Художнє життя. У культурі XX— початку XXІ ст. відбулися зміни тенденцій творчості. На початку XX ст. у сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, живописі, музиці, театральному мистецтві — виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм» (модерн — новий). Об’єднував їх насамперед авангардизм— розрив із визнаними нормами та традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі.
Характерна особливість художнього життя XX ст. полягає в тому, що за своєю популярністю, впливовістю традиційні види мистецтва, і навіть література, відступили й віддали пальму першості кінематографу, який виник наприкінці XIX ст. Уже у XX ст. було відкрито технічні, художні прийоми, які перетворили кіно з атракціону на мистецтво. Саме у Харкові в 1930 році відкривається перший в Україні звуковий кінотеатр. У 1959 році на харківській студії телебачення був знятий перший український телевізійний фільм «Вогняний поїзд».
Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою. Принципово новий статуї у наші дні отримала національна культура. За роки незалежності розширилися культурні контакти з різними країнами. Це сталося завдяки роботі різних міжнародних фондів, можливості поїздок, спільним проектам.
Музичне мистецтво. У XX ст. Харківщина була одним із провідних регіонів країни в галузі музичного мистецтва. Історія слобожанської співацької культури насамперед пов’язана з мистецтвом бандуристів і лірників, які збирали та виконували народні пісні. Найвідоміший бандуристи та лірники - Гнат Хоткевич. Хорове мистецтво - Євгенія Мірошніченко, Олена Соболь. Композитори та музикознавці - М. Тіц, Д. Клєбанов, Ю. Мейтус, інші.
Образотворче мистецтво. Харків — місто, з історією якого міцно переплелися творчі долі багатьох талановитих митців. Діяльність харківської художньої школи — невід’ємна частина мистецького життя слобожанського регіону і країни в цілому. Назавжди увійшли в історію митці, які створили художню славу Харкова, Художня культура на Слобожанщині створювалась протягом століть, досягнувши в XIX ст, значної висоти. Вона представлена іменами багатьох наших земляків, які гідні нашої пам’яті: пейзажисти С. Васильківський, П. Левченко, мариніст М. Ткаченко (XIX ст,), графіки А. Страхов, В. Каверін, В. Кіяшко, О. Довгань, монументалісти О. Павленко, І. Падалка, портретист В. Сідляр та ін. (перша половина XX ст.).
Харківська міська художня галерея — одна з перших українських галерей, яка почала процес популяризації та інституціалізації сучасного мистецтва. У своїх стінах галерея поєднує програми й виставки майстрів традиційного живопису, графіки, скульптури, фотографії з проєктами сучасного мистецтва, нових медіа, кожен з яких знаходить свого глядача.
Ха́рківський худо́жній музе́й — музей образотворчого мистецтва (один з найбільших в Україні) в місті Харкові, значне зібрання творів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва України та західних країн. Харківський художній музей розташований за адресою: вул. Жон Мироносиць, 11, м. Харків (Україна). Міститься в колишньому маєтку промисловця-мільйонера Ігнатищева (до Жовтневого перевороту 1917 року володів Іванівським пивзаводом) — будівля зводилась як житлове приміщення (для однієї родини) 1912 року за проектом академіка архітектури Олексія Бекетова в стилі класицизм з елементами бароко і модерну.
Харківська художниця Ніна ВербукІм’я харківської художниці Ніни Вербук занесено до «Книги рекордів Харкова». Близько 50 персональних виставок. Кожна виставка творів Ніни Вербук завжди була святом краси, жіночності, тепла, доброти, поцінованим широким загалом. Ніна Вербук. Троянда. 2015 Полотно, олія
Кіномитці-харків’яни. Давні традиції в Харкові має кіно-, мистецтво. У першій половині XX ст. тут було знято кілька кінострічок, у другій половині — понад 20 художніх фільмів. Найвідоміші з них: «Тореадори з Васкжівки» (1965), «Весілля в Малинівці» (1967), «Ад’ютант його превосходительства» (1970), «Як молоді ми були» (1985), «П’ятий ангел» (2004) тощо. Улітку 2008 р. в Харкові знову відбулися зйомки фільму. Па цей раз знімали документальне кіно про всесвітньо відомого фізика, лауреата Нобелевської премії Льва Ландау. У нашому місті пройшла найважливіша частина його життя. З нашим містом пов’язані, імена відомих акторів Марка Бернеса, Леоніда Бикова, Людмили Гурченко, Наталії Фатєєвої, Олени Яковлевої, Олексія Петренко та багатьох інших режисерів, сценаристів і кіноакторів. Леонід Биков. Людмила Гурченко
«Металі́ст» — спортивний комплекс«Металі́ст» — спортивний комплекс, розташований у Харкові, багатофункціональний комунальний стадіон, який використовують для проведення футбольних матчів і легкоатлетичних змагань. З серпня 2016 року є домашнім стадіоном футбольного клубу «Металіст 1925». З березня 2021 року приймає також матчі ФК «Метал», який у червні того ж року було перейменовано на «Металіст».
Яна Клочкова,українська плавчиня, чотирикратна олімпійська чемпіонка на дистанціях 200 та 400 метрів, срібна призерка — 800 метрів. Принесла Україні найбільшу кількість золотих олімпійських медалей. Оле́г Володи́мирович Лісого́р — український плавець. Екс-володар світового рекорду на дистанції 50 м брасом, яку він подолав за 26.17 секунд, побивши свій попередній рекорд в 26.20 секунд. Це сталося 21 січня 2006 року в Берліні.
Харківська область – це благодатний край багатопрофільного літнього і зимового туризму, бальнеологічного лікування і масового пізнавального відпочинку. Перлинами області є Краснокутськийдендропарк, Натальєвський і Шарівський парки, Пархомівський художніймузей. Селище Гайдари і Коробові Хутори, що на правому березі річки. Сіверський Донець, по праву називають «Харківська Швейцарія». Саме у цьому куточку Харківщини створений Гомельшанський національний парк. Метою стратегії розвитку кластера культури і туризму на Харківщині є зростання рівня культури і туристичної привабливості Харківської області серед населення області, в Україні і за кордоном.