Сценарій дитячого свята "Подорож до казкової країни"

Про матеріал

Дана розробка(сценарій) може бути використана у позакласній роботі класного керівника. Сценарій свята "Подорож до казкової країни" розрахований на дітей молодшого шкільного віку.

Перегляд файлу

 

Мандрівка до казкової країни

Сценарій дитячого ранку

 

 

На авансцені феєчки, Краплинка та Пушинка, вони запрошують дітей  в    мандрівку до казкової країни.

 

Разом:  Добрий день, усім,  малята!

                      Любі хлопчики й дівчатка!

Краплинка: Ви до нас всі поспішайте!

Пушинка:  Разом, дружно привітайтесь

   Ну ж бо, разом –

Діти:             Добрий день!

Краплинка: От і молодці!

Пушинка:  Щоб мандрівка відбулася,

   Диво-казка почалася

   Прямо тут, у цьому домі

Разом:  Будьмо, діточки, знайомі!

Краплинка: Я - малесенька Краплинка

Пушинка:  А я- феєчка Пушинка

Разом:  Ми до вас прийшли, малята,

   Щоб казки подарувати

Краплинка: То ж не гайтесь, не баріться

   З нами грайтесь, веселіться.

Пушинка:  Сміх і жарти  хай лунають,

   Казки в гості завітають

Краплинка:  Із казкової країни

   Чарівниця ось прилине

Пушинка:  Подарунок для вас, діти,

   Принесе найкращий в світі

Краплинка: Ми ж, дві феєчки маленькі,

   І веселі, й чепурненькі,

   Меткі, спритні помічниці

   Добрій феї - Чарівниці.

Пушинка:  Чарівницю ви стрічайте,

Краплинка: Оплесками привітайте!

Пушинка:  Ну, а нам пора летіти.

Краплинка: Інших діток запросити

Пушинка:  Кап-кап-кап, люба Краплинко,

Краплинка: Фу-фу-фу, мала Пушинко,

   Нумо далі поспішати

Разом:  Діток в казку закликати!

 

 (Взявшись за руки вибігають: «Кап-кап-кап», «фу-фу-фу»)

 Під музику заходить Чарівниця.

 

Чарівниця: Добрий день, мої маленькі!

   Бачу діти ви чемненькі.

   Моїх феєчок вітали,

  Мене дружно зустрічали.

  А чи знаєте, малята,

  Як мене потрібно звати?

Діти:            Чарівниця

Чарівниця:Правильно, як і годиться,

  В світ казковий Чарівниця

  Поведу я, діти, вас,

  Як настане слушний час.

  А  поки-що прошу я

  Всі назвіть своє імя.

Діти: (голосно називають свої імена)

Чарівниця:Ось і добре, і чудово!

  Я скажу вам, чесне слово,

  Імен кращих не стрічала,

  Хоч дітей багато знала.

  Бачу буде у нас свято

  І веселе, і завзяте

  А на свято, як годиться

  Кожна фея- Чарівниця

  Подарунок для діток

  Вибирає із казок.

  То ж такий дарунок, діти,

  Що найкращий в цілім світі

  Я для вас приготувала!

  Феєчкам моїм сказала,

  Щоб його припильнували,

  Наче скарб той приховали

  І на свято в цей же час

  Принесем дарунок враз.

 

 (Чарівниця плеще в долоні)

 

Феїчки:  Де мої помічниці? Краплинко! Пушинко! Агов!

Краплинка: Ми тут, тут!

Пушинка:  Ми поспішали.

   Діток всіх ми привітали.

Краплинка:  Пояснили, запросили

Разом:     І примчалися щосили.

Чарівниця:  Добре, добре, молодці,

        Відпочиньте, -  ось стільці!

                          Тільки, де ж скажіть, агей,

        Мій дарунок для дітей?

Краплинка: Пушинко! А де ж наш скарб?

Пушинко:  Як, де? Краплиночко, він же був у твоєму рюкзаку.

Краплинка: У моєму? Пушинко, я ж клала його у твою чарівну торбинку.

Пушинка:  Кап – кап - кап… його немає –

   Що роботи? Хто ж це знає?

Краплинка: Фу – фу- фу…, яка причина?

   Може з діркою торбина?

Пушинка:  Справжній скарб ми загубили…

Разом:  Пушинко! Краплинко! Що ж ми наробили? (плачуть)

Чарівниця: От так-так! І зразу сльози.

   Слізьми горю не поможеш!

   Треба скарб  іти шукати!

   Діти! Нам допомагати

   Будете в ці скрутні дні!

 

 (Забігають Баба Яга, Кікі та Чікі)

 

Разом:  Ні! Звісно, ні!

Баба Яга:  Не будуть!

Чарівниця: Чому?

Баба Яга:  Не захочуть

Чарівниця: Чому?

Баба Яга:  Тому, що ми не дозволимо!

Кікі, Чікі:  Не дозволимо!!!

Чарівниця: Ви? Що ви не дозволите?

Баба Яга:  Веселитися, співати.

Кікі:   Скарб якийсь іти шукати!

   Не дозволимо ми вам!

Баба Яга:  Я люблю, коли є гамір!

    Гуркіт, штовханина

Чікі:   Хі-хі! Десь в кутку плаче дитина

Кікі:   Всі регочуть, б’ють, глузують

Баба Яга:  Усе трощать, бешкетують

Чікі:   Грають в кості!

Чарівниця: Ах-ах-ах!

   Та це ж просто якийсь жах!

Краплинка: Який бешкет?

Пушинка:  Які кості?

Чарівниця: Звідки ці нікчемні гості?

Баба Яга:  Запитань щось забагато!

   Хто і що тут кожен сам

   Зараз  скаже, діти, вам!

   Я – відома всім Яга!

   Кажуть – Баба! Так? Ага!

   Я- така іще бабуся,

   Будь-яку капость беруся

   Вам зробити – вищий клас!

   Хочете, і свято в вас

   Не відбудеться нізащо…

Кікі:   Досить хвастатись, ягаста!

   Ти без Кікі, як без рук

   А без Чікі, як без ступи,

   Або навіть без мітли,

   Так що вище тут бери.

Разом:  Ти без нас, Баба Яга,

   Просто - кістяна нога!

Чікі, Кікі (приспівують):Чікі ми з тобою

    Крутим  Бабою Ягою,

    Що придумаємо - враз

    Яга видасть, як наказ!

Кікі:  Я! Я- перша! Я ПРИДУМАЛА!

Чікі:  Я- перша! Я - старша!

Кікі:  На скільки? На два роки?!

  Зате я хитріша, підліша і підступніша!

Чікі:  А я зліша, зухваліша і брехливіша!

Кікі:  Ну, коли ти така, то збреши дітям щось таке, щоб вони тобі повірили і                              не пішли шукати скарб.

Чікі:  І збрешу! Знаєте, діти, я зараз таке  вам розкажу, що у вас волосся                              дибом стане.

Краплинка:Ви краще скажіть нам, чи не бачили ненароком нашої чарівної                               скриньки.

Пушинка: У ній знаходиться скарб - дарунок для дітей.

Кікі:  Це сріблястої такої,

Чікі:  Зверху трішки золотої,

Баба Яга: Защіпка в неї з бурштину

Кікі:  Я мовчатиму до згину!

Чікі:  І не бачили, й не знаєм!

Баба Яга: І ніколи не згадаєм!

Чарівниця:Мені все зрозуміло!

  А ви, діти, зрозуміли, хто викрав наш скарб?

Діти:  Зрозуміли!

Чарівниця:От і добре. Ми відшукаємо наш скарб, якщо ви, діти, нам допоможете.                             Згодні допомогти?

Діти:  Згодні!

Баба Яга: А  я! А ми його розірвали на шматочки і розкидали повсюди.

Чарівниця:Нічого! Ми знайдемо і з’єднаємо усі шматочки. Правда, діти?

Діти:  Правда!

Чарівниця:А тепер послухаємо моїх помічниць феєчок Краплинку і Пушинку.                              Прошу, майбутні чарівниці, що ви запропонуєте?

 

 (Краплинка шепчеться з Пушинкою)

  Ми пропонуємо усім разом вирушити в мандрівку до казкової країни

Пушинка: Там ми обовязково відшукаємо те, що загубили, тобто наш скарб

Кікі:  А ми…а ми…

Чікі:  Ми будемо вам перешкоджати!

Кікі:  так-так!

Баба Яга: О!

Чарівниця:Нічого! Ми впораємось із вашими перешкодами. Правда , діти?

Діти:  Так!

Чарівниця: Ось і чудово!

   А зараз в путь-дорогу вирушаймо,

   З казки в казку поспішаймо,

   Щоб казки всі пригадати,

   Що згубили – відшукати

Краплинка: Ура! Діти разом з нами вирушаймо до казкової  країни.

Пушинка:  Там ми відшукаємо наш диво-скарб.

Кікі, Чікі:  А я? А ми?

Баба Яга:  Ми ж знаємо, де скарб.

Чарівниця: А ви ідіть і подумайте, чи варто бути злими, заздрісними і    

                        вередливими?А ми обійдемось без вашої допомоги.

Баба Яга:  Це ти винна!

Кікі:   Це все через тебе!

Чікі:   А я казала, що не треба було нищити скарб.

Баба Яга:  Ти казала?  Це я казала!

Кікі:             Це я казала!!

 

 (Продовжують сперечатися,  виходять)

 

Чарівниця: У мандрівку, діти, з нами

   В світ казок рушайте, там ми

   Знайдем найцінніше слово

Краплинка: Ради нього ми готові йти в мандрівку

Пушинка:  Йти до бою

Разом:  Навіть з Бабою Ягою

 

 (Звучить музика, всі герої  виходять. По стежці котиться Колобок, на зустріч виходить Лисичка)

 

Лисичка: А хто це такий гарненький, запашненький, рум’яненький, і куди це ти 

                  прямуєш?

Колобок: Привіт, я- Колобок. Із муки мішаний, у печі печений.

Лисичка: Ой, а я так зголодніла, напевне я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, Лисичко-сестричко, давай я тобі краще пісеньку заспіваю.

Лисичка: Гаразд, співай свою пісеньку.

Колобок: Я від баби утік,

                Я від діда утік,

                 Я від вовка утік,

                 Я від зайця утік,

                 Я від ведмедя утік,

                 І від тебе втечу.

Лисичка: Ой, щось я тебе недочуваю. Ти підійди до мене поближче…

 

 ( Колобок трішечки підходить)

 

   Ну ти, що мене боїшся? Підходь ще ближче! Зараз  я тебе з’їм.

Колобок: Рятуйте!

 

 ( Втікає від Лисички. На сцену виходять Феєчки. )

 

Феєчка 1: Ой, а що це тут таке відбувається?

 

 ( Колобок  ховається за Феєчками)

 

Колобок: Допоможіть мені, будь ласка. Зла Лисичка хотіла мене з’їсти.

Лисичка: І нічого я не хотіла. Та я просто пожартувала.

Феєчка 2: Та, хто ж так жартує? Ти ж його налякала!

Лисичка: Ну, вибачте, я так більше не буду. Я просто хотіла погратися, 

                 повеселитися.

Феєчка 1: Більше так не жартуй! А, якщо хочеш повеселитися, то ми запрошуємо

                тебе з Колобком до нас на свято.

Лисичка: Дякую, але якщо у вас свято, то що ви робите у нашій казці?

Феєчка 2: Сталося у нас лихо. Баба Яга  викрала у нас скарб і частинку сховала у

                  вашій казці.

Феєчка1: Ви її не бачили?

Лисичка : Ні, не бачила.

Колобок: Скарбу не зустрічав. Але, коли я втікав від Вовчика, то знайшов ось цю

                  літеру. Це не ваш скарб?

Феєчка 1: Схоже, що це він. Віддай, будь ласка.

Колобок: Е, ні! Так не піде. А давайте ви зі мною зіграєте в гру. Тоді можливо

                  віддам.

  10 бананів горила натрусила( 2р)

  Бачить летить великий апетит

  Він прилетів, один банан з’їв

  Скільки бананів залишилось в горили?

 

 ( проводиться гра)

 

Феєчка 1: Казок країна чарівна

                 У гості нас чека вона.

                 Отже, часу не гаймо

                 У казку вирушаймо.

 

 (Звучить казкова музика. На сцену виходить Шрек, за ним скаче Осел.)

 

Осел: Можна мені сказати. Я в захваті! Це просто геніально! Це щось з чимось!

Шрек (обертається): Ти зі мною розмовляєш?

Осел:  Звичайно з тобою! Як ти їх розігнав.

Шрек:  Радий старатися, мерсі.

Осел ( підстрибуючи): Як добре бути вільним!

Шрек:  Ну то й йшов би святкувати перемогу з друзями.

Осел:  У мене немає друзів. І нікуди я сам не піду.( зупиняється)

            О, здається я придумав! Піду з тобою. Ти зелений, великий як танк.                              Будеш відлякувати перехожих.

Шрек:  Слухай, Осел, подивись на мене. Хто я?

Осел:  Товстячок?

Шрек:  Ні! Я велетень. І до того ж дуже злий.(ричить) Не боїшся?

Осел:  Ні, брат.

Шрек:  Правда?

Осел:  Правда-правда. А ти кумедний. Як звати?

Шрек:  Шрек.

 

 (З’являються Феєчки. Пушинка  скрикує)

 

П:   Крапелько, що це за чудовисько?

Шрек:  І ніяке не чудовисько, звичайний собі Ослик.

Осел:  Ой, як смішно, Шрек. Зараз лусну зо сміху.

К:   Вибачте, що перебиваємо.

П:   Ми потрапили до вашої казки у дуже важливій справі.

Шрек:  А мені, яке діло?

Осел:  У якій справі?

П:   Ми шукаємо частину скарбу, яку Баба Яга разом із своїми спільниками                             заховала  у вашій казці.

К:   Ви його бачили?

Шрек:  Ні, у мене нічого немає.

П:   От біда і, де ж нам його шукати.

 

 ( Осел відходить назад)

 

Шрек:  Осел.

Осел:  Що?

Шрек:  Скарб у тебе? Осел, віддай!

Осел:  Ну гаразд-гаразд. Віддам. Але нехай дітки зіграють зі мною в гру.                              Згодні?

П:   Ну, що, дітки, згода? Зіграємо в гру?

  

 ( Звучить казкова музика.)

 

К:   А, в яку це ми потрапили казку?

П:   Не знаю…

 

 ( Пробігає Мишка)

 

К:   Мишко, зачекай.

Мишка:  Ой, привіт, а ви хто? Ви не з моєї казки.

П:   Ми- Феєчки! У нас лихо. Ми загубили скарб і тепер шукаємо його в                              казках.

К:   Мишко, куди ми потрапили?

Мишка:  Як куди, в казку «Рукавичка».

П:   Ти випадково не знаходила наш скарб?

Мишка:  Я ні, але зараз зроблю дзвіночок подрузі Жабці – скрекотушці. Може                              вона  щось знає про ваш скарб.

              - Алло, подруго, привіт, у мене тут така справа. Ти бува скарбу у нас в                             лісі не знаходила?

Жабка:  Вибач мене, люба Мишко,

               Я лежала хвора в ліжку.

              Але може Вовчик знає.

Мишка:  Зараз я його спитаю.

  Привіт, Вовчику – братику, ти в лісі скарб ніде не бачив?

Вовк:  Який тобі потрібен скарб? Може літерка, яку я сьогодні знайшов?

Жабка:  Можливо, ( до Феєчок) Скарб – це літра?

Фєї:   Так!

Жабка:  Так! Допоможи! Феям і дітям свято збережи.

Вовк:  Ну добре, зараз підбіжу.

Жабка (до Фей): Зараз Вовчик підбіжить.

Феї :   З літерою?

Жабка:  Так!

Феї:   Ура!!

 

 (Вибігає Вовчик)

Вовк:  Привіт!

Феїчка:  Привіт, віддай нам літеру.

Вовчик:  Ні, я просто так її не віддам.

К:   А, що ти хочеш за неї?

Вовк:  Я повеселитися хочу. Можливо пограємо в гру?

П:   Дітки, ви згодні нам допомогти?

 

  ( проводиться гра)

 

   Йшов по лісу їжачок чок- чок- чок.

                     В нього шубка з голочок чок- чок- чок.

                     Ніс багато грушечок чок- чок- чок.

                    Аж болів йому бочок чок, чок- чок.

                    Раз, два, три, чотири, п’ять зупинився спочивать.

Вовк:  Мені сподобалося! Я вже згодний віддати літеру.

К:   Ура!

П:   Дякую! А нам уже час в іншу казку.

 

( Звучить весела музика. На сцену вибігає Буратіно, дражнить Мальвіну)

 

Буратіно:  Не хочу вчитися! Не буду! Не хочу!

Мальвіна: Артемон, Артемон.

 

 ( З’являється Артемон)

 

Артемон:  Гав-гав. Чого мене кликала? Гав –гав.

Мальвіна: Артемоне, допоможи мені посадити цього хлопчиська за парту, бо він                              зовсім не хоче вчитися.

Буратіно (дразнить): Затяли тут: Вчитися, вчитися! Не хочу! Гуляти хочу!

Мальвіна: Добре, Буратіно, давай домовимося. Якщо ти напишеш диктант, потім                             підеш гуляти.

Буратіно:  Ну гаразд, давай ти вже свій диктант.

Мальвіна:  Артемоне, неси швидко книгу з диктантами.

Артемон:  Гав-гав. Добре. Гав-гав.

 

 ( Приносить книгу. Мальвіна диктує)

 

Буратіно:  Досить! Скільки можна вчитися, писати! Набридло уже, хочу гуляти!

 

 ( Буратіно хоче втекти. З'являються Феєчки)

 

К:   Доброго дня, а ви хто?

Буратіно:  Що і ви вчити прийшли?

П:   Ні, ми не вчити прийшли, ми шукаємо літери. У вас немає?

Буратіно:  Немає у нас ніяких літер.

К:   А, можливо, є ? Давайте пошукаємо.

Буратіно:  Писати літери змушують, ще і шукати їх потрібно! Не хочу! Я хочу                              гуляти!

Мальвіна: Заспокойся, Буратіно! ( до Феєчок) А навіщо вам літера?

К:   Ми до дітей на свято прийшли, а зла Баба Яга, Кікі і Чікі викрали у нас                             літери. Допоможіть нам їх знайти і дітям свято повернути.

Мальвіна: Друзі, давайте допоможемо знайти літеру. У тебе її немає, Артемоне?

Артемон:  Гав-гав, ні у мене немає, гав-гав.

Буратіно:  Ні немає, гуляти хочу, гратися хочу.

Мальвіна: Буратіно, зізнавайся, де літера?

Буратіно:  Ну, добре,  вона у мене! Але я її віддам лише тоді, якщо діти                               погодяться               зіграти зі мною в гру.

П:   Діти, зіграємо з Буратіно у гру?

 

 ( проводиться гра)

  

  Дід у полечко ходив

  Раз ходив, два ходив, три ходив.

  В полі ріпку посадив

  Раз садив, два садив, три садив.

  А тоді чекав, сидів

  Вже й мороз його лякав,

  Вже і дощик накрапав,

  Вже і сонечко пекло

  В гору ріпку потягло.

 

Буратіно:  Ну, гаразд, я згоден віддати вам вашу літерку. Але якщо ви запросите                              мене на ваше свято. Згода?

К:   Звичайно, згода. Ми запрошуємо на свято не тільки тебе, а й Мальвіну                             з Артемоном.

П:   А нам пора вирушати до іншої казки.

 

Всі разом:   Казок країна чарівна

                     У гості нас чека вона.

                     Отже, часу не гаймо

                     У казку вирушаймо.

 

(Звучить казкова музика. На сцену вилітає Карлсон, а за ним виходить Малюк)

 

Карлсон:  Мені потрібно негайно лягти у ліжко, тому що я  самий хворий у світі!

Малюк:  Карлсоне, а у тебе є ліки?

Карлсон:  Так, але я не хочу їх пити.

Малюк:  Що ж робити? Я навіть не знаю,  як тобі допомогти.

Карлсон:  Хочеш я скажу тобі, які ліки я зараз би випив?

Малюк:  Які?

Карлсон:  «Приторний шейк» за рецептом Карлсона, який мешкає на даху. Ти                              візьмеш трішки шоколаду, трішки цукерок, трішки вареннячка,                                                         докладеш таку ж порцію печива, все це перемішаєш і заллєш                                                         лимонадом. ( Малюк морщиться) Як тільки т приготуєш мені такі ліки,                             від моєї гарячки та болю не залишиться і сліду.

Малюк:  Щось я сумніваюсь…

Карлсон:  Ти не сумнівайся, а ліки скоріш готуй.

Малюк:  Але, любий Карлсоне, у мене нажаль немає з собою ні цукерок, ні                              печива… Хіба оця маленька шоколадка…

 

 (Дає Карлсону шоколадку)

 

Карлсон (їсть): Е, ні так не піде, ця шоколадка мене не врятує. І взагалі, я так не                              граю.

 ( На сцені з'являються Феєчки)

П:   Привіт, друзі!

К:   А як вас звати?

Малюк:  Привіт, я – Малюк, а це..

Карлсон:  Гарний, розумний і в міру повненький чоловік в самому розквіті сил, це                              я – Карлсон.

Малюк:  Карлсон , що мешкає на даху. А ви хто?

К:   Ми- Феїчки :  Крапелька і Пушинка.

П(до Карлсона): А, що це з вами?

Малюк:  Наш Карлсон захворів, а у мене немає ліків.

К:   Здається, я знаю, що це за хвороба.

Малюк:  А ліки у вас є?

П:   Звісно є. Для того, щоб вам допомогти, нам потрібно зіграти у цікаву                              гру.

К:   Дітки, допоможемо вилікувати Карлсона?

 

(проводиться гра)

 

Сірий котик міцно спав,

Навіть пісню  не співав.

Та нарешті пробудився

І довкола обдивився.

Став смачненько потягатись

І чистенько умиватись

Порозчісував він вуса

Довгі- довгі, русі- русі.

Зубки й кігті погострив

Й до комірки він побрів.

Буде кицьку він чекати

Щоб її поцілувати.

Карлсон:  Дякую, що вилікували мене. Звісно, краще було б цукерками, печивом                             чи навіть варенням, але гра - це  чудово!

П:   Ми раді що допомогли вам.

Малюк:  А чи можемо і ми вам допомогти?

К:    Ви не бачили часом, як Баба Яга  ховала частину скарбу у вашій казці?

Карлсон:  Баба Яга  – це та, яка літає на мітлі?

П:   Саме так!

Карлсон:  Мітла – це минуле, а от у мене найсучасніший моторчик…

К:   Так ви її бачили?

Карлсон:  Бачив, бачив.  Я повертався на свій дах, бачу щось летить, поспішає і                              щось викидає. От я те щось і підібрав, а виявилося, що то – літера!

П:   Саме літера нам і потрібна!

Карлсон: Ну, тоді тримайте.

 

 (Дістає з кишені по черзі яблуко, олівці, цукерку і літеру)

 

К:   Дякуємо вам за допомогу, але нам вже час вирушати до іншої казки.

П:   І ми запрошуємо вас на наше свято.

Малюк:  Дякуємо, але Карлсон себе ще погано почуває.

Карлсон:  Нічого-нічого, зарази діток я витримаю усе. Я так люблю діток! Я –                              найкращий у світі вихователь! А на вашому святі цукерки будуть?

П:   Я думаю для тебе одненька знайдеться.

К:   А  нам уже час.

Всі разом:   Казок країна чарівна

                    У гості нас чека вона.

                    Отже, часу не гаймо

                    У казку вирушаймо.

 

(Звучить казкова музика. Виходить Червона Шапочка, а на зустріч Вовк.)

 

Вовк: Мила дівчинко! Покажи мені, де живе твоя бабуся. Вона мені дуже   подобається! Тільки ви з вашим тонким смаком могли вибрати таку смачну,               тобто я хотів сказати, таку прекрасну бабусю. Покажіть, дівчинко, де вона                             живе.

Червона Шапочка: Фу-фу! Грубіяните, чоловіче.

Вовк:  Ха-ха-ха.

Червона Шапочка: Ну, от що! Набридло. Брехати ви вмієте, це всім відомо. Але 

                    сьогодні казку про Червону Шапочку кожен малюк знає. І я вже                                            не та Червона Шапочка, що до тебе в черево разом з бабкою                                                         потрапила. Знайшов довірливу! Чого ж ти не запитаєш, Вовче:

          «Червона Шапочка, а чого у тебе такі довгі червоні нігті?».                                        Фрацузький лак, фірма « Марсель-Пенюар».

    А чого ж ти не запитаєш, Сірий Вовче: « Чого у тебе, Червона                                            Шапочка, такі довгі густі вії?». Туш для вій, норвежська,                                                                       імпортна. І, взагалі, я - Червона Шапочка сучасна.

 

Вовк:   У-у противна Червона Шапочка! Піду пошукаю може                                             зустрінеться ще хтось смачненький та слухняніший.

Червона Шапочка: Е, ні зачекай, а потанцювати зі мною не хочеш? Я була вчора                                           на вечірці у Попелюшки і вивчила  новий танець. Мені потрібно                                           тренуватися.

 

 ( Вовк намагається утекти. Червона Шапочка і Вовк танцюють. З'являються Феєчки)

 

К:   О, так тут своє свято.

П:   Здається, ми вчасно.

Вовк:  Ви, хто такі? І вам потрібно танець повторити?

К:   Ні, танцювати ми не хочемо?

П:   Ми шукаємо у вашій казці літеру, яку Баба Яга заховала. Ви не бачили?

Червона Шапочка: Ні, я нічого не бачила.

Вовк:  А я здається її знайшов, але я був такий голодний, що …

К:   Ой, а що ж тепер робити?

Вовк:  Та жартую, літер я поки що не їм. Ось тримайте.

П:   Дякуємо,а нам пора до діток на свято.

К:   Ми і вас запрошуємо. Червона Шапочка потанцює,а ти, Вовчику,                              можливо виграєш якийсь смачненький приз.

 

 (Звучить казкова музика. Вовк, Червона Шапочка та Феєчки виходять. На сцену, з іншої куліси виходять різні казкові герої з літерами в руках.)

 

Шрек:  А,  де ж це всі?

Буратіно:  Вибачте, а ви з якої казки, щось я вас раніше не бачив?

Карлсон: А, де взагалі Феєчки, вони мені обіцяли цукерки, печиво, морозиво…

 

 ( З'являються Феєчки , Вовк та Червона Шапочка)

 

К:   О, ви вже зібралися, а ми вас шукаємо.

П:   А частинки скарбу у вас з собою?

Шрек:  Літери - так, а про скарб нічого не знаємо.

К:   Так літери - це і є наш скарб.

Буратіно:  Знайшли велику цінність – літери.

П:  Саме так! А ще більша цінність у слові,  яке вони утворюють.

Вовк:  І що ж це за слово?

К:   А,  давайте, друзі,  разом складемо це слово.

П:   Ставайте у ряд.

К ( читає): « Баджру», я такого слова не знаю. А ви, друзі?

П:   Можливо, дітки знають, що це таке. Дітки, ви знаєте?

Червона Шапочка: Я придумала, придумала, а давайте переставимо літери.

 

 ( Казкові герої міняються місцями )

 

П (читає): « Бур-жад». Знову щось незрозуміле.

К:   Схоже без Чарівниці нам не обійтися, а до речі, де це вона?

 

 ( Звучить музика. З'являється Чарівниця).

 

Чарівниця: Чула я, що тут потрібна допомога моя.

П:   Ми ніяк не можемо скласти літери у потрібне слово.

К:                 Виходить якась нісенітниця.

Чарівниця: Цій біді швидко можна зарадити,

                    Якщо правильно всіх героїв розставити.

 

( Змахує чарівною паличкою. Звучить музика. Казкові герої міняються місцями)

 

П (читає): « Друж-ба».

Краплинка:Так ось, що це за скарб

Чарівниця:Саме так!

  Дружба – скарб серед скарбів

  Хочу я, щоб зрозумів

  Кожен з вас, ще змалку, діти,

  Дружбу треба заслужити!

Краплинка:Дружбу треба зберігати!

Пушинка: Дружбу треба шанувати!

Пушинка: Бо і в радості й в біді –

Разом: Допоможе друг тобі.

Чарівниця:Час летить – казці кінець,

  Кожен з вас тут - молодець!

  Ви старались, заслужили,

  Щоб  ми вас повеселили.

  По велінню всіх сердець

  Я дарую, на кінець,

  На честь дружби цей казковий

  Карнавал !

Всі:  Ура! Карнавал! Карнавал!

Буратіно, Шрек: Я давно його чекав.

Краплинка:Доки літери збирали,

  Скільки друзів пострічали.

Пушинка: Подружились усі діти,

  Як нам феям не радіти!

Краплинка:Тому й будем танцювати,

  Бо казкове у нас свято

 

 являються Баба Яга, Кікі, Чікі)

 

Баба Яга: А,  як же я?

Кікі, Чікі: А,  як же ми? Ми теж хочемо на карнавал…

Чарівниця:А ось з вами я навіть не знаю, як і бути. Діти! Скажіть, що нам робити                             з Бабою Ягою та її пособницями Кікі та Чікі. Пустимо їх на карнавал,                                           чи ні?

Діти:  Так.  Пустимо.

Чарівниця:Ну ось, дякуйте дітям за їх доброту.

Баба Яга: Дякую, діти.

Кікі, Чікі: Ми більше не будемо.

 

 

 Інший варіант

Діти:  Ні! Не пустимо.

Чарівниця:Ну, що ж. Так вирішили діти. Я думаю правильно. Що заробили –                              те й отримали. Так , що вибачайте.

 

 (Похнюпившись Б.Я., К і Ч. - виходять)

 

Чарівниця:Ми ж часу не гаймо

  І святковий карнавал

                    Дружно починаймо!

 

(музика, виконується танець «Казковий  карнавал»)

 

Шрек:  Ох, як жаль, хай йому грець,

   Що мандрівці цій кінець!

Краплинка: Нам не хочеться прощатись

Пушинка:  З вами, діти, розставатись

Краплинка: А проте - пора додому

Пушинка:  Та не скінчиться на цьому

Разом:  Наша дружба, чесне слово!

Чарівниця: Ну, що, друзі, всі готові?

 

 (змахує паличкою)

 

                                У прощальну оцю мить -

                               Пісня дружби хай звучить.

 

(Всі співають пісню про дружбу.)

 

Разом:            До нових зустрічей.

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
26 жовтня 2018
Переглядів
2038
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку