Сценарій до дня студента

            Сценарій До дня студента

 

 

Перфоменс всіх спеціалізацій. Пісня Beyonce — Partition.

 

Звучить музика Yung Gravy - Betty (Get Money).

Вихід ведучих.

 

Ведуча 1: Добрий вечір дорогі друзі!

Велуча 2: Доброго вечора шановні викладачі, гості та студенти нашого коледжу!

Ведуча 3: І особливо студенти. Вітаємо вас з Міжнароднім днем студента та Бажаємо вам міцного здоров'я, натхнення на нові ідеї та звершені у навчанні.

Ведуча 1: Можливо ви хоче спитати, хто ж такі студенти? Добре, зараз коротенько розповімо. Студенти - це особливі люди. Крім того що вони посилено ходять на пари і гризуть граніт науки, вони мають ряд особливостей.

Ведуча 2: Вони зажди якось умудряються поприбирати в кімнатах за 5 хвилин до перевірки секцій. Або пообідати чи то повечеряти за 10 гривень.

Ведуча 3: Здати домашнє завдання на відмінно причому не приготувавшись.

Ведуча 1: Та що там говорити, здати сесію маючи купу хвостів.

Ведуча 2: Тому давайте зустрінемо День студента так, як і належить - наполегливо, енергійно та дуже весело! Адже студентські роки - це найромантичніша, інтригуюча та весела пора в житті кожної людини.

Ведуча 3: В ці роки визріває перше кохання, поглиблюється пізнання світу, відбувається становлення особистості та обирається подальший шлях.

Ведуча 1(викрикує): Та годі вже, краще не будемо тягнути кота за хвоста, та вже може почнемо! Га?!

Ведуча 2: Ну добре, добре. Але спочатку хочу почути скільки в нас в залі сьогодні зібралося. Тому прошу поаплодувати прекрасну та найніжнішу половину людства. (оплодують)

Ведучий 3: Добре! А тепер сильна стать.

Ведуча 1: Тепер ті, хто сало любить більше ніж шоколад.

Ведуча 2: Тепер ті , хто хоче жити в шоколаді.

Ведуча 3: А тепер ті, хто безмежно полюбляє вчитися.

Ведуча 1: І ті, кому приємно сьогодні  перебувати в цьому залі.

Разом: Ну, що тоді поїхали!

Ведучий і Ведуча 1 виходять

 

 

 

Сценка "Вступні іспити"

Музика - біт

 

Ведуча 2: Всі ми в свій час здавали вступні іспити. І всі надзвичайно хвилювалися. Тож давайте згадаємо ще раз, яке то відчуття.

Музика - біт

На сцені стіл за яким сидить екзаменатор.

Стук в двері.

Маша: Так, проходьте. Добрий день. Як вас звати?

Ростік: Ростислав Стародуб.

Маша: Звідки ви ?

Ростік: Я з села Недогарки.

Маша:  Чому ви з сумкою? Там якийсь реквізит?

Ростік: Та ні, мама борща з собою дала, боюсь щоб в калідорі не вкрали.

Маша: Добре… Що ви підготували?

Ростік: Я підготував монолог сучасного автора.

Маша: О, нарешті щось сучасне. Цікаво… Я уважно вас слухаю.

Ростік (читає монолог): Я не багатий мужик, але живу середньо…

Маша: Я зрозуміла, оратор з вас не дуже, можливо ви ще щось підготували?

Ростік: Так, звичайно, я вивчив пісню.

Маша: Починайте.

Ростік співає пісню «Мамині світлиці».

Маша: Так,так, досить досить, ну а хоч танцювати вмієте?

Ростік: А це вообщє мій каньок.

Маша: Я в очікуванні.

Вмикається музика. Танець.

Маша: СТОП! Досить, велике дякую, ми вам зателефонуємо.

Ростік: Я буду чекати. (Йде)

Маша: Де моя валерьянка? (Виходить)

 

 

Музика - біт

Вихід ведучої.

 

Ведуча 3: Студентство – це невичерпне джерело талантів. Наші студенти вміють писати вірші, співати, танцювати, пустити сльозинку  відіграючи роль на сцені. Тож зустрічайте співочу пташку нашого коледжу з голосом як у соловейка «Ім’я» із піснею «Назва».

 

Художній номер.

 

 

Сценка "Дистанційне навання"

Музика - біт

 

Ведуча 1: Всі ми половину навчання провели в дистанційному режимі. Всі завжди жалілись, що нічого не встигають, перебої з мережею, сімейні проблеми. Але на нашу думку, найтяжче було вчителям. Тож, до вашої уваги, один день з життя педагога в онлайн-режимі.

 

Музика – біт

 

На сцену виходить вчителька. Сідає за стіл. Одягає провідні навушники. Вмикає камеру, щоб розпочати пару дистанційно.

 

 

Вчителька: Так, добрий день. (бере мікрофон від навушників і підносить ближче до губ) Добрий день студенти. Е, собираємся, хто, шо тут, е, пишуть, так, Стародуба сьогодні не буде, в нього собака перегризла провід на інтернет. АГА! Харашо, дякую шо предупридили. О, шось пишуть не чуть. Не чуть? (притуляє мікрофон ще ближче до губу) А ТАК ЧУТЬ, ЧУТЬ? А куди мені ж нажать, шоб вам мене було чуть? Делете нажать? Ага, харашо. Так а де це делете я не можу найти? Так, де ле те, де ле те. А осьо делете. (камери вимикається) Ой, це шо я вишла? От жиж. (Вмикає камеру) ААА, пошуткували, да? Пошуткували, ну ви молодці, молодці. Харашо. Шо ви думаєте, шо вчителька дурна, да? Я просто пожартувала із вами, ну шоб трошки розрядить нашу з вами обстановку.

Таак, алооо, ало. Тааак, Ташова, ти дуже тихо розмовляєш. В тебе шось із звуком Ташова, зроби шось. Так, пише Ташова шо вона все все чує, і шо  в неї все включено. Так, а шо мені нажать, шоб мені було її чуть? Красну кнопочку? (Вимикається) Та шо ж таке, знову? (Вмикаться) Так все не жартуйте так! Так ну що ж, ми з вами продовжуємо нашу роботу на дистанційному навчанні. Студенти збераємся, збираємся….

Дитина вчительки: (перебиває, кричить з іншої кімнати) Мама я сходив в туалет.

Вчителька: Вибачте, щас, зараз я вернусь. (Забігає за куліси і швидко повертається). Так ну шо зібралися всі? Ооойй, ну скільки можна повторювати? Коли заходите на пару, всі повинні бути підписані своїми іменами! Ну кожен раз приходиться уточнять хто є хто, підсумкові оцінки треба ж ставить! Вже сил не вистачає. Ну дубре. Узбагоєний це хто? Мг. Нюхач бебри? Ага. Так, Мертвий слоник, це хто, хто мертвий слоник? Мг, поняла. Так, Безконечна печаль чому ми запізнюємося на пару? Харашо, тоді підемо по списку. Я Халк порву. Харашо порвеш. Безрукий майстер. Молодець. Доместос хто? Мг. Святий млинчик. Хай Господь милує. Чихуа–хуйониш, син чихуа-хуа. Поняла. Волшебна клізма. Боже, хоть би постидилися. Хух. Оце кожен день, кожен день. Все оце останній раз, я більше не буду йти у вас на поводу! Я ото, не зайшов з своїм іменем, зразу ж два, в журнал, річну, і всьо! Так далі продовжуємо. Сухаариик, сухарик бо худий, чи бо засох? Стограмович. Ооо це мабуть із Сухариком Стограмович. Харашо поняла. Цілуй екран поки онлайн. Це хто у нас тут такий? Ось приїдеш, я тебе так поцілую, мало не покажеться! Легендарний носок судьби це хто? Ага понятно.

Чоловік вчительки: (із за куліс) Віта, а де мої носки?

Вчителька: Вибачте. (Відхиляється від екрану). Володя, та в мене ж пара, я ж працюю. Ну подивися, отам де ти вчора їх знімав, біля дивана. Вибачте! Ну що сьогодні тема… (звук повітряної тривоги). Ой все діти, повчилися, наша робота була продуктивною і результативною, після тривоги, щоб всі заходили на пару, я вас чекатиму! (встає ізза столу) Володя, ну шо знайшов? (іде за куліси)

 

 

 

Музика - біт

Вихід ведучої

 

Ведуча 2: День студента це свято, яке не знає національностей і віку, це свято, коли на всій нашій неосяжній планеті у цей день святкують і веселяться представники одного соціального класу, окрема категорія людства — «студенти»! Тож, в подарунок прийміть танець він наших хореографів!

Художній номер 2.

 

 

 

Сценка "Екзамену не буде"

Музика- біт

 

Ведуча 3: Вчити все поступово - для слабаків. Тому наші студенти вчать все в останній момент. І в них це краще виходить ніж вчити все завчасно. Бо інформація нікуди не вивітрюється і за 2 хвилини до здачі, ти згадуєш все, що вивчив нещодавно.

 

Музика- біт

2 студентки читають разом один конспект. Підходить студентка 3.

 

Студентка 3: Вчите? А екзамену пiсля завтра не буде!

(1 2 радіють)

 

Студентка 3: Він буде завтра...

(1 і 2 сварять третю)

 

Студентка 3: Стоп! Наш викладач захворів!

(1 2 радіють)

 

Студентка 3: Тому екзамен буде приймати заввiддiленням...

(1 і 2 сварять третю)

 

Студентка 3: А у нього завтра день нарождення!

(1 2 радіють)

 

Студентка 3: І, тому, вiн екзамен переніс на сьогодні...

(1 і 2 сварять третю)

 

Студентка 3: А я вам довідки на звiльнення від екзамену дістала!

(1 2 радіють)

 

Студентка 3: Ось ти - псих , а ти - вагітна!

 

1 і 2 студентки хором: Тобі хана! (біжать за третьою за куліси)

 

Музика- біт

 

Ведуча 2: Знаєте друзі, здавати екзамени не так вже й страшно. Навпаки скільки знаю смішних і незграбних ситуацій під час екзамену, які стаються зі студентами, що можна складати вірші, гуморески, цілі мемуари. Тож, я зі своєю колегою вирішили зіграти в батл, чії анекдоти будуть смішнішими. Я запрошую на сцену «Ім’я» (виходить).

Ведуча 1: Тож давайте розпочинати батл. В кінці батлу ви вирішите, хто був кумендішим, своїми оплесками. Погнали!

 

Музика- біт

Ведуча 1: Екзаменатор і студент:

- Знаєш?

- Знаю.

- Що знаєш?

- Предмет знаю.

- Який предмет?

- Який здаю.

- А який здаєш?

- Ну чо ви до дрібниць чіпляєтеся?

 

Музика- біт

 

Ведуча 2: Два студенти заходять в аудиторію для здачі англійського. Препод каже:

— Sіt dоwn!

Один іншому:

— Слухай, а що він сказав?

 

— Він сказав: "Сідай. даун!"

 

Музика- біт

 

Ведуча 1: Ташова на питання викладача: «Чи можете ви щось сказати про великих діячів культури 19 століття?» - відповіла – Так. Вони всі померли».

  

Музика- біт

 

Ведуча 2: Щоденник студента:

Понеділок. Хочеться їсти.

Вівторок. Дуже хочеться їсти.

Середа. Дуже-дуже хочеться їсти.

Четвер. Стипендія.

П'ятниця. Не пам'ятаю.

Субота. Не пам'ятаю.

Неділя. Не пам'ятаю.

Понеділок. HУ ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ ЇСТИ...

 

Музика- біт

 

Ведуча 1: На дискотеці студент падає в обморок, до нього підбігають люди, навколо паніка, лемент:

- Принесіть води!!! Води!!!

Студент піднімає голову і зі всіх сил кричить:

- І шматочок ковбаски!!!!

 

Музика- біт

 

Ведуча 2: Декан запитує в абітурієнта:

- Чому ви вирішили вступити в цей ВУЗ і на цей факультет?

- Що за дивне питання, тату.

 

Музика- біт

 

Ведуча 1: Іспит на першому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі роблять вигляд, що пишуть.

Іспит на другому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі продовжують списують. Професор кашляє, усі роблять вид що пишуть.

Іспит на останньому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі продовжують списують. Студент із першого ряду кашляє, професор повертається спиною до студентів.

 

Музика- біт

 

Ведуча 2: На екзамені, студент сидить біля викладача і відповідає на питання:

Викладач:

- На вашу думку, що таке екзамен?

Студент:

- Це, коли сидить два розумних чоловіка і розмовляють на різні теми.

Викладач:

- А коли один з них повний дурень?

Студент:

- То інший, дуже легко отримає гарну оцінку.

 

Музика- біт

 

Ведуча 1: Ніч перед іспитом. У квартирі професора лунає телефонний дзвінок. Роздратований заспаний голос: - Так!

- Що, спиш, зараза?

- ?!?!?!

- А ми вчимо.

 

Музика- біт

 

Ведуча 2: Студенти - це той суспільний прошарок населення, у яких критичні дні двічі на рік!

 

Музика- біт

 

Ведуча 1: Сидять в туалеті два студенти і розмовляють:

- Сашко, ти екзамен здав?

- Та ні. Препод, як бик вперся і не хоче ставити.

Раптом з третьої кабінки:

- І не здаси! 

 

Музика- біт

 

Ведуча 2: Розмовляють два студенти після здачі екзамену:

- Сань, ти щось написав?

- Ні, пустий лист здав.

- Ну ти й дурне!

- Це чого???

- Я теж здав чистий, тепер подумають, що ми один в одного списували.

 

Музика- біт

 

Ведуча 1: В мене закінчились.

Ведуча 2: І в мене теж.

Ведуча 1: Тоді зал, прийшов час вирішувати.

Ведуча 2: Ваші аплодисменти «ведучій 1, ім’я»

Ведуча 1: А тепер поаплодуємо «ведучій 2 ім’я»

Ведуча ?: Ну що ж вітаю!

Музика- біт

Виходить Ведуча 3.

 

Ведуча 3: Все годі! Ви молодці! Нарешті дочекались свого зіркового часу, щоб вам аплодували. Ідіть уже.

Проганяє ведучих, підходе на авансцену.

 

 

Монолог «Типи студентів на різних курсах»

 

Музика- біт

 

Ведуча 3: Знаєте, любі друзі, іноді задумуюсь про те, як швидко летить час . Ні, правда ж здається, тільки вчора ми прийшли перший раз на перший курс. Це навіть першокурсників стосується, ви вже навчаєтесь третій місяць, а наче ось нещодавно на першу пару пішли.

Таак, перший курс… Хто? Я? Поступила? Куди? В коледж культури і мистецтв! (розповідає із захватом) Така, практичні, семінари, модульні. В Гетьманську? Ти що, з дуба впав, яка Гетьманська, коли в мене всього півроку до здачі курсової!

На першому курсі ми зустрічаємо свята всією групою і співаєм пісні в гуртожитку. Ми надзвичайно боїмся екзаменів і віримо, що в педагога приймаючого здачу теж є діти.

 

Другий курс. (більш впевненіше, але спокійно) Хто? Я? Навчаюсь. Да, в культурному. Практичні, семінари, модульні – все ок. В Гетьманську? Можна…

У другокурсників за плечима вже дві сесії. Вони відчувають себе більш розкуто. Знаючи, що вони вже свої, але  все одно відчувають холодок по спині, коли їх кличуть в денне відділення.

 

Третій курс. (Більш розкутіше, з юмором) Що? Практичні, семінари, модульні? Ппфф, ляк раз плюнуть, здам! Як? З Божою допомогою!

 

Третьокурсники вважають вже себе над талантами, приходячи на репетиції до менших курсів, щоб нагодувати їх своїми, ніким не проханими, порадами!

 

На четвертому курсі в голову в перше приходить думка організованість і відповідальність. Сумна думка! Адже тільки на четвертому курсі ти, який нещодавно психував через ті практичні, семінари, модульні, починаєш розуміти, як все таки не хочеться розлучатись з рідним коледжем.

Четвертокурсники – особливий народ. Якщо при зустрічі з головою комісії першокурсник швидко пребігає дорогу на іншу сторону вулиці, другокурсник вітається з далеку, третьокурсник киває головою і намагається якось поплакатись про втрачену стипендію, то студент четвертого курсу вітається за руку і просить підкурити.

Деяким на четвертому курсі приходить в голову думка про одруження.
Їх мало, але вони все таки є. Вічна їм пам’ять. А зустрічаючи першокурсника  в коридорі, студент четвертого курсу широко посміхається…

(Поблажливо) А-а-а… Першокурсник… Малий… Ти і не помітиш, як пролетить час твого навчання тут, в цих стінах креативності і натхнення. Відчуваєш? (принюхується) Це кавою і булочками пахне з буфета!        Е-х-х-х, принюхуйся частіше в аромат крейди на цих рідних стінах!

 

І вже за всіма тестами, заліками, піснями в гуртожитку, не помічаєш як пролітає те бідне, але все таки чудове студентське життя.

 

Виходять Ведуча 1 і 2.

 

Ведуча 1: Ну все все, щось ти розкисла. Все буде добре.

Ведуча 2: Сьогодні День Студентства. Потрібно забути про майбутню сесію, заліки і борги і веселитися.

Ведуча 1: І хоч зараз в нашій країні страшна війна, ми маємо не падати духом, пишатися своєю армією та вірити, що все буде добре.

Ведуча 3: Адже, як казала Вірка Сердючка «Ще не вмерла Україна, поки ми гуляєм так!»

 

Всі актори і ведучі відходять назад, на авансцену стає солістка. Співає фінальну пісню.