(ділова гра з елементами тренінгу)

 

 Мета: продовжити знайомство з інтерактивними методиками роботи класного керівника,               формами проведення виховної роботи з класним колективом, обмін досвідом щодо основних чинників виховної роботи, вирішення методичних проблем сучасної школи, формування професійних компетентностей педагога для здійснення постійного професійного розвитку, самовдосконалення; стимулювання бажання на підвищення свого професійного рівня.

 Матеріали та обладнання: кольорові картки різних форм, фломастери, фрагмент м/ф «Жив був пес», картинка сонця, промінчики
(11 шт.), картинка дитини та вчителя, написи "комфорт", "сучасною", фліп-чарт, формула, проблемні питання, 3 ватмани,               картки-«хмаринки» (11 шт.), аркуші А5 (11 шт.)

Хід гри:

• Вправа-знайомство «Не хочу хвалитися, але я…»

 Мета: Зняття психоемоційного напруження.

 Усі учасники сідають у коло, ко­жен по черзі називає своє ім’я та продовжує вислів, що починається зі слів: «Не хочу хвали­тися, але я…».

 

• Прийняття правил роботи групи (пантоміма).

 Для того, щоб спілкування було ефективним, а робота на занятті була продуктивною, необхідно прийняти правила роботи в групі.

 Учасники працюють у парі. Необхідно показати правило, обговорити, прийняти.

 Правила роботи в групі:

1. активність;
2. правило «піднятої руки»;
3. говори «тут і тепер»;
4. доброзичлива, відкрита атмосфера;
5. без критики;
6. мобільний телефон у режимі "вібро".

• Емоційно-актуальний початок.

 Демонстрація присутнім фрагменту м/ф «Жив був пес», у якому Вовк каже «Щас спою». Чому, на вашу думку він так сказав? Колективне обговорення.

 Висновок. Тобто. Він почував себе комфортно. А що таке комфорт, комфортність для кожного з вас?

 

• Вправа «Асоціації».

 Присутні записують і називають асоціацію, що викликає у них слово комфорт, записуючи її на фліп-чарт.

 Отже, комфорт – це умови життя, перебування, обставини, які забезпечують зручність, затишок та спокій.

 А які фактори визначають комфортність навчання та як вони впливають на якість освіти?

 

• Вправа «Піраміда». Поділ на 3 групи (банан, яблуко, ківі).

  Кожна група складає власну піраміду факторів для створення комфортного перебування учнів у школі (на ватмані). Презентація роботи.

 Отже, для створення комфортного перебування учнів у школі від нас залежить небагато: дружня посмішка,  вміння спілкуватися з дітьми  як з рівними, надання їм духовної сили, навчання жити за законами суспільства.

 

• Слово тренера.

 Ні для кого не секрет те, що для того, щоб школа набувала певного рейтингу, потрібно створювати імідж школи. Саме заради цього ми приймаємо участь у різних конкурсах, методичних об’єднаннях, здаємо купу звітів. Першим і основним завданням є осучаснення освіти. Давайте з вами вирішимо, що ж означає вислів «сучасна школа».

С  - самодостатньою

У – успішною

Ч – чистою морально та економічно

А – активною

С – стабільною

Н – національною

О – особистісно-зорієнтованою

Ю – юридично захищеною.

• Вправа «Сонце» (колективно).

 Завдання: визначити складники, за допомогою яких формується виховне середовище, виділяючи основні форми проведення виховної роботи з класним колективом.

 Слово тренера. Чому сонце? Якщо виходити з гуманної педагогіки Шалви Амонашвілі, то дитина – це не просто учень, а духовне явище в нашому житті, в житті батьків, носій своєї власної місії, свого призначення, носій енергії духу. Отже, сонце – символ світла, знань, які оточують дитину від народження протягом усього життя.  У центрі сонця я поставлю дитину та її партнера по навчанню – учителя. А тепер визначте ті чинники – промінці, за допомогою яких формується виховне середовище школи і яке визначатиме виховну модель учня.

 Презентація результатів роботи.

 

• Вправа "Хмара проблем" (колективно).

 Мета: визначити основні проблеми, які виникають у роботи вчителя та класного керівника.

 Слово тренера. Повертаючись до нашої схеми – сонця, хочу зауважити, що воно може затьмарюватись хмарами. У нашому випадку – це проблеми, з якими зіштовхуються вчителі-предметники і класні керівники у своїй роботі.

 Завдання: визначити основні проблеми, які виникають у роботі вчителя-предметника та класного керівника, записати їх на індивідуальних картках-«хмаринках».

 Презентація результатів. Хмаринки прикріплюються навколо сонця.

 

• Руханка "Піцца".

 

• Поділ на групи по 3 учасники (синій, зелений, червоний).

 

• Вправа «Мозаїка».

 Мета: актуалізувати знання про інноваційні форми навчально-виховної роботи, які стимулюють творчий підхід педагогів, формувати в учасників уміння працювати в команді.

 Слово тренера. Сьогодні зібралися не просто класні керівники, а педагоги, для яких дуже важливо володіти знаннями сучасних нетрадиційних форм і методів організації навчально-виховної роботи, що значною мірою сприятиме розвитку творчого пошуку, згуртування учнів та їхньої активізації в шкільному житті.

 Завдання: на різнобарвних картках групи мають написати назви нетрадиційних форм і методів навчально-виховної роботи, які вони використовують у своїй діяльності, або планують використовувати, створюючи мозаїчну композицію (на зворотному боці ватману).

 Презентація результатів.

 

• Вправа «Займи позицію». 

 Мета: поділитися практичним досвідом щодо вирішення означених методичних проблем.

 Завдання: група обирає для опрацювання проблемне питання, формулює свою позицію щодо його розуміння, вирішення за формулою:

 Проблемні питання:

• Чи потрібно вчителю в сучасних умовах бути в постійному творчому пошуку, запроваджуючи нетрадиційні форми навчально-виховної роботи? Аргументуйте відповідь.
• Що має здійснити вчитель для подолання інертності та безініціативності учнівського колективу на уроці чи під час виховної години?
• Чи кожен вчитель може бути вихователем-майстром, учителем-творцем? Чому? Відповідь аргументуйте.

 Презентація результатів.

 

• Вправа "Кошик порад педагогу".

Яку взаємодію між учителем і учнем ви б охарактеризували як партнерські відносини? Які кроки ми можемо зробити зараз або в найближчому майбутньому, щоб почати вибудовувати партнерські відносини?

• Вчитель отримує в класі ту модель поведінки, яку демонструє сам. Не намагайтеся змінити дітей. Змінюйте себе, діти будуть такими як ви.
• Зменшіть кількість правил, обов’язкових до виконання. Обговорюйте правила з учнями та змінюйте їх за потребою. Правила діють і для учнів і для вчителя (наприклад приходити на урок без запізнення)
• Дозвольте собі та дітям помилятися. Зробіть помилку ресурсом для розвитку.
• Розширюйте свій педагогічний репертуар. В різних ситуаціях навчання будьте не тільки вчителем (тим, хто знає правильну відповідь), будьте фасилітатором (тим хто організує групову роботу, веде групу до кінцевого результату,  не оцінює і не корегує кінцевий результат); коучем (тим, хто вірить в учня, як в цілісну творчу особистість, тим хто ставить правильні запитання,  щоб учень міг сформулювати свою позицію, зрозуміти свої цілі тощо).
• Довіряйте дітям, давайте їм більше можливостей  проявити самостійність та відповідальність.
• Педагогіка партнерства – це взаємоповага.
• Створіть у класі емоційно безпечне середовище, щоб учні відчували, що їх розуміють, приймають такими як вони є.

Все вище назване формує безпечний та комфортний освітній простір, в якому дитина почуває себе щасливою та може ефективно навчатися. Щастя – це коли дитину в школі поважають, не кричать на неї, не звинувачують у всіх гріхах. Щастя – це коли дитина має свободу, поєднану з відповідальністю, коли учні допомагають один одному. Щастя – це коли школа стає місцем безпеки та психологічного комфорту, школою співпраці, взаємної поваги та взаєморозуміння, школою, де допомагають знайти своє місце у світі, який зараз так швидко змінюється.

 

• Підведення підсумків засідання. Рефлексія. Вправа "Відкритий мікрофон".

1. Чи корисною була інформація на методичному засіданні?
2. Яка частина засідання була найбільш корисною для Вас особисто?
3. Що нового ви відкрили для себе під час засідання?
4. Чи потрібні, на Вашу думку, круглі столи, тренінгові заняття та інші групові засідання в роботі педагогів?
5. Якій темі ви б хотіли присвяти наступне засідання?

 

• Групове прощання. Вправа «Рука дружби»

 Обведіть на своєму аркуші праву руку, підпишіть своє ім'я і передайте по колу своєму сусідові, де кожен напише свої побажання. Вправа продовжується до тих пір поки «своя» рука не повернеться до свого власника.

 

 Слово тренера.

 Отже, наше засідання закінчено. Спілкуючись, ми отримали нові знання про застосування інтерактивних методик, вислухали та обговорили різні питання.

 У нас є спільне і відмінне, з чимось ми погоджуємось,  а з чимось – ні, і це природно. Але в нас спільна мета, і це нас об’єднує. Бажаю вам успіхів у роботі. Частіше посміхайтеся, щоб спілкування було легким і приємним.