Сценарій - вистава: "Обряд закладання будинку"

 

 

 

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ – ВИСТАВА:

 

«Обряд закладання будинку»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сидять дві свахи і жваво розмовляють.

Свекруха. Ой, свахо, якого ж гарного сина я виростила!

Теща. Та при такій хазяйці, як моя донечка, й ледачий хазяїном стане.

Свекруха. Щось я свашко не зрозуміла, це що ви мого синочка ледацюгою вважаєте? Та він же зранечку як встає, то так тихесенько, щоб ваша дочка могла хоч до полудня спати.

Теща. Та коли ж це моя донечка до полудня спала? У неї ще до сходу сонця борщ зварений та пиріжки напечені. Вона все піклується про вашого сина: що і нагодований, і чистенький, і в теплій хаті.

Свекруха. Та не ображайтеся, свахо. Добра в мене невісточка. Нічого поганого не можу сказати

Теща. Та  і ви не ображайтесь, добрий, добрий в мене зять. О це ж буде мені з татом по хазяйству допомагати. А зі своєю донечкою… взагалі –то заживемо-о-о…

Свекруха. А чому це ви вирішили, що вони у вас житимуть? Що б це мій син та у прийми пішов. Та ніколи цього не буде! Не для того ми з батьком новий будинок будували.  У нас же все «під ключ» зроблено. Вашій донці залишилося лише стати гарною господинею у новім будинку.

Теща, підскочивши.  Та це ви на що натякаєте. У нас хоч і не новий будинок, та не гірший за ваш. Нехай ваш син вчиться господарювати. Не хочу я, щоб моя донька весь вік зі свекрухою жила.

Заходять діти, а свахи сидять спинами одна до одної

Син. Доброго дня, любі наші мами.

Дочка. Сердечно вітаю вас, любі наші неньки.

Підходять до своїх мам і обіймають їх.

Син. А ви що такі сердиті сидите, ще й спинами одна до одної?

Дочка. Може посварилися, чи нам здалося.

Свахи разом. Та ні, діточки, вам здалося.

Свекруха. Та я щойно розповідала, яка в мене гарна невісточка. Дякувати Богові та вам, свашко.

Теща. Та ну що ви, свахо. У народі кажуть, що у доброго господаря  і жінка гарна господиня.

Свахи обійнялися. Запросили дітей сідати за стіл. 

 Свекруха. Ну, не стійте, сідайте, сідайте до столу. Разом  будемо обідати.

Дочка. Я хочу вас пиріжками пригостити.

Син. Любі наші, послухайте нас. Ми до вас з новиною прийшли. 

Дочка. Та хочемо, щоб цю новину і батьки почули.

Свекруха. Синку, поклич тата і свата. Вони десь надворі були.

(син виходить і кличе батьків. Заходять всі разом)

Свекор. Доброго дня, вам свахо, і тобі, невісточко.

Тесть. Здоровенькі були всі у цій хаті.

(Сідають за стіл)

Теща. То ж яку новину ви, дітки, хотіли нам розповісти.

Син. Ми з дружиною хочемо власний куточок збудувати, що б самим господарювати.

Дочка. Тож прийшли до вас благословення на будівництво отримати.

Свекруха. От тобі. А ми сподівалися, що ви у нас будете жити. Буде кому на старість склянку види подати.

Дочка. Та ми ж недалечко хочемо будувати. Тут, на сусідній вулиці.

Теща. А чи знаєте ви, що  на тому місці, де вдарила блискавка, не можна ставити будинок.

Свекруха. На тому місці, де був мурашник, не можна ставити будинок – смертність і хвороби будуть серед мешканців.

Свекор. Ставити нову хату на місці бані теж не можна.

Тесть. Пам'ятаю, ще моя бабуся говорила, що при будівництві будинку навхрест дерева не можна класти, що не було небіжчика.

Свекор. Ну що, свати, раз наші діти вирішили будинок власний побудувати, то ми ж разом і допоможемо.

Всі батьки разом. Звичайно, допоможемо.

Теща. Ой, а чи не високосний цей рік, бо кажуть, що у високосний рік не можна починати будівництво, бо не зможете його закінчити.

Свекруха. Та ні, свахо, високосний рік буде у наступному році. Тож можна навесні почати будівництво.

Тесть. Пора року також має важливе значення. Найкраще починати будівництво навесні, коли все прокидається від зимової сплячки.

Теща. У цей період кожна жива істота дбає про своє житло.

Свекруха. Пам’ятаю, коли ми починали будівництво, батьки говорили, щоб починати треба у п’ятницю, вівторок,  четвер або у суботу. Понеділок і середа вважаються поганими днями для початку будівництва, а в неділю усі люди до церкви ходять

Тесть. Діти, а чи не на тому згарищі ви хочете будинок свій ставити?

Син. Та ні, ми знаємо, що на згарищі  від згорілого будинку не можна свій будувати, бо не принесе це місце добробуту та злагоди. Все добро згоратиме.

Свекор. Ну, що діти, благословляємо вас на будівництво власного будинку.

Свекруха. Бажаємо вам, щоб будівництво було легким і без сварок. Тоді і життя у новій оселі буде спокійним і злагодженим.

 Теща. Спочатку оберемо місце для нової будівлі. Для цього візьмемо  берестяну коробочку і покладемо у неї мурашок із частиною мурашника .

Свекруха. Якщо до завтра мурашки залишаться у цій коробочці, то це означатиме, що ми обрали вдале місце для будівництва.

Теща. По куточках майбутньої хати я розкладу по купочці зерна.

Свекруха. Якщо завтра ми знайдемо зерно незайманим, то це означатиме, що це місце найкраще для вашої хати.

Виходять за декорації. Відразу виходять з іншої сторони.

Тесть. Ось, погляньте, зерно по куточках незаймане.

Свекор. Та і мурашки на місці у коробочці.

Свекруха. Ну, слава Богу. Місце обрали вдало.

Починають закладання будинку. Розкладають паколи.

Свекор. Синку, ти, як майбутній господар, бери сокиру, бий по окладу так, щоб відкололася тріска і впала всередину хати.

Тесть. Це для того, щоб у твою хату прибуток йшов.

Син. Я був у нашого священника і він дав мені ладан. Казав, щоб я його у фундамент поклав для святості  (кладе ладан).

Свекруха.  А ти, невісточко, візьми ось шматочок вовни і теж поклади її до фундаменту, щоб у вашій  хаті  тепло і затишно було.

Теща. Донечко, додай ще срібну монетку, щоб у вашій хаті багатство було.

Свекор. Нумо, хлопці, починаємо будинок  закладати.

Тесть. А ви, жіночки, пирогів напечете?

Свекруха. То ж звичайно, ви тільки до вугла дійдете, а ми вже з обідом впораємося.

Жінки йдуть до столу готувати обід, а чоловіки займаються будівництвом під музику.

Син.  Гей, нарешті вугол заклали. (кричить) Господиня, вугол.

Донечка. Ой, біжу, біжу з пиріжечками  та з парним молочком.

Свекруха. Як же ж гарно у вас виходить!  Погляньте, свахо.

Теща. Дійсно, все просто чудово! Не можу дочекатися тієї миті, коли ми до молодих у нову оселю в гості прийдемо.

Донечка. Їжте, їжте, мої хороші. Добре попрацювавши, треба добре і поїсти.

(заходить бабуся із хлібом)

Бабуся. Доброго дня, дітки. Бог на поміч.

Син (обіймаючи). Доброго, доброго, моя рідненька. Радий тебе бачити.

Дочка. Заходьте, бабусю, до нашої майбутньої оселі.

 Бабуся. Гарний будинок виходить. Дай, Боже, цій оселі та господарям здоров’я, злагоди, добробуту,  миру та щастя. Ось, прийшла  до вас, діточки,  допомогти чим зможу, щоб про себе згадку лишити. Дозвольте допомогти піч збудувати.

Син і дочка. З радістю просимо про це, бабусю.

Дочка. Ми саме хотіли попросити у вас допомоги. Бо піч у домі – годувальниця. Та й обряди ви добре знаєте.

Син. І нас тим обрядам навчите.

(будують піч)

Бабуся. Піч у домі повинна займати чверть кімнати – тепло і затишно буде.

Дочка. Нарешті наш будинок зведено!

Син. Тепер, моя господиня, заживемо з тобою.

Теща.  Діти, сходіть до священника  і запросіть його освятити вашу оселю.

(приходить священник і проводить обряд освящення )

Свекруха. Першою до хати треба вікону занести.

Свекор. Щоб захистити оселю від зла, над вхідними дверима повісимо оберіг

    Коли будинок  побудовано, запрошують священника, щоб освятив будинок. У першу ніч пускають до хати півня, щоб господарів вранці будив,  кота, щоб злих духів відгонив.