Сценарій до Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

ОЛЕНІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Сценарій  до Дня Перемоги 9 Травня 2019 року

ФАНФАРИ

Вудуча: Чимало свят дарує нам весна

Як рідний дім, повернення з дороги,

Та є найбільш хвилююче для нас

Величне свято, Свято Перемоги!

Ведучий: День Перемоги! Свято довгождане!

Над нами синь прозора, весняна.

І віддає весь світ героям шану,

В цей день скінчилася війна!

Ведуча: Це свято не затьмариться в віках,

В цей день нестимуть завжди люди квіти.

Не обміліє пам’яті ріка

В серцях нащадків завжди буде жити.

Ведуча :   Урочистий мітинг, присвячений 74-ій річниці визволення України від фашистських загарбників, оголошено відкритим.

/звучить ГІМН УКРАЇНИ /

Слово  для  привітання  надається 

1.   __________________________________________________________

2.  _________________________________________________________

3.__________________________________________________________

4.____________________________________________________________

5.______________________________________________________________

 

Ведучий : Починаємо найсвятішу тему,

Вибираємо найщиріші слова,

Скільки світла в імені твоєму,

Скільки в ньому доблесті й тепла.

 

Ведуча : Перемога! Ясна Перемога...

Свято Миру, Свободи, Весни...

Ми доземно вклоняємось нині

Всім героям, звитяжцям війни!

 

Ведучий:  мирне життя нашого села обірвала Друга Світова Війна. З 22 червня 1941 року всі жителі  села почали жити за законами воєнного часу, а через три місяці – за законами так званого «нового порядку» окупаційної німецької влади. З початком війни більша частина працездатного чоловічого населення Оленівки була мобілізована до лав Червоної Армії. Уже в перші дні війни було багато колгоспників притягнуто на риття оборонних споруд – окопів та протитанкових ровів. Із наближенням лінії фронту почалась евакуація техніки і худоби у східні райони країни. Чоловіки, які не пішли на фронт, евакуйовували у тил – на схід країни – колгоспну техніку й худобу.

 

Ведуча: з 26 вересня 1941 року розпочався окупаційний період, який триватиме два довгих тяжких роки – до 22 вересня 1943 року. Це були тяжкі та чорні дні окупації. Війна порушила буденне життя та звичайний ритм односельчан, навчання в школі призупинено.

 

Ведучий:

За час окупації німці спалили і зруйнували багато будівель, пошкодили когоспну техніку, сільськогосподарський інвентар, розкрадали колгоспне майно та майно громадян. В селі залишилося всього декілька вцілілих будинків. Гітлерівці знущалися над мирним населенням, перетворюючи їх на рабів.

В1. За час окупації німці спалили і зруйнували багато будівель, пошкодили колгоспну техніку, сільськогосподарський інвентар, розкрадали колгоспне майно та майно  громадян. В селі залишилося всього декілька вцілілих  будинків. Гітлерівці знущалися над мирним населенням, перетворюючи їх на рабів.

В2. Десятки оленівських юнаків і дівчат віком від 14 років були примусово вивезені на каторжні роботи до Німеччини, частина  потрапила до концтаборів.

лагідний музичний фон

В1. Назвемо їх поіменно:

В2. Клименко Григорій Петрович

В1. Смик Надія Трохимівна

В2. Приходько Данило Опанасович

В1. Щербина Ганна Тимофіївна

В2. Нестерук Марія Йосипівна

В1. Сосненко Надія Іванівна

В2. Панченко Марія Йосипівна

В1. Лифер Іван Пилипович

В2. Мазур Марія Фомівна

В1. Крупа Антоніна Семенівна

В2. Клименко Олександр Петрович

 

 

Ведучий: 74 років минуло. Ціле людське життя. Але коли ми дивимося кадри військової хроніки, думаємо про одне: як вистояли, як витримали цей жахливий пекло. Ми схиляємося перед героїзмом батьків, дідів і прадідів.

Ведуча:  Пам'ять про війну - це перш за все - пам'ять про людей. Пройдуть роки, десятиліття, чимало яскравих і важливих подій відбудеться в життя народу, але легендарний подвиг - Перемога у Великій Вітчизняній війні - назавжди залишиться в нашій пам'яті. Давайте пройдемо дорогами війни і згадаємо, як це було.

(учні стоять с картками на яких зображено цифри статистики)

1 учень: У перший день війни багатьом було по 17-20 років. З кожних 100 хлопців цього віку, що пішли на фронт, 97 не повернулися назад. 97 з 100! Ось вона, війна!

2 учень: Війна – це 3051 хата, 489 колгоспних будівель, 36 шкіл, 44 вітряка та 7 лікарень спалені та зруйновані фашистами у Магдалинівському районі .

3 учень: Війна – це понад 13 400 чоловік добровольців,  мешканців нашого району, які відправились захищати нашу землю.

4 учень:  Війна – це 9 530 чоловік, наших з вами земляків, які загинули на фронтах війни, у партизанських загонах та пропали без вісті.

5 учень: Війна - це 1 725 зруйнованих і спалених міст і селищ. Понад 70 тисяч сіл в нашій країні.

6 учень: Війна - це 32 тисячі висаджених заводів і фабрик, 65 тисяч кілометрів залізничних шляхів.

7 учень: Війна - це 900 днів і ночей блокадного Ленінграда. Це 125 грамів хліба на добу. Це тонни бомб і снарядів, що падають на мирних людей.

8 учень: Війна - це 20 годин біля верстата в день. Це урожай, що виріс на солоної від поту землі. Це криваві мозолі на долонях таких же дівчат і хлопців, як ти.

9 учень: Війна ... Від Бреста до Москви - 1000 км, від Москви до Берліна - 1600. Разом 2600 км - це якщо рахувати по прямій.

10 учень: Здається мало, правда? Літаком приблизно 4 години, а ось перебіжками і по-пластунськи - 4 роки 1418 днів.

Ведучий :  Так на початку 22- го червня 1941 року всі по справжньому збагнули значення чорного слова «Війна!»

 

Ведуча : В сорок першому пам’ятному році

Із гнізда фашистського Берліну

Всій землі, всім людям на біду

Ринулась фашистськая лавина.

 

В1. Багато односельців не повернулося з фронту. Імена 229 загиблих односельчан в роки війни викарбувані на меморіальній стелі. Деякі прізвища повторюються неодноразово, що говорить про те, що додому не повернулися члени однієї родини: Баранники, Башмаки, і Бондаренко, Ворони, Головеньки і Давиденки.

 

В2. Дяченко, Кривошапка, Коляда, Мазур, Москаленко, Овечко, Панченко, Пшінько, Чепурко, Солодовник, Філін та інші.

 

1 учень: Війна і мир, жіноче й чоловіче,

А треба – навпаки, бо не жінки розв’язують війну.

Немає у війни жіночого обличчя,

Війна вкрашає жінку в чорне й сивину. 

 

2 учень: Так, не жіноча справа – воювати,

На слух різнити наших і чужих.

Дітей в бронежилети одягати,

Ділить тіла на мертвих і живих. 

 

3 учень: Хіба жіноча справа – буть вдовою?

Дітей ховати, доглядать калік?

Або чекати, жити думкою одною:

Коли ж подзвонить син чи чоловік? 

 

4 учень: А ті, жінки, що ждуть своїх з неволі,

-Надію мають, вогник ще не згас.

Як пережить страшне випробування долі?

Молились ви, і Бог почув все ж вас. 

 

5 учень: Війна і жінка – речі несумісні,

Бо та, кого крилом ударила війна,

Не заспіває більше радісної пісні,

В душі. Її печаль, мов чорная стіна. 

 

 

 

Ведуча. Двадцять чотири роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні дев’яності Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще 5 років тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же мирне небо  опалене полум’ям війни.

Ведучий. В результаті бойових дій за даними ООН загинули понад 10 220 українців. Серед них – 3332 українських військовослужбовців (включаючи трьох жінок). З початку війни на сході України загинули також 137 дітей: 90 хлопчиків та 47 дівчат.

Вічна пам'ять нашим героям, які ціною свого життя обороняли рідну землю та загинули захищаючи Незалежність України у війні з Росією.

1. МАНДЕЛЬ РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ (с. Новопетрівка)
2. САВЧЕНКО РОМАН МИХАЙЛОВИЧ (с. Гупалівка)
3. ЧЕЛЯДА ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ (с. Марївка)
4. КАНДЕЛА ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ (с. Першотравенка)
5. __________________________________________________________________
6. ФЕШКО ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ (с. Оленівка)

Глибоко прикро і сумно, що чорна звістка про загибель старшого солдата 72-ї окремої механізованої бригади Юрія Фешка, який загинув 9 жовтня 2018 року від смертельного кульового поранення із ДШК на фронті в районі Світлодарської дуги, не обминула і нашу Оленівку. Це вже шоста трагедія на Магдалинівщині з початку цієї війни.
Юрій був водночас хорошим другом і гарним випускником школи, люблячим сином і надійним побратимом, успішним спортсменом і справжнім патріотом України.
Всі, хто знав в житті Юру запам’ятають його веселим та товариським, рідкісно чемним і ввічливим, відповідальним і трудолюбивим, надзвичайно скромним та водночас вимогливим до себе, завжди готовим прийти на допомогу.
Це була людина неймовірної доброти. Світла тобі пам'ять, наш герой!

 

 

В1. Слава Вам, воїни

Слава безмерті

Вічну хвалу весь народ Вам співа

В2. Страху не знали ви,

Смерть подолали ви

Пам'ять про вас в нашім серці жива

В1. Пам'ять, стій! Зупинись на хвилину

Серце замри…

В2. Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим…

Оголошується хвилина мовчання

 

Учень 1: Життя торжествує в новім поколінні,

Та болі минулі – довіку нетлінні.

З граніту волає грізно і люто:

«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

 

Учень 2: Не ділімо країну єдину

Ні на Захід, на Південь, на Схід.

Поцінуємо кожну людину,

Що лишає гартований слід.

 

Учень 3: Подивімось на Київ, Карпати

І на сяйво медове меж гір,

Де, усипане снігом лапатим,

Зачудовано спить Синевир.

 

Ведуча. Бережімо країну єдину,

Не ділімо, не рвем, не псуєм.

 

Ведучий. Піднімаємо Матір єдину.

Ми заради цього живем!

 

Пісня фінал

Ведуча: На цьому  мітинг, присвячений 74 річниці Перемоги у Другій Світовій війні вважається закритим. Просимо вшанувати пам'ять про загиблих, та покласти квіти на обеліск.