Сценарій благодійного концерту «Україна – єдина! Україна – одна!»

Благодійний концерт «Україна – єдина! Україна – одна!»

Вед.

        Добрий день,  шановні діти, батьки, дідусі, бабусі, дорогі наші гості…

 

 

Вед.

         Ми раді усіх вас вітати в нашій школі, як в рідному домі. Сьогодні ми зібралися разом ніби велика родина, в якій кожен рідний, дорогий, нікому не зайвий.  Зібралися, щоб одним маленьким ділом, а не словом, зробити велику спільну справу – Допомогти.  Домогти нашій Батьківщині,  хоробрим серцям, які стали на її захист, людям, які через трагічні події опинилися у біді.

 

 

        Тут нас майже 200 сердець, чесних, сміливих і небайдужих, і щоб відчути їх життя і біль досить взятися за руки і зрозуміти, що ми разом… (Флешмоб – «Ми разом»).

Там, де море б'є глибоке,

Де заквітчані Карпати,

Де донецький степ широкий,

Що очима не обняти, -

Все це наша Батьківщина!

Як її нам не кохати?

 

        Пісня « Я люблю Україну свою»  - виконавець Поляков С.В.

 

 

Вед.

      Починаємо творчий аукціон, на якому наші таланти зможуть продати свої почуття і побажання за ваші щедрі оплески. Запрошуємо до мікрофону ученицю 2 класу - Андрухів Ганну.

 

 

 

 

 

 

 

Вірш Володимира Сосюри - «Любіть Україну…»

Любіть  Україну,  як  сонце,  любіть,  
як  вітер,  і  трави,  і  води…  
В  годину  щасливу  і  в  радості  мить,  
любіть  у  годину  негоди.  
Любіть  Україну  у  сні  й  наяву,  
вишневу  свою  Україну,  
красу  її,  вічно  живу  і  нову,  
і  мову  її  солов'їну.  
Між  братніх  народів,  мов  садом  рясним,  
сіяє  вона  над  віками…  
Любіть  Україну  всім  серцем  своїм  
і  всіми  своїми  ділами.  
Для  нас  вона  в  світі  єдина,  одна  
в  просторів  солодкому  чарі…  
Вона  у  зірках,  і  у  вербах  вона,  
і  в  кожному  серця  ударі,  
у  квітці,  в  пташині,  в  електровогнях,  
у  пісні  у  кожній,  у  думі,  
в  дитячий  усмішці,  в  дівочих  очах  
і  в  стягів  багряному  шумі…

Любіть  у  труді,  у  коханні,  у  бою,  
як  пісню,  що  лине  зорею…  
Всім  серцем  любіть  Україну  свою  —  
і  вічні  ми  будемо  з  нею!  

Вед.

      Сьогодні ми вже згадували про високі, таємничі Карпати, та їх волелюбних, відважних і гарних людей. Що ж, зараз послухаємо пісню про цей чудовий край, а виконувати її будуть наші дівчата. Зустрічайте – милі та крилаті дев'ятикласниці.

 

Пісня «Я живу в Карпатах»

 

 

Вед.

      Найчесніші люди на Землі – це звичайно діти. Їх почуття завжди щирі, любов безумовна, проста, а життєва позиція – в першій реакції і діях. З початком трагічних подій у нашій країні, перед кожним постало питання: «Хто ж ми є? Чиїх батьків ми діти? Де наша рідна Земля?» Найчесніше дали відповідь наші учні. Увага на екран.

 

Відео «Ігри патріотів» (див. відео додаток)

Вед.

      Запрошуємо на сцену найстарших і наймолодших учнів нашої школи. Вітаємо їх.

 

Віршований монтаж 11-тикласників та першокласників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пісня «Діти України» - виконує випускниця нашої школи, а нині викладач музичної школи -  Мельник Наталія

 

 

 

 

 

 

 

Вед.

     А зараз до мікрофону зі своїми віршами запрошуємо нашу землячку, поетесу Горову Наталію Іванівну.

 

 

Вед.

      Східні слов'яни, особливо українці,  приділяли велику увагу обрядам у своєму житті. Один з найкращих, найсимволічніших обрядів   є обряд зустрічі весни. Весна – це символ оновлення, народження нового, перетворення на краще.

Вед.

      Ми прагнемо, щоб з таночком цього обряру все змінилося на добре в нашій Україні. Зустрічайте! Дитячий колектив «Калорит» ЦДЮТ «Ріднокрай» з веснянками.

Танець «Веснянка»

 

 

Вед.

     Сьогодні ж Україна в огні: вона в полум’ї війни, в сльозах матерів, у сподіваннях дітей, у безсмертних подвигах юних хлопців та зрілих чоловіків, які  без вагання  стали захисниками, воїнами. Для нас вони - справжні герої, гідний приклад  для наслідування. Чи думали вони про своє життя

Пісня «За Вкраїну милу» - виконують студенти Інгулецького технікуму, учасники гурту Будинку культури - «Горлиця»

 

 

Вед.

      І знову найщирішими у своїх переживаннях, думках є діти. Запросимо на сцену Беспалька Данила.

Вірш «Я пишу листа солдату», автор заступник директора школи з виховної роботи – Пілюгіна В. В.

 

 

Звично сонечко встає

Чітко в грудях серце б”є

-Здрастуй, друже! Здрастуй, брате!

Здрастуй, мужній наш солдате!

Я горжусь тобою так!

Як Вкраїною козак,

За твою сміливість, спритність,

Здатність рватись в бій,

Я готовий все віддати…

Навть банк весь свій,

Телефон, цукерки, ігри,

Мені не шкода…

Тільки б ти прийшов додому

Де твоя сім”я

Де твоя родина, мати

Дітки де твої…

Щоб я впевнено міг знати-

Ти прийшов живий.

Підійдеш до хати ранком-

Спатиме сім”я.

Підіймешся тихо ганком-

Скажеш – Ось і я..

І вернуться у оселю –

Мир, любов, тепло…

Хай так буде!

Я в це вірю!

Щоб там не було!

Вед.

    До сьогодні ми провели багато благодійних міні-акцій щодо збору коштів для тих, хто захищає наші рубежі на сході України. А особливо це зворушує тоді, коли свої заощадження з найтеплішими словами приносять дітки.

Пісня «Повертайся живим» виконує учениця 11 класу –

Кремінь Валерія

 

 

Хвилина Мовчання

 

 

Пісня «Намалюю тобі зорі…» - Мельник Наталія

Вед.

    Час народжує своїх героїв. Наші земляки самовідданно воюють з терористами, найманцями, ворогами України. Десятки полетіли у безсмертя, сотні поранених, тисячі у шеренгах  чекають бойового наказу. І в кожного своя історія. З інтерв’ю 19-річного криворіжця Євгена Журавльова громадському телебаченню дізнаємося: « До войны любил мотоцикл, рок, рёв мотора. А сейчас – свой танк, тишину и украинскую песню про седой туман, ее здесь нам пели волонтеры - артисты».

 

Пісня «Сивий туман» виконують студенти технікуму, учасники гурту БК - «Горлиця»

Відео « В бій ідуть…»

Вальс «Ніч яка місячна…»

 

 

                        Пісня «Чорнобривці»

 

Слово надається викладачу  технікуму - Ткаченко Т.В.

 

 

Вед.

       На території України проживають сотні різних національностей, Україна – багатоголоса, в ній говорять на багатьох мовах, усім в ній є місце, усім вона рада, до всіх привітна, нікому вона не заздрить, усім бажає тільки миру. Отож, найкращий бій, який не відбувся, найкращий мир, в якому не проливається кров, найщиріша пісня про рідну землю.

      Зустрічайте,  солістка гурту «Поступ» ЦДЮТ «Ріднокрай».

 

Пісня « Заспіваймо пісню про Україну»

 

 

Аукціон

Лот 1. Картина «Польові квіти», виконана фарбами керівником гуртка «Народні промисли» Місюрою М.І. Ця робота може стати окрасою кухні, вітальні чи будь-якого затишного куточка вашої оселі.

Лот 2. Дерев'яна кухонна дощечка, оздоблена Петриківським розписом, який визнаний спадщиною ЮНЕСКО. Може стати у нагоді вправній господині або прикрасити інтер’єр будь-якої кухні.

Лот 3. Цю композицію можна віднести до культурної спадщини нашої школи. Вона виконана в унікальній техніці – шкіряна пластика, яка на Дніпропетровщині ніким не повторена. Подібні роботи прикрашають кабінети високопосадовців, які купили їх у нас на попередніх аукціонах. Це не жарт. Виконавець роботи – Ніколаєнко С.Л.

Лот 4. Робота «Український пейзаж» з любов'ю виконана мамою нашого учня Журавель О.К. Може прикрасити класну кімнату, виставку  або навіть стати подарунком.

Лот 5. Прикраса нашої сцени, оберіг української сім'ї, добробуту, українська ялинка, яку колись прикрашали на Різдво та Новий рік – Дідух.Він сьогодні нас усіх оберігає. За роботу дякуємо Журавель О.К.

 

Вед. Вірш «Розрита могила».

Тарас ШЕВЧЕНКО

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,

Панувала… Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває...

Нехай риє, розкопує,

Не своє шукає,

А тим часом перевертні

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати».

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти,

мати не журилась.

Вед.

     Можливо в цьому й криється вікова розгадка, бо ось це юне покоління дістане з розритої могили української історії  волелюбність, духовність і віру у себе. І буде слава нашій історії, слава Україні, слава ГЕРОЯМ!

Відео « В бій йдуть…» 2

 

Фінальна пісня « Хай буде щастя на землі»