він боровся з «деяким Мужем». Це нагадує, що Ізраїль (друге ім’я Якова) – означає: «Той, що боровся з Богом і з людьми, і подужав». Тобто він вчепився в Невидимого і сказав: «Не відпущу, поки не поблагословиш». (Буття 32:25-30). Бог любить людей, які добиваються своєї мети, прагнучи благословення Божого) та Йосип (правою рукою показуємо над головою ніби корону, що означає, що він став правою рукою фараона (царя)). Такі повторення можна робити неодноразово під час фізкультхвилинок, щоб у дітей закріпилася в пам’яті  послідовність Біблійних історій і яка саме історія пов’язана з Біблійним героєм. 

2.                  Демонстрація     життєвих   моральних          норм за      допомогою предметів.

На уроці в 6 класі «Правильна основа життя», щоб продемонструвати важливість ходіння з Богом, можна використовувати притчу «Про життя». Спочатку демонструється пуста півлітрова банка й питаємо, як вони можуть схарактеризувати банку (вона скляна, півлітрова, пуста). Демонструється така само банка, але заповнена великим камінням. Задається те саме питання. Чекаємо, щоб хтось сказав, що вона повна (або підводимо до такого висновку). Тоді досипаємо в банку горох і питаємо, чи тепер вона повна. Після відповіді, що повна, досипаємо сіль і коментуємо, що, оказується, не зовсім була повною. А наприкінці заливаємо водою все це, демонструючи, що ще й достатньо води туди заливається. Тоді запитуємо, яке це має відношення до життя? (дати можливість учням подумати самостійно, а потім запропонувати: «Давайте я почну пояснювати, яке це має відношення до нашого життя, а ви спробуєте продовжити, згода?»)

-                     Тож дивіться. Уявімо, що банка – це наше життя, камені – це найважливіші речі в нашому житті, це наша сім`я – батьки, брати, сестри, друзі – все те, що має для нас величезне значення. Ви з самого початку сказали, що банка повна – так і нам інколи здається, нічого, крім сім`ї, найближчих друзів нам не треба, але виявляється, що банка не була повною. Далі я засипала горох. Як ви думаєте, що він означає?

(Горох набагато менший за камені, тобто це можуть бути речі, які менше для нас значать, але вони біля нас усюди. Це люди, які нас оточують, але не так впливають на наше життя, якісь матеріальні речі, без яких ми не можемо існувати.

-                     Так. Ну а сіль? (Можливо, все найдрібніше у нашому житті, якісь дрібні проблеми, які постійно виникають).

-                     А тепер зверніть увагу: якби я одразу засипала сіль, все інше можна було б положити в банку? (Ні, звісно, і це може означати, що якщо ми в житті починаємо на перше місце ставити дрібне, то для головного місця не залишиться, або якщо думати про проблеми, то вони заповнять все наше життя).

-                     Але зверніть увагу: головне тут - вода, адже без неї, як виявилося, банка не була повною. Вода – це Слово Боже, Бог. Якщо ви не заповнюєте життя водою, тобто Богом, то ваше життя ніколи не буде повноцінним. І зверніть увагу на ще одну деталь (піднімає банку, трохи збовтує, сіль розчиняється) Що відбулося? (Сіль розчинилася).

-                     Правильно, тобто якщо ви з Богом, то Він допомагає вирішити усі ваші проблеми. Отже, що ви зрозуміли з такої демонстрації?

(Що Головне в житті – Бог, Він робить твоє життя дійсно повним, допомагає вирішувати всі твої проблеми. Що сім`я займає важливе місце у нашому житті. Що ніколи не можна на перше місце ставити дрібниці, бо тоді найважливішому не залишиться місця).

На уроці в 6 класі, закінчуючи тему «Вибір цінностей», можна продемонструвати звичайний олівець і сказати:

-                     Ви знаєте, я хотіла би, щоб ви, коли станете дорослими, стали такими, як …цей олівець. Цей олівець має принаймні п’ять якостей, які необхідні кожній людині, якщо вона хоче прожити життя в мирі зо всім світом. Я почну, а далі ви спробуєте самі. Скажіть, будь ласка, олівець сам по собі писати може? Ні. Його бере рука і веде його (демонструє це). Це означає, що ти можеш бути генієм, але ніколи не повинен забувати про існування Керуючої рук, Бога. Довіряйте Богові та вчіться відчувати Його.

Друге: щоб писати, треба час від часу заточувати олівець. Думаю, для нього це трохи неприємно, навіть боляче, але ж після того олівець пише тонше. Як думаєте, що це може означати? (Те, що в житті не завжди буде все добре, інколи навіть боляче, але треба пам’ятати, що Бог нас випробовує, щоб навчити чомусь, вивести на новий рівень).

Третє: якщо користуватися олівцем, то завжди можна стерти ластиком те, що неправильно написав або намалював. Тобто треба пам’ятати, що в житті можуть бути помилки, але виправлятися – це необхідна річ.

Четверте: в олівці головне не дерево, з якого він зроблений, і не форма, а графіт, який знаходиться всередині, тому дуже важливо найперше думати про те, що відбувається в тебе всередині й бути твердим у своїх переконаннях. Отже, це чотири. А п’яте що? (Якщо учні не пропонують варіантів, учитель бере олівець, папір і починає проводити лінію на листі). Олівець лишає за собою слід, так само й ми після себе в житті лишаємо сліди, і тому ми маємо обдумувати кожний свій крок, бо будемо відповідати за всі свої вчинки. Тільки за такої умови ми можемо виконати волю Божу в нашому житті.

Щоб продемонструвати учням, як важливо прощати, використовуємо притчу «Склянка води».

Демонструємо склянку, повну води, й запитуємо:

-          Як ви думаєте, яка вага цієї склянки? (вислуховуємо відповіді).

-          Що ж, точно цього не дізнатися, доки не зважити. А втім – зараз це неважливо. Моє питання таке: Що буде, якщо я буду тримати ось так (на витягнутій руці) склянку декілька хвилин? (Нічого поганого не станеться).

-          А якщо я буду тримати склянку в руці, наприклад, зо дві години?

(Рука почне боліти, затерпне).

-          А якщо цілий день? (Рука заніміє, буду мати проблеми із м’язами).

-          А вага склянки зміниться від того, що я її буду цілий день тримати?

(Ні).

-          А що треба зробити, щоб не було проблем із м’язами? (Поставити її знову на стіл).

-          Саме так відбувається з нашими образами. Думайте про образу декілька хвилин – і вона опиниться поруч. Подумайте про неї декілька годин – і вона затягне вас. А якщо будете думати про неї цілий день – вона паралізує вас. Можна думати про образу, але ні до чого хорошого це не призведе. «Вага» її від цього не зменшиться, а сам починаєш нервувати, дратуватися, думати про помсту, накручувати себе, а це впливає на твоє здоров’я, адже написано в притчах у Біблії: «Пригноблений дух сушить кості», тобто від цього й захворіти можна! Отже, що треба робити з образами? (Прощати).

-          А що Біблія каже про образи та те, як з ними чинити? (“Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших” (Мт. 6:14-15)).

3.                  Демонстрація театралізована (біблійних історій, притч та того, як їх розуміти). Інсценівки на уроках ОХЕ – це звичайна річ. Учитель може давати завдання заздалегідь підготувати інсценівку притчі чи біблійної історії, якоїсь моральної ситуації. Але досить цікавими бувають імпровізації на уроках. Наприклад, на уроці «Добро і зло» (5 клас), після прочитання та обговорення біблійного уривка про гріхопадіння, щоб продемонструвати моральний зміст історії спокуси людей, пропонуємо тут же бажаючим вийти, щоб зіграти ролі Адама, Єви, дерева пізнання добра і зла. «Дерево» стає посередині, розкинувши руки (учитель дає йому в руки цукерки – «плоди»). Адам і Єва – з різних боків. Учитель говорить: «Я буду грати роль змія-спокусника, але давайте уявімо, що це не те дерево в раю, про яке ми згадуємо як про давню-давню історію, що нас не стосується. Адже це дерево пізнання добра і зла. І люди так само зараз кожного дня роблять цей вибір між добром і злом. Отже, приміром, перед нами вітрина магазину з різними солодощами (показує на цукерки, сам стає за «дерево»). Підходить «Єва». Учитель починає спокушати «Єву», щоб вона потихеньку поцупила цукерку, розхвалює, яка вона смачна, говорить що батьки, вчителі, які вчать, що не можна красти, нічого не розуміють, адже головне – отримати задоволення. Потім він звертається з такою ж пропозицією до «Адама». Все буде залежити від того, як поведуть себе «актори», але учитель має бути готовим до будь-якої поведінки й потім прокоментувати з позиції, чи готові були «Адам і Єва» протистояти злу, чи це так легко й від чого це залежить. Далі можна запропонувати учням назвати життєві ситуації, коли сучасна людина опиняється перед «деревом пізнання добра і зла».

4.                  Різноманітність демонстрації авторських логічних схем, відеороликів морального спрямування на різних етапах уроку.

Схеми та таблиці, які використовує вчитель на уроці, дають можливість:

-                      узагальнення, систематизації матеріалу; 

-                      аналізу системи образів, сюжетних ліній;

-                      відображення проблематики біблійної історії (або висвітлення однієї проблеми) ;

-                      аналізу моральних висновків з цієї історії.

                                       

Таблиця-схема «Унікальність Біблії» дає можливість учителю стисло й чітко подати матеріал про унікальність Біблії в 5 класі. Після цього учитель задає питання: «Чому ж такі різні книги об`єднані в одну? Бо всі вони, незважаючи на час написання, авторство, місця написання об`єднані однією темою: викуплення людини. Але від чого треба було вкупляти людину й кому? На це дає відповідь перша книга «Буття», в якій розповідається про втрачений рай (Історія спокуси й гріхопадіння Адама й Єви). Саме тоді зло війшло в світ. Але Бог вже тоді мав план, як врятувати людство від зла, від гріха, тому остання книга Біблії – Одкровення Івана – розповідає          про    майбутнє    людей,        друге пришестя Христа та рай, що повернеться на землю. 

На основі схеми «Структура Біблії» зручно подавати учням жестову структуру Біблії, щоб вони навчилися зв`язно розповідати про Біблію.

Демонстрація   структури Біблії:        Учні встають, складають перед собою долоні ніби для молитви, говорять: Біблія в перекладі означає   (розкривають          долоні,        ніби розкривають книжку) «книги». В ній 66 книг (двома руками одночасно пишуть у повітрі шістки  - виходить «66»). Вона складається з двох розділів (розводять руки в сторони, по черзі називають, підтверджуючи рухом руки): Старий Заповіт, Новий Заповіт.

   Схема «Давид і Голіаф» допоможе учням опанувати зміст історії, стисло переказувати за лівою колонкою, і, найголовніше, зрозуміти, чому ця історія вчить нас, сучасних людей.

 

Запитання та завдання до схеми

1.                 Роздивіться дану схему, визначте, який духовний зміст має історія про Давида та Голіафа.

2.                 Проаналізуйте зв’язок Старого та Нового Заповітів у даній історії (як тлумачиться слово «камінь» у Новому Завіті).

3.                 Прочитайте слова з Євангелія від Марка 11: 23 «Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: «Порушся та й кинься до моря», і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, - то буде йому!» Як ви розумієте ці слова? Яке відношення вони мають до даної історії? 

 

4а. Використання відеороликів дає можливість учителю продемонструвати за короткий час різні аспекти сучасного життя:

1.                «Біблія за 30 секунд»

демонструє сутність того, що зробив Христос для людей. Після перегляду можна спитати учнів, як вони зрозуміли ролик, наголосити, що гріх нас змінює (робить чорним), але через Христа ми отримуємо очищення від гріха. До Христа гріх не пристає, Він є єдиною людиною в світі, яка не знала за життя гріха. https://www.youtube.com/watch?v=mWHOhyR3T8E

 

2.                “Про добро”.

Показано коловорот добрих учинків у житті (5.40 хв).

http://video.bigmir.net/show/276518/

- Про що даний ролик? Яка його основна думка? Який висновок для себе ви можете зробити?

3. Для ілюстрації притчі про таланти, про те, як важливо розвивати свої таланти: 

-                     Що вражає в даному роликові? 

-                     Чи міг би цей хлопець образитися на весь світ, на Бога, сказати: «Раз я такий, то нічого не буду робити»?

-                     Чи викликає така позиція повагу? 

-                     А буває так, що абсолютно здорова людина нічого не робить, щоб розвивати свої таланти, дані від Бога? Яке майбутнє чекає на таку людину відповідно до притчі? 

 

Пісня В. Стебловської “Молитва” використовується при вивченні молитви «Отче наш». Дає можливість учням зрозуміти, як важливо у важкій ситуації звертатися до Бога.

 

 

 

Відеоролики, які можна використати на уроках ОХЕ, розміщаю у блогі на сторінці «ОХЕ. Корисні посилання»:

 

 

   Отже, кожна людина – образ і подоба Божа, кожен має своє покликання в житті, і педагогу треба допомогти дитині розкрити ті таланти, які вклав у них Бог. Але щоб це здійснити, необхідно самому знаходитися в постійному русі, не зупинятися на досягнутому. Ще Конфуцій сказав у свій час: «Хто опановує нове, зберігаючи старе, той може бути вчителем». Тому в своїй роботі вважаю необхідним використовувати і те, що вже стало класикою педагогіки, й те, що вважається інноваційним. Головне, щоб дітям на уроці було цікаво й це сприяло їхньому духовному зростанню!

 

РОЗДІЛ ІІ. Театралізація як засіб стимулювання прагнення до саморозвитку у школі «повного дня»

Серед напрямів виховання дітей та молоді одним із важливих є питання створення належних морально-етичних умов для самопізнання, самореалізації особистості. Але цей саморозвиток буде ефективним лише за умови сформованих в учнів високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси. Великі можливості для духовного та естетичного виховання і розвитку дітей мають заняття з театралізації основних християнських істин. 

Театр – це синтез багатьох мистецтв, тому в школі «повного дня», театральному курсі є можливість виявити й розвинути різні сторони творчих здібностей дітей, а ознайомлення учнів із християнськими моральними цінностями: істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов'язку, совісті, честі – стає підґрунтям для такого розвитку.

Метою курсу «повного дня» «Основи християнської етики засобами театралізації» стало формування свідомої та відповідальної особистості учня на основі християнських духовних, моральних та культурних цінностей; розвиток творчих, акторських здібностей, сценічної культури мовлення; формування у вихованців театральної культури як важливої невід’ємної частини їхньої духовної культури.  

Курс «Основи християнської етики засобами театралізації» ставить перед собою наступні завдання:

1.     Надання учням знань про християнську мораль як фундамент загальнолюдських цінностей.

2.     Розвиток у дітей: образного мислення, емоційної виразності; спостережливості й пам’яті; уяви і фантазії; гарної дикції; ритмічності, здатності до виразного руху; музичних здібностей; навичок міжособистісного спілкування.

3.     Виховання у дітей християнських, загальнолюдських цінностей засобами театрального мистецтва.

 Курс було введено з початку 2013-2014н.р. Відповідно на слайді представлено кількість учасників вистав, котрі представлялися.  Якщо на початку це було лише 11 учнів 5,6 - х

                                                                                                                          класів,     то     вже     на     кінець

навчального року кількість учасників збільшилася до 26. Цього року у виставі «Напередодні Різдва» брали участь 31 учень 5,7,8 класів. Тобто ті учні, які біли тоді в 5 класі, зараз уже в 7-ому, а ті, що були в 6-ому, вже в восьмому, і оскільки з вересня вони підходили й цікавилися, коли будуть заняття, то їм було дозволено відвідувати групу «повного дня», хоча офіційно вона для учнів 5-7-х класів.

 Якісний склад відвідувачів даного курсу (слайд 5) свідчить про те, що, хоча тут і представлені всі категорії учнів за рівнем навчання, але відчувається тенденція до збільшення учнів із середнім та

початковим рівнями навчання, які не є реалізованими на уроках, тому намагаються проявити себе в інших сферах.

Як зацікавити учнів, щоб вони прагнули відвідувати факультативні заняття після уроків, незважаючи на втому та виснаженість?

Щоб захопити увагу учнів, на першому ж занятті проводжу з учнями  бесіду про те, як вони розуміють предмет «основи християнської етики», як це пов’язане з Богом, яким вони уявляють Бога, які якості Бога ви можуть назвати. Підводжу до думки, що Бог – Творець, Любов,  а людина створена за образом і подобою Божою. Отже, людина -  Творець, і сутність її – любов. Вона має безмежні можливості, але дуже часто людина сама себе обмежує, ставить у якісь рамки.

Пробудити цікавість  допомагає розповідь про експеримент учених із блохою. Дослідники посадили блоху в пробірку та визначили, на яку висоту вона може підстрибувати. Потім на середині цієї висоти в пробірку поставили скло. Блоха билася, підстрибуючи, об це скло, і скоро стала стрибати так, щоб не вдарятися, тобто на половину своїх можливостей. Коли через деякий час скло забрали, блоха продовжувала стрибати так, як навчилася пізніше. Питаю в дітей, як вони розуміють результати цього експерименту й підводжу до думки, що часто люди самі обмежують свої можливості, не вірячи в те, що можуть зробити ту чи іншу справу. А можливості кожного з нас безмежні, оскільки ми – образ і подоба Бога – Творця.

 Для ілюстрації того, наскільки це реальне у нашому житті, пропоную вправу « подарунок». Учням треба на словах подарувати будь-що своєму сусіду (Я дарую тобі…). Досвід показує, що люди навіть на словах (не маючи ніякого обмеження) дарують досить скромні подарунки (часто керуючись реаліями життя). Висновок – нам треба розвивати наше бачення,  творчі можливості, не обмежувати себе.

 Кульмінація – пропозиція. «Хто хоче брати участь в театралізації – залишитеся після заняття». Відбір тільки бажаючих є обов’язковим, оскільки вчителю необхідно оцінити кількість ролей, які необхідно буде реалізувати в сценарії.

За 2,5 роки роботи було поставлено 6 вистав: «Різдвяна вистава», «День святого Валентина», «Свято Пасхи», «День святого Миколая», «Школа мудрості», «Напередодні Різдва».

                                                                                                                                                При       підготовці       до

Різдвяної вистави  у грудні 2013учні 5-х класів проявили ініціативу – самі розподілили ролі, брали активну участь у дописуванні сценарію. Тобто учням пропонувалося знайти

всі варіанти сценаріїв в Інтернеті, крім того, приймалися всі ідеї, які виникали в дітей. Бажаючим пропонувалося написати свій варіант сценарію. Така робота стала традицією при підготовці до будь-якої вистави. Звісно, вчитель також працює над своїм варіантом, потім все це обговорюється з учнями, пишеться остаточний варіант та розподіляються ролі. Дуже важливо враховувати бажання самих дітей, яку роль вони хочуть виконувати. 

Робота над сценками. Саме під час репетицій та виступів відбувається творчий розвиток учнів. Головне не обмежувати їх та давати можливість пробувати різні варіанти виконання своєї ролі. Тобто під час репетицій може трохи змінюватися сценарій, бо діти мають право самі додавати свої слова або трохи змінювати те, що є в сценарії. Головне – щоб зберігався основний зміст.

           

Святкування   дня    святого Валентина не планувалося в групі, але учні 5А класу самі підійшли та сказали, що хочуть підготувати        сценку        на святкування в класі цього свята. Оскільки це була їхня ініціатива, я запропонувала їм самим написати сценарій. Буквально на наступний день вони принесли  казку, написану досить примітивно, але в ній було декілька родзинок. Я провела бесіду про те, чим відрізняється казка від інсценівки, вказала на деякі недоліки, подала ідеї, як розвинути сценарій. Коли вони принесли свій варіант, дещо виправила та сказала, щоб вони надрукували це. Звісно, в цьому не було такої необхідності, але хотілося, щоб діти розвивалися в різних напрямках – тому на групі дала можливість їм попрацювати в комп’ютерному класі (дані учні вдома комп’ютерів не мали, тому тут же вчилися друкувати). На основі того, що вони надрукували, я написала сценарій, намагаючись залишити всіх діючих осіб. Знову-таки дала можливість самим розподілити ролі. В ході репетицій з’являлися нові бажаючі брати участь у сценці й приходилося придумувати нових персонажів, щоб дати можливість реалізуватися всім дітям. Крім того,  висунула вимогу – самим продумувати костюми, атрибути, хоча, звісно, потім все одно долучалася до цього.

На свято Пасхивирішила залучити шості класи, але в  6а класі учні не 

виявили бажання, а от в 6б було багато охочих, як і в 5а, 5б класах. Сценарій шукали всі разом, але те, що принесли з Інтернету, було нецікаве, тому вирішили ставити притчі на моральну тематику, але об’єднати все темою Пасхи. Завданням вчителя при цьому було – охопити всіх бажаючих.

 

Наприкінці 2014 року,оскільки зимові канікули починалися раніше, вирішили ставити виставу на свято святого Миколая та пов’язати його з Різдвяними та новорічними святами. У роботі брали участь учні вже 6, 7-х класів, які вже мали сценічний досвід, а

також залучили відвідувачів групи повного дня з ОХЕ 5б класу.

 

На Пасху 2015 року підготували сценарій «Школа мудрості», розвиваючи ідею «кімнати мудрості» попереднього року. Об’єднали в одне ціле 5 сучасних притч за темою «мудрість життя» у вигляді уроків та перерв у школі мудрості. Кожна  сценка на основі методу демонстрації різних предметів змушувала глядачів замислитися над своїм життям. Усі учні 6-7 класів, які брали участь у виставі в першому семестрі, виявили бажання працювати далі. 

Цього навчального року вжез 1 вересня учні підходили й питали, чи буде продовжуватися робота, тому, щоб не згаснув інтерес, заняття організовувалися вже в вересні, незважаючи на те, що оплата експериментальних годин проводилася з жовтня. Найбільш активними залишалися 7-мі класи, але учні 8-х класів, які раніше відвідували групу, також захотіли продовжувати займатися. Долучилися до занять також учні 5-в класу, причому оголошення було зроблено по всіх 5-х класах, але відгукнулися тільки діти класу, в якому вчитель молодших класів  проводив подібну роботу. Не вдалося залучити учнів 6-х класів через те, що набралося багато бажаючих. 

 Перед учнями було поставлено завдання – продумати ідеї проведення Різдвяної вистави. Оскільки, в основному, це були учні 7-8 класів, які вже 3-й рік відвідували групу, то взяли за основу більш солідний варіант – щоб звучала не тільки українська, але й англійська та німецька мова. Тому з’явилася ідея гостей із Німеччини й Англії та їхніх розповідей про те, як вони святкують Різдвяні свята. Таким чином до підготовки свята ми долучили групи повного дня з англійської та німецької мов. По ходу підготовки вистави учні самі проявляли ініціативи щодо пісень, які будуть співати, та танців. Танок, як і минулого разу, був поставлений учнями абсолютно самостійно, включаючи й забезпечення костюмами. Крім того, учнями самостійно був розучений «Щедрик» українською та англійською мовами.

Крім вистав у школі перед школярами, учні виступали (за скороченою програмою) на міському семінарі резерву заступників директорів у квітні 2014 року, міському семінарі учителів основ християнської етики у квітні 2015 року.

Учителем були підготовлені такі розробки: 

-         авторська     програма    «Основи     християнської      етики          засобами театралізації»;

-         публікація у збірнику з експериментальної роботи (ІІ етап) «Театралізація

як засіб стимулювання прагнення до саморозвитку у школі «повного дня»; - виступ на педраді про підсумки

експериментальної роботи; 

-         сценарії проведених свят  представлено в блозі вчителя зарубіжної літератури

Гончарової Н.І.

Таким чином, позитивним при викладанні курсу «Основи християнської етики засобами театралізації» є те, що адаптовано програму для позакласної роботи з учнями «Основи християнської етики засобами театралізації»; в процесі роботи відбувається осмислення учнями цінностей людського життя на основі християнських цінностей, розвиток ініціативності учнів; розвиток творчих здібностей учнів; розвиток навичок розробки сценаріїв, виразного читання, співу, танців; розвиток навичок дисципліни, відповідальності.  

Отже, творчість відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів. Зуміти допомогти учням розкрити свій творчий потенціал, даний від Бога, запалити цю іскорку творчості, ініціативності, навчити працювати дисципліновано та відповідально, розвивати вміння розрізняти добро і зло – завдання вчителя, і саме такий курс допомагає  пожати подвійний успіх, щастя творчої співпраці.

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1. Урок «Святе письмо про створення світу»

(5 клас, за програмою Острозької академії, 2010р.) Мета уроку: 

Освітня мета: ознайомити дітей з біблійною  історією створення Всесвіту й людини. 

Виховна мета: виховувати повагу до всього навколишнього як Божого творіння та до себе через розуміння цінності життя кожної людини. 

Розвиваюча мета: Розвивати в учнів вміння пояснювати біблійний погляд на виникнення світу і людини, аналізувати свої вчинки.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Євр. 11:3, й М (Буття) 1,2 розділи,  Псалом 139:14, Пс.89:4. Біблійна історія: Створення світу.

Ключовий вірш: „Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим  збудовані так, що з невидимого сталось видиме" (Євр. 11:3) Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: Ангели, Видимий світ, Невидимий світ, Творець, Рай, Едемський сад.

Міжпредметні зв’язки: історія, біологія.

Обладнання та наочність:Біблія, мультимедійна презентація. Література до уроку: Біблія (пер. проф. І. Огієнка). К., 2002.,   підручник для 5 класу за ред. Жуковського В.М.; Робочий зошит з ОХЕ для 5 класу; Жуковський В.М., Лахман Н. та ін. «Основи християнської  етики». Посібник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Острог, 2006; Жуковський В.М. «Основи християнської  етики. 5 КЛАС». Посібник для вчителя. Острог, 2006.     

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Вступна частина. Привітання.  

Учитель.Доброго дня! Скажіть, ви замислювалися, чому саме так ми вітаємося? Що містить у собі це привітання?

(відповіді учнів)

-         Я вам побажала доброго дня. А він для вас є добрим сьогодні? Підійміть руки ті, для кого сьогодні він вже є добрим.

-         А що може зробити день добрим? (учитель вислуховує відповіді всіх бажаючих, дякує, підводить до висновку, що інколи вистачає просто посмішки та гарного слова, щоб змінилося сприйняття дня).

-         Отже, просто посміхніться зараз своєму сусідові та скажи йому щось приємне.

ІІ. Актуалізація знань.

Учитель.1. За допомогою бліц-опитування пригадаймо з вами матеріал минулого уроку:  

 

 

 

Демонстрація структури Біблії:Учні встають, складають перед собою долоні ніби для молитви, говорять:Біблія в перекладі означає (розкривають долоні, ніби розкривають книжку) «книги». В ній 66 книг (двома руками одночасно пишуть у повітрі шістки  - виходить «66»). Вона складається з двох розділів (розводять руки в сторони, по черзі називають, підтверджуючи рухом руки):

Старий Заповіт, Новий Заповіт.

 

Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Згадайте, як ми сьогодні віталися й зрозуміли, що самі творимо світ навколо себе своєю поведінкою. Тобто ми є творцями оточуючої атмосфери. Але найголовніший Творець, який створив все, що є в цьому світі, – це Бог. Отже, сьогодні ми будемо говорити, як Бог творив світ (за Біблією) і спробуємо з’ясувати, чому в житті нас може навчити ця біблійна історія (адже й ми творці!). ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Тема сьогоднішнього уроку: «Святе Писання про створення світу» (учні записують у зошити) 1. Робота із ключовим віршом.

Розшифрувати ключовий вірш, розмістивши слова в порядку зростання чисел над ними. (учні

розшифровують та записують вірш у зошити зі слайда).

 

2. Робота над текстом Біблії. 

Відкрийте, будь ласка, Біблії з самого початку: 1 книга Мойсеєва, вона ще називається Буття,  1 розділ, 1 вірш. Вашим завданням буде слідкувати за текстом та самостійно записати дні й те, що Бог створив у ці дні.

(Вважаю за необхідне з перших уроків привчати учнів до роботи з текстом Біблії, щоб вони могли звертати увагу на окремі слова, вирази, аналізувати їх та робити висновки. Але оскільки це перший урок, коли буде звучати великий уривок, учитель пропонує їм слідкувати за учителем, який читає текст з дошки).

 

-           Отже, що Бог створив у перший день? (Небо і землю, світло відділив від темряви). Як Він творив? (Словом: сказав – і сталося). 

-           Як ви думаєте, що означає «день перший»? Чи можемо ми вкладати в це поняття наше розуміння дня і ночі – 24 години? 

-           «День» у давньоєврейській мові

                                                                                                                             –    «проміжок    часу»,    «певний

час». У Бога один день – як тисяча років, і тисяча років – як один день: «Бо в очах Твоїх тисяча літ – немов день той вчорашній, який проминув…» (Пс.89:4).

 

-         Отже, на другий день Бог відділив землю від космосу, створивши навколо неї атмосферу з води. Учені вважають, що спочатку земля завдяки цьому нагадувала теплицю; пара піднімалася до «тверді» й опускалася на землю. Не було дощів (до часу Ноя), земля була захищена від космічного випромінювання, тому перші люди жили так довго. 

-         Що Бог зробив на третій день? Зверніть увагу на те, як з’явилися рослини. (Бог сказав, щоб земля вродила трави та інші рослини, тобто він вклав у землю здатність родити з насіння – але, зверніть увагу – «за родом своїм». 

-         Які слова, вирази тут повторюються? (Сказав – «і сталося так». «І побачив Бог, що добре воно»).

-         Як ви думаєте, чому ці фрази повторюються? (У Біблії все, що має особливе значення, повторюється. В даному випадку  - все, що говорить Бог – завжди стається). Друге - Бог постійно аналізував свої  дії та продовжував лише тоді, коли розумів, «що добре воно». Так само й ми маємо аналізувати все, що робимо. 

-         Що було створено на четвертий день? Для чого? (Для відділення дня від ночі, тобто час у нинішньому розумінні з’явився тільки на четвертий день).

-         Ми бачимо, що Бог упорядкував Сонячну систему, розмістивши всі планети так (до градуса), щоб на землі було можливе життя. 

 

-         Яким чином появилися перші живі організми на землі? (Бог сказав, щоб вода вироїла «дрібні істоти, душу живу», але те, що велике  – вже творив Сам).  - Зараз існує наукова теорія еволюції, в якій саме це й стверджується – що все живе появилося з води, а вже потім стало ускладнюватися. Тільки ми бачимо, що це було не випадковістю, але втручанням

Творця.  

 

І знову ми бачимо: через   якийсь час Він наказує   землі видати «душу живу за родом її» - і появляються тварини.

 

 

 

 

-         Що особливого ви побачили в описі створення людини? (Бог творив людину Сам, за Своїм образом і подобою)  - Яке повеління Він дав людині? 

-         Як Бог оцінив Свою роботу? («вельми добре воно») IV. Закріплення нового матеріалу.

-         Як ви думаєте, те, що написано в Біблії, має під собою наукову основу, чи це тільки міф, казка, образ? (Так, має, бо науковці вже довели, що еволюція відбувалася саме в такий послідовності). Давайте спробуємо самостійно це дослідити.

 

Робота в групах.Учитель поділяє клас на 6 груп. (1 група – 1-й день, 2 група – другий день,…).

Кожній групі роздається листок із надписом дня (половина листа А-4, розрізаного по горизонталі), вони записують на ньому, що створив у цей день Бог, а потім кожна група розміщує картку        відповідно до таблиці          еволюції     на      екрані. Аналізують,       чи      при    цьому

порушується послідовність опису подій.

 

V. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

 Підведення підсумків уроку. 

Отже, звернімося знову до ключового вірша нашого уроку. Як тепер ви розумієте його?

Висновок учителя: “Отож, ми створені за образом і подобою Бога, тому ми маємо розуміти, що словами створюємо навколо світ. Також ми маємо постійно аналізувати те, що робимо. Все, що ми бачимо навколо себе, має Творця – це є Бог. Пам’ятаймо про це й бережімо оточуючий світ ”.

Оцінювання учнів:

 Похвалити активних. Можливо виставити поурочний бал.

 

VІ. Домашнє завдання: Проілюструвати дні творення.  Усно підготувати відповідь: «Про які свої вчинки я можу сказати: «добре воно»» або «Як я будую світ навколо себе словом?».

ДОДАТОК 2. Урок «Людина - образ і подоба божа»

(5 клас, за програмою Острозької академії, 2010р.)

 

Освітня мета:ознайомити з Біблійною   історією про створення людини;  показати, що людина – найдосконаліша із живих істот, довести             неповторність її як вінця Божого; показати суть і призначення людини у цьому світі; навчити учнів усвідомлювати своє місце і роль у світі, показати цінність людського життя.

Виховна мета: Прищеплювати учням правила етичної поведінки, виходячи з розуміння ролі та призначення людини в світі.

Розвиваюча мета:Навчити учнів аналізувати,  ким є людина, розуміти неповторність і досконалість людини, те, що вона є вінець творіння. Тип уроку: комбінований Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Буття 1: 26-31, Бут. 2:7-9, 15-25

Ключовий вірш: "Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла  Твої, і душа моя відає вельми про це!(Псалом 139, 14)" 

Словник понять і термінів:   індивідуальність, особистість.         

Наочність:Біблії, мультимедійна презентація, фрагмент фільму "Вінець Божого творіння", 

Міжпредметні зв'язки: етика, мистецтво, біологія, література, історія. Література: 

1. Біблія: Бут.1:26-31. 2. Жуковський В.М., Лахман Н. та ін. «Основи християнської  етики». Посібник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Острог, 2006; 

3. Жуковський В.М. «Основи християнської  етики. 5 КЛАС». Посібник для вчителя. Острог, 2006.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Вітання. 

Налагодження контакту з класом  Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.     Перш ніж ми з вами почнемо говорити про створення людини, згадаймо, яким чином Бог створив цей світ? (повторення ключового вірша попереднього уроку) Як ви розумієте цей вірш?

2.     Зараз подивіться на картини художників різних часів і спробуйте вгадати, про який день творення тут ідеться. (На екрані спочатку висвітлюється картинка, а після відповіді учнів учитель виводить на екран відповідь).

 

Оскільки на слайді спочатку появляється картинка, це дає можливість учням висловити свої думки, після цього вчитель для підтвердження виводить на екран підпис.

 

 

3.     Відгадайте загадки:

3. Знайдіть відповідність картинки до дня  творіння: 

(Учителю слід починати із зображення перших людей, потім перейти на світло, риб, світила, тварини, комахи, землю. Стрілки появляються саме у цій послідовності з метою перевірки правильності відповіді учнів). III. Підведення до нової теми. 

1. Бог створив Адама з: •               А) ребра; •               Б) пороху земного; • В) повітря •               Г) вогню. 2.                Бог створив Єву з: А) глини; Б) води й пороху земного; В) ребра тварини Г) ребра Адамового. 3.                Навіть коли Адам і Єва порушили Божу волю, … А) Бог не звернув уваги на скоєний  ними гріх; Б) це не вплинуло на їхні стосунки з Богом; В) Бог все одно любив їх, але Він не міг пропустити цей гріх повз увагу.

А тепер спробуємо перевірити, як ви знаєте те, що ми ще не вивчали (бліцопитування):

(Під час цих етапів уроку вчитель, як і на попередніх заняттях, за кожну правильну відповідь може давати учням карточки, оголосивши, що кожна карточка – один бал. Деякі, більш творчі завдання, можуть оцінюватися більшою кількістю балів. Наприкінці уроку вчитель

приплюсовує кількість набраних балів до попередніх, виставляє у журнал  факультативів, якщо оцінка учня досить висока).

 

ІV. Фізкультхвилинка (закріплення днів творіння за допомогою жестів) Учитель говорить, учні повторюють рухи:

-         У перший день Бог створив небо

(піднімає руки догори й розводить в сторони) та землю (робить долонями рухи, ніби ліпить кульку).

І сказав Бог: Нехай буде світло (піднімає руки догори, відкриває долоні, ніби запалює світло)

-         У другий день Бог відділив воду від води (ставить руки в попереднє положення кульки й руками робить рух, ніби з зусиллям розводить одну руку наверх, другу вниз) й утворив твердь небесну (проводить ширше коло руками).

-         На третій день появився суходіл та рослини (рука, що внизу, показує появу суходолу, другою рукою знизу наверх показуємо повільний ріст рослин)

-         Четвертий день – світила (руками рухом зверху вниз , то стискуючи, то розжимаючи долоні).

-         П’ятий день – риби (руками назустріч одна одній робить рухи, ніби пливуть риби), птахи (руки перехрещуються, далі імітують політ птаха).

-         Шостий день – тварини (долонями ніби йдуть по землі), людина (показують на себе). V. Нова тема.

1. Робота з текстом Біблії.

Учитель може використовувати дані слайди з різною метою в залежності від рівня підготовки класу. Якщо учні самостійно можуть розповісти про створення людини, то вчитель дає таку можливість, а слайди використовує для ілюстрації того, що розповідає учень, акцентуючи увагу на окремі факти, які були пропущені учнем.

Другий варіант – Після розповіді учня

пропонується прочитати самостійно текст із Біблії та визначити, що було сказано неточно або пропущено учнем.

Третій варіант – просто зачитується текст Біблії та обговорюється.

 

2.Питання для обговорення: 

Чому написано «Створімо (у множині) людину….»

З якою метою створив Бог людину?  Що значить «образ і подоба Божа»? (Дух – Божественне начало в людині, повнота сил та здатностей. 

Душа – центр самоусвідомлення людини через розум, почуття і волю. Тіло – фізична складова).

 

 

4.          Питання для обговорення: 

-          Яке повеління дав Бог людині? Які умови створив Бог для життя людини?

-          Яке обмеження Він постановив Адамові?

-          Якщо це було «дерево пізнання добра і зла», то чи знала людина, що таке зло?

-          Як ви думаєте, людина, яку створив Бог, була розумною чи ні? Доведіть.

-          Чому Бог вирішив створити ще й жінку?

5.          Підсумок 

Отже, ми бачимо, що Бог Сам творив людину, спеціально для неї зростив Едемський сад, щоб їй було комфортне. Ми маємо пам’ятати, що незважаючи на те зло, яке зараз панує в світі, Бог все одно кожну людину творить індивідуально. Подивіться на наші пальці – чи є однакові відбитки в світі? Те саме стосується наших очей та іншого. Існує прекрасна поезія Василя Симоненка про сутність людини:      

Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя –єдина,  мука твоя-єдина, Очі твої-одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди - Добрі, ласкаві і злі. Сьогодні усе для тебе - Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, кохати спішити треба - Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі-людина,

І хочеш того чи ні - Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої-одні.

Якщо кожен із вас – єдиний у світі, у вас так багато вклав Господь, то як ви маєте поводитися? (відповіді учнів)

6. Перевірка домашнього завдання  (усного твору «Про які свої вчинки я можу сказати: «добре воно»» або «Як я будую світ навколо себе словом?»).

V. Домашнє завдання:

Вивчити вірш Буття 2:26

•      І сказав Бог: “Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі”. 

•      Підготувати есе "Моє призначення на  Землі" (для довідки: есе-короткий твір-роздум).

 

 

 

ДОДАТОК 3. Урок «Правильна основа життя»

(6 клас, за програмою Острозької академії, 2010р.)

 

Мета уроку:

Освітня мета: пояснити учням, що віра є основою євангельської побудови життя людини у світі; відкрити Ісуса як основу життя;

Виховна мета: фофрмувати відповідальне ставлення до вибору цінностей в особистому житті, усвідомлювати відповідальність за будування власного життя; 

 Розвиваюча мета: розвивати навички аналізу життєвих ситуацій. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Біблійна основа:   

І. Вірші з Біблії: „Приступіть до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого (1 Петр. 2-4).

II.      «Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос» (1Кр. 3, 11).

Біблійна історія: Притча про дім на скелі (Мт. 7:24-27; Лк. 6:46-49).

Ключовий вірш:1 Петра 2:4. 

Словник понять і термінів:  віра, моральне життя, дім на скелі 

Обладнання та наочність Біблії, робочі зошити, мультимедійна презентація; для предметної демонстрації: 2 півлітрових банки,  пляшка з водою, стакан з горохом, стакан із сіллю; відео.   

Міжпредметні зв’язки історія, філософія, хімія.

Література до уроку:

Жуковський В.М., Ніколін М.М. та ін. «Основи християнської  етики». Посібник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Острог, 2007; 

 «Морально-духовні орієнтири у навчально-виховному процесі». Луцьк, 2010.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Вступна частина

Вітання, налагодження контакту з класом 

Доброго дня! Рада знову бачити вас. Сьогодні ми з вами будемо займатися досить практичними речами на уроці. А от про що буде йтися – ви маєте визначити самі.

 

Запис у зошити теми уроку.

ІІ. Основна частина

1.     Актуалізація знань. «Мікрофон»

-         Отже,  про що наша з вами розмова сьогодні? 

-         Як ви думаєте, це важливо знати? Чому?

-         Як ви вважаєте – що є правильною основою в житті людини?

(відповіді учнів)

Коментар учителя:  от бачите, як багато думок щодо того, якою має бути основа життя. 

2.     Мотивація теми і проблеми.  Демонстрація життєвих моральних норм за допомогою предметів. Щоб зрозуміти деякі речі про життя, давайте проведемо таку демонстрацію:

Спочатку показуємо пусту півлітрову банку й питаємо, як вони можуть схарактеризувати банку (вона скляна, півлітрова, пуста). Демонструємо таку само банку, але заповнену великим камінням. Задаємо те саме питання. Чекаємо, щоб хтось сказав, що вона повна (або підводимо до такого висновку). Тоді досипаємо в банку горох і питаємо, чи тепер вона повна. Після відповіді, що повна, досипаємо сіль і коментуємо, що, оказується, не зовсім була повною. А наприкінці заливаємо водою все це, демонструючи, що ще й досить води туди заливається. Тоді запитуємо, яке це має відношення до життя? (дати можливість учням подумати самостійно, а потім запропонувати: «Давайте я почну пояснювати, яке це має відношення до нашого життя, а ви спробуєте продовжити, згода?»)

-         Тож дивіться. Уявімо, що банка – це наше життя, каміння – це найважливіші речі в нашому житті, це наша сім`я – батьки, брати, сестри, друзі – все те, що має для нас величезне значення. Ви з самого початку сказали, що банка повна – так і нам інколи здається, нічого, крім сім`ї, найближчих друзів нам не треба, але виявляється, що банка не була повною. Далі я засипала горох. Як ви думаєте, що він означає?

(Горох набагато менший за каміння, тобто це можуть бути речі, які менше для нас значать, але вони біля нас усюди. Це люди, які нас оточують, але не так впливають на наше життя, якісь матеріальні речі, без яких ми не можемо існувати.

-         Так. Ну а сіль? (Можливо, все найдрібніше в нашому житті, якісь дрібні проблеми, які постійно виникають).

-         А тепер зверніть увагу: якби я одразу засипала сіль, все інше можна було б положити в банку? (Ні, звісно, і це може означати, що якщо ми в житті починаємо на перше місце ставити дрібне, то для головного місця не залишиться, або якщо думати про проблеми, то вони заповнять все наше життя).

-         Але зверніть увагу: головне тут - вода, адже без неї, як виявилося, банка не була повною. Вода – це Слово Боже, Бог. Якщо ви не заповнюєте життя водою, тобто Богом, то ваше життя ніколи не буде повноцінним. І зверніть увагу на ще одну деталь (піднімає банку, трохи збовтує, сіль розчиняється) Що відбулося? (Сіль розчинилася).

-         Правильно, тобто якщо ви з Богом, то Він допомагає вирішити усі ваші проблеми. Отже, що ви зрозуміли з такої демонстрації?

(Що Головне в житті – Бог, Він робить твоє життя дійсно повним, допомагає вирішувати всі твої проблеми. Що сім`я займає важливе місце у нашому житті. Що ніколи не можна на перше місце ставити дрібниці, бо тоді найважливішому не залишиться місця).

ІІІ. Подача нового матеріалу

1. Осмислення нової теми

А тепер, щоб зрозуміти, що про основу життя говорить Біблія, пропоную спочатку подивитися невеличкий мультфільм. Ви маєте сказати, як його зрозуміли та яке відношення, на ваш погляд, він має до нашої теми.

Перегляд      мультфільму      «Притча      про      мудрого      будівельника»

(https://www.youtube.com/watch?v=xt8uQsbEMB8) (2.04хв.)

 

Обговорення побаченого:

-         Хто є героєм мультфільму? 

-         Чим вони займалися? 

-         Чим для них це закінчилося?

-         Як ви думаєте, для чого на початку     буди показані малюночки на дереві?

-         Тож яке це відношення має до

нашої теми?

 

2.     Біблійна історія. Робота з Біблією

Лк. 6, 47-49: «Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх: Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був! А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!».

-         Чи є щось подібне між тим, що ми подивилися й цією притчею? У чому різниця?

-         Щоб зрозуміти значення цієї притчі пропоную вам самим здобути знання:

3.     Робота з підручником. Самостійна робота в групах (по 4 учні) Завдання: прочитати матеріал підручника (с. 40) «Чому віра є моральною основою життя християнина»

4.     На основі прочитаного виконати завдання з робочому зошита

 

 

Дім
Скеля
Основа на піску
Основа на скелі
Злива

 

Озвучення результатів роботи. 

5.     Робота зі схемою. Отже, що значить будувати своє життя за Євангелієм? Будувати своє життя на камені, скелі означає не лише слухати слово Господнє, але жити згідно з тим, як навчає Господь. Щоб будувати життя своє на заповідях Божих, необхідно перш за все увірувати в те, що Господь є Володарем видимого і невидимого        світу,          Володарем життя кожної людини. В основу нашого життя

має бути закладеною віра у Бога, відповідальність перед Ним, як перед найвищим Авторитетом).

6.     Осмислення золотих віршів.

  

 

 

Скерована розмова. 

-         Розшифруйте золотий вірш. 

-         - Кого Апостол  Петро розуміє під «каменем», чому ви так вирішили? (Тут сказано: «людьми відкинутого», а Ісуса люди розіп’яли, але Бог воскресив Його).

-         Прочитайте другий вірш з 1 Послання апостола Павла до коринтян 3,11. Кого тут Павло називає основою, тобто каменем, скелею? Зверніть увагу, що 

 

ІV. Закріплення матеріалу

 

1. Фізкультхвилинка

Один побудував свій дім на піску (3 р.)(жестами показуємо будівництво: ставимо боком  кулак на кулак; дім – руками показуємо зверху дах (долоні під кутом), на піску – на рівні поясу проводимо руками, показуючи  рівну поверхню)

І дощ пішов, і вода розлилась (руками зверху вниз показуємо рухом пальців

краплі, які стікають вниз)

І дім упав (різкий рух руками вниз)

А цей побудував свій дім на скелі (3р) (Перший раз можна показувати пальцем на оточуючих, потім – як у першому куплеті; на скелі -  )

 І дощ пішов, і вода розлилась (руками зверху вниз показуємо рухом пальців краплі, які стікають вниз)

І дім устояв

Будуйте, люди, дім на скелі (3р.) І дощ піде, і вода розіллється (3р) А дім устоїть!

2. Формування навичок.

 1. Робота в групах. Гра «Вгадай хто ... і продовж, як Ісус вирішує проблеми 

 

(кожній групі дається ситуація з Біблії, вони мають прочитати її, підготувати переказ та прокоментувати, як Ісус став вирішенням проблеми у цих життєвих ситуаціях. Висновок записують на мультимедійній дошці 1-2 словами). 1) в місті Наїні у вдови помер єдиний син. Вона гірко плакала, коли похоронна процесія вийшла з міста. Хіба в силах хто-небудь допомогти її горю?           

Лк.7: 11-17

2)                Вони перепливали через Генісаретське озеро, як раптом піднялася страшна буря, так що хвилі вже захльостували човен. «Все, гинемо» - здавалося цим людям. Хто може допомогти, хто зрушить цю гору? ... Мф.8: 23-27

3)                Він кожен день сидів край дороги в Єрихон, просячи. Хто давав йому милостиню, хто не давав. Ах, якби можливо було йому стати зрячим! ?! Хіба це під силу людям ... Мк.10: 46-52

4)                Він - начальник синагоги, людина добра і порядна, люди його поважали, все б добре. Але його улюблена дочка 12-ти років сильно хвора, при смерті. Що робити? ? Хто може зрушити цю «гору» - біду ... Мк.5: 21-24, 35-43.

5)                Цей нещасний чоловік жив в Гадаринської країні. Ось вже у кого була непідйомна гора! Він не володів сам собою - в одяг не вдягався, жив в гробах, бився об каміння .. Люди намагалися зберегти його, щоб він не поранив сам себе - пов'язували його ланцюгами - але він все розривав і демон гнав по пустелі. ? Невже йому до кінця життя так мучитися ... Лк.8: 26-39

6)                Їх було 10 чоловік, об'єднаних величезним горем - вони мали смертельну хворобу - проказу. Вони не мали права жити з усіма людьми, щоб не заразити їх. Так вони повільно і важко вмирали. Хіба хтось може зрушити цю жахливу гору ... Лк.17: 11-19

7)                Ця людина низенького зросту, він багатий, тому що був начальником митарів. Здається, все добре. Але його мучила совість, тяжкість гріхів (то, що кривдив людей, брав зайві гроші з них), почуття провини - тиснули його як справжня гора. ? Хто б міг зрушити цю гору гріхів ... Лк.19: 1-10

V. Заключна частина Підбиття  підсумків уроку 

- Отже, як, на вашу думку, треба будувати життя згідно з Євангелієм? (Учитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що євангельський принцип побудови щасливого життя людини полягає в тому, щоб в основі життя була закладена віра в Бога, відповідальність перед Богом за особисті вчинки. Щодо цього у Святому Письмі є дуже влучні слова псалмопівця: «Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе» ( Пс. 63(62), 2).

Оцінювання учнів  VI. Домашнє завдання. 

Намалювати малюнок до притчі, прочитати вірш у Робочому зошиті (с.13), за бажанням – вивчити напам’ять. Момент вдячності. 

 

 

ДОДАТОК  4. Програма  факультативного курсу «Основи християнської етики засобами театралізації»

КЗ «ЛУЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №15 

ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

 

 

CХВАЛЕНО                                                                    ПОГОДЖЕНО:

експертною комісією                                                      Голова науково-методичної ради

      міського управління освіти                                             школи, директор школи

Протокол № __________                                                ___________________С.В. Романюк від «____»_________2015 р.                                                  «_____»_______________2015р.

 

 

 

2.1. ПРОГРАМА

 

«Основи християнської етики

 

 засобами театралізації»

 

 

 

 

Упорядник:

 учитель основ християнської етики

Гончарова Н.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луцьк 2015

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Серед напрямів виховання дітей та молоді одним із важливих є питання створення належних морально-етичних умов для самопізнання, самореалізації. Але цей саморозвиток буде ефективним лише за умови сформованих в учнів високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси. Великі можливості для духовного та естетичного виховання й розвитку дітей мають заняття з театралізації основних християнських цінностей. 

Театр – це синтез багатьох мистецтв, тому в театральному курсі є можливість виявити і розвинути різні сторони творчих здібностей дітей, сприяти їхньому розвитку, а ознайомлення учнів із християнськими моральними цінностями: істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов'язку, совісті, честі – стає підґрунтям для такого розвитку.

Програма є адаптованою, в основу якої покладено основні підходи до організації педагогічної діяльності та тематичні розділи Навчальної програми дитячого театру /схвалено для використання комісією з проблем позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України/ (протокол № 1 від 22.06.2009р.) (авт. А. Купчик, О. Купчик); програми гуртка «Культура мови та спілкування» / Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-3840 від 12.07.2005 р.) – /авт. Дущенко В.М./, програми з предмету «Акторська майстерність» /Відділ театрального мистецтва і хореографії ЦТДЮГ, Україна. Львів./; Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи християнської етики. 1-11 класи. – Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2010.; програми художньо-естетичного напрямку театрального гуртка. (упорядник Наконечна І.В.), Ніжин, 2013.

Мета: формування свідомої та відповідальної особистості учня на основі християнських духовних, моральних та культурних цінностей; розвиток творчих, акторських здібностей, сценічної культури мовлення; формування у вихованців театральної культури як важливої невід’ємної частини їхньої духовної культури. 

Курс «Основи християнської етики засобами театралізації» ставить перед собою наступні завдання:

1.                       Надання учням знань про християнську мораль як фундамент загальнолюдських цінностей.

2.                       Розвиток у дітей: образного мислення, емоційної виразності; спостережливості і пам’яті; уяви і фантазії; гарної дикції; ритмічності, здатності до виразного руху; музичних здібностей; навичок міжособистісного спілкування.

3.                       Виховання у дітей християнських, загальнолюдських цінностей засобами театрального мистецтва.

Протягом року учні оволодівають навиками складання сценарію, знайомляться з кращими зразками світової драматургії, працюють над постановкою голосу, беруть участь у практичній діяльності закладу, виступають у ролі ведучих та акторів різдвяних та пасхальних вистав. 

На заняттях курсу відбувається виявлення та загальний розвиток акторських здібностей і обдарувань дитини;  розвиток стійкого інтересу до творчої театральної діяльності; набуття необхідних умінь та навичок з акторської майстерності, сценічного руху, сценічної мови; активне залучення дітей до участі у виставах та концертній діяльності, поглиблення теоретичних знань з основ християнської етики.

Програма навчання розрахована на один рік.

Заняття проходять з 1 жовтня раз на тиждень по дві години – всього 62 години на рік – (посеместрово) за  такою схемою: 

8 годин – складання сценарію (на основі християнської тематики), акторська майстерність, сценічна мова, сценічний рух (для всієї групи).  Інші  години (до виступу)  – практична робота (підготовка до вистави) 2 години – аналіз виступу, підведення підсумків.

Акторська майстерність

Акторська майстерність є насамперед роботою над собою, а це як відомо, найскладніша робота, з якою тільки має справу людина. На цих заняттях учні оволодівають різними типами поведінки, навчаються свідомо обирати й виконувати потрібні дії для досягнення мети, нести за них відповідальність, свідомо керувати своїм психічним, емоційним та фізичним станом; оволодівають технікою гри на сцені.

Сценічний рух

Як на ненастроєному інструменті неможливо передати всю красу музики, так і «ненастроєним» тілом не передати всі тонкощі людських переживань. Заняття сценічним рухом сприяють удосконаленню психофізичного апарата актора, розвитку акторської виразності; розвивають моторну пам’ять, ритмічність, гнучкість, витривалість, координацію рухів, уміння розкривати образ за допомогою пластичного руху.

Сценічна мова

Мова дає можливість розуміти один одного, зближуватися, розв’язувати суперечності. Навчаючись у театральному гуртку, діти перш за все оволодівають уміннями та навичками художнього читання. Читаючи літературний твір, обраний для втілення на сцені, вони ознайомлюються з мистецтвом слова, уявляють відповідні картинки дійсності. Також вони вчаться спілкуванню. Адже майстерність актора по-справжньому розкривається у вмінні спілкуватися в образі і з образами за певних обставин.

Форма проведення занять.Під час занять широко використовуються різноманітні ігри, тренінги, вправи. Проводяться творчі покази, на яких гуртківці демонструють свої роботи (етюди одиночні, парні, масові, музичні пародії, інсценування та ін.). Також проводяться теоретичні заняття (лекції, бесіди).

Форми контролю й оцінки знань. Виконання певних практичних завдань, показів, які передбачають демонстрацію учнями набутих знань (вистава, концерт, конкурс). Один раз на півріччя роботу дітей оцінюють викладачі, батьки, глядачі.

Творчо-виховний процес в гуртку спрямований на формування в вихованців таких компетентностей:

                      пізнавальної,    що     забезпечує     ознайомлення    з    християнськими

цінностями;

практичної,     що     сприяє        оволодінню          навичками акторської майстерності, сценічної мови, індивідуальної й ансамблевої акторської гри; набору різноманітних сценічних рухів; творчої, що     забезпечує формування          пластичної та      художньої виразності мови, міміки, жестів, поз і рухів; створення еталонного уявлення про основні прийоми відтворення образу засобами театрального мистецтва.

соціальної,        що     сприяє        вихованню громадянської      свідомості, національної гідності через виконання творів, що пропагують християнські чесноти; формуванню навиків професійної взаємодії в колективі, прагненню до створення комфортного, доброзичливого клімату.

 

 

Навчально-тематичний план 

 

№	Тема	Кількість годин
		Теорія	Практика	Разом
1.	Вступне заняття. Техніка безпеки.	2		2
2.	Теорія. Християнські орієнтири людського життя.	4	—	4
3.	Практична робота зі складання сценарію	2	4	6
4.	Практичне використання емоційної пам'яті.	1	1	2
5.	Практичне використання активної уваги.	1	1	2
6.	Практичне використання активної уяви.	1	1	2
7.	Робота над роллю.  Практичне використання пам’яті фізичних дій.		20	20
8.	Вироблення навиків ансамблевості.	2	8	10
9 .	Подолання внутрішнього конфлікту «акторглядач».	1	7	8
10.	Екскурсії, вистави, гастролі		4	4
11.	Заключне заняття	2		2
	Всього	16	46	62

 

 

 

 

 

Зміст програми

1.                           Вступне заняття.

Ввідний інструктаж з правил техніки безпеки. Ознайомлення з навчальним планом роботи гуртка. Попереднє обговорення можливого репертуарного плану гуртка.

2.                           Ввідний курс з теорії акторської майстерності.

Дія.

Сценічна культура.

Практична робота.

Надзавдання твору, вистави і образу.

Наскрізна дія твору, вистави і образу.

Конфлікт драматичного твору.

Конфлікт в виставі.

Конфлікт образу та образів.

Основні дійові принципи акторської майстерності.

Принципи побудови поведінки й намірів.

Подія.

3.                           Практичне використання пам’яті фізичних дій.

Поняття про акторський термін «пам’ять фізичних дій». 

Практична робота.

Придумування та виконання одиночних етюдів з уявними предметами в запропонованих обставинах вимушеного мовчання. Придумування та виконання парних етюдів з уявними предметами в запропонованих обставинах вимушеного мовчання. Придумування та виконання групових етюдів з уявними предметами в запропонованих обставинах вимушеного мовчання.

Придумування рухів, дій на сцені при роботі над своєю роллю.

4.                           Практичне використання емоційної пам’яті.

Поняття про акторський термін «емоційна пам’ять». 

Практична робота.

Придумування та виконання одиночних асоціативних етюдів з уявними предметами в запропонованих обставинах вимушеного мовчання на задану тему. 

Придумування та виконання парних асоціативних етюдів з уявними предметами в запропонованих обставинах вимушеного мовчання на задану тему.

Емоційний фон при роботі над роллю.

5.                           Практичне використання активної уваги.

Поняття про акторський термін «Активна увага». 

Практична робота.

Придумування та виконання групових етюдів з уявними предметами в запропонованих обставинах вимушеного мовчання на підігрування. Підігрування при роботі над роллю.

6.                           Практичне використання активної уяви.

Поняття про акторський термін «Активна уява».

Практична робота.

Вправи на активну уяву. Наприклад: «Оповідання». Виконання групою «вистави» за створеним оповіданням.

7.                           Робота над роллю.

Попередній розбір п’єси.

Практична робота.Перше читання п’єси, взятої до постановки, з розбором дійового та подійового ряду. Встановлення надзавдання постановки, наскрізної дії та дійового завдання дійових осіб-персонажів.

Читання сценарію по сценках.

Практична робота. Докладний розбір сценарію. 

Відтворення в дії епізодів (сценок).

Практична робота. Перші виходи до залу після застільного розбору сценарію, взятого до постановки. 

Робота над словом.

Практична робота. Постановка інтонаційно-підтекстового забарвлення в сценарії, взятому до постановки.

8.                              Вироблення навиків ансамблевості.

Відтворення в дії цілих картин.

Практична робота. Зведення розроблених сценок. 

Практичне закріплення.

Практична робота. Практичне закріплення з урахуванням дійових завдань сценарію, взятого до постановки, перші проби в костюмах.

9.                              Подолання внутрішнього конфлікту «актор-глядач».

Репетиції в декораціях.

Практична робота. Монтувальні та прогонні репетиції в декораціях, з мікрофонами. 

Вистава.

10.                         Екскурсії, вистави, гастролі. Екскурсії до театрів. Зустрічі з акторами.

11.                         Заключне заняття.

Підведення підсумків роботи за рік.

Практична робота. 

Показ кращих етюдів та композицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний перелік обладнання для організації роботи гуртка

Обладнання та навчально-методичне забезпечення		Кількість, шт.
Програвач компакт дисків		1
Мікрофон		3
Відеокамера		1
Апаратура для монтажу та запису фонограм		За необхідністю
Звуко-підсилююча апаратура		1
Апаратура для освітлення		За необхідністю
Науково-популярна    та      довідникова         література театрального мистецтва	з
Сценічні костюми, взуття		За необхідністю
Декорації та реквізит		За необхідністю

 

Прогнозований результат наприкінці вивчення програми За результатами опанування програмою вихованці повинні знати :

1. Норми християнської моралі як фундаменту загальнолюдських цінностей; 2. Норми сценічної культури (норми поведінки на майданчику, за лаштунками, в глядацькій залі тощо);  3. Принципи роботи над роллю; 

4. «Ази» акторської майстерності;

 

Уміти:

1.   Практично використовувати пам'ять фізичних дій;

2.   Практично використовувати емоційну пам’ять;

3.   Практично використовувати активну увагу;

4.   Практично використовувати навички ансамблевості;

5.   Долати внутрішній конфлікт «актор-глядач»;

6.   Вміти аналізувати, інтерпретувати та реконструювати соціальні явища та тексти;

7.   Працювати в складі творчих груп різного рівня; 8. Аргументовано презентувати та захищати вироблені позиції.

 

 

Використана література:

1.       Акторська майстерність. Відділ театрального мистецтва і хореографії ЦТДЮГ, Україна. Львів.  

2.       Білоусов М. Актор у театрі. Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. К.: 1960.

3.       Василько В. С. Микола Садовський і його театр. К., 1962.

4.       Брудний Д. Бесіди про театр. Л.: 1983.

5.       Дущенко В.М. Культура мови та спілкування. Програма гуртка., 2005р.

6.       Коваленко П.Т. Шляхи на сцену. К., 1964.  

7.       Купчик А., Купчик О. Навчальна програма дитячого театру, 2009р.

8.       Мар’яненко І. О. Сцена, актори, ролі. К., 1964.

9.       Молодий театр («Ґенеза, завдання, шляхи»). Упорядник М. Лабінський. К.: «Мистецтво», Спілка театральних діячів України., 1991.

10.  Основи християнської етики. 1-11 класи. Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2010.

11.  Саксаганський П. К. Думки про театр. К.: 1955.

12.  Український драматичний театр. К.:1967. т. 1,2.

13.  Хрестоматія з теорії драми. К.: 1988.

  

 

ДОДАТОК 5. Сценарій міні-вистави «Вплив Різдва»

 

Актори: Ангел, Йосип, Марія, мама, тато, дочка, Ірод, господар, мудреці (3)

 

Звучить різдвяна мелодія. На сцені з'являються чоловік, дружина, дочка.

Чоловік і Дружина сваряться. (слайди 1-4, реклама)

 

 

Мама: Так, зараз іще в цей відділ забіжимо…

Дівчинка: Ой, мам, дивися, які цікаві фігурки! А хто це?

Мама: Відстань, не знаю, просто для прикраси поставили…

Дівчинка: Ух ти, як вони дивно одягнені… Тато, а ти знаєш? Тато: Це щось пов’язано з Різдвом…

Мама: Давай-но подивимося список.

Тато: Як ви мені набридли! Сьогодні свято, а ми по магазинах мотаємось! Мама: А тобі б тільки телевізор дивитися... Про подарунки раніше треба було

думати, так ти казав: "Люба! У нас ще купа часу - встигнемо".

Ось і встигли!

 Дівчинка: Мамо...

Дружина не слухає доньку.

Мама:Ти би про дітей

подумав!

Дівчинка:Мамо, тату...

Тато:Хто б говорив! Якщо б ти їх любила, сама би все купила давним-давно.  

Дівчинка:Мамо-о-о!

Мама: Чого тобі? На, бери пакунки, почекай тут! А ми з татом о-о-он в той відділ зайдемо!

Тато:Так, доню... Почекай-но тут. А то від вас ні в свята, ні в будні не відпочинеш!

Дружина з Чоловіком віддаляються.

Тато: (дружині) І, до речі, не кричи на дитину. Принаймні на вулиці, де нас можуть почути.

Мама:А ти на дружину не кричи...

Чоловік і Дружина йдуть. Дівчинка стоїть сумна. (сл. 5)

Дівчинка:Ну чому вони завжди сваряться? Що більше свято, то більше сварок... І взагалі, що це таке -  Різдво?

Піднімає очі вгору.

Дівчинка:" Боже, я знаю, що Різдво -  це щось, пов'язане з Тобою... Будь ласка, нехай мої батьки ніколи не сваряться. Зроби що-небудь для цього! 

 

Починає звучати динамічна музика. На сцену виходить Ангел. Позаду два великих крила. Янгол в окулярах, трохи розсіяний - комічний персонаж.

Ангел:Викликали?

Дівчинка: Що викликали? Ой, а ви хто?

Ангел:Я - ангел. Зі служби порятунку. Ось моя візитка, якщо щось - молися за цією адресою. Передає візитку дівчинці.

Ангел: Отже, якщо якісь проблеми... Ми,  ангели,  дітям завжди допомагаємо.

 Дівчинка: Та ж батьки знову роздратовані якісь. У них на свята завжди так... Ну, цього все одно ніяк не виправиш. Може, ти розповіси мені, що таке Різдво?

Ангел: Батьки якраз – справа, яку легко виправити. Але щоб у це повірити, треба дійсно знати, що таке Різдво.

Дівчинка: Ну, тоді розкажи, будь ласка!

Ангел: Давно це було. Але я

пам'ятаю, як зараз... (сл. 6)

 

Акт 3

Дівчинка з Ангелом йдуть на край сцени. Оживають Йосип і Марія. Ангел відходить, розповідаючи.

 

Ангел:Я тоді був ще зовсім молодим Ангелом. Тоді мені довірили важливу звістку!

Ангел підходить до Йосипа. (сл. 7)  

Ангел:Йосип, нині ти станеш... Ой, зачекай.... Спершу не до тебе!

Обертається до Марії.

Ангел:Маріє! Не бійся мене... Не бійся мене. Я приніс тобі радісну звістку! Ти  породиш Сина й назвеш його Ісус. Він врятує людей від їх гріхів. Обертається до Йосипа.

Ангел:Ти все чув. Так що допомагай дружині і дбай про неї. І поменше дивись телевізор...

Дівчинка:А що було потім?

Ангел:Був перепис населення. І Йосип з Марією вирушили до Віфлеєма. (сл. 8)

Там за пророцтвом і повинен був народитися Христос! 

 

Виходить господар(сл. 9) Господар: Добра це річ - перепис. Частіше б його проводили. Он у мене постояльців скільки. Коли-

небудь мій готель стане знаменитим, і в ньому будуть зупинятися царі!

 З'являється Йосип із Марією.

Йосип:Господар, у тебе не знайдеться місця для мене і моєї дружини?

Господар: Не знайдеться.

Йосип: Але Марія чекає дитину... Не залишатися ж нам на вулиці?

Господар: Ідіть у хлів. Там і ночуйте. (сл. 10) Йосип з Марією виходять.

Ангел:Я дуже добре пам'ятаю ту ніч. (сл. 11 – Тиха ніч)Було дуже тихо. Весь світ, весь Усесвіт замовк в очікуванні Христа. І в цій тиші була своя дивна мелодія, адже народився Христос, Спаситель світу (сл. 12-18) – заходить за куліси.

Йосип і Марія схиляються над немовлям. 

Ангел: (сл. 19)На Сході про появу Христа дізналися мудреці. Над Вифлеємом горіла дороговказна зірка, яка і привела мудреців до Юдеї.

Волхви йдуть за зіркою. (сл. 20-21)

Ангел:Але не все було так легко. Про народження майбутнього Царя всіх людей дізнався цар Юдеї - Ірод. Він дуже занепокоївся й захотів вивідати у волхвів, де народився Ісус. (сл. 22) Волхви зустрічають Ірода.

Ірод:Ну здрастуйте, здрастуйте, чув, ви шукаєте Христа?

Волхви:Так, Він великий цар.

Ірод: Я також хочу Йому вклонитися, але ж місця не знаю, де Він народився.  Волхви: Пророчі книги пишуть, що він має народитися у Віфлеємі

Ірод:Дізнайтеся, де саме він народився  і розкажіть мені, і, можливо, я заплачу вам трохи. Ідіть, давайте, сиві бороди. 

 

Ангел: Але волхви не видали Христа Іродові. Вони знайшли Ісуса за зіркою (сл. 23,24) та принесли дари майбутньому Спасителю: золото, ладан і мирро.

Волхви дарують подарунки Ісуса. Батьки Ісуса вдячно кланяються.

Ангел:Якби  ви бачили, що творилося на Небесах, коли Ісус народився! (сл.

25-27)

Але, на жаль, не всі зраділи появі Божого Сина. (сл. 28)

 Ірод: Обманювати мене... Та вони знають з ким вони взагалі зв'язалися?

Вбити всіх дітей у Вифлеємі! 

Дівчинка: (сл. 29)І що, невже дійсно було вбито всіх дітей? Але ж це несправедливо, чому Бог не допоміг їм?

Ангел:Люди роблять багато несправедливого... Тому й прийшов Ісус, щоб всі, хто плакав, більше не плакали, щоб всі, хто сумував, більше не сумували, щоб люди знову були щасливими.

Повертаються батьки. (сл. 30)

Мама:Так, пішли! Беремо пакунки, і побігли додому!

Тато: Знову ти на доньку кричиш!

Мама:А ти на мене.

Дівчинка:Мамо, тато, ну послухайте мене, нарешті!

Папа: Ну...

Дівчинка: А ви знаєте, що таке Різдво?

Папа: Доню, ну, звісно, знаємо...

Мама:Можна сказати, що знаємо. Це велике свято!

Дівчинка: Тоді у мене для вас одна дуже хороша історія. Ця історія змінила життя багатьох людей на кращу сторону.

Папа:Так... Моїй дружині є, в чому змінюватися.

Мама: Та й тобі теж...

Папа: Так,  і всім нам. Тож що це за історія?

Дівчинка:Все почалося приблизно 2000 років тому...

Сім'я видаляється зі сцени.

Ангел: Не всі ще зрозуміли, що сталося майже 2000 років тому(сл. 31)Не всі ще знають, хто такий Ісус. Не все ще сльози висохли. Не все ще горе зникли.

Не всі війни закінчилися. Але є хороша новина. Народився Ісус. Народився Син Бога. І він готовий стати Спасителем кожного з нас.   

 (Усі учасники виходять на сцену)

Учень 1.

          Минають сторіччя, минають роки, 

Крокують по світу колядники. 

Виходять із дому у Вечір Святий, 

Заливчастий дзвоник лунає, 

В цю ніч народився спаситель Христос  І кожен про свято це знає. 

Учень  2.  «А що це за свято? » - людину спитай 

Щасливу або безталанну.  Вона відповість, що це свято несе  Нам віру в добро нездоланне. 

Учень3. Різдвяна зоря зазирає до хати.

(сл. 33)

Хай буде на радість ця хата багата!

Даруй нам, Ісусе, любові у серце, Нехай, ніби дощик, на ближніх поллється! Учень 4. Зміцни нашу віру, Спасителю в яслах, (сл. 34)

Щоб світло Твоє в наших душах не згасло! Очисти від злого, навчи пильнувати, У кожному дневі Тебе шанувати!

Учень5. Хай різдвяна добра казка (сл.

35)

Подарує тепло й ласку, 

Хай різдвяні світлі зорі Знищать смуток весь і горе!  Щастя, радість і добро Хай несе до вас Різдво!

Учень6. Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом, (сл. 36) зігріє вам серце Різдвяним теплом. Хай радість, кохання наповнять ваш дім, оселяться щастя та спокій у нім!

 

Учень7. Вас з Різдвом вітаємо, (сл. 37) Вам добра бажаємо. 

Хай у домі буде тепло, 

Хай дзвінкий лунає сміх,  Засіки хай будуть повні,  Щоб нагодувати всіх.  Вас з Різдвом вітаємо,  Щастя вам бажаємо!

 

 

 

 

Учитель: Свято Різдва Христового ми вже відсвяткували, але нехай все, що тут бажалося, буде в житті кожної людини, нехай буде в нашій школі, а давайте ми привітаємо й подякуємо всіх, хто підготував цю виставу – ваших однокласників.

А зараз – вікторина, і ви будете мати можливість заробити різдвяні призи.

ПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ

1   . Скільки часу пройшло з дня народження Христа ?

2   . У якому місті Ісус народився ?

3   . Як звали батька Ісуса Христа ?

4   . Кому спочатку ангели принесли звістку про народження Христа ?

6   . Звідки прийшли волхви і що принесли вони в дар Христу ?

7   . Чому Ірод наказав убити Ісуса ?

8   . У якому місті оселилися Марія , Ісус і Йосип після смерті Ірода ?

9   . Яким чином Христос врятував людей?

Різдвяні загадки

Серед зими - велике торжество . Велике свято - ... ( Христове Різдво)!

 

Його чекають всі - від малюків , до тат і мам і все ошатні поспішають на службу ... ( в храм).

1   .

Ісус був Назарянин . І скажи ось що скоріше : Чому ж не в Назарет Бог прийшов на цей світ ?

2   .

Моє ім'я - Валтасар , Мельхіор іще , Гаспар , Наші імена при том Зв'язок мають із Різдвом. Хто такі , назви , Ерудитом просливи !

3   .

У дар Немовляті принесли волхви  Золото , смирну , ладан .  Кожен дар таємниче промовляє   Що Христа - Дитятка чекає?

 

4   .

Сон приснився мудрецям, І хоч важко вірить снам , На цей раз волхви змирилися , І назад вони вернулися зовсім іншою дорогою. Чому волхви охоплені тривогою ?

5   .

Хто першим за Христа у Віфлеємі постраждав?

6.

 Куди втекла Свята Родина

Від Ірода ховаючись , Немовляту зберігаючи ?

7 .

Воїнство Ангелів з'явилось з небес , Страх пастушків вмить кудись щез.

Ангели співали святії слова . Згадає слова ті твоя голова?

 

Використана література:

http://www.materinstvo.ru/art/7877/ Олег Козирєв «Вплив Різдва»

 

ДОДАТОК 5. Сценарій до дня святого Валентина

 

Ведучий:Це сталося кілька років тому, в день святого Валентина... Аня і Катя були дуже щасливі, бо це було їх улюблене свято.

Аня:Сьогодні в школі було так цікаво! Я так люблю свято святого Валентина!  Здорово, що можна в школі відправити валентинку кому завгодно! А особливо приємно отримувати їх. Мені сьогодні подарували красиву валентинку. Катя: Чудово. Мені також. А яку тобі? Маленьку чи велику?

Аня:Велику.

Катя:А хто подарував?

Аня: Сергій. А тобі?

Катя:  Мені також велику.

Аня:А хто?

Катя:Секрет! 

Аня:Так нечесно! Я тобі сказала, а ти – ні. Втім, як хочеш. 

Катя:Ну, не ображайся! Слухай, а знаєш, чому ми святкуємо День Валентина? Аня: Так, я про це читала. Катя: Здорово, то розкажи

Аня: Там розповідалося про святого Валентина, вин, здається був чернець… Катя: І що?

Аня: А більше – не пам’ятаю

Катя:Шкода, хотілося би знати, хто він такий…

Аня:Так

Появляється св. Валентин

Святий Валентин:  Хто мене кликав?

Катя: Ой Аня: Ніхто

Святий Валентин:  Як це ніхто? Хтось тут казав, що хотів би про мене більше

дізнатися!

Катя:А ви хто?

Святий Валентин:  Я – святий Валентин.

Аня:Ух ти! Тож це ми саме про це говорили!

Катя:Так, ми хотіли дізнатися, хто ви такий, і чому ми зараз святкуємо День святого Валентина як свято кохання

 

Раптом появляються три чортики.

Чортик1: Ми не допустимо, щоб ви дізналися про день святого Валентина!

Чортик2:  Так, ми вас викрадемо, щоб ніхто більше не мав такого бажання!

Чортик3:  А я пропоную взяти за них у королеви Кохання викуп! 

Чортик1: А що, це ідея! Ще й зиск від них матимемо!

Радісно ударяють по руках, кидаються на дівчат, зв’язують їх однією мотузкою. Св. Валентин уходить. 

Чортик2:То бери ручку й пиши  Чортик3 :А чого це я?

Чортик1: Бо тільки ти вмієш писати! 

Чортик3:Так, я такий! 

Чортик2 :Зараз як вмажу, то станеш не такий!

Чортик1: Бери папір та пиши!  Сварячись, уходять в сторону, нахиляються на папером, тихо обговорюючи, починають щось писати, штовхаючи час від часу один одного Дівчата говорять між собою: Катя Нічого не розумію, навіщо ми їм

потрібні? І що такого кримінального в тому, що ми захотіли дізнатися про день святого Валентина? Аня А я додому хочу! Чортики піднімаються

Чортик1: Так ми все написали! Але якщо королева Кохання не дасть за вас викуп,  

Чортик2:то вам 

Чортик3 :буде погано!

Чортик 2А як ми відправимо цього листа?

Чортик 3:Дуже просто! )Робить з листка літачок, пише на ньому «Королеві кохання», пускає його зі словами «Королеві кохання» Дочка королеви піднімає літачок Дочка королеви: Мамо, прийшов лист.

Королева:Прочитай його.

Дочка королеви (читає): Ми викрали двох дівчат, які люблять день Святого Валентина і хочуть про нього дізнатися більше.

Вимагаємо викуп за них 1000 діамантів, а якщо не принесете їх, то вони ніколи не повернуться додому. 

Справедливість:потрібно положити у викуп алмази сну і сварок, щоб вони посварилися й діаманти впали, тоді вони заснуть, і ми зможемо підказати дівчатам, що робити. 

Королева :Так, адже  чорти й після викупу їх просто так не відпустять. (Збирають викуп, підходять до чортиків) Чортик № 2: Принесли діаманти?

Королева:Так.

Чортик № 3: Клас! (до інших чортів) Ділимо їх: мені 500 , а вам 250 Чортик2: Ні, так не вийде!

( почали сваритися,  діаманти впали й усі чорти поснули. )

Королева(дівчатам): Дівчата, ви не випадково опинилися тут, адже ви не тільки захотіли більше дізнатися про св. Валентина, але й вас почув він сам і захотів вам розповісти про себе. Це означає, що та любов, яку він ніс людям, може знову пролитися в світ. Тому чорти так злякалися.

Справедливість:Ви зможете звільнитися тільки після того, коли дізнаєтеся від нього самого про все

Аня А як же ми дізнаємося, якщо він зник? Зоряна Покличте його, і він прийде Дівчата разом Св. Валентине!

Святий Валентин: Знову мене покликали, я дуже цьому радий.

Катя Розкажи нам, будь ласка, про себе, бо ми інакше ми назавжди залишимося в полоні!

Святий Валентин: Я жив давно, у ІІІ столітті. Був священиком. У той час римським імператором був Клавдій, який заборонив солдатам одружуватися, бо це відволікало їх від служби. Але я шкодував закоханих і пішов проти цього указу: я таємно вінчав закоханих і дарував їм квіти. Аня Тож це прекрасно!

Святий Валентин: Але імператор так не вважав. Коли він про це дізнався, то

наказав посадити мене у в’язницю, а пізніше мене приговорили до страти.  Катя: Вам було дуже страшно?

Святий Валентин: Ні, адже я сам був закоханий у дочку тюремщика, хоча вона було сліпою. Тому весь час у в’язниці я потратив на те, щоб вилікувати її від сліпоти.

АняІ вийшло?

Святий Валентин: Так, наскільки мені відомо, адже мене стратили. Підходить до дівчат та звільняє їх Катя  Ой, ми вільні А як це так?

Королева Бо ви дізналися від святого Валентина про те, чому святкується це свято, і та любов,яку він ніс людям, тепер виллється у ваш світ і звільнить їх. Несіть це добро, любов – і ви побачите, як зміниться ваш світ.

Дівчата: Дякуємо вам, королево і принцесо. Дякуємо, вам, святий Валентин.

Королева: Немає за що.

Принцеса: Немає за що (на чортів) А що буде з ними?

Справедливість: А вони самі себе покарали, бо не зрозуміли, що таке любов (уходять)

Чорт 1Ой, а що сталося?

Чорт 2А де всі?

Чорт 3Де наші діаманти? (шукають)

Чорт 1Ну ось, знов проґавили…

Чорт 2це ви в усьому винні! (б’ються)

Чорт 3Уявляю, що нам буде від короля чортів за те, що не зуміли зупинити любов, і вона знову в повній мірі пролилася в цей світ!

Чорт 2Точно!

Чорт 1Рятуйся, хто може!

Ведуча:Ось так на день святого Валентина завдяки небайдужим дівчатам любов і милосердя повернулися в наш світ.

 

Учень1.Що може бути більше від любові,

Яку Господь усім нам подає, Самопожертвеної і святої,

Що не зникає, не перестає?

 

Учень2. Що надала усьому існування,

Створила ангелів, тварин та світ, Людей та проявляє піклування, У видимому залишає слід.

 

Учень3. Що може бути більше від любові, Що довготерпить і не мислить зла,

Не нарікає, помагає в горі,

Яка колись за нас на Хрест зійшла?

 

Учень4. Що не безчинствує, все покриває  Не заздрить і не в пошуках свого, Все переносить, вірить, зазиває Шукати Царство Боже, правди його. Використані джерела: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359326 http://islavak.narod.ru/index.html вірші про Бога

 

ДОДАТОК 7. Cценарій виховного заходу на Великдень

«Кімната мудрості»

 

    Мета заходу: розширити знання учнів про сутність свята Пасхи, жертви Христа, розвивати почуття доброти, милосердя, співчуття, розуміння необхідності зробити основою життя віру, надію, любов.

Перед закритою завісою виходять Марійка та Сашко.

МАРІЙКА. Привіт.

САШКО. Привіт.

МАРІЙКА. Чого ти такий замислений?

САШКО. Та так … Ти ось знаєш, що ми святкували тиждень тому?

МАРІЙКА. Ну, ніби знаю (невпевнено). А, ну звичайно ! Тож була Пасха.

САШКО. Ага, до нас заходили гості й казали. « Христос воскрес!» , а їм усі відповідали : «Воістину воскрес!» До чого б це?

МАРІЙКА. я теж чула, що так усі один одного вітали.

САШКО. А ти знаєш, хто такий Христос і чому він воскрес? МАРІЙКА. Ну, якщо чесно , то не знаю САШКО. От і я теж. У кого б запитати?

Виходить тітка Олена

МАРІЙКА. Дивися , йде тітка Олена. Давай у неї запитаємо?

САШКО. Давай

МАРІЙКА. Тітко Олено, здрастуйте.

САШКО. Здрастуйте.

ТІТКА ОЛЕНА. Здрастуй, Марійко, здрастуй, Сашко.

САШКО. А ви знаєте, що таке Великдень?

ТІТКА ОЛЕНА. Ну , звичайно, знаю. А ви? МАРІЙКА. (розгублено) А ми – ні … САШКО. Тітонько Олено, розкажіть нам.

МАРІЙКА. Будь лааааска (благально.)

ТІТКА ОЛЕНА.  Добре, добре. Знаєте, давним-давно на землі жив Ісус Христос. Він був добрим, творив чудові справи, вчив людей правильним речам, але найголовніше – Він був Сином Бога.

САШКО. Бога?

ТІТКА ОЛЕНА. Так, Він був сином Бога, Він прийшов на землю, щоб урятувати людей від їхніх гріхів. Багато хто став Його учнем, інші стали Йому заздрити, а потім і вбили Його.

МАРІЙКА. По-справжньому вбили?

ТІТКА ОЛЕНА. Так, вони розіп’яли Його на хресті … (Марійка закриває очі руками і йойкає).

ТІТКА ОЛЕНА. Це страшна історія, але саме завдяки Його жертві всі люди мають порятунок від своїх гріхів. Але ви не переживайте, історія Ісуса на цьому не закінчилася.

МАРІЙКА. А що було потім?

ТІТКА ОЛЕНА. А ви б хотіли побачити все своїми очима?

САШКО. Ще б пак!

МАРІЙКА. Звичайно !

ТІТКА ОЛЕНА. У мене є ідея: давайте я вас проведу в кімнату мудрості. Якщо зможете для себе з них зробити висновки – значить, гідні побувати в часі, коли все це сталося з Ісусом, якщо ні – що ж, повернетеся ні з чим… Згода?

ДІТИ. Авжеж!

Тітка Олена. Тоді рушаймо! (відкривають завісу, на сцені нерухомо стоять усі учасники відповідно до сценок).

МАРІЙКА. Ух ти!!! А чому вони не рухаються?

ТІТКА ОЛЕНА. Щоб вони ожили, треба оголосити їх. Ось вам список притч. Отже, спостерігайте та робіть висновки… (уходить).

САШКО. Перша притча називається…(дивиться в список)

Що таке щастя .. (муз Apocaliptica Faraway)  (учасники сценки виходять наперед) Учень 1. Що це в тебе в руці?

Учень 2. Щастя .

Учень 1. – Чому таке маленьке?

Учень 2. Воно тільки моє. Зате яке променисте та красиве.

Учень 1. – Так … Дивовижно !

Учень 2. Хочеш шматочок ?

Учень 1. – Напевно …

Учень 2. Давай долоньку . Я поділюся. Учень 1. – Ой … воно таке тепле … Учень 2. Подобається ?

Учень 1. Дуже … дякую !

Учень 2. Близьким людям ніколи за це не говорять спасибі.

Учень 1. Чому ?

Учень 2. Вони завжди все розуміють без слів. По очах .

Учень 1. А чужі?

Учень 2. Чужі говорять спасибі таким же чужим. Прийде час і ти зрозумієш . Учень 1. Знаєш … мені набагато краще, коли щастя в руці … Учень 2. Так завжди буває .

Учень 1. А якщо я з кимось поділюся ?

Учень 2. У тебе додасться твого.

Учень 1. Чому ?

Учень 2. Сам не знаю. Тільки потім воно стане ще теплішим .

Учень 1. А руки об нього обпекти можна ?

Учень 2. Руки обпалюють через заздрість. Щастям їх обпекти неможливо.

Учень 1. Знаєш … я знаю, з ким поділитися цим дивом.

Учень 2. Я радий цьому.

Учень 1. Тоді …

Учень 2. Авжеж, побачимося ще. Поділися ним. Адже так багатьом його не вистачає.

САШКО. Як приємно дивитися на таких людей!

МАРІЙКА. Яких – таких?

САШКО. Ну, які вміють ділитися.

Учні з притчі (підходять до Сашка). Хочеш – ми з тобою поділимося?

САШКО. Звісно. Я такий вдячний вам! (До Марійки) І мені здається, я також знаю, кому зможу це далі передати!

МАРІЙКА. Кому?

САШКО. А пам’ятаєш, що сказала тітка Олена? Ми маємо зрозуміти побачене та зробити з нього висновки.

МАРІЙКА. Точно, тобто цей кусочок щастя – це вміння ділитися з іншими?

САШКО. Авжеж!

Дивися, друга притча називається…(дивиться в список)

Притча про Надію (муз. з фільму «Професіонал»)

Голос за сценою. Горіли в кімнаті 4 свічки…

(виходять учні із свічками)

1свічка. Я СПОКІЙ . На жаль, люди не вміють мене берегти. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути! (учень задуває (виключає) свічку) 2 свічка. Я ВІРА. На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому немає сенсу мені горіти далі (згасає).

3  свічка. Я ЛЮБОВ . У мене немає більше сил горіти далі. Люди не цінують мене й не розуміють. Вони ненавидять тих, хто їх любить найбільше – своїх близьких  (згасла).

Заходить дитина, бачить 3 згаслі свічки. Злякавшись, вона кричить:

Дитина. Що ви робите! ? Ви повинні горіти – адже я боюся темряви! 

(плаче)

4  свічка. Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити й інші три свічки.

Дитина. А ти хто?

4 свічка. Я – НАДІЯ  .

(запалює інші свічки, уходять. Виходять Сашко та Марійка) МАРІЙКА. Я зрозуміла! Друге, що нам треба взяти з собою, – надію.

САШКО. Так. А зараз має бути….

Притча про Любов (муз Apocaliptica Conclusion)

(за учнями, які грають в цій сценці, лежать намальовані човники з відповідними написами).

ВЕДУЧИЙ. Давно, дуже давно був острів , на якому жили всі людські почуття.

Радість, Смуток , Забезпеченість, Гордість, … і поряд з іншими Почуттями жила

ЛЮБОВ. (Коли ведучий називає почуття, учні, які грають їх, роблять крок вперед)

В один не дуже прекрасний день до Почуттів дійшли чутки про те, що скоро їх острів потоне. Тому всі приготували свої човни (учні беруть з підлоги намальовані човни) і залишили острів (розходяться в різні сторони, лишається тільки Любов) . Тільки Любов чекала до останньої миті. І коли острів почав тонути, Любов стала просити про допомогу.

Повз неї пропливла Забезпеченість на своєму дорогому кораблі.

ЛЮБОВ. Забезпеченість, не могла б ти взяти мене з собою? »

Забезпеченість. Ні, я не можу. Мій човен сповнений золота і срібла. Для тебе тут місця немає.

ВЕДУЧИЙ. Потім Любов запитала Гордість, яка пропливала повз на вражаючому човні.

ЛЮБОВ. Гордість, я дуже тебе прошу, можливо, ти могла би взяти мене з собою?  ГОРДІСТЬ. Любове, я не можу тебе взяти. Тут все так ідеально , а ти можеш тільки зіпсувати мій човен.

ЛЮБОВ. Милий Суме, благаю , візьми мене з собою.

СУМ. О Любове, Я такий сумний, що повинен залишатися один.

ВЕДУЧИЙ. Пропливала повз Любові й Радість, але вона була так задоволена, що навіть і не чула, коли Любов кликала її .

ВІЧНІСТЬ. Підійди, Любове, я візьму тебе з собою (забирає до свого човна). ЛЮБОВ. Я так вдячна і щаслива, що ти взяла мене з собою! (виходить). Дякую ще раз! (навздогін) Я же навіть забула запитати ім’я свого рятівника! Я залишилася в боргу перед нею (Говорить до Пізнання).

ЛЮБОВ. Скажи, Пізнання, хто допоміг мені ?

ПІЗНАННЯ. Це був Час.

ЛЮБОВ. Час? Чому же він допоміг мені?

ПІЗНАННЯ. Тільки Час розуміє, якою важливою є Любов у житті.

Виходять всі учасники сценки: Бережіть Любов у своєму житті! (уходять).

МАРІЙКА. Дивися, наступна притча – про серце.

ВЕДУЧИЙ.  Хлопець стояв на площі посеред міста і з гордістю хвалився найпрекраснішим серцем в окрузі.

ХЛОПЕЦЬ. Подивіться, яке в мене бездоганне серце! Воно дійсно ідеальне – ні вм’ятинки, ні подряпини .

1   ПЕРЕХОЖИЙ. Дійсно, це найпрекрасніше серце, яке я коли-небудь бачила.

2  ПЕРЕХОЖИЙ. Так, я абсолютно згідна, воно прекрасне!

ВЕДУЧИЙ. Хлопець був дуже цим гордий і просто сяяв від щастя.

СТАРИЙ. Твоє серце по красі і близько не стояло поряд із моїм! (виймає й показує серце, пом’яте, все в шрамах, в деяких місцях шматки серця вийняті й на їх місцях були вставлені інші, які зовсім не підходили, деякі краї серця рвані, в деяких місцях не вистачає шматочків).

1 ПЕРЕХОЖИЙ. – Як ти міг сказати, що твоє серце красивіше? Дивися, яке воно все пошматоване!

ХЛОПЕЦЬ. (Глянув на серце старого і засміявся). Ти, можливо жартуєш, старий!

Порівняй своє серце з моїм! Моє ідеальне! А твоє! Твоє – мішанина шрамів і сліз! СТАРИЙ. Так, твоє серце виглядає ідеально, але я б ніколи не погодився обмінятися нашими серцями. Дивися! Кожен шрам на моєму серці – це людина, якій я віддав свою любов – я виривав шматок мого серця і віддавав цій людині. І вона часто натомість віддавала мені свою любов – свій шматок серця, яке заповнювало порожнечі в моєму. Але оскільки шматочки різних сердець точно не підходять один до одного, тому в мене в серці є рвані краї, які я бережу, бо вони нагадують мені про любов, якою ми ділилися.

Іноді я віддавав шматки мого серця, але інші люди не повертали мені свої – тому ви можете бачити порожні діри в серці – коли ти віддаєш свою любов, не завжди є гарантія на взаємність. І хоч ці діри приносять біль, вони мені нагадують про любов, якою я ділився, і я сподіваюся, що в один прекрасний день ці шматочки серця до мене повернуться.

Тепер ти бачиш, що означає справжня краса?

ХЛОПЕЦЬ. Так, старий, я зрозумів тебе! Тому я хочу подарувати тобі ось це! (підійшов до старого, дістав своє серце і відірвав від нього шматок, протягнув частину свого серця старому. Старий узяв його подарунок і вставив у своє серце. Потім він у відповідь відірвав шматок від свого побитого серця і вставив його в діру, що утворилася в серці молодої людини. Шматок підійшов, але не ідеально, і деякі краї виступали, а деякі були рваними).

ХЛОПЕЦЬ. Подивися, моє серце вже не ідеальне, але красивіше, ніж воно було раніше, поки твоя любов не торкнулася його .

І вони, обнявшись, пішли по дорозі.

ВЕДУЧИЙ. Допомагайте один одному,  діліться, якщо бачите нужду,

УСІ. І ваше серце буде прекрасним! (уходять)

САШКО. Притча про ворота

На середину сцени виходить МАНДРІВНИК1, закочує рукави і розбігається в сторону правих куліс, але плечем врізається в стіну. Від болю він закриває плече , але, трохи почекавши , здійснює ще одну спробу, намагаючись забратися на стіну. Після декількох невдалих спроб він без сили сідає на підлогу. Трохи відпочивши, він встає і в розпачі б’є ногою по стіні як по футбольному м’ячу. Тут німа сцена закінчується, і він починає волати від болю та стрибати на одній нозі. Після того  як біль вщухає, він сідає перед стіною і дивиться на неї. Повз проходить другий МАНДРІВНИК.

МАНДРІВНИК 2 . Добрий день.

Перший МАНДРІВНИК киває.

МАНДРІВНИК 2 . Далеко йдеш?

Перший МАНДРІВНИК показує вперед.

МАНДРІВНИК 2 . Так, там красиво. І саме тому я туди йду .

Перший МАНДРІВНИК киває , обхоплюючи руками голову. Другий збирається йти, бачачи, що розмови не виходить.

МАНДРІВНИК 1. У тебе є мотузка ?

МАНДРІВНИК 2. Вибачте, не зрозумів.

МАНДРІВНИК 1. Мотузка є? Це просте запитання. «Чи є у тебе мотузка ? » Так чи ні?

МАНДРІВНИК 2. Ні!

МАНДРІВНИК 1. Ось так завжди. Добре, ну тоді, можливо, у тебе є кирка?

МАНДРІВНИК 2. Кирка?

МАНДРІВНИК 1. (встає і показує як виглядає кирка ) . Так, чи знаєш, така, напівкругла залізяка з гострими наконечниками, надіта на палицю. Нею зазвичай скелелази користуються.

МАНДРІВНИК 2. ( в подиві ). Ні, у мене немає кирки.

МАНДРІВНИК. Чудово .

МАНДРІВНИК 2. Прошу пробачення?

МАНДРІВНИК 1. А як щодо дрилю?

МАНДРІВНИК 2. Дрилю?

МАНДРІВНИК 1. Так, дрилю. Не звичайного дрилю, але такого великого,  якими користуються робітники. Розумієш, що я маю на увазі?

(Починає показувати, як працюють з великим промисловим дрилем).

МАНДРІВНИК 2. Ні, боюся, що я не ношу при собі таких інструментів. ( Його тон змінюється на саркастичний ). Хоча, почекайте хвилиночку.  Може, він завалявся в гаманці, зараз подивлюся.

МАНДРІВНИК 1. Намагаєшся виглядати приколістом ?

МАНДРІВНИК 2. Зовсім ні. Я просто шкодую, що не можу вам допомогти.

МАНДРІВНИК 1. (зітхає) Мені туди ніколи не добратися.

МАНДРІВНИК 2. Куди ніколи не дістатися ?

МАНДРІВНИК . ( вказуючи в сторону стіни). Он на те поле .

МАНДРІВНИК 2. ( здивовано). Але чому ти не можеш потрапити на це поле?

МАНДРІВНИК 1. Ти цю стіну бачив?

МАНДРІВНИК 2. Стіну?

МАНДРІВНИК 1. Звичайно!

МАНДРІВНИК 2. Так, я бачу паркан, який оточує поле.

МАНДРІВНИК 1. Через нього неможливо перелізти. Я спробував – і подивися, що з цього вийшло (показує на свої синці та подряпини).

МАНДРІВНИК 2. Зрозуміло .

МАНДРІВНИК 1. Що за день! Ця стіна мене просто вб’є.

МАНДРІВНИК 2. ( вказуючи уздовж стіни). А ти не пробував пройти через о-о-он ті ворота? (уходять).

Ведучі.

САШКО. Ті притчі я зрозумів, а от цю… (чеше потилицю)

МАРІЙКА. А я, здається, зрозуміла. До Бога один шлях. Ми врятовані не по справах, а по благодаті. Спасіння – це дар від Бога.

САШКО. А! Дійсно, люди часто намагаються заслужити своїми справами спасіння, все набагато простіше – треба просто повірити.

МАРІЙКА. Дивися, лишилися тільки ось ті фігурки, і вони одягнені так, як одягалися в часи Ісуса.

Жінки.

Перша. Як це дивно. Ісус – помер, і все що у нас залишилося, це Його могила… Друга. І ми тепер будемо іноді туди ходити.

Перша. Маріє, а хто нам зараз відкриємо могилу?

Друга. Я не знаю, але ми що-небудь придумаємо. А ось ми і підійшли … Перша. Стій!

Друга. Що сталося?

Перша. Дивися, труну відкрито!

Голос з-за куліс. Чого шукаєте живого серед мертвих? Ісуса тут немає, Він воскрес.

Перша. Воскрес?!

Друга. Точно, Він же нам про це говорив!

Перша. Підемо, розповімо про це Його учням і Петру. Уходять

САШКО. Ти це бачила? Так, виявляється, Ісус воскрес!

МАРІЙКА. Він живий!

САШКО. Цікаво, а що було далі? Чи повірили цій новині учні?

МАРІЙКА. Запитаємо у тітки Олени, що було далі!

(заходить тітка Олена)

ТІТКА ОЛЕНА. Ну, як ви?

МАРІЙКА. Так, виявляється, Він воскрес!

САШКО. Ось чому це свято називається воскресіння!

МАРІЙКА. А що було далі?

САШКО. Розкажіть нам

ТІТКА ОЛЕНА. Син Божий був катований, розіп’ятий на хресті, помер у страшних муках. І все це заради нас, людей, щоб ми мали життя вічне.

Христос своїм воскресінням відчинив нам двері Божого царства. Увійти в ті двері можна тільки повіривши в те, що Ісус дійсно пожертвував своїм життям заради кожного з нас.

І зараз, щоб бути достойними цієї жертви, ми повинні дотримуватися Божих заповідей, бути милосердним, покірним, любити всіх тих, хто живе поруч із нами. Ми повинні очистити наші душі й серця, щоб у них не залишилось місця для злоби, гордощів ненависті, презирства, а панувала тільки любов. Виходять усі виконавці.

1   ЧИТЕЦЬ. Що може бути більше від любові,

Яку Господь усім нам подає, Самопожертвеної і святої, Що не зникає, не перестає?

2  ЧИТЕЦЬ. Що надала усьому існування,

Створила ангелів, тварин та світ Людей, та проявляє піклування, У видимому залишає слід.

3  ЧИТЕЦЬ. Що може бути більше від любові,

Що довготерпить і не мислить зла,

Не нарікає, помагає в горі,

Яка колись за нас на Хрест зійшла?

4  ЧИТЕЦЬ. Що не безчинствує, все покриває

Не заздрить і не в пошуках свого, Все переносить, вірить, зазиває Шукати Царство Боже, правди його.

5   ЧИТЕЦЬ. Душі випромінюють тепло, Зло ж шматує їх і спопеляє.

Хочеться, щоб кривди не було… Страшно, коли правди в нас немає.

6  ЧИТЕЦЬ. У серцях святині збережіть.

Люди! Я прошу вас і благаю. За законом совісті живіть,

Вищого від нього я не знаю.

7   ЧИТЕЦЬ. Збережіть собори душ своїх! Тільки це врятує Україну, Тільки це врятує нас усіх.

Молимось за віру цю єдину.

2 ЧИТЦІВ. Христос воскрес! ВСІ. Воістину воскрес! (3 рази) (Заключне слово керівника)

Використана література.

Тоні Бовер , книга « Заховані скарби»

 

ДОДАТОК 8. Сценарій свята святого Миколая

Художнє оформлення: Звичайна селянська хата, прибрана рушниками.

Мати (прибирає на столі, стелить скатертину): Ану, Ганнусю, подай мені хліб. Трошки допоможи мамі, бо святий Миколай все бачить і чує. Як побачить, що нічого не допомагаєте, то не будете мати подарунків. Ганнуся: Мамо, мамо, а хто такий святий Миколай? 

Мама: Ой, діти, то довга історія, а я не маю часу розповідати. Попросіть бабусю, нехай вам розповість. Вона краще за мене знає.

Петро: Розкажіть нам, бабусю. 

Оксанка: Розкажіть, будь ласка.

Бабуся: Марусе, а ти покликала на вечерю куму?  Мама: Ну звичайно. Бабуся: А тітку Тіну? 

Мама: А як же без неї? Прийдуть-прийдуть, казали, що прийдуть. А ти розкажи дітям, що просять.

Діти: Розкажіть нам, тату, розкажіть.

Бабуся: Ну то вже слухайте. Сідайте тут біля мене й почнемо. То, мої діти, було дуже давно. Ще десь 1700 років тому. Жив в однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Він був дуже добрий і порядний, допомагав усім людям, котрі вірили в Ісуса Христа. А найперше він допомагав тим людям, котрих спіткало горе. І любив він свої дари давати так, щоб його не бачили.

Приміром, в однієї жінки помер чоловік. І було тій вдові дуже важко жити. А мала вона діток маленьких і хворих старих батьків. Одного разу встає вона рано – вранці, застеляє ліжко, а під подушкою гаманець, набитий грішми. Здивувалася дуже. Помолилася Богу, подякувала щиро за те добро, а сама зразу здогадалася, що то робота святого Миколая. І відтоді велося тій жінці дуже добре. Бо святий Миколай зробив те від щирого серця. І дітей поставила на ноги, і батьки її видужали. І ще було багато таких випадків.

Мама: Мамо, а ти забула розказати дітям, як

якось святий Миколай довідався, що батько задумав віддати на блуд своїх дочок, щоб так заробляти на прожиття. Він розорився і вирішив пожертвувати честю дочок. Миколай допоміг йому заради дітей. Він подарував дівчатам придане, щоб вони могли вийти заміж. Люди надовго запам'ятали цей благородний вчинок Миколая, його прагнення не допустити гріха. Після цього випадку народилася традиція таємно вночі класти подарунки дітям під подушку.

Бабуся: Так, святий Миколай завжди виявляв до людей почуття любові, поваги, мудрості, доброти, а надто – милосердя, якого вистачало в нього для бідного й багатого, доброго й злого. І зло відступало перед милосердям. І так донині він все ходить і дарує всім добрим людям подарунки. А день той, відданий йому, є 19 грудня. І нині, може дасть Бог, і до нас прийде Миколай.

Мама: Прийде-прийде, чому не прийде, наші діти чемні, послушні, то чому би мав не прийти. О, певно вже йде.Входить Тітка Тіна  

Тітка Тіна: Така завірюха надворі, то я собі думаю: піду скоріше, поки ще не смеркло. 

Бабуся. І правильно зробили.

 Мама: сідайте тут біля столу.

Тітка Тіна. (до дітей): Ну, то як ви тут ся маєте? А як наука в школі? А ти, хлопче, що, далі збитки робиш? Я ось щойно іду вашим подвір’ям, дивлюсь, - а за стодолою щось таке

чорне, страшне стоїть та ричить. Я так налякалася, але думаю: ану підійду ближче та подивлюсь, що це воно там робить. Йду тихенько, а воно ніби десь пропало. Тільки голос чути:

А в тій хаті живе хлопчисько,  називається Петро,  до науки він не дуже,  а до збитків – о-го-го! За кого б той голос так казав, га? Як ви собі думаєте? 

Мама: Кажи-кажи, Петре, що вже витворив? Чому нічого не говориш? То

часом не ти в тітки Марини вікно розбив? Признавайся.

Петро: Тато, я не хотів, я кинув палицю, а вона...от.

входить кума

Кума: (цілується з кумою, говорить на ходу) А що то за веремія в хаті? Ти що, плачеш, Петре? Певне щось знову накоїв?  Петро: Так.

Кума: А,  бачите! Він більше не буде. Не будеш?  Петро: Ні, не буду.

Кума: А я оце від Миколая вам гостинець принесла. (хоче вручити дівчатам, але Петро вириває з рук у неї книжку)  Петро: (відкриває книжку, листає). 

Бабуся: Ану, Петре, віддай подарунок дівчатам,бо ти подарунка не заробив.

Петро (читає): А дивіться, тату, тут пише, що свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у 1088-1089 роках за часів Всеволода Ярославовича. 

Ганнуся: А-ну віддай сюди, читака (забирає книжку і читає) 

Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина, у 4ст. і був архієпископом у Туреччині. Народився він у багатій сім’ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам.

Оксанка: (читаючи разом з нею) 

Як щедрий Бог із небес він часто заходив до багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг. Після смерті його було визнано святим, а мощі в 1087 р перенесено у м.Бар, що в Італії, де їх було перезаховано.

Петро: (підглядаючи) І от з того часу у день Ангела св. Миколая 19 грудня ми маємо улюблене свято.

Мама: (до куми) А ви знаєте, кумасю, я чула, що помирав Отець Миколай зі словами: “В руки Твої, о Боже, передаю дух свій”. Однак і про смерті слава святого не зменшилася анітрохи, навіть давно померлий продовжує творити чудеса.

Тато: Так, тому йому складали вірші, писали пісні. 

Тітка Тіна: А ви, діти, нам нічого не розкажете,? 

Петро: Та я що . . . нехай перша Ганнуся.

Ганнуся:  

Святий та добрий Миколаю,  На тебе ждемо вже давно,  Та просимо тебе одно: 

Ти нашим родичам дай сили, 

Щоб виховати нас могли, 

Від Бога втіхи дочекались,  Коли зростуть їх діточки. 

Усьому нашому народу, 

Дай добру волю й многа літ, 

Щоб пісня – слава України -  Полинула на цілий світ.

Кума: Дуже славно, Ганнусю, ти нам розказала. 

Мама: Певно, вже Миколай. Піду відкрию йому двері.

( Чути “А хто, хто, Миколая любить?” входить Миколай і співаки)

Миколай: 

Слава Богу, Добрі люде! 

Нехай Вам завжди добре буде! 

Хай кожного часу у кожну годину  Господь нам поможе, в біді не покине.

На порозі Новий Рік 

І Різдво Христове, 

А чи кожний ті свята  Зустрічати готовий?

Діти: Аякже, так, звісно.

(починають співати колядку “Нова радість стала”, їм допомагають

дорослі)

Миколай:  На тім дякую, вам, діти, за ваші труди, 

Бачу, що не помилився,  Що зайшов сюди.

Хай Господь Ісус Христос 

Завжди охороняє, 

Ангел вам допомагає,  Бог благословляє.

Вручає дітям подарунки, діти дякують.

Оксанка: Св. Миколаю, а діти в інших країнах отримують подарунки, як ми зараз?

Миколай: Аякже! А хочете, я зараз запрошу сюди всіх своїх колег з різних країн світу?

Діти. Здорово! Клас! Давайте!

Мама Це вже цікаво…

Миколай: Колеги! Санта Клаусе! Синтер Клаасе! Пер Ноель!

Святий Мікулаш! – усі сюди!!!

Входять усі гості – Миколаї Синтер Клаас. Хто нас кликав?

Миколай. Це я. Хочу познайомити вас з оцими допитливими молодими людьми. Вони цікавляться, чи є свято

святого Миколая в інших країнах.

Сінтер Клаас Що ж, це справа хороша. Ми тут всі із різних країн, хоча походження майже у всіх однакове – від єпископа отця Миколая, який шкодував бідних та нещасних і намагався таємно їм допомагати. І дітям він дарував на Різдво подарунки, звідси цей звичай потім перейшов і для всіх на Різдво Христове – адже Ісусу мудреці по народженні принесли дари.

ГаннусяАле ж звідки ви, як вас звати, і чим ви відрізняєтеся один від одного?

Санта Клаус. Я -  Санта Клаус з Америки.  Думаю, у вас всі мене знають. Моє ім’я в перекладі й означає  - Святий Миколай (Санта – святий, Клаус – Микола). До Америки розповідь про мене занесли переселенці-голландці, котрі на Батьківщині відзначають свято Сінтер Клаас 6 грудня. 

Сінтер Клаас. Повністю підтверджую слова колеги,  адже я й є Сінтер Клаас із Нідерландів, Голландії.  З часом  нідерландська назва Святого Миколая дещо видозмінилася на Санта Клаус, а з уведенням нового календаря – злилося  з Різдвяними святами. Я припливаю на пароплаві у супроводі чорношкірих слуг та дарую дітям подарунки.

Санта Клаус. А я живу на Північному полюсі, прилітаю на Різдво на казкових оленях та влажу через димарі до будинків, щоб підкладати дітям і дорослим подарунки в черевики й панчохи, залишені біля каміна. Саме таким мене придумав американський художник, який намалював в 1931 році серію малюнків для реклами кока-коли. 

Пер Ноель. А моє імя – Пер Ноель –дослівно перекладається як Батько Різдва,  - я родом із Франції. Я проникаю через димар в будинок та розкладаю подарунки у взуття, залишене перед каміном. Але зі мною приходить ще й Пер Фуетар - дід з різками, який карає дитину, яка погано поводилася в минулому році. 

Дід Мороз. Ну а мене ви всі добре знаєте, адже я кожного року приходжу до вас на Новий рік. А вперше до дітей я прийшов лише в 1910 році саме на Новий рік. І є  в мене постійна помічниця – внучка моя, Снігуронька. 

Снігуронька. Моя мама – сама Снігова королева. Вона завжди була холодною до мене, тому я дуже любила гратися з дідусем. А коли підросла, то втекла від матері. І зараз допомагаю дідусю розбирати листи, які малюки пишуть Діду Морозу.

Святий Мікулаш: А в нас, у Чехії,  користується великою популярністю свято Святого Мікулаша. Увечері дня святого Мікулаша, тобто Миколая, 5-го грудня, я з моїми помічниками (показує на чорта й ангела) заходжу в сім'ї, де є

маленькі діти, і за записами в книзі хороших і поганих вчинків, дарую дітям подарунки чи вугілля. До речі, зараз я подивлюся, що записано в моїй книзі про дітей з цієї сім`ї (виймає книгу, розкриває).  

Чорт: Та що там книга, я й так знаю, що ось цей (вказує на Петра) – мій клієнт. Я вже йому наготовив вугіллячко замість подарунка.

Петро: Ой, простіть мене, я більше не буду.

Чорт: Будеш-будеш! Я про це подбаю! (чіпляється до нього, скаче)

Петро: Відчепися від мене! Сказав, що не буду – значить, не буду!

Ангел: Правильно , хлопче! Так тримати! Не бійся, Я тобі допоможу! Аби ти хотів.

Миколай: Ти думаєш, він просто так до тебе чіпляється? Нічого подібного. Це в них злих духів, стратегія така щодо дітей. Давайте зараз підглянемо, як вони проводять свою раду.

(На сцену виходять учасники сценки «Рада злих духів»)

Головний злий дух. Шановні колеги! Я зібрав вас сьогодні, напередодні свята Св Миколая, бо відкладати це питання вже ніяк на можна. Ви розумієте, на що я натякаю?

Злі духи(половина)– Так, розуміємо.

Інші – Ні, навіть не здогадуємося.

Головний злий дух.  Як не розумієте? Я ж вам ясно натякнув: скоро свято св. Миколая! Ну??

Дух ліні. Ну… І ???

 Головний злий дух. Св. Миколай буде ходити й дарувати подарунки слухняним дітям. Ви зрозуміли? Слух- ня-ним! Тож наше завдання – зробити все, щоб їх було якнайменше! Адже ті, хто отримує подарунки, згадують Бога, Ісуса, дякують їм, змінюються на краще, а для нас це  - як ніж у серце! Отож, ми вже проворонили дуже важливу ланку нашої роботи – роботу зі школярами,адже там їх можна найбільше спокусити!

Злі духи (возмущаються)– Чому це проворонили?

Дух безладу. Ображаєш, шефе!

Головний злий дух. То що ж ви робили з дітьми?

Дух безладу. Я, наприклад, часто досягав успіху, коли не давав школярам вчасно зробити уроки чи якусь іншу домашню роботу, а потім посилав думку, що не варто іти до школи, щоб не отримати поганої оцінки. Деякі просто

прогулювали, деякі вдавалися до брехні, що в них щось болить – і люблячі батьки їх лишали вдома. Таким чином я заставляв їх тричі грішити: не зробив, збрехав, прогуляв! Скажу не вихваляючись, що відсотків з п’ять учнів попалися на мій гачок!

Головний злий дух. Молодець! Так тримати. Але цього мало! Дух ліні! Де вона? ЇЇ що – немає?

Дух ненависті. Та є вона. Ось  - сопить собі…

Головний злий дух. Розштовхайте її, бо так найважливіше пропустить! Лінь! Твоє завдання – щоб учні не тільки вдома не робили нічого, але й у школі лінувалися навіть писати. Ні, навіть підручники й зошити приносити! І навіть слухати вчителів – і то лінувалися!

Дух ненависті й дух сварки – штовхають один одного Головний злий дух. А це що таке?

Дух ненависті (зі злістю) – вона мене штовхнула!

Дух сварки – А вона мене вщипнула!

Головний злий дух. А ну припиніть! Ви не на уроці! …. О! Ідея! Саме так чиніть на всіх шкільних уроках! Щоб учні не тільки самі відволікалися й не слухали, але й іншим не давали слухати, і вчителів дратували, змушували кричати, писати зауваження в щоденники…

Дух сварки. Так, а як батьки вдома прочитають… Така сварка почнеться! Мрія!

Дух брехни. Підбігає до шефа, трясе піднятою рукою. А я…. я….. я буду підбурювати їх брехати, розповідати вдома, який вчитель несправедливий, що написав зауваження, або ще щось придумую…

Дух ненависті. Точно! Батьки зненавидять вчителів, які ображають їхніх янголяток – діток, прийдуть до школи зі скандалом

Дух сварки. Ну, а тут я вже свого не впущу. Нікому мало не покажеться… Головний злий дух. Геніально! Вловили, яке замкнене коло вимальовується? І в нього будуть втягнуті всі: і діти, і батьки, і вчителі.

Дух сварки. Та це ще не все! На наступний день батьки підуть на роботу з таким настроєм… Уявляєте, що буде??? … Коло зла !!!

Дух брехні. Так, а нам тільки цього і треба! І коли прийде святий Миколай, нам буде про що нагадати усім діточкам! І коли вони не отримують подарунків, то образяться ще більше й будуть ще гірше себе поводити – в результаті й на Новий рік, і на Різдво замість свята будуть покарані! 

Дух ненависті. А вже про Бога згадати й добро чинити їм усім і на думку не спаде!

Головний злий дух. Отже,  за роботу!

Мама: От бачите, діти, як нечиста сила пильнує, щоб ви робили щось погане. А життя святого Миколая дає вам важливий урок: бути щирими, лагідними, трудолюбивими і милосердними. 

Петрик: Так то воно так, але ж як все ж таки протистояти оцим злим духам?

Мама: А давайте подивимося ше одну сценку, можливо, щось для себе зрозумієте.

 (Розходяться, виходять учасники сценки «готель мого серця» під стук серця). 

ГОСПОДИНЯ: Ласкаво просимо в готель мого серця. В моєму готелі живуть найрізноманітніші постояльці. 

(В цей час стукають у двері) 

А ось, здається, завітав хтось ще. Але хто це? 

(входить Христос) 

ХРИСТОС: Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить. Я до нього ввійду і буду вечеряти з Ним і Він зі мною. 

ГОСПОДИНЯ: Христос?

До мене прийшов Сам

Господь Христос! Але, Господи, марно Ти прийшов у мій готель. Тут живуть не дуже гідні люди, мені соромно буде поселити Тебе поруч з ними. 

ХРИСТОС: Але Я прийшов не праведників, а грішників призвати до покаяння. Не здорові потребують лікаря, але хворі. 

ГОСПОДИНЯ: Що ж, спробую знайти Тобі місце, а Ти побудь поки тут. 

(Господиня проводжає Христа за сцену) 

2 сцена 

ГОСПОДИНЯ: Містер Турбота, вибачте за занепокоєння ... 

ТУРБОТА: Хто там? 

ГОСПОДИНЯ: Це я, господиня готелю, дозвольте вас потурбувати. 

ТУРБОТА: А з вами ще є хто-небудь? 

ГОСПОДИНЯ: Ні, ні, не турбуйтеся. 

ТУРБОТА: Тоді почекайте, зараз я вам відкрию (відкриває безліч замків). В наш важкий і неспокійний час так невпевнено себе почуваєш. 

ГОСПОДИНЯ: Але, дозвольте! На цих дверей раніше був тільки один замок ... 

ТУРБОТА: І ви думаєте, я змогла би спокійно жити за такими дверима? Ні. Я одразу ж поставила ще замки. Просто час зараз таке неспокійне, нікому не можна довіряти. Так навіщо ви мене потривожили? 

ГОСПОДИНЯ: Бачте, у мене є один відвідувач, якого потрібно десь поселити. Чи не можна у вашій кімнаті? 

ТУРБОТА: Що ??? У моїй кімнаті? Та ви що? Мені жити з чужим, незнайомим чоловіком? Ні, ніколи! 

ГОСПОДИНЯ: Але,

послухайте, я повністю за

нього ручаюся, до нього немає ніяких підозр. Він не заподіє вам шкоди, повірте мені. 

ТУРБОТА: Але я не знаю його, а чи є у нього документи? Чи зможу я потім звернутися в поліцію, якщо у мене пропаде що-небудь з речей? 

ГОСПОДИНЯ: Так ні ж, послухайте мене. Він не скривдить вас. Я вірю йому. ТУРБОТА: А я нікому не вірю. Ні, я не поступлюся йому місцем у своїй кімнаті. 

ГОСПОДИНЯ: Ну, будь ласка, підіть мені на зустріч. 

ТУРБОТА: А хто мені піде назустріч? Ось я вже тиждень вас прошу поставити мені решітки на вікна - і що? 

ГОСПОДИНЯ: Ви ж живете на п'ятому поверсі! Навіщо вам решітки? 

ТУРБОТА: Ось бачите, мені і так живеться неспокійно. Вночі ніколи не сплю нормально, все прислухаюся, а ви ще з цим відвідувачем. Ні, вибачте ... (закриває двері) 

ГОСПОДИНЯ: Але місіс Турбота ... 

ТУРБОТА: І не смійте мене більше турбувати. 

ГОСПОДИНЯ: З нею розмовляти марно. Всього боїться, всім не довіряє. Підуно я до Місіс Горе, може бути вона поступиться свою кімнату. 

ГОСПОДИНЯ: (Прислухаючись до дверей) Знову плаче. Я, напевно, не вчасно.

Але взагалі-то вона завжди в сльозах, коли ж мені ще до неї звертатися?

(стукає) Місіс Горе, відкрийте ... 

ГОРЕ: (відкриває двері з сумним обличчям, схлипує) Що вам? 

ГОСПОДИНЯ: Добрий день Місіс Горе. Я ... 

ГОРЕ: Який же він добрий? Відтоді як помер мій чоловік, високоповажний Містер Печаль, для мене вже немає добрих днів. 

ГОСПОДИНЯ: Так, напевно, поки був живий Містер Печаль, ви були щасливі з ним. 

ГОРЕ: Та ні, наше життя завжди була сповнена скорбот, хвороб, але, принаймні, ми розділяли разом наші прикрощі та нещастя. 

ГОСПОДИНЯ: Дуже шкодую. Але

Місіс Горе, не могли б ви допомогти мені? Чи не поступіться ви свою кімнату одній людині, хоча б на час? 

ГОРЕ: Я? Я в моєму гіркому становищі повинна поступатися комусь своєю кімнатою? І хто ж

цей нещасний? 

ГОСПОДИНЯ: Так він зовсім не нещасний, просто йому зараз потрібен дах. 

ГОРЕ: І вам не соромно, голубонько, просити мене про таке послугу? Мене, жінку, яка перенесла стільки горя; я не знімаю з себе траур, мої очі не просихають від сліз. Мене, як нікого іншого обділили всім: радістю, любов'ю, співчуттям. Всім !!! Моє життя - це суцільна зневіра. І ви забираєте у мене останнє - дах над головою! У мене, бідної вдови! 

ГОСПОДИНЯ: Я не забираю, я хотіла запропонувати ... а може, він вам допоможе? Я знаю, він може творити чудеса. 

ГОРЕ: Мені вже ніхто не допоможе ... О горе мені, горе! (закриває двері). 

ГОСПОДИНЯ: Так, я дарма її потурбувала. У неї і так життя не солодка. Ні, її кімнаті не підійде для Христа. Піду попрошу, може Пан Ненависть поступиться свій номер. Його все одно часто не буває вдома - вічно в роз'їздах. 

ГОСПОДИНЯ: Пане Ненависть, відкрийте, у мене до вас є справа! 

НЕНАВИСТЬ: Хто ще там?  ГОСПОДИНЯ: Це я, господиня готелю. 

НЕНАВИСТЬ: Що вам від мене ще потрібно? По-моєму, я заплатив за всіма рахунками. 

ГОСПОДИНЯ: Я не з приводу оплати. Відкрийте ж мені! 

НЕНАВИСТЬ: Ну що ще? 

ГОСПОДИНЯ: Бачте, у мене є один відвідувач, йому потрібна кімната. Що якщо він поживе у вас, адже ви все одно їдете на цей тиждень. 

НЕНАВИСТЬ: Це не ваша справа. Забирайтеся геть! 

ГОСПОДИНЯ: Але, будь ласка, йому потрібно десь переночувати, будьте так ласкаві.  НЕНАВИСТЬ: Что ??? Ласкаві? Хто там ще такий, що я повинен бути добрий до нього? 

ГОСПОДИНЯ: Це одна людина, він не проста людина. Він ... 

НЕНАВИСТЬ: Мені все одно, простий він чи ні. Передайте йому, що я не хочу його бачити. Хай тільки спробує підійти до моїх дверей. 

ГОСПОДИНЯ: Але не можете ж ви так ставитися до бідного подорожньому! 

НЕНАВИСТЬ: А тому ні? Я можу все, що хочу. Кого я повинен шкодувати? Мене хіба хто-небудь, коли-небудь шкодував? Я не пам'ятаю ні батька ні матері. Пам'ятаю тільки холодну грязь на вулиці і стусани перехожих. Так от тепер я всім даю здачі, а зараз я закриваю двері. 

ГОСПОДИНЯ: Зачекайте, будь ласка! 

НЕНАВИСТЬ: Геть з мого номера! (грюкає дверима) 

ГОСПОДИНЯ: Я його просто ненавиджу! Який же він злий! Які вони всі противні, ніхто не хоче поступатися своїм місцем. Не можуть навіть потіснитися. Вони взагалі забули, хто тут господар! Та я піду і просто вижену кого-небудь зараз!  ГОСПОДИНЯ: (Стукає) Відкрийте! Хай тільки спробує мене не послухати! Відкрийте!

Непослух: Навіть не збираюся.  

ГОСПОДИНЯ: Відкрийте, я Вам наказую! 

Непослух: (відкриває) Ну що ще тобі? 

ГОСПОДИНЯ: Чому це тобі? Я з Вами на Ви розмовляю.

Непослух: Ну, добре. Що Вам завгодно? 

ГОСПОДИНЯ: По-перше, Ви мені не платите вже другий тиждень, а по-друге, я виселяти Вас з номера. Збирайте речі! 

Непослух: І не подумаю! 

ГОСПОДИНЯ: Я Вам наказую! Збирайте речі! 

Непослух: А я Вас слухати не збираюся. 

ГОСПОДИНЯ: Ах, так! Та Ви не маєте права, це мій готель, покиньте номер! 

Непослух: Якщо Ви думаєте, що я послухаю, то глибоко помиляєтеся. Ну що Ви мені зробите? Зателефонуйте в поліцію? Ха! Навіщо Вам ці неприємності?

Застосуйте силу? Не вийде. Я Вам тут таке устрою ... Століття пам'ятати будете. Так що послухайте, ідіть-но Ви спати (закриває двері) А за оплатою приходь через тиждень. 

ГОСПОДИНЯ: Яке нахабство! Вона не послухала мене! Мене, господиню готелю! Але що ж мені робити? Дзвонити в поліцію? Ні, це одні неприємності. Але я не знайшла місця для Христа. Що ж мені робити? Я - не господиня свого готелю. Ці мешканці! Я не можу впоратися з ними. Як я втомилася від них! Їхнє життя стає моїм життям, моєю частиною. Але навіщо мені це? Навіщо мені горе, неспокій, ненависть? Але що ж я скажу Ісусу? 

(Входить Христос і простягає руки до Господині готелю, а потім глядачам в зал) 

ХРИСТОС: Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас. 

ГОСПОДИНЯ: Ісус! Я не знайшла для Тебе місця в моєму готелі. Але у мене є ще одна кімната. Це моя кімната. Я поступаюся її Тобі. Прошу Тебе, живи там.

(проводжає Його) 

ГОСПОДИНЯ: Відтоді, як я відкрила двері Ісусу, все змінилося. І в готелі мого серця більше не живуть колишні мешканці. Христос все змінив. І тепер тут живуть: (повертаючи одного за іншим мешканців) спокій, радість, любов і послух. 

(з'являється Христос і проходить через всю сцену) 

ХРИСТОС: Ось Я стою під дверима

та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього і буду вечеряти з Ним і Він зі мною. 

(після цього всі мешканці ланцюжком йдуть зі сцени під стукіт серця. Виходять учасники попередньої сценки)

Мама: То що, Петре, зрозумів щось?

Петро: Так, я зрозумів, що найголовніше –дати Ісусу діяти в моєму серці, і тоді все погане саме піде.

Бабуся.  Так, так, діти. Але ще дуже важливо слідкувати, щоб ніщо погане не входило в вашу душу.

Тітка Тіна: А це можливо тільки якщо по-справжньому віриш в Ісуса Христа.. 

Кума: Так, тоді любов Бога буде діяти через вас.

Мама: І тому давайте зараз разом заспіваймо пісню

«Молитва за Україну». 

 

Звучить “Молитва за

Україну” (виходять всі артисти)

 

Використані джерела: 

1.     HTTP://OLIVIE.COM.UA/

2.     http://www.kopilochka.net.ru/SCRIPTS/RAZNOE/010.php

ДОДАТОК 9. Сценарій свята «Школа мудрості»

1   ВЕДУЧИЙ: Доброго дня!

2   ВЕДУЧИЙ: Вітаємо вас (разом) у школі мудрості!

1   ВЕДУЧИЙ: Хтось, може, розчаровано зітхне: мало нам школи, уроків, а тут знов – те саме.

2   ВЕДУЧИЙ: Але наша школа незвичайна. Вона вчить не предметам, а життю.

А які твори найпростіше розповідають про життя і при цьому вчать мудрості?

1   ВЕДУЧИЙ: Звісно, це притчі.

2   ВЕДУЧИЙ: Так, притчі. Адже притча – це коротка оповідь, що несе в собі повчання.

1 ВЕДУЧИЙ: Усі сучасні автори, які складають притчі, спираються на досвід Біблії, оскільки саме там ми можемо знайти приклади наймудріших притч.

Недарма Ісус, навчаючи учнів, розповідав їм притчі й тут же тлумачив їх. 2 ВЕДУЧИЙ: Ви можете побачити в залі плакати з притчами з Нового Заповіту, які зробили учні 6-х класів.

1                   ВЕДУЧИЙ: А хто схоче, може на основі цих плакатів спробувати після вистави розгадати кросворд та отримати приз.

2                   ВЕДУЧИЙ: Але повернемося до нашої школи мудрості. У ній також є уроки, є й перерви.

1   ВЕДУЧИЙ: Усі уроки тут побудовані на основі сучасних притч про життя. 2 ВЕДУЧИЙ: А ось і дзвінок на урок. Отже, запрошуємо на перший урокпритчу:

«Притча про життя»

Дзвінок, учні виходять на сцену, сідають за парти

Учитель з’являється з півлітровою пустою банкою в руці. На столі або під столом мають бути заготовки – така само банка, заповнена крупним камінням, стакан з горохом, стакан із сіллю, стакан із водою).

УЧИТЕЛЬ. Сьогодні я хотіла би поговорити з вами про життя, але досить незвичайним способом. Що ви думаєте про цю банку? 1 УЧЕНЬ. Що вона скляна УЧИТЕЛЬ: Так, а ще?

2   УЧЕНЬ: Що вона пуста.

УЧИТЕЛЬ: Абсолютно правильно.(дістає з-під стола таку саме банку, заповнену великим камінням) – Ну, а що ви можете сказати про цю банку?

3   УЧЕНЬ: А ця банка повна!

УЧИТЕЛЬ: Кажете, повна? А якщо я ось так зроблю?(виймає пакет з горохом і засипає в банку. Можна коментувати свої дії.).

2   УЧЕНЬ: Ось тепер вона повна.

УЧИТЕЛЬ: Ви так думаєте…?( виймає сіль та засипає в банку.)- Як бачите, ще дещо поміщається. (Піднімає банку) Ну і….?

3   УЧЕНЬ: Ну так, тепер-то банка точно повна!

(Учитель бере воду й заливає в банку) – Бачите, ось тепер тільки банка повна!

1   УЧЕНЬ: І що все це означає?

2   УЧЕНЬ: Так, і яке це має відношення до життя?

Учитель: Давайте я почну пояснювати, яке це має відношення до нашого життя, а ви спробуєте продовжити, згода?

3   УЧЕНЬ: Так!

Учитель: Тож дивіться. Уявімо, що банка – це наше життя, каміння – це найважливіші речі в нашому житті, це наша сім`я – батьки, брати, сестри, друзі – все те, що має для нас величезне значення. Ви з самого початку сказали, що банка повна – так і нам інколи здається, нічого, крім сім`ї, найближчих друзів нам не треба, але виявляється, що банка не була повною. Далі я засипав горох.

Як ви думаєте, що він означає?

3 УЧЕНЬ: Ну, горох набагато менший за каміння, тобто це можуть бути речі, які менше для нас значать, але вони біля нас усюди.

УЧИТЕЛЬ: Правильно. І що це може означати?

2 УЧЕНЬ: Люди, які нас оточують, але не так впливають на наше життя.

1 УЧЕНЬ: Якісь матеріальні речі, без яких ми не можемо існувати.

УЧИТЕЛЬ: Так. Ну а сіль?

1   УЧЕНЬ: Можливо, все найдрібніше у нашому житті

2   УЧЕНЬ: Так, якісь дрібні проблеми, які постійно виникають.

УЧИТЕЛЬ: Правильно. А тепер зверніть увагу: якби я одразу засипав сіль, все інше можна було б положити в банку?

3   УЧЕНЬ: Ні, звісно.

УЧИТЕЛЬ: Отже, що це може означати?

2 УЧЕНЬ: Що якщо ми в житті починаємо на перше місце ставити дрібне, то для головного місця не залишиться.

1   УЧЕНЬ: Або якщо думати про проблеми, то вони заповнять все наше життя. УЧИТЕЛЬ: Молодці.

2   УЧЕНЬ: Але що тоді означає вода, адже без неї, як виявилося, банка не була повною?

УЧИТЕЛЬ: Слушне питання! Вода – це Слово Боже, Бог. Якщо ви не заповнюєте життя водою, тобто Богом, то ваше життя ніколи не буде повноцінним. І зверніть увагу на ще одну деталь (піднімає банку, трохи збовтує, сіль розчиняється) Що відбулося?

3   УЧЕНЬ: Сіль розчинилася.

УЧИТЕЛЬ: Правильно, тобто якщо ви з Богом, то Він допомагає вирішити усі ваші проблеми. Отже, що ви зрозуміли з нашого наочного уроку?

3 УЧЕНЬ: Що Головне в житті – Бог, Він робить твоє життя дійсно повним, допомагає вирішувати всі твої проблеми

2 УЧЕНЬ: Що сім`я займає найважливіше місце у нашому житті 1 УЧЕНЬ: Що ніколи не можна на перше місце ставити дрібниці, бо тоді найважливішому не залишиться місця.

УЧИТЕЛЬ: Дякую. Ви зробили дуже цікаві висновки – і це все, зверніть увагу, – зі звичайного експерименту з банкою та природними матеріалами!

1 УЧЕНЬ: А ми недавно прочитали одну притчу, яка розповідає, як важливо не здаватися в цьому житті!

УЧИТЕЛЬ: Дуже цікаво. А можете розповісти?

1                   УЧЕНЬ: Одного разу осел фермера провалився в колодязь. Він страшно закричав, закликаючи на допомогу. Прибіг фермер і сплеснув руками: “Як же його звідти витягнути?” Тоді господар ослика розсудив так: “Осел мій – старий. Йому вже недовго залишилося. Я все одно збирався придбати нового молодого осла. А колодязь, все одно-майже висохлий. Я давно збирався його закопати і вирити новий колодязь в іншому місці. Так чому б не зробити це зараз? Заодно і ослика закопаю, щоб не було чути запаху розкладання “.

2                   УЧЕНЬ: Він запросив всіх своїх сусідів допомогти йому закопати колодязь. Всі дружно взялися за лопати й почали закидати землю в колодязь. Осел відразу ж зрозумів, до чого йде справа, і почав видавати страшний вереск. І раптом, на загальний подив, він перестав репетувати. 

3                   УЧЕНЬ: Після декількох кидків землі фермер вирішив подивитися, що там внизу. Він був здивований від того, що він побачив там. Кожен шматок землі, що падав на його спину, ослик струшував і приминав ногами. Дуже скоро, на превеликий подив, ослик показався нагорі – і вистрибнув з колодязя!

УЧИТЕЛЬ: Цікава притча. А як ви зрозуміли її?

1                   УЧЕНЬ: У житті буде зустрічатися багато усякого бруду, і щоразу життя буде посилати нам все нову й нову порцію. Всякий раз, коли впаде грудка землі, треба струсити її та підніматися наверх – і тільки так ти зможеш вибратися з колодязя.

2                   УЧЕНЬ: А я думаю, що кожна з проблем у житті – це як камінь для переходу на струмку, тобто, щоб перейти на інший берег струмка, треба підкласти камінь, ступити на нього – тоді спокійно перейдеш.

3                   УЧЕНЬ: Так. Адже якщо не зупинятися і не здаватися, то можна вибратися з будь-якого найглибшого колодязя.

УЧИТЕЛЬ. Молодці. Отже, струсіть проблеми й піднімайтеся наверх. А щоб бути щасливим, запам’ятайте п’ять простих правил: (дає плакати, 1-й озвучує сам)

1.  Звільни своє серце від ненависті – прости.

2.  Звільни своє серце від хвилювань – більшість з них не збуваються.

3.  Веди просте життя й цінуй те, що маєш.

4.  Віддавай більше. Чекай менше.

(Дзвінок)

УЧИТЕЛЬ: Що ж, можете йти на перерву. (Усі йдуть, виходять ведучі). 1 ВЕДУЧИЙ: А зараз ми пропонуємо поспостерігати за учнями на перерві та послухати, які радощі вони цінують.(слайд: Сценка «Радощі»)

РАДОЩІ

(Виходять, сідають вільно, як на перерві):

1   УЧЕНИЦЯ: У мене нова сукня, дивіться який гарна!

(крутиться, показує свою нову сукню).

2   УЧЕНИЦЯ: У мене також! А ще новий мобільник! Дивіться, який класний!

4 УЧЕНИЦЯ: І в мене нова сукня, подивіться, правда, здорово? А ще нові сережки (демонструє).

3 УЧЕНЬ: Подумаєш, радощі! У мене ось вудочка є. Скільки хочеш риби наловлю. А що там сукні якісь? Пару разів одягнете, – і все, мода пройшла. 1 УЧЕНИЦЯ: А в Сашка навіть ніякої, хоча би маленької, радості нема, сидить і мовчить.

5 УЧЕНЬ: Ні, є, я квіти бачив.

2   УЧЕНИЦЯ: Які квіти?

3   УЧЕНЬ: Де?

5 УЧЕНЬ: У лісі бачив, на галявинці, коли заблукав. Уже вечір, навколо темно.

А квіти стоять білі й ніби світяться.

(усі знизують плечима, переглядаються).

4   УЧЕНИЦЯ: Хіба ж мало в лісі квітів? Теж мені – радість знайшов!

5   УЧЕНЬ: А ще я одного разу взимку дахи бачив.

(усі сміються).

1 УЧЕНИЦЯ: Отакої, значить, улітку ти дахи не бачиш?

5 УЧЕНЬ: Бачу. Тільки взимку на дахах був сніг, і сонце світило. З одного боку дах синій, а з другого – рожевий. І весь блищить.

3   УЧЕНЬ: Теж мені, нібито ми сніг на дахах не бачили. А те, що він був синій та рожевий, це ти вигадав.

4   УЧЕНИЦЯ: Та він просто так, він навмисно – розігрує нас!

2 УЧЕНИЦЯ: Може, у тебе ще якість радощі є?

5 УЧЕНЬ: Є, ще я бачив сріблястих рибок.

3   УЧЕНЬ: Ух ти, де?

4   УЧЕНИЦЯ: Справжніх, сріблястих? (підскочив). – У ставку? В річці?

5   УЧЕНЬ: У калюжі.

(всі аж валяться від сміху)

3 УЧЕНЬ: Я так і знав. Він же все навмисно!

5 УЧЕНЬ: Ні, не навмисно, після дощу під яблунею була калюжа. Блакитна. А в неї сонце світило. І вітер був. Вода тремтіла, і в ній нібито сріблясті рибки гралися. 3 УЧЕНЬ: От базіка, ніякої у нього радості нема, так він і придумує (іронічно сміється).

2 УЧЕНИЦЯ: (замислено) А в знаєте, може, в нього цих радощів побільше, ніж у нас. Адже він їх де хочеш знайде…

УЧЕНЬ: (виходить). Випадково почула вашу розмову. Молодці, що все зрозуміли. Адже все найоригінальніше, що оточує нас, створено саме такими людьми – які уміють бачити красу й радість у тому, що нас оточує. (лунає дзвінок) Ну, а тепер – на урок! (всі розходяться, учасники сценки піднімаються на сцену)

(Слайд: «Сценка «Усі ми олівці»)

Сценка «Усі ми олівці»

1   УЧЕНЬ. Подивіться, а я намалювала, що ви нам задали!(показує вчителю альбом)

2   УЧЕНЬ. Я також! Дивіться, як гарно вийшло!

УЧИТЕЛЬ (не піднімаючи голови пише щось олівцем) Мо-ло-дці.

3   УЧЕНЬ. А що ви пишете? Ви про нас пишете?

УЧИТЕЛЬ. Ви вгадали, я пишу про вас. Однак важливіше не те, що я пишу, але те, чим пишу. Ви знаєте, я хотіла би, щоб ви, коли станете дорослими, стали такими, як …цей олівець (показує олівець)

1   УЧЕНЬ . Але ж він такий самий, як і всі олівці? Я не хочу бути таким, як і всі! УЧИТЕЛЬ. Все залежить від того, як дивитися на речі. Цей олівець має принаймні п’ять якостей, які необхідні кожній людині, якщо вона хоче прожити життя в мирі зо всім світом.

2   УЧЕНЬ. Ого! Це вже цікаво! І що ж це за якості?

УЧИТЕЛЬ. А ви самі, може, маєте якісь припущення?

3   УЧЕНЬ. Щось нічого не приходить в голову. Може, Ви якось натякніть… УЧЕНЬ. Добре. Я почну, а далі ви спробуєте самі. Скажіть, будь ласка, олівець сам по собі писати може? (учні мотають головами) То-то й воно. Його бере рука і веде його.

1 УЧЕНЬ. Ну то й що?

УЧИТЕЛЬ. А те, що ти можеш бути генієм, але ніколи не повинен забувати про існування Керуючої руки. Ми називаємо цю руку Богом, а деякі – Вищою силою. Довіряйте цій силі та вчіться відчувати її.

4 УЧЕНЬ. Мені здається, я ще дещо зрозумів. Дивіться, щоб писати, треба час від часу заточувати олівець. Думаю, для нього це трохи неприємно, навіть боляче, але ж після того олівець пише тонше.

3 УЧЕНЬ. І що це значить?

2 УЧЕНЬ. Те, що в житті не завжди буде все добре, інколи навіть боляче, але треба пам’ятати, що біль нас облагороджує, виводить на новий рівень. 5 УЧЕНЬ. А я також придумав. Адже якщо користуватися олівцем, то завжди можна стерти ластиком те, що неправильно написав або намалював. Тобто треба пам’ятати, що в житті можуть бути помилки, але виправляти себе – це не завжди погано.

УЧИТЕЛЬ. Правильно. Часто це єдиний спосіб утриматися на правильному шляху. Ну, а ще які ідеї?

1   УЧЕНЬ. А ще, подивіться, в олівця головне не дерево, з якого він зроблений, і не форма, а графіт, який знаходиться всередині.

УЧИТЕЛЬ. Молодець. Тому дуже важливо найперше думати про те, що відбувається у тебе всередині й бути твердим у своїх переконаннях. Отже, це чотири. А п’яте що?

(Учні переглядаються, знизують плечима. УЧЕНЬ бере олівець, папір і починає проводити лінію на листі. Учні схоплюються, тягнуть руки).

2   УЧЕНЬ. Олівець лишає за собою слід!

3   УЧЕНЬ Точно, так само й ми після себе в житті лишаємо сліди!

1 УЧЕНЬ. Так, і тому ми маємо обдумувати кожний свій крок.

УЧИТЕЛЬ. Ось тепер ви справжні молодці. Ви самі зробили всі висновки й тепер, думаю, зрозуміли, що в житті з найпростішого, найзвичайнісінького (такого, як цей олівець) можна зробити дуже цікаві, мудрі спостереження. (Дзвінок)

ВЕДУЧИЙ 2. А на перерві запрошуємо вас подивитися східний танок у виконанні учениці 7б класу Наталії Ткачук

Слайд: «Східний танок»

Танок

Ведучий 2. На наступний урок ми запрошуємо до учнів 7 класу. І вони будуть говорити про прощення. Отже, притча

«Картопля та вміння прощати» (Слайд)

УЧИТЕЛЬ: Доброго дня, давайте не будемо гаяти часу. Що вам було задано додому?

1   УЧЕНЬ: Ми мали провести експеримент з картоплею.

УЧИТЕЛЬ: Який саме?

2   УЧЕНЬ: Ми мали написати на картоплинах імена тих, хто нас образив і кого ми не вибачили, покласти їх у пластиковий мішок, і носити всюди тиждень із собою.

УЧИТЕЛЬ: І як, виконали завдання?

1   УЧЕНЬ: Аякже!

2   УЧЕНЬ: Звісно!

УЧИТЕЛЬ: І де ж ваші пакети?

(Учні виставляють свої пакети, вони різного розміру)

УЧИТЕЛЬ: Молодці! Ого, ми бачимо, що в кожного різна величина пакетів. Від чого це залежало?

3   УЧЕНЬ: Від того, скільки накопичилося образ!

УЧИТЕЛЬ: Так, і я бачу, що в декого пакет вийшов досить величеньким! І ви носили їх цілий тиждень з собою?

3   УЧЕНЬ: Носили, звісно!

УЧИТЕЛЬ: А можете поділитися своїми враженнями.

4   УЧЕНЬ: О, це був суцільний кошмар! Мало нам свого портфеля з підручниками, та ще й цей пакет (Піднімає, демонструючи).

1   УЧЕНЬ: А вдома прийшлося ставити його на стіл, коли їси, коли робиш домашнє завдання.

2   УЧЕНЬ: У школі – на парті, а він заважає, в їдальні також! Дуже незручно!

Навіщо ви задали таке завдання?

УЧИТЕЛЬ: А ви як думаєте?

4 УЧЕНЬ: На мою думку, щоб ми зрозуміли, що саме такий тягар образ ми постійно носимо з собою.

2 УЧЕНЬ: Так, ми ж постійно думаємо про це, переживаємо, не можемо забути, а іноді навіть починаємо хворіти через це.

1 УЧЕНЬ: Так, а коли зустрічаємося з тим, кого не вибачили, стає дуже прикро і соромно.

4 УЧЕНЬ: А я коли зустрічався з тим, кого не вибачив, то мені здавалося, що пакет ставав все важчим і важчим.

УЧИТЕЛЬ: Спробуйте тепер відкрити пакети і понюхати картоплю.

3 УЧЕНЬ: Фу, який запашок!

1 УЧЕНЬ: Справді, дуже смердить!

3 УЧЕНЬ: Жах! А я-то думав, чого це люди в магазині так жахаються від мене! УЧИТЕЛЬ: Так, оце і є яскравим прикладом тої ціни, яку ми платимо за те, що зберігаємо в собі біль та негативні емоції. Надто часто ми думаємо, що прощення – це подарунок іншій людині. Найголовніше, це – величезний подарунок самому собі

2 УЧЕНЬ: Н-да, якщо я знову на когось ображуся, то одразу згадаю цей пакет.

4 УЧЕНЬ: Так, і тепер, якщо хтось образиться, будемо питати один одного:

«Хіба твій пакет недостатньо важкий?»

УЧИТЕЛЬ: Отже, які ж висновки для себе ви зробили? 4 УЧЕНЬ: Що цю картоплю я їсти не буду (всі сміються) УЧИТЕЛЬ: А якщо серйозно?

2   УЧЕНЬ: Що не можна носити з собою цей вантаж образ.

3   УЧЕНЬ: Що треба образу намагатися простити людину чи, принаймні, не думати про це.

УЧИТЕЛЬ: Правильно, тому ключовим віршем нашого уроку будуть такі слова (написані всі слова окремо, кожен УЧЕНЬ піднімає одне слово – хором читають «Простіть – і проститься вам!»)

(Дзвінок)

ВЕДУЧИЙ 1 І знову танок, але вже сучасний – у виконанні учнів 6-х класів. 

А далі – флеш-моб!

Слайд : Танок 6б,а 

ВЕДУЧИЙ 2 А зараз учні 5б класу спробують представити рецепт того, як треба вирішувати проблеми, які виникають у житті. ВЕДУЧИЙ 1 (оголошує) Притча «Склянка води» (учні заходять, сідають за парти).

УЧИТЕЛЬ: Доброго дня, сьогодні ми поговоримо про те, як вирішити проблеми, які виникають в житті (бере стакан з водою, піднімає його). Як ви думаєте, яка вага цієї склянки?

1   УЧЕНЬ: Десь, мабуть, грам 200. 2 УЧЕНЬ: Ні, думаю – 300. 3 УЧЕНЬ: А споримо – всі 400!

УЧИТЕЛЬ: Що ж, точно цього не дізнатися, доки не зважити. А втім – зараз це не важливо. Моє питання таке: Що буде, якщо я буду тримати ось так склянку декілька хвилин?

2   УЧЕНЬ: В принципі, нічого не буде…

УЧИТЕЛЬ: Так, реально нічого поганого не станеться. А якщо я буду тримати склянку в руці, наприклад, зо дві години?

1 УЧЕНЬ: Рука почне боліти!

УЧИТЕЛЬ: А якщо цілий день?

3 УЧЕНЬ: Рука заніміє, будете мати проблеми із м’язами.

2 УЧЕНЬ: А може, й операцію прийдеться робити!

УЧИТЕЛЬ: А вага склянки зміниться від того, що я її буду цілий день тримати?

1   УЧЕНЬ: Ні!

УЧИТЕЛЬ: А що треба зробити, щоб це виправити?

2   УЧЕНЬ: (весело) А ви поставте її знову на стіл!

УЧИТЕЛЬ: Точно! Саме так відбувається з життєвими труднощами. Думайте про проблему декілька хвилин – і вона опиниться поруч. Подумайте про неї декілька годин – і вона затягне вас. А якщо будете думати про неї цілий день – вона паралізує вас. Можна думати про проблеми, але ні до чого хорошого це не призведе. «Вага» проблеми від цього не зменшиться.

1   УЧЕНЬ: В принципі, це дійсно так. Коли думаєш про проблему, починаєш дратуватися, панікувати, але ж від цього вона не зникне.

2   УЧЕНЬ: А що ж робити?

УЧИТЕЛЬ: Справитися з проблемою може тільки дія. Вирішіть проблему – або відкладіть в сторону. Відкладіть. Нема сенсу носитися з важким камінням на душі, яке паралізує вас.

3   УЧЕНЬ: Ну да, якщо про проблему весь час думаєш, вона від цього не вирішується, а сам собі таких страхіть навигадуєш, що й спати не зможеш. 1 УЧЕНЬ: Правильно, адже написано в притчах у Біблії: «Пригноблений дух сушить кості», тобто від цього й захворіти можна!

УЧИТЕЛЬ: Отже, що ви зрозуміли сьогодні?

2 УЧЕНЬ: Що проблеми треба вирішувати дією, а не думанням про неї!

УЧИТЕЛЬ: Молодці!

УЧНІ: (разом) Ми – молодці!

УЧЕНЬ 3. А можна мені випити цю воду? (випиває воду – сміючись) Тепер у мене не буде проблем!

(Дзвінок)

ВЕДУЧИЙ 1: Ми з вами почули, що проблеми треба вирішувати дією.

ВЕДУЧИЙ 2: У нас в країні є проблема – йде антитерористична операція на сході. ВЕДУЧИЙ 1: Ви знаєте, що в школі проводився конкурс малюнків для бійців АТО.

ВЕДУЧИЙ. І на завершення запрошуємо всіх учасників на сцену для фінальної пісні Ірини Федишин «Прошу в неба й землі», адже словом і піснею ми також можемо боротися за мир!

Пісня І. Федишин «Прошу в неба й землі» Кулі летять, небо чорним стає.

Ми, або нас, брат – прикриєш мене.

Війна, як війна, нещадна така.

Скільки сердець, забирає вона.

Приспів:

Прошу в неба й землі не беріть їх собі!

Не беріть, не беріть їх собі.

Прошу в неба й землі залишіть їх сім’ї! Боже, дай сили Їм в боротьбі.

Мамо не плач, заростуть окопи травою.

Стане зеленою чорна земля.

І загоються рани від болю.

І єдиною стане, країна моя.

Приспів:

Прошу в неба й землі не беріть їх собі!

Не беріть, не беріть їх собі.

Прошу в неба й землі залишіть їх сім’ї!

Боже, дай сили Їм в боротьбі.

Мамо не плач, заростуть окопи травою.

Загоються рани від болю.

Заколоситься земля. Стануть хмари сині. І скажемо всі – “Слава Україні!”.

Приспів: 2 рази.

 

 

ДОДАТОК 10. Сценарій cвята «Напередодні Різдва…»

 

(Звучить різдвяна музика. Учні на сцені поправляють ялинку, прикраси, плакати та інше)

1   УЧЕНЬ. Швидше, зараз вони вже приїдуть!

2   УЧЕНЬ. Та ми вже майже закінчили!

3   УЧЕНЬ (входить з товаришем, 4 учнем). Чим це ви тут займаєтеся? 1 УЧЕНЬ. Не заважай. Ми чекаємо делегації з Німеччини та Англії, вони ось-ось будуть, а ще дещо не готово!

4   УЧЕНЬ. Ой-ой- ой, делегації вони чекають! Можна подумати! У нашій школі – німці й англійці! Та кому ви потрібні!

1 УЧЕНЬ. А ось і потрібні. Ми їх запросили на Різдво, і вони згодилися приїхати.

3 УЧЕНЬ. А чим будете зустрічати, придумали?

1        Аякже! У нас все продумано! (появляються зі сторони глядачів гості) 4 А це, часом, не ваші гості приїхали?

2        Точно, це вони вже приїхали! Усі сюди! (гості з перекладачами виходять на сцену) 1 Вітаємо вас, дорогі гості, у нашій школі!

1 Німець. Guten Tag! Wir sind sehr froh, heute hier bei ihnen zu sein.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Добрий день! Ми дуже раді бути сьогодні тут, із вами.

1 АНГЛІЄЦЬ. Hello! We are glad to see you! ПЕРЕКЛАДАЧ. Привіт, ми дуже раді бачити вас.

1 НІМЕЦЬ. Wir sind gekommen, um zu erfahren, wie man in der Ukraine

Weihnachten feie

ПЕРЕКЛАДАЧ. Ми приїхати до вас, бо нам дуже цікаво дізнатися, як святкують Різдво в Україні. 3 УЧЕНЬ. А нам дуже цікаво, які у вас є традиції святкування Різдва. АНЛІЄЦЬ. Oh, we are happy to share with you all that we know . ПЕРЕКЛАДАЧ. О, ми з радістю поділимося з вами всім, що знаємо.

4 УЧЕНЬ. (до перекладача) А чого це ви їм не перекладали, що він сказав? ПЕРЕКЛАДАЧ. Справа в цім, що наші гості розуміють українську, але говорити не можуть. Тому я буду перекладати тільки їхні слова для вас.

АНЛІЄЦЬ. Yes.

НІМЕЦЬ. Ja.

1        УЧЕНЬ. Дорогі гості! Прошу вас, зручно влаштовуйтеся, оскільки вас чекає багато сюрпризів!

2        УЧЕНЬ. Ми дуже готувалися до вашого приїзду й тому вирішили поцікавитися, які традиції існують у ваших країнах щодо святкування Різдва.

Але найбільше нам сподобалося те, як очікують Різдво в Німеччині. 1 УЧЕНЬ. Оскільки в Німеччині святкується Різдво 24 грудня, то період з 1го по 24-е в Німеччині має назву “Adventszeit” ( “Час Адвента”) – це час перед Свят-вечором. Латинське слово “adventus” означає “пришестя”. Мається на увазі очікування пришестя Ісуса Христа у світ у перший день Різдва. У перший день Адвента батьки дають своїм дітям календарі Адвента (“Adventskalender”), які відраховують дні у зворотньому порядку. 1 УЧЕНЬ. Тому ми вирішили зробити вам сюрприз – подарувати вам такий календар (показують великий календар)

1НІМЕЦЬ Oh, wie schön! Vor hundert Jahren ist dieser Kalender erschienen. ПЕРЕКЛАДАЧ. О, як це приємно! Такий календар з’явився вперше сто років тому.

1НІМЕЦЬ. Die Kinder haben die Bilder geschnitten und selbst sie in die 24 Fensterchen geklebt.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Діти мали вирізати надруковані картинки і власноруч вклеювати їх у підготовлені 24 віконця або кишені.

2 НІМЕЦЬ. Jeden Tag Dezember können die Kinder eine Tür im Kalender öffnen und ein Geschenk nehmen: wenig Schokolade in der Form des Sterns oder des Baumes, oder ein kleines Spielzeug.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Кожного дня грудня діти можуть відкрити одні з дверцят календаря й отримати подарунок – маленьку шоколадку у формі зірки або дерева, чи невелику іграшку. 2 НІМЕЦЬ. Diese Kalender sind entworfen, um die Erwartungen des Heiligabends zu verschönern.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Ці календарі покликані урізноманітнити очікування Святвечора.

2 УЧЕНЬ. Так от, ми й пропонуємо разом із вами пройти цей шлях очікування Свят-вечора, відкриваючи віконця та виконуючи завдання, які там записано. (Гості кивають, хлопають, 2 учнів підходять до календаря й відкривають 1 віконце)–

Слайд 2

1              УЧЕНЬ. Отже, нас чекає…. Пісня! Ну, звісно, яке ж

очікування Різдва в Україні без пісні!

УЧНІ ВИХОДЯТЬ і ВИКОНУЮТЬ ПІСНЮ

2              УЧЕНЬ. А тепер відкриваємо 2 грудня… (читає) – Як у Німеччині святкується 1 неділя Адвента?

5 УЧЕНЬ. Це я можу розповісти! Я навіть приготувала ось що! (показує вінок Адвента)- Слайд 3

4   УЧЕНЬ. Я таке бачив в магазині. І що це й для чого?

5   УЧЕНЬ. У першу неділю Адвента, в ознаменування його початку, безліч сімей в Німеччині роблять “Adventskranz” ( “вінок Адвента”). Зазвичай “Adventskranz” робиться з гілок вічнозелених дерев і прикрашається червоно-зеленими стрічками, сосновими шишками і чотирма свічками – по одній на кожного тижня Адвента. Сім’ї, що дотримуються релігійних традицій, збираються щонеділі навколо вінка, щоб освятити наступну свічку та співати різдвяні гімни.

1 УЧЕНЬ. Рухаємося до 3 грудня (відкриває 3 віконечко). І знову інформація (читає) Коли стали ставити перші ялинки на Різдво?

3 УЧЕНЬ. Я знаю, що першу згадку про різдвяну ялинку було записано в 1605 у Страсбурзі, в Німеччині. Ялинковими прикрасами тоді були

“троянди, зроблені з кольорового паперу, яблук, вафель, фольги, цукру”. 4 УЧЕНЬ. Ну ось, а я читав, що, згідно зі стародавнім французьким літописом, перші святково вбрані ялинки з’явилися 1605 року в Ельзасі, Франції, а не в Німеччині. І що тільки згодом цю традицію прикрашати ялинку перейняли німці, а пізніше й інші європейці.

УЧЕНЬ 8: Не сперечайтеся: я, наприклад, знаю таку легенду: якось у морозний ясний святвечір ватажок німецької Реформації Мартін Лютер повертався додому. Дорога пролягала через густий ліс. Раптом чоловік побачив дивовижне видовище: крізь пухнасте віття однієї з ялинок просвічували зорі!.. Той зимовий пейзаж настільки запам’ятався Мартіну, що він поставив ялинку у себе вдома і прикріпив до неї свічки. Яскраві вогні робили ялинку особливо прекрасною та загадковою й нагадували чоловікові про зорі. До речі, Мартин Лютер помер у 1546 році, тобто у 16 столітті. А ви говорили про початок 17 століття.

УЧЕНЬ 2. Добре, йдемо далі. 4 грудня. (Читає) Як появилася срібна мішура на ялинці?

УЧЕНЬ 9. Я хочу розповісти легенду про те, звідки взялася срібна мішура на ялинці. Давним-давно жила на світі бідна, але дуже добра жінка. І мала вона багато дітей. Наближалося Різдво, тому жінка прикрасила ялинку. Різдвяна красуня вийшла скромною, лише кілька прикрас виблискували у вечірніх сутінках. Уночі, коли всі міцно спали, ялинку ще й обплели павуки. Та Христос, побачивши безмежну доброту серця бідної жінки, благословив ялинку, а густу павутину перетворив на сяюче срібло.

2 УЧЕНЬ А тепер – 5 грудня. (Виймає з кишені й читає). Коли уперше появилася ялинка на Новий рік в Росії?

1 УЧЕНЬ. У Росії Новий рік стали відзначати згідно з указом Петра І з 1 січня 1700 року. До цього початок нового року відзначали 1 вересня. В указі Петра I йшлося: “Знатними і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових, чинити стрілянину з невеликих гармат і рушниць, пускати ракети і запалювати вогні. А людям убогим кожному хоча б по древу чи гілці на воротях поставити”. Це свято припало до вподоби простим людям.

УЧЕНЬ. А я знаю, що коли у 1918 році радянська влада заборонила ставити ялинки – адже тоді не визнавали існування Бога, Ісуса – дехто все одно святкував Різдво підпільно. Ялинка була забороненою аж до 1935 року, і тоді з’явилася ідея святкувати не Різдво, а Новий рік. А 1 січня стало вихідним тільки в 1949 році.

4 УЧЕНЬ. А коли ж у нас, в Україні, появилася така традиція?

2 УЧЕНЬ. А про це як раз питає наступне завдання – 6 грудня: Святкування Різдва в Україні.

9        УЧЕНЬ. Традиції святкування Різдва в Україні сягають часів поганства, коли слов’яни поклонялися багатьом богам. Поганські свята поклоніння

Богу-Сварогу (Сатурну) співпадали з християнськими, тому по-справжньому Різдво Христове стали святкувати лише з 5 століття, хоча й зараз багато обрядів змішуються з поганськими.

10   УЧЕНЬ. Починається це святкування зі Свят-вечора. Свят-вечір – одне з важливих родинних свят, коли кожна сім’я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру. Люди куштують 12 пісних страв, найголовніша серед яких – кутя. Після вечері сім’я колядами прославляє новонародженого Господа.

9 УЧЕНЬ. Різдво – свято на честь народження Ісуса (7 січня). У цей день після відвідання храму, діти колядують. Славнозвісним являється різдвяний вертеп. За коляду й розіграну сценку у вертепі діти отримують випічку, солодощі, дрібні гроші.

1 УЧЕНЬ А тепер – 7 грудня. читає Традиції святкування Різдва в Англії.

Отже, надаємо слово нашим гостям із Англії!

АНГЛІЄЦЬ. Christmas Day is a happy holiday for a lot of people in different countries. Every year there is a very big Christmas Tree in the centre of London, in Trafalgar Square. This Tree is a present to Great Britain from Norway.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Різдво – радісне і щасливе свято для багатьох людей в усьому світі. Кожного року, у центрі Лондона, на Трафальгарській Площі встановлюють величезну Різдвяну ялинку. Це дерево – подарунок Великій Британії від Норвегії.

АНГЛІЄЦЬ. Before Christmas people buy presents and a lot of food and drink for their parties. On Christmas morning people open their presents and say ‘thanks’ to their members of family and friends.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Перед Різдвом люди купують подарунки, їжу та напої для вечірок. Зранку на Різдво вони відкривають подарунки і дякують родичам та друзям за них.

АНГЛІЄЦЬ. The Queen’s speech is on TV at 3.00 p.m. On Christmas people wish a merry Christmas to each other.

ПЕРЕКЛАДАЧ. О 3 годині дня по телебаченню виступає Королева з вітальною промовою. Люди вітають один одного та бажають усього найкращого.

АНГЛІЄЦЬ. They eat Christmas turkey, potatoes and green vegetables for Christmas Dinner. And they have the Christmas pudding for the dessert.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Різдвяний обід складається з індички, картоплі та овочів. На десерт подають Різдвяний пудинг.

АНГЛІЄЦЬ. They like to have a Christmas cake for tea at five o’clock.

ПЕРЕКЛАДАЧ. О 5 годині – традиційний чай з Різдвяним пирогом.

АНГЛІЄЦЬ. After Christmas comes Boxing Day (December 26). On this day wе usually visit оur relatives and friends.

ПЕРЕКЛАДАЧ. Наступного для після Різдва (26 грудня) ми святкуємо День Подарунків. У цей день ми ходимо до своїх друзів та родичів.

АНГЛІЄЦЬ. And we love to sing a song «Carols of the Bells» at this time. ПЕРЕКЛАДАЧ. А ще в нас дуже люблять співати в цей час пісню «Carols of the Bells».

1 УЧЕНЬ. А ви знаєте історію цієї пісні?

АНГЛІЄЦЬ. NO.

1        УЧЕНЬ. А між тим це українська щедрівка, і ця мелодія тільки раз пролунала на радіо, щоб завоювати світ. Це трапилося через 15 років після того, як у січні 1921 року її автора, видатного українського композитора Миколу Леонтовича, уві сні убив агент ЧК, що попросився в хату переночувати.

2        УЧЕНЬ Ось уже понад півстоліття, на час різдвяних свят, «Щедрик» є найпопулярнішою мелодією у світі, відомою як «Carols of the Bells» або «Ukrainian Carols». Жоден астрономічний бюджет жодної реклами досі так і не зміг повторити успіху цієї мелодії, написаної безкоштовно.

2 УЧЕНЬ. Сучасна англомовна “Вікіпедія” говорить американцям те, чого вони не знали 50 років тому – і про українське походження Carol of the Bells, і про авторів адаптаціїї, і про різні слова у “Щедрику” і англійському варіанті.

1        УЧЕНЬ. А ми відкриваємо наступне віконце (читає) Нічого собі! «Щедрик» Як вчасно! Отже, давайте всі разом заспіваємо цю колядку українською та англійською мовами:

Співають усі

Щедрик щедрик, щедрiвочка, прилeтiла ластiвочка, стала собi щебетати, господаря викликати: “Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару, там овечки покотились, а ягнички народились. В тебе товар весь хороший, будеш мати мiрку грошей, хоч не грошей, то полова: в тебе жiнка чорноброва.” Щедрик щедрик, щедрiвочка, прилeтiла ластiвочка.

2        УЧЕНЬ. (Відкриває віконце, дивиться) ОГО! 9 – 16 грудня. Питання вікторини для глядачів. До речі, за правильну відповідь – солодкий приз! Що ж, пропоную зачитати питання вікторини нашому перекладачеві!

ПЕРЕКЛАДАЧ:

1   . Скільки часу пройшло з дня народження Христа ? (2015)

2   . У якому місті Ісус народився ? (Віфлеємі) 3 . Як звали земного батька Ісуса Христа ? (Йосип)

4 . Кому спочатку ангели принесли звістку про народження Христа ? (Пастухам) 6 . Звідки прийшли волхви і що принесли вони в дар Христу ? (Зі

Сходу, золото, ладан, мирро)

7   . Чому Ірод наказав убити Ісуса ? (боявся за свою владу)

8   . У якому місті оселилися Марія , Ісус і Йосип після смерті Ірода ?

(Назареті)

9   . Яким чином Христос урятував людей? (помер за них)

2 УЧЕНЬ. Я бачу, вам сподобалося, але ми продовжуємо! Що ж, вам повезло, бо ми знову проходимо шліх з 17 по 23 грудня. Тому що тут знову загадки та призи для глядачів! (До глядачів) Вам треба закінчити речення віршованого рядка!

І знову для зачитування питань вікторини запрошуємо перекладача! Різдвяні загадки

Перекладач. На жаркому Сході, серед гір і пустині, лежить Свята Земля (Палестина).

Колись у Віфлеєм за указом царя прийшла записатися Свята (Сім’я).

Зараз їхні імена відомі як надія:

Йосип-Обручник і Діва … (Марія).

Тоді ж – безвісні, бідного виду,

Але обидва з царського роду (Давида).

Все місто Йосип з Марієй пройшли, але ж притулку в домах собі так не (знайшли).

І тільки лиш в полі печера з худобою, задля майбуття у Діви Марії народилося (Дитя).

І з радістю ангел з неба спустився, перед пастухами в полі (з`явився.) Негайно пастухи до печери пішли, і там Марію з Немовлям (знайшли).

В радості Богу вони помолилися

І низько Христу пастухи (поклонилися).

А після Немовляті уклін принесли Волхви-мудреці з далекої перської (землі).

Пройшли вони гори, степи, моря, під зіркою народженого бачити (Царя).

Яскраво зірка світила перед ними, поки привела їх до (Єрусалиму).

Зустрів їх одягнений в шовки і порфіру на троні розкішному підступний цар (Ірод).

І знову зірка перед ними з’явилася, над будинком з Немовлям у Віфлеємі (зупинилася).

Волхви вклонилися Христові до землі, дари, як Царю і священику, Йому (піднесли).

Зробивши успішно весь задум докону, іншим шляхом повернулись (додому).

1 УЧЕНЬ. Молодці! А ми продовжуємо рухатися передріздвяними днями. І оскільки в нас залишився останній день – 24 грудня – то ми пропонуємо вашій увазі такий собі сучасний вертеп.

(усі сідають в залі)

Сценка «І Дід Мороз потребує Ісуса»

Музика- сучасна обробка пісні «В лесу родилась ёлочка»

(Танок ялинки й Снігурок. Після закінчення танку ялинка залишається на сцені).

Виходить втомлений Дід Мороз, тягне за собою мішок з подарунками.ДІД МОРОЗ: Ось, нарешті цей галас закінчився. О, як я втомився по Землі ходити з року в рік, з краю в край, і все без толку. Скрізь кричать: «Подарунки подавай, засвіти лампочки на нашій ялинці». Ні, таке життя вже не по мені. За весь цей час нікому і в голову не прийшло щось подарувати мені, привітати.

Невже ніколи нічого не зміниться? (зітхає, продовжує з сумом)

Добре цій ялинці! Звісно, їй так пощастило – її навіть не зрубали, посеред парку нарядили. Ох, ялинко, якби ти могла сказати, де серцю радість відшукати?

ЯЛИНКА: Чому ти мене потривожив, мій друже? Чого такий сумний? ДІД МОРОЗ (з подивом дивиться на ялинку): О, скільки років говорив усім про чуда на Новий рік, але, чесно кажучи, сам в них не вірив. А тут – ялинка заговорила! Навіть не знаю, чого звернувся до тебе, тільки раптом подумав, що мені лише ти допоможеш.

ЯЛИНКА: О ні! Я не в силах тобі допомогти, Але скоро тут будуть мої друзі. І те, що трапилося в ту особливу ніч, все тобі розкажуть.

ДІД МОРОЗ: Історій я й сам дуже багато знаю, І чим твоя допоможе мені – не розумію.

ЯЛИНКА: А ти не поспішай! (Кличе друзів) Друзі, не час спати! Пора історію всім розповісти! Ти зможеш послухати свідків тої незвичайної ночі… ВИХОДИТЬ НІЧ: Та ніч була особливою. Навколо всі мирно спали. Було чути кожен звук. І в цій темряві нічній Народився наш Спаситель, Заради нас із тобою Він залишив Небесну обитель. Прийшов прощення дарувати усім нам без винятку, прийшов за всіх нас постраждати Для нашого порятунку.

(Відходить на задній план).

ДІД МОРОЗ: Щось нічого не зрозумію – Чому не Новий рік, а день народження?

ЯЛИНКА: Якщо хочеш істину дізнатися – май хоч крапельку терпіння!

ВИХОДИТЬ БАБА Яга (з бажанням перешкодити Дідові Морозу почути Різдвяну історію): Привіт, дідунечко Морозе! (на мішок з подарунками) О, подарунки дітям приніс? (до Діда Мороза) Ти такий кльовий – собі подарунків не береш. Ти такий добрий, такий щедрий – Не знати тобі проблем і бід. Адже ти подарунки роздаєш – себе і життя своє врятуєш.

ДІД МОРОЗ (з гордістю): О, які мудрі слова, хоча чую їх від Баби Яги! Я знаю – я дуже щедрий! ЯЛИНКА: Жени-но цю гостю геть, вона може допомогти лише загинути!

БАБА Яга (ялинці): Ей ти, я що, тобі заважаю? Я просто з дідом говорю. (до Діда Мороза) І чиєсь десь там народження… Навіщо ти слухаєш? Сто років воно тобі не потрібно.

ЯЛИНКА: Ти йому бажаєш лише зла – ти брехню й гордість принесла. А від них добра не чекай! Скоріше сюди, Зірко!

ВИХОДИТЬ ЗІРКА: Мені пощастило за Божим велінням засвітитися на небосхилі, щоб люди на землі зрозуміли, що прийшов на землю Спаситель. Я висвітлювала шлях до вічного спасіння, адже я Віфлеємська зірка, і я хочу горіти завжди-завжди дуже яскраво, щоб кожен грішник міг бачити мене, щоб кожен промінчик мій, в ночі виблискуючи, освітлював людям шлях до Ісуса.

ДІД МОРОЗ: Щось я ніколи не чув про таку зірку, яка показує шлях у житті.

І до якого такого Ісуса?

БАБА ЯГА: А ти, дідунечко, не слухай! Давай закрию тобі вуха.

ДІД МОРОЗ (відштовхує Бабу Ягу): Прошу ж, ялинко, скоріше клич інших своїх друзів.

(Баба Яга відходить в сторону)

ЯЛИНКА: А ти, Діду Морозе, не поспішай, будь уважний до розповідей. І в результаті, можливо, відкриєш у житті новий шлях. Послухай-но краще ягнят.

ВИХОДЯТЬ ягняти

ДІД МОРОЗ: Ого! А до чого тут ягняти? Вони що, також свідки народження того таємничого Ісуса?

ЯГНЯ 1. Так, нам довелося бути свідками народження Великого Спасителя, Царя, Який людям приніс спасіння, незважаючи на всі гріхи людей. Навіть ми, маленькі ягняти, це розуміли.

ЯГНЯ 2. Так бідно Він народився, непомітно, у хліві, серед овець і темряви, Але Він народився, щоб кожного позбавити беззаконня, гріха і марноти.

ЯГНЯ 3. Щоб Отця Небесного прославити, Слухняним будучи до самого кінця, Щоб кожного, хто повірить в Нього, звільнити й показати короткий шлях до Бога й до вічного життя.

ЯГНЯ 4. Як важко було мені повірити, що в бідних яслах – Сам Господь, що були всі двері закриті перед Тим, Хто людям дає життя.

ДІД МОРОЗ (засоромившись): Як же неправильно я жив, коли нарікав і обурювався, адже я в прекрасних будинках був, коли до дітвори мене запрошували.

ЯЛИНКА: Я рада, що наш Дід Мороз Не так вже холодний всередині.

ДІД МОРОЗ: Мені стає все цікавіше. Прошу лише одного, ялинко, швидше клич своїх друзів.

ПАСТУХ1: Ми пастухи, просто звичайні, бідні люди, Тої ночі ми на полі охороняли вівець.

ПАСТУХ 2: Зненацька ми побачили, як засвітилося небо, появилися Ангели, які співали : “Відтепер велика радість всім буде”

ПАСТУХ1: Ми чулі, як вони проголошували: “Слава в вишніх Богу, І на землі мир, І в людях благовоління “.

ПАСТУХ 2: Це було неймовірно! Ми зрозуміли, що народився Той Спаситель, якого ми так довго чекали! І ми пішли до Нього, щоб вклонитися Йому. ПАСТУХ 2: Зірка привела нас до звичайного хліву, де серед тварин, у яслах, ми побачили Його. Так дивно, що величний Спаситель народився, як бідна людина – навіть бідніша, ніж ми, адже кожен із нас народився, принаймні, у домі. ПАСТУХ1: Але ми зрозуміли, що ця людина завжди буде розуміти нас, бідних людей.

ДІД МОРОЗ (задумливо): Які слова: «Слава в вишніх Богу, І на землі мир, І в людях благовоління!» – Що ж, дійсно, особливо зараз – дуже хочеться миру на землі! (продовжує з нетерпінням) Швидше ж, друзі, скоріше, Я прагну продовження.

БАБА Яга (намагається його відвернути): Тобі не можна таке слухати! Ти краще попий чогось чи поїж… Поспи трошки, помрій! Ну чого мовчиш? (Заглядає в обличчя Дідові Морозу) ДІД МОРОЗ: Не заважай!

ЯЛИНКА: Коли ти дарував подарунки, то думав, що щедрості твоєї немає меж. Ну а зараз спробуй не вухами слухати, а просто серцем!

ВИХОДЯТЬ МУДРЕЦІ

МУДРЕЦЬ1. Ми мудреці. Ми вміємо читати по зірках. І ця Віфлеємська зірка, яка так яскраво засвітилася, відкрила нам, що народився новий Цар, Цар царів.  

                                                     

 МУДРЕЦЬ 2: Зірка нам шлях висвітлювала, за нею ми йшли.

МУДРЕЦЬ 3: А оскільки до Царя негоже приходити з пустими руками, то ми принесли подарунки – золото, ладан, мирро.

ДІД МОРОЗ: У подарунках я добре розуміюся, але, на мій погляд, для дитини такі подарунки є досить дивними…

МУДРЕЦЬ1: Ми йшли вклонитися не просто дитині, ми йшли до Того, Хто мав стати найбільшим серед Царів – ми хотіли показати, що все золото в світі належатиме Йому.

МУДРЕЦЬ2: Але Він мав стати не не тільки Царем царів, але й Священиком, який відкриває шлях людям до Бога та вічне життя – тому ми принесли йому ладан – пахучу смолу, якою правлять в церквах службу священики. Вона символізує Святого Духа, Який вилився на землю після воскресіння Ісуса. МУДРЕЦЬ 3: А третій подарунок символізував те, що мало зробити те дитя – померти за всіх людей та перемогти смерть, воскресши на третій день. Тому ми принесли мирро – благовонний бальзам, яким намащували померлого, готуючи до поховання.

БАБА Яга (до мудреців): Теж мені мудреці – просто жах! Подарунки,

золото – все це казки! (До Діда) Кого ти слухаєш? Краще йди за мною! Я тебе швидко розважу, заспокою… (тягне, Діда Мороза, той впирається) Кому ти віриш? Ну згадай своє життя! Подарунки тільки ти даєш – ніхто інший! Ну? Ну?

ДІД МОРОЗ: Іди геть!

(Баба Яга роздратовано тупотить ногою, але ще не йде зі сцени).

ЯЛИНКА:

Дивлюсь я на тебе, мій добрий друг, І бачу, що уважно ти слухав. А тепер ще діточок послухай.

Вибігають діти

1.  Різдво для мене зовсім не ялинка,

Не подарунки і не Дід Мороз.

Різдво для мене – радісна новина:

В цей день для мене народивсь Христос.

2.  Він народився не в царських палатах – В хліві, у яслах (вівці там були), Щоби до Нього не лише багаті, Але і бідні всі прийти змогли. 3. І цей дарунок Бог нам дав із неба, Щоб на Різдво всі радісні були. То ж сумувати у цей день не треба – В Ісусі ж ми спасіння віднайшли. 4. Для нас, дітей, Різдво – це не ялинка, Не подарунки і не Дід Мороз.

Найкращий подарунок – це новина:

Для нас в цей день народжений Христос! Баба Яга. Ах, то подарунки вам не потрібні? То я їх забираю!

(зі злістю тягне мішок з подарунками. Дід Мороз забирає мішок, вона уходить.

Виходять всі інші дійові особи)

ДІД МОРОЗ. Раніше я думав, що тільки я несу радість дітям, дарую подарунки, але сьогодні я зрозумів, що є Той, хто зробив набагато важливішу справу – віддав себе за людей. Дякую вам, друзі, за те, що відкрили мені очі! Діти продовжують монтаж:

1.                 Із далекого краю /Лине звістка свята — Ми вас щиро вітаєм /В день чудовий Різдва! Нехай зірка яскрава /Вам надію пошле, Спасителя слава/ В ваше серце ввійде!

2.                 Хай завжди в вашім серці/ Промінь з неба горить, А Отець наш Небесний/ Мир і щастя дарить!

Наш Спаситель сьогодні/ Всім дає благодать.

Буде милість Господня/ Нас від зла зберігать.

РАЗОМ: Бога дружно прославляємо В день такого торжества. Від душі ми вас вітаємо З Днем Христового Різдва!

 

 

Використана література

1.   Вікторини. – http://www.cirota.ru/forum/view.php?subj=26169

2.   ВІрші про Різдво. – http://bogpoet.com.ua/poety_in_dytyachi/dyt_rizdvo.html

3.   Гурбик Андрій Олександрович .УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ: РІЗДВО

ХРИСТОВЕ. – / http://www.asnu.net/news/374/

4.   Коломійчук О. І ДІД МОРОЗ ПОТРЕБУЄ ІСУСА /www.planeta911.ru 5. Новий рік по-українськи: напівзабуті традиції. – http://tyzhden.ua/History/69601

6.                 Як з’явилась новорічна ялинка? – http://concorde.lviv.ua/uk/materialy/56-201012-16-16-07-45

7.                 Як з’явилась новорічна ялинка? – /http://pustunchik.ua/ua/holidays/newyear/istorija-jalynky